Daypolitico

Позначка: МСЕК

  • Мільйони, валюта за кордоном і гучний скандал з МСЕК: суд знову продовжив обмеження Тетяні Крупі

    Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.

    Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.

    Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.

    Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.

    Від 500 млн застави до 20 млн

    Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.

    5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.

    Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.

    У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.

    У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.

    Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.

    У чому підозрюють ексочільницю МСЕК

    За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.

    НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.

    Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.

    За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.

    Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.

    При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Розслідування вже завершене

    Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.

    Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.

    Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.

    На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.

    У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.

    Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК

    Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.

    Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.

    Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.

    З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.

    Що відбуватиметься далі

    Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.

    Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.

    Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.

    Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.

    Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.

  • Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка справи МСЕК Крупа задекларувала мільйони і десятки об’єктів нерухомості

    Фігурантка кримінального провадження про незаконне збагачення Тетяна Крупа подала нову декларацію, яка демонструє масштаб її активів навіть на тлі розслідування правоохоронців.

    Згідно з оприлюдненими даними, Крупа та її родина зберігають контроль над значним майновим комплексом. У декларації вказано 71 об’єкт нерухомості, серед яких три квартири, три гаражі, складське приміщення площею понад 1300 квадратних метрів, 19 житлових будинків, включно з маєтком на майже 600 квадратів, а також 44 земельні ділянки.

    Серед рухомого майна — два автомобілі Porsche Cayenne. Також у декларації фігурують коштовності відомих брендів, зокрема Rolex і Dior, які наразі перебувають під арештом.

    Фінансові активи родини також залишаються значними. Йдеться про мільйони гривень, доларів і євро, частина з яких вилучена правоохоронцями у межах слідства. Попри це, у декларації зберігається суттєвий обсяг готівкових коштів.

    Водночас Крупа продовжує отримувати доходи. Серед джерел — зарплата, пенсійні виплати, а також надходження від оренди майна. Найбільші прибутки родині приносять енергетичні компанії «Хмельницькенергозбут» і «Солар-інвест». За 2025 рік вони забезпечили близько 8,4 мільйона гривень доходу.

    За даними слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно збагатитися приблизно на 160 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що частина цих коштів була легалізована через операції з нерухомістю.

    Окремо розслідування встановлює можливу участь членів родини у фінансових операціях. За версією слідства, після легалізації коштів частину активів могли вивести за кордон і розмістити на рахунках у банках.

    Попри кримінальне провадження та арешти частини майна, нова декларація свідчить, що фінансове становище родини залишається стабільним, а ключові джерела доходів продовжують приносити прибуток.

  • Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Колишня керівниця Миколаївської обласної медико-соціальної експертної комісії Віра Бєлякова, яку правоохоронці викрили у корупційній схемі з оформленням фіктивної інвалідності для ухилення від мобілізації, уклала угоду про визнання винуватості та перерахувала значну суму на підтримку українських військових.

    За даними слідства, посадовицю викрили у жовтні 2024 року. Під час обшуків у неї виявили понад 450 тисяч доларів готівкою, а також значну кількість ювелірних виробів. Частину коштовностей, за даними правоохоронців, вона зберігала за різними адресами.

    Крім того, слідчі встановили, що син Бєлякової має російський паспорт.

    12 березня під час судового засідання у Центральному районному суді Миколаєва захист подав клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про благодійний внесок. Згідно з документом, обвинувачена перерахувала понад 4,7 мільйона гривень на потреби однієї з військових частин.

    Прокурор у суді оголосив обвинувальний акт, у якому зазначається, що посадовиця організувала схему оформлення фіктивної інвалідності для військовозобов’язаного. За версією слідства, вона давала вказівки підлеглим підготувати неправдивий висновок МСЕК, завдяки якому чоловік отримав третю групу інвалідності. Це дозволило йому отримати відстрочку від мобілізації.

    Окрім цього, Бєлякову обвинувачують у поданні недостовірних даних у декларації.

    У суді прокурор оголосив угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та підозрюваною. Відповідно до неї, Бєлякова беззастережно визнає свою провину, погоджується співпрацювати зі слідством у межах іншого кримінального провадження та приймає узгоджене покарання.

    Сторони погодилися на покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком, який має визначити суд. Також їй планують заборонити обіймати адміністративно-розпорядчі посади у закладах охорони здоров’я протягом трьох років.

    Захист просив суд встановити мінімальний випробувальний термін — один рік.

    Після розгляду клопотань судді Центрального районного суду Миколаєва видалилися до нарадчої кімнати для ухвалення рішення щодо затвердження угоди.

  • Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    У декларації колишньої голови Житомирської міської медико-соціальної експертної комісії №2 Наталії Кушнір виявили недостовірні відомості на суму понад 5,25 мільйона гривень. Такі результати встановили під час перевірки її електронної декларації.

    Перевірка тривала з 28 липня до 30 жовтня 2025 року. За її результатами встановлено, що посадовиця не вказала у декларації інформацію про свого чоловіка — Кушніра Миколу Олеговича, а також не задекларувала значну частину його майна, доходів і банківських рахунків.

    Йдеться насамперед про нерухомість, яка формально належить чоловікові, але не була зазначена у декларації. Серед такого майна — кілька квартир і житлових будинків. Зокрема, квартира, яка за договором купівлі коштувала 605 тисяч гривень, за оцінкою експерта може мати ринкову вартість від 2,7 до 2,9 мільйона гривень. Інша квартира була придбана за 936 тисяч гривень. Також не задекларовано житловий будинок із оціночною вартістю близько 1,85 мільйона гривень, який, за даними перевірки, використовувався як місце фактичного проживання декларантки.

    Крім цього, серед незадекларованого майна зазначено ще один житловий будинок із приблизною вартістю 354 тисячі гривень, земельну ділянку з оцінкою близько 29 тисяч гривень, а також квартиру, придбану за договором за 20 тисяч гривень, але з експертною оцінкою близько 890 тисяч гривень.

    Під час перевірки також виявили порушення у частині декларування транспортних засобів. У документах не були вказані або були відображені некоректно кілька автомобілів і техніки. Серед них — Toyota Land Cruiser Prado 150 2017 року випуску вартістю близько 1,38 мільйона гривень та квадроцикл Linhai LH3300ATV-D PROMAX 2023 року, який за договором купівлі коштував 75 тисяч гривень, але його реальна вартість оцінюється приблизно у 206 тисяч гривень.

    Також у декларації неправильно було зазначено рік випуску автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid: замість 2020 року був вказаний 2021-й.

    Перевірка встановила й інші неточності у фінансових даних. Зокрема, не була задекларована допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі близько 3 тисяч гривень, отримана від ТОВ «Житомиргаззбут».

    Окремо виявлено доходи чоловіка декларантки, які також не були відображені належним чином. Йдеться про заробітну плату приблизно у 494 тисячі гривень, отриману від КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», близько 15 тисяч гривень винагород за цивільно-правовими договорами, а також 252 тисячі гривень доходу від продажу автомобіля Volvo C30 2007 року випуску.

    За результатами перевірки встановлено ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор із Кіровоградщини через суд намагається відновити скасовану інвалідність

    Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін через суд оскаржує рішення про скасування або відмову у продовженні встановлення інвалідності.

    Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Справу веде суддя Г.М. Момонт. Інтереси прокурора представляє адвокат Юрій Кричук.

    У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

    Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

    За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

    Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

    Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

    Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

  • Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Прокурора зі Львівщини звільнили після перевірки статусу інвалідності

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Олега Опанасюка з Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області. Підставою стала його відмова пройти повторне медичне обстеження для підтвердження другої групи інвалідності, яку він мав із 2013 року на підставі висновків Шевченківської МСЕК у Львові.

    За даними дисциплінарного провадження, прокурор протягом років отримував пенсійні виплати — спочатку загальні, а згодом спеціальні прокурорські. Водночас, коли виникла потреба підтвердити діагноз у профільному інституті в Дніпрі, він категорично відмовився від поїздки.

    Свою позицію Опанасюк пояснював станом здоров’я та неможливістю тривалих переїздів. Однак КДКП встановила, що у цей період він безперешкодно їздив на атестацію до Києва та двічі особисто керував автомобілем під час перетину державного кордону з Польщею. Ці обставини стали ключовими для оцінки його доводів.

    У рішенні комісії зазначено, що така поведінка, особливо в умовах воєнного стану та підвищеної уваги суспільства до питань соціальних виплат і пільг, підриває авторитет прокуратури. З огляду на це до прокурора застосували найсуворіше дисциплінарне стягнення — звільнення.

    Втім, історія Опанасюка — лише один із прикладів системної проблеми, коли статус особи з інвалідністю використовується для отримання спеціальних пенсій та інших привілеїв. Попри публічні звіти Генерального прокурора про звільнення окремих посадовців і відкриття кримінальних проваджень, практика дострокового виходу на пенсію та отримання значних виплат продовжує викликати суспільний резонанс.

    Раніше широкий розголос отримала історія колишнього прокурора Казакa, який у 29 років оформив пенсію через суд і домігся щомісячних виплат у розмірі понад 150 тисяч гривень. Також у публічному просторі згадуються випадки прокурорів, які поєднують спеціальні пенсії із зарплатою та володіють дорогими автомобілями й нерухомістю, частину з яких не відображають у деклараціях.

    Юристи наголошують, що ключовою проблемою залишається механізм призначення спеціальних пенсій і практика зарахування до спецстажу періодів навчання чи роботи, які фактично не пов’язані з виконанням прокурорських функцій. У поєднанні з рішеннями окремих судів це створює можливості для отримання виплат, які суттєво перевищують середні пенсії в країні.

    У суспільстві дедалі гучніше звучать вимоги переглянути підходи до призначення спеціальних пенсій та посилити контроль за достовірністю довідок МСЕК, щоб унеможливити використання соціального статусу як інструменту збагачення.

  • Лікарку зі Львова засудили у справі про 7 тисяч доларів за вплив на рішення МСЕК

    Лікарку зі Львова засудили у справі про 7 тисяч доларів за вплив на рішення МСЕК

    Залізничний районний суд Львова виніс вирок завідувачці хірургічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19 Юлії Фусс. Лікарку визнали винною в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення членів МСЕК щодо оформлення інвалідності чоловікові призовного віку. Про це йдеться у вироку від 9 лютого 2026 року у справі №462/6849/24.

    За матеріалами провадження, обвинувачена, обіймаючи керівну посаду, погодилася «допомогти» львів’янину отримати статус особи з інвалідністю. Як встановив суд, це мало забезпечити чоловікові право на безперешкодний перетин державного кордону в умовах воєнного стану. У вироку зазначається, що лікарка пообіцяла вплинути на голову та членів Франківської міжрайонної МСЕК, а свої послуги оцінила у 7 тисяч доларів США.

    Передача коштів, за висновком суду, відбувалася у два етапи. Спершу фігурантка отримала 1500 доларів США, а під час отримання решти суми у 5500 доларів її затримали правоохоронці.

    Спочатку у справі фігурувала тяжча кваліфікація, однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на зловживання впливом без ознак вимагання. У суді Юлія Фусс повністю визнала провину, підтвердила обставини та заявила про каяття.

    Суд визнав лікарку винною та призначив їй штраф у розмірі 93 500 гривень. Також їй заборонили протягом двох років обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я. Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: 1500 доларів США, отриманих на першому етапі, вилучили в дохід держави. Крім того, засуджену зобов’язали сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз, а заставу, внесену під час слідства, повернули заставодавцю.

  • У Київській лікарні №3 викрили схему продажу фіктивних рішень про інвалідність

    У Київській лікарні №3 викрили схему продажу фіктивних рішень про інвалідність

    У Київській міській клінічній лікарні №3, комунальному медичному закладі, що фінансується коштом платників податків, журналісти виявили схему з продажу фіктивних рішень про інвалідність. Система запрацювала після ліквідації старої МСЕК і, за словами розслідувачів, фактично відтворила старі практики під новою назвою.

    Головним фігурантом справи є лікар Олексій Кулак, член комісії з оцінки повсякденного функціонування особи. Саме від його підпису залежить, чи отримає громадянин відстрочку від мобілізації або право на виїзд за кордон. За свідченнями журналістів, вартість «вирішення питання» становить 12 тисяч доларів США — понад півмільйона гривень за поточним курсом. За ці гроші здорова людина може отримати довічну інвалідність другої групи та уникнути контролю ТЦК.

    Разом із Кулаком у схемі, за даними розслідування, діє Дмитро Онищенко, раніше пов’язаний із чиновником, який фігурував у земельних і тендерних скандалах. Тандем медика та медійника забезпечує пошук клієнтів, супровід угод та «дах», що гарантує безкарність.

    Один із клієнтів повідомив, що після передачі грошей вже наступного дня він отримав витяг із рішенням про довічну інвалідність другої групи — без обстежень, історії хвороби чи об’єктивних підстав. Швидкість оформлення під час війни перетворює медичну комісію на комерційний сервіс.

    Фінансова сторона викликає додаткові питання. У 2024 році Кулак задекларував придбання земельних ділянок, 45 550 доларів США готівкою, 2 350 євро та 86 000 гривень, що непропорційно його офіційній зарплаті.

    Цей випадок не є поодиноким. Раніше подібні схеми фіксували у Львівській, Київській та Хмельницькій областях. Сума 12 тисяч доларів за «білий квиток» свідчить про високий рівень цинізму та впевненість організаторів у безкарності. Ліквідація МСЕК не ліквідувала корупційну модель, а колишні члени старих комісій тепер працюють у нових органах, що дозволяє легалізувати будь-які рішення без прозорого контролю.