Daypolitico

Позначка: Мінфін США

  • Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

    Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

    За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

    Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

    Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

    Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

    Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

    Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

    Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

    Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

    Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

    Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

    Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

    Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

    Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

    Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

    США тимчасово послабили санкції проти російського пального

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

    Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

    Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

    У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

    Росія хоче збільшити експорт до кінця року

    Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

    За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

    В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

    Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

    Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

    Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

    У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

    Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

    Чому Україна критикує дизельну угоду

    Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

    Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

    Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

    Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

    Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

    Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

    За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

    Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

    Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

    Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

    Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

    Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

    Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

    Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.

  • Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, постачання якого на світовий ринок передбачене домовленостями між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Про наміри Анкари заявив міністр енергетики країни Алпарслан Байрактар. Новина з’явилася після того, як Вашингтон тимчасово послабив окремі санкційні обмеження на операції з російським дизелем. Рішення американської адміністрації вже викликало гостру критику України та частини західних політиків, які побоюються, що додаткові енергетичні доходи допоможуть Кремлю фінансувати війну.

    Про плани Туреччини 18 жовтня повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Алпарслана Байрактара.

    Міністр підтвердив, що Анкара провела відповідні переговори та розраховує отримати частину пального, яке Росія має повернути на міжнародні ринки.

    За його словами, закупівлі мають важливе значення для енергетичної безпеки Туреччини.

    Водночас конкретні обсяги постачання, вартість дизеля та строки його надходження до країни Байрактар не назвав.

    Що Туреччина домовилася отримати від Росії

    Очільник турецького Міненерго нагадав, що останніми місяцями Москва обмежувала експорт дизельного пального через проблеми у власному паливному секторі.

    Ситуація змінилася після домовленостей російського керівництва з адміністрацією Дональда Трампа.

    Байрактар пояснив, що в межах переговорів Туреччина погодила можливість отримати частину російського дизеля.

    При цьому не уточнюється, чи йдеться про нові довгострокові контракти, окремі партії пального або збільшення закупівель за вже чинними комерційними домовленостями.

    Також наразі немає підтвердженої інформації про фактичне прибуття до Туреччини партій дизеля саме в межах нової американсько-російської домовленості.

    Отже, станом на 18 жовтня підтверджено намір Анкари отримати пальне, але не завершення конкретних постачань.

    Яку угоду Трамп уклав із Путіним

    9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним оголосив про домовленості щодо збільшення поставок російського дизельного пального.

    За словами американського президента, Росія мала негайно забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля для американського та світового ринків.

    У листопаді планувалося додати ще 500 тисяч тонн, а в грудні — до одного мільйона тонн.

    Трамп також говорив про можливість подальшого збільшення експорту.

    Однак це заявлені обсяги, а не підтверджені фактичні відвантаження.

    Як зазначало Financial Times, навіть виконання оголошених планів навряд чи повністю вирішить проблему дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Аналітики звертали увагу на масштаби міжнародного попиту, обмеження російських нафтопереробних потужностей та логістичні труднощі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля після розбіжностей із Києвом навколо ударів по НПЗ.

    США дозволили операції з російським дизелем до квітня 2027 року

    Одночасно з оголошенням домовленостей Міністерство фінансів США ухвалило рішення, яке створило правові умови для частини операцій із російським пальним.

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Документ тимчасово дозволяє визначені операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту дизельного пального російського походження.

    Дія дозволу обмежена 7 квітня 2027 року.

    Важливо, що рішення стосується конкретної категорії операцій, а не всіх російських енергоносіїв.

    Це не означає скасування санкцій США проти Росії загалом.

    Польський аналітичний Центр східних досліджень OSW оцінив рішення як суттєвий відступ Вашингтона від попередньої політики обмеження російського паливного експорту.

    Чому Туреччині потрібен російський дизель

    Туреччина залишається великим імпортером енергетичних ресурсів.

    Країна закуповує нафту, газ та інші види пального в різних постачальників, серед яких Росія, Іран та Азербайджан.

    Водночас Анкара прагне диверсифікувати імпорт і розвиває співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими партнерами.

    За словами Байрактара, важливим напрямком залишається також збільшення власного видобутку енергоресурсів.

    Зокрема, Туреччина розраховує наростити видобуток природного газу на чорноморському родовищі Сакар’я.

    Однак ці проєкти не усувають потреби в імпорті дизельного пального, яке використовується у транспорті, промисловості, логістиці та інших секторах економіки.

    Тому можливість отримати додаткові партії дизеля з Росії Анкара розглядає як один з інструментів забезпечення стабільності паливного ринку.

    Чому домовленість викликала невдоволення України

    Послаблення американських санкцій щодо російського дизеля стало новим джерелом суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Українська влада наголошує, що російські доходи від експорту енергоносіїв можуть використовуватися для фінансування війни.

    При цьому Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Президент України Володимир Зеленський раніше розкритикував дизельну домовленість між Трампом і Путіним, вважаючи її несправедливою поступкою Москві.

    Докладніше про позицію українського президента писала «Ненька інфо» у матеріалі про його реакцію на угоду.

    Критика пролунала і з боку окремих європейських лідерів.

    Зокрема, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав не послаблювати економічний тиск на Кремль.

    Він виступив за розширення підтримки України замість нових енергетичних домовленостей із Росією.

    Про цю позицію «Ненька інфо» розповідала 10 жовтня.

    Чому Трамп зацікавлений у збільшенні поставок

    Вашингтон пояснює свої рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на міжнародному ринку пального.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його подорожчання впливає на собівартість багатьох товарів.

    Для США високі ціни на пальне стали особливо чутливим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Водночас американська адміністрація стикається з критикою навіть усередині країни.

    Як повідомляло Associated Press, проти рішення про імпорт російського дизеля виступили законодавці від обох основних партій.

    Критики вважають, що додаткові закупівлі російських енергоносіїв можуть послабити санкційний тиск на Москву.

    Прихильники ж збільшення пропозиції пального наголошують на необхідності стримування цін для споживачів і бізнесу.

    Чи допоможе російський дизель знизити світові ціни

    Попри оптимістичні заяви американської адміністрації, експерти обережно оцінюють можливий вплив домовленостей.

    За аналізом Financial Times, навіть заявлені Росією обсяги постачання становитимуть порівняно невелику частину глобального попиту.

    Крім того, можливості російського експорту залежать від стану нафтопереробних заводів, логістики та внутрішніх потреб країни.

    Частина російських НПЗ останніми місяцями зазнала пошкоджень унаслідок українських атак.

    Російська влада раніше запроваджувала обмеження на експорт окремих видів пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.

    Тому поки що неможливо визначити, наскільки швидко заявлені додаткові обсяги реально потраплять до покупців.

    Так само немає підтвердження, що рішення Туреччини саме по собі призведе до помітного зниження цін на дизель.

    Що означає рішення Анкари для України

    Заява турецького міністра свідчить, що домовленість між США та Росією може вплинути не лише на американський ринок, а й на торговельні потоки в інших країнах.

    Для Туреччини це можливість отримати додаткові обсяги імпортного пального.

    Для Росії — потенційний канал збільшення експорту та валютних надходжень.

    Для України — ще одне питання щодо ефективності міжнародних санкцій і збереження економічного тиску на Кремль.

    Наразі відомо, що Анкара планує отримати частину російського дизеля, а Вашингтон тимчасово дозволив визначені операції з його продажу та імпорту. Водночас точні обсяги турецьких закупівель, ціни й терміни постачань не розголошені.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реальних експортних можливостей Росії, попиту на міжнародному паливному ринку та рішень американської адміністрації щодо санкційної політики.

  • Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Через підставні компанії та крипту: США викрили російську схему обходу санкцій на мільярди

    Міністерство фінансів США запровадило нові обмеження проти A7 Network — пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі, яку Вашингтон звинувачує у створенні паралельної системи міжнародних розрахунків для обходу санкцій. За даними американського Мінфіну, інфраструктурою A7 користувалися не лише російські підсанкційні структури, а й Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та пов’язані з Тегераном організації.

    1 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — внесло A7 до санкційних списків як значну транснаціональну злочинну організацію. Паралельно FinCEN — американське Управління боротьби з фінансовими злочинами — запропонувало фактично перекрити перекази коштів, пов’язані із субагентами мережі, та окремо попередило банки про характерні ознаки операцій A7.

    Американська влада стверджує, що A7 створили та підтримували вже підсанкційні особи саме для обходу фінансових обмежень. Її основу становить широка мережа компаній у третіх країнах, які формально можуть виглядати як звичайні комерційні структури. Через них, за версією Мінфіну США, проводили платежі, які насправді були пов’язані з підсанкційними особами або секторами економіки.

    Для маскування походження грошей використовували підроблені торговельні документи, неправдиві імпортно-експортні записи та спотворені описи товарів. Це дозволяло представляти заборонені або підозрілі транзакції як стандартну оплату за міжнародну торгівлю.

    Масштаб системи виявився значним. FinCEN встановило, що лише з січня 2025-го до червня 2026 року субагенти A7 обробили транзакцій більш ніж на $17 млрд. Водночас сама мережа заявляла, що станом на січень 2026 року проводила понад 2000 операцій щодня, а загальний обсяг її розрахунків перевищив 7,5 трлн рублів — приблизно $91,5 млрд. За оцінкою американського Мінфіну, це відповідало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за 2025 рік.

    Влітку масштаб системи продовжив зростати. Reuters у серпні повідомляв, що оборот рублевого стейблкоїна A7A5, який є частиною інфраструктури A7, від моменту запуску наблизився вже до $140 млрд. Голова підсанкційного російського Промсвязьбанку Петро Фрадков тоді називав A7A5 найбільшим недоларовим стейблкоїном у світі.

    Ключовою фігурою A7 американський Мінфін називає Ілана Шора — молдовського бізнесмена, який перебуває під санкціями США і був засуджений у Молдові у справі про масштабне банківське шахрайство. Сам Шор у червні відкрито заявляв Reuters, що A7 має намір розширюватися на міжнародному рівні, попри санкції США, ЄС та Великої Британії. Компанія займається транскордонними розрахунками і використовує, зокрема, криптовалюти, золото та місцеві валюти для проведення платежів поза традиційними західними фінансовими каналами.

    A7 була створена за участі російського Промсвязьбанку — фінансової установи, орієнтованої на обслуговування оборонного сектору РФ. У серпні 2025 року США вже ввели санкції проти A7 LLC, її дочірніх структур A71 та A7 Agent, а також компанії Old Vector, що випускає A7A5. За даними OFAC, A7 належала Шору та Промсвязьбанку.

    Особливу увагу Вашингтон тепер звернув на використання цієї російської інфраструктури Іраном. За даними Мінфіну США, через субагентів A7 проводили операції Центральний банк Ірану та Корпус вартових ісламської революції. Окремі компанії мережі, як стверджує американська влада, були задіяні у продажу іранської нафти та закупівлі озброєння.

    Один із субагентів A7 проводив операції зі структурами, пов’язаними з іранським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, судноплавних та підставних компаній, через які Тегеран продає нафту в обхід обмежень. Цей субагент та пов’язана з ним компанія отримали майже $140 млн від структур, які американський Мінфін пов’язує з обходом іранських санкцій. Ще близько $1,6 млн було переказано компанії, яку США пов’язують одночасно з обходом санкцій та закупівлею озброєнь для Ірану.

    Крім того, OFAC заявляє, що інфраструктура A7 використовувалася для фінансової підтримки Корпусу вартових ісламської революції та іранських проксі, зокрема ХАМАС. Американське відомство також пов’язало мережу з іранською криптобіржею Nobitex та операціями, пов’язаними з північнокорейськими атаками на криптовалютні платформи. Це твердження американської влади, а не незалежно встановлений судом факт щодо кожної окремої транзакції.

    Окремим інструментом A7 став стейблкоїн A7A5, забезпечений рублем. Його випускає Old Vector LLC. За даними OFAC, токен створили для того, щоб учасники A7 могли проводити міжнародні платежі в обхід санкцій і водночас генерувати дохід для підсанкційної фінансової інфраструктури.

    Проблемою A7 займаються не лише США. 31 серпня Велика Британія випустила перше загальнонаціональне попередження для фінансового сектору щодо цієї мережі. Британська влада заявила, що A7 використовує компанії та фінансові установи у третіх країнах, щоб зберігати доступ Росії до міжнародних платежів і обходити санкційні бар’єри.

    Раніше Лондон уже запроваджував обмеження проти криптовалютної інфраструктури, пов’язаної з A7A5, зокрема проти компаній у Киргизстані. За даними Reuters, британські санкції стосувалися Old Vector і Grinex, які були пов’язані з рублевим стейблкоїном.

    На сайті «Ненька інфо» раніше писали про ширшу проблему обходу санкцій Росією та Іраном. Зокрема, у травні видання повідомляло про постачання китайськими компаніями компонентів для виробництва Shahed до Росії та Ірану попри західні обмеження. Попри санкції: Китай масово постачає компоненти для «Шахедів» Росії та Ірану — розслідування WSJ

    Також «Ненька інфо» писала про американські ініціативи щодо посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів, зокрема про санкційні механізми, які одночасно стосуються російського та іранського напрямків. США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Після рішення від 1 жовтня все майно та майнові інтереси A7, які знаходяться у США або контролюються американськими особами, підлягають блокуванню. Так само блокуються компанії, які на 50% і більше прямо чи опосередковано належать підсанкційним особам. Американським громадянам і компаніям забороняються операції з такими активами без спеціального дозволу OFAC.

    Однак цього разу Вашингтон намагається піти далі за звичайне заморожування активів. Запропоноване FinCEN правило має ускладнити роботу саме субагентів A7, тобто десятків або потенційно сотень компаній, через які мережа може змінювати маршрути платежів після введення санкцій проти однієї конкретної юридичної особи.

    Саме така децентралізована структура і була головною силою A7: підсанкційні платежі могли постійно перекидатися через нові компанії, рахунки та юрисдикції, тоді як для банку на вході вони виглядали як звичайна оплата товарів чи послуг.

    Тепер американська влада намагається зробити ризиковою роботу з усією мережею одразу.

    Для Росії це ще один удар по фінансовій інфраструктурі, яку Москва вибудовувала після відключення частини російських банків від західних систем та посилення санкцій після повномасштабного вторгнення в Україну. Для Ірану — чергове ускладнення доступу до міжнародних розрахунків, продажу нафти та закупівлі товарів подвійного призначення.

    Водночас ефективність нових заходів залежатиме від того, наскільки активно банки й фінансові установи у третіх країнах виконуватимуть американські обмеження. Досвід самої A7 показує, що мережа вже кілька разів перебудовувалася після попередніх санкцій і продовжувала нарощувати обороти.

    Але тепер Вашингтон фактично визначив не окрему компанію, а всю A7 як транснаціональну злочинну фінансову мережу. Це різко підвищує ризики для будь-яких банків, платіжних компаній, криптовалютних платформ і посередників, які продовжать проводити операції від її імені.

  • Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Рублі, ріали та заморожені мільярди: США завдали нового санкційного удару по ВТБ

    Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти російського державного банку ВТБ через його співпрацю з Іраном та сприяння обходу американських обмежень. Нове рішення стосується одного з найбільших фінансових інститутів Росії, який уже перебуває під західними санкціями. Тепер Вашингтон додав окрему підставу для обмежень — діяльність банку в іранському фінансовому секторі, що також посилює ризики для його закордонних партнерів.

    Про рішення Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, відомого як OFAC, американське відомство повідомило 14 вересня 2026 року. За його даними, ВТБ допомагав Тегерану підтримувати міжнародні фінансові зв’язки попри санкційні обмеження. У центрі уваги американської сторони опинилися відносини російського банку з підсанкційними іранськими установами, операції із замороженими активами та механізми двосторонніх розрахунків.

    Як стверджує Мінфін США, протягом останніх трьох років ВТБ встановлював кореспондентські відносини з іранськими банками, які перебувають під санкціями. Такі відносини дозволяють фінансовим установам проводити платежі одна через одну та обслуговувати міжнародні операції клієнтів. Для банків, доступ яких до звичних каналів розрахунків обмежений, подібна співпраця може мати особливе значення.

    Окремо американське відомство вказало на розширення присутності ВТБ у Тегерані. За його інформацією, відповідні кроки банк почав здійснювати в січні 2025 року. Також у повідомленні йдеться про дії, спрямовані на переміщення мільярдів доларів заморожених іранських активів. Водночас оприлюднене формулювання не дає підстав стверджувати, що всю згадану суму вже вдалося переказати або повністю вивести з-під обмежень.

    Ще одним напрямом співпраці стали розрахунки в національних валютах. ВТБ створив механізм використання російських рублів та іранських ріалів для підтримки торгівлі між двома країнами. Американський Мінфін розглядає цю діяльність у контексті фінансової підтримки Ірану. Саме сукупність зазначених зв’язків та операцій стала підставою для нового санкційного рішення щодо російської установи.

    Цього разу ВТБ потрапив під обмеження на підставі президентського указу США №13902, який дозволяє застосовувати санкції за діяльність у визначених секторах іранської економіки. Рішення ухвалене в межах кампанії Operation Economic Outcast. Мінфін США оголосив про її початок 24 серпня 2026 року. Кампанія передбачає економічний тиск на іранську владу та структури, які допомагають їй отримувати фінансування й обходити обмеження.

    Практичні наслідки для ВТБ включають блокування його майна та майнових інтересів, які перебувають у США або у володінні чи під контролем американських осіб. Операції американських громадян і компаній із банком за загальним правилом заборонені, якщо немає відповідного дозволу OFAC або передбаченого винятку. Йдеться саме про блокування активів у межах американської юрисдикції; це рішення саме собою не означає конфіскації всього майна банку в різних країнах.

    Додатковий ризик виникає для іноземних фінансових установ, які продовжують обслуговувати значні операції на користь ВТБ. У Мінфіні США попередили про можливість вторинних санкцій. Зокрема, для таких банків можуть заборонити відкриття або встановити суворі умови ведення кореспондентських рахунків у США. Отже, наслідки нового рішення потенційно виходять за межі безпосередніх відносин між ВТБ та американськими контрагентами. Водночас санкції щодо кожного іноземного партнера не виникають автоматично лише через сам факт його співпраці з російським банком.

    ВТБ уже тривалий час перебуває під американськими обмеженнями. 24 лютого 2022 року США запровадили проти нього повні блокувальні санкції. Тоді американський Мінфін назвав ВТБ другим за величиною банком Росії та одним із ключових учасників її фінансової системи. У тому ж рішенні були окремо зазначені 20 дочірніх структур банку. Це стало частиною масштабного санкційного пакета, ухваленого після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

    Наступне розширення санкційних підстав відбулося 15 січня 2025 року, коли ВТБ включили до відповідного переліку за діяльність у фінансовому секторі Росії. Таким чином, вересневе рішення 2026 року додає до вже наявних обмежень іранський напрям. Для оцінки його значення важлива саме ця послідовність: банк був заблокований раніше, а тепер США окремо реагують на його допомогу іншій підсанкційній державі.

    Масштаб установи пояснює увагу до її міжнародних операцій. За даними, наведеними Forbes Ukraine, ВТБ поступається в Росії за розміром активів лише Сбербанку, а понад 74,4% його акцій належать державі. Наприкінці 2025 року активи групи становили 36,88 трлн рублів. За підсумками першого кварталу 2026 року цей показник зріс до 38,02 трлн рублів.

    Кредитний портфель банку на початок 2026 року становив близько 24,9 трлн рублів. Із цієї суми приблизно 17,7 трлн рублів припадало на корпоративних позичальників, ще 7,2 трлн рублів — на фізичних осіб. Кошти клієнтів становили близько 27,9 трлн рублів. Ці показники відображають значну роль банку в обслуговуванні російського бізнесу та населення.

    Водночас прибуток установи скорочується. Як зазначає Forbes, після рекордних 551,4 млрд рублів у 2024 році ВТБ отримав 502,1 млрд рублів чистого прибутку у 2025-му — на 8,9% менше. За січень–липень 2026 року показник становив 265,6 млрд рублів, знизившись на 12,7% у річному вимірі. Наведені дані передують новому санкційному рішенню, тому пов’язувати це скорочення саме з вересневими обмеженнями немає підстав.

    Після запровадження західних санкцій та відключення від SWIFT ВТБ переорієнтував частину міжнародної діяльності на країни, які не приєдналися до обмежень, зокрема Іран і Китай. Нове рішення США показує, що операції на цих альтернативних напрямках також можуть ставати предметом санкційного контролю. Оприлюднене повідомлення не містить оцінки майбутніх фінансових втрат ВТБ: головний оголошений наслідок — додаткова санкційна підстава та посилення ризиків для установ, які допомагають проводити значні операції на його користь.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.