Daypolitico

Позначка: Міністерство оборони

  • Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Голосування за обидві кандидатури очікується вже у середу, 19 серпня.

    Надходження президентських подань підтвердив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, парламент розгляне кандидатури найближчим часом відповідно до Конституції та встановленої процедури.

    Таким чином, після кількох тижнів тимчасового керівництва двома ключовими відомствами кадрове питання у Міністерстві оборони та Міністерстві закордонних справ переходить до фінальної парламентської стадії.

    Андрій Сибіга після відставки попереднього уряду вже тимчасово виконує обов’язки міністра закордонних справ. В офіційній базі законодавства є розпорядження Кабінету Міністрів від 17 липня 2026 року про покладення на нього відповідних обов’язків.

    Голосування очікується 19 серпня

    За інформацією народних депутатів, голосування за кандидатури Хмари та Сибіги має відбутися у середу, 19 серпня.

    Перед винесенням питань до сесійної зали кандидатури повинні пройти розгляд профільних парламентських комітетів.

    Також депутатам розіслали графік зустрічей парламентських фракцій та груп із двома кандидатами.

    Така процедура дозволяє депутатам до голосування поставити претендентам запитання щодо майбутньої роботи, кадрової політики та пріоритетів відповідних міністерств.

    У випадку Міністерства оборони особлива увага очікувано буде прикута до подальшої реформи системи управління Силами оборони, закупівель озброєння, розвитку українського ВПК, мобілізаційних процесів та міжнародної військової допомоги.

    Для Міністерства закордонних справ серед ключових завдань залишатимуться переговори з партнерами щодо військової та фінансової підтримки, санкцій проти Росії, заморожених російських активів і майбутніх безпекових гарантій.

    Хмара може остаточно перейти з силового блоку до Міноборони

    Євгеній Хмара останні місяці став однією з ключових фігур у силовому блоці держави.

    Після кадрових змін у керівництві Служби безпеки України він певний час виконував обов’язки очільника СБУ.

    Згодом, після зміни уряду та відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони, саме Хмарі доручили тимчасово керувати Міністерством оборони.

    Тепер президент пропонує парламенту закріпити це кадрове рішення вже на постійній основі.

    Якщо Верховна Рада підтримає кандидатуру, Хмара стане повноправним міністром оборони.

    Його можливе призначення відбувається на тлі масштабної перебудови українського оборонного сектору. Йдеться не лише про поточне управління армією, а й про систему закупівель, технологічний розвиток, дрони, ракети, цифровізацію та розширення власного оборонного виробництва.

    Що сталося з Михайлом Федоровим

    Кадрове питання в Міністерстві оборони виникло після масштабного перезавантаження уряду у липні.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів та анонсував зміни також у правоохоронному блоці.

    14 липня Верховна Рада підтримала відставку тодішнього прем’єр-міністра Юлії Свириденко, що автоматично означало відставку всього Кабінету Міністрів.

    Одним із найбільш резонансних кадрових рішень стала відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони.

    Це рішення викликало помітну суспільну реакцію. У низці українських міст проходили акції з вимогами повернути Федорова до керівництва Міністерством оборони.

    Президент пропонував йому інші варіанти роботи у державній системі, однак Федоров, за публічною інформацією, від них відмовився та заявив про бажання продовжувати роботу над реформуванням оборонного сектору.

    16 липня тимчасове керівництво Міноборони перейшло до Євгенія Хмари.

    Тепер Зеленський пропонує парламенту зробити це призначення постійним.

    Сибігу переподають на посаду глави МЗС

    Ситуація з Андрієм Сибігою дещо інша.

    Він уже очолював українське зовнішньополітичне відомство до відставки Кабміну. Після того як уряд склав повноваження, Сибіга продовжив керувати міністерством у статусі виконувача обов’язків.

    17 липня Кабінет Міністрів офіційно поклав на нього тимчасове виконання обов’язків міністра закордонних справ.

    Тому нинішнє подання фактично означає перепризначення Сибіги повноцінним главою МЗС.

    У разі підтримки парламентом він продовжить роботу без суттєвого перехідного періоду, оскільки вже керує міністерством і представляє Україну у міжнародних переговорах.

    Останнім часом Сибіга активно коментував питання заморожених російських активів, санкцій, міжнародної військової допомоги та необхідності посилення тиску на Москву.

    Чому ці призначення важливі саме зараз

    Міністерства оборони та закордонних справ є двома ключовими відомствами в умовах повномасштабної війни.

    МО відповідає за планування оборони, забезпечення війська та розвиток військових спроможностей, тоді як МЗС формує зовнішньополітичну коаліцію навколо України.

    Кадрова невизначеність у цих структурах небажана особливо в період, коли одночасно тривають бойові дії, переговори про постачання озброєння та підготовка нових фінансових пакетів підтримки.

    Саме тому внесення президентських подань фактично відкриває шлях до завершення формування нового урядового силового та дипломатичного блоку.

    Що має відбутися далі

    Після надходження подань до парламенту кандидатури повинні розглянути відповідні комітети Верховної Ради.

    Далі питання винесуть на голосування у сесійній залі.

    Для призначення кожного міністра необхідна підтримка більшості народних депутатів.

    Станом на вечір 18 серпня очікується, що обидва голосування відбудуться вже наступного дня — 19 серпня.

    Якщо парламент підтримає кандидатури, Євгеній Хмара офіційно очолить Міністерство оборони, а Андрій Сибіга продовжить роботу на посаді міністра закордонних справ уже без статусу виконувача обов’язків.

  • Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Генеральний директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов готується залишити посаду. За наявною інформацією, він подав заяву про звільнення з 1 вересня 2026 року. Одним із можливих кандидатів на тимчасове керівництво структурою називають Артема Романюкова, який зараз очолює Директорат політики закупівель Міністерства оборони України.

    Можливе звільнення керівника АОЗ має значно більше значення, ніж звичайна кадрова перестановка. Агенція є одним із ключових елементів системи забезпечення Сил оборони та працює із закупівлями озброєння, військової техніки й інших критично необхідних для війська товарів. Останніми роками держава послідовно перебудовувала систему оборонних закупівель, намагаючись одночасно прискорити постачання для фронту, збільшити конкуренцію та посилити контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Як Жумаділов очолив АОЗ

    Арсен Жумаділов був офіційно призначений директором Агенції оборонних закупівель у березні 2025 року. До цього він керував іншою закупівельною організацією Міністерства оборони — Державним оператором тилу. Після переходу Жумаділова до АОЗ тимчасовим керівником ДОТ став Андрій Созанський.

    Призначення відбулося в період серйозної перебудови системи оборонних закупівель. АОЗ відповідала насамперед за закупівлі озброєння та військової техніки, тоді як ДОТ забезпечував тилові потреби армії.

    За час керівництва Жумаділова агенція розширювала використання конкурентних процедур та електронних інструментів. Зокрема, для постачальників запустили механізм «єдиного вікна», через який компанії могли проходити верифікацію та подавати інформацію про продукцію для потреб оборони. У Міноборони пояснювали цей крок необхідністю зробити взаємодію держави з виробниками більш передбачуваною та пришвидшити опрацювання пропозицій.

    АОЗ також почала завчасно проводити закупівельні процедури на наступний бюджетний рік, щоб зменшити ризик пауз у постачанні необхідного майна військовим на початку року.

    АОЗ отримала дедалі більшу роль у військових закупівлях

    За останній рік функції закупівельної структури продовжували розширюватися. У січні 2026 року Міноборони повідомляло, що АОЗ здійснюватиме також тилові закупівлі для Державної спеціальної служби транспорту. Йшлося, зокрема, про продукти харчування та речове майно.

    Одночасно збільшувалася частка продукції українських підприємств у державних закупівлях для війська. Міністерство оборони повідомляло, що частка українських виробників у закупівлях товарів військового призначення сягнула 82%.

    Ще одним напрямом стали відкриті конкурентні процедури. За даними Міноборони, застосування відкритих тендерів у закупівлях дозволило отримати майже 16 млрд грн економії, а вивільнені ресурси могли спрямовуватися на додаткові потреби Сил оборони.

    У 2026 році АОЗ також отримала можливість працювати з новими механізмами закупівель техніки. Наприклад, у квітні агенція отримала статус централізованої закупівельної організації для придбання пікапів для ЗСУ. Така модель передбачала єдині правила роботи з постачальниками та мала прискорити отримання автомобілів військовими частинами.

    Хто такий Артем Романюков

    У разі звільнення Жумаділова тимчасове керівництво АОЗ може перейти до Артема Романюкова.

    Артем Романюков/Facebook

    Романюков уже безпосередньо працює із системою оборонних закупівель. У структурі Міністерства оборони він очолює Директорат політики закупівель. У червні 2026 року Міноборони саме в такій якості називало його серед учасників обговорення переходу оборонних закупівель на конкурентні процедури.

    Він також представляв Україну в міжнародних проєктах, пов’язаних із закупівлями для сектору оборони. Зокрема, Романюков брав участь у створенні CORPUS — міжнародної коаліції закупівельних агенцій, до якої разом з Україною долучилися Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція та Велика Британія.

    Романюков також представляв Міноборони під час роботи над підвищенням прозорості оборонних закупівель. Зокрема, на профільних зустрічах за участю державних органів і представників НАТО він презентував практику конкурентних закупівель боєприпасів, яка дозволяла спрямовувати отриману економію на придбання додаткових снарядів.

    Таким чином, у разі його призначення тимчасовим керівником АОЗ структура отримає управлінця, який уже залучений до формування державної політики у сфері оборонних закупівель.

    Кадрова зміна відбувається під час реформи закупівель

    Момент для можливої зміни керівництва Агенції оборонних закупівель є особливо важливим. Міністерство оборони зараз продовжує переводити дедалі більшу частину закупівель на конкурентні процедури. У червні відомство оголосило про подальше розширення використання тендерів, назвавши серед головних принципів нової моделі прозорість, якість та ефективність.

    Паралельно розвиваються цифрові механізми забезпечення військових, міжнародна координація закупівель та прямі інструменти роботи з українськими виробниками.

    Лише наприкінці липня Жумаділов продовжував публічно виконувати функції директора АОЗ. Зокрема, Міноборони називало його керівником агенції під час повідомлення про роботу міжнародної коаліції CORPUS.

    А 13 серпня Міністерство оборони повідомило про подальше розширення Prozorro Market для закупівель військових частин: у каталозі вже були доступні 15 категорій товарів оборонного призначення — від бронежилетів до окремих видів спорядження.

    Тому зміна керівника відбуватиметься, якщо буде остаточно оформлена, не в період паузи, а на тлі активної перебудови всієї закупівельної системи.

    Ключовим питанням стане те, чи означатиме відставка Жумаділова зміну підходів до роботи агенції або ж нове керівництво продовжить уже запущені реформи.

    Поки ж Арсен Жумаділов залишається чинним керівником Агенції оборонних закупівель. Остаточне підтвердження його відставки має з’явитися після відповідного рішення та кадрового оформлення з боку Міністерства оборони.

  • Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Напередодні нового пленарного тижня Верховної Ради питання призначення постійних очільників оборонного та зовнішньополітичного відомств залишається головною кадровою інтригою в кулуарах парламенту.

    Контекст та можливі сценарії розвитку подій

    • Міністерство оборони: Після липневої відставки Михайла Федорова та призначення т.в.о. Євгенія Хмари в суспільстві й політикумі тривали дискусії щодо можливого реваншу чи повернення ексміністра. Попри заяви самого Федорова про готовність працювати лише на цій посаді та акції підтримки, Офіс Президента не поспішає повторно подавати його кандидатуру.
    • Міністерство закордонних справ: Андрій Сибіга продовжує повноцінно виконувати свої обов’язки та керувати дипломатичним корпусом (зокрема, очолював щорічну нараду українських послів на початку серпня 2026 року). Хоча в парламентських колах регулярно виникають чутки про ймовірну ротацію голови МЗС, офіційних заяв про його відставку з боку Офісу Президента чи самого дипломата не лунало.
    • Процедурний момент: Згідно з Конституцією України, призначення голів Міноборони та МЗС належить до виключної прерогативи Президента. Поки подань немає в системі Верховної Ради, депутати не мають юридичних підстав для голосування.

    З повідомлення нардепа Олексія Гончаренка:

    «На цю хвилину в Раду Зеленським не внесене подання на посаду міністра оборони та міністра закордонних справ. Нагадаю, що пленарний тиждень Ради починається післязавтра».

  • Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Акції з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України увійшли у 31-й день. Після місяця протестів учасники не відмовляються від своїх вимог та заявляють про необхідність діалогу влади із суспільством. Напередодні, 14 серпня, чергові акції відбулися у Києві та інших українських містах.

    15 серпня протестна кампанія, що розпочалася після кадрових рішень навколо Міністерства оборони, перетнула символічну місячну позначку.

    Увечері 14 серпня на площі Івана Франка в центрі столиці знову зібралися прихильники колишнього очільника Міноборони. За різними повідомленнями медіа, йшлося про кількасот учасників. NV повідомляло приблизно про 500 людей, тоді як Суспільне писало, що на момент роботи його кореспондентів на площі перебувало до сотні учасників. Така різниця може бути пов’язана з часом підрахунку та рухом людей під час акції.

    Протестувальники традиційно принесли із собою картонні плакати. Серед гасел, які фіксували журналісти, були заклики повернути Федорова до Міністерства оборони, продовжити розпочаті ним реформи та почути позицію учасників протесту. На плакатах, зокрема, можна було побачити написи «Поверніть Федорова», «Тема не закрита, поки нас не почули», «Федоров = крок до перемоги» та інші.

    Однак після місяця протестів їхній порядок денний поступово стає ширшим. Учасники говорять не тільки безпосередньо про повернення ексміністра, а й про необхідність збереження реформ в оборонному секторі та прямої комунікації влади із суспільством.

    14 серпня активісти у Києві проводили відкритий збір пропозицій щодо вимог до Офісу президента. За інформацією Суспільного, йшлося про спробу сформувати спільну позицію протестувальників.

    Ветеран Дмитро Козятинський, коментуючи тридцятий день протестів, також говорив про необхідність діалогу між владою та учасниками акцій.

    Водночас серед протестувальників уже є розуміння, що перспектива фактичного повернення Федорова на попередню посаду стала менш визначеною. За даними медіа, частина учасників визнає зменшення таких сподівань, але при цьому не збирається припиняти акції. Зокрема, звучить позиція про продовження протестів принаймні до моменту, коли питання керівництва Міністерством оборони буде остаточно врегульоване.

    Протести при цьому давно вийшли за межі столиці. 14 серпня акції відбувалися, зокрема, у Харкові, Дніпрі та Івано-Франківську. В останньому учасники втретє провели протестну ходу на підтримку Федорова.

    У Харкові 14 серпня також відзначали вже 30-й день акцій. Учасники продовжували виходити з вимогами щодо кадрового рішення в Міноборони та з плакатами на підтримку ексміністра.

    Тривалий протестний рух почався після подій середини липня. 15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони, яку обіймав із січня 2026 року. Після цього у Києві та регіонах почали збиратися учасники мирних акцій із вимогою не звільняти, а згодом — повернути його до керівництва оборонним відомством.

    Уже 16 липня президент Володимир Зеленський повідомив про рішення доручити генерал-майору Євгену Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони. Відтоді саме Хмара тимчасово керує оборонним відомством.

    Сам Федоров після відставки не зник із публічного простору. ЗМІ повідомляли, що він відмовився від запропонованих йому альтернативних посад і допускав повернення саме до Міністерства оборони.

    На початку серпня ситуація отримала новий поворот. 6 серпня Федоров заявив у розмові із Сергієм Стерненком, що від президента не було категоричного «ні» щодо можливості його повернення до Міноборони. Це знову підживило дискусію навколо можливого кадрового рішення.

    Водночас політичні експерти оцінюють таку перспективу обережніше. Політолог Володимир Фесенко в коментарі Радіо Свобода висловив думку, що Зеленський навряд чи поверне Федорова на посаду, оскільки це могло б виглядати як рішення, ухвалене під тиском вулиці. За його оцінкою, для президента зараз визначальним фактором залишається перебіг війни. Це саме експертна оцінка, а не офіційна позиція президента чи Офісу президента.

    Однією з причин суспільної підтримки Федорова учасники акцій називають зміни, які розпочалися в оборонному відомстві за час його роботи. Під час протестів регулярно звучать вимоги не допустити згортання реформ та забезпечити їхню наступність незалежно від кадрових рішень. Саме ця теза поступово стала одним із центральних мотивів протестної кампанії.

    Масштаб акцій протягом місяця змінювався. Окремі дні збирали сотні людей, тоді як найбільші ходи — тисячі. Зокрема, 31 липня у Києві відбулася масштабна хода від пам’ятника Тарасу Шевченку до площі Івана Франка. Тоді медіа повідомляли про тисячі учасників, які пройшли центром столиці з вимогою продовжити діалог із Федоровим і дати можливість завершити оборонні реформи.

    Того самого дня акції та ходи проходили й в інших містах. Наприклад, у Львові 31 липня відбулася вже шістнадцята мирна акція. Наступного дня містяни зібралися знову, а учасники закликали владу «не зупинятися на півдорозі».

    Протести, таким чином, виявилися значно тривалішими, ніж одноразова реакція на кадрове рішення. Від середини липня вони пройшли шлях від перших «картонкових» мітингів до багатотисячних ход і щоденних або регулярних акцій у різних регіонах.

    Станом на ранок 15 серпня офіційного рішення про повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони немає. Так само немає підтвердження, що влада готує саме такий кадровий крок. Тому будь-які твердження про нібито вже ухвалене рішення щодо його повернення наразі були б передчасними.

    Проте після 30 повних днів протестів історія не завершилася. Акції «Поверніть Федорова» входять у 31-й день, а їхні учасники дедалі частіше наголошують: питання для них полягає вже не тільки в прізвищі керівника Міноборони, а й у збереженні оборонних реформ, відповідальності за кадрові рішення та готовності державної влади вести відкритий діалог із суспільством.

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Документ визначає чіткий механізм внесення, оновлення, перевірки, виправлення та отримання інформації з державного реєстру, який є основою цифрового військового обліку в Україні.

    Про це повідомило Міністерство оборони України. Новий порядок деталізує процедури роботи з реєстром та визначає відповідальність органів, які наповнюють його інформацією.

    Як працюватиме новий порядок

    У Міноборони пояснили, що документ регламентує повний життєвий цикл обробки даних у реєстрі — від моменту їх надходження до внесення змін або виправлення можливих помилок.

    Зокрема, встановлено, що інформація про особу повинна бути внесена до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після її отримання.

    Передбачено два способи внесення інформації:

    • автоматичний — через електронний обмін даними між державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;
    • ручний — на підставі інформації, отриманої від громадянина, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів освіти, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

    Такий підхід покликаний мінімізувати дублювання інформації та пришвидшити актуалізацію військово-облікових даних.

    Оновлення даних відбуватиметься автоматично і вручну

    Новий порядок також визначає механізм актуалізації відомостей.

    Частина інформації оновлюватиметься автоматично завдяки електронній взаємодії між державними реєстрами. Інші зміни вноситимуть уповноважені працівники після отримання відповідних документів або повідомлень.

    Водночас усі дані, які громадянин надає особисто, проходитимуть перевірку. Працівники звірятимуть нову інформацію з тією, яка вже міститься у реєстрі, щоб уникнути помилок чи дублювання записів.

    Такий механізм має забезпечити більш високу достовірність інформації, яка використовується для ведення військового обліку та роботи цифрових сервісів Міністерства оборони.

    Що робити, якщо виявили помилку

    Окремий розділ документа присвячений виправленню недостовірних відомостей.

    Якщо громадянин виявив, що його дані в реєстрі містять помилки, він має право подати заяву до органу, який веде реєстр за місцем військового обліку.

    Якщо ж некоректну інформацію внесла інша державна установа, звертатися необхідно саме до цього органу.

    У випадках, коли помилка виникла через дані, отримані шляхом автоматичного обміну між державними інформаційними системами, виправлення здійснюватиметься після надходження оновленої інформації від відповідного державного органу.

    Таким чином, новий порядок визначає не лише процедуру внесення інформації, а й алгоритм її коригування залежно від джерела виникнення помилки.

    Як перевірити свої дані

    Міністерство оборони нагадало, що кожен військовозобов’язаний має право безоплатно отримати інформацію про себе, яка міститься в реєстрі “Оберіг”.

    Зробити це можна кількома способами:

    • через застосунок “Резерв+”;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
    • шляхом подання письмового запиту до районного чи міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, де особа перебуває на військовому обліку.

    Саме “Резерв+” залишається основним цифровим інструментом взаємодії військовозобов’язаних із системою військового обліку. Через застосунок громадяни можуть отримувати актуальні відомості про власний статус, а функціональність сервісу поступово розширюється.

    “Оберіг” є ключовим елементом цифрового військового обліку

    Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Його призначенням є накопичення, зберігання, обробка та використання інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

    В останні роки система активно інтегрується з іншими державними інформаційними ресурсами. Саме електронна взаємодія між реєстрами дозволяє автоматично оновлювати частину персональних даних без необхідності повторного звернення громадянина до державних установ. Такі механізми також передбачені чинним порядком організації та ведення військового обліку, який Кабмін поступово адаптує до цифрових сервісів.

    Які ще зміни запровадили останнім часом

    Затвердження нового порядку ведення реєстру стало черговим кроком у цифровізації військового обліку.

    Нещодавно в Україні також змінили правила оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, можуть переоформити її у разі виникнення іншої законної підстави без втрати відповідного статусу.

    Крім того, застосунок “Резерв+” отримав новий функціонал для пошуку вакансій у Силах оборони України. Через сервіс можна подати заявку на окремі посади, за якими укладаються нові контракти. Після завершення такого контракту військовослужбовцям гарантується право на відстрочку від мобілізації відповідно до чинного законодавства.

    У Міністерстві оборони наголошують, що оновлення нормативної бази та розвиток цифрових сервісів мають зробити систему військового обліку більш прозорою, оперативною та зручною як для громадян, так і для державних органів.

  • Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Зеленський звільнив Сирського після хвилі протестів: що стоїть за найгучнішою кадровою рокіровкою війни

    Після кількох днів масштабної політичної та суспільної напруги президент України Володимир Зеленський ухвалив одне з найрезонансніших кадрових рішень за весь час повномасштабної війни — змінив головнокомандувача Збройних сил України. Генерала Олександра Сирського на посаді змінить генерал-майор Михайло Драпатий. Одночасно глава держави запропонував ексміністру оборони Михайлу Федорову нову посаду у виконавчій владі, пов’язану з розвитком технологічного напряму держави. Такі рішення стали фінальною точкою політичної кризи, яка розгорнулася після звільнення Федорова та супроводжувалася багатоденними протестами в Києві й інших містах України.

    Передумовою нинішньої кризи стала урядова реформа, яка розпочалася із масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. Після кадрових змін без посади залишився міністр оборони Михайло Федоров. Згодом він публічно заявив про конфлікт із тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та пояснив, що був готовий залишитися працювати лише за умови зміни військового керівництва. За словами самого президента, саме конфлікт між міністром оборони та головкомом став однією з причин звільнення Федорова. Ці заяви швидко перетворили внутрішній кадровий конфлікт на масштабну суспільну дискусію.

    Рішення про звільнення міністра оборони викликало несподівано сильну реакцію суспільства. Уже наступного дня в Києві та низці інших міст розпочалися акції протесту, які тривали майже тиждень. Учасники вимагали повернення Федорова до Міністерства оборони та відставки головнокомандувача Сирського. Саме ці акції, які отримали неофіційну назву “картонний Майдан” через символіку протестувальників, стали одним із ключових чинників політичного тиску на Банкову. За інформацією джерел РБК-Україна, цього разу вирішальним фактором була саме внутрішня суспільна реакція, тоді як інформації про зовнішній тиск західних партнерів щодо кадрових рішень не було.

    Паралельно із протестами президент проводив серію консультацій із військовим командуванням. На Банковій відбувалися зустрічі з командувачами різних родів військ, фактично формуючи коло можливих кандидатів на посаду нового головнокомандувача. У медіа неодноразово повідомлялося, що серед претендентів розглядалися одразу понад десять військових керівників. За даними Bloomberg, найбільш реалістичним кандидатом від самого початку вважався командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий.

    Увечері 21 липня Володимир Зеленський офіційно підтвердив своє рішення. У зверненні президент повідомив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане саме Михайло Драпатий. За словами глави держави, разом із новим головкомом, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою вже визначено оновлену конфігурацію Генерального штабу. Президент також повідомив, що окремо провів розмову з Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим щодо передачі справ та подальшої служби.

    Попри відставку, Зеленський публічно подякував Сирському за роботу, окремо відзначивши оборону Києва у 2022 році, проведення Харківської операції та інші військові успіхи. Президент наголосив, що Україна продовжує боротьбу, а кожен військовослужбовець заслуговує на повагу. Водночас він заявив про необхідність оновлення структури управління Збройними силами та подальшої модернізації армії.

    Одразу після оголошення кадрового рішення свою реакцію оприлюднив і Михайло Федоров. Колишній міністр оборони привітав Михайла Драпатого із призначенням, назвавши його появу на чолі ЗСУ “новим повітрям та новою надією”. За словами Федорова, новий головнокомандувач має забезпечити чітке бачення розвитку армії, активне впровадження технологій, роботизацію фронту, асиметричні удари по противнику та максимальне збереження життів українських військових. Водночас він повідомив, що особисто подякував Олександру Сирському за оборону Київщини, Харківську операцію та інші історичні бойові кампанії.

    Питання майбутнього самого Федорова також стало одним із головних після завершення кадрових перестановок. За словами президента, він запропонував колишньому міністру “важливу посаду” у складі уряду, яка дозволить координувати розвиток технологічного сектору держави. За інформацією джерел РБК-Україна, йдеться про посаду віцепрем’єр-міністра з технологічного розвитку. Водночас співрозмовники видання зазначають, що Федоров наразі не погодився остаточно, але й не відмовився від цієї пропозиції. Раніше також розглядалися різні варіанти його повернення до влади, включно з посадою секретаря РНБО, однак зрештою це призначення не відбулося.

    У військовому середовищі рішення про зміну головнокомандувача сприйняли неоднозначно. Частина військових та експертів позитивно оцінила призначення Драпатого, вважаючи його одним із найбільш сучасних українських командирів, який активно підтримує впровадження нових технологій та нестандартних підходів до ведення війни. Саме його ім’я найчастіше згадували протестувальники як бажаного кандидата на посаду головкома. Водночас інша частина офіцерського корпусу висловлює занепокоєння тим, що зміна керівництва ЗСУ під тиском протестів може створити небезпечний прецедент та спровокувати внутрішні кадрові конфлікти всередині війська.

    Перед новим головнокомандувачем стоятимуть складні виклики. Окрім стабілізації фронту та підготовки армії до осінньо-зимової кампанії, йому доведеться реформувати систему управління ЗСУ, забезпечити впровадження сучасних технологій, підтримати ефективність мобілізаційних процесів та зберегти єдність військового керівництва після однієї з найгучніших кадрових криз останніх років. Президент уже заявив, що разом із новим військовим керівництвом Україна продовжить програму високоточних ударів по військових об’єктах Росії та курс на модернізацію армії.

    Кадрові рішення останніх днів стали безпрецедентним випробуванням для української влади. Вони продемонстрували, що навіть в умовах повномасштабної війни суспільний запит здатний суттєво впливати на політичні процеси. Водночас остаточні висновки щодо ефективності нового керівництва армії можна буде зробити лише після того, як нова команда приступить до реалізації заявлених реформ і покаже результати на фронті та в системі військового управління.

  • Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Тема можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського стала однією з найобговорюваніших в українському інформаційному просторі. На тлі протестних акцій, що розпочалися після кадрових змін у Міністерстві оборони, у медіа з’явилася низка повідомлень про можливу зміну військового керівництва. Водночас офіційна позиція Генерального штабу залишається незмінною: жодного рішення про звільнення Сирського наразі не ухвалено, а він продовжує виконувати свої службові обов’язки.

    Хвиля дискусій посилилася після публікацій західних видань Bloomberg та The Guardian. Bloomberg із посиланням на джерела повідомило, що президент Володимир Зеленський вивчає можливість кадрових змін та розглядає список потенційних кандидатів на посаду головнокомандувача. За даними агентства, серед найбільш імовірних претендентів називають командувача Об’єднаних сил Михайла Драпатого, хоча остаточного рішення ще не ухвалено. Видання також зазначає, що у списку можливих кандидатів нібито перебувають понад десять високопоставлених військових.

    Окремий резонанс викликала публікація The Guardian, у якій із посиланням на джерело у військовому середовищі стверджувалося, що питання полягає вже не стільки у тому, чи буде змінено головнокомандувача, скільки у виборі його наступника. Водночас це твердження базується на анонімних джерелах і не було підтверджене українською владою чи військовим керівництвом.

    Після появи таких повідомлень Генеральний штаб Збройних сил України оперативно виступив із офіційною заявою. У ній наголошується, що інформація про нібито звільнення Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова не відповідає дійсності. У Генштабі підкреслили, що обидва генерали продовжують виконувати свої функціональні обов’язки, а звільнення з таких посад можливе виключно на підставі указу президента України. Жодного такого указу станом на 21 липня не оприлюднено.

    Посиленню суспільної уваги до теми сприяли й протестні акції, які в українських медіа отримали неофіційну назву “картонковий Майдан”. Спочатку учасники вимагали перегляду кадрових рішень щодо Міністерства оборони, однак згодом серед частини протестувальників почали лунати й заклики до зміни головнокомандувача ЗСУ. Саме ця обставина стала підставою для дискусій про те, чи готова влада реагувати на вимоги вулиці, особливо коли йдеться про військове командування під час повномасштабної війни.

    Політичні експерти, яких цитують українські медіа, звертають увагу на дві протилежні загрози. З одного боку, кадрове рішення, ухвалене після протестів, може бути сприйняте як поступка суспільному тиску, що створить прецедент впливу вуличних акцій на призначення найвищого військового керівництва. З іншого боку, відмова від будь-яких змін також може посилити політичну напругу та зберегти критику на адресу чинного військового керівництва.

    Окремо обговорюється питання кадрового резерву. Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив, що в Україні є дуже обмежена кількість генералів, які потенційно здатні очолити Збройні сили. Серед можливих кандидатів він називав Михайла Драпатого, Олега Апостола, Андрія Білецького та Сергія Оболєнського, наголошуючи, що вибір фактично здійснюється серед кількох досвідчених командирів.

    У центрі уваги опинився саме Михайло Драпатий. Його ім’я згадують як українські, так і західні медіа. Додаткові обговорення викликала його зустріч із президентом Володимиром Зеленським 20 липня. Однак офіційно сторони не повідомляли, що під час цієї зустрічі обговорювалося питання заміни головнокомандувача.

    Політологи також наголошують, що незалежно від персоналій для президента одним із ключових завдань залишається збереження єдиної вертикалі управління Збройними силами. Умови повномасштабної війни роблять будь-які кадрові зміни особливо чутливими, адже новому керівнику необхідно швидко увійти в курс оперативної ситуації, налагодити взаємодію з Генеральним штабом, командуванням видів військ та міжнародними партнерами.

    Водночас слід розмежовувати підтверджені факти та інформацію, що базується на повідомленнях джерел. Станом на сьогодні підтверджено лише те, що західні медіа повідомили про можливі консультації щодо кадрових змін, а Генеральний штаб офіційно спростував інформацію про звільнення Сирського. Жодних указів президента про його відставку або призначення нового головнокомандувача не оприлюднено.

    Інформаційний простір наразі заповнений двома паралельними сюжетами. З одного боку — повідомлення західних видань про можливу підготовку кадрових рішень і пошук наступника головнокомандувача. З іншого — офіційна позиція Генерального штабу, який наголошує, що Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки, а будь-які повідомлення про його звільнення не відповідають дійсності. До моменту появи відповідного указу президента України всі розмови про відставку залишаються на рівні публічних обговорень, експертних оцінок та інформації анонімних джерел, а не підтверджених державою кадрових рішень.

  • Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров відмовився від запропонованої президентом Володимиром Зеленським посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Попри те, що нова посада передбачала значно ширші повноваження у сфері оборонних технологій, прямий доступ до глави держави та можливість координувати стратегічні реформи, Федоров, за даними Financial Times, не погодився на компромісний варіант і готовий повернутися до влади лише як міністр оборони. Про це повідомляє видання з посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

    За інформацією FT, президент Володимир Зеленський упродовж останніх днів намагався знайти вихід із політичної кризи, що виникла після звільнення Федорова з посади очільника Міністерства оборони. Одним із запропонованих варіантів стало його призначення секретарем РНБО із суттєво розширеними функціями. Передбачалося, що Федоров контролюватиме програми розвитку оборонних інновацій, координуватиме масштабування виробництва далекобійного озброєння, просуватиме технологічні реформи та сприятиме залученню іноземних інвестицій до українського оборонно-промислового комплексу. Крім того, ця посада мала забезпечити йому постійний доступ до президента та значний вплив на формування військово-технічної політики держави.

    Втім, як стверджують джерела Financial Times, Федоров відкинув цю пропозицію. За словами співрозмовників видання, він вважає, що може реалізувати необхідні зміни лише на посаді міністра оборони. Один із чиновників, знайомий із ситуацією, заявив, що зараз Федоров має значну підтримку як у суспільстві, так і серед частини політичної еліти, тому не бачить сенсу погоджуватися на іншу роль.

    За даними FT, минулими вихідними Володимир Зеленський та Михайло Федоров провели майже шість годин у переговорах. Незважаючи на тривалу розмову, компромісу досягти не вдалося. При цьому президент після звільнення Федорова продовжує підтримувати з ним практично щоденний контакт, що свідчить про бажання зберегти одного з найвідоміших реформаторів у команді влади.

    Західні партнери України, за інформацією FT, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники держав, які фінансово та військово підтримують Україну, наголошують на необхідності якнайшвидше завершити кадрову невизначеність. Один із західних чиновників зазначив, що партнерам потрібна передбачуваність та стабільність, особливо коли йдеться про людей, із якими вже налагоджена ефективна співпраця.

    Політична напруга довкола кадрових рішень виникла після того, як 15 липня Михайло Федоров повідомив про завершення роботи на посаді міністра оборони. У своєму зверненні він подякував українським військовим, команді міністерства та партнерам за спільну роботу, підбивши підсумки своєї діяльності. За час перебування на посаді він активно просував цифровізацію оборонного сектору, реформування закупівель, розвиток безпілотних технологій та модернізацію оборонної промисловості.

    Водночас причини його відставки офіційно не пояснювалися. За інформацією низки українських та міжнародних медіа, кадрові зміни могли бути пов’язані із тривалими розбіжностями між Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни, впровадження нових технологій та реформування системи управління військом. Сам Федоров раніше відкрито говорив про блокування окремих реформаторських ініціатив і конфлікт навколо модернізації оборонної системи.

    Після його звільнення в Україні розпочалися масштабні акції протесту. За даними Reuters, демонстрації охопили щонайменше 16 міст країни та стали одними з найбільших із початку повномасштабного вторгнення Росії. Учасники акцій вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони, а також кадрових змін у військовому керівництві. Частина протестувальників переконана, що саме курс на технологічні інновації та швидку модернізацію війська, який просував Федоров, має бути продовжений.

    Reuters також повідомляє, що Володимир Зеленський останніми днями провів серію зустрічей із провідними українськими військовими командирами. За інформацією агентства, президент консультується щодо подальших кадрових рішень та оцінює можливість оновлення військового керівництва. Серед потенційних кандидатів на ключові посади називають представників нового покоління українських командирів, які отримали бойовий досвід під час повномасштабної війни та активно застосовують сучасні підходи до ведення бойових дій.

    Окрему увагу міжнародні аналітики звертають на реакцію української оборонної промисловості. За даними Business Insider, багато виробників зброї та технологічних компаній висловлюють занепокоєння через можливе уповільнення реформ після відставки Федорова. Саме його підхід, заснований на швидкому впровадженні інновацій, розвитку безпілотних систем, цифровізації процесів та конкуренції між виробниками, дозволив суттєво прискорити модернізацію оборонного сектору України. Представники галузі побоюються, що втрата такого керівника може негативно вплинути на темпи розвитку військових технологій.

    Водночас сам Федоров раніше підтверджував, що після звільнення президент пропонував йому залишитися у команді в іншому статусі. Під час брифінгу 16 липня він повідомив, що отримав пропозицію стати радником президента або знайти інший формат роботи, однак від цієї ідеї також відмовився. За його словами, питання для нього ніколи не полягало у збереженні будь-якої посади, а в можливості реалізувати зміни, які він вважає необхідними для перемоги України.

    Ситуація навколо Михайла Федорова залишається одним із головних політичних сюжетів останніх днів. Публікація Financial Times свідчить, що президентська команда продовжує шукати варіанти повернення одного з найпопулярніших урядовців до системи державного управління, однак сам Федоров поки що не готовий погоджуватися на компромісні рішення. Західні партнери України наполягають на якнайшвидшому завершенні кадрової невизначеності, а всередині країни триває суспільна дискусія щодо майбутнього оборонних реформ і керівництва сектором безпеки. Чи вдасться сторонам знайти спільне рішення найближчим часом, наразі залишається відкритим питанням.

  • «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський прокоментував суспільний резонанс навколо його відносин із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Головком заявив, що не сприймав розбіжності між ними як особистий конфлікт, попросив вибачення, якщо своєю поведінкою образив ексміністра, та закликав не перетворювати робочі суперечки на політичне протистояння.

    Свою позицію Сирський виклав в авторській колонці для видання «Мілітарний». Заява з’явилася після кількох днів публічних дискусій щодо відставки Федорова, роботи Генерального штабу та можливих кадрових змін у вищому військовому керівництві.

    Головнокомандувач зазначив, що для нього стало несподіванкою дізнатися про нібито особистий конфлікт із колишнім очільником Міністерства оборони. За його словами, взаємодія між ними залишалася робочою, хоча позиції двох інституцій щодо окремих питань могли не збігатися.

    «Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни», — написав Сирський.

    Головком фактично визнав, що під час спільної роботи виникали гострі дискусії. Водночас він наголосив, що розбіжності між військовим командуванням і Міністерством оборони не слід автоматично трактувати як особисте протистояння керівників.

    Сирський особисто звернувся до Федорова

    Окрему частину заяви Сирський адресував безпосередньо Михайлу Федорову. Головнокомандувач попросив вибачення, якщо його жорсткий стиль роботи міг образити колишнього міністра.

    «Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким», — заявив він.

    Водночас Сирський закликав Федорова та всіх, хто стежить за розвитком ситуації, зосередитися не на особистих взаєминах посадовців, а на головній меті — перемозі України у війні.

    Головнокомандувач підкреслив, що жодна окрема людина, незалежно від посади чи суспільної популярності, не може бути важливішою за державу, її армію та інституції.

    «Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу», — написав головком.

    За його словами, зведення складної ситуації у секторі оборони до боротьби двох конкретних посадовців може лише послабити державу та зіграти на користь Росії.

    «Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу», — наголосив Сирський.

    Головком заявив про небезпечний поділ суспільства

    Сирський також звернув увагу на формування в інформаційному просторі умовних «таборів» прихильників Федорова та Сирського. За його словами, такий поділ спрощує складні проблеми війська й підміняє професійну дискусію емоційними гаслами.

    Головком підкреслив, що питання мобілізації, оборонних закупівель, забезпечення бойових частин та управління військами не можуть вирішуватися лише через публічні кампанії або суперечки в соціальних мережах.

    «Війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї», — підсумував Сирський.

    Його заява стала відповіддю на резонансні слова Федорова, який після звільнення з посади міністра оборони публічно розповів про проблеми у взаємодії з головнокомандувачем і Генеральним штабом.

    Федоров стверджував, що частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася або тривалий час погоджувалася військовим командуванням. Зокрема, він говорив про бюрократичні перешкоди під час упровадження нових систем забезпечення бригад безпілотниками. «Мілітарний» писав, що, за версією Федорова, погодження одного з таких проєктів затягнулося приблизно на чотири місяці.

    Водночас ексміністр визнавав роль Сирського у захисті України та наголошував, що не ставив президенту умову обирати між ним і головнокомандувачем. Федоров відзначав участь Сирського в обороні Києва та українських операціях 2022 року, однак заявляв, що сучасна технологічна війна потребує зміни системи управління й підходів до застосування дронів.

    Що Сирський говорив раніше

    Одразу після звільнення Федорова головнокомандувач уже публічно дякував йому за роботу в Міністерстві оборони. Тоді Сирський заявив, що Україні необхідно зосередитися на війні та ефективній стратегії, яка дає конкретні результати.

    Він також висловив сподівання, що Федоров надалі залишатиметься частиною державної команди.

    Однак після публічного брифінгу ексміністра та протестних акцій ситуація отримала значно ширший суспільний резонанс. Федоров заявив, що Сирський нібито не був готовий відкрито обговорювати проблеми та протидіяв окремим змінам у війську. Водночас частина його заяв стосувалася не особистих взаємин, а мобілізації, управління військами, технологічного розвитку та швидкості ухвалення рішень.

    На цьому тлі у соціальних мережах почали поширюватися чутки про можливу відставку Сирського. Генеральний штаб 20 липня спростував повідомлення про вже ухвалене кадрове рішення та наголосив, що головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

    Заява Сирського стала першою розгорнутою спробою головкома відповісти на звинувачення та знизити напругу навколо ситуації. Він не заперечив існування робочих суперечок, але відкинув трактування цих розбіжностей як особистої війни між двома посадовцями.

    Головний акцент Сирський зробив на необхідності зберегти єдність, не допустити політизації командування армією та повернути суспільну увагу до ситуації на фронті.