В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.
Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.
Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.
Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.
Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.
Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.
Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.
Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.
У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.
Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.
Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.
