Daypolitico

Позначка: Мінцифри

  • Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Після удару по виставці безпілотників 24 липня Brave1 різко наростив публічну комунікацію. За словами співрозмовника, знайомого з внутрішньою роботою оборонно-технологічного кластера, ця інформаційна активність не була випадковою. Її завданням стало зміщення суспільної уваги з трагедії та виниклих репутаційних ризиків на досягнення української оборонної екосистеми.

    У наступні дні платформа практично щодня публікувала повідомлення про нові успіхи: розповідала про рекордні обсяги закупівель через Brave1 Market, демонструвала результати бойового застосування розробок учасників кластера, оголосила про спільну грантову програму з НАТО та підкреслювала лідерство України в розвитку «етичного» штучного інтелекту для військової сфери. При цьому сам удар по полігону та можливий зв’язок платформи з виставкою Brave1 публічно не коментував.

    Інформаційний вакуум швидко заповнили інші учасники. Російська сторона практично одразу почала стверджувати, що саме Brave1 виступав організатором заходу, а відповідальність намагалася поширити і на віце-прем’єра Михайла Федорова. Українська влада подібних заяв не робила. Більше того, українські та західні ЗМІ пов’язують організацію виставки з асоціацією Armada та її керівником Василем Гончаруком, якого пізніше заарештували у справі про халатність.

    24 липня російські балістичні ракети вдарили по приватному полігону в Капітанівці. Загинули не менше десяти осіб, близько ста отримали поранення. Москва офіційно заявила, що метою стала демонстрація українських та іноземних безпілотників. Володимир Зеленський назвав проведення відкритої виставки в умовах постійної загрози ударів «дорогою помилкою». Слідство зараз з’ясовує, чому організатори зібрали на одній площадці сотні військових, представників спецслужб і виробників озброєнь, маючи укриття лише на кілька десятків осіб.

    Для Brave1 ця історія виявилася особливо чутливою. Створена у 2023 році державна платформа за участю Мінцифри, Міноборони та інших відомств до середини 2026 року стала одним із ключових елементів української системи підтримки оборонних інновацій. В екосистемі зареєстровані тисячі проєктів, а через маркетплейс Brave1 Market військові підрозділи закуповують обладнання, використовуючи систему бойових балів. Для такої структури довіра — один із головних ресурсів, оскільки від неї залежать не лише відносини з українськими розробниками та військовими, а й міжнародне фінансування.

    Саме тому інформаційна стратегія, обрана після трагедії, виглядала показовою. Уже 28 липня Brave1 спільно з Міноборони повідомив про рекордні червневі закупівлі через Brave1 Market — понад ніж на 110 млн доларів (понад 5 млрд грн) дронів, наземних роботизованих комплексів і засобів радіоелектронної боротьби, а також про скорочення термінів поставок до восьми днів. Практично одночасно з’явилися повідомлення про успішне застосування нових керованих боєприпасів, запуск спільної грантової програми з НАТО та розвиток технологій «етичного» військового штучного інтелекту. Жодна з цих публікацій не торкалася подій у Капітанівці. Натомість вони формували зовсім інший інформаційний порядок денний — про технологічні досягнення, міжнародну підтримку та зростання оборонної галузі.

    Основний репутаційний удар у підсумку припав на організаторів виставки. Василь Гончарук став фігурантом кримінального провадження, проте наслідки цієї історії можуть виявитися значно ширшими за одне розслідування. Російська інформаційна кампанія вже намагається поширити відповідальність на все коло проєктів, пов’язаних із Михайлом Федоровим і розвитком українських оборонних технологій. Навіть якщо подібні твердження не підтверджуються офіційними даними, сама спроба сформувати таку асоціацію створює додаткові репутаційні ризики для всієї екосистеми.

     

  • 5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    У Києві 22 липня розпочалося відкрите тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. Пілотна мережа 5G стала доступною у центральній частині столиці та низці інших локацій, які оператори обирали самостійно. Спільною точкою покриття для всіх трьох найбільших мобільних операторів став Хрещатик.

    Про запуск повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, оператори розгорнули мережі з різним масштабом покриття: в одних компаній тестова зона охоплює переважно центр, в інших — окремі локації у всіх адміністративних районах Києва. Водночас кожен із операторів забезпечив доступ до 5G на Хрещатику.

    Запуск у столиці є частиною загальнонаціонального пілотного проєкту. Раніше мобільний зв’язок п’ятого покоління почали тестувати у Львові, Бородянці та Харкові. Наступним містом, де планують розгорнути тестову мережу, стане Одеса.

    Яку швидкість показує 5G у Києві

    Під час попередніх технічних випробувань швидкість завантаження даних у київській мережі перевищувала 1 Гбіт/с. Середній показник, який можуть отримувати користувачі у зоні стабільного покриття, оцінюють у 600–700 Мбіт/с.

    Фактична швидкість на конкретному смартфоні залежатиме від кількох чинників:

    • відстані до базової станції;
    • кількості одночасно підключених користувачів;
    • моделі смартфона;
    • особливостей забудови;
    • перебування у приміщенні або на відкритому просторі;
    • налаштувань мережі конкретного оператора.

    Пілотний запуск необхідний саме для перевірки роботи 5G за різного навантаження. Оператори мають оцінити стабільність сигналу, сумісність обладнання, фактичну швидкість, якість покриття у щільній міській забудові та поведінку мережі під час одночасного підключення великої кількості абонентів.

    Технологія 5G передбачає не тільки вищу швидкість передавання даних, а й меншу затримку сигналу та можливість обслуговувати значно більше пристроїв у межах однієї зони. Це створює основу для розвитку систем Smart City, промислової автоматизації, телемедицини, підключеного транспорту та так званого інтернету речей.

    Де працює 5G від lifecell

    Найбільшу кількість конкретно названих локацій оприлюднив lifecell. Його тестова мережа у Києві охоплює центральні площі, вокзали, транспортні вузли, торговельні центри та окремі популярні громадські простори.

    Зв’язок п’ятого покоління від lifecell доступний у районах:

    • Хрещатика;
    • Бессарабської площі;
    • Майдану Незалежності;
    • Центрального залізничного вокзалу;
    • Південного вокзалу;
    • станцій метро «Печерська» та «Арсенальна»;
    • Контрактової площі;
    • Поштової площі;
    • ВДНГ;
    • Севастопольської площі;
    • Центрального автовокзалу;
    • ТРЦ Ocean Plaza;
    • ТРЦ Retroville;
    • ТРЦ «РайON».

    У попередніх містах lifecell запускав 5G на частотах 3500 МГц. Оператор дозволяв користуватися тестовою мережею без додаткової оплати за умови наявності сумісного смартфона, USIM або eSIM та активованого режиму 5G.

    Де доступний 5G від «Київстару»

    «Київстар» зосередив тестове покриття переважно в історичному та діловому центрі столиці.

    До зони роботи мережі увійшли райони:

    • Софійської площі;
    • Софійського собору;
    • Золотих воріт;
    • Національної опери України;
    • парку імені Тараса Шевченка;
    • Володимирського собору;
    • Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна;
    • Музею історії міста Києва;
    • Майдану Незалежності;
    • Хрещатика;
    • Європейської площі;
    • Володимирської гірки;
    • Пейзажної алеї;
    • Паркової дороги.

    До запуску у столиці «Київстар» уже брав участь у тестуванні 5G у Львові, Бородянці та Харкові. На початку липня компанія також повідомляла про триразове розширення тестової зони у Харкові та підготовку до запусків у Києві й Одесі.

    Vodafone покрив окремі частини всіх районів

    Vodafone заявив про найширшу географію київського тестування. Окремі точки 5G з’явилися в усіх десяти адміністративних районах столиці:

    • Голосіївському;
    • Дарницькому;
    • Деснянському;
    • Дніпровському;
    • Оболонському;
    • Печерському;
    • Подільському;
    • Святошинському;
    • Солом’янському;
    • Шевченківському.

    Компанія повідомила, що київська мережа побудована на обладнанні європейського виробника Nokia. Vodafone назвав столичний етап найбільшим за площею покриття серед усіх попередніх запусків у межах пілотного проєкту.

    Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як звичайний мобільний інтернет у 4G. Окремо підключати нову послугу або переходити на спеціальний тариф абонентам Vodafone не потрібно.

    SIM-картка, яка вже працює у мережі 4G, підтримує і 5G. Однак сам смартфон також повинен мати відповідний модем, підтримувати частоти української тестової мережі та працювати з актуальною версією операційної системи. Після активації потрібного режиму телефон має автоматично підключатися до 5G у зоні покриття.

    Понад 300 базових станцій і майже 1,5 мільйона користувачів

    У межах пілотного проєкту в Україні вже запустили понад 300 базових станцій зв’язку п’ятого покоління. За даними, наведеними після старту київського етапу, тестовою мережею у різних містах скористалися майже 1,5 мільйона абонентів.

    Окремі оператори наводять власну статистику. Зокрема, Vodafone заявив, що протягом шести місяців відкритого тестування у Львові, Бородянці та Харкові до 5G підключилися понад 400 тисяч його унікальних клієнтів. Вони використали більш як 391 ТБ мобільного трафіку, а пікова швидкість у мережі сягала 1,9 Гбіт/с.

    Перший пілотний запуск 5G в Україні відбувся 12 січня 2026 року у Львові. Наприкінці січня тестування розпочалося в Бородянці Київської області, а в лютому — в Харкові.

    Яке місто стане наступним

    Після Києва тестування 5G планують розширити на Одесу. Мінцифри та мобільні оператори вже готують наступний етап пілотного проєкту. Точну дату запуску поки не оголосили, однак раніше оператори допускали, що тестові зони в Одесі можуть запрацювати до кінця 2026 року.

    Вибір великих міст дає змогу перевірити мережу в різних умовах. У Львові оператори тестували 5G у туристичному центрі, у Бородянці — у невеликому населеному пункті, який відбудовується після російської окупації, у Харкові — у прифронтовому мегаполісі, а в Києві — в умовах надзвичайно щільного трафіку та великої кількості абонентів.

    Одеса має стати ще одним важливим майданчиком через щільну міську забудову, сезонне зростання навантаження, портову інфраструктуру та значну кількість користувачів мобільного інтернету.

    Коли 5G запрацює по всій Україні

    Нинішній запуск не означає повноцінного комерційного розгортання 5G на території всієї країни. Йдеться про обмежені тестові зони, у яких оператори збирають технічні дані та перевіряють сумісність мережі з чинною інфраструктурою.

    Повномасштабне впровадження технології планують після завершення воєнного стану. Для цього необхідно вирішити питання доступу до радіочастотного спектра, провести відповідні конкурси або аукціони, узгодити роботу мереж із військовими системами та забезпечити значні інвестиції операторів у нове обладнання.

    Поки що 5G у Києві залишається експериментальною мережею. Проте її запуск у столиці є найбільшим етапом тестування технології в Україні та дозволить зібрати дані, необхідні для майбутнього масштабування. Кияни із сумісними смартфонами вже можуть перевірити нову мережу на Хрещатику, у центральних районах, поблизу вокзалів, торговельних центрів та інших локацій, визначених операторами. Наступною до пілотного проєкту має приєднатися Одеса.

  • Мільярди до бюджету та тисячі заблокованих казино: чому керівник PlayCity залишає посаду

    Мільярди до бюджету та тисячі заблокованих казино: чому керівник PlayCity залишає посаду

    Керівник Державного агентства України PlayCity Геннадій Новіков повідомив, що подав заяву про звільнення після приблизно року роботи на посаді. Своє рішення він оголосив у соціальних мережах, одночасно підбивши підсумки діяльності нового регулятора азартних ігор та лотерей. Причини відставки Новіков детально не розкрив, однак наголосив, що залишає після себе фундамент для подальшої реформи ринку.

    Фото: Геннадій Новіков/Facebook

    Новіков очолив PlayCity 8 квітня 2025 року за рішенням Кабінету Міністрів. Нове державне агентство створили на заміну ліквідованій Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей — КРАІЛ, яку влада критикувала за повільність, неефективність і надмірну колегіальність. До призначення Новіков працював заступником керівника апарату КРАІЛ і мав досвід у Міністерстві цифрової трансформації.

    Фактично PlayCity мало з нуля сформувати нову модель державного нагляду за сферою, яка після легалізації азартних ігор залишалася одним із найбільш суперечливих ринків України. Від регулятора очікували цифровізації ліцензування, ефективнішої боротьби з нелегальними онлайн-казино, контролю реклами, захисту людей з ігровою залежністю та відновлення державного нагляду за лотереями.

    Новіков назвав одним із головних результатів своєї роботи запуск Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор. За його словами, система вже працює у тестовому режимі та має забезпечити державі доступ до інформації про ставки, виплати виграшів, фінансові операції й діяльність легальних операторів.

    Повноцінне запровадження онлайн-моніторингу вважається ключовим елементом реформи, оскільки без нього держава значною мірою залежала від звітності самих компаній. Автоматичне отримання даних має допомогти перевіряти реальні обороти операторів, виявляти можливі порушення та точніше розраховувати податкові й ліцензійні платежі.

    За перший рік роботи PlayCity видало 250 ліцензій організаторам азартних ігор, компаніям, які постачають послуги для ринку, операторам обладнання та лотерей. Ліцензійні платежі у сфері азартних ігор принесли бюджету близько 2 млрд грн, а самі організатори сплатили понад 14 млрд грн податків. Такі цифри наводить офіційний звіт агентства.

    Окремим досягненням Новіков назвав перезапуск ринку державних лотерей. Уперше за понад 12 років три оператори — «М.С.Л.», «Патріот» та «Українська національна лотерея» — отримали ліцензії після відкритого конкурсу. За перший рік їхньої дії компанії перерахували до державного бюджету понад 72 млн грн ліцензійних платежів.

    Лотерейний ринок роками працював без повноцінного ліцензування через відсутність необхідних урядових правил. Це створювало ситуацію, коли оператори продовжували діяльність, але держава не отримувала передбачені законом платежі та не мала дієвих інструментів контролю. Конкурс PlayCity став спробою повернути цей сегмент до регульованого поля.

    Ще одним напрямком стала боротьба з нелегальними онлайн-казино. За даними, які навів Новіков, за час роботи агентства було заблоковано понад 9,5 тисячі нелегальних сайтів та їхніх дзеркал. Йдеться про ресурси, які пропонували азартні ігри українцям без ліцензії, не сплачували податків і не дотримувалися вимог щодо захисту гравців.

    Кількість заблокованих ресурсів зростала поступово. За перші шість місяців роботи PlayCity повідомляло про обмеження доступу більш ніж до 2,5 тисячі сайтів. Подальше збільшення показника свідчить не лише про активізацію державного контролю, а й про масштаб тіньового ринку, де після блокування одного домену оператори часто створюють нові «дзеркала».

    Регулятор також посилив контроль за рекламою азартних ігор. За підсумками року агентство заявило про блокування понад 700 сторінок із незаконною рекламою казино та букмекерських послуг і застосування майже 88 млн грн штрафів. Порушення виявляли у соціальних мережах, на сайтах, у контенті блогерів, спортивних клубів та інших публічних осіб.

    Водночас штрафи не завжди вдавалося остаточно стягнути. Деякі компанії та блогери оскаржували рішення PlayCity в судах, а окремі санкції скасовувалися. Це демонструє, що новому керівництву агентства доведеться не лише продовжувати перевірки, а й посилювати юридичне обґрунтування рішень, щоб вони витримували судовий контроль.

    У 2026 році PlayCity відновило планові перевірки легального грального бізнесу після тривалої перерви, пов’язаної з обмеженнями державного нагляду під час воєнного стану. У річному плані агентства передбачили 34 перевірки операторів. Лише у квітні до компаній застосували санкції на загальну суму 946 млн грн за порушення профільного законодавства.

    Упродовж першого року регулятор загалом повідомляв про понад 988 млн грн штрафів за результатами семи планових і чотирьох позапланових перевірок. Однак сума нарахованих штрафів не тотожна фактичним надходженням до бюджету, адже частину санкцій компанії можуть оскаржувати або сплачувати пізніше.

    Серед останніх рішень PlayCity був штраф у понад 4,7 млн грн для оператора, який працює під брендом Betking. Регулятор заявив, що під час повторної перевірки компанія не усунула порушення, на яке їй уже вказували раніше.

    PlayCity також анулювало ліцензію онлайн-казино Cosmolot і застосувало до оператора штраф у розмірі 12,9 млн грн. Причиною називали порушення правил проведення платежів. Це стало одним із найбільш резонансних рішень агентства щодо великого гравця ринку.

    Паралельно регулятор переводив адміністративні процеси в цифровий формат. Серед заявлених результатів — оформлення ліцензій через електронні інструменти, створення відкритих реєстрів і спрощення взаємодії держави з легальним бізнесом. Такий підхід мав зменшити кількість ручних рішень та корупційні ризики.

    Особливу увагу агентство приділяло захисту людей від ігрової залежності. Було розширено механізм самообмеження, який дозволяє людині добровільно заборонити собі участь в азартних іграх на визначений період. Внести гравця до відповідного реєстру також можуть члени родини за встановленою процедурою.

    У червні уряд схвалив механізм автоматичного обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців на період воєнного стану. Перевірка має відбуватися під час ідентифікації гравця в наземному закладі або авторизації на сайті оператора. Нові правила стали відповіддю на численні повідомлення про випадки, коли військові програвали значну частину грошового забезпечення та бойових виплат.

    Сам Новіков, підсумовуючи роботу, заявив, що агентству вдалося закласти «правильний фундамент». Він закликав майбутнього керівника не втратити темп реформи. Водночас посадовець не повідомив, чи пов’язане його звільнення зі зміною уряду, внутрішніми розбіжностями або особистим рішенням.

    Заява про відставку пролунала того самого дня, коли Верховна Рада сформувала новий Кабінет Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. Проте офіційного підтвердження прямого зв’язку між урядовими перестановками та рішенням Новікова наразі немає. Тому пояснювати його відхід виключно масштабним кадровим перезавантаженням було б передчасно.

    Крім того, подана заява ще не означає автоматичного припинення повноважень. Оскільки керівника центрального органу виконавчої влади призначає уряд, остаточне кадрове рішення має ухвалити Кабінет Міністрів. Станом на час публікації офіційного урядового повідомлення про звільнення Новікова або призначення наступника не було.

    Новому керівнику PlayCity дістанеться вже сформоване агентство, але далеко не завершена реформа. Потрібно повністю запустити онлайн-моніторинг, забезпечити стягнення накладених штрафів, продовжити очищення рекламного ринку, розширити контроль за нелегальними сайтами та налагодити автоматичні обмеження для військовослужбовців.

    Не менш складним викликом стане баланс між легальним бізнесом і захистом суспільства. Надмірний тиск на ліцензовані компанії може посилити тіньовий сегмент, тоді як слабкий контроль створює ризики для залежних гравців, неповнолітніх і військових. Саме тому ефективність PlayCity оцінюватимуть не лише за кількістю штрафів і заблокованих сайтів, а й за тим, чи зменшиться доступність нелегальних азартних ігор.

    Відставка Геннадія Новікова відбувається в момент, коли нова модель регулювання лише почала працювати повною мірою. Агентство вже повернуло ліцензування, запустило перевірки, відновило ринок лотерей і почало цифровий моніторинг. Проте значна частина найскладніших рішень іще попереду.

    Тепер подальший напрямок реформи залежатиме від того, кого уряд призначить новим керівником. Якщо наступник збереже запущені цифрові механізми та посилить юридичну якість роботи, зміна керівництва може пройти без втрати темпу. Якщо ж процес призначення затягнеться або пріоритети зміняться, гральний ринок ризикує знову опинитися в стані невизначеності, з якого PlayCity намагалося вивести його протягом останнього року.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Півтора року тому Україна зробила стратегічну заявку на входження в глобальну гонку штучного інтелекту не лише як споживач технологій, а як держава, що намагається створити власну фундаментальну AI-інфраструктуру. У центрі цієї амбіції опинилася ідея національної великої мовної моделі — LLM, яка має стати не просто черговим цифровим сервісом, а базовим шаром для державних продуктів, взаємодії громадян із сервісами та навіть елементом аналітичної й безпекової екосистеми країни.

    Ініціатором проєкту виступило Міністерство цифрової трансформації, яке на тлі стрімкого розвитку глобальних моделей на кшталт GPT чи Gemini фактично поставило питання суверенності даних і технологій. Логіка проєкту проста: якщо штучний інтелект дедалі більше впливає на економіку, управління, оборону та освіту, то країна, яка не має власної моделі або контролю над нею, опиняється в технологічній залежності. Саме тому в Україні було ухвалено рішення розпочати створення власної LLM, що отримала назву «Сяйво».

    Початкові очікування були доволі оптимістичними. Уряд розраховував, що перші результати можна буде показати вже наприкінці 2025 року, а навесні 2026 року модель стане доступною для публічного тестування. Однак у міру занурення в технічну реалізацію стало очевидно, що проєкт значно складніший, ніж виглядав на рівні концепції. Строки почали зсуватися, а сама архітектура проєкту — змінюватися.

    Важливу роль у реалізації відіграло партнерство Мінцифри з компанією «Київстар», яке було оформлене у вигляді державно-приватної моделі. Саме оператор мобільного зв’язку взяв на себе фінансування, формування технічної команди та частину інженерної розробки, тоді як держава відповідала за координацію, доступ до даних і формування етичних та правових рамок. Такий підхід мав пришвидшити запуск, однак на практиці виявився складнішим через високу складність самої технології.

    Однією з перших серйозних проблем стала робота з даними. Для навчання великої мовної моделі потрібні величезні масиви текстів, і хоча Україна має значний інформаційний ресурс у вигляді архівів, медіа, наукових робіт і державних документів, значна частина цих матеріалів або юридично захищена, або фізично не оцифрована. Це створило додатковий пласт роботи, який не був повністю врахований на старті. Паралельно виникла необхідність створити систему анонімізації, очищення даних і юридичної перевірки, щоб уникнути порушення авторських прав і захистити персональну інформацію.

    Ще одним викликом став кадровий дефіцит. Фахівців із досвідом саме у тренуванні великих мовних моделей в Україні небагато, а глобальний ринок таких спеціалістів є надзвичайно конкурентним. Частину команди довелося формувати з інженерів суміжних напрямів, яких додатково навчали специфіці LLM-розробки. Формування повноцінної команди розтягнулося на місяці, а паралельно до роботи залучалися зовнішні експерти та консультанти.

    Технічна складність проєкту також виявилася вищою за очікування. Українська LLM будується не на класичних для індустрії Nvidia GPU, а на інфраструктурі Google TPU, що вимагало адаптації інструментів і підходів до тренування. Це означало не лише інший стек технологій, а й необхідність перебудови частини пайплайнів навчання моделей.

    Наразі проєкт перебуває на етапі завершення роботи над першою, малою моделлю з приблизно чотирма мільярдами параметрів. Вона не призначена для масового використання, а виконує роль технічного полігону, на якому відпрацьовуються всі ключові процеси: від підготовки даних до оцінки якості відповідей та поведінки системи в складних сценаріях. Саме на цьому етапі команда тестує так званий alignment — налаштування моделі так, щоб вона коректно реагувала на чутливі, складні або потенційно небезпечні запити, не виходячи за межі безпечної поведінки.

    За словами учасників проєкту, ця фаза є критично важливою, оскільки дозволяє уникнути дорогих помилок на наступному етапі, коли йтиметься про значно більшу модель. Малу версію планують завершити як технічний етап у другій половині року, після чого команда перейде до створення повноцінної великої LLM, яка вже буде орієнтована на практичне використання.

    Концепція великої моделі також зазнала змін. Якщо спочатку передбачалося поетапне створення трьох рівнів — малої, середньої та великої моделей, то тепер команда вирішила пропустити проміжну стадію і рухатися безпосередньо до масштабної системи. Базою для неї має стати сучасна модель Google Gemma 4, яка значно перевершує попередні версії за показниками логічного мислення, математичних задач і здатності працювати з довгими контекстами.

    Втім, перехід на нову архітектуру додав складності. Уже створений український токенайзер, який оптимізував роботу з українською мовою, тепер потрібно адаптувати до нової моделі. Це фактично означає повторну частину роботи, але з урахуванням уже отриманого досвіду.

    Окремий акцент у проєкті зроблено на українській мові як такій. Сьогодні більшість глобальних моделей опрацьовують українські запити через англомовний «проміжний шар», коли текст спочатку фактично перекладається, а вже потім обробляється. Це призводить до втрати нюансів, стилістики та частини змісту. Щоб уникнути цього, команда формує спеціалізовані українськомовні корпуси даних обсягом у десятки терабайтів і створює механізми, які дозволяють моделі працювати з мовою напряму, без перекладацького посередника.

    Паралельно вибудовується і правова архітектура проєкту. Україна залучає десятки державних і недержавних інституцій до формування датасетів, включаючи медіа, університети, видавництва та архіви. При цьому застосовуються механізми очищення даних від персональної інформації та чутливих відомостей, а також формується система національних бенчмарків, яка має оцінювати не лише точність, а й етичність роботи моделі.

    На рівні інфраструктури держава паралельно будує власну AI-систему, яка має забезпечити автономність у тренуванні та використанні моделей. Йдеться про проєкт AI Factory, який передбачає створення GPU-вузлів, систем охолодження та сховищ даних для роботи зі складними обчисленнями. Частину обладнання вже закуплено, а в перспективі інфраструктура має розширитися до десятків обчислювальних кластерів.

    Попри всі складнощі, у проєкті зберігається оновлений графік. Очікується, що велика українська LLM може бути готова до тестування приблизно наприкінці 2026 року. Після цього її планують передати державі, а згодом розгорнути всередині країни, перенісши з хмарних сервісів на національну інфраструктуру.

    Фактично Україна намагається одночасно вирішити три завдання: наздогнати глобальний розвиток штучного інтелекту, створити власну мовну модель і закласти основу для цифрового суверенітету. Це складний і довготривалий процес, у якому технологічні виклики переплітаються з юридичними, кадровими та інституційними. Але саме від того, наскільки успішно він буде реалізований, залежить, чи стане Україна не лише користувачем глобальних AI-систем, а й їхнім повноцінним розробником.

  • Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    В Україні електронний податковий номер у застосунку «Дія» офіційно прирівняли до паперової картки платника податків. Тепер українці можуть користуватися цифровим документом замість паперового ІПН під час отримання банківських послуг, звернення до держустанов чи оформлення документів.

    Про нововведення повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль під час Mintsyfra Summit у Києві.

    Відтепер електронний реєстраційний номер облікової картки платника податків у «Дії» має таку ж юридичну силу, як і звичайний паперовий документ. Це означає, що носити із собою окрему довідку більше не потрібно — достатньо смартфона із застосунком.

    У цифровому документі міститься QR-код, за допомогою якого банки та державні установи можуть перевірити дані користувача.

    У Мінцифри пояснюють, що електронний ІПН можна буде не лише показувати у застосунку, а й надсилати або за потреби роздруковувати.

    Окремо у «Дії» спростили процедуру оформлення податкового номера для дітей.

    Щоб отримати РНОКПП для дитини, необхідно:

    — обрати дитину у застосунку;
    — вказати, чи має дитина ID-картку або закордонний паспорт;
    — відсканувати документ або вручну ввести УНЗР;
    — підтвердити спільне проживання, якщо місце проживання дитини не зареєстроване;
    — перевірити дані та підписати заяву через «Дія.Підпис».

    Оформити податковий номер для дитини може один із батьків або законний представник, який проживає разом із нею. Послуга доступна для дітей віком до 17 років.

    Після отримання РНОКПП у «Дії» можна одразу замовити електронну картку платника податків. Для цього потрібно підтвердити контактні дані, перевірити заяву та підписати її через «Дія.Підпис».

    Для оформлення цифрового документа дитина повинна мати ID-картку або закордонний паспорт. Також необхідні свідоцтво про народження та наявний актовий запис у ДРАЦС. Для підлітків віком від 14 до 17 років обов’язковою є ID-картка.

    Оформлення електронної картки платника податків для дорослих також максимально спростили. Користувачу потрібно лише підтвердити контактні дані, підписати заяву через «Дія.Підпис» і завантажити документ після його формування. Зазвичай е-картка з’являється у застосунку протягом 24 годин.

    У Мінцифри наголошують, що цифровізація податкових документів дозволить скоротити кількість паперових довідок та пришвидшити отримання державних і банківських послуг.

    Раніше у «Дії» також оновили процедуру повторного бронювання військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках оформлення тепер займає не три дні, а лише 24 години.

  • У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У державному застосунку Дія розширили перелік послуг для батьків і дітей, додавши нові можливості, які дозволяють оформлювати важливі документи повністю онлайн без необхідності відвідувати державні установи. Йдеться насамперед про спрощення отримання податкового номера для дитини та доступ до електронної картки платника податків.

    Про нові функції повідомили в офіційних інформаційних каналах застосунку.

    У межах оновлення користувачам тепер доступна послуга оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для дитини в цифровому форматі. Раніше цей процес вимагав особистого звернення до податкових органів, подання паперових заяв, очікування обробки документів та повторних візитів. Це створювало додаткове навантаження для батьків і займало значно більше часу.

    Тепер процедура переведена в онлайн-формат і реалізується через Дія у кілька кроків. Користувач заповнює електронну заявку, після чого дані автоматично передаються до державних реєстрів, зокрема податкової служби. У результаті батьки можуть отримати податковий номер для дитини без фізичного контакту з установами.

    Після оформлення РНОКПП користувачам також стає доступною електронна картка платника податків. Вона може бути сформована як для дорослого користувача, так і для дитини, якщо їй уже виповнилося 14 років. Документ зберігається у цифровому вигляді безпосередньо в застосунку та може бути використаний у ситуаціях, де потрібне підтвердження податкового номера.

    У «Дії» наголошують, що електронна картка платника податків має повну юридичну силу та може використовуватися на рівні з паперовим документом. Це дозволяє зменшити залежність від фізичних документів, а також знижує ризики їх втрати або пошкодження.

    Окремо підкреслюється, що всі дані в цифрових документах автоматично синхронізуються з державними реєстрами. Це означає, що у разі змін інформації в офіційних базах користувачі отримують оновлені дані без додаткових звернень або переоформлень.

    Розробники зазначають, що нові сервіси для батьків і дітей є частиною ширшої політики цифровізації державних послуг в Україні. Мета — максимально перевести адміністративні процедури в онлайн-формат і скоротити час, який громадяни витрачають на взаємодію з державними установами.

    У попередні роки Дія уже стала платформою для великої кількості електронних послуг. Через застосунок доступні цифрові паспорти, водійські документи, реєстрація бізнесу, подання заяв на соціальні виплати, а також інші державні сервіси, які раніше вимагали особистої присутності громадян у ЦНАПах або інших установах.

    Окремим етапом розвитку цифрової екосистеми став запуск ШІ-асистента Дія.AI, який дозволяє взаємодіяти з державними сервісами через чат. Користувачі можуть отримувати довідки, шукати необхідні послуги, оплачувати штрафи та оформлювати документи без складної навігації по меню застосунку.

    У поєднанні з новими сервісами для батьків це фактично формує комплексну цифрову систему, де більшість базових державних послуг доступна онлайн і в одному місці.

    У державі також триває розвиток експериментальних соціальних програм, які інтегруються в цифрову інфраструктуру. Частину з них вже можна оформити через застосунок, що дозволяє пришвидшити процес отримання допомоги та зменшити бюрократичні процедури.

    Запуск нових функцій у «Дії» розглядається як черговий крок до розширення концепції «держави в смартфоні», де громадяни можуть отримувати ключові послуги швидко, дистанційно та без паперової бюрократії.

  • Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    Вибори та повістки через «Дію»? У Мінцифри зробили гучну заяву про цифрове голосування в Україні

    В Україні наразі неможливо провести вибори через застосунок «Дія», а також не планується використовувати платформу для розсилання повісток. Про це заявив виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, пояснивши, що головною перепоною є не технічні можливості, а вимоги Конституції та захист персональних даних.

    За словами посадовця, тема електронного голосування регулярно з’являється у публічному просторі, однак поки що залишається радше теоретичною. Основна проблема — гарантувати повну таємницю голосування, адже у цифровому форматі забезпечити абсолютну конфіденційність значно складніше, ніж на звичайних виборчих дільницях.

    Борняков наголосив, що чинна система з фізичними кабінками для голосування наразі є єдиною моделлю, яка повністю відповідає конституційним вимогам.

    «Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах — це неможливо, бо згідно з Конституцією треба, щоб була таємниця голосування», — пояснив він.

    У Мінцифри зазначають, що навіть у країнах, які експериментували з електронним голосуванням, зокрема в Естонії, питання довіри до системи та захисту даних залишається одним із найскладніших. Саме тому Україна не розглядає швидкий перехід до цифрових виборів, особливо в умовах війни та постійних кібератак.

    Окремо Борняков прокоментував чутки щодо можливого використання «Дії» для надсилання електронних повісток. Він підкреслив, що таких планів немає, а інформація про це не відповідає дійсності.

    Водночас уряд продовжує розширювати цифрові послуги для українців. У Мінцифри пояснюють: держава прагне максимально скоротити необхідність фізичного відвідування держустанов, що особливо важливо під час війни через безпекові ризики.

    Одним із ключових викликів залишається захист персональних даних. Борняков визнав, що це питання вже стало частиною євроінтеграційних вимог. За його словами, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток української цифрової держави, однак дедалі більше уваги приділяють саме відповідності стандартам захисту інформації.

    Йдеться насамперед про імплементацію норм GDPR — європейського регламенту щодо захисту персональних даних. У Мінцифри заявляють, що Україна змушена пришвидшити оновлення законодавства у цій сфері в рамках підготовки до вступу в ЄС.

    «Вони дивляться на нашу “Дію”, на сервіси, на те, як ми будуємо цифрову державу. Їм це подобається. Але наступне питання — як ви забезпечуєте захист персональних даних?» — пояснив Борняков.

    Тим часом дискусії щодо можливих виборів під час війни в Україні тривають. Раніше окремі політики допускали можливість проведення електронного референдуму через «Дію», однак офіційної моделі такого голосування поки не існує.

    Паралельно Мінцифри продовжує запускати нові онлайн-сервіси. Зокрема, наприкінці весни в застосунку планують запустити функцію онлайн-розлучення, хоча скористатися нею зможуть лише пари без неповнолітніх дітей.

  • Україна отримала рідкісні мобільні тренажери для підготовки пілотів F-16

    Україна отримала рідкісні мобільні тренажери для підготовки пілотів F-16

    Україна отримала додаткові мобільні тренажери для підготовки пілотів винищувачів F-16. Вони надійшли як доповнення до вже наявних стаціонарних симуляторів і дозволяють суттєво розширити можливості навчання льотного складу. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    За його словами, нові системи спрямовані на підвищення якості підготовки пілотів, які вже виконують бойові завдання на літаках F-16 у повітряному просторі України. Основна мета — скоротити час між етапом навчання та реальним бойовим застосуванням, а також підвищити точність і швидкість прийняття рішень у складних умовах повітряного бою.

    Федоров наголосив, що отримані тренажери є високотехнологічними системами, які відносяться до категорії рідкісного обладнання навіть на світовому рівні. За його словами, у світі існує лише декілька подібних комплексів через їхню складність і високу вартість, і частина з них уже працює в Україні.

    Мобільні тренажери дозволяють відпрацьовувати широкий спектр бойових сценаріїв без використання реальних бойових літаків. Серед ключових елементів підготовки:

    • перехоплення повітряних цілей різного типу
    • ведення повітряного бою в умовах активного протидії противника
    • робота в складному радіоелектронному середовищі
    • виконання тактичних завдань у складі групи

    Окремо підкреслюється, що такі тренування дають можливість пілотам відпрацьовувати дії до автоматизму, підвищуючи швидкість реакції та ефективність прийняття рішень у реальних бойових умовах.

    Фактично йдеться про створення максимально наближеного до реальності цифрового середовища, де льотчики можуть багаторазово повторювати складні сценарії без ризику для життя та без навантаження на бойову авіацію.

    Однією з ключових особливостей нових симуляторів є їхня мобільність. На відміну від стаціонарних навчальних центрів, ці комплекси можна швидко переміщувати між різними локаціями.

    Це має особливе значення в умовах війни, коли навчальна інфраструктура може бути потенційною ціллю для ракетних або дронових атак. Мобільний формат дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити безперервність підготовки пілотів навіть під час повітряних тривог чи загрози ударів.

    Крім того, тренажери адаптовані до українських умов — вони враховують географічні особливості країни, що дозволяє моделювати більш реалістичні сценарії польотів і бойових завдань.

    Федоров зазначив, що впровадження таких систем є частиною системного переходу України до стандартів підготовки НАТО. У цих стандартах значна увага приділяється саме тренажерній підготовці, яка дозволяє зменшити витрати ресурсів і підвищити рівень готовності пілотів до реальних бойових операцій.

    Використання симуляторів дозволяє зберігати ресурс бойових літаків F-16, зменшувати витрати на підготовку, підвищувати безпеку навчального процесу та пришвидшувати підготовку нових пілотів

    Таким чином, тренажери стають важливою частиною загальної системи авіаційної підготовки, яка зараз активно розвивається в Україні.

    Окремо міністр подякував міжнародним партнерам України, які долучилися до реалізації проєкту. Йдеться про країни Коаліції спроможностей повітряних сил, зокрема Нідерланди, Чехію та Австрію, а також оборонні компанії, які розробляють та постачають такі системи.

    За словами Федорова, саме міжнародна координація дозволяє Україні отримувати технології, які раніше були доступні лише обмеженій кількості країн.

    Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомляв, що його країна передає Україні навчальні симулятори для F-16 в межах підтримки програми підготовки пілотів. Нові мобільні комплекси є наступним етапом розвитку цієї ініціативи.

    У Міністерстві оборони наголошують, що розширення тренажерної бази напряму впливає на бойові спроможності авіації. Чим більш підготовленими є пілоти ще до реального вильоту, тим вищою є ефективність їхніх дій у повітрі.

    Фактично нові мобільні симулятори дозволяють створити безперервну систему підготовки — від базових навичок до складних бойових сценаріїв — що є критично важливим в умовах активних бойових дій та швидкого розвитку повітряних загроз.

    Таким чином, Україна продовжує розбудовувати повноцінну інфраструктуру підготовки пілотів F-16, поєднуючи міжнародну допомогу, сучасні технології та адаптацію до умов війни.

  • Нова послуга “Дії”: реєстрація громадських організацій

    Нова послуга “Дії”: реєстрація громадських організацій