Daypolitico

Позначка: Міненерго

  • У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    Через чергові російські обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні частина споживачів у низці областей тимчасово залишилася без електропостачання. Про це повідомило Міністерство енергетики України.

    За офіційними даними, знеструмлення зафіксовані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Причиною відключень стали пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок ворожих атак, що призвели до аварій у мережах і необхідності оперативного перепідключення споживачів до резервних схем живлення.

    У Міненерго зазначають, що енергетична інфраструктура в цих регіонах зазнала різного ступеня пошкоджень. У деяких випадках йдеться про локальні аварії, в інших — про ураження обладнання, яке потребує більш складного ремонту. Внаслідок цього частина населених пунктів та окремі райони міст тимчасово залишилися без електроенергії.

    Попри це, енергетики працюють у посиленому режимі та здійснюють відновлювальні роботи цілодобово. Ремонтні бригади вже залучені на місцях пошкоджень у кожному з постраждалих регіонів. Фахівці проводять обстеження мереж, відновлюють лінії електропередач, ремонтують трансформаторні підстанції та інше критичне обладнання, необхідне для стабільного електропостачання.

    У Міністерстві енергетики підкреслюють, що головним пріоритетом є якнайшвидше повернення світла всім споживачам, які тимчасово залишилися без електроенергії. Водночас швидкість відновлення залежить від масштабу пошкоджень та безпекової ситуації в регіонах, оскільки частина енергетичних об’єктів продовжує перебувати в зоні ризику повторних атак.

    Водночас у відомстві наголошують, що попри складну ситуацію енергосистема України продовжує працювати стабільно. Станом на зараз не прогнозується застосування графіків погодинних відключень або інших загальнонаціональних обмежень споживання електроенергії. Це означає, що система зберігає достатній рівень резервів і здатна покривати поточне навантаження навіть в умовах локальних аварій.

    Окремо Міненерго звертає увагу, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною. У разі нових атак або пошкоджень інфраструктури можливі оперативні зміни в режимі електропостачання. Саме тому громадян закликають уважно стежити за повідомленнями офіційних обленерго та місцевих енергетичних компаній, які першими інформують про зміни у своїх регіонах.

    Також українців просять відповідально ставитися до споживання електроенергії. У Міненерго нагадують про необхідність економного використання ресурсу у вечірні години з 18:00 до 22:00. У цей період навантаження на енергосистему традиційно зростає через побутове споживання, що в умовах пошкодженої інфраструктури може додатково ускладнювати роботу енергетиків.

    Фахівці енергетичної галузі продовжують працювати над ліквідацією наслідків атак і відновленням критичної інфраструктури. У Міненерго підкреслюють, що українська енергосистема вже неодноразово проходила випробування масованими ударами, і завдяки досвіду енергетиків та оперативним ремонтам їй вдається зберігати стійкість.

    Таким чином, попри тимчасові відключення у низці областей, енергосистема України продовжує функціонувати без запровадження загальнонаціональних графіків обмежень, а відновлювальні роботи тривають у безперервному режимі.

  • Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    Після обстрілів Україна наростила імпорт світла та запускає додаткові потужності

    В Україні зафіксовано рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії з початку повномасштабного вторгнення. Це дало змогу стабілізувати роботу енергосистеми після чергових масованих російських атак та частково компенсувати дефіцит потужностей. Паралельно в столиці готують до запуску додаткові генеруючі установки.

    Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, ситуація в енергосекторі залишається напруженою через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ударів РФ у ніч проти 7 лютого. На низці електростанцій і підстанцій тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють у посиленому режимі.

    Водночас уряд робить ставку на комплексні рішення для посилення стійкості системи — зокрема, на запуск нових генеруючих потужностей і активніше використання імпорту.

    8 лютого було зафіксовано найбільший за час великої війни обсяг імпорту електроенергії. Як наголосив міністр, саме цей крок допоміг утримати баланс в енергосистемі та зменшити дефіцит електрики після масованих атак.

    Окрему увагу приділяють Києву. Найближчим часом у столиці планують ввести в експлуатацію додаткові 9 МВт генерації. Це має підсилити енергетичну незалежність міста та знизити ризики відключень у пікові періоди навантаження.

    Крім імпорту і запуску нових потужностей, Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну допомогу для відновлення енергетики. Від початку повномасштабної війни партнери передали близько 27 тисяч тонн гуманітарних вантажів для галузі, з яких понад 25 тисяч тонн уже розподілено між регіонами.

    Лише за останні два тижні на склади Міністерства енергетики надійшло 17 вантажів від 11 країн, серед яких Швейцарія, Словаччина, Данія, Канада, Швеція, Азербайджан, Німеччина, Австрія, Литва та Італія. Регіони отримали 774 генератори, а також десятки одиниць теплогенеруючого обладнання — блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли.

    У найближчій перспективі очікується ще майже 800 генераторів, понад 100 трансформаторів і більше сотні котлів та когенераційних установок. Це обладнання має зміцнити енергетичну безпеку громад та допомогти пройти складні періоди без значних перебоїв з постачанням електроенергії.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

  • Міненерго роз’яснило різницю в електропостачанні будинків у столиці

    Міненерго роз’яснило різницю в електропостачанні будинків у столиці

    У Міністерстві енергетики пояснили, чому в Києві можливі ситуації, коли на одній і тій самій вулиці частина будинків має електроенергію, а інші залишаються без світла. Причина полягає у різному підключенні до енергетичних вузлів та у стані розподільчих мереж.

    Як зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник, окремі ділянки розподільчої інфраструктури столиці зазнали пошкоджень і досі не відновлені, тоді як інші лінії залишаються працездатними. Саме це призводить до того, що електропостачання відновлюється не одночасно навіть у межах однієї вулиці.

    За його словами, енергетики цілодобово працюють над локалізацією пошкоджень і здійснюють резервні перемикання на відновлені лінії електропередач, щоб максимально швидко збільшити обсяг доступної електроенергії для споживачів.

    «Зараз відбувається цілодобова робота щодо локалізації пошкоджень, здійснюються резервні переключення на відновлені лінії електропередач, тобто такі резервні лінії, для того, щоб усіма можливими способами якнайшвидше збільшити доступну електроенергію для всіх споживачів. Але навіть після тимчасових перемикань іноді можливі повторні обриви, і лише комплексний ремонт є гарантією стабільної роботи енергосистеми», — пояснив Колісник в ефірі телемарафону.

    У Міненерго наголошують, що повна стабілізація електропостачання можлива лише після завершення всіх відновлювальних робіт і ремонту пошкодженої інфраструктури.

  • «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    Україна заклала основу для регулярних поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) через грецькі термінали та «Вертикальний коридор». Відповідний меморандум підписано між групою «Нафтогаз» і грецькою компанією ATLANTIC-SEE СПГ TRADE S.A. під час міністерської зустрічі Партнерства з трансатлантичного енергетичного співробітництва (P-TEC). Про це повідомили у Міністерстві енергетики України.

    У відомстві наголосили, що документ відкриває можливість для довгострокових і регулярних поставок американського скрапленого газу, а також передбачає використання грецької газової інфраструктури й логістичних маршрутів, які об’єднуються в стратегічному проєкті «Вертикальний коридор».

    Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що рамки співпраці охоплюють період до 2050 року, а реалізація домовленостей відбуватиметься поетапно.

    «Довгострокове партнерство дозволить забезпечити стабільні поставки СПГ, інтегрувати українську газотранспортну інфраструктуру в транзитні маршрути до Європи, а також створити стійку систему зберігання й розподілу американського газу. Ми закладаємо новий фундамент у трансатлантичній співпраці та робимо крок до довгострокової енергетичної стабільності», — підкреслила вона.

    У міністерстві також звернули увагу, що нові логістичні ланцюги можуть не лише посилити енергетичну безпеку України, а й зробити її важливою складовою загальноєвропейської системи забезпечення газом у регіоні Південно-Східної та Центральної Європи.

    За оцінками експертів ринку, інтеграція в систему постачання СПГ через Грецію та участь у «Вертикальному коридорі» дає Україні можливість зменшити залежність від традиційних маршрутів, диверсифікувати джерела імпорту та посилити свою роль як транзитного та газорозподільчого хабу.

    «Ми дякуємо партнерам зі США та Греції. Це не лише енергетика — це про посилення економічної й геополітичної стійкості України», — додала Гринчук.

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

  • Чому в Україні вводять графіки відключень і коли їх чекати

    Чому в Україні вводять графіки відключень і коли їх чекати

    Міністерство енергетики пояснює: відключення електроенергії в Україні запроваджують через пошкодження енергетичної інфраструктури, аварії в мережах, необхідні ремонти та негоду. Іноді це планові вимкнення для ремонту, іноді — погодинні заходи для стабілізації системи під час пікових навантажень, а іноді — екстрені маневри через наслідки обстрілів або непередбачені збої.

    Навіть коли є чіткий графік, його виконання може затримуватися. Повернути живлення всім споживачам відразу технічно складно: при підключенні потрібно плавно відновити баланс у мережі, і якщо навантаження перевищує допустиме, процес затягується. Крім того, під час відновлення можуть виникати нові аварійні ситуації, і тоді стабілізаційні відключення доповнюються аварійними — це автоматично подовжує час без електрики.

    Міністерство просить населення ставитись до графіків як до інструменту управління кризою: вони рятують систему і дають змогу ремонтувати пошкоджені об’єкти. Порадою від енергетиків залишаються базові кроки — слідкувати за офіційними повідомленнями, мати заряджені пристрої та мінімальний запас необхідних речей, а також вимикати непотрібні прилади під час повернення живлення, щоб уникнути різких стрибків навантаження.

  • У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    Вартість електроенергії турбує багатьох українців, адже для багатьох сімей комунальні платежі становлять суттєву частину місячних витрат.

    Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кожну кіловат-годину. Для тих, хто хоче зменшити платіжки, доступні двозонні та тризонні лічильники. Вони дозволяють сплачувати вночі значно менше: із двозонним лічильником світло коштує 2,16 грн за кВт·год після 23:00, а з тризонним — 1,73 грн. Водночас у пікові години (з 8 до 11 ранку та з 20 до 22 вечора) тариф зростає до 6,48 грн.

    Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

    У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

    Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби