Daypolitico

Позначка: Мінцифри

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Український фонд стартапів презентував Guide to Grants — практичний посібник, який має допомогти українським технологічним компаніям правильно готувати заявки на європейські гранти та не втрачати шанси на фінансування через типові помилки.

    Гайд представили під час IT Arena 2026 у межах сайд-івенту WIN2EDIH. Його уклала керівниця відділу партнерства та міжнародної співпраці Українського фонду стартапів Олена Ворошилова.

    Одне з головних правил — не намагатися штучно підлаштувати свій бізнес під конкретний грант. Спершу команді радять перевірити, чи відповідають її проєкт, цілі та заплановані результати вимогам програми. Навіть якщо назва конкурсу виглядає ідеальною, це ще не означає, що проєкт відповідає всім критеріям.

    Наступний крок — перетворити ідею на зрозумілу концепцію. Для цього потрібно чітко сформулювати проблему, запропоноване рішення та цілі, визначити KPI, попередній бюджет, строки реалізації й партнерів, яких необхідно залучити.

    Особливу увагу радять приділяти логіці самої заявки. Експерт має легко простежити ланцюжок: проблема → рішення → конкретні дії → вимірюваний результат. Команда також повинна виглядати переконливо: кожен учасник чи партнер має виконувати зрозумілу роль і мати відповідний досвід.

    Ще одна поширена помилка — формувати бюджет виходячи з максимально доступної суми гранту. Натомість Український фонд стартапів радить рахувати реальну вартість робіт, ресурси, навантаження на команду та розподіл обов’язків. Тобто спочатку має бути обґрунтований план, а вже потім — сума фінансування.

    Сам WIN2EDIH є Європейським цифровим інноваційним хабом, який працює з українськими малими й середніми підприємствами, стартапами та державними установами і допомагає їм із цифровими рішеннями та розвитком.

    Для українських технологічних компаній тема залучення фінансування залишається особливо актуальною. Лише в межах Startup Competition 2026 на IT Arena інвестори заявляли про готовність вкласти в українські проєкти понад $12,5 млн, а грантовий призовий фонд конкурсу становив $60 тис.

    У Мінцифри наголошують, що новий Guide to Grants має не просто зібрати перелік можливостей, а допомогти стартапам підходити до грантових конкурсів системно — від вибору програми до бюджету й формування команди.

  • Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Колишній міністр оборони України та один із головних архітекторів української цифровізації Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року у Василівці Запорізької області. Саме там минули його дитячі роки, хоча подальше навчання та професійна кар’єра вже були пов’язані із Запоріжжям.

    Василівка розташована на важливому транспортному напрямку між Запоріжжям і Мелітополем. Після початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під російською окупацією.

    Мала батьківщина під окупацією: звідки родом ексміністр оборони Михайло Федоров

    Сам Федоров в одному з великих інтерв’ю «Українській правді» докладно згадував Василівку як місце, яке сильно вплинуло на його характер і подальші амбіції. Він розповідав про складне пострадянське середовище, а також про бажання ще в юності вирватися за межі невеликого міста й займатися підприємництвом.

    Після школи Федоров вступив до Запорізького національного університету. Згодом він створив digital-агенцію SMMSTUDIO, а у 2019 році очолив цифровий напрям президентської кампанії Володимира Зеленського. Після виборів Федоров став віцепрем’єром і міністром цифрової трансформації та був одним із ключових посадовців, які розвивали проєкт «Дія».

    У січні 2026 року Верховна Рада призначила Федорова міністром оборони. За його кандидатуру тоді проголосували 277 народних депутатів. На цій посаді він працював до середини липня 2026 року.

    Після звільнення з Міноборони Федоров залишився в оборонно-технологічній сфері. Наприкінці серпня він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій, водночас залишившись жити й працювати в Україні.

    Крім того, у вересні Федоров почав формувати команду для нового українського проєкту «Армія роботів», орієнтованого на розвиток роботизованих рішень для оборони.

    Тож шлях Федорова від невеликої Василівки до уряду та оборонних технологій почався в місті, яке сьогодні залишається під російською окупацією. Саме цей контраст — між малою батьківщиною на окупованій території та роботою над цифровою й оборонною трансформацією України — зараз є однією з помітних деталей його біографії.

  • Коваль отримала контроль над ключовими напрямами Мінцифри, а її чоловік повернувся на держслужбу

    Коваль отримала контроль над ключовими напрямами Мінцифри, а її чоловік повернувся на держслужбу

    Кабмін 17 вересня призначив Валерію Коваль першою заступницею міністра цифрової трансформації. За інформацією джерела, за її підвищенням стоїть Давид Арахамія, саме він, як стверджує співрозмовник, поставив Коваль «смотрящою» у Мінцифри. У її зоні контролю — ключові напрями відомства, зокрема «Дія» та штучний інтелект.

    Коваль працює в цифровому відомстві з 2018 року, а з 2019-го — у Мінцифри. Вона займалася розвитком електронних послуг і «Дії», тому її підвищення посилює її вплив на цифрові сервіси держави. Окремо джерело радить звернути увагу на її чоловіка Олега Коваля. За словами співрозмовника, він успішний бізнесмен, який при цьому повернувся на державну службу — до Державного центру зайнятості — на відносно невелику для його попереднього рівня доходів зарплату.

    У центрі зайнятості Коваль пов’язаний із напрямами, які мають фінансовий та економічний інтерес. Зокрема, із проєктами з перенавчання та перекваліфікації, через які проходять бюджетні кошти, а також із питаннями працевлаштування іноземних працівників. Останній напрям джерело оцінює як потенційний ринок на мільярди доларів на рік.

    У підсумку, за версією джерела, увагу варто звернути на зв’язку. Валерія Коваль отримує контроль над ключовими напрямами Мінцифри, зокрема «Дією» та ШІ, а її чоловік перебуває у структурі, пов’язаній із державними коштами на перенавчання та ринком трудової міграції.

    Прямого публічного підтвердження тому, що Арахамія особисто поставив Коваль «смотрящою», наразі немає. Це саме інформація джерела. Водночас її призначення першою заступницею та посада Олега Коваля у Державному центрі зайнятості підтверджуються відкритими даними.

     

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    Кабінет Міністрів України змінив керівництво Державного агентства України PlayCity, яке контролює ринок азартних ігор та лотерей. Геннадія Новікова звільнили з посади голови регулятора за власним бажанням, а виконання його обов’язків уряд тимчасово поклав на Олексія Томашука — заступника голови агентства, який відповідав за цифровий розвиток і трансформацію. Кадрова перестановка відбулася у важливий для грального ринку момент: PlayCity саме розгортає державну систему онлайн-моніторингу, посилює боротьбу з нелегальними казино та готує нові механізми контролю.

    Рішення про зміну керівництва було ухвалене Кабміном 26 серпня. Згідно з урядовим розпорядженням №842-р, Геннадія Новікова звільнено з посади голови Державного агентства України PlayCity за власним бажанням. Іншим розпорядженням — №848-р — виконання обов’язків керівника агентства тимчасово покладено на Олексія Томашука. Він очолюватиме відомство до призначення голови PlayCity у встановленому порядку.

    Таким чином, йдеться саме про тимчасове виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення Томашука головою агентства.

    Інформація про майбутню відставку Новікова з’явилася ще в середині липня. Тоді він подав заяву про звільнення за власним бажанням. Остаточне рішення уряд ухвалив лише наприкінці серпня.

    Олексій Томашук не є новою людиною для PlayCity. До нинішнього рішення Кабміну він працював заступником голови агентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Саме так його посада зазначена на офіційному сайті регулятора.

    Урядові документи також підтверджують, що Томашук обіймав цю посаду щонайменше у 2025 році. У розпорядженні Кабміну щодо оцінювання результатів роботи державних службовців він зазначений як заступник голови PlayCity з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. За результатами оцінювання його робота за 2025 рік отримала позитивну оцінку.

    Відкриті дані свідчать і про попередній досвід Томашука у державній цифровізації. До роботи заступником керівника PlayCity він був директором департаменту цифрових рішень, здійснення контрольно-наглядових функцій та запобігання ігровій залежності, а раніше працював у сфері цифрової трансформації системи охорони здоров’я.

    Цей досвід може бути особливо важливим саме зараз, адже одним із центральних проєктів PlayCity стала Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор — ДСОМ.

    Її першу чергу агентство запустило у тестову експлуатацію у квітні 2026 року. Система має забезпечити державі автоматизований доступ до інформації про роботу легального грального ринку та суттєво зменшити залежність контролю від звітів, які оператори подають вручну.

    Фактично йдеться про цифрове «око» держави над легальним гральним ринком. Перша черга ДСОМ стала фінансовим ядром системи: вона збирає інформацію про прийняті ставки, виплату виграшів, повернення коштів та інші фінансові операції організаторів азартних ігор.

    І цей проєкт уже перейшов далеко за межі експерименту. Станом на 20 серпня до ДСОМ інтегрувалися 28 із 31 ліцензованого організатора азартних ігор. Кожна операція надходить до системи як окрема транзакція з унікальним ідентифікатором, тоді як інформація про гравців передається у знеособленому форматі.

    Саме за кілька днів до зміни керівника PlayCity повідомило ще про один важливий етап: агентство підписало контракт на створення другої черги ДСОМ. Виконавцем за результатами відкритого тендеру стала українська GovTech-компанія Kitsoft — ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології».

    Другий етап має значно розширити можливості системи. Йдеться, зокрема, про глибший аналіз результатів азартних ігор, контроль відсотка виграшу гральних автоматів, операцій з ігровими замінниками гривні та розширену аналітику процесів на ринку.

    Саме тому призначення чиновника, який безпосередньо відповідав у PlayCity за цифрову трансформацію, тимчасовим керівником агентства виглядає особливо показовим на тлі нинішнього етапу реформи.

    Саме PlayCity стало центральним елементом перезапуску державного регулювання азартних ігор після ліквідації попереднього регулятора — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Агентство отримало повноваження контролювати легальних операторів, видавати ліцензії, боротися з нелегальними казино, застосовувати штрафи, захищати права гравців та працювати над зменшенням ризиків лудоманії.

    Масштаб сфери, яку тепер тимчасово контролюватиме Томашук, добре демонструють результати першого року роботи PlayCity.

    За даними самого агентства, протягом першого року воно видало 250 ліцензій, зокрема організаторам азартних ігор, B2B-компаніям, операторам лотерей та на гральне обладнання. В Україні також уперше за понад 12 років було перезапущено ліцензування лотерейного ринку — ліцензії отримали три оператори.

    Фінансові показники також вимірюються мільярдами. За інформацією PlayCity, організатори азартних ігор сплатили до бюджету понад 14 млрд грн податків, близько 2 млрд грн становили ліцензійні платежі у сфері азартних ігор. Ще понад 72 млн грн надійшло від ліцензійних платежів операторів лотерей, а їхні податкові надходження лише за перший квартал 2026 року перевищили 74 млн грн.

    Окремий напрям — боротьба з тіньовим сектором. За перший рік роботи регулятор повідомив про блокування понад 4100 сайтів із нелегальними азартними іграми. Крім того, PlayCity передало на блокування понад 700 акаунтів у соціальних мережах через незаконну рекламу гемблінгу.

    Агентство також відновило державний нагляд за легальним ринком після тривалого мораторію на перевірки. За результатами контролю на організаторів азартних ігор було накладено понад 988 млн грн штрафів. Причому лише у квітні 2026 року сума штрафних санкцій сягнула 946 млн грн.

    Ще одним чутливим напрямом роботи нового керівництва стане боротьба з ігровою залежністю та обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців. На офіційному сайті PlayCity 24 серпня повідомило про тендер для запуску механізму автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор.

    Таким чином, зміна керівника PlayCity відбувається фактично посеред активної фази перезавантаження всього грального ринку. Агентство одночасно запускає цифровий моніторинг фінансових операцій, розробляє другу чергу ДСОМ, блокує нелегальні казино, контролює рекламу, відновлює перевірки та працює над механізмами захисту людей від ігрової залежності.

    При цьому Олексій Томашук поки що залишається тимчасовим очільником. Розпорядження Кабміну прямо передбачає, що він виконуватиме обов’язки до призначення голови агентства у встановленому порядку.

    Тож після відставки Геннадія Новікова головна інтрига для PlayCity ще не закрита: чи залишиться Томашук керувати регулятором надалі, чи уряд шукатиме іншого постійного очільника. Наразі підтвердженого рішення щодо майбутнього постійного керівника агентства немає.

  • Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.

    Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.

    Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.

    Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.

    Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.

    Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».

    При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.

    Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.

    Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.

    Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.

    Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.

    Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.

    Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.

    Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».

    Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.

    Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.

    І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.

    У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.

  • Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    У Києві на тлі зростання політичної напруги навколо ексміністра оборони Михайла Федорова простежується тихий канал комунікації, який пов’язує його з мером столиці Віталієм Кличком. Цей канал існує давно й спирається на постать Петра Оленича — людини, яка свого часу відповідала за цифровізацію Києва та тісно взаємодіяла з командою Мінцифри.

    Федоров, який залишив Міноборони в середині липня після конфлікту з військовим керівництвом і здобув помітну публічну підтримку, шукає додаткові точки опори. За відомостями, отриманими редакцією, він справді зустрічався з Кличком. Розмова стосувалася, зокрема, допомоги з контактами у США. Кличко зі свого боку згадував можливі зв’язки в Німеччині. Публічного виходу разом, однак, не планується, для Федорова це створювало б очевидні репутаційні ризики, а для Кличка — додаткове роздратування у відносинах із Банковою.

    Зв’язок через Оленича тут не випадковий. Оленич у 2021–2025 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з цифрового розвитку та запускав міський застосунок «Київ Цифровий». Його робота перетиналася з проєктами Мінцифри в період, коли відомство очолював Федоров. Пізніше Оленич опинився в центрі земельних розслідувань НАБУ та САП, був відсторонений і звільнений Кличком. Водночас, за даними, наявними у редакції, саме його рекомендації продовжують впливати на оцінки партійної інфраструктури «УДАРу».

    Сама партія «УДАР» сьогодні виглядає радше як локальний ресурс мера, ніж як повноцінна національна структура. Її мережа в регіонах і навіть у Києві оцінюється як слабка. Джерело в оточенні Федорова прямо вказує, що якісно забезпечити виборчий процес «УДАР» навряд чи здатен навіть у столиці. Окремі районні осередки та депутатські групи, можливо, можуть бути задіяні — знову ж таки з огляду на поради Оленича. Це суттєво обмежує потенційну цінність будь-якого неформального альянсу.

    Контекст, у якому відбувається цей контакт, вкрай чутливий. Федоров після відставки публічно заговорив про необхідність повернення до повноцінних демократичних процедур і виборів навіть в умовах війни. Його рейтинг помітно зріс на хвилі протестів. Паралельно з’являються повідомлення про можливі поїздки до США. Кличко, своєю чергою, залишається одним із небагатьох великих політиків національного масштабу, які зберігають незалежність від вертикалі Офісу президента. Їхнє давнє взаємне роздратування з Банковою добре відоме, але відкрите зближення з фігурою Федорова, що зростає, для мера означало б новий виток конфлікту.

    Поки обидві сторони воліють тримати дистанцію на публіці. Зустріч відбулася, запити щодо контактів пролунали, оцінка партійних можливостей «УДАРу» виявилася скептичною. Далі — тиша. В українській політиці такі тихі канали часто виявляються важливішими за гучні заяви. Особливо коли йдеться про фігуру, яка лише починає вибудовувати власну суб’єктність.

  • Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Від нової «Дії» до національного ШІ: Мінцифри готує масштабне оновлення цифрових послуг

    Міністерство цифрової трансформації України визначило низку пріоритетних напрямів роботи, які охоплюють розвиток військової цифрової екосистеми, мобільного зв’язку, державних послуг та штучного інтелекту. Частину запланованих змін громадяни зможуть відчути безпосередньо через застосунок «Дія», водночас окремі проєкти стосуватимуться військовослужбовців та функціонування цифрової інфраструктури держави.

    Про це йдеться в інтерв’ю міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук порталу DOU.

    Одним із ключових напрямів, за словами Ферчук, залишається розвиток військової технологічної екосистеми Brave1. Окремий акцент у відомстві роблять на цифровізації всього шляху людини — від моменту, коли вона набуває статусу військовозобов’язаного, до проходження служби та подальшого отримання статусу ветерана.

    Одним із компонентів цієї системи має стати психологічна підтримка військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про створення цифрових інструментів для психологічного тестування та подальшої підтримки військових. Таким чином, у Мінцифри хочуть використовувати цифрові рішення не лише для адміністративних процедур, а й для супроводу військовослужбовців під час проходження служби.

    Ще одним важливим напрямом стане цифровізація роботи навчальних центрів. За задумом міністерства, спеціальна система має допомагати інструкторам та викладачам вести навчальні програми, фіксувати результати підготовки військовослужбовців та оцінювати їхні навички.

    Система також повинна давати можливість формувати характеристику військовослужбовця після завершення навчання та рекомендувати його для подальшого проходження служби за відповідним напрямом. Таким чином, цифрові дані про результати підготовки можуть використовуватися для більш точного визначення того, на якій посаді або за якою спеціальністю людина буде найбільш ефективною.

    Окремо Мінцифри працює над автоматизацією рекрутингу до Сил оборони. За словами Ферчук, після червня 2026 року відомство зафіксувало зростання зацікавленості цивільних громадян у вакансіях в армії. Автоматизація має спростити пошук відповідної посади та зробити процес взаємодії між кандидатами й військовими структурами більш цифровим.

    Водночас одним із головних цивільних напрямів роботи міністерства залишається стабільність мобільного зв’язку та доступу до інтернету. В умовах війни та регулярних атак на українську інфраструктуру питання безперебійної роботи цифрових сервісів набуває особливого значення.

    У Мінцифри планують не лише підтримувати вже наявну інфраструктуру, а й створювати резервні рішення для державних сервісів. Паралельно відомство працює над впровадженням нових технологій зв’язку, серед яких 5G та Direct to Cell.

    Технологія Direct to Cell дозволяє забезпечувати зв’язок із сумісними мобільними пристроями безпосередньо через супутникову інфраструктуру. Для України розвиток такого напрямку може мати додаткове значення через необхідність забезпечувати зв’язок у випадках пошкодження наземної інфраструктури або перебоїв у роботі мобільних мереж.

    Ферчук зазначила, що перед міністерством одночасно стоять два завдання — зберегти працездатність уже створеної інфраструктури за умов обмежених ресурсів та продовжувати будувати нову.

    Зміни очікуються і в системі державних електронних послуг. За інформацією Мінцифри, наразі оцифровано та трансформовано менш ніж половину всіх державних послуг. Водночас відомство планує продовжувати цей процес і до кінця 2026 року запустити низку нових сервісів.

    Зокрема, йдеться про електронну чергу для водіїв легкових автомобілів та електронний європротокол. Ці сервіси мають перевести частину процедур, які нині потребують взаємодії з державними установами, у цифровий формат.

    Втім, найбільш помітною потенційною зміною може стати трансформація самої логіки роботи «Дії». У Мінцифри розглядають можливість переходу від моделі, за якої громадянин самостійно шукає необхідну послугу, до більш проактивної взаємодії.

    Тобто держава в майбутньому може самостійно пропонувати людині послугу, якщо вже має відповідну інформацію про її життєву ситуацію. Наприклад, якщо система знає, що людина навчається або отримала певний статус, вона потенційно зможе запропонувати пов’язані з цим можливості чи державні сервіси.

    Такий підхід фактично означатиме перехід від цифровізації окремих послуг до побудови більш автоматизованої взаємодії між громадянином і державою. Водночас Ферчук наголосила, що Мінцифри ще має оцінити реакцію суспільства на таку модель та визначити, наскільки швидко вона зможе стати звичною для користувачів.

    Окремо міністерство планує вдосконалити систему оповіщення про повітряні тривоги. Мета змін полягає в тому, щоб повідомлення були більш інформативними, а люди могли краще розуміти, через яку саме загрозу оголошено тривогу.

    У відомстві зазначають, що цей напрям з’явився в зоні відповідальності Мінцифри відносно нещодавно. Очікується, що оновлення системи допоможе зробити інформування населення зрозумілішим і точнішим.

    Ще одним масштабним проєктом є розвиток штучного інтелекту. Мінцифри очікує до кінця 2026 року отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі — LLM.

    Йдеться про модель, адаптовану до української мови та українського контексту. За попередньою інформацією, її створюють на базі Gemma 3 від Google, яку планують адаптувати з урахуванням української мовної специфіки, локального контексту та історико-культурних особливостей України.

    До проєкту також залучений «Київстар», який відповідає за технічну інфраструктуру, фінансування та організаційні процеси. У перспективі така модель може використовуватися для роботи з українськомовним контентом та державними цифровими рішеннями.

    Таким чином, заявлені Мінцифри пріоритети охоплюють одразу кілька сфер — від військового рекрутингу та психологічної підтримки військових до мобільного зв’язку, «Дії», системи оповіщення та штучного інтелекту. Частина цих проєктів має бути реалізована вже до кінця 2026 року, а окремі технологічні рішення можуть визначити подальший розвиток української цифрової держави.

  • Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    Останній шанс використати «Нацкешбек»: уже з 1 серпня невитрачені гроші повернуть державі

    31 липня є останнім днем, коли учасники державної програми «Національний кешбек» можуть використати кошти, накопичені на своїх спеціальних рахунках. Уже з 1 серпня весь невикористаний залишок буде автоматично повернутий до державного бюджету. Про це повідомили у застосунку «Дія», а також нагадали в Міністерстві цифрової трансформації.

    Водночас сама програма не завершується. Уже в серпні учасники отримають нові виплати за покупки українських товарів, здійснені протягом травня 2026 року. Таким чином, йдеться не про закриття програми, а лише про завершення чергового терміну використання вже нарахованих коштів.

    Сьогодні — останній день для використання коштів

    За інформацією Мінцифри, накопичені кошти можна використати до кінця 31 липня включно. Після цього невитрачені гроші автоматично повернуться до державного бюджету без можливості їх відновлення.

    У відомстві наголошують, що жодних додаткових заяв або дій від користувачів не потрібно. Повернення залишків відбудеться автоматично відповідно до чинного порядку реалізації програми.

    Таке рішення пов’язане з визначеними урядом строками використання державної підтримки. Спочатку дедлайн був встановлений на 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів продовжив його ще на один місяць — до 31 липня.

    Станом на зараз інформації про нове продовження терміну використання коштів немає.

    На що можна витратити «Нацкешбек»

    Учасники програми можуть використати накопичені кошти лише на визначені державою категорії товарів і послуг.

    Зокрема, гроші дозволено спрямувати на:

    • оплату комунальних послуг;
    • придбання лікарських засобів у аптеках, які беруть участь у програмі;
    • купівлю українських книг;
    • оплату поштових послуг;
    • придбання українських товарів у магазинах-партнерах;
    • підтримку Збройних сил України;
    • благодійні внески на користь офіційних фондів.

    Крім цього, правила програми також дозволяють використовувати накопичені кошти для придбання військових облігацій, оплати освітніх, медичних, спортивних, страхових та культурних послуг у межах визначеного переліку.

    Програма продовжує працювати

    Попри завершення терміну використання вже нарахованих коштів, сама програма «Національний кешбек» залишається чинною.

    У серпні українці мають отримати нові виплати за покупки, здійснені у травні 2026 року. Надалі компенсація продовжить нараховуватися відповідно до встановленого графіка.

    У Мінцифри наголошують, що учасники програми можуть і надалі купувати українські товари та накопичувати новий кешбек.

    Як працює «Національний кешбек»

    Державна програма була запущена 2 вересня 2024 року як один із механізмів підтримки українських виробників та стимулювання внутрішнього споживання.

    Спочатку покупцям повертали 10% вартості товарів українського виробництва.

    У 2026 році уряд оновив правила програми. Відтепер розмір компенсації залежить від категорії товару й становить:

    • 5%;
    • або 15%.

    Перелік товарів, для яких застосовується підвищена ставка кешбеку, затверджено наказом №5691 від 8 травня 2026 року.

    Максимальна сума компенсації, яку може отримати один учасник, становить 3000 гривень на місяць.

    Скільки коштів уже витратила держава

    Програма залишається однією з найбільших державних ініціатив із підтримки внутрішнього попиту.

    За даними Міністерства цифрової трансформації, протягом 2025 року на виплати українцям було спрямовано близько 19 млрд гривень.

    Від початку 2026 року на фінансування програми вже використано приблизно 2 млрд гривень.

    Фінансування здійснюється з державного бюджету, а компенсація нараховується після купівлі товарів українського виробництва у магазинах, які приєдналися до програми.

    До коли діятиме програма

    Наразі уряд не планує згортати проєкт.

    Відповідно до чинних рішень Кабінету Міністрів, програма «Національний кешбек» розрахована до 30 квітня 2028 року.

    Це означає, що українці й надалі зможуть отримувати компенсацію за придбання української продукції, однак кожен період використання вже нарахованих коштів матиме визначений урядом термін.

    Саме тому учасникам рекомендують регулярно перевіряти баланс спеціального рахунку та не відкладати використання накопичених коштів до останнього дня. Невитрачений кешбек після завершення встановленого терміну автоматично повертається до державного бюджету, тоді як нові виплати продовжують нараховуватися у звичайному режимі відповідно до правил програми.