Daypolitico

Позначка: медіа

  • Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Росія хоче обдурити ChatGPT та пошуковики: журналісти розкрили секретний план

    Російські структури розробляли масштабний проєкт зі створення мережі фейкових сайтів, які мали впливати не лише на пошукові системи, а й на сучасні чат-боти зі штучним інтелектом. Для цього планувалося запускати ресурси, що маскуються під авторитетні медіа, аналітичні центри та довідкові платформи на кшталт енциклопедій.

    Про це йдеться у розслідуванні агентства Bloomberg.

    Журналісти отримали доступ до внутрішніх документів, проєктних пропозицій, скриншотів робочих чатів та інших матеріалів, які демонструють механізми майбутньої інформаційної кампанії.

    За даними розслідування, метою проєкту було створення контрольованого інформаційного середовища, яке потраплятиме до результатів пошукових систем і використовуватиметься великими мовними моделями під час формування відповідей користувачам.

    Фактично йдеться про спробу впливати на штучний інтелект через масове створення псевдоавторитетних джерел інформації.

    У документах згадується розбудова цілої екосистеми сайтів, які зовні нагадують незалежні аналітичні центри, інформаційні агентства та довідкові ресурси. Водночас їхній контент мав формуватися відповідно до російських інформаційних інтересів.

    Окрему увагу організатори приділяли країнам пострадянського простору та регіонам, де Росія прагне зберігати політичний вплив.

    Одним із прикладів став проєкт сайту для Вірменії. Зовні ресурс мав вигляд звичайної довідкової платформи, однак серед матеріалів містилися проросійські публікації та негативні згадки про чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.

    За даними Bloomberg, подібні ресурси планували використовувати для просування потрібних Кремлю наративів та формування альтернативної інформаційної реальності.

    Окремим напрямком роботи мало стати створення так званих аналітичних центрів. Вони повинні були продукувати дослідження, експертні оцінки та аналітичні матеріали, які згодом цитувалися б іншими ресурсами та потрапляли до інформаційного поля.

    У документах згадується ресурс під назвою “Світовий центр стратегічних досліджень”. Як з’ясували журналісти, частина його матеріалів створювалася на основі вже існуючих публікацій авторитетних видань, однак після редакційної обробки вони отримували вигідний для замовників зміст.

    Експерти зазначають, що подібна стратегія відображає новий етап інформаційних операцій. Якщо раніше головною метою було впливати на аудиторію через соціальні мережі та новинні сайти, то тепер фокус зміщується на алгоритми пошуку та системи штучного інтелекту.

    Сучасні чат-боти та пошукові системи аналізують величезні масиви відкритої інформації. Тому масове створення мережі сайтів із потрібним контентом потенційно може впливати на результати пошуку, рекомендації алгоритмів та відповіді ШІ.

    Фахівці з кібербезпеки наголошують, що подібні кампанії можуть становити серйозну загрозу для інформаційної безпеки, оскільки користувачам стає дедалі складніше відрізнити справжні джерела від штучно створених інформаційних ресурсів.

    У Bloomberg зазначають, що оприлюднені матеріали демонструють прагнення Росії адаптувати свої інформаційні операції до нових технологічних реалій, де ключову роль починають відігравати системи штучного інтелекту.

    На тлі повномасштабної війни проти України російські інформаційні кампанії регулярно стають предметом розслідувань міжнародних медіа та західних спецслужб. Раніше вже повідомлялося про масштабні мережі ботів, фабрики тролів, кампанії дезінформації в соціальних мережах та спроби маніпулювання громадською думкою через цифрові платформи.

    Тепер, як свідчить розслідування Bloomberg, до цього переліку можуть додатися й спроби впливу на штучний інтелект, який дедалі активніше використовується мільйонами людей для отримання інформації.

  • Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Справжньою сенсацією в українському медіапросторі стала новина про купівлю Миколою Удянским та Сеяром Куршутовим топового українського ТГ-каналу “Труха”.

    І якщо для Миколи Удянського доступ до Трухи це в першу в першу чергу можливість просування на мільйонну аудиторію своїх “скам проектів” на кшталт Bitcoin Ultimatum чи Coinsbit, то для контрабандиста з російським паспортом і російським бізнесом Сеяра Куршутова це можливість чинити вплив на українське політичне та військове комьюніті.

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов відомий в Україні контрабандист, у квітні 2021 року був включений до санкційного списку РНБО України, а у 2022 році позбавлений  громадянства України.

    Водночас, Сеяр Куршутов має російський паспорт, що не завадило йому зайти на український ринок оборонних технологій.

    Зокрема про наявність у Сеяра Куршутова паспорту країни агресора на своєму Фейсбук повідомляє відомий український бізнесмен та волонтер Георгій Тука:

    “Минуло вже 14 днів, як я подав офіційну петицію до президента Зеленського з вимогою відновити санкції проти Сеяра Куршутова. Того самого, у якого ми знайшли діючий російський паспорт і податковий номер країни-агресора.

    А до цього нагадаю, ЗМІ виявили, що близькі до Куршутова компанії є діючими постачальниками Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку. На мільярди гривень. Завищення цін у цих засекречених контрактах вже розслідує БЕБ. Також нагадаю, що раніше проти достойника були застосовані санкції РНБО – як до одного з головних контрабандистів країни”.

    На підтвердження Георгій Тука публікує дані з російських реєстрів діючого паспорту РФ виданого 24.06.2014 року та податкового номеру Сеяра Куршутова.

    ФОТО: Діючий російський паспорт та податковий номер Сеяра Куршутова

    Незважаючи на наявність паспорта РФ, Сеяр Куршутов зумів зайти в українські оборонні контракти та налагодив поставку на фронт дронів по завищенним цінам.

    Зокрема, за інформацією проекту УП “Оборонка”, зв’язок Сеяра Куршутова з компаніями які по завищеним цінам поставляли дрони для української армії прослідковується через  Гліба Лобова.

    Як вияснили журналісти Оборонки, з посиланням на власні  джерела в БЕБ, Гліб Лобов фактично управляє причетною до масштабних корупційних зловживань на поставці дронів компанією ТОВ “Євро таннелс”.

    Зв’язок між Глібом Лобовим та Сеяром Куршутовим прослідковується через участь у спільних юридичних особах. Зокрема, Лобов значиться засновником ТОВ “Тусана” разом із Катериною Любчик. Остання є дружиною Куршутова, про що вона сама розповідає у своєму Instagram.

    Також журналісти Оборонки публікують спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова, що також може слугувати черговим доказом їх знайомства та співпраці.

    ФОТО: Спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова

    Як контрабандисту з російським паспортом вдалось зайти на український ринок оборонних закупівель

    Після купівлі Куршутовим-Удянським ТГ каналу Труха, та початку активних медійних атак проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів, почала з’являтися інформація щодо можливих “партнерів” Куршутова в  Україні.

    В даному контексті варто звернути увагу висвітлений у ряді ЗМІ на зв’язок між Сеяром Куршутовим та главою ОП Кирилом Будановим.

    Так, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до кампанії з відмивання нового власника “Трухи” Миколи Удянського, окрім самої “Трухи”, приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Bankova Mail

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним, з огляду на потребу Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Бізнес Сеяра Куршутова в РФ та інформація про його ймовірні контакти з ФСБ

    В даному контексті варто згадати гучний скандал довкола “ізраїльської” торгової марки Zielinski & Rozen та його зв’язками зі скандальним власником ТГ каналу Джокер Романом Кравцем.

    Нагадаємо, скандал довкола Zielinski & Rozen виник після появи в мережі інформації, що продукція бренду виробляється на заводі в Росії, а далі через складну мережу прокладок продається в Україні, Європі та навіть у Латинській Америці.

    Амбасадоркою бренду в Україні являється дружина контрабандиста Сеяра Куршутова –  Катерина Любчик, а частина косметики, що продавалася в Україні вже під час повномасштабної війни, мала маркування “зроблено в Росії”.

    ФОТО: Амбасадоркою Zielinski & Rozen являється дружина Куршутова, частина косметики, що продавалася в Україні мала маркування “зроблено в Росії”

    Паралельно Катерина Любчик розвиває мережу магазинів бренду Zielinski & Rozen, значна частина продукції якого досі виробляється російськими підприємствами через австрійську компанію AmbraCosmetics GmbH.

    Дружина Куршутова є офіційною меценаткою Віденської опери та відвідує елітні бали. Ця фірма, зареєстрована у 2022 році, стабільно зазнає збитків і вже має майже 500 тисяч євро боргів, що має явні ознаки інструменту для відмивання тіньових коштів.

    Тобто кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, така спроба Сеяра Куршутова “усидіти на двох стільцях” викликала інтерес у російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ розпочало розслідування у відношенні бенефіціарів російських компаній які виготовляють косметику для Zielinski & Rozen.

    Розслідуванню ФСБ передував в резонанс в росзмі після появи інформації про передачу партії косметики  Zielinski & Rozen виробленої на заводах РФ для потреб ВСУ.

    І хоча представництво Zielinski & Rozen оперативно та категорично спростували будь-яку допомогу українським військовим, за інформацією наших джерел, для бенефіціарів бренду розслідування ФСБ “мало певні наслідки фінансового характеру.

    Водночас, раніше ми писали про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

    Про інших “партнерів” контрабандиста Сеяра Куршутова, що допомагають йому вести бізнес і в Україні і в Росії, у другій частині нашого журналістського розслідування.

     

  • Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    У Німеччині розгорівся резонансний політичний та медійний скандал навколо міністра цифрових технологій Карстена Вільдбергера, якого запідозрили у системному використанні штучного інтелекту під час підготовки офіційних текстів, промов та публічних заяв. Про це повідомляє агенція dpa, посилаючись на урядові джерела та матеріали журналістських розслідувань.

    Суперечка вибухнула на тлі активного просування Німеччиною політики цифрової трансформації державного сектору, яка передбачає ширше впровадження технологій штучного інтелекту в роботу міністерств, адміністрацій і судової системи. Міністерство цифрових технологій, створене у 2025 році, було одним із ключових інструментів модернізації державного управління, однак саме його очільник тепер опинився в центрі дискусії про межі допустимого використання ШІ на найвищому рівні влади.

    Перші підозри щодо використання алгоритмів виникли після публікації низки виступів і статей, авторство яких приписується Вільдбергеру. Журналісти видання Die Zeit провели аналіз текстів із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. За їхніми висновками, у матеріалах містяться ознаки машинної генерації, зокрема характерні стилістичні повтори, узагальнені конструкції та структура, притаманна текстам, створеним нейромережами.

    У центрі уваги опинилися не лише публікації в німецьких медіа, а й парламентські промови, а також виступи міністра на міжнародних майданчиках. Зокрема, згадується його промова у 2024 році в аналітичному центрі Атлантичної ради у Вашингтоні, яку деякі експерти назвали такою, що могла бути повністю або частково створена за допомогою штучного інтелекту. Окремі аналітики звернули увагу на нетипову для політичної риторики однорідність формулювань і відсутність індивідуального стилю автора.

    Водночас експерти, залучені до перевірки матеріалів, наголошують, що інструменти для визначення використання ШІ не є абсолютно точними. Вони можуть помилково класифікувати людський текст як згенерований алгоритмами, особливо якщо він редагувався або проходив через кілька етапів автоматичної обробки. Це стало одним із ключових аргументів захисників міністра, які закликають утриматися від передчасних висновків.

    Офіційна позиція міністерства цифрових технологій полягає в тому, що Карстен Вільдбергер справді використовує штучний інтелект у своїй роботі, однак виключно як допоміжний інструмент. Речник відомства заявив, що мова йде про «робочого асистента», який допомагає структурувати думки, редагувати тексти, скорочувати довгі формулювання та пропонувати альтернативні варіанти викладу.

    У міністерстві підкреслюють, що така практика є частиною загальноєвропейського тренду цифровізації державного управління. Там вважають, що державні службовці мають не уникати штучного інтелекту, а навпаки — навчитися ефективно його використовувати. Водночас наголошується, що кожен документ, промова або офіційна заява проходить обов’язкову людську перевірку та затвердження перед публікацією.

    «Штучний інтелект можна розглядати як інструмент для роботи з інформацією — подібно до текстових редакторів чи аналітичних систем. Він допомагає пришвидшити процес підготовки матеріалів, але не замінює політичну відповідальність людини», — зазначили у відомстві.

    Попри це, критики ситуації наголошують, що використання ШІ високопосадовцями може створювати ризики розмивання персональної відповідальності за політичні заяви. Деякі експерти також звертають увагу на можливі проблеми прозорості: громадськість не завжди може відрізнити, де закінчується особиста позиція політика і починається машинна генерація тексту.

    Скандал швидко вийшов за межі суто технічної дискусії і переріс у ширшу політичну дебату про майбутнє штучного інтелекту в державному управлінні. У німецькому суспільстві та медіа почали обговорювати питання, чи повинні політики офіційно декларувати використання ШІ при підготовці своїх виступів і документів, а також чи потрібні нові правові норми для регулювання таких практик.

    На тлі скандалу в Бундестазі вже лунають заклики розробити чіткі правила використання штучного інтелекту в урядових структурах, включно з вимогами до прозорості, фіксації участі ШІ у створенні документів та визначенням меж його застосування.

    Аналітики відзначають, що ця ситуація може стати одним із перших гучних прецедентів у Європі, коли питання використання штучного інтелекту в політиці виходить на рівень загальнонаціональної дискусії і потенційних законодавчих змін.

  • Трамп різко обірвав інтерв’ю з NBC після запитань про вибори 2020 року і вийшов зі студії

    Трамп різко обірвав інтерв’ю з NBC після запитань про вибори 2020 року і вийшов зі студії

    Президент США Дональд Трамп опинився в центрі чергового медійного скандалу після того, як різко перервав інтерв’ю з журналісткою Крістін Уелкер, обізвав її та достроково залишив розмову через гостру суперечку щодо виборів 2020 року. Інцидент стався під час запису програми Meet the Press на телеканалі NBC News і вже викликав широкий резонанс у політичних та медійних колах США.

    За повідомленням The Independent, напруження в інтерв’ю почало зростати після того, як розмова перейшла до теми фінансування так званого «фонду проти мілітаризації». Дональд Трамп заявив, що буде «розчарований», якщо Конгрес не ухвалить виділення майже 1,8 мільярда доларів на цю ініціативу. За його словами, цей фонд мав би стати інструментом підтримки осіб, проти яких федеральна влада вела кримінальні справи під час адміністрації Джо Байдена.

    Ініціатива, яку просували союзники Трампа, викликала значні суперечки у Вашингтоні. Вона передбачала можливі виплати, зокрема для частини осіб, засуджених за участь у подіях 6 січня 2021 року, коли прихильники Трампа штурмували будівлю United States Capitol. Після політичного та юридичного тиску проєкт був оскаржений у федеральному суді, а суддя тимчасово призупинив його реалізацію. Окремо виконувач обов’язків генерального прокурора США Todd Blanche заявив, що адміністрація фактично відмовляється від подальшого просування цієї ідеї.

    Попри це, під час ефіру Трамп продовжив наполягати на своїх позиціях і вступив у гостру дискусію з ведучою щодо своїх заяв про вибори 2020 року. Журналістка поставила під сумнів твердження президента про масові фальсифікації та попросила його надати докази, які б підтверджували ці звинувачення. Саме ця частина розмови стала переломним моментом інтерв’ю, оскільки Трамп різко відреагував на запитання та перейшов до персональних звинувачень на адресу журналістки.

    У ході суперечки він заявив, що Крістен Велкер «або нечесна, або дурна», після чого напруга в студії ще більше зросла. Подальші репліки переросли у взаємні звинувачення щодо упередженості медіа, а президент США дедалі більше демонстрував невдоволення форматом інтерв’ю та поставленими запитаннями.

    Зрештою Дональд Трамп вирішив припинити розмову до її офіційного завершення. Він заявив, що телеканал є «упередженим» і «нечесним», після чого залишив ефір, додавши, що з нього «досить». Перед виходом із запису він подякував журналістці та побажав їй гарного дня, однак тон його заяви залишався різко конфронтаційним.

    Інцидент став черговим прикладом напружених відносин між Дональдом Трампом і американськими медіа. Протягом останніх років він неодноразово звинувачував провідні телеканали у політичній заангажованості, тоді як журналісти та медіаорганізації наполягають, що критичні запитання є невід’ємною частиною демократичного контролю влади.

    Ситуація навколо інтерв’ю вже активно обговорюється в американському політичному середовищі та може посилити дискусію щодо ролі медіа у висвітленні діяльності президента, а також щодо меж публічної риторики політичних лідерів у прямому ефірі.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Трамп атакує медіа

    Трамп атакує медіа

    Президент США Дональд Трамп різко розкритикував американські медіа та заявив, що поширення інформації про нібито відновлення військового потенціалу Ірану є “державною зрадою”. Свою заяву він опублікував у соцмережі Truth Social, реагуючи на матеріали, в яких йдеться про те, що Тегеран зберіг значну частину ракетного арсеналу навіть після ударів США та тривалої військової кампанії в регіоні.

    Приводом для різкої реакції стали повідомлення низки американських і міжнародних ЗМІ, а також аналітичні оцінки розвідувальних структур, згідно з якими Іран міг відновити доступ до більшості своїх ракетних баз і зберегти близько 70% довоєнного запасу ракет і пускових установок. Частина цих даних раніше вже фігурувала у витоках засекречених доповідей американської розвідки, що викликало широкий політичний резонанс у Вашингтоні.

    У своєму дописі Трамп заявив, що журналісти, які поширюють подібну інформацію, фактично шкодять національній безпеці США та “працюють на ворога”. Він назвав такі матеріали “брехливими”, “абсурдними” і такими, що нібито формують викривлену картину реальної ситуації, створюючи враження успіхів Ірану там, де їх немає.

    “Коли Фейкові Новини заявляють, що іранський ворог має успіхи проти нас у військовому плані, це фактично ДЕРЖАВНА ЗРАДА, оскільки це настільки брехлива і навіть абсурдна заява. Вони сприяють і потурають ворогу! Це американські боягузи, які вболівають проти нашої країни”, — написав Трамп у Truth Social.

    Президент також повторив свої попередні твердження про те, що Іран нібито зазнав повної військової поразки. За його словами, іранський флот був “знищений”, військово-повітряні сили “ліквідовані”, а економіка країни перебуває у стані “глибокої катастрофи”. Жодних незалежно підтверджених доказів цим заявам він не навів.

    Заяви Трампа пролунали на тлі продовження дискусій у США щодо реального стану іранських збройних сил після тривалого конфлікту. Раніше американські розвідувальні служби повідомляли, що Іран міг зберегти до 70% свого ракетного потенціалу, включно з мобільними пусковими установками, підземними сховищами та частиною стратегічної інфраструктури. Ці оцінки суперечать офіційній позиції Білого дому, який наполягає на тому, що військова загроза з боку Тегерана була “переважно нейтралізована”.

    Паралельно у Вашингтоні тривають дискусії щодо масштабів і наслідків американської військової кампанії. За попередніми оцінками Пентагону, витрати США на операції проти Ірану вже становлять близько 29 мільярдів доларів. Також повідомляється про значне виснаження арсеналів високоточної зброї: під час бойових дій було використано приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що суттєво вплинуло на запаси американської армії.

    На цьому тлі експерти відзначають, що ситуація навколо Ірану залишається однією з ключових точок напруги у світовій політиці. Попри військову ескалацію, США та Іран продовжують непрямі переговори щодо можливого врегулювання конфлікту, однак сторони залишаються на принципово різних позиціях.

    Додаткове занепокоєння у союзників США викликає позиція Ізраїлю, який, за даними медіа, побоюється можливого укладення нової угоди між Вашингтоном і Тегераном. В ізраїльському керівництві вважають, що потенційний компроміс може не враховувати ключові питання безпеки, зокрема іранську ракетну програму та підтримку регіональних союзників.

    На тлі цих процесів зростає напруга між політичними заявами Білого дому, даними розвідки та позицією медіа, що дедалі більше ускладнює формування єдиної стратегії США щодо Ірану та майбутнього конфлікту в регіоні.

  • Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль не допустив іноземні ЗМІ на парад 9 травня

    Кремль відкликав акредитацію іноземних журналістів на висвітлення параду 9 травня в Москві, що стало безпрецедентним кроком для одного з головних державних заходів Росії. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела в медіа-середовищі та підтвердження від редакцій, які отримали відповідні повідомлення від російської сторони.

    За даними видання, рішення про скасування акредитацій було повідомлено журналістам телефоном, попри те, що раніше вони вже отримали офіційні дозволи на роботу під час заходу. Під обмеження, як зазначається, потрапили представники низки великих міжнародних медіа, зокрема німецьких ARD і ZDF, французького агентства AFP, британського Sky, а також італійського Rai і японського NHK. У всіх випадках повідомлення з боку Кремля зводилися до того, що «формат висвітлення змінено через ситуацію», без додаткових пояснень причин такого рішення.

    Пізніше журналістам було повідомлено, що допуск до параду отримають виключно російські засоби масової інформації. Таким чином, вперше за багато років іноземні медіа, які спочатку були акредитовані на подію, фактично були виключені з її висвітлення вже після завершення процедур акредитації. У Der Spiegel наголошують, що подібна практика є безпрецедентною для заходів такого масштабу і символічного значення.

    Рішення Кремля щодо обмеження доступу міжнародної преси відбувається на тлі змін формату самого параду 9 травня. Раніше російське Міністерство оборони повідомило, що урочистості в Москві пройдуть без демонстрації військової техніки та без участі курсантів військових училищ. Офіційно це пояснювалося «поточними умовами», однак детальні причини такого скорочення не розкривалися.

    У Кремлі також підтверджували, що парад відбудеться у скороченому форматі. Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що зміни пов’язані з «терористичною загрозою» та загальною безпековою ситуацією. Окремо підкреслювалося, що 9 травня цього року не є ювілейною датою, що також стало одним із факторів скорочення масштабів заходу. У Санкт-Петербурзі аналогічно було оголошено проведення параду без використання військової техніки.

    На тлі цих змін відмова у доступі іноземним журналістам додатково підсилює тенденцію до обмеження міжнародного висвітлення ключових державних подій у Росії. Фактично контроль за інформаційним супроводом параду переходить виключно до внутрішніх російських медіа, що суттєво звужує можливість зовнішнього спостереження за подією.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія не припинила бойових дій попри пропозиції про припинення вогню та дипломатичні ініціативи. Він також підкреслював, що війна безпосередньо впливає на внутрішні процеси в Росії, зокрема на організацію символічних заходів, і що навіть проведення параду вже залежить від ситуації на фронті.

    Таким чином, цьогорічний парад 9 травня в Москві відбувається на тлі одночасного скорочення його військової складової та суттєвого обмеження міжнародної присутності в інформаційному просторі, що відображає загальне посилення контролю над публічною комунікацією навколо події.

  • $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    У столиці Норвегії Осло знайшли мертвим 25-річного Едварда Юула Род-Ларсена — сина відомих дипломатів, чиї імена останніми тижнями опинилися в центрі міжнародного скандалу через зв’язки з американським фінансистом і сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Трагедія сталася на тлі активного медійного резонансу та початку спільного розслідування французьких і норвезьких правоохоронців, що лише посилило увагу до цієї історії.

    За інформацією міжнародних ЗМІ, зокрема The Times, тіло молодого чоловіка виявили через кілька днів після того, як слідчі органи розпочали перевірку щодо його батьків — норвезьких дипломатів Мона Юул та Тер’є Род-Ларсен. За словами адвокатів родини, йдеться про самогубство, однак правоохоронці продовжують з’ясовувати всі обставини події.

    Ситуація привернула особливу увагу через зв’язок із гучною справою Епштейна. Слідство припускає, що американський фінансист міг допомогти родині дипломатів придбати елітну нерухомість, а також залишив у своєму заповіті по 5 мільйонів доларів кожному з їхніх дітей. Ця інформація стала публічною після витоку документів та активного обговорення в медіа, що спричинило нову хвилю інтересу до справи.

    Едвард Юул Род-Ларсен опинився у центрі цієї історії не як фігурант розслідування, а як член родини, яка потрапила під підозру. Водночас адвокати наголошують: сам молодий чоловік ніколи не був обвинуваченим у будь-яких правопорушеннях. Проте саме інформаційний тиск і публічність справи могли суттєво вплинути на його психологічний стан.

    За словами представників родини, останні дні перед трагедією були «надзвичайно виснажливими». Юристи закликали утриматися від спекуляцій щодо причин смерті, підкресливши, що медійний резонанс і хвиля звинувачень створили додатковий тиск не лише на батьків, а й на їхніх дітей.

    Сама історія з норвезькими дипломатами має значно ширший контекст. Тер’є Род-Ларсен є однією з ключових фігур у міжнародній дипломатії 1990-х років. Він відіграв важливу роль у так званих «Ослоських угодах» — переговорах між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини, які стали основою мирного процесу на Близькому Сході. Його дружина Мона Юул також має значний дипломатичний досвід і обіймала високі посади в системі зовнішньополітичної служби Норвегії.

    Саме тому будь-які звинувачення щодо їхніх контактів із Епштейном викликали широкий резонанс у міжнародному середовищі. Родина не заперечує, що підтримувала контакти з фінансистом, однак категорично відкидає будь-які незаконні дії.

    Окремо варто зазначити, що справа Епштейна й досі залишається однією з найрезонансніших у світі. Після смерті фінансиста у 2019 році розслідування продовжуються, а нові документи та свідчення регулярно з’являються у публічному просторі. Вони стосуються не лише самого Епштейна, а й його численних контактів із політиками, бізнесменами та представниками міжнародної еліти.

    У цьому контексті історія норвезьких дипломатів стала ще одним епізодом у ширшому ланцюгу подій, що демонструють масштаб впливу Епштейна та його зв’язків. Водночас трагедія їхнього сина підкреслює іншу сторону таких скандалів — їхній вплив на родини та людей, які опиняються під пильним контролем суспільства.

    Правоохоронні органи Норвегії та Франції продовжують розслідування щодо можливих фінансових порушень і контактів дипломатів із Епштейном. За попередніми даними, перевіряються обставини придбання нерухомості, а також можливі фінансові операції, пов’язані з міжнародними структурами.

    Водночас експерти зазначають, що подібні справи часто мають складний юридичний характер і можуть тривати роками. Особливо це стосується випадків, де йдеться про міжнародні зв’язки, дипломатичні контакти та фінансові операції через різні юрисдикції.

    Смерть Едварда Юула Род-Ларсена стала трагічним епізодом у цій історії, який додав їй ще більшого резонансу. Вона також порушує питання про відповідальність медіа та суспільства у висвітленні подібних справ, особливо коли йдеться про людей, які не є безпосередніми фігурантами розслідувань.

    Загалом ця ситуація демонструє, наскільки складним і багатошаровим може бути поєднання міжнародної політики, фінансових скандалів і людських трагедій. І хоча слідство ще триває, очевидно, що наслідки цієї історії виходять далеко за межі однієї родини.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.

  • «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив із жорсткою критикою неформальних ідей, які нібито обговорювалися українськими переговорниками під час контактів із міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про жартівливу назву «Донніленд» для частини Донбасу та можливість застосування так званої «моделі Монако» для врегулювання війни. В інтерв’ю Radio NV експерт заявив, що подібні підходи можуть мати серйозні негативні наслідки для позиції України на міжнародній арені.

    За словами Чалого, навіть якщо такі ідеї озвучувалися частково у жартівливій формі, вони можуть бути неправильно сприйняті партнерами і використані проти України. «Це поганий жарт», — наголосив він, коментуючи інформацію про можливе використання терміну «Донніленд», який, за даними The New York Times, нібито згадувався у переговорах як спосіб вплинути на позицію Дональд Трамп.

    Американські журналісти, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що українські представники могли використовувати подібні формулювання, намагаючись апелювати до особистих амбіцій Трампа. Ідея полягала в тому, щоб створити асоціацію з його ім’ям і таким чином схилити його до більш активної підтримки України. Однак, за інформацією медіа, цей підхід не дав жодного результату.

    Чалий підкреслює, що подібні «креативні» методи не мають нічого спільного з серйозною дипломатією. Він наголошує, що існує принципова різниця між символічними жестами, як-от назви об’єктів на честь політиків, і пропозиціями, які стосуються територій. «Коли мова йде про територію, це вже не жарти і не піар. Це питання суверенітету», — зазначив він.

    Окремо експерт прокоментував ідею так званої «моделі Монако», яка періодично з’являється у дискусіях щодо майбутнього України. У широкому розумінні цей підхід передбачає перетворення держави на компактну, економічно розвинену територію з обмеженими безпековими функціями та зовнішніми гарантіями. Чалий ставиться до цього скептично, вважаючи, що така модель не відповідає реаліям України.

    На його думку, будь-які сценарії, які передбачають скорочення території або зміну статусу держави, можуть бути небезпечними. Вони створюють прецедент, який може бути використаний Росією для подальшого тиску. «Це може стати останньою краплею у довірі до української позиції», — попередив він.

    Важливим контекстом є тристоронні переговори за участю України, США та Росії, які перебувають у складному стані. За даними західних медіа, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а сторони не демонструють готовності до компромісів. У цій ситуації будь-які неоднозначні сигнали можуть лише ускладнити діалог.

    До складу української делегації на переговорах входять, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Рустем Умеров. Саме вони представляють позицію Києва на ключових міжнародних майданчиках.

    Чалий наголошує, що в умовах війни Україна повинна максимально чітко формулювати свої меседжі і уникати двозначностей. Будь-які натяки на можливість поступок або нестандартних рішень можуть бути використані як аргумент проти України. Особливо це стосується інформаційного простору, де навіть неофіційні заяви швидко стають частиною глобального дискурсу.

    Експерт також звернув увагу на роль медіа у формуванні сприйняття переговорного процесу. Публікації в авторитетних виданнях, таких як The New York Times, мають значний вплив на міжнародну аудиторію, тому будь-яка інформація, навіть якщо вона базується на анонімних джерелах, може формувати порядок денний.

    У цьому контексті Чалий закликає до більшої відповідальності як з боку переговорників, так і з боку інформаційних джерел. Він підкреслює, що Україна повинна демонструвати послідовність і серйозність у своїй позиції, адже йдеться не лише про дипломатію, а про майбутнє держави.

    Загалом інтерв’ю Чалого відображає ширшу дискусію про те, якою має бути стратегія України на міжнародній арені. З одного боку — необхідність шукати нові підходи та формати, з іншого — ризик втратити довіру через невдалі або неоднозначні ініціативи.

    Критика ідей на кшталт «Донніленду» чи «моделі Монако» є не просто реакцією на окремі висловлювання, а сигналом про важливість збереження чіткої та принципової позиції України у переговорах. У ситуації, коли на кону стоять територіальна цілісність і державний суверенітет, навіть жарти можуть мати стратегічні наслідки.