Daypolitico

Позначка: Міненерго

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Кабінет Міністрів України ухвалив експериментальну постанову, яка зобов’язує зберігати не менше 20 відсотків мінімального запасу нафти та нафтопродуктів (МЗНН) виключно у підземних сховищах. Нова урядова програма розрахована на два роки, а її офіційний старт заплановано на початок 2027 року. Однак масштабне регуляторне нововведення вже викликало серйозну хвилю занепокоєння серед учасників ринку та профільних фахівців через критичну нестачу підземної інфраструктури в країні.

    Куди сховати сотні тисяч тонн пального

    Головною проблемою для реалізації урядового рішення залишається повна відсутність необхідної кількості готових резервуарів під землею, тоді як до набрання чинності новими вимогами залишаються лічені місяці. У закритій частині постанови потенційним оператором зазначено державне підприємство «Укртранснафта», яке може задіяти практично законсервовану вітчизняну нафтотранспортну систему. Величезні магістральні нафтопроводи теоретично можуть стати надійними сховищами для сотень тисяч тонн сировини, разом із виснаженими газовими та нафтовими родовищами чи соляними кавернами. Усі необхідні кошториси та технічні умови держкомпанія має окремо узгодити з Міністерством енергетики.

    Паралельно держава посилає чіткий сигнал приватному бізнесу, спонукаючи паливні компанії самостійно інвестувати у власні підземні місткості. Урядовці планують стимулювати підприємців за допомогою пільгових банківських кредитів під 10 відсотків річних на суму від 100 мільйонів до одного мільярда гривень із компенсацією відсоткової ставки за рахунок державного бюджету. Проте реалізація таких інженерних рішень впирається у надмірну бюрократію: на саме лише погодження проєктної документації сьогодні йде від одного до півтора року, через що створити об’єкти до встановленого дедлайну фізично неможливо.

    Законодавча пастка та пошук компромісу

    Ситуація ускладнюється тим, що чинний закон встановлює норматив МЗНН на рівні 6 відсотків, що дорівнює приблизно 600 тисячам тонн нафтопродуктів, а вже з 2027 року цей показник має автоматично зрости до 9 відсотків. Наземне зберігання таких гігантських обсягів в умовах щоденних ворожих ударів фахівці називають самогубством для бізнесу, тоді як під землею місця для таких запасів досі немає.

    У профільному департаменті Міненерго визнали, що сліпе виконання закону в його нинішньому вигляді може спровокувати тотальний дефіцит і залишити країну без пального. На нещодавній розширеній нараді фахівці дійшли висновку щодо необхідності термінового пом’якшення вимог. Відомство вже напрацювало масштабний пакет змін, що містить понад 300 правок до законодавства. Усі сторони погоджуються, що стратегічні резерви критично необхідні та мають знаходитися виключно всередині держави, але механізми їх створення вимагають реалістичних термінів і захищених рішень.

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Червоноградська збагачувальна фабрика під загрозою зупинки

    Міністерство енергетики України має активніше долучитися до ситуації навколо Червоноградської збагачувальної фабрики та консолідувати позицію державних кредиторів підприємства. Від вирішення питання управління фабрикою залежить можливість повноцінного відновлення її роботи та стабільного постачання вугілля із шахт Львівсько-Волинського басейну на державну теплову генерацію.

    Про це заявив народний депутат України Михайло Бондар.

    За його словами, нині ситуація навколо підприємства фактично залежить від судового процесу та призначення арбітражного керуючого. Наступне судове засідання, за його інформацією, очікується 19 серпня.

    Бондар наголосив, що саме питання управління підприємством залишається одним із ключових факторів, які не дозволяють перейти до повноцінного запуску Червоноградської збагачувальної фабрики. За його словами, Міністерство енергетики має зайняти більш активну позицію та об’єднати державних кредиторів навколо спільного рішення.

    «Я думаю, що Міністерство енергетики має активно включитися, консолідувати десь всіх державних кредиторів і вирішити питання з незалежним арбітражем, з незалежною людиною, яка буде працювати на користь держави», — заявив народний депутат.

    За словами парламентаря, серед кредиторів підприємства є як державні, так і приватні структури. Між ними триває конфлікт, зокрема щодо кандидатури керуючого санацією. Через це процедура оздоровлення підприємства залишається ускладненою, а можливість стабілізувати роботу фабрики відкладається.

    Бондар підкреслив, що без врегулювання питання управління підприємством неможливо забезпечити його повноцінний запуск.

    «Тому питання з Червоноградською фабрикою обов’язково треба вирішити», — наголосив нардеп.

    Проблеми Червоноградської збагачувальної фабрики виникли не вперше. Підприємство тривалий час перебуває у складній фінансовій та управлінській ситуації на тлі процедури санації ПАТ «Львівська вугільна компанія». Серед основних проблем, які впливають на роботу підприємства, називають значну заборгованість, проблеми з управлінням, борги із заробітної плати та фактичне припинення повноцінних виробничих процесів.

    Червоноградська збагачувальна фабрика має важливе значення для вугільної галузі Львівсько-Волинського басейну. Через підприємство проходить процес підготовки та збагачення вугілля, яке видобувають державні шахти регіону. Тому тривала зупинка фабрики може створювати проблеми не лише для самого підприємства, а й для всієї виробничої ланки, пов’язаної з видобутком та використанням вугілля.

    Особливого значення це питання набуває напередодні нового опалювального сезону. Українська енергосистема продовжує працювати в умовах масштабних викликів, пов’язаних із війною та систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. У таких умовах стабільна робота державної теплової генерації та наявність необхідного палива є одним із важливих елементів енергетичної безпеки.

    Саме тому проблеми з постачанням вугілля можуть мати наслідки далеко за межами окремого підприємства. Якщо шахти Львівсько-Волинського басейну не матимуть можливості стабільно передавати підготовлене вугілля споживачам, це потенційно може ускладнити підготовку теплової генерації до періоду максимального зимового навантаження.

    Раніше Михайло Бондар уже звертав увагу на необхідність відновлення ефективного державного управління підприємствами вугільної галузі. За його оцінкою, затягування проблеми з Червоноградською збагачувальною фабрикою створює додаткові ризики для підготовки України до опалювального сезону та загальної енергетичної безпеки.

    На необхідності термінового втручання держави у ситуацію навколо фабрики також наголошувала народна депутатка, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб. Вона заявляла, що підприємство потребує уваги Міністерства енергетики та системного рішення щодо подальшої роботи.

    Наразі одним із ключових етапів має стати судовий розгляд, у межах якого повинно бути вирішене питання подальшого управління підприємством. Наступне засідання очікується 19 серпня. Від його результатів та подальших рішень щодо арбітражного керуючого значною мірою залежатиме, чи зможе підприємство перейти до стабілізації своєї роботи.

    Водночас для держави питання Червоноградської збагачувальної фабрики має не лише господарське, а й стратегічне значення. Підприємство є частиною ланцюга забезпечення української теплової генерації паливом, а тому його стабільна робота може мати значення для проходження майбутнього опалювального сезону.

    За словами Михайла Бондара, держава має не допустити, щоб конфлікт між кредиторами та неврегульоване питання управління блокували роботу підприємства. На його думку, саме Міністерство енергетики має відіграти ключову роль у координації державних кредиторів та пошуку незалежного арбітражного керуючого, який зможе забезпечити відновлення роботи фабрики в інтересах держави.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішення суду, позиції кредиторів та готовності Міністерства енергетики долучитися до врегулювання конфлікту. Якщо питання управління буде вирішено, підприємство зможе перейти до наступного етапу — відновлення виробничої діяльності та стабілізації роботи.

  • Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Україна пройшла рекордну серпневу спеку без відключень світла

    Енергосистема України попередньо пройшла період рекордної серпневої спеки без застосування графіків відключення електроенергії. Попри значне зростання споживання через аномально високі температури, енергетикам вдалося уникнути дефіциту потужності.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, одним із ключових факторів стало коригування графіків літніх ремонтів на електростанціях. Зокрема, енергетики переглянули проведення ремонтних робіт на окремих енергоблоках атомних електростанцій, щоб у період максимального навантаження забезпечити необхідний обсяг генерації.

    Ще одним важливим чинником стало максимальне залучення розподіленої газової генерації. Такі потужності дали змогу додатково підтримати енергосистему в години підвищеного споживання та зменшити ризики виникнення дефіциту.

    Україна також збільшила імпорт електроенергії з європейських країн. Додаткові обсяги електроенергії допомогли покрити підвищене споживання та забезпечити стабільність енергосистеми під час спеки.

    Шмигаль окремо подякував українським споживачам, які дослухалися до закликів Міністерства енергетики та змінили режим використання електроенергії. Зокрема, перенесення частини енергоємних процесів із пікових годин дозволило знизити навантаження на систему в найбільш критичні періоди.

    Необхідність підготовки до складного періоду виникла через прогнозоване різке зростання споживання електроенергії. Наприкінці липня Шмигаль попереджав, що через аномальну спеку навантаження на українську енергосистему може зрости приблизно на 1 ГВт.

    Тоді в «Укренерго» готувалися до можливого застосування графіків обмеження потужності для промислових підприємств та бізнесу. Основною причиною ризику називали саме стрімке збільшення споживання електроенергії через використання кондиціонерів та іншого обладнання для охолодження.

    Втім, за попередньою оцінкою, необхідності застосовувати такі обмеження не виникло. Завдяки поєднанню доступної генерації, імпорту та коригування ремонтної кампанії енергосистема змогла пройти період пікового літнього навантаження без планових відключень.

    Водночас в енергетичному секторі наголошують на важливості ощадливого споживання електроенергії. Для української енергосистеми це особливо важливо з огляду на пошкодження частини генеруючих потужностей та енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Таким чином, навіть за умов рекордної спеки Україна наразі змогла забезпечити стабільну роботу енергосистеми. Водночас подальша ситуація залежатиме від температури, рівня споживання, доступності генерації, ремонтів енергоблоків та можливостей імпорту електроенергії.

  • В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні з 1 липня у всіх регіонах запроваджують графіки погодинних відключень електроенергії, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу. Такі заходи є вимушеними та пов’язані з одночасним впливом кількох факторів — наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, а також різким зростанням навантаження на енергосистему через аномальну спеку. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.

    За його словами, українська енергосистема продовжує працювати в умовах постійного стресу, який виник через систематичні удари Росії по об’єктах генерації, підстанціях і мережах. Руйнування інфраструктури призводять до втрати частини потужностей і створюють дефіцит електроенергії у пікові години споживання, коли система не здатна покрити весь попит без обмежень.

    Найскладнішою наразі залишається ситуація у Сумській області, де внаслідок обстрілів пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів. Через це без електропостачання залишається найбільша кількість споживачів серед регіонів. Енергетики працюють у посиленому режимі, а ремонтні бригади цілодобово відновлюють пошкоджену інфраструктуру, намагаючись якнайшвидше повернути світло в домівки українців.

    Окрім Сумщини, тимчасові відключення та перебої з електропостачанням фіксуються також у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. У цих регіонах ситуація залишається нестабільною через наслідки чергових російських ударів по критичній інфраструктурі, що змушує енергетиків оперативно перерозподіляти навантаження в системі.

    Додатковим фактором, який суттєво вплинув на стан енергосистеми, стала негода. Через сильні грози та шквальний вітер без електропостачання залишилися понад 80 населених пунктів у Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Пошкодження ліній електропередач та аварійні відключення в цих регіонах потребують оперативного реагування, а ремонтні бригади вже працюють над відновленням стабільного електропостачання.

    Згідно з рішенням енергетичних операторів, графіки погодинних відключень у всій країні діятимуть у вечірній період з 17:00 до 22:00. Саме в цей час фіксується максимальне навантаження на енергосистему, коли одночасно зростає побутове споживання електроенергії та знижується можливість маневрування потужностями.

    Обмеження стосуватимуться як населення, так і бізнесу. Для промислових підприємств і комерційних споживачів вводяться ліміти потужності, що дозволяють зменшити піковий тиск на мережу та уникнути масштабних аварійних відключень. Для побутових споживачів застосовуватимуться графіки по чергах, які дозволяють розподілити дефіцит електроенергії між регіонами та мінімізувати ризики повного блекауту.

    В Міненерго пояснюють, що нинішній дефіцит електроенергії є наслідком сукупності факторів. З одного боку, це руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, які системно виводять з ладу генеруючі потужності та мережі. З іншого боку, це різке зростання споживання через спеку, коли українці масово використовують кондиціонери, вентилятори та інші енергоємні прилади, що суттєво підвищує навантаження на систему.

    Окремо Артем Некрасов закликав громадян до свідомого споживання електроенергії та енергозбереження. За його словами, найбільш ефективним є перенесення використання потужних електроприладів на денний період з 10:00 до 16:00, коли навантаження на систему є відносно стабільнішим. Натомість у вечірні години пік, з 16:00 до 23:00, українців просять максимально зменшити споживання електроенергії, щоб допомогти енергосистемі уникнути перевантажень.

    В «Укренерго» раніше пояснювали, що повернення відключень наприкінці червня стало результатом одночасного впливу кількох критичних чинників. Серед них — зростання попиту на електроенергію через спеку, проведення планових ремонтів на об’єктах генерації та скорочення можливостей імпорту електроенергії з-за кордону. У поєднанні ці фактори призвели до необхідності введення контрольованих обмежень споживання для збереження стабільності енергосистеми.

    Фахівці наголошують, що ситуація в енергетиці залишається динамічною і значною мірою залежить як від безпекової ситуації, так і від погодних умов та рівня споживання в країні. Відновлення пошкоджених об’єктів триває безперервно, однак повна стабілізація системи можлива лише за умови зниження навантаження та відсутності нових масштабних атак.

  • Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міністерство енергетики України запроваджує комплекс заходів для стабілізації роботи енергосистеми на тлі аномальної спеки та різкого зростання споживання електроенергії. Про це повідомив глава відомства у своєму дописі, пояснивши, що система зараз проходить один із найскладніших періодів літнього навантаження, коли одночасно зростає побутове споживання, працює промисловість, а температура повітря підштовхує попит до пікових значень.

    За даними Міненерго, нинішня ситуація формується не лише внутрішніми факторами, а й загальноєвропейською тенденцією, оскільки хвиля спеки охопила значну частину Європи, що впливає на енергетичні ринки та баланс потужностей у регіоні. В Україні найбільше навантаження традиційно фіксується у вечірні години, коли споживання досягає максимуму через одночасне використання побутових приладів, кондиціонерів та іншої енергоємної техніки.

    У міністерстві зазначають, що для забезпечення стабільності енергосистеми вже розроблено та почато реалізацію комплексу технічних і організаційних рішень. Зокрема, переглядаються графіки ремонтних кампаній на енергоблоках атомної генерації з метою максимального залучення потужностей у періоди пікового навантаження. Це має дозволити збільшити обсяг доступної електроенергії у найбільш критичні години споживання та зменшити ризики дефіциту.

    Паралельно прискорюються аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок попередніх атак, адже відновлення таких потужностей напряму впливає на загальну стійкість системи. Окрему увагу приділяють тепловій генерації, де планується оперативний запуск додаткових потужностей загальним обсягом не менше 300 мегават, що дозволить частково компенсувати пікове споживання.

    Важливим елементом стабілізаційної стратегії також стає активніше залучення когенераційних установок, включно з газовою генерацією, які здатні швидко реагувати на коливання попиту та забезпечувати додаткову потужність у короткі строки. Окремо в планах передбачено використання установок зберігання енергії, що дозволяє акумулювати електроенергію в періоди зниженого споживання і спрямовувати її в мережу під час пікових навантажень, тим самим вирівнюючи добовий баланс системи.

    Крім внутрішніх ресурсів, Україна також розраховує на посилення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу, що має стати додатковим інструментом підтримки стабільності енергосистеми у найскладніші періоди. Окремо опрацьовується можливість збільшення імпортних поставок за участі державних енергетичних підприємств, що дозволить розширити доступні обсяги електроенергії в разі необхідності.

    У Міненерго наголошують, що ключовим фактором стабільності залишається не лише технічна готовність системи, а й поведінка споживачів. Громадян і бізнес закликають максимально раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години з 17:00 до 22:00, коли енергосистема працює з найвищим навантаженням. У відомстві підкреслюють, що навіть прості дії, як-от уникнення одночасного використання кількох потужних приладів або оптимізація роботи кондиціонерів, можуть суттєво зменшити тиск на мережу.

    Таким чином, енергетична система України зараз працює у режимі підвищеної готовності, поєднуючи нарощування генерації, залучення імпорту, оптимізацію ремонтних кампаній та заходи з управління попитом, щоб пройти період літніх пікових навантажень без критичних збоїв і забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні.

  • Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Україна отримала нову фінансову підтримку для відновлення та зміцнення енергетичної системи. Уряд Канади перерахував 12,4 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, що має допомогти підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону в умовах триваючих атак з боку РФ.

    Про це повідомили у Міністерстві енергетики України. Отримані кошти планують спрямувати на закупівлю необхідного обладнання, а також на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні.

    Загалом внесок Канади до Фонду підтримки енергетики вже перевищив 57 мільйонів євро. Ці ресурси використовуються для оперативного реагування на наслідки обстрілів і відновлення роботи енергосистеми.

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль наголосив, що така допомога є критично важливою в нинішніх умовах. За його словами, енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей атак, тому міжнародна підтримка дозволяє зберігати її стійкість.

    «Ця допомога є критично важливою для забезпечення стійкості нашої енергосистеми в умовах постійних атак та зміцнення енергетичної безпеки країни напередодні опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.

    Фонд підтримки енергетики України функціонує з 2022 року як механізм швидкого відновлення об’єктів після пошкоджень, спричинених бойовими діями. Він дозволяє оперативно закуповувати обладнання та координувати допомогу від міжнародних партнерів.

    Станом на зараз у межах роботи фонду вже закуплено або замовлено обладнання на суму близько 260 мільйонів євро. Очікується, що значна частина цього обладнання надійде в Україну до початку холодного сезону, що є критично важливим для стабільного проходження зими.

    Загальний обсяг внесків міжнародних партнерів до фонду вже сягнув приблизно 663 мільйонів євро. Серед донорів — уряди різних країн, а також міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики.

    Допомога Канади є частиною ширшої програми підтримки України. Раніше під час міжнародних зустрічей, зокрема в межах Європейської політичної спільноти, обговорювалися питання посилення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Зокрема, Канада також оголошувала про виділення додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми підтримки, спрямованої на відновлення та розвиток енергетичного сектору.

    Експерти наголошують, що підготовка до опалювального сезону є одним із ключових викликів для України. У попередні роки енергосистема зазнавала масованих атак, що призводило до масштабних відключень електроенергії.

    Саме тому нині основний акцент робиться не лише на ремонті пошкоджених об’єктів, а й на підвищенні їхньої стійкості. Йдеться про модернізацію обладнання, створення резервних потужностей та покращення систем захисту.

    Фінансова підтримка міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси та зменшити ризики для населення і економіки в зимовий період. Водночас українська сторона продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії та зміцненням енергетичної незалежності.

    Черговий внесок Канади є важливим елементом міжнародної підтримки України. Він сприятиме не лише відновленню інфраструктури, а й підвищенню загальної стійкості енергосистеми в умовах війни.