Дискусія про можливе проведення виборів в Україні до завершення війни вийшла далеко за межі внутрішньої політики. Після гучної заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова тему вже підхопили у Кремлі. В Офісі президента попереджають: передчасна виборча кампанія може створити для Росії шанс добитися політичними та інформаційними методами того, чого Москва не змогла досягти прямою військовою агресією.
Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни може не зміцнити демократію, а навпаки — загострити внутрішні суперечності, створити поле для масштабного російського втручання та перетворити політичну боротьбу на ще один фронт протистояння з Кремлем. Таку позицію висловив радник Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи дискусію, що спалахнула після заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова.
За словами Подоляка, сам вихід Федорова на політичну арену він не вважає чимось ненормальним. Навпаки, колишній міністр, на його думку, фактично заявив про власні політичні амбіції та в перспективі може формувати окрему політичну силу. Радник ОП назвав це нормальним проявом демократії навіть в умовах війни. Однак зовсім інше питання — проведення загальнонаціонального голосування просто зараз.
«Суспільний консенсус дуже жорсткий — провести вибори і при цьому не розірвати країну зсередини неможливо», — заявив Подоляк в ефірі Delfi. Він переконаний, що повноцінна виборча кампанія в нинішніх умовах неминуче посилить внутрішню конкуренцію, конфлікти між політичними групами та боротьбу за владу саме тоді, коли держава продовжує вести масштабну війну.
Особливу небезпеку в Офісі президента бачать у можливостях, які така ситуація відкрила б для Росії. Подоляк назвав вибори під час війни однією з «рожевих мрій» Володимира Путіна і нагадав, що Москва багато років намагалася впливати на політичні процеси не лише в Україні, а й в інших державах.
За його словами, Росія раніше вкладала ресурси у проросійські політичні проєкти в Україні, підтримувала вигідні їй політичні сили та використовувала регіональні, мовні й ідеологічні суперечності. Якщо ж масштабна виборча кампанія розпочнеться під час нинішньої війни, Кремль, вважає Подоляк, отримає можливість спробувати «вирішити питання зсередини», оскільки досягти поставлених цілей прямим вторгненням Росії не вдалося.
І показово, що Кремль уже фактично долучився до української внутрішньополітичної дискусії.
20 серпня речник президента РФ Дмитро Пєсков відреагував на заклик Федорова провести вибори. Як повідомляє Reuters, у Кремлі спробували подати ситуацію як свідчення нібито внутрішньої фрагментації української влади. Пєсков також повторив давно використовувану Москвою тезу про нібито проблеми з легітимністю Володимира Зеленського через відсутність виборів.
Таким чином, суперечка, яка лише кілька днів тому виглядала внутрішньою українською політичною дискусією, вже використовується російською стороною у власній інформаційній кампанії.
Причиною нового витка дискусії стала заява Михайла Федорова 18 серпня. Колишній очільник Міноборони публічно закликав знайти механізм для відновлення виборчого процесу навіть за умов тривалої війни. Він аргументував це необхідністю захистити демократичні принципи України та заявив, що демократія не повинна ставати «заручницею Росії».
Федоров визнав, що організація такого голосування потребувала б особливих рішень. Серед ключових проблем — можливість проголосувати для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і громадян у прифронтових регіонах.
Його виступ став одним із найпомітніших відкритих політичних викликів Зеленському від початку повномасштабної війни. Reuters зазначає, що Федоров прямо пов’язав свою позицію з тим, що він назвав системною кризою управління. Водночас про офіційне висунення кандидатом у президенти він не оголошував.
Західні медіа також звернули увагу на ризики проведення голосування в нинішніх умовах. За оцінкою CNN, організація виборів зараз створила б цілу низку практичних і безпекових проблем: від забезпечення виборчих прав військових і громадян за кордоном до організації голосування під загрозою регулярних ракетних і дронових атак. Окремим питанням залишається участь мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.
Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон також визнав аргументацію щодо необхідності підтримувати демократичні механізми зрозумілою, але дійшов висновку, що проведення виборів саме зараз було б помилковим рішенням і могло б створити додаткові можливості для дестабілізації України.
Окрім політичних та безпекових аргументів існує ще одна принципова обставина — чинне українське законодавство прямо не дозволяє проводити такі вибори під час воєнного стану.
Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє в цей період проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також референдумів.
Центральна виборча комісія також наголошувала, що після запровадження воєнного стану виборчі процеси припиняються, а нові не розпочинаються. Для запуску виборів у нинішній правовій системі спершу має бути припинено або скасовано воєнний стан.
Станом на 20 серпня це питання навіть теоретично не стоїть у найближчому календарі: президент Володимир Зеленський у липні продовжив дію воєнного стану з 2 серпня ще на 90 діб. Після затвердження відповідних рішень строк його дії продовжено до 31 жовтня 2026 року. На такий самий період продовжена загальна мобілізація.
Крім того, закон окремо врегульовує питання президентських повноважень у таких умовах. Якщо строк повноважень президента завершується під час дії воєнного стану, вони продовжуються до вступу на посаду новообраного президента, якого оберуть уже після скасування воєнного стану.
Тому для реалізації пропозиції Федорова недостатньо просто політичного рішення про дату голосування. Необхідно було б вирішити фундаментальну юридичну колізію та створити абсолютно нові правила проведення кампанії в умовах війни, при цьому забезпечивши рівність виборців, можливість голосування військових, безпечний доступ до дільниць, участь громадян за кордоном, роботу спостерігачів і захист виборчої інфраструктури.
Дискусія водночас уже перестала бути суто юридичною.
Поява Федорова як окремого політичного гравця, реакція Офісу президента, увага провідних західних медіа та майже миттєве втручання Кремля показують, що тема майбутніх українських виборів поступово перетворюється на один із ключових сюжетів внутрішньої політики.
Однак позиція Банкової наразі залишається чіткою: демократія та політична конкуренція мають існувати навіть під час війни, але перетворювати країну на арену повномасштабної виборчої боротьби в момент, коли Росія продовжує воєнні дії, в ОП вважають надто небезпечним.
І слова Подоляка про «рожеву мрію» Путіна отримали показове підтвердження фактично того самого дня: щойно в Україні почалася серйозна суперечка щодо виборів, Кремль уже спробував використати її як доказ внутрішньої слабкості та розколу української держави.
