Daypolitico

Позначка: навчання

  • В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні у 2026 році продовжить зростати вартість навчання у закладах вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють це необхідністю забезпечення стабільного фінансування університетів і підвищенням витрат на утримання освітньої системи.

    За словами заступника міністра освіти Миколи Трофименка, нинішній рівень цін на навчання в Україні залишається виправданим, однак подальше підвищення є неминучим. Основною причиною він назвав зростання фонду оплати праці у вишах. Зокрема, із січня 2026 року зарплати працівників університетів уже зросли на 30%, а з вересня очікується ще одне підвищення — на 20%.

    У таких умовах, зазначають у міністерстві, університети не можуть утримувати низьку вартість контрактного навчання. Формування спеціальних фондів закладів освіти напряму залежить від плати студентів, тому ціни поступово коригуватимуться.

    У МОН також наголошують, що питання вартості освіти пов’язане із її якістю. Директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров підкреслив, що надто низька ціна за навчання створює ризики для всієї системи.

    За його словами, держава фінансує навчання студентів-бюджетників, однак контрактна форма повинна покривати реальні витрати університетів. Інакше існує загроза відтоку викладачів за кордон, що може призвести до кадрової кризи у вищій школі.

    Попри очікуване зростання вартості, у міністерстві звертають увагу, що українська вища освіта все ще залишається дешевшою у порівнянні з більшістю європейських країн. Водночас тенденція до підвищення цін, імовірно, збережеться і в наступні роки, адже система освіти поступово переходить до більш ринкової моделі фінансування.

  • Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час освітнього процесу. Йдеться про документ №15105 від 27 березня 2026 року.

    Ініціатором змін виступив народний депутат Георгій Мазурашу. Законопроєкт пропонує внести поправки до статті 53 закону “Про освіту”, доповнивши перелік обов’язків здобувачів освіти.

    Згідно з ініціативою, учнів планують зобов’язати утримуватися від використання гаджетів під час уроків. Винятки передбачаються лише у випадках, коли пристрої необхідні для навчального процесу або з медичних причин.

    Станом на зараз повний текст документа у відкритому доступі відсутній, тому детальні механізми реалізації цієї норми поки що невідомі.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що питання повної заборони смартфонів у школах не є пріоритетом державної політики. За його словами, у різних країнах застосовуються різні підходи — зокрема, практика зберігання телефонів у спеціальних боксах або локерах із доступом під час перерв.

    Міністр також наголошував, що українські навчальні заклади вже мають можливість самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями.

    Наразі в Україні немає єдиного законодавчого обмеження щодо використання смартфонів у школах. Це питання здебільшого регулюється на рівні самих закладів освіти.

    Таким чином, нова законодавча ініціатива може змінити підхід до використання цифрових пристроїв у навчальному процесі та встановити єдині правила для всіх учнів.

  • В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    В Україні змінюють систему освіти дитсадків: що чекати батькам з осені

    З 1 вересня цього року у дитячих садках України стане обов’язковим вивчення англійської мови для дітей віком 5–6 років. Про це повідомили у Міністерство освіти і науки України.

    Згідно з новими правилами, у закладах дошкільної освіти передбачено введення окремої посади вчителя англійської мови. Норматив становитиме 0,25 штатної одиниці на кожну групу дітей старшого дошкільного віку.

    У міністерстві зазначають, що для майбутніх педагогів уже підготували спеціальні практичні рекомендації щодо проведення занять з дітьми. Йдеться про методичні поради, які допоможуть організувати навчання у доступній ігровій формі, що відповідає віковим особливостям дошкільнят.

    Очікується, що раннє вивчення англійської мови допоможе дітям швидше опановувати іноземну мову, розвивати комунікативні навички та підготуватися до подальшого навчання у школі.

    Впровадження нових правил стане частиною реформування системи дошкільної освіти в Україні, спрямованої на підвищення якості навчання та інтеграцію сучасних освітніх стандартів.

  • До 250 грн штрафу: батьків можуть карати за пропуски занять дітьми

    До 250 грн штрафу: батьків можуть карати за пропуски занять дітьми

    В Україні можуть почати штрафувати батьків школярів за безпідставні пропуски занять. Йдеться про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов’язків. Про це повідомила голова громадської організації Батьки SOS Альона Парфонова.

    Зміни пов’язані з постановою Кабінет Міністрів України №241 від 25 лютого 2026 року, якою уряд оновив порядок ведення обліку дітей дошкільного та шкільного віку. Документ передбачає посилення контролю за відвідуванням навчальних закладів.

    За словами Альони Парфонової, у випадку, якщо дитина систематично пропускатиме заняття без поважних причин, батьків можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Попередньо йдеться про штраф приблизно у 250 гривень.

    Водночас вона наголосила, що така сума навряд чи стане ефективним інструментом впливу на батьків. На її думку, для частини родин цей штраф не стане стимулом змінити поведінку, а дехто просто сплатить його і продовжить ігнорувати вимоги щодо відвідування школи.

    Представниця громадської організації також зазначила, що питання потребує чіткого врегулювання. Зокрема, необхідно визначити зрозумілий перелік поважних причин, через які дитина може бути відсутньою у школі.

    Якщо ж пропуски занять відбуватимуться без обґрунтованих підстав, відповідальність можуть нести саме батьки або опікуни.

    За словами Парфонової, держава повинна контролювати охоплення дітей освітою. Подібна практика існує у багатьох країнах, де систематичні прогули можуть мати юридичні наслідки для родин.

    Раніше також повідомлялося, що в окремих регіонах України, зокрема на Закарпатті, вже застосовують штрафи до батьків за прогули дітей у школах.

  • Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська система DELTA стала ключовою на навчаннях НАТО

    Українська бойова система ситуаційної обізнаності DELTA стала головним інструментом управління об’єднаною командою під час навчань НАТО REPMUS 2025. За її допомогою вдалося скоординувати роботу понад 100 безпілотних платформ різного типу – морських, підводних, наземних та повітряних. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.

    За словами міністра, Україна вдруге поспіль бере участь у цих навчаннях, які є найбільшим міжнародним заходом із відпрацювання застосування безпілотних систем у морських операціях. Участь у REPMUS дозволяє продемонструвати не лише бойовий досвід українських військових, а й технологічні напрацювання, здатні інтегруватися у структури НАТО.

    Шмигаль наголосив, що DELTA підтвердила сумісність із найновішими стандартами Альянсу. Більше того, українські технології вже не лише відповідають цим стандартам, а й формують нові підходи до ведення війни.

    «Це доказ нашої здатності швидко адаптовуватися до будь-яких бойових умов – на морі, суші чи в повітрі. Українські рішення стають частиною глобальної системи безпеки», – підкреслив міністр.

  • У Харкові відкрили найглибшу школу світу — три поверхи під землею

    У Харкові відкрили найглибшу школу світу — три поверхи під землею

    У Харкові до початку нового навчального року відкрили одразу три нові підземні школи, розташовані на Салтівці. Найбільшою стала школа в 524-му мікрорайоні — вона знаходиться на третьому підземному поверсі, обладнана двома ліфтами та здатна прийняти понад 500 учнів одночасно.

    З 1 вересня у місті працює вже сім підземних навчальних закладів. Умови максимально наближені до звичайного навчання: обладнані класи, їдальні, актові зали, кабінети інформатики та ресурсні кімнати для дітей з особливими освітніми потребами.

    Навчання тут проходить у дві зміни. Учні початкової школи відвідують заняття чотири рази на тиждень, а середня і старша школа — тричі. Загалом під землею навчаються понад 17 тисяч харківських школярів, що становить близько 30% від загальної кількості.

    Місто планує розширювати мережу підземних закладів. За словами мера Ігоря Терехова, до 1 січня 2026 року у Харкові відкриють ще три школи такого типу, кожна з яких зможе прийняти до 1200 учнів. Це дозволить тисячам дітей повернутися до очного навчання після кількох років дистанційного формату.

    Батьки та вчителі зазначають, що підземні школи — це не лише безпека, а й відновлення справжньої атмосфери шкільного життя, якої так бракувало у період воєнних онлайн-уроків.

  • Курсант підозрюється у вбивстві двох інструкторів на полігоні в Чернігові

    Курсант підозрюється у вбивстві двох інструкторів на полігоні в Чернігові

    На полігоні в Чернігівській області стався резонансний злочин — двоє інструкторів загинули внаслідок стрілянини, яку, за попередніми даними, влаштував курсант. Про це повідомила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, трагедія сталася під час виконання навчальних завдань. Молодий чоловік, який проходив підготовку, відкрив вогонь з автомата, в результаті чого загинули двоє військовослужбовців.

    Підозрюваного оперативно затримали на місці злочину. Наразі з ним проводять слідчі дії. Мотиви його вчинку поки не розголошуються. Поліція проводить комплексну перевірку обставин події, розпочато кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.

  • Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    Плюси й мінуси швидкого споживання контенту: що каже наука

    У світі, де час — найцінніший ресурс, усе більше людей звикають слухати подкасти, аудіокниги чи навчальні відео на прискореній швидкості. Особливо активно цю практику використовує молодь. Та чи дійсно швидке споживання контенту допомагає краще засвоїти інформацію, чи, навпаки, шкодить пам’яті й концентрації? Відповідь на це запитання спробували дати вчені з Канади та США.

    У чому переваги?

    Швидке відтворення — це зручно. Воно дає змогу встигнути більше за той самий час або переглянути матеріал повторно. Для студентів це може означати додаткові години на практику або підготовку. Ба більше, прослуховування у темпі 1,5х навіть допомагає краще зосереджуватись — немає часу на відволікання.

    Але є й зворотний бік

    Людський мозок працює з новою інформацією у кілька етапів: спершу він її «кодує», потім зберігає, а згодом відтворює. І саме на першому етапі — коли ми намагаємось зрозуміти сенс почутого — виникають труднощі при високій швидкості. Адже навантаження на робочу пам’ять різко зростає.

    Наш мозок може технічно сприймати до 450 слів на хвилину (вдвічі більше за нормальну швидкість мовлення). Але якщо інформація надходить занадто швидко, частина її не встигає пройти повноцінну обробку — і просто «зникає».

    Що кажуть дослідження

    Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти, в яких порівнювали сприйняття навчального відео на різних швидкостях. Результати такі:

    • При швидкості 1,25х або 1,5х — рівень засвоєння майже не змінюється.

    • При швидкості 2х — знижується помітно.

    • При 2,5х — втрачається до 17% інформації.

    Тобто легке прискорення є цілком прийнятним, але за умови, що слухач не втрачає задоволення від процесу.

    Вік має значення

    Особливо цікаве спостереження: старші люди гірше справляються зі швидким контентом. У віковій групі 61–94 роки погіршення результатів на прискорених швидкостях було помітно сильнішим, ніж у групі 18–36 років. Це, ймовірно, пов’язано зі зниженням когнітивних функцій, зокрема оперативної пам’яті.

    А як щодо довгострокового впливу?

    Науковці поки не можуть сказати напевне, чи тренування на високій швидкості здатне зменшити негативні ефекти. Є припущення, що звикання до швидкого темпу може навіть тренувати когнітивну витривалість. Але чи не призводить це до зростання психічної втоми — питання відкрите.

    І, зрештою, задоволення

    Дослідження також показують: навіть якщо пам’ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатись. Зменшення задоволення від процесу знижує мотивацію, а це вже безпосередньо впливає на якість навчання.

    Тож поки вчені продовжують дослідження, найкраща порада — прислухатися до себе. Якщо темп не шкодить ані засвоєнню, ані вашому комфорту — використовуйте його. Але якщо швидкість перетворює навчання на стрес — можливо, варто пригальмувати.

  • Фінські вчені з’ясували, чому “грудневі” діти частіше мають труднощі у школі

    Фінські вчені з’ясували, чому “грудневі” діти частіше мають труднощі у школі

    Місяць народження дитини може впливати на її успішність у школі – до такого висновку дійшли вчені з Університету Турку у Фінляндії.

    Дослідження охопило дані про понад 400 тисяч дітей, народжених у Фінляндії з 1996 по 2002 рік. З аналізу виключили близнят, щоб уникнути статистичних похибок. На другому етапі автори зосередилися на спостереженні за понад 3 тисячами школярів, у яких було виявлено труднощі з навчанням – зокрема, у читанні, письмі та математиці.

    Виявилося, що діти, які народилися ближче до кінця календарного року, демонструють у середньому нижчі результати в навчанні. Ті ж, хто з’явився на світ у січні, навпаки, мали перевагу – і, як наслідок, кращі оцінки.

    У чому причина?

    Пояснення доволі просте: в одній віковій групі можуть опинитися діти з різницею у віці до 11 місяців. Шестирічна дитина, якій виповнилося шість у січні, у момент вступу до школи буде значно більш зрілою, ніж та, яка народилася у грудні й пішла до школи ще п’ятирічною.

    За словами авторів дослідження, ця вікова різниця на перший погляд здається несуттєвою. Проте саме в молодшому шкільному віці навіть кілька місяців можуть суттєво вплинути на здатність до засвоєння знань, самооцінку дитини та взаємодію з однолітками.

    Що радять вчені?

    Фінські дослідники закликають батьків, вчителів, педіатрів і освітніх управлінців уважніше ставитися до вікових особливостей школярів. При визначенні віку вступу до школи слід враховувати не лише формальний рік народження, а й рівень емоційної та когнітивної зрілості дитини. У деяких випадках може бути доцільним відтермінувати початок навчання.

    Висновок очевидний: місяць народження – не вирок, але фактор, який не варто ігнорувати. Своєчасна підтримка й адаптація освітнього процесу під потреби молодших учнів може запобігти труднощам у навчанні ще до того, як вони стануть системними.

  • МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    Міністерство освіти та науки України затвердило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року. Відповідне рішення закріплене постановою Кабінету міністрів № 841 від 23 липня 2024 року.

    Останній дзвоник для більшості учнів пролунає 30 травня. Проте червень залишиться робочим: у цей період діти зможуть завершити навчальну програму, підтягнути знання, закрити академічні заборгованості або підготуватися до державної підсумкової атестації.

    Цьогоріч весняні канікули в частині шкіл були зсунуті на квітень — з 16 по 23 число, через календарне співпадіння з Великоднем. Інші навчальні заклади залишили звичні березневі вихідні, або скоротили канікулярний період через необхідність наздогнати навчальні плани.

    Повноцінні літні канікули триватимуть з 1 липня по 31 серпня, а вже 1 вересня школярі знову повернуться до шкільних занять.