Позначка: міністр оборони

  • Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви відкрито виступили проти припинення війни в Україні, заявивши, що така зупинка лише підштовхне Кремль до нової фази агресії — цього разу вже безпосередньо проти країн Балтії. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Меседж двох міністрів був прямим і недвозначним: якщо Росії дати паузу — вона не скористається нею для миру. Навпаки, Москва використає її, щоб перегрупуватися, зміцнити армію і передислокувати сили ближче до кордонів НАТО. І наступною ціллю можуть стати саме Литва, Естонія та Латвія.

    “Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також значно зросте”, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

    Він підкреслив: з приблизно 600 тисяч російських військових, які зараз залучені до війни проти України, близько половини можуть бути спрямовані на північний схід Європи вже в найближчі місяці після можливої “паузи”.

    Його литовська колега Довіле Шакалієне погоджується: припинення вогню буде не перемогою миру, а “перепочинком для агресора”.

    “Росія використає цей час, щоб посилити свій військовий потенціал. У них уже є велика армія, навчена на полі бою. Вони тільки посилюватимуть її, поки Захід думатиме, що загрозу відвернено”, – наголосила вона.

    Балтійські міністри фактично підтримали позицію, яка раніше викликала серйозне обурення в Україні. Мова йде про слова глави Федеральної розвідки Німеччини Бруно Каля, який заявив, що війна має тривати до 2030 року — нібито це дасть Європі час на переозброєння.

    Такий цинічний підхід, мовляв, “хай українці воюють, поки ми готуємось”, був розцінений як зрада базових цінностей західного партнерства. Водночас, у заявах литовського й естонського міністрів є інший підтекст: йдеться не про свідоме затягування війни, а про необхідність не допустити її штучної зупинки без гарантій безпеки.

    Фактично, позиція країн Балтії — це чітке усвідомлення того, що нинішня війна не є “локальним конфліктом”. Це — фронт загальноєвропейської безпеки. Якщо Україна буде змушена погодитися на “перемир’я” без справжньої перемоги, Європа отримає ще одну війну — уже на території ЄС.

    Саме тому міністри оборони Естонії та Литви закликають не тиснути на Київ щодо переговорів із Москвою, а навпаки — всіляко підтримувати ЗСУ до остаточного розгрому агресора.

  • Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Чому НАБУ відкрило справу проти міністра Умєрова

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зареєструвало кримінальне провадження стосовно міністра оборони України Рустема Умєрова. Заяву до НАБУ подало “Центр протидії корупції” (ЦПК), який є одним із головних гравців в антикорупційній боротьбі країни. Цей крок є реакцією на дії звільненої голови Агентства оборонних закупівель Марини Безрукової, яка, за даними джерел, має підтримку керівництва ЦПК, зокрема його очільника Віталія Шабуніна.

    Наразі НАБУ тільки зареєструвало справу, але це не означає, що міністр оборони стане підозрюваним або буде мати будь-який процесуальний статус. Також невідомо, чи буде справа активно розслідуватися в майбутньому. Проте вже зараз зрозуміло, що Безрукова та її союзники не мають наміру зупинятися на цьому етапі.

    Незважаючи на відсутність формальних підозр, ця справа вже активно підігрівається в медійному полі. Оскільки маркується як ще один потенційний скандал в українській владі, можна очікувати, що ЗМІ, зокрема ті, що підтримують проамериканську лінію, почнуть розгортати кампанію проти Умєрова. У свою чергу, це може вплинути на його політичну позицію, не виключено, що через тиск на нову адміністрацію Білого дому.

    Проте, варто зазначити, що для досягнення результату у вигляді “спіймання” міністра, Безруковій та Шабуніну, ймовірно, доведеться вивести на поверхню конкретні корупційні схеми, пов’язані з діяльністю Умєрова. Якщо їм вдасться це зробити, ситуація може перерости в серйозний політичний та медіа-скандал.

    Усі ці події ще раз підкреслюють, як складно розплутувати корупційні інтриги в українській владі, де навіть звільнення однієї з ключових осіб в оборонному секторі може стати початком великих протистоянь.

  • “Паляницю” запустили в серійне виробництво

    “Паляницю” запустили в серійне виробництво

    Міністр оборони України, Рустем Умеров, оголосив про початок серійного виробництва ракети-дрона “Паляниця”. Це нове досягнення у військовій техніці розроблене спільно державою і приватним підприємством.

    Ракета-дрон була вперше використана в бойових умовах на Донбасі наприкінці серпня 2024 року. Однак після цього її масове застосування не було зафіксовано.

    “Паляниця” являє собою гібридну зброю у вигляді невеликої крилатої ракети, яка, ймовірно, має простішу систему наведення і меншу боєголовку, що робить її менш дорогою і складною в виготовленні, порівняно з більш потужними крилатими та балістичними ракетами. Це дає Україні можливість виготовляти такі ракети у більших обсягах і застосовувати їх на фронті.

  • Кабмін звільнив Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони

    Кабмін звільнив Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

    Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

    Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

    Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.