Daypolitico

Позначка: НАЗК

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Володимира Бугрова звільнили з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка у зв’язку із завершенням строку дії його контракту. П’ятирічна угода завершилася 29 квітня 2026 року, після чого університет переходить до процедури проведення нових виборів керівника.

    Водночас він підтвердив, що планує знову брати участь у виборах і балотуватися на посаду ректора повторно. Конкурс на цю посаду був оголошений ще у березні 2026 року.

    Після завершення строку повноважень ректора університет зобов’язаний організувати вибори відповідно до законодавства України про вищу освіту. Процедура передбачає висування кандидатів, передвиборчі програми та таємне голосування колективу університету.

    Фактично завершення контракту Бугрова означає початок перехідного періоду в керівництві КНУ, під час якого обов’язки управління закладом виконуються у межах передбачених внутрішніх процедур до обрання нового ректора або переобрання чинного.

    У соціальних мережах та окремих публікаціях з’явилася інформація, що Володимир Бугров нібито може бути обмежений у праві балотуватися через адміністративну справу, пов’язану з недостовірним декларуванням.

    Однак сам ексректор це заперечує і заявляє, що юридичних підстав для недопуску до виборів немає. Він наголошує, що українське законодавство розрізняє «корупційні правопорушення» та «правопорушення, пов’язані з корупцією», і саме це, на його думку, є ключовим у його ситуації.

    Бугров стверджує, що у його випадку йдеться не про корупційний злочин, а про адміністративне правопорушення, за яке передбачено штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Він також заявив, що не погоджується з висновками у справі та має намір продовжувати юридичне оскарження.

    Ситуація навколо декларації Володимира Бугрова почала розвиватися наприкінці 2025 року, коли Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило неточності в його декларації на суму близько 900 тисяч гривень.

    Пізніше матеріали справи були розглянуті в суді першої інстанції. Суд встановив, що Бугров не задекларував автомобіль Volkswagen Golf 2015 року випуску, яким він, за матеріалами справи, користувався на постійній основі.

    Його було визнано винним за частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення вимог фінансового контролю.

    Сам Бугров наполягав, що звинувачення є безпідставними та не відповідають реальному стану речей, а також заявляв, що справа може мати ознаки спроби вплинути на його політичну та академічну діяльність.

    28 квітня 2026 року апеляційний суд розглянув скаргу у цій справі, однак залишив рішення суду першої інстанції без змін.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є одним із найбільших і найстаріших закладів вищої освіти України, тому вибори його ректора традиційно привертають значну увагу академічної спільноти та суспільства.

    Процедура обрання керівника університету є конкурентною і зазвичай передбачає участь кількох кандидатів із різними програмами розвитку закладу, зокрема щодо міжнародної співпраці, наукової діяльності та реформування управління.

    Наразі в університеті триває підготовка до виборів нового ректора. Офіційні кандидати, їхні програми та дата голосування мають бути оголошені відповідно до внутрішнього графіка виборчої процедури.

    Володимир Бугров, попри завершення контракту та судові суперечки, підтвердив намір брати участь у конкурсі, що означає, що він може знову претендувати на посаду керівника одного з ключових університетів країни.

  • Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    Майже 300 кандидатів “зрізались” на деклараціях: НАЗК викрило мільйонні приховані активи

    В Україні посилили контроль за доброчесністю кандидатів на державні посади: лише за минулий рік 260 осіб не змогли пройти спеціальну перевірку через недостовірні дані у деклараціях. Йдеться про претендентів на впливові посади в органах влади, які або приховали значні статки, або не змогли пояснити їхнє походження. Про це повідомили у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

    За інформацією агентства, ключовою причиною відмови у призначенні стала невідповідність задекларованих доходів і реального майнового стану кандидатів. У багатьох випадках йшлося про значні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон визначає, що якщо особа не може пояснити походження активів на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (станом на 2026 рік — понад 300 тис. грн), це є підставою для негативного висновку спецперевірки.

    У НАЗК зазначають, що перевірки стосуються насамперед кандидатів на посади категорій «А» і «Б» — тобто вищого корпусу державної служби, а також посад із підвищеним корупційним ризиком. Саме ці категорії передбачають найбільший рівень відповідальності та доступ до ресурсів, тому вимоги до прозорості їхніх доходів є особливо жорсткими.

    З початку 2026 року тенденція зберігається: ще близько 60 кандидатів уже не змогли пройти перевірку через невідповідності у деклараціях. Це свідчить про системність проблеми, а також про те, що механізм контролю поступово починає працювати ефективніше.

    Разом із тим у НАЗК визнають, що навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає остаточною перепоною для призначення. У деяких випадках рішення про призначення все ж ухвалюється суб’єктом призначення — органом чи посадовцем, який має відповідні повноваження. У таких ситуаціях агентство переходить до глибшої перевірки декларацій або ініціює моніторинг способу життя посадовця.

    Один із показових кейсів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції. Під час первинної перевірки в його декларації виявили недостовірні дані на понад 16,6 млн грн. Попри це, кандидат надав пояснення і був призначений на посаду. Однак подальша повна перевірка виявила ще більші розбіжності — сума прихованих активів зросла до понад 26 млн грн. У результаті Національне агентство з питань запобігання корупції зафіксувало ознаки кримінального правопорушення за статтею про декларування недостовірної інформації та передало матеріали до Офіс Генерального прокурора.

    Інший випадок зафіксували у Дарницькому районному суді Києва. Кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на те, що під час спецперевірки виявили недостовірні дані майже на 5 млн грн. Після повної перевірки ця сума зросла до понад 6,3 млн грн, і матеріали справи були передані до Національна поліція України.

    У НАЗК наголошують, що такі випадки демонструють важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Саме тому агентство активно використовує інструмент моніторингу способу життя — аналіз витрат, майна та фінансової поведінки осіб уже після їх призначення.

    Загалом із моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року, після часткового їх призупинення через війну, агентство опрацювало понад 44,1 тисячі запитів. Це свідчить про масштабність процесу і значне навантаження на антикорупційні органи.

    Фахівці відзначають, що спецперевірки є одним із ключових інструментів запобігання корупції на етапі призначення. Вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією ще до того, як ті отримають доступ до державних ресурсів або впливу.

    Водночас експерти наголошують: ефективність цієї системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі суб’єктів призначення. Якщо негативні висновки ігноруються, це знижує довіру до системи та створює ризики для державного управління.

    На тлі євроінтеграційного курсу України питання прозорості та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово наголошували, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є однією з ключових умов подальшої підтримки України.

    Таким чином, результати спецперевірок за 2025 рік і початок 2026-го демонструють дві паралельні тенденції: з одного боку — посилення контролю і виявлення порушень, з іншого — наявність системних проблем із доброчесністю частини кандидатів. У цих умовах подальше вдосконалення механізмів перевірки та підвищення відповідальності за недостовірне декларування залишаються ключовими завданнями антикорупційної політики держави.

  • 64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    64 тисячі держслужбовців в Україні декларують відсутність житла

    В Україні десятки тисяч державних службовців у своїх електронних деклараціях не вказують жодного об’єкта нерухомості, повідомляє NGL.media з посиланням на аналіз відкритих даних е-декларацій.

    За даними видання, близько 64 тисячі посадовців за останній рік задекларували відсутність будь-якого житла, а приблизно 46 тисяч із них не зазначали жодної нерухомості щонайменше протягом двох останніх років поспіль.

    Найбільшу частку серед таких випадків становлять представники органів місцевого самоврядування та працівники комунальних підприємств — близько 9,5 тисячі осіб. Це можуть бути як посадові особи громад, так і працівники комунальних структур, які зобов’язані подавати декларації незалежно від рівня посади.

    Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці — по 7,3 тисячі осіб у кожній категорії. Також близько 1,5 тисячі декларантів працюють у міністерствах та підпорядкованих державних органах.

    Окремо журналісти зазначають, що дев’ятеро співробітників Офісу президента не вказали у деклараціях жодного об’єкта нерухомості. Також виявлено щонайменше сімох суддів із подібними деклараціями, що викликає додаткові питання з огляду на рівень їхніх доходів і соціальний статус.

    Серед правоохоронних органів найбільше таких випадків зафіксовано серед поліцейських і патрульних. Також серед декларантів без нерухомості згадуються 14 співробітників Бюро економічної безпеки та шість працівників Державного бюро розслідувань.

    В Україні щорічне електронне декларування є обов’язковим для широкого кола посадовців — від державних службовців до суддів, прокурорів, військових та працівників державних і комунальних підприємств.

    Декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і включає 16 розділів, серед яких інформація про доходи, грошові активи, зобов’язання, корпоративні права, транспорт та нерухомість.

    Законодавство зобов’язує декларанта вказувати всю нерухомість, яка прямо або опосередковано пов’язана з ним або членами його сім’ї. Це стосується як власності, так і орендованого або безоплатно використовуваного житла.

    Попри масштабність системи декларування, її контрольні можливості залишаються обмеженими. За даними NGL.media, щороку в Україні подається близько 630 тисяч декларацій, однак НАЗК проводить повні перевірки лише приблизно 1200 із них.

    Це означає, що фактична глибока верифікація охоплює незначну частину посадовців, тоді як основна маса декларацій перевіряється вибірково або автоматизовано.

    Система електронного декларування була запроваджена як один із ключових інструментів антикорупційної політики після Революції гідності. Вона має забезпечувати прозорість доходів і майнового стану посадовців, а також дозволяти виявляти невідповідності між задекларованими даними та реальним рівнем життя.

    Останні роки в Україні триває дискусія щодо ефективності системи: з одного боку, вона є однією з найвідкритіших у Європі, з іншого — її контрольні механізми обмежені через велику кількість декларацій і недостатні ресурси для повної перевірки всіх поданих даних.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Нардеп Веніславський підтримує жорстку мобілізацію, поки його сини залишаються поза нею

    Народний депутат від партії «Слуга народу» Федір Веніславський опинився у центрі публічної дискусії через свою позицію щодо мобілізації та обставини життя членів його родини під час війни.

    Про це пише видання СтопКор

    Політик активно підтримує посилення мобілізаційних заходів, зокрема в обласних центрах, пояснюючи це необхідністю забезпечення справедливого розподілу навантаження між регіонами. За його словами, не має бути ситуації, коли у невеликих населених пунктах мобілізовано більшість чоловіків, тоді як у великих містах частина військовозобов’язаних не відчуває війни.

    Водночас, як зазначають у медіа, обидва сини депутата не проходять службу. Старший син працює у Міністерстві закордонних справ і має бронювання. За даними декларацій та відкритих джерел, під час повномасштабної війни він придбав дорогий автомобіль та нерухомість.

    Зокрема, йдеться про автомобіль преміум-класу вартістю близько 2,9 млн гривень, яким, згідно з декларацією, користується і сам депутат. Також повідомляється про придбання квартири в Харкові.

    Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що Веніславський не задекларував позику у розмірі 2 млн гривень, надану старшому сину. Попри підтвердження цього факту, ознак адміністративного правопорушення виявлено не було, і покарання не застосовувалося.

    Молодший син депутата проживає за кордоном. Водночас сам Веніславський публічно виступав за пом’якшення правил виїзду для молодих чоловіків, зокрема віком до 22 років, а також підтримував ідею підвищення цього вікового порогу до 25 років.

    У публічному просторі також лунають заяви, що депутат виступав проти запровадження чітких термінів служби та ротацій для військових, що викликало критику з боку окремих політиків.

    Ситуація викликала обговорення щодо можливих подвійних стандартів у питаннях мобілізації, а також щодо прозорості декларування доходів і майна посадовців.

    Сам Веніславський раніше наголошував, що його позиція спрямована на зміцнення обороноздатності держави та забезпечення справедливого підходу до мобілізації.

  • Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Ексчиновник БЕБ Ящук задекларував майно і потрапив у поле зору антикорупційних органів

    Колишній керівник підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олег Ящук після звільнення оприлюднив декларацію, у якій відобразив доходи, майно та фінансові активи своєї родини. Водночас його ім’я фігурує у матеріалах антикорупційних органів, які вивчають походження окремих активів.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з поданими даними, у 2025 році Ящук отримав понад 711 тисяч гривень заробітної плати в БЕБ, а також 120 тисяч гривень доходу від роботи в приватній компанії «Транскомгруп», куди він перейшов після звільнення.

    У декларації зазначено, що родина складається з дружини та двох синів. Дружина задекларувала соціальні виплати і страхові нарахування на суму понад 8 тисяч гривень.

    Серед нерухомості — квартира в Києві площею понад 50 квадратних метрів вартістю близько 2,14 мільйона гривень, земельна ділянка в Чернігівській області та об’єкт незавершеного будівництва — ще одна квартира у столиці, оформлена на дружину.

    Також у декларації фігурує автомобіль BMW X3 2022 року, який записаний на іншу особу, але перебуває у користуванні родини. Грошові активи Ящука включають кілька тисяч євро готівкою та кошти на банківських рахунках, загалом — кілька десятків тисяч гривень. Окремо вказані позики — як надані третім особам, так і отримані родиною.

    При цьому у декларації відсутні відомості про корпоративні права, цінні папери або значні фінансові зобов’язання.

    Водночас, за інформацією, яка циркулює у відкритих джерелах, антикорупційні органи вивчають походження окремих активів, пов’язаних із Ящуком. Зокрема, йдеться про автомобілі, зареєстровані на сторонніх осіб, а також можливу нерухомість за кордоном.

    Серед іншого згадуються транспортні засоби, оформлені на осіб, які можуть бути пов’язані з родиною або оточенням ексчиновника. За попередніми даними, правоохоронці намагаються встановити джерела фінансування цих активів і їх фактичних власників.

    Також відомо про подання позову до Вищого антикорупційного суду щодо можливого визнання частини майна необґрунтованими активами. Йдеться, зокрема, про транспортні засоби, вартість яких оцінюється у мільйони гривень.

    Наразі офіційних рішень у цій справі немає, а всі обставини перевіряються. Сам Ящук у декларації не зазначає жодних додаткових активів за кордоном чи складних фінансових інструментів.

    Ситуація довкола ексдетектива БЕБ демонструє, що навіть після звільнення з державної служби посадовці залишаються у полі уваги антикорупційних органів, особливо коли виникають питання щодо відповідності задекларованих доходів і реального рівня активів.

  • НАЗК виявило у директора телекомпанії незадекларовані доходи і майно

    НАЗК виявило у директора телекомпанії незадекларовані доходи і майно

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації директора КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Руслана Керімова. Матеріали перевірки вже передано до правоохоронних органів.

    Як встановили у НАЗК, посадовець вказав у декларації недостовірні дані щодо місця проживання. У документі він зазначив, що зареєстрований і фактично проживає у Києві, хоча з листопада 2024 року офіційно зареєстрований у Павлограді — у будинку, який належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Також він не задекларував два закордонні паспорти.

    Окремі порушення стосуються нерухомості. Керімов не вказав квартиру в Павлограді, де йому належить частка ще з 2006 року. Крім того, у декларації щодо власної квартири в Києві площею майже 40 квадратних метрів, придбаної у 2017 році, він не зазначив її реальну вартість, хоча раніше ці дані подавав коректно.

    Суттєві розбіжності виявлено і в інформації про транспортний засіб. Посадовець задекларував автомобіль Mazda CX-5 2023 року за ціною 250 тисяч гривень, хоча за договором купівлі-продажу його фактична вартість становила близько 1,3 мільйона гривень. Сам Керімов пояснив це помилкою через стан здоров’я та приблизний розрахунок ПДВ, однак у НАЗК ці аргументи відхилили, вказавши на невідповідність пояснень фактичним обставинам.

    Найбільш серйозні порушення стосуються доходів. За даними агентства, посадовець не задекларував 2,65 мільйона гривень, отриманих у квітні 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в одному зі столичних житлових комплексів. При цьому історія інвестування у цей об’єкт триває з 2017 року, однак ні сам об’єкт незавершеного будівництва, ні майнові права на нього у деклараціях не відображалися.

    Також встановлено, що у 2018 році Керімов інвестував значні кошти у будівництво, які перевищували його офіційні доходи. У НАЗК зазначили, що пояснення посадовця суперечать як законодавству, так і його попереднім деклараціям.

    За результатами перевірки дії посадовця кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію. Матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого розслідування.

  • Скільки заробила родина Зеленського за рік: оприлюднено декларацію

    Скільки заробила родина Зеленського за рік: оприлюднено декларацію

    Сукупний дохід родини президента України Володимира Зеленського у 2025 році зріс більш ніж на 500 тисяч гривень і склав 15,8 мільйона гривень. Відповідні дані оприлюднені в електронній декларації на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Згідно з документом, особистий дохід глави держави становив 7,44 мільйона гривень. Водночас заробітна плата президента залишилася відносно невеликою — 336 тисяч гривень на рік, що становить близько 28 тисяч гривень на місяць.

    Основну частину доходів сформували інші джерела. Зокрема, понад 4,18 мільйона гривень президент отримав від погашення облігацій внутрішньої державної позики. Ще понад 2,12 мільйона гривень надійшло від здачі майна в оренду. У загальному доході родини частка від ОВДП склала понад 8,3 мільйона гривень.

    Порівняно з попереднім роком доходи родини зросли: у 2024 році вони становили трохи більше 15,28 мільйона гривень.

    У декларації також зазначені грошові активи. На банківських рахунках президент задекларував 1,8 мільйона гривень, 357 тисяч євро та 38 тисяч доларів. Готівкою зберігається 595 тисяч доларів, майже 98 тисяч гривень і 1 тисяча євро.

    Щодо майна, суттєвих змін у 2025 році не відбулося. Президент володіє квартирою у Києві площею понад 130 квадратних метрів, двома гаражами, а також має частку у двох квартирах разом із Сергієм Шефіром. Крім того, у користуванні перебуває державна дача з господарськими будівлями.

    Частина нерухомості оформлена на дружину президента Олену Зеленську, зокрема квартира у Великій Британії та інші об’єкти. Подружжя також задекларувало ювелірні вироби, годинники та автомобілі Range Rover і Mercedes-Benz.

    Окремо в декларації зазначено, що у вересні 2025 року Володимир Зеленський став власником торговельних марок “Зеленський” і Zelenskyy. Вони можуть використовуватися для широкого переліку товарів і послуг, а термін їх дії встановлено до 2032 року.

    Кампанія декларування триває щороку з 1 січня до 31 березня, і наразі завершується.