Daypolitico

Позначка: науковці

  • Науковці створили препарат, що може уповільнити старіння

    Науковці створили препарат, що може уповільнити старіння

    Біотехнологічна компанія LinkGevity з Великої Британії оголосила про прорив у сфері уповільнення вікових процесів. Її науковці, за словами генеральної директорки компанії докторки Карін Керн, розробили нові експериментальні препарати, які можуть не лише боротися з віковими захворюваннями, а й впливати на сам процес старіння.

    Мова йде про диво-пігулки, які, за попередніми даними, здатні впливати на ключовий механізм клітинної загибелі — некроз.

    Що таке некроз і чому це важливо

    Некроз — це форма загибелі клітин, яка на відміну від апоптозу (запрограмованої смерті клітини), є хаотичною, викликає запалення й часто супроводжується пошкодженням навколишніх тканин. В останні роки наукова спільнота почала глибше вивчати його роль у розвитку вікових захворювань.

    Ключовий фактор, як пояснює доктор Керн, — це кальцій. У нормі його концентрація всередині клітини є дуже низькою, але під час стресу рівень кальцію різко зростає, порушуючи клітинну рівновагу й запускаючи некроз.

    «Ми довгий час недооцінювали значення некрозу, — зазначає Керн. — Тепер зрозуміло, що він не лише симптом старіння, а й один із головних його пускових механізмів».

    Що саме пропонує LinkGevity

    Розроблені компанією препарати спрямовані на те, щоб зупинити або значно уповільнити запуск некрозу, захищаючи клітини від руйнівної дії надлишкового кальцію. Це відкриває можливість зберігати здоров’я тканин і органів навіть у літньому віці.

    Дослідження ще перебуває на доклінічному етапі, але клінічні випробування планують розпочати вже цього року.

    Перспективи для медицини

    Успішні результати випробувань можуть відкрити нову еру в геронтології та фармакології. Якщо буде доведено, що нові препарати ефективно зменшують пошкодження клітин з віком, це дасть змогу створити нове покоління ліків проти таких захворювань, як хвороба Альцгеймера, серцева недостатність чи вікова атрофія м’язів.

    Попри те, що поки зарано говорити про швидкий вихід цих препаратів на ринок, сам факт активного дослідження некрозу як причини старіння — уже важливий крок у майбутнє медицини.

  • На Дніпропетровщині селяни натрапили на артефакти після обміління водойми

    На Дніпропетровщині селяни натрапили на артефакти після обміління водойми

    У селі на Дніпропетровщині літня посуха призвела до несподіваного археологічного відкриття. Коли місцева водойма сильно обміліла, її дно оголило старовинні предмети — уламки кераміки та металеві артефакти. Першими їх помітили селяни, які й повідомили фахівців.

    На місце виїхали спеціалісти з IN SITU — відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею, які підтвердили: знайдене має історичну цінність і може пролити світло на побут мешканців цих земель кілька століть тому.

    Під час первинного огляду виявили десятки предметів — уламки кераміки, оброблені металеві деталі, можливі фрагменти інструментів чи виробничого обладнання. За попередніми оцінками, частина артефактів може походити з періоду Середньовіччя, однак точніше датування покаже лабораторний аналіз.

    Археологи вже взяли зразки для хімічного аналізу й радіовуглецевого датування. Це дасть змогу визначити вік знахідок, технології виготовлення та можливе походження матеріалів. Особливо цінними вважають фрагменти з залишками обробки, які можуть свідчити про ремісничу діяльність.

    Після завершення всіх досліджень артефакти поповнять експозицію одного з музеїв області. Таким чином, вони не лише отримають належну охорону, а й стануть частиною публічної колекції, доступної для відвідувачів.

    Це відкриття — ще один доказ того, наскільки багата на історію українська земля і як навіть зміни погоди можуть стати поштовхом до нових наукових відкриттів.

  • Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Коти й собаки уповільнюють старіння мозку — нове дослідження

    Домашні тварини не лише тішать господарів, а й можуть реально допомагати зберігати ясний розум у літньому віці. Про це свідчить нове дослідження швейцарських вчених, опубліковане в журналі Scientific Reports, на яке посилається видання The Guardian.

    Науковці впродовж 18 років аналізували дані європейського дослідження про здоров’я та вихід на пенсію, в якому брали участь тисячі людей віком від 50 років. Мета — з’ясувати, як впливає утримання домашніх улюбленців на когнітивні функції мозку: пам’ять, мовлення, уважність.

    Результати виявилися промовистими:

    • власники собак краще зберігали пам’ять і довше залишалися уважними;

    • у господарів котів повільніше знижувалась швидкість мовлення;

    • натомість птахи та рибки не демонстрували подібного позитивного впливу.

    На думку однієї з авторок дослідження, Адріани Ростекової, ключову роль відіграє емоційний зв’язок: з котами та собаками люди глибше прив’язуються, натомість рибки живуть недовго, а птахи можуть негативно впливати на сон.

    Крім того, вигулювання собак — це додаткове фізичне та соціальне навантаження, що теж позитивно впливає на мозок.

    Це дослідження — не перше у своєму роді. Раніше вчені вже доводили, що контакт із собаками активує хвилі мозку, пов’язані зі станами спокою, щастя та розслаблення.

    Висновок простий: пухнастий друг може бути не лише джерелом радості, а й реальним засобом підтримки розумової активності в літньому віці.

  • Вчені дослідили вплив алкоголю на прийняття рішень у чоловіків і жінок

    Вчені дослідили вплив алкоголю на прийняття рішень у чоловіків і жінок

    Алкоголь може по-різному впливати на поведінку чоловіків і жінок, змінюючи нейронні процеси, які беруть участь у прийнятті рішень. Такого висновку дійшли дослідники з Техаського університету в Ель-Пасо (UTEP), про що повідомило видання Earth.com.

    Команда під керівництвом доктора Александра Фрідмана розробила спеціальну експериментальну модель RECORD (Reward Cost Decision-making), щоб дослідити вплив алкоголю на вибір у самців і самок лабораторних щурів.

    На першому етапі експерименту щурам пропонували лише підсолоджену воду, і всі тварини без винятку обирали найбільш солодкий варіант. Але ситуація змінилася після того, як у напої додали алкоголь.

    Вплив алкоголю на прийняття рішень

    Самці щурів почали надавати перевагу напоям із вищим вмістом алкоголю, навіть якщо ті були менш привабливі за смаковими характеристиками. Більше того, зміна уподобань зберігалася до двох місяців після завершення вживання алкоголю.

    Натомість самки, хоча й вживали більше алкоголю в перерахунку на масу тіла, залишилися при своїх початкових вподобаннях. Це свідчить про те, що дія алкоголю не вплинула на їхню модель прийняття рішень.

    «Наші результати демонструють гендерно-специфічну вразливість до впливу алкоголю — принаймні на прикладі лабораторних щурів», — зазначив доктор Фрідман. За його словами, подібні відмінності можуть пояснювати, чому чоловіки частіше схильні до імпульсивних або ризикованих рішень у стані алкогольного сп’яніння.

    Можливі наслідки для медицини

    Декан Наукового коледжу UTEP Роберт Кіркен наголосив на важливості відкриття: ці знання можуть сприяти розвитку індивідуалізованих підходів до профілактики та лікування алкогольної залежності. Алкоголь, як показує дослідження, не універсально змінює поведінку, а ефекти залежать, зокрема, від статі та особливостей будови мозку.

    Ці висновки можуть мати значення для більш глибокого розуміння механізмів формування залежності, а також для вивчення впливу алкоголю на повсякденні рішення — у побуті, на роботі чи в соціальних взаємодіях.

  • Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

    У чому переваги?

    Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

    Але є й зворотний бік

    Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

    Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

    Що кажуть дослідження

    Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

    • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

    • При швидкості 2х — знижується помітно.

    • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

    Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

    Вік має значення

    Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

    А як щодо довгострокового впливу?

    Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

    І, зрештою, задоволення

    Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

    Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

  • Українські скарби, що досі чекають на своє відкриття

    Українські скарби, що досі чекають на своє відкриття

    Україна відома своєю багатовіковою історією, повною таємниць і несподіваних відкриттів. Протягом століть як володарі, так і прості люди ховали свої найцінніші скарби в землі, печерах і під стінами храмів. Деякі реліквії вже знайшли археологи або випадкові шукачі, проте багато загадок досі лишаються нерозгаданими. Ось п’ять найвідоміших місць, де досі шукають загублені скарби нашої землі.

    Таємниці Києво-Печерської лаври

    За легендою, під час монголо-татарського нашестя лаврські ченці сховали свої найцінніші реліквії — ікони, срібні чаші та святині — у підземеллях лаври. Система печер простягається на десятки кілометрів, і багато ходів досі не досліджені. Кажуть, деякі тунелі замурували навмисно, щоб убезпечити скарби від ворогів, а для входу до прихованих кімнат потрібні особливі ключі або молитви.

    Скарби Запорізької Січі

    Запорізькі козаки здобували в походах численні трофеї — золото, срібло та коштовну зброю. Після знищення Січі у XVIII столітті старшина, за припущеннями, встигла сховати найбагатші скарби — можливо, на дні Дніпра біля Хортиці або в укріпленнях. Історики та шукачі пригод досі розшукують карти та шифри, які могли б вказати точне місце схову.

    Легенда про золото Мазепи

    Після поразки під Полтавою у 1709 році гетьман Іван Мазепа був змушений тікати, залишивши в Україні значні скарби. За однією з версій, частину коштовностей він наказав сховати в лісах Полтавщини чи Черкащини. Загадкові підземелля та старі козацькі комори досі приваблюють дослідників, але жодних достовірних знахідок немає.

    Багатства галицьких князів

    Галицько-Волинське князівство у XIII столітті було одним із найзаможніших у Європі. Під час монгольської навали князі заховали скарби у печерах, монастирях і лісах Карпат. Сьогодні археологи та аматори з металошукачами шукають ці старовинні коштовності, але більшість із них досі вважаються втраченими.

    Реліквії зі Святої Софії

    У 1920-х роках, коли церковне майно вилучали, частину коштовностей Софійського собору викинули на продаж або відправили до сховищ. Є припущення, що священники могли сховати артефакти в підземеллях собору або вивезти за межі Києва. Які цінності збереглися, невідомо, і навколо цього розгортаються справжні детективні історії.

    Таким чином, українська земля й сьогодні приховує безліч важливих історичних скарбів. Ці загублені реліквії — не лише коштовності, а й жива частина культури, що надихає дослідників і шукачів пригод нових поколінь.

  • Без нових дітей — без майбутнього: як швидко людство зникне без народжуваності

    Без нових дітей — без майбутнього: як швидко людство зникне без народжуваності

    Уявіть світ, у якому більше не чути дитячого сміху. Жодних новонароджених, порожні школи, старіюче населення — такий сценарій виглядає як антиутопія, але саме він допомагає переосмислити, наскільки тендітним є виживання людства.

    Антропологи вважають, що якщо народжуваність зупиниться повністю, людство зникне приблизно за 70–80 років. І хоча перші десятиліття пройдуть непомітно — адже люди, що вже живуть, підтримуватимуть ритм життя — незабаром почне руйнуватись структура цивілізації.

    Колапс через нестачу рук

    Старіння населення спричинить дефіцит фахівців. Без молодих працівників занепадуть медицина, освіта, енергетика, транспорт. Ланцюги постачання порвуться, виробництва зупиняться, обслуговування базових потреб стане неможливим. Поступово це призведе до соціальної та економічної деградації, а в підсумку — до повного вимирання виду.

    Вода й ліки стануть розкішшю

    Зі зменшенням кількості кваліфікованих кадрів проблеми почнуться навіть із базовими ресурсами — чистою водою, медичним забезпеченням, ліками. Людство втратить спроможність підтримувати навіть мінімальні стандарти безпеки та гігієни.

    Сценарії апокаліпсису — вже в культурі

    Письменники-фантасти давно моделюють подібні сценарії. Курт Воннегут у «Галапагоських островах» зобразив вірус, що зробив людство безплідним. Інші варіанти — ядерна катастрофа чи глобальна пандемія, які змусять людство зникнути без нащадків.

    Падіння вже почалося?

    Наразі рівень фертильності у багатьох країнах нижчий за рівень простого відтворення поколінь. Жінки все частіше відмовляються від материнства або відкладають його через кар’єру, фінансову нестабільність чи кліматичну тривогу. Це — перші сигнали демографічного спаду.

    Історія вчить: виживає той, хто адаптується

    Homo sapiens існує понад 200 000 років, але навіть неандертальці зникли, попри тисячоліття розвитку. Щоб уникнути тієї ж долі, людство має створювати стабільне середовище: підтримувати народжуваність, розвивати медицину репродуктивного здоров’я, уникати воєн і катастроф.

    Без здорового довкілля та стратегій довгострокового виживання ми ризикуємо втратити не тільки біологічну присутність, а й усю культурну спадщину людства.

  • «Велика глибока вода»: історик розкрив давнє значення слова «Дніпро»

    «Велика глибока вода»: історик розкрив давнє значення слова «Дніпро»

    Назва річки Дніпро має глибоке історичне коріння, яке сягає скіфських часів. Про це у своєму відео на YouTube розповідає український історик Олександр Алфьоров. За його словами, топонім виник ще понад дві тисячі років тому й дійшов до наших днів майже без змін, залишаючись свідченням стародавніх культурних нашарувань на теренах сучасної України.

    Скіфи, кочовий народ, що населяв південну частину України в I тисячолітті до нашої ери, використовували мову східноіранської групи. Саме з неї й походить назва «Дніпро». Як пояснює Алфьоров, слово «дн» або «дан» перекладається як «вода», а «апр» – «глибока». Тобто «Дніпро» можна тлумачити як «велика глибока вода» – надзвичайно точний опис однієї з найповноводніших річок Європи.

    Такі самі мовні конструкції можна знайти й в інших топонімах України. Наприклад, «Дністер» з тієї ж іранської мовної групи означає «південна вода». А назва річки «Дон» – «велика вода». Це свідчить про широку поширеність і вплив давніх іраномовних культур на географічні назви у Східній Європі.

    Протягом тисячоліть Дніпро мав і багато інших назв. У добу Київської Русі його величали «Славутич» – ріка слов’янської слави. Давні греки, які засновували колонії на узбережжі Чорного моря, називали його «Борисфен» – «ріка з півночі». Ці імена відображали не лише географічні орієнтири, а й культурні контексти відповідної епохи.

    Знання про справжнє походження назви Дніпра важливе не лише для фахівців, а й для ширшої публіки. Вони вказують на глибокі етнокультурні зв’язки української землі з її найдавнішими мешканцями. Це ще один доказ того, що Україна має не лише багату історію, а й глибоке коріння в європейську цивілізацію.

  • Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

    Смерчі атакують Україну? Насправді ми просто їх частіше знімаємо

    Відео з гігантськими стовпами пилу й хмар, що зависають між небом і землею, стрімко ширяться соцмережами — і створюють враження, що смерчі в Україні стали частішим явищем. Та чи справді це так?

    Останній випадок зафіксували 3 червня у Чернігові — близько 17:00 мешканці міста стали свідками потужної грози, під час якої в небі з’явилося явище, схоже на смерч. Очевидці з різних районів фільмували вихор на телефони, а відео миттєво розлетілися інтернетом. Це був уже другий випадок у місті за кілька днів — подібне зафіксували також 30 травня.

    Свідки описували стовп повітря як тонкий, що швидко набирав силу й рухався. Подібні явища спостерігали й у Смілі на Черкащині 12 травня — після спеки налетів вихор, а потім вдарив град. Раніше смерчі фіксували також у Дніпрі, Павлограді, на Київщині, Львівщині, Волині, Полтавщині та навіть у Запорізькій області.

    Смерчі були завжди — просто ми тепер їх бачимо

    Фахівці кажуть: кількість смерчів в Україні навряд чи збільшилася. За словами синоптика Укргідрометцентру Наталії Птух, такі явища завжди виникали у літній період, коли спекотне, вологе повітря зіштовхується з холодним — найчастіше в травні–серпні.

    Пояснення просте: раніше подібні явища могли минути непоміченими, а тепер майже кожен має телефон з камерою — і встигне зняти подію, яка триває буквально кілька хвилин.

    Діаметр смерчу зазвичай становить кілька десятків метрів. Через малу площу охоплення метеостанції практично не фіксують ці явища — на відміну від відео з дронів і смартфонів, якими переповнений інтернет.

    Чи винен клімат?

    Науковці обережно припускають, що зміни клімату можуть впливати на потужність смерчів, але однозначних доказів цього поки немає. За словами кліматолога Віри Балабух, через підвищення температури в Україні частішають потужні грози, шквали й град, а це ті ж процеси, що формують смерчі. Проте офіційно підтвердити тенденцію на збільшення частоти цих явищ наразі неможливо — відсутні потрібні інструменти спостереження.

    Чи це небезпечно?

    Смерчі в Україні зазвичай не такі масштабні, як у США, однак і вони можуть завдавати локальних руйнувань — особливо для легких конструкцій або при потраплянні в епіцентр. Якщо смерч наближається, фахівці радять ховатися в підвалі або в міцній будівлі, уникати вікон, а на відкритій місцевості — лягти в заглиблення, прикривши голову руками.

    Тож хоча смерчі — не нове явище для України, завдяки соцмережам і новітнім технологіям ми стали краще їх бачити. І, можливо, сприймати серйозніше.

  • Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

    Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

    Нове дослідження китайських науковців із Університету Тунцзі шокувало кліматичну спільноту: Антарктида, яка десятиліттями втрачала лід катастрофічними темпами, раптово почала його нарощувати. З 2021 по 2023 рік крижаний континент не лише компенсував частину втрат, а й зменшив підвищення рівня світового океану майже на 15%.

    Цей поворот у кліматичній тенденції, описаний у статті Daily Mail, став аргументом для скептиків, які вже заявляють: кліматична криза — перебільшена або взагалі вигадана.

    Протягом 2002–2020 років Антарктида щорічно втрачала близько 120 мільярдів тонн льоду. Це призвело до підвищення рівня океану на 5,99 мм до 2020 року. Проте несподівано з 2021 року почалася зворотна тенденція — інтенсивні снігопади принесли на континент вологу, яка утворила нові шари льоду. Як наслідок, у ці роки Антарктида щороку приростала приблизно на 108 мільярдів тонн льоду.

    Ці зміни були особливо помітні у Східній Антарктиді — на Землі Королеви Мод, Землі Ендербі та в інших регіонах, куди прийшли рясні снігопади.

    Результати дослідження стали зброєю в руках критиків кліматичної політики. Дехто з них, зокрема професор Кембридзького університету Майк Галм, стверджує, що “кліматичні панікери” перегинають палицю, представляючи зміну клімату як апокаліпсис.

    На думку професора, зміна клімату — це не «комета, що летить на Землю», а багатофакторний процес, який не завжди веде до катастроф. А нові дані лише підтверджують складність глобальних кліматичних процесів, які не вкладаються в прості схеми.

    Паралельно інші дослідження показують позитивні зміни. Зокрема, озонова діра над Антарктидою поступово закривається завдяки міжнародним зусиллям із заборони озоноруйнівних речовин.

    Крім того, команда вчених із Кембриджу розробляє технологію, яка дозволить штучно нарощувати лід в Арктиці, використовуючи впорскування морської води. Це має уповільнити чи навіть зупинити танення льодів у північних регіонах планети.

    Попри рекордне нарощування льоду за останні три роки, вчені закликають не робити поспішних висновків. Антарктида все ще зазнала загальної втрати майже 1,85 трильйона тонн льоду за два десятиліття, і тимчасове покращення — це радше виняток, ніж нова норма.