Daypolitico

Позначка: науковці

  • Гігантський айсберг у Південній Атлантиці стрімко руйнується: крижана маса може зникнути за тижні

    Гігантський айсберг у Південній Атлантиці стрімко руйнується: крижана маса може зникнути за тижні

    Майже 40 років тому від шельфового льодовика Фільхнера в Антарктиді відколовся величезний айсберг A23a. На піку своєї маси він важив близько трильйона тонн та мав площу понад 3 500 км² — удвічі більше за Лондон. За цей час крижана брила стала серйозною перешкодою для судноплавства та загрозою для колоній пінгвінів і тюленів на острові Південна Джорджія.

    Сьогодні площа айсберга скоротилася майже вдвічі — до 1 770 км², а його ширина в найширшій точці становить близько 60 км. За останні тижні з A23a відкололися фрагменти площею близько 400 км². Фізичний океанограф Британської антарктичної служби Ендрю Мейєрс зазначає, що айсберг «просто гниє» у теплій воді Південного океану, і процес руйнування продовжуватиметься.

    A23a понад три десятиліття перебував на мілководді в морі Ведделла, а лише у 2020 році його течією винесло до південної частини Атлантики. Навесні цього року айсберг ненадовго сів на мілину біля Південної Джорджії, що спричинило занепокоєння щодо кормової бази місцевих пінгвінів та тюленів. У травні він звільнився й почав дрейфувати на північ зі швидкістю до 20 км на добу.

    Причиною стрімкого руйнування вчені називають поєднання підвищених температур океанської води та сильних хвиль. Як зазначає Мейєрс, айсберги фактично приречені на руйнування, щойно виходять за межі крижаного поясу навколо Антарктиди.

    Відколювання айсбергів — природний процес, проте його частота зростає через глобальне потепління, викликане антропогенними викидами. Зникнення A23a нагадує про необхідність зменшення впливу людини на екосистеми Землі та контроль за змінами клімату.

  • Науковці дослідили кліматичні катастрофи: Земля живе за циклічними законами

    Науковці дослідили кліматичні катастрофи: Земля живе за циклічними законами

    Дослідники з Вільнюського університету під керівництвом професора Андрія Спірідонова виявили, що геологічні процеси, які довгий час вважалися хаотичними, підпорядковуються чітким ритмам. Йдеться про масові вимирання, кліматичні катастрофи та еволюційні стрибки, які, за новим підходом, повторюються за певними часовими інтервалами.

    Аналіз Міжнародної геохронологічної карти та шкал, створених на основі викопних решток (граптолітів, амоноїдів, конодонтів), показав, що ключові події в історії Землі не розподілені рівномірно. Вони утворюють «пакети» — щільні часові блоки, після яких настають відносно спокійні періоди.

    Команда Спірідонова застосувала концепцію мультифракталів, які описують повторювані патерни на різних масштабах. Завдяки цьому вдалося пояснити, що глобальні катастрофи та менші геологічні події взаємопов’язані в ієрархічній системі, де дрібні явища накладаються на «ядра» великих процесів.

    Вчені запропонували нове поняття — «зовнішня часова межа». Це мінімальний інтервал, протягом якого проявляються всі ключові цикли Землі. За розрахунками, він становить щонайменше 500 мільйонів років, а для повного розуміння моделей поведінки планети — до 1 мільярда років.

    Відкриття дає змогу не лише краще зрозуміти минуле Землі, а й прогнозувати майбутнє. Якщо історія планети справді організована за повторюваними схемами, це дозволить точніше моделювати кліматичні процеси та оцінювати ризики нових екстремальних змін.

  • Нашестя мінуючої молі: каштанам на Дніпропетровщині загрожує знищення

    Нашестя мінуючої молі: каштанам на Дніпропетровщині загрожує знищення

    У Дніпропетровській області зафіксували масове ураження каштанів небезпечним шкідником — каштановою мінуючою міллю. Місцеві жителі помічають, що дерева передчасно жовтіють, а листя починає опадати вже наприкінці літа.

    Як повідомляють науковці, личинки молі виїдають листя зсередини, послаблюючи дерева перед зимівлею. У результаті каштани стають вразливими й можуть масово загинути, якщо вчасно не вжити заходів.

    Фахівці рекомендують регулярно прибирати опале листя, адже саме в ньому зберігаються лялечки шкідника, а також застосовувати спеціальні ін’єкції для захисту дерев. Без комплексних заходів, попереджають експерти, регіон ризикує втратити значну частину каштанових насаджень уже найближчими роками.

    Для довідки: каштанова мінуюча міль походить з Балкан і нині поширена майже по всій Європі. Її поява в Україні не є новою проблемою, однак саме цього року шкідник завдає особливої шкоди зеленим насадженням.

    Ентомологи також нагадують, що нинішній рік вирізняється не лише активністю каштанової молі. В Україні вже спостерігалося нашестя сарани та аномальна кількість сонечок. За словами експерта Євгенія Халаїма, причина останнього — у надмірному розмноженні попелиць після вологої весни, що створило сприятливі умови для цих комах.

  • Вчені навчили комп’ютер читати думки з точністю до 54%

    Вчені навчили комп’ютер читати думки з точністю до 54%

    Дослідники зі Стенфордського університету (США) досягли рекордної точності у розпізнаванні внутрішньої мови людини. Використовуючи технологію імплантації електродів у моторну область кори головного мозку та штучний інтелект, вони змогли «прочитати» думки учасників експерименту з точністю від 26 до 54%. Це найвищий показник розпізнавання внутрішньої мови на сьогодні.

    Раніше схожа система була застосована до пацієнта з боковим амиотрофічним склерозом, який не міг говорити. Технологія «мозок-комп’ютер» дозволяла пацієнту відтворювати слова через артикуляцію, проте це було дуже виснажливо. Новий підхід дозволив учасникам лише уявляти вимовлені слова.

    Електроенцефалографія зафіксувала активність нейронів моторної кори навіть під час «мовлення в думках». Штучний інтелект зіставляв ці сигнали з фонемами та складав слова й речення з словника на 125 000 одиниць. Учасники експерименту могли уявляти цілі речення, а комп’ютерна система декодувала їх у режимі реального часу.

    Результати дослідження, опубліковані у журналі Cell, відкривають нові перспективи для вивчення нейронних механізмів внутрішньої мови та можуть стати основою для технологій допомоги людям із порушеннями мовлення. Втім, для практичного застосування системи ще потребують доопрацювання.

  • Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Учені Массачусетської лікарні з’ясували механізм утворення білка бета-амілоїду, що відіграє ключову роль у розвитку хвороби Альцгеймера. Дослідження опубліковане у престижному журналі Cell Reports.

    Бета-амілоїд, надмірне накопичення якого ушкоджує нейрони і провокує деменцію, формується в аксонах нервових клітин — довгих відростках, якими передаються імпульси. Раніше було відомо, що білок виникає внаслідок процесу пальмітування, коли до його попередника APP приєднується залишок жирної кислоти. Тепер же стало зрозуміло, що до цього активно залучені спеціальні ділянки клітинної мембрани — так звані асоційовані з мітохондріями ER-мембрани (MAM).

    MAM транспортують попередник білка palAPP у вигляді мембранних бульбашок всередині аксона. Саме вони доставляють його на поверхню клітини, де й утворюється бета-амілоїд. Унікальність відкриття полягає в тому, що цей процес відбувається саме в аксонах, а отже, саме вони є головною «ареною» пошкоджень мозку при Альцгеймері.

    У ході експериментів із тривимірними культурами нервових клітин науковці змогли підтвердити роль MAM. Ба більше, за допомогою препарату, який блокує рецептор сигма-1 (S1R) — ключовий елемент складання MAM, — дослідникам вдалося суттєво знизити вироблення бета-амілоїду.

    Цей результат відкриває нові можливості для лікування. S1R може стати зручною мішенню для терапії, здатної уповільнити або навіть зупинити ранні стадії хвороби Альцгеймера. На думку вчених, це відкриття може прокласти шлях до створення ефективних препаратів проти одного з найпоширеніших типів деменції у світі.

  • Дослідники знайшли спосіб блокувати процеси старіння

    Дослідники знайшли спосіб блокувати процеси старіння

    Корейські вчені з групи під керівництвом професора Ок Хі Чона виявили, що процес клітинного старіння в організмі людини може поширюватися через кров, подібно до інфекції. Це відкриття здатне докорінно змінити підхід до боротьби зі старінням і віковими захворюваннями.

    Дослідники зосередили увагу на білку HMGB1, який передає сигнали старіння від пошкоджених або клітин, що вже увійшли в цю фазу, до здорових клітин. Було доведено, що він запускає процеси старіння у фібробластах, клітинах епітелію нирок та скелетних м’язах.

    Хоча наука вже знала про існування SASP-факторів — сигнальних молекул, які провокують старіння сусідніх клітин, механізм їхнього поширення залишався незрозумілим. Команда професора Чона вперше довела, що HMGB1 може циркулювати в крові та передавати сигнали на значні відстані. При цьому окислена форма білка виявилася неактивною.

    В експериментах на мишах введення HMGB1 спричиняло зростання молекулярних маркерів старіння. Коли ж гризунам вводили антитіла, що блокують цей білок, кількість маркерів зменшувалася, покращувалося відновлення м’язової тканини та зростала фізична витривалість.

    На думку авторів роботи, блокування HMGB1 може стати основою нових терапевтичних методів, здатних уповільнювати вікові зміни та відновлювати регенераційні можливості тканин. Це відкриває перспективу створення лікування, яке діятиме не лише локально, а й на системному рівні.

  • Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    Земля прискорюється: чому 10 липня 2025 року доба стала найкоротшою в історії

    10 липня 2025 року Земля встановила новий рекорд — тривалість доби скоротилася на 1,36 мілісекунди від звичних 24 годин. Це найкоротший день з моменту початку сучасних спостережень. Дані були зафіксовані Міжнародною службою обертання Землі (IERS) та Військово-морською обсерваторією США, а новину оприлюднило видання CNN.

    Найближчими днями очікується повторення подібних явищ — зокрема, 22 липня та 5 серпня також мають бути коротшими за норму. Причини цього — гравітаційний вплив Місяця, сезонні зміни в атмосфері, геофізичні процеси у рідкому ядрі планети, а також наслідки кліматичних змін.

    Чому це важливо для світу

    Хоча втрата мілісекунди майже не відчутна у повсякденному житті, вона критично важлива для технологій. Всесвітній координований час (UTC), на якому базуються системи супутникової навігації, фінансові операції, телекомунікаційні мережі та дата-центри, залежить від надточних атомних годинників.

    З 1972 року для компенсації уповільнення обертання планети було введено 27 «високосних» секунд. Але тепер ситуація інша: Земля прискорюється. Це може призвести до історичної події — першого в історії віднімання «негативної секунди». Фахівці попереджають, що така операція може спричинити серйозні технічні збої — подібні до «проблеми 2000 року».

    Роль клімату в зміні ритму планети

    Зміни клімату також впливають на швидкість обертання Землі. Танення льодовиків у Гренландії та Антарктиді перерозподіляє масу планети, що в свою чергу може трохи уповільнювати обертання. Саме завдяки цьому ефекту питання про віднімання секунди не постало вже сьогодні.

    Хоч ми не відчуваємо цих змін фізично, світ поступово готується до технологічних викликів. Наукові команди у різних країнах стежать за змінами тривалості доби та працюють над тим, як адаптувати глобальні системи до нових умов.

  • Учені спростували давній міф про солодке

    Учені спростували давній міф про солодке

    Дослідники спростували давнє уявлення про те, що солодке «привчає» до себе й викликає залежність. Виявилося, що любов до цукру — це не результат звички, а вроджена смакова перевага.

    У шестимісячному дослідженні, проведеному у США за участю 180 дорослих, вчені довели: кількість солодкого в раціоні не впливає на подальше бажання їсти солодощі, не змінює апетит і не сприяє набору ваги. Про це повідомило видання SciTechDaily, посилаючись на публікацію вчених з Університету Вагенінгена (Нідерланди) у складі міжнародної дослідницької групи.

    Учасників поділили на три групи: з високим, низьким і середнім рівнем споживання солодких продуктів. До раціону одних входили варення, шоколад, солодкі молочні продукти, інші отримували в основному несолодкі страви — сир, шинку, хумус, арахісове масло. Протягом пів року учасникам надсилали готові набори продуктів для споживання, і регулярно фіксували зміни в смакових вподобаннях, загальному раціоні, вазі й стані здоров’я.

    Результат здивував навіть частину дослідників: незалежно від того, скільки солодкого їли учасники, їхня любов до цього смаку не змінювалась. А головне — не зросла. Люди, які споживали більше солодкого, не виявили ознак «підсадки», а ті, хто їв менше — не стали менше його любити.

    Крім того, жодна з груп не показала змін у загальному обсязі споживаних калорій, кількості білків, жирів і вуглеводів, вазі тіла чи ризиках розвитку діабету та серцево-судинних хвороб.

    Провідний автор дослідження, професор сенсорної науки Кейс де Грааф, наголосив: уникнення цукру «на всяк випадок» не має наукового підґрунтя. На його думку, тепер на основі цих даних можна будувати збалансованіші підходи до харчування без панічного страху перед солодким.

    Наступний етап — дослідження впливу солодкої їжі на дітей. Адже саме в ранньому віці формуються основні харчові вподобання.

  • Вчені закликають зупинити розвиток ШІ, поки не пізно

    Вчені закликають зупинити розвиток ШІ, поки не пізно

    Ймовірність загибелі людства через розвиток штучного інтелекту становить 95% — про це заявив колишній інженер Google Нейт Соарес. Він закликав людство негайно змінити напрямок руху, інакше уникнути катастрофи не вдасться. «Ми мчимо до прірви зі швидкістю 100 км/год», — сказав він.

    Занепокоєння Соареса поділяють найвідоміші вчені та лідери галузі — зокрема, лауреат Нобелівської премії Джеффрі Гінтон, математик Йошуа Бенжіо, а також керівники OpenAI, Anthropic і Google DeepMind. Вони всі підписали публічну заяву, в якій наголошується, що «зменшення ризику зникнення людства через ШІ має бути глобальним пріоритетом — поряд із боротьбою з пандеміями та ядерною загрозою».

    Як повідомляє The Times, основні побоювання стосуються розвитку так званого суперінтелектуального ШІ (ASI) — системи, яка здатна до складного планування, маніпуляцій, самостійного прийняття рішень і навіть обману. Такий ШІ може вийти з-під контролю, а його внутрішні механізми залишаться непрозорими для людини.

    Деякі експерти вважають, що мова йде не лише про повне вимирання людства, а й про повільне витіснення людини з ключових процесів. У світі, де рішення прийматимуть машини, для людей може просто не залишитися місця.

    Хоча це звучить як сценарій наукової фантастики, вчені наголошують: ризик цілком реальний і потребує серйозного осмислення вже зараз.

  • Науковці назвали лише чотири добавки, ефективні проти депресії

    Науковці назвали лише чотири добавки, ефективні проти депресії

    Попри широку популярність біодобавок і рослинних засобів для покращення психічного здоров’я, лише незначна їх частина має науково доведену ефективність у боротьбі з депресією. Про це свідчить нове масштабне дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Pharmacology.

    Вчені проаналізували 64 популярні харчові добавки, які найчастіше використовують у разі депресивних станів. Було опрацьовано 1367 досліджень і 209 клінічних випробувань. Результати виявилися не дуже втішними: тільки чотири засоби отримали достатню наукову підтримку.

    Як показує статистика, більшість людей із симптомами депресії або не звертаються по допомогу взагалі, або сподіваються на «природні» альтернативи. У США, за даними CDC, у 2021 році великий депресивний розлад пережили 21 мільйон дорослих, але лише 61% із них отримали лікування. У Великій Британії цей показник ще нижчий — менше 15%.

    Що справді працює

    Серед 64 вивчених добавок науково доведену дію проти депресії мають лише чотири:

    • Омега-3 — сприяє зниженню рівня гормону стресу (кортизолу), що позитивно впливає на емоційний стан.

    • Звіробій — демонструє ефективність, співмірну з антидепресантами, але має менше побічних ефектів.

    • Шафран — показав результати, подібні до традиційних медикаментів.

    • Пробіотики — поліпшують стан пацієнтів із клінічною формою депресії, покращуючи баланс мікробіоти кишечника.

    Інші популярні добавки, як-от мелатонін, куркумін, магній, кальцій чи вітаміни D і C, не мають достатніх доказів. Частину засобів досліджували лише один раз, що не дозволяє робити об’єктивні висновки.

    Багато препаратів виглядають перспективно, але потребують подальших досліджень. До них належать лаванда, меліса, цинк, триптофан, родіола, фолієва кислота та ромашка.

    Застереження експертів

    Докторка психології Теа Галлахер із Нью-Йоркського університету наголошує: попри привабливість «натуральних» засобів, більшість із них не мають перевіреної ефективності. Вона застерігає від сліпого довір’я до рекомендацій інфлюенсерів, які часто просувають добавки, керуючись лише особистим досвідом.

    «Люди вірять, що природні засоби не можуть нашкодити. Але це не завжди так. Безконтрольне вживання може призвести до побічних ефектів або втрати часу, необхідного для реального лікування», — зазначає вона.

    Науковці підкреслюють: рослинні засоби можуть підтримувати основне лікування, але не замінюють його. У разі симптомів депресії важливо звертатися до фахівців, а не займатися самолікуванням.