Daypolitico

Позначка: навчання

  • Польща передала Україні гелікоптери для навчання пілотів

    Польща передала Україні гелікоптери для навчання пілотів

    Україна отримала від Польщі три гелікоптери: два Мі-8 та один Bell 412-HP. Про це повідомило Державне агентство стратегічних резервів Польщі. 

    Безпосереднім отримувачем став Харківський національний університет внутрішніх справ. Там ці машини будуть використовувати для навчання майбутніх пілотів.

    Український посол в Польщі Василь Боднар уточнив, що польські гелікоптери вже у прибули в Україну.

    Що за гелікоптери отримала Україна

    Мі-8 — це багатоцільовий транспортний гелікоптер радянського виробництва, розроблений у 1960-х роках. Призначення: перевезення вантажів, пасажирів, військових, медична евакуація, бойові операції.

    Максимальна швидкість 250 км/год, дальність польоту до 500 км (з додатковими паливними баками — до 950 км). Може перевозити до 24 пасажирів або 4000 кг вантажу.

    Bell 412-HP — це багатоцільовий середній гелікоптер американського виробництва, що є модернізацією Bell 212. Призначення: цивільна авіація (рятувальні операції, перевезення), військові завдання.

    Максимальна швидкість 260 км/год, дальність польоту до 650 км. Місткість: до 15 пасажирів або 2000 кг вантажу.

    Обидва гелікоптери широко використовуються в медичній авіації, поліції, військових і цивільних організаціях у різних країнах. Мі-8 більший за розмірами та вантажопідйомністю, а Bell 412-HP має сучасніше обладнання, підходить для операцій у складних умовах та менше споживає пального.

  • Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Критика від батьків: нововведення освітнього омбудсмена зустріло опір через війну

    Ідея освітньої омбудсменки Надії Лещик про можливість залишення школярів на другий рік у разі неуспішності викликала обурення серед батьків. Пропозиція стала темою жвавої дискусії в соціальних мережах, де батьки висловили свою стурбованість щодо доцільності таких заходів у нинішній складній ситуації. Зокрема, вони звернули увагу на умови, в яких відбувається навчання в умовах війни та нестабільної енергопостачання.

    Одним з основних аргументів батьків стало питання справедливості: вони вимагали впровадження покарань не тільки для учнів, а й для вчителів, щоб обидві сторони були зацікавлені в результатах навчання. “Тоді введіть покарання і для вчителів теж. Нехай обидві сторони будуть зацікавлені в тому, щоб діти гарно вчились”, – написав один з коментаторів. Інші користувачі також висловлювали побоювання, що таке нововведення може стати приводом для корупційних схем і зловживань з боку вчителів та адміністрацій шкіл.

    Нерідко піднімалася тема відсутності належних умов для навчання через відключення електроенергії та постійні тривоги. “Цікаво наскільки доречно зараз питання стосовно залишення дитини на наступний рік через пропуски, враховуючи що зараз війна, безсонні ночі, відключення світла, уроки в темноті?!”, – зазначала одна з матерів, підкреслюючи, що діти і так стикаються з великими труднощами.

    Крім того, деякі батьки вказали на проблему військових дій та нестабільної ситуації на територіях, які постраждали від конфлікту. Вони нагадували, що в умовах війни багато дітей втрачають час на навчання, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях або виїжджаючи за кордон. Відсутність стабільного доступу до освіти, на їхню думку, повинна бути врахована при ухваленні таких рішень.

    Надія Лещик, у свою чергу, пояснила, що до Служби освітнього омбудсмена неодноразово зверталися батьки дітей з тимчасово окупованих територій, зокрема з проханням зарахувати їхніх дітей до того класу, в якому вони навчались раніше, оскільки деякі учні мають великі прогалини у знаннях. За її словами, ця норма необхідна для забезпечення доступу до освіти для таких дітей.

    “Якщо дитина не навчалася довгий час, перебувала за кордоном чи на ТОТ? До нас зверталися з цим проханням як батьки, так і педагоги, а законодавство не дозволяє”, – зазначила омбудсменка, підкреслюючи важливість розв’язання цієї проблеми для дітей, що постраждали від війни.

    Загалом, більшість батьків не підтримали ідею залишати школярів на другий рік, вважаючи, що в умовах війни і постійних стресів це може тільки погіршити ситуацію. Вони закликають уряд та Міністерство освіти більше уваги приділяти створенню нормальних умов для навчання, зокрема для дітей, які проживають на прикордонних територіях чи в районах, постраждалих від війни.

  • “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    “Хочу вчитися, а не воювати” – молодь масово виїжджає з України

    Життя підлітків в Україні змінилося до невпізнаваності з початку повномасштабного вторгнення. Окрім постійної загрози обстрілів, на горизонті з’явився ще один страх — ймовірне зниження мобілізаційного віку. Це питання активно обговорюється в Україні та за її межами, викликаючи занепокоєння у молоді та їхніх батьків.

    За даними британського видання The Times, багато підлітків розглядають навчання за кордоном як спосіб уникнути не тільки війни, але й можливості бути мобілізованими.

    Харківський 17-річний Дмитро поділився своїми планами:

    “Я збираюся вчитися в Польщі. Там безпечніше, немає бомб і ризику, що мене мобілізують без згоди. Після закінчення навчання вирішу, чи повертатися додому”.

    Його друг, також Дмитро, висловлює схожі побоювання:

    “Вчитися тут важко через постійні вибухи та відключення електроенергії. Тому я теж їду”.

    Згідно з даними ЄС, із початку війни понад 190 тисяч українських хлопців віком від 14 до 17 років зареєстровані як біженці в країнах Європи.

    Українська депутатка Олександра Устінова підтвердила, що зниження мобілізаційного віку може мати катастрофічні наслідки. У розмовах із представниками США вона зазначила, що такий крок спровокує масовий виїзд сімей із дітьми та втрату покоління.

    “Якщо ми хочемо втратити майбутнє покоління, тоді це те, що потрібно робити”, — сказала Устінова.

    У міжнародному контексті питання підліткової мобілізації стає темою дискусій, адже українська влада балансує між потребами фронту та ризиком втрати довіри суспільства.

    Плани молоді залишити Україну — це не лише страх мобілізації, а й бажання уникнути умов війни: обстрілів, відключень електрики та загального стресу. Університети Європи стають для багатьох українських підлітків не лише освітньою перспективою, а й захистом.

    Водночас перед Україною постає складне завдання: зберегти довіру молоді, забезпечити їм майбутнє вдома та уникнути політичних і соціальних потрясінь.

  • Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    В Україні не планують скасовувати систему державного замовлення на здобуття вищої освіти, незважаючи на запуск пілотного проєкту грантової системи, яка покликана частково покривати витрати студентів на контрактне навчання. Обидві системи – гранти та державне замовлення – існуватимуть паралельно, за словами Сергія Бабака, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

    За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

    Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

    Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

    Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

    Що далі?

    На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

    Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.

  • У Польщі перші добровольці з “Українського легіону” підписали контракти із ЗСУ

    У Польщі перші добровольці з “Українського легіону” підписали контракти із ЗСУ

    Сьогодні стало відомо, що перші добровольці з «Українського легіону» офіційно підписали контракти зі Збройними силами України. Цей крок став наступним етапом у співпраці між Україною та Польщею, який надає підтримку нашій країні у протистоянні російській агресії. Після укладення контрактів добровольці будуть спрямовані на навчання на один із полігонів неподалік польського міста Люблін, де під керівництвом інструкторів із країн НАТО відбудеться спеціальна військова підготовка.

    У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

    Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

    За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

    “Український легіон”: що відомо

    Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

    Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

    Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

    За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

    Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

    Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

  • ЗСУ продовжило навчання окремих мобілізованих до півтора місяця

    ЗСУ продовжило навчання окремих мобілізованих до півтора місяця

    Генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ) прийняв рішення про продовження терміну навчання окремих категорій мобілізованих військовослужбовців. Раніше базовий курс підготовки тривав 30 днів, але тепер тривалість навчання збільшено до півтора місяця. Це рішення стало відповіддю на актуальні виклики війни та необхідність посилення обороноздатності країни.

    Поки що це буде пілотний проєкт у чотирьох навчальних центрах, де терміни навчання продовжать для 500 новобранців. Він триватиме до кінця року, після чого досвід можуть поширити на всі ЗСУ.

    Також передбачається збільшення часу для вивчення основ застосування БПЛА та окопних засобів радіоелектронної боротьби, а також підвищення кількості годин для тактико-вогневої підготовки, розвідувально-диверсійної діяльності та навичок виживання на полі бою.

    Раніше мобілізовані скаржилися на те, що в учбках ЗСУ вони не отримували жодних навичок і були безпорадні на полі бою.

  • Українських чоловіків за кордоном закликають вступати до Українського легіону

    Українських чоловіків за кордоном закликають вступати до Українського легіону

    В останні дні українці, які перебувають за кордоном, почали отримувати численні повідомлення із закликами вступити до Українського легіону – добровольчого підрозділу Збройних Сил України, сформованого з громадянами України, які проживають за межами країни. Цей крок є частиною розширення мобілізації та зміцнення військових сил України на фоні триваючого конфлікту.

    Листи надходять від додатка «Резерв+» зареєстрованим у ньому користувачам.

    «Західна техніка, навчання в країнах НАТО, бойові українські командири та однодумці – це Український легіон, де кожен може знайти посаду за фахом», – йдеться в повідомленні.

    Посилання веде на сайт Легіону, де йдеться, що у відпустку можна буде з’їздити за кордон, навчання відбуватиметься в Польщі на базах НАТО, добровольці пройдуть 35-денну базову військову підготовку, а потім професійну підготовку і бойове злагодження, а зарплата може досягати 190 тис. гривень.

    При цьому багато одержувачів листів зазначають, що система Gmail за замовчуванням відправляє ці послання в спам.

    Нагадаємо, ще в липні, через 3 дні після оголошення про створення Легіону, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заявки на вступ подали вже кілька тисяч осіб.

  • В українських школах нарастає дефіцит учителів

    В українських школах нарастає дефіцит учителів

    Українські школи стикаються з критичним дефіцитом учителів, що стає все більш гострою проблемою в освітній сфері країни. Це явище не лише загрожує якості освіти, але й ставить під сумнів стабільність і ефективність навчального процесу в українських школах.

    Як сказав міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю «ВВС Україна», одна з головних причин нестачі педагогів – низькі зарплати. Середня зарплата вчителя зараз – 12 тисяч гривень, але може бути й нижчою, залежно від навантаження, повідомив міністр.

    У дошкільних закладах оклади педагогів ще нижчі – 6 тисяч.

    «Фактично багато педагогів, особливо молоді, отримують оклади нижче мінімалки (зараз мінімальна зарплата в Україні 8000 гривень – Ред.). Є ще різні доплати, але навіть із ними зарплати мізерні. Вчителям вигідніше займатися репетиторством або взагалі йти з професії. При цьому навантаження на педагогів зростає. Тому люди масово звільняються», – каже директор київського навчально-виховного комплексу №141 “ОРТ” Юрій Кіньков.

    Міністр каже, що найбільше відчувається дефіцит учителів з англійської, математики, фізики, інформатики.

    І це не дивно.

    Вчителі інформатики та математики масово йдуть в IT, англійської – в репетиторство і приватні мовні школи.

    У середньому індивідуальне заняття в репетитора коштує від 300-400 гривень. Тобто ті ж 18 годин на тиждень, за які в державній школі вчитель отримує близько 8 тисяч гривень на місяць, на приватних уроках можуть забезпечити вже до 21,6-28,8 тисяч на місяць.

    А якщо проводити по 5 уроків на день, то сума зростає до 40 тисяч на місяць.

    Викладачі англійської можуть розраховувати на вищі тарифи – до 500-600 за урок, тобто в них є можливість заробляти до 60 тисяч на місяць.

    Тому відтік учителів зі шкіл іде серйозний.

    І влада зараз практично нічого не робить, щоб його зупинити. Навпаки, нещодавно Кабмін ухвалив постанову, якою фактично «відмовився» від учителів, які виїхали до Європи. Та й загалом усе, що відбувається у школах, відповідає політиці «оптимізації» закладів освіти, яку Україна обіцяла МВФ ще до війни.

    Для батьків такі тенденції означають лише одне: якість знань у дітей падає. І навіть для того, щоб дитина опанувала стандартну навчальну програму, доводиться доплачувати.

  • Україна формує нові механізовані бригади

    Україна формує нові механізовані бригади

    Україна активно формує нові механізовані бригади, що свідчить про стратегічний підрахунок і розрахунок на тривалу війну з Російською Федерацією. Це рішення, повідомляє Forbes, демонструє, що українська сторона не очікує швидкого завершення конфлікту і готується до тривалої боротьби за відновлення своїх територій.

    Як пише видання, створення цих бригад залежить від успішної мобілізації та іноземної допомоги. За даними Militaryland, підготовка нових бригад відбуватиметься за кордоном, а багатьох рекрутів планують набирати серед українців, які проживають в інших країнах.

    Україні необхідно мобілізувати достатньо солдатів, щоб заповнити втрати і створити нові підрозділи. Це складне завдання для країни з населенням у 38 млн, яка вже забезпечує армію чисельністю близько мільйона осіб, зазначає Forbes.

  • До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

    До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

    Міністр юстиції України Денис Малюська заявив Financial Times, що перші ув’язнені, які були мобілізовані до Збройних Сил України (ЗСУ), очікується, що до кінця літа вони опиняться на фронті.

    Зараз ці особи перебувають у процесі військової підготовки, яка триватиме принаймні два місяці.

    Кілька ув’язнених розповіли виданню, що готові мобілізуватися, тому що хочуть свободи і спокути. Інші були мотивовані вищою зарплатою, яка може дозволити їм утримувати свої сім’ї, виконуючи при цьому патріотичний обов’язок.

    Малюська повідомив, що початкова кампанія з вербування засуджених, як очікується, дасть близько 5000 нових рекрутів, а “за найсприятливіших обставин” їхня кількість може потроїтися.

    Тим часом 24 ОМБр повідомляє про формування у своєму складі батальйону “Характерники”, в якому служитимуть колишні ув’язнені. Вони вже склали військову присягу і проголосили “молитву українського націоналіста”

    “Серед них дуже багато патріотів, які неодноразово виявляли бажання захищати Батьківщину. Є багато людей із бойовим досвідом. Найближчим часом “Характерники” почнуть виконувати бойові завдання і покажуть себе на полі битви”, – йдеться в повідомленні бригади.