У правоохоронних органах повідомили про активізацію роботи щодо розслідувань корупційних злочинів, пов’язаних із начальниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) та головами обласних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Згідно з інформацією з джерел у правоохоронних органах зараз збирають дані щодо всього керівного складу та їхніх родичів.
Силовики шукають нерухомість, машини і грошові кошти, які були отримані невідомо звідки.
Колишній голова Хмельницької міської медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та лікар-травматолог Любомир Зав’ялець, засуджений за корупцію, вирішив мобілізуватися до армії.
Зав’ялець відбував покарання у Хмельницькому слідчому ізоляторі, де виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Керівництво установи, враховуючи його бажання, звернулося до суду з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, ухваленим Верховною Радою у травні 2024 року, які дозволили засудженим, що добровільно погоджуються на службу, отримувати дострокове звільнення.
Суд встановив, що колишній голова МСЕК відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом. До досягнення граничного віку на військовій службі йому залишалося понад три роки, він придатний за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки.
Суд задовольнив клопотання керівництва СІЗО, і Зав’ялець був достроково звільнений та переданий нацгвардійцям для подальшої служби у військовій частині. Якщо б він не мобілізувався, то залишався б у тюрмі ще на рік і чотири місяці.
Крім того, суд наклав на звільненого засудженого адміністративний нагляд на рік, який здійснюватиме командир військової частини. Зав’ялець зобов’язаний дотримуватись обмежень, включаючи заборону на перебування поза межами місця дислокації військової частини без дозволу командира.
Варто зазначити, що у квітні 2023 року Хмельницький міськрайонний суд визнав Зав’яльця невинуватим у справі про отримання хабаря. Однак у грудні 2023 року Хмельницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і призначив йому два роки тюрми за отримання хабаря у розмірі $1,1 тис. за сприяння у наданні інвалідності.
Після вироку апеляції Зав’ялець намагався отримати відстрочку покарання через важку хворобу, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
Масовий призов до війська та спроби уникнути служби вже третій рік поспіль породжують не лише скандали у медіа, але й створили цілий клас тіньових мільйонерів з непрозорим походженням статків. Ці люди фантастично збагачуються, допомагаючи ухилянтам купувати липові інвалідності та тікати з України за підробними документами.
Держава зараз намагається навести лад у цій сфері. Один з кроків — контроль за роботою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), перевірка їх висновків та запобігання масовій торгівлі фальшивими довідками про непридатність до служби за станом здоров’я.
Назріла реформа
В кінці червня до Міністерства охорони здоров’я надійшов лист від Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України”. У ньому висловлено прохання підпорядкувати МСЕК цій установі та надати їй функції контролю за їх висновками. Обґрунтування включає результати перевірок, що показали значну питому вагу некоректних експертних рішень. Зокрема, в жовтні-листопаді 2023 року та червні 2024 року було опрацьовано 12 513 медико-експертних справ, з яких у 27,65% випадків виявлено помилки, а в деяких регіонах — до 80% випадків.
Інститут просить підпорядкувати йому МСЕК через недоліки в медико-експертній службі, наявність кримінальних проваджень і відсутність сучасної клініко-діагностичної бази. Серед переваг перепідпорядкування вказані спрощення доступу до експертної та реабілітаційної допомоги та скорочення експертного маршруту.
Що насправді ховається за ширмою нібито добрих намірів?
Такий крок міг би виглядати як боротьба з корупцією, якби не реалії України, де ситуація далеко не ідеальна. Перепідпорядкування однієї інституції іншій може мати інші мотиви, зокрема централізацію корупційної вертикалі для штампування липових висновків про непридатність до служби. Лише один факт — 12 513 липових довідок — показує масштаби корупційної системи, де хабарі досягають тисяч доларів за кожен документ.
Розкішний спосіб життя Алли Кириченко
Керівниця Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” Алла Кириченко стоїть за ініціативою перепідпорядкування МСЕК. Проте її особисте життя та декларація викликають запитання. На її офіційних сторінках у соцмережах Кириченко активно демонструє свою участь у благодійних заходах. Але деталі її гардеробу і розкішний спосіб життя виглядають як певний контраст до задекларованих прибутків.
Наприклад, шкіряний ремінь Gucci вартістю понад 30 тисяч гривень або босоніжки від Valentino Garavani за 950 євро — все це ставить під сумнів чесність її фінансових заяв. Її декларація за 2022-2023 роки містить інформацію про розкішний автомобіль Lexus RX 350, три квартири та два будинки, а також значні суми готівки і заощаджень, які не зовсім узгоджуються з її задекларованими доходами.
Сумнівна освіта та кримінальні справи
Кириченко також відзначилась скандальною діяльністю в “Дніпропетровському медичному інституті традиційної та нетрадиційної медицини”, який згодом потрапив під правоохоронний нагляд через нелегальну легалізацію іноземців. Виявилось, що інститут став частиною схеми з протиправної міграції, фінансованої терористичними організаціями.
Розкішне життя Кириченко та її попередня діяльність у медичному виші ставлять під сумнів її мотивацію в контексті перепідпорядкування МСЕК. Є ймовірність, що новий контроль над МСЕК може перетворитися на нову корупційну вертикаль, де десятки і сотні мільйонів доларів знову осідатимуть в кишенях нечистих на руку чиновників.
Якщо план щодо підпорядкування МСЕК “Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України” буде реалізовано, система може стати потужним інструментом для централізованого збору хабарів. Питання, чи зможе держава справжньою реформою подолати тотальну корупцію у цій сфері, лишається відкритим.