Daypolitico

Позначка: міністр оборони

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • Кадрові ротації в уряді: Верховна Рада може розглянути нові призначення очільників міністерств уже цього тижня

    Кадрові ротації в уряді: Верховна Рада може розглянути нові призначення очільників міністерств уже цього тижня

    Верховна Рада України готується до розгляду кадрових питань щодо призначення керівників міністерств, які можуть винести на голосування у середу або четвер (19–20 серпня).

    Ключові деталі та очікування від парламенту

    • Ймовірні терміни розгляду: Голосування за нові призначення в уряді може відбутися вже протягом цього тижня (орієнтовно 19 або 20 серпня).
    • Очікування офіційних подань: Конкретні кандидатури на посади очільників відомств поки не розголошуються, оскільки народні депутати очікують на офіційні подання від Президента України.
    • Подальша процедура: Після надходження документів від глави держави кандидатури розглянуть профільні комітети парламенту перед винесенням у сесійну залу.

    Щодо процедури кадрових призначень у Раді:

    «Верховна Рада може розглянути нові кадрові призначення на посади очільників міністерств уже цього тижня. Ймовірно, відповідні питання можуть винести на голосування у середу або четвер. Водночас конкретні кандидатури поки зарано називати, оскільки парламент очікує на офіційні подання від президента України».

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Генерал «Альфи» очолить Міноборони: чому Зеленський зробив ставку на Євгенія Хмару

    Генерал «Альфи» очолить Міноборони: чому Зеленський зробив ставку на Євгенія Хмару

    Президент Володимир Зеленський доручив генерал-майору Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України після завершення роботи Михайла Федорова. Надалі глава держави планує внести кандидатуру Хмари до Верховної Ради для повноцінного призначення керівником оборонного відомства. Рішення стало несподіваним поворотом у кадровому перезавантаженні, адже ще напередодні головним претендентом на посаду називали колишнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    Про нове кадрове рішення Зеленський повідомив увечері 16 липня після зустрічі з Євгенієм Хмарою, який із січня тимчасово виконував обов’язки голови Служби безпеки України. Президент заявив, що обговорив із генералом проведення далекобійних операцій проти Росії, забезпечення українських підрозділів необхідними засобами та подальшу модель розвитку сектору оборони.

    За словами Зеленського, Хмара має продовжити реформування оборонної сфери та забезпечити результати за напрямами, які сторони погодили під час зустрічі. Після проходження необхідних юридичних процедур президент планує звернутися до народних депутатів із проханням підтримати кандидатуру генерала на посаді міністра оборони.

    Т.в.о. голови Служби безпеки України генерал-майор Євгеній Хмара призначений виконувачем обов’язків міністра оборони.

    При цьому юридично постійного міністра оборони призначає не президент одноосібно, а Верховна Рада за президентським поданням. Такий порядок прямо передбачений Конституцією України. Отже, поки парламент не проголосує, Хмара виконуватиме покладені на нього обов’язки в тимчасовому форматі.

    Зеленський пояснив свій вибір бойовим і управлінським досвідом Хмари. Президент наголосив, що генерал має значний досвід проведення технологічних ударних операцій, а саме на далекобійності, асиметричних діях і здатності вражати російські військові об’єкти в тилу, на його думку, має зосереджуватися українська оборона.

    Окремою перевагою Хмари глава держави назвав його досвід керівництва Центром спеціальних операцій «А» СБУ, більш відомим як «Альфа». Президент очікує, що новий керівник зможе поєднати розвиток далекобійних спроможностей із контролем за внутрішніми процесами у складових Сил оборони та забезпечити ефективніше управління людьми й ресурсами.

    Євгеній Хмара є кадровим військовослужбовцем СБУ. За офіційною інформацією, він проходить службу в Центрі спецоперацій «А» із 2011 року, а згодом очолив цей підрозділ. У січні 2026 року Зеленський призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ після кадрових змін у керівництві спецслужби. Відповідний указ президента був підписаний 5 січня.

    До переходу на керівну посаду в СБУ Хмара очолював морський компонент «Альфи», брав участь в Антитерористичній операції, а після початку повномасштабного вторгнення — у бойових операціях на Київщині та Донеччині. Його також пов’язують із плануванням і проведенням операції зі звільнення острова Зміїний у 2022 році.

    Центр «Альфа» протягом повномасштабної війни став одним із найбільш технологічно розвинених бойових підрозділів України. Його оператори використовують ударні безпілотники, проводять спеціальні операції на фронті та в російському тилу, беруть участь у знищенні техніки, систем ППО, складів, командних пунктів і логістичних об’єктів противника.

    У січні 2026 року Хмара разом із тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та керівництвом Збройних сил брав участь у підбитті підсумків програми «Армія дронів. Бонус». Тоді Міноборони повідомляло про майже 820 тисяч відеопідтверджених уражень російських цілей за 2025 рік. Під час заходу Хмара відзначав найбільш результативні екіпажі безпілотних систем.

    Саме його спеціалізація на безпілотних і технологічних операціях може стати сигналом, що після відставки Федорова президент не планує повністю відмовлятися від курсу на технологізацію війська. Федоров зробив розвиток дронів, цифровий облік бойових результатів, конкуренцію між підрозділами та масштабування приватних оборонних розробок одним із головних напрямів роботи Міноборони.

    Водночас стиль управління Хмари може суттєво відрізнятися від підходу його попередника. Федоров прийшов до оборонного відомства як цивільний технологічний менеджер і реформатор, тоді як Хмара є бойовим генералом із багаторічним досвідом роботи в закритій системі спеціальних операцій. Його призначення означає перехід від менеджера цифрової трансформації до офіцера, який безпосередньо керував бойовими підрозділами та операціями.

    Рішення щодо Хмари з’явилося після дня політичної невизначеності. Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром і затвердила основний склад нового Кабінету Міністрів, однак міністра оборони не призначила. Президентське подання щодо очільника Міноборони до парламенту на той момент не надходило, а депутати вже готувалися до перерви в роботі.

    Раніше джерела у фракції «Слуга народу» повідомляли, що на місце Федорова Зеленський може запропонувати Ігоря Клименка. Його кандидатуру пов’язували з бажанням влади впорядкувати мобілізаційні процеси та посилити координацію між силовими структурами. Проте відповідне подання так і не з’явилося, а ввечері президент назвав нового кандидата — Євгенія Хмару.

    Зміна кандидата відбулася на тлі гучного конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній міністр оборони заявив, що ще на початку своєї роботи пропонував Зеленському замінити Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова, але президент відмовився.

    Після цього, за словами Федорова, його команда зіткнулася з блокуванням частини кадрових і структурних реформ. Він звинувачував Генштаб у небажанні залучати нових людей та погоджувати створення центрів компетенцій. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу і закликав зосередитися на війні, але детально на його претензії не відповів.

    Новому очільнику Міноборони доведеться працювати саме в цій напруженій системі відносин. Одним із головних завдань Хмари стане налагодження координації між Міністерством оборони, Генеральним штабом, СБУ, безпілотними підрозділами та виробниками озброєння.

    Президент окремо наголосив на необхідності примушувати Росію до дипломатії військовим тиском. За його словами, Україна має стратегічне бачення подальших дій, у якому важливу роль відіграють операції на території противника, ураження військової промисловості, логістики, аеродромів та інших критичних для війни об’єктів.

    Саме підрозділи СБУ останніми роками регулярно пов’язували з ударами по російських нафтопереробних заводах, складах, аеродромах і військових підприємствах. Деталі більшості таких операцій спецслужба не розкриває, однак Зеленський неодноразово публічно хвалив її за асиметричні дії проти Росії.

    При цьому перехід Хмари до Міноборони відкриває нове кадрове питання — хто керуватиме Службою безпеки України. Із січня він тимчасово виконував обов’язки голови СБУ, тому після його переходу уряду та президенту доведеться визначитися з наступним керівником спецслужби або тимчасовою моделлю управління.

    Окремої уваги потребує й питання збереження реформ команди Федорова. Після його відставки про завершення роботи радниками заявили Сергій Стерненко та фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. Рапорт на звільнення подав також заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров. Тому Хмарі доведеться переконати військових, волонтерів, розробників і західних партнерів, що технологічні проєкти не будуть зупинені.

    Вибір генерала «Альфи» демонструє, що Зеленський намагається поєднати два підходи. З одного боку, зберегти курс на дрони, далекобійність та технологічні операції, який асоціювався з Федоровим. З іншого — передати керівництво бойовому офіцеру, здатному працювати всередині силової вертикалі та взаємодіяти з військовим командуванням.

    Втім, остаточне рішення залишається за парламентом. Президент має офіційно внести кандидатуру Хмари, після чого її розгляне профільний комітет і Верховна Рада. До завершення цієї процедури коректніше говорити не про повноцінне призначення міністром, а про доручення тимчасово виконувати його обов’язки.

    Якщо депутати підтримають кандидатуру, Євгеній Хмара стане одним із небагатьох очільників Міноборони сучасної України, які прийшли на цю посаду безпосередньо зі спецслужби та мають досвід керівництва бойовим підрозділом спеціального призначення.

    Його першими випробуваннями стануть продовження реформи оборонних закупівель, розвиток безпілотних і далекобійних систем, підготовка рішень щодо мобілізації, забезпечення війська та врегулювання конфліктів усередині оборонної вертикалі. Саме від перших кадрових та організаційних кроків Хмари залежатиме, чи вдасться владі зняти напругу після відставки Федорова та переконати суспільство, що зміна керівника не означає згортання технологічного курсу.

  • Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Голосування о 21:00 або пауза до серпня: інтрига навколо наступника Федорова загострюється

    Парламентська фракція «Слуга народу» може ввечері 16 липня провести ще одне засідання, присвячене кандидатурі нового міністра оборони України. За інформацією джерела РБК-Україна, народним депутатам повідомили, що потенційна зустріч може розпочатися близько 21:00. Саме на ній представники монобільшості мають спробувати визначитися, кого рекомендувати на одну з найважливіших посад у державі після завершення роботи Михайла Федорова.

    Ситуація навколо Міністерства оборони залишається невизначеною навіть після масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів. У четвер Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром України. За відповідну постанову проголосували 289 народних депутатів. Пізніше парламент підтримав подання нового прем’єра щодо основного складу уряду. Однак до цього переліку не входили міністр оборони та міністр закордонних справ, кандидатури яких відповідно до Конституції вносить президент України.

    Міністерство закордонних справ, за попередніми повідомленнями, продовжить очолювати Андрій Сибіга. Натомість із Міноборони виникла кадрова пауза. Ще напередодні депутати та джерела медіа називали головним кандидатом на посаду очільника оборонного відомства Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Проте офіційного президентського подання щодо його призначення до Верховної Ради станом на другу половину дня не надійшло. Інформацію про Клименка як можливого наступника Федорова раніше підтверджували кілька джерел, наближених до Офісу президента та самого посадовця.

    Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, коментуючи ситуацію, дала зрозуміти, що остаточне рішення ще може з’явитися протягом кількох годин. Вона заявила, що щодо міністра оборони «ще не вечір», закликавши дочекатися подальшого розвитку подій.

    Водночас депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оцінив перспективу швидкого призначення менш оптимістично. За його словами, засідання фракції, яке відбулося після голосування за новий Кабмін, тривало лише кілька хвилин. Наступну зустріч «слуг» можуть провести або пізно ввечері 16 липня, або вже після завершення парламентської перерви.

    Якщо президентське подання та необхідні рішення не з’являться протягом вечора, кадрове питання може затягнутися. Наступне планове засідання парламенту, за інформацією депутатів, очікується 18 серпня. Це створює ризик, що оборонне відомство певний час працюватиме без повноцінно призначеного міністра.

    Формально після формування нового Кабінету Міністрів Михайло Федоров уже не входить до його складу. 15 липня він публічно підтвердив завершення роботи на посаді та підбив підсумки шести місяців у Міністерстві оборони. Федоров заявив, що для нього було великою честю служити українському народові, а також перерахував реалізовані та незавершені реформи.

    Його звільнення спричинило гостру суспільну реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції протесту, учасники яких вимагали продовження технологічних реформ, розвитку безпілотних систем і збереження команди, яку Федоров сформував у Міноборони. Головним претендентом на його місце при цьому залишався Клименко, однак Банкова не поспішала вносити офіційне подання.

    Затримка може бути пов’язана як із необхідністю остаточно погодити кандидатуру всередині президентської команди, так і з настроями депутатів. Призначення міністра оборони потребує щонайменше 226 голосів у Верховній Раді. Навіть за підтримки монобільшості Банковій необхідно переконатися, що кандидат отримає достатню кількість голосів і не стане джерелом нового політичного конфлікту.

    Клименко має значний досвід управління великою силовою структурою. Він очолював Національну поліцію, а згодом Міністерство внутрішніх справ. Прихильники його можливого призначення вважають, що він здатний покращити дисципліну, координацію силових органів та ситуацію з мобілізацією. Саме необхідність упорядкувати систему поповнення війська називали одним із аргументів на користь його переходу до Міноборони.

    Опоненти такого рішення звертають увагу, що Міністерство внутрішніх справ і Міністерство оборони мають принципово різні завдання. МВС відповідає за поліцію, рятувальників, прикордонників і внутрішню безпеку, тоді як очільник Міноборони має забезпечувати військо, працювати з Генеральним штабом, координувати міжнародну оборонну допомогу, закупівлі озброєння та масштабне оборонне виробництво.

    Крім того, майбутньому міністру доведеться працювати на тлі відкритого конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній очільник Міноборони заявив, що його команді блокували частину кадрових і структурних рішень. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу та закликав зосередитися на війні, однак докладно на звинувачення не відповів.

    Саме тому кандидатура нового міністра має вирішити не лише проблему вакантної посади. Від нього очікуватимуть налагодження робочої взаємодії з Генштабом, збереження технологічних проєктів, продовження розвитку дронів і систем ППО, а також реформування мобілізації та оборонних закупівель.

    Наразі на офіційному сайті президента немає оприлюдненого подання на призначення нового міністра оборони. Водночас Верховна Рада вже завершила призначення прем’єра та основного складу Кабінету Міністрів. Офіційний парламентський портал підтверджує, що Сергій Корецький вніс кандидатури членів уряду, запропоновані фракцією «Слуга народу», а Рада підтримала їх. Посади керівників МЗС і Міноборони залишилися поза цим пакетом через окрему процедуру.

    Для внесення кандидатури міністра оборони президент має направити відповідний проєкт постанови до парламенту. Після цього документ повинен пройти розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Лише потім рішення можна виносити до сесійної зали.

    Теоретично всі необхідні процедури можуть провести протягом одного вечора, якщо кандидатура вже погоджена політично. Однак для цього потрібно оперативно скликати профільний комітет, провести засідання фракції та повернути достатню кількість народних депутатів до сесійної зали.

    Додатковою проблемою є те, що депутати після формування нового уряду вже почали роз’їжджатися. Саме тому можливе засідання о 21:00 виглядає спробою терміново закрити кадрове питання до початку тривалої парламентської перерви.

    Якщо ж домовитися не вдасться, функції керівництва Міністерством оборони тимчасово можуть бути покладені на одного із заступників міністра. Такий формат дозволяє відомству продовжувати поточну роботу, але тимчасовий виконувач обов’язків матиме слабшу політичну позицію під час переговорів із Генеральним штабом, урядом, парламентом та іноземними партнерами.

    Для країни, яка веде повномасштабну війну, тривала кадрова невизначеність у Міноборони створює особливо великі ризики. Відомство відповідає за закупівлю озброєнь, фінансування армії, міжнародну військову допомогу, контракти з виробниками, цифрові військові сервіси та забезпечення особового складу. Навіть коротка пауза може ускладнити ухвалення стратегічних рішень і реалізацію довгострокових програм.

    Водночас влада опинилася під тиском громадськості. Після протестів проти відставки Федорова будь-яке нове призначення оцінюватимуть не лише за біографією кандидата, а й за його ставленням до реформ попередньої команди. Суспільство очікує гарантій, що разом зі зміною керівника не буде згорнуто цифровізацію, конкурентні закупівлі, розвиток далекобійних дронів, малу ППО та співпрацю з українськими технологічними компаніями.

    Отже, можливе нічне засідання «Слуги народу» стане спробою знайти вихід із політично та безпеково складної ситуації. Федоров уже припинив роботу, новий уряд сформований, але ключове оборонне відомство залишається без затвердженого керівника. Чи буде кандидатуру Ігоря Клименка остаточно погоджено і внесено до Ради, чи президент запропонує іншу людину, має стати зрозуміло найближчими годинами.

    Поки що офіційно підтверджено лише одне: парламент призначив нового прем’єра та основний склад уряду, але кандидатури міністра оборони у Верховній Раді немає. Усі повідомлення про вечірнє засідання, можливий час його проведення та майбутнього очільника відомства ґрунтуються на інформації джерел і заявах окремих депутатів.

  • Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Новий Кабмін майже погоджено: у «Слузі народу» залишили два головні питання

    Парламентська фракція «Слуга народу» одностайно підтримала запропонований склад нового Кабінету Міністрів України, який має працювати під керівництвом новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького. Водночас рішення фракції не стосувалося кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ, оскільки їхнє призначення відбувається за окремою конституційною процедурою.

    Про результати внутрішнього голосування повідомила народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, члени фракції підтримали перелік кандидатів до нового уряду без заперечень. Однак питання щодо керівників оборонного та зовнішньополітичного відомств під час цього голосування не розглядали.

    «Нагадаю, про кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ мова не йшла. Це голосується окремо, через те, що по них окрема процедура, адже це виключні повноваження президента», — пояснила Василевська-Смаглюк.

    Кадрове перезавантаження уряду відбувається після відставки Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та призначення Сергія Корецького новим прем’єр-міністром. 16 липня Верховна Рада підтримала його кандидатуру 289 голосами. Відповідну постанову №15414 парламент ухвалив після подання президента Володимира Зеленського та рекомендації профільного комітету.

    Після призначення прем’єр-міністра саме він вносить до Верховної Ради кандидатури більшості членів Кабінету Міністрів. Виняток становлять очільники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ: відповідно до Конституції України, їхні кандидатури подає президент.

    Це означає, що підтримане фракцією рішення щодо основного складу уряду не визначає, хто керуватиме двома ключовими міністерствами в умовах повномасштабної війни. Для їхнього призначення необхідні окремі президентські подання, розгляд у профільних парламентських комітетах і голосування народних депутатів у сесійній залі.

    Василевська-Смаглюк зазначила, що на момент її заяви офіційне подання президента щодо кандидата на посаду міністра оборони до Верховної Ради ще не надійшло. Після отримання документа кандидатуру має розглянути парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього питання можуть винести на засідання фракції, а вже потім — на голосування парламенту.

    Саме через відсутність подання голосування за нового очільника Міністерства оборони 16 липня могло не відбутися. Таким чином, формування Кабміну могло пройти в кілька етапів: спочатку затвердження прем’єра та більшості міністрів, а пізніше — окремі рішення щодо керівників Міноборони та МЗС.

    Найбільша увага прикута саме до оборонного відомства. Напередодні стало відомо, що Михайло Федоров не залишиться міністром оборони у новому складі Кабміну. Його відставка спричинила гостру політичну та суспільну реакцію, а в низці українських міст відбулися акції на його підтримку.

    Сам Федоров публічно підтвердив існування глибоких суперечностей із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і Генеральним штабом. За словами міністра, на початку своєї роботи він пропонував президенту замінити Сирського та начальника Генштабу Андрія Гнатова, однак Зеленський відмовився від такого рішення.

    Федоров також заявив, що після цього намагався працювати в межах чинної військової вертикалі, однак його команда нібито стикалася з блокуванням організаційних і кадрових ініціатив. Раніше джерела українських медіа називали конфлікт між Міністерством оборони та військовим командуванням однією з головних причин рішення про зміну очільника відомства.

    Серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони медіа називали Ігоря Клименка, який керував Міністерством внутрішніх справ. Водночас офіційного президентського подання на момент заяви Василевської-Смаглюк не було, тому говорити про остаточно погоджену кандидатуру передчасно.

    Сама депутатка раніше висловлювала сумніви щодо можливого переходу Клименка до Міністерства оборони. Вона звертала увагу, що керівник МВС неодноразово наголошував на відмінності завдань поліції та армії. На її думку, питання взаємодії колишнього очільника правоохоронної системи з військовими на фронті потребує додаткових пояснень.

    Не менш важливою залишається ситуація навколо Міністерства закордонних справ. Чинним главою відомства є Андрій Сибіга, який 16 липня проводив переговори з турецьким колегою Хаканом Фіданом і заявив про готовність України провести можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна у Туреччині. Однак до внесення офіційного подання президента немає підстав стверджувати, чи збереже Сибіга посаду в оновленому Кабміні.

    Попередній склад нового уряду депутати та медіа обговорювали ще до призначення Корецького. За повідомленнями з посиланням на представників влади, частина міністрів мала зберегти посади, водночас планувалися кадрові зміни та можливий поділ кількох об’єднаних міністерств.

    Зокрема, повідомлялося про можливе відновлення окремих Міністерства розвитку громад і територій, Міністерства інфраструктури, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля. Серед кандидатів на урядові посади називали представників парламентської фракції «Слуга народу», зокрема Віталія Безгіна та Дениса Маслова. Водночас до офіційного голосування будь-які попередні списки залишаються політичними домовленостями, а не завершеними призначеннями.

    Залучення депутатів монобільшості до виконавчої влади може бути спробою покращити взаємодію Кабміну з парламентом. Попередній уряд неодноразово критикували за недостатню комунікацію з Верховною Радою, через що окремі кадрові рішення та законопроєкти не отримували достатньої підтримки.

    Одностайне внутрішнє голосування «Слуги народу» свідчить, що основний склад уряду Корецького має необхідну підтримку найбільшої парламентської фракції. Проте це не гарантує автоматичного призначення всіх кандидатів, адже остаточне рішення ухвалює Верховна Рада, а для затвердження кожного кадрового питання необхідно щонайменше 226 голосів.

    Під час попереднього формування уряду у липні 2025 року парламент голосував за більшість членів Кабміну пакетом, тоді як міністрів оборони та закордонних справ призначав окремо за президентськими поданнями. Такий підхід відповідає розподілу повноважень між прем’єр-міністром, парламентською більшістю та главою держави.

    Отже, станом на 16 липня «Слуга народу» погодила політичну основу нового уряду Сергія Корецького. Проте два найважливіші кадрові рішення — щодо керівників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ — залишилися відкритими. Їхнє вирішення залежатиме від подань Володимира Зеленського, висновків профільних комітетів та окремого голосування у Верховній Раді.

  • Уряд Латвії пішов у відставку на тлі політичної кризи

    Уряд Латвії пішов у відставку на тлі політичної кризи

    У Латвії розгорнулася масштабна політична криза, яка призвела до відставки уряду та фактичного переформатування виконавчої влади. Прем’єр-міністр країни Евіка Силіня оголосила про складання повноважень, а разом із нею у відставку йде весь склад чинного уряду. Про це повідомляє латвійське суспільне мовлення LSM.

    Рішення про відставку стало кульмінацією політичної кризи, яка тривала кілька днів і різко загострилася всередині правлячої коаліції. Ключовим фактором розколу стала позиція молодшого партнера уряду — ліберальної партії «Прогресивні», яка 13 травня заявила, що більше не бачить можливості продовжувати роботу в уряді Силіні. Партія публічно закликала прем’єрку піти у відставку, що фактично запустило процес урядового колапсу.

    Подальший розвиток подій відбувався стрімко. Лідер парламентської фракції «Прогресивних» у Сеймі Андріс Шуваєвс заявив, що у разі винесення питання про недовіру чинний уряд не зможе зберегти більшість і буде змушений скласти повноваження. Це створило політичний тиск, який посилився в парламенті, де засідання було тимчасово перервано на прохання прем’єрки.

    Очікувалося, що Евіка Силіня виступить перед депутатами Сейму та спробує пояснити позицію уряду, однак замість цього вона провела термінову пресконференцію в будівлі Кабінету міністрів. Саме там вона офіційно оголосила про відставку та підтвердила, що уряд у нинішньому складі припиняє свою роботу.

    Політична криза розгортається на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні Балтії. Напередодні стало відомо про інцидент 7 травня, коли два безпілотники, що зайшли з боку Російської Федерації, опинилися в повітряному просторі Латвії. Один із дронів влучив у порожній нафтовий резервуар, що спричинило пожежу та викликало масштабну реакцію служб безпеки.

    Цей інцидент суттєво вплинув на внутрішньополітичну дискусію в країні. Після нього латвійська влада посилила дипломатичний тиск на Росію, а також активізувала консультації з партнерами по ЄС і НАТО щодо безпеки повітряного простору Балтії. Сусідні держави також відреагували дипломатичними кроками, зокрема врученням ноти протесту російській стороні.

    На тлі цих подій прем’єрка Силіня раніше публічно критикувала дії військових структур щодо реагування на порушення повітряного простору, що додатково загострило конфлікт між політичним керівництвом і оборонним сектором. Це стало одним із чинників відставки міністра оборони Андріса Спрудса 10 травня, який залишив посаду на фоні суспільного та політичного тиску.

    Після його відставки уряд розглядав кандидатуру полковника Райвіса Мелніса на посаду нового міністра оборони, однак кадрові перестановки не змогли стабілізувати ситуацію всередині коаліції та не зняли політичної напруги.

    Додатковим фактором нестабільності стали дискусії щодо безпекової політики Латвії у ширшому регіональному контексті. Зокрема, обговорювалися інциденти з безпілотниками, які могли бути відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби та залетіли в повітряний простір країн Балтії. Це посилило занепокоєння щодо готовності системи протиповітряної оборони та координації дій у межах НАТО.

    У результаті політична система Латвії опинилася в стані глибокої невизначеності. Відставка прем’єрки та всього уряду означає необхідність формування нової коаліції в Сеймі або проведення тривалих політичних консультацій між парламентськими силами. Не виключається варіант перегляду коаліційних домовленостей або створення нового уряду на іншій політичній основі.

    Наразі Латвія входить у період політичного транзиту, коли ключові рішення щодо безпеки, оборони та внутрішньої політики тимчасово можуть бути сповільнені через відсутність стабільного уряду. Очікується, що найближчими днями політичні сили країни розпочнуть переговори щодо формування нового складу Кабінету міністрів і визначення подальшого курсу урядової політики.

  • Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

    У кулуарах Банкової готують нестандартну політичну рокіровку: прем’єра Дениса Шмигаля можуть призначити новим міністром оборони. Цей хід дозволить перезапустити уряд, не змінюючи ключових гравців, але відкривши двері для нових домовленостей між Офісом Президента та парламентом. Як стало відомо з наших джерел, Андрій Єрмак не зміг самотужки зібрати голоси за новий Кабмін, і тому змушений був піти на тактичний союз із Давидом Арахамією.

    Головною умовою стало розширення пакета кадрових рішень. У нього, окрім Міноборони для Шмигаля, входить також призначення нового Генерального прокурора — фігури, яка беззаперечно виконуватиме вказівки Банкової. Це питання особливо дражливе для Арахамії, адже нинішня конфігурація в ГПУ і так тримається на волосині. Новий прокурор означає кінець автономії для багатьох гравців, включно з тими, хто досі прикривався союзом із Олегом Татаровим.

    Ситуація для Давида Арахамії нестабільна — формально він залишається головою фракції, але все менше контролює голоси і політичну лояльність «слуг». Проти нього грає і те, що нова кандидатура на ГПУ орієнтована виключно на вертикаль Єрмака, і не братиме до уваги жодні фракційні баланси.

    І, нарешті, третій елемент угоди — Київ. За інформацією джерел, у великому обмінному пакеті обговорюється поступка у столичних кадрових і фінансових призначеннях. Можливо, йдеться про вплив на КМДА або Київраду в контексті майбутніх місцевих виборів чи бюджетного перерозподілу.

    Усе це означає одне: Банкова готує “великий пакет” рішень, щоб не лише зберегти політичний контроль, а й перехопити ініціативу напередодні нового політичного сезону. Для цього Єрмаку доведеться знову вдатися до ситуативних союзів — і не виключено, що цього разу ціна буде надзвичайно високою.

  • У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    Родина міністра оборони України Рустема Умерова проживає у Сполучених Штатах Америки — у місті Бока-Ратон, штат Флорида. Про це заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона опублікувала фото будинку з басейном, де, за її словами, мешкають дружина, троє дітей, брат і батько Умерова.

    Окрім проживання, за словами Каленюк, члени родини українського міністра мають у США зареєстровані бізнеси, зокрема художню галерею. «Не знаю, навіщо їм художня галерея в Америці, але факт є фактом — бізнес є, і вся родина там живе», — написала Каленюк у соцмережах.

    Активістка оприлюднила ці дані в контексті критики Міністерства оборони за недостатню ефективність у протидії масованим атакам дронів-камікадзе «Шахед». «Коли ти впевнений, що над Флоридою “Шахеди” не літають, то, мабуть, і турбуватись нема про що», — іронізувала Каленюк.

    Раніше, ще у 2023 році, Міністерство оборони підтверджувало, що родина міністра дійсно проживає у США з 2016 року. Як стверджували у відомстві, виїзд був пов’язаний з погрозами на адресу Умерова. При цьому Міноборони заперечувало, що його діти мають американське громадянство.

    Новою деталлю стала інформація про батька та брата міністра, які також, за словами Каленюк, перебувають у США, хоча офіційно це раніше не підтверджувалось.

  • НАБУ провело обшук в ексміністра оборони Резнікова у справі про закупівлі для армії

    НАБУ провело обшук в ексміністра оборони Резнікова у справі про закупівлі для армії

    У четвер, 3 липня, детективи Національного антикорупційного бюро провели обшуки у колишнього міністра оборони України Олексія Резнікова. Про це повідомило видання ZN.UA з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За попередніми даними, обшуки відбулися у межах розслідування справи про закупівлі харчових продуктів для Збройних сил України за завищеними цінами. Хоча раніше, у квітні, в НАБУ зазначали, що Резніков не є фігурантом цього провадження, обшуки свідчать про зміну статусу ексміністра у справі або принаймні про наближення слідства до нього.

    Як зазначає джерело видання, про візит НАБУ Резнікова не попереджали. Під час слідчих дій було вилучено низку важливих документів, а також неврахований мобільний телефон, який, ймовірно, не був вказаний у деклараціях чи офіційних каналах зв’язку.

    Станом на вечір 3 липня ні в НАБУ, ні в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі ситуацію офіційно не коментують.

    Нагадаємо, Олексій Резніков очолив Міністерство оборони 4 листопада 2021 року, а 4 вересня 2023 року подав у відставку. Її підтримала Верховна Рада наступного дня.

    Перед відставкою міністра спіткала хвиля публічних скандалів, пов’язаних із державними закупівлями для ЗСУ. Особливо гучним став епізод із закупівлею харчів для військових за завищеними цінами — зокрема йшлося про “яйця по 17 грн за штуку”.

    У січні 2023 року Резніков був змушений пояснювати ситуацію перед Комітетом Верховної Ради з питань антикорупційної політики. Тоді міністр визнав, що у тендерних документах є “помилки” — не лише в цінах, але і в номенклатурі. Через скандал у відставку пішов його заступник В’ячеслав Шаповалов.

    Хоча сам Резніков неодноразово наголошував, що “не тримається за посаду”, його імені досі уникали в офіційних повідомленнях правоохоронців. Проведені обшуки можуть свідчити про нову фазу слідства, яка прямо зачіпає найвищих посадовців періоду закупівель.

    Чи оголосять Резнікову підозру — поки не відомо.