Daypolitico

Позначка: НБУ

  • 105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту

    Тридцять років тому Україна остаточно отримала один із головних символів економічної незалежності — власну повноцінну національну валюту. 2 вересня 1996 року почалася грошова реформа, під час якої купоно-карбованці замінили гривнею, а з українських цін, зарплат і банківських рахунків фактично зникли п’ять нулів. Одна гривня дорівнювала 100 тисячам карбованців, тож банкнота в один мільйон карбованців перетворювалася на десять гривень.

    Сама реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року. У цей період гривня та карбованець ще могли перебувати в обігу паралельно, а після завершення обміну гривня стала єдиним законним платіжним засобом. Міжнародний валютний фонд тоді відзначав, що передумовами для запуску постійної валюти стали різке уповільнення інфляції та відносна стабілізація валютного курсу в першій половині 1996 року.

    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Один мільйон карбованців зразка 1995 року. Після грошової реформи така сума дорівнювала 10 гривням.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5000 карбованців, 1995 рік. Реверс.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    Одна гривня першої серії. Банкноти цього дизайну виготовляли ще 1992 року, але в обіг вони надійшли у вересні 1996-го. Художники — Василь Лопата та Борис Максимов.
    105 контейнерів гривні через Атлантику: як Україна таємно завезла власну валюту
    5 гривень проєкту 1992 року — аверс (Богдан Хмельницький).

    Однак сама гривня була готова значно раніше. Роботу над нею почали ще у 1992 році, практично одразу після відновлення незалежності. Україна на той момент не мала повного технологічного циклу для виробництва сучасних захищених банкнот, тому перші купюри довелося замовляти за кордоном. Банкноти за дизайном художників Василя Лопати та Бориса Максимова друкували в Канаді та Великій Британії.

    Саме з цим пов’язана одна з найдраматичніших сторінок історії гривні — секретне транспортування надрукованих грошей через Атлантичний океан.

    У серпні 1992 року українське судно вирушило через Босфор, Середземне море й Атлантику до Канади. Про справжню мету рейсу знало обмежене коло людей. У Монреалі на судно завантажували вже надруковані українські банкноти, які перевозили до порту під посиленою охороною.

    За спогадами учасників операції, опублікованими згодом у «Віснику Національного банку України», 13 вересня на судно завантажили 105 контейнерів із гривнями. Далі маршрут проліг не безпосередньо в Україну, а на Мальту. Там друкували банкноти вищих номіналів — 50 і 100 гривень — на підприємстві відомої британської компанії Thomas De La Rue.

    На Мальті до вантажу додали ще 23 контейнери. Таким чином, загалом на борту опинилося 128 контейнерів українських грошей. Операцію проводили в умовах максимальної секретності та із серйозними заходами безпеки.

    Учасники перевезення згадували, що спеціальна група супроводу була озброєна не лише пістолетами й автоматами, а й кулеметами та сигнальними ракетами. Фактично молода держава перевозила через океан одну з найважливіших складових майбутньої фінансової системи.

    Однак надруковані гроші не потрапили в гаманці українців одразу. Частина перших гривень чекала свого часу приблизно чотири роки.

    Причиною була економічна ситуація. Україна переживала гіперінфляцію, падіння виробництва та надзвичайну нестабільність. Тимчасовий купоно-карбованець стрімко втрачав вартість, а номінали збільшувалися практично щороку. Введення гривні в таких умовах могло означати швидке знецінення нової валюти ще до того, як вона встигла закріпитися.

    Ситуація почала змінюватися лише у 1996 році. За оцінками МВФ, жорсткіша фінансова політика дала змогу суттєво знизити темпи інфляції. У 1996 році Україна вперше після проголошення незалежності досягла відносно стійкої цінової стабілізації, а курс національної валюти став значно прогнозованішим. Саме тоді влада вирішила, що настав час запускати гривню.

    25 серпня 1996 року президент Леонід Кучма підписав указ №762/96 «Про грошову реформу в Україні». Уже 2 вересня почався масштабний обмін.

    Для держави це була колосальна логістична операція. Звичайних банківських відділень не вистачило б, щоб за два тижні обміняти гроші для мільйонів людей. Тому Україна фактично перетворила на тимчасові пункти обміну значну частину соціальної інфраструктури.

    Офіційна інструкція передбачала, що працівники могли отримувати гривні та міняти карбованці на підприємствах, студенти — у навчальних закладах, а обмінні пункти дозволялося організовувати не тільки в банках, а й на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових вокзалах.

    Пенсії, зарплати, стипендії та інші виплати від початку реформи вже мали видаватися у гривнях. Банки також повинні були автоматично перерахувати наявні вклади громадян за встановленим курсом.

    Ключовий принцип реформи полягав у тому, що всі грошові показники перераховували в єдиному співвідношенні — 100 000 карбованців до 1 гривні. Це стосувалося не лише готівки, а й зарплат, цін, тарифів, банківських залишків і бухгалтерських показників.

    Саме тому люди формально не втрачали свої заощадження лише через зміну грошової одиниці. Один мільйон карбованців ставав десятьма гривнями, 100 тисяч — однією гривнею.

    Втім, психологічно перехід був непростим. Після років інфляції українці звикли оперувати сотнями тисяч і мільйонами карбованців. Тепер ті самі суми раптом перетворилися на десятки або сотні гривень.

    Побоювання щодо нової валюти існували й через попередній досвід інфляції. Влада намагалася переконати населення, що деномінація не означає конфіскації заощаджень. На період переходу також застосовувалися окремі адміністративні обмеження, зокрема контроль цін і валютних операцій. Уже 13 вересня МВФ повідомляв, що частину таких заходів почали скасовувати.

    Попри масштаб операції, реформа відбулася доволі швидко. За даними МВФ, під час установленого періоду вдалося конвертувати майже 98% карбованцевої грошової маси. Для людей, які з об’єктивних причин не могли провести обмін вчасно, термін пізніше продовжували.

    Грошова реформа не могла миттєво вирішити економічні проблеми країни. Україна все ще мала значні борги із зарплат і соціальних виплат, слабку банківську систему та економіку, яка тільки виходила з надзвичайно глибокої кризи.

    Проте введення гривні виконало іншу фундаментальну функцію: країна отримала постійну національну валюту й власну грошову систему.

    За наступні роки Україна створила й повний цикл виробництва грошей усередині країни. Якщо перші банкноти доводилося замовляти в Канаді та Великій Британії, то згодом запрацювали українські банкнотні й монетні виробничі потужності. НБУ сьогодні називає вересневу реформу 1996 року моментом, коли гривня остаточно стала національною валютою незалежної України.

    Через 30 років банкнотний ряд продовжує змінюватися. Уже 4 вересня 2026 року НБУ планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Так новий етап історії гривні символічно розпочнеться лише через два дні після 30-річчя реформи, завдяки якій українці вперше отримали сучасну національну валюту.

    А історія зі 105 контейнерами, секретним рейсом через Атлантику та озброєною охороною показує, наскільки складним був шлях до звичайної банкноти, яка сьогодні сприймається як невіддільна частина української державності.

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Банкір Сергій Геннадійович Мамедов, який сьогодні офіційно є головою правління та фактичним контролером “Глобус Банку”, до цього моменту зберігає зв’язки з оточенням біглого екс-президента Віктора Віктора Януковича.

    Водночас, Глобус Банк, являється одним із банків-партнерів державної програми доступного іпотечного кредитування єОселя, через яку кредитується значна частина українських військовослужбовців та їх сімей.

    Як пов’язані з РФ структури отримали доступ до особистих даних українських військовослужбовців та їх сімей у нашом у журналістському розслідуванні.

    Як банкір “сім’ї” Сергій Мамедов допоміг вкрасти мільярди оточенню Януковича

    У фінансових колах банкіра Сергія Мамедова називають “особистим касиром Арбузова та Курченко”. Така репутація за Мамедовим закріпилась через багаторічне обслуговування інтересів близького оточення нині біглого екс-президента Віктора Януковича.

    Кандидатуру Мамедова навіть розглядали на посаду голови НБУ за часів Януковича, в тому числі завдяки його зв’язкам з Сергієм Арбузовим.

    Тому з приходом до влади Януковича, кар’єра Мамедова стрімко пішла вгору. “Сім’я” також доручила йому “неформальний нагляд” за банками у ролі виконавчого директора і члена ради Незалежної асоціації банків України.

    Далі Сергія Мамедова обирають головою правління державного “Укргазбанку”. У лютому 2014-го, коли “сім’я” тікала з України, перед Мамедовим поставили задачу – вивести 1 мільярд гривень з очолюваного ним державного банку для оточення Януковича.

    Власне кажучи, Сергій Мамедов із завданням справився: 14 лютого державний “Укргазбанк”, під керівництвом Мамедова, надає “Брокбізнесбанку” Сергія Курченка кредит – 673 млн гривень, які, звісно, так ніхто і не повернув.

    Ще 55 млн гривень від “Укргазбанку” отримали підставні фірми Курченка: “Кванта-коста” – 30 млн грн., ТОВ “Неосинтез” – 20 млн грн., ТОВ “Кримбутангаз” – 5 млн грн. Усі вказані кредити надані під поруку ПАТ “Реал-Банк” Сергія Курченка.

    Варто відзначити, що хоча Генпрокуратура розпочала займатись цією справою, Сергію Мамедову вдалось уникнути кримінальної відповідальності.

    Проросійське оточення Сергія Мамедова, яке залишилось в Україні

    Кар’єра Сергія Мамедова розпочиналась поруч із іншим відомим банкіром та сторонником руського міра Василем Горбалем. З грудня 2006 року по жовтень 2010 року Мамедов обіймав посаду заступника голови правління “Укргазбанку”, яким тоді фактично володів і керував Горбаль.

    ФОТО: Наставник Сергія Мамедова банкір та екс-нардеп Василь Горбаль з Віктором Януковичем

    Нагадаємо, наразі екс-регіонал Василь Горбаль являється членом Наглядової ради Нацбанку та продовжує складати протекцію Сергію Мамедову. Мова йде як за “політичне прикриття” так і за вирішення з регулятором ряду питань в інтересах Мамедова.

    Також Василь Горбаль попри п’ятий рік війни продовжує підтримку та лобізм інтересів Української православної церкви Московського патріархату в Україні.  Також Горбаль має тісні багатолітні зв’язки з українським олігархом Вадимом Новинським, якого вважають одним з головних спонсорів УПЦ Московського патріархату.

    Зв’язок самого Василя Горбаля з УПЦ МП, зокрема з митрополитом Онуфрієм, та одіозними людьми з кремлівського оточення налічує щонайменше близько 20-ти років. І всі ці 20 років Горбаль у своїх інтерв’ю просував концепцію “російського світу”.

    З 2007 року Горбаль і Омельяненко разом були членами правління організації “День Хрещення Русі”, яка організувала святкування релігійних свят у столиці під патронатом РПЦ, а також спільно привезли до Києва лояльного тоді Кремлю Андрія Кураєва.

    У липні 2011 році Горбаль привіз у Київ Путінського лідера рок-гурту “Брати Карамазови” Олега Карамазова для святкування “Дня Хрещення Русі”, яке відбулось одночасно у Києві, Мінську та Москв. Пізніше за це та інші “досягнення” Олег Карамазов отримав орден від Володимира Путіна.

    Як бачимо Сергій Мамедов зберіг усі свої з’язки часів Януковича, якими до цього часу активно користується.

    Як Сергій Мамедов уникає кримінальної відповідальності завдяки старим зв’язкам часів Януковича  

    Ці самі “зв’язки часів Януковича” часто допомагали Сергію Мамедову уникати кримінальної відповідальності навіть там, де це здавалось практично неможливо.

    До прикладу, Глобус Банк Сергій Мамедов фактично “віджав” у свого кума – Дениса Мальцева.

    Нагадаємо, австрійський судовий експерт встановив, що Дениса Мальцева було виведено зі складу засновників банку “Глобус” за підробленими документами.

    Документи були фальсифіковані групою осіб на чолі із Сергієм Мамедовим – головним акціонером банку на сьогодні.

    Що цікаво, “віджавши” банк у Мальцева, Сергій Мамедов почав його просто грабувати. Так у 2017 році за фактом крадіжки Мамедовим 850 тис. доларів з приватного депозитного рахунку клієнта Глобус банку була відкрита кримінальна справа.

    У лютому 2022 року Державне бюро розслідувань проводило розслідування щодо можливого відмивання 135 млн грн за участю “Глобус Банку” та ТОВ “Нове обладнання” (ЄДРПОУ 38929719). Кримінальне провадження №62019000000000982 відкрито за статтями 191 та ч. 2 ст. 209 КК — привласнення майна в особливо великих розмірах та легалізація коштів.

    За версією слідства, посадові особи “Нового обладнання” у змові з чиновниками державних підприємств здійснювали циклічні псевдогосподарські операції між депозитарними рахунками, після чого гроші перераховували на підставні компанії. Печерський райсуд Києва розглядав клопотання ДБР про продовження строків розслідування.

    Як Сергій Мамедов незважаючи на проросійський бекграунд долучився до державної програми єОселя

    Незважаючи на відкриті кримінальні справи та явно токсичне оточення, “Глобус Банк” Мамедова сьогодні являється одним із ключових уповноважених банків державної програми єОселя. Програму реалізує ПрАТ “Укрфінжитло”, яке з листопада 2022 року очолює Євген Мецгер.

    Так Сергій Мамедов і скандальний банкір Євген Мецгер опинилися в одній фінансовій структурі: один контролює комерційний банк, який видає пільгові іпотеки, другий керує державною компанією, яка забезпечує ці гроші.

    Варто відзначити, що Євген Мецгер, який раніше потрапив у скандал з журналістами Громадського любить замовляти інтерв’ю, в яких підкреслює свою близькість до Володимира Зеленського.

    ФОТО: Скріншот видання NV Бізнес

    При цьому варто відзначити, що користувачі державної програми єОселя неодноразово фіксували, що пільгові кредити отримують не тільки ті, кому вони призначалися. Власне кажучи, цей факт визнає і сам Євген Мецгер у численних інтерв’ю, але незважаючи на публічні заяви продовжує працювати з Сергієм Мамедовим.

    Для розуміння “феномену” як нечистий на руку банкір з російським бекграундом Сергій Мамедов продовжує працювати з єОселя та отримувати доступ до особистих даних українських військовослужбовців, варто згадати, що дружина Євгена Мецгера на п’ятий рік повномасштабного вторгнення продовжує здавати нерухомість в Туреччині росіянам.

  • НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    НБУ дав аграріям додаткові 30 днів: через удари РФ змінюють правила експорту зерна та олії

    Національний банк України пішов на тимчасове пом’якшення валютних обмежень для аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою. Регулятор збільшив зі 120 до 150 календарних днів граничні строки розрахунків за експортними операціями з низкою ключових видів української аграрної продукції. Нові правила поширюються на операції, здійснені з 1 липня 2026 року, і діятимуть до кінця серпня 2027 року.

    Фактично українські експортери отримали додаткові 30 днів для завершення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це має особливе значення зараз, коли через російські атаки на порти та цивільне судноплавство звичні маршрути експорту працюють із серйозними перебоями, а перевезення вантажів альтернативними шляхами потребує значно більше часу.

    Рішення закріплене постановою Правління НБУ від 25 серпня 2026 року №97 і набрало чинності 26 серпня.

    Якої продукції стосуються нові правила

    Послаблення не поширюється автоматично на весь український експорт. НБУ визначив конкретний перелік аграрних товарів.

    Йдеться про продукцію за кодами УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306.

    До нього потрапили насамперед зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та побічні продукти їх переробки.

    Новий 150-денний строк застосовуватиметься до відповідних експортних операцій, здійснених у період з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно.

    Це важливе уточнення: йдеться не просто про контракти, укладені після набрання постановою чинності 26 серпня. НБУ фактично поширив новий режим і на операції, здійснені починаючи з 1 липня.

    Чому НБУ терміново змінив правила

    Причиною рішення стала ситуація в Чорному морі.

    У липні та серпні Росія суттєво посилила атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна. Через загрозу судноплавству аграрні компанії зіткнулися із затримками відвантажень та необхідністю використовувати довші й дорожчі альтернативні маршрути.

    Ситуація в окремі періоди ставала критичною. Після російських ударів у липні захід суден за агропродукцією до чорноморських портів України тимчасово призупинявся. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пов’язував це, зокрема, з атакою 19 липня на судно з кукурудзою, внаслідок якої загинули десять моряків.

    Масштаби проблеми добре демонструють дані за серпень.

    За інформацією Адміністрації морських портів, яку наводило Reuters, у перші два тижні серпня експорт зерна з України впав приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В липні та на початку серпня було зафіксовано понад 70 атак РФ на українську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

    Для України це особливо болісно, оскільки Чорне море залишається ключовою артерією аграрної торгівлі: близько 90% експорту основних зернових та олійних культур проходило саме морським шляхом.

    Агроекспорт різко просів

    Проблеми з портами вже позначилися на реальних обсягах торгівлі.

    За даними Української аграрної конфедерації, лише за перші 12 днів серпня експорт основних зернових культур різко скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Зокрема, пшениці було експортовано близько 175 тисяч тонн проти 759 тисяч тонн роком раніше. Експорт ячменю впав із 206 тисяч до приблизно 37 тисяч тонн, а кукурудзи — зі 184 тисяч до 68 тисяч тонн.

    Міністр агрополітики Тарас Висоцький 14 серпня повідомляв, що через проблеми з портами аграрний експорт у серпні фактично впав приблизно на 70% від потенційного рівня.

    І проблема полягає не тільки у фізичній можливості вивезти зерно.

    Коли судно не може своєчасно зайти в український порт, вантаж доводиться перенаправляти залізницею, автомобільним транспортом або через Дунай та порти сусідніх держав. У результаті логістичний ланцюг стає довшим, дорожчим і менш прогнозованим.

    Наприклад, українські зернові вантажі, які прямують залізницею до румунської Констанци, можуть простоювати по кілька днів через завантаженість портових терміналів.

    Саме за таких обставин встановлений раніше 120-денний строк для завершення валютних розрахунків почав створювати додаткові ризики вже для самих українських експортерів.

    Аграрії просили збільшити строк

    Зміна правил не була несподіваною.

    Ще 20 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомляв, що відомство планує звернутися до уряду з пропозицією рекомендувати НБУ збільшити строк повернення валютної виручки за експортом основних зернових, олійних культур та рослинної олії зі 120 до 150 днів.

    21 серпня Кабінет Міністрів ухвалив відповідне розпорядження №833-р.

    Після цього НБУ провів консультації з Міністерством аграрної політики та представниками аграрного бізнесу й погодився на тимчасове пом’якшення правил.

    Таким чином, від публічного оголошення ініціативи до фактичного набрання новими правилами чинності минуло менше тижня.

    Що 150 днів означають для аграріїв

    Граничний строк розрахунків — це період, протягом якого має бути завершена валютна частина зовнішньоекономічної операції.

    Для експортера це означає, що після постачання товару за кордон валютна виручка повинна надійти у визначений законодавством строк. Якщо цього не відбувається, виникає ризик порушення валютного законодавства.

    У звичайних умовах 120 днів могли бути достатнім періодом. Але нинішня ситуація створила обставини, які часто не залежать від аграрія або трейдера: затримку судна, перенесення відвантаження, зміну порту, перевантаження товару на інший транспорт або повну перебудову маршруту.

    Тому додаткові 30 днів — це насамперед страховка від ситуації, коли український бізнес формально порушує валютні правила через затримки, спричинені війною.

    У самому НБУ очікують, що рішення допоможе підтримати експортерів, мінімізувати ризики порушення валютного законодавства та зберегти експортний потенціал аграрної галузі. При цьому регулятор вважає, що продовження строків не створить додаткових загроз для макрофінансової стабільності України.

    Чому рішення важливе не лише для аграріїв

    Аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень України, тому проблеми з морською торгівлею виходять далеко за межі одного сектору.

    Крім того, нинішня ситуація накладається на початок нового маркетингового сезону, коли на ринок надходить урожай і виробникам необхідно звільняти сховища та отримувати кошти для наступного виробничого циклу.

    Аналітики «УкрАгроКонсалту» оцінювали експорт агропродукції в липні приблизно у 2,9 млн тонн — на 33% менше, ніж у червні, тобто ще до подальшого серпневого погіршення ситуації.

    Тому рішення НБУ не вирішує головної проблеми — воно не розблоковує порти і не робить Чорне море безпечнішим. Проте воно прибирає частину регуляторного тиску з компаній, які через воєнні ризики фізично не можуть працювати за довоєнною логікою.

    І саме в цьому полягає головна зміна: держава фактично визнала, що після нового загострення ситуації в Чорному морі 120 днів для частини аграрного експорту вже недостатньо.

    Новий режим діятиме до 31 серпня 2027 року, якщо до того часу правила не будуть переглянуті знову.

  • Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Платіжні мільярди та казино: суд арештував активи ексдепутата Максима Сигалова

    Печерський районний суд Києва у січні 2026 року наклав арешт на майно та кошти колишнього депутата Максима Сигалова, якого слідство пов’язує з діяльністю платіжних компаній «ДАЙМОНД ПЕЙ» та «Є-ПЕЙ». У матеріалах суду йдеться про можливе ухилення від сплати податків, проведення платежів на користь організаторів азартних ігор та схеми маскування фінансових операцій.

    За даними судових матеріалів, під час розслідування правоохоронці досліджують діяльність платіжної інфраструктури, яка обслуговувала операції у сфері онлайн-гемблінгу. Зокрема, у справі згадуються платежі, пов’язані з ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ». Лише за кілька днів у квітні 2024 року на нові рахунки цих компаній надійшло понад 1,1 млрд грн, після чого близько 1,09 млрд грн було перераховано на користь «ДАЙМОНД ПЕЙ» для подальших виплат виграшів.

    Мільярдні обороти та претензії податкової

    Окремо слідство досліджує діяльність ТОВ «Є-ПЕЙ». За результатами аналітичного дослідження Бюро економічної безпеки за період із 1 січня 2021 року до 30 квітня 2023 року, компанія могла занизити доходи за 2021–2022 роки на 21,8 млрд грн.

    У судових матеріалах зазначено, що це могло спричинити ненадходження до державного бюджету майже 3,9 млрд грн податку на прибуток. Слідство пов’язує можливі порушення, зокрема, з приховуванням фактичного змісту фінансових операцій та використанням механізмів маскування платежів. Водночас ці цифри наразі є оцінкою слідства, а не встановленим судом фактом.

    У матеріалах кримінального провадження також фігурують версії щодо використання карткових рахунків третіх осіб для проведення операцій та подальшого переміщення коштів. Правоохоронці перевіряють можливе використання таких механізмів для приховування походження грошей і їх подальшої легалізації.

    НБУ забрав ліцензію у «ДАЙМОНД ПЕЙ»

    Платіжна компанія «ДАЙМОНД ПЕЙ» раніше мала ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків. У липні 2024 року НБУ відкликав у компанії ліцензію.

    Регулятор пояснив рішення виявленням недостовірної інформації у документах, які подавалися для отримання ліцензії. Крім того, Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію особи, яка опосередковано володіла істотною участю в компанії. Регулятор також повідомив про зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією.

    Після відкликання ліцензії банки припинили ділові відносини з компанією, а кошти на її рахунках були заблоковані відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

    Що арештував суд

    У січні 2026 року суд дозволив накласти арешт на активи, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження. Йдеться, зокрема, про нежитлову нерухомість, автомобіль Land Rover Range Rover 2023 року випуску та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах США та євро.

    Кримінальне провадження триває. Наразі суд не встановив винуватість Максима Сигалова у вказаних правопорушеннях, а наведені у матеріалах справи обставини є версією органу досудового розслідування, яку ще має бути доведено в установленому законом порядку.

     

  • Долар знову нижче 45 гривень: де 25 серпня купити валюту найдешевше

    Долар знову нижче 45 гривень: де 25 серпня купити валюту найдешевше

    Курс долара та євро в Україні 25 серпня змінився переважно у бік зниження. В окремих банках американську валюту продають дешевше за 45 гривень, а євро також трохи втратило у вартості. Офіційний курс Національного банку України встановлено на рівні 44,7064 грн за долар та 52,1594 грн за євро.

    На готівковому ринку середній курс долара в обмінниках становить 44,73 грн за купівлю та 44,85 грн за продаж. Євро в середньому купують по 52,07 грн, а продають по 52,25 грн. Таким чином, готівковий долар утримується нижче позначки 45 гривень.

    Де найдешевше купити долар

    Серед великих банків найнижчий курс продажу долара 25 серпня пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,80 грн. Трохи дорожче американська валюта коштує в monobank – 44,83 грн.

    У ПриватБанку долар у відділеннях можна придбати за 44,85 грн, а в «Мобільному Ощаді» курс продажу також становить 44,85 грн. Для карткових операцій у ПриватБанку встановлено курс 44,84 грн.

    Найдорожче серед наведених варіантів долар продають по 45 грн – саме такий курс діє для карток в Ощадбанку та у відділеннях ПУМБ.

    Отже, за 100 доларів за найвигіднішим курсом доведеться заплатити 4480 гривень у ПУМБ за комерційним курсом. У monobank це буде 4483 грн, у ПриватБанку у відділенні та «Мобільному Ощаді» – по 4485 грн.

    Де дешевше купити євро

    Найнижчий курс продажу євро серед наведених банків становить 52,50 грн. За такою ціною валюту можна придбати у відділеннях ПриватБанку та ПУМБ. У monobank курс продажу становить 52,52 грн.

    В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» євро продають по 52,55 грн, у ПриватБанку для карткових операцій – по 52,63 грн. Найвища ціна серед наведених варіантів – 52,70 грн за євро в Ощадбанку для карток.

    За яким курсом вигідніше продати валюту

    Тим, хто планує продавати долари, найбільш вигідний курс серед зазначених банків пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,50 грн. В Ощадбанку та ПУМБ у відділеннях курс купівлі становить 44,60 грн, у monobank – 44,43 грн, а в ПриватБанку – 44,40 грн за долар для карток та 44,25 грн у відділеннях.

    Євро найвигідніше продавати через «Мобільний Ощад» – 52,00 грн. В Ощадбанку для карток курс купівлі становить 51,95 грн, у monobank – 51,83 грн, у ПУМБ – 51,80 грн. У ПриватБанку євро приймають по 51,75 грн для карткових операцій та по 51,50 грн у відділеннях.

    Таким чином, 25 серпня долар залишається нижче психологічної позначки 45 гривень у частині банків та обмінників. Водночас різниця між курсами купівлі та продажу залишається суттєвою, тому перед обміном варто враховувати не лише ціну продажу валюти, а й умови конкретного банку чи пункту обміну.

  • Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Чинні валютні обмеження Національного банку України можуть створювати парадоксальну ситуацію: компанії, які зберігають власників і центр ухвалення рішень в Україні, мають менше можливостей для міжнародної експансії, ніж бізнес із зареєстрованою за кордоном холдинговою структурою. Таку проблему порушує аналіз українського валютного регулювання, де пропонується дозволити контрольовані закордонні інвестиції за рахунок власної валютної виручки підприємств.

    Жорсткі валютні правила НБУ були запроваджені на початку повномасштабної війни як антикризовий захід для захисту резервів і фінансової стабільності. Постанова Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року визначила систему обмежень на транскордонні операції, яка згодом неодноразово змінювалася та доповнювалася винятками. Сам регулятор наголошує, що валютна лібералізація має відбуватися поступово з урахуванням ситуації на фінансовому ринку.

    Проблема, яку критикують представники бізнесу, полягає у різниці між українською компанією та аналогічним підприємством, власником якого є іноземний холдинг.

    Наприклад, український виробник може мати валютну виручку та хотіти інвестувати 300 тисяч євро у склад, сервісний центр або торговельну компанію в Європі. Однак саме переказ власних коштів для такої інвестиції залишається суттєво обмеженим. Водночас компанія з іноземною материнською структурою може використовувати механізми виплати дивідендів або інше доступне фінансування для подальшого інвестування за межами України.

    У такій конструкції різниця виникає не через діяльність підприємств, кількість працівників чи сплачені податки, а через структуру власності.

    НБУ поступово послаблює правила, але не відкриває інвестиції

    Національний банк протягом останніх років поступово розширював перелік дозволених валютних операцій. Зокрема, регулятор запроваджував механізми, які дають бізнесу можливість проводити окремі транскордонні операції залежно від походження коштів та конкретної мети платежу. У 2026 році НБУ продовжив пом’якшення валютних правил, залишаючи при цьому загальну модель контрольованого руху капіталу.

    Водночас сама можливість українського бізнесу інвестувати за кордон для створення експортної інфраструктури залишається окремим питанням валютної лібералізації.

    Критики нинішньої моделі наголошують: не кожен переказ коштів за кордон є «втечею капіталу». Придбання нерухомості для власників або іноземних фінансових активів справді може створювати тиск на валютний ринок. Однак інвестиція у склад, сервісний центр, логістику, сертифікацію чи дистрибуцію української продукції має іншу економічну мету – збільшити майбутню виручку та присутність компанії на зовнішніх ринках.

    Саме тому пропонується створити окремий «ліміт міжнародної експансії» для українських підприємств. Його суть – дозволити інвестувати за кордон лише власну валюту, яка вже надійшла на рахунки компанії в Україні. Серед запропонованих критеріїв – ліміт до 1 млн євро на рік або 10% валютної виручки за попередні 12 місяців.

    Кошти при цьому пропонується дозволяти лише для чітко визначених бізнес-цілей, а операції вимагати підтвердження банком. Житлова нерухомість, портфельні активи та непрозоре фінансування пов’язаних компаній мають залишатися забороненими.

    Такий підхід, на думку авторів пропозиції, міг би прибрати парадокс, за якого українському бізнесу іноді вигідніше мати власника за кордоном. Закон України «Про валюту і валютні операції» закріплює свободу валютних операцій як загальний принцип, а валютні обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними визначеним цілям.

    Таким чином, питання полягає не у повному відкритті руху капіталу під час війни, а у створенні контрольованого механізму, який дозволить українським компаніям розширювати експорт без створення додаткового попиту на валюту. Інакше обмеження, покликані захищати економіку, потенційно можуть стимулювати бізнес переносити власність за кордон.

  • Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    Глава НБУ Андрій Пишний дав зелене світло банку Український капітал та групі Блек Аудит

    За інформацією фінансових кіл, глава Нацбанку Андрій Пишний разом із заступником Дмитром Олійником вчергове допомогли банку Український капітал, через який проходять операції по відмиванню коштів так званої групи “Блек Аудит”.

    Так, за повідомленням наших джерел, Дмитро Олійник, який курує блок пруденційного нагляду НБУ, на фоні резонансу в ЗМІ застосовує захід впливу до Українського капіталу, простими словами виписує штраф у розмірі 42,5 млн грн, при цьому знімає інший захід впливу у вигляді “проблемного статусу”, який був накладений на 180 днів, через порушення нормативів.

    За інформацією джерел, за проявлену “лояльність” до Українського Капіталу Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник отримали 1,0 м $.

    Але ситуація з банком Український Капітал цікава не так розміром “відкатів” які отримує  Нацбанк з кожної сумнівної операції (нагадаємо, раніше ми повідомляли, що розмір відкатів за кожну таку операцію складає 0,3% від суми, що виводиться), а тим фактом, що після розслідування НАБУ навколо Sense Bank, ряду фігурантів плівок НАБУ потрібно мати інфраструктуру для виведення коштів отриманих корупційним шляхом за кордон.

    Хто стоїть за тіньовим офісом “Блек Аудит”, який надає послуги податкової мінімізації, “обналу” та виведення капіталу за кордон

    “Блек Аудит” – це неформальна назва тіньового фінансового офісу, який надає повний спектр незаконних послуг для бізнесу в тіні: від “обналу” до виведення коштів за кордон.

    За інформацією з фінансових кіл, в Блек Аудит загалом “трудяться” близько 80 осіб, а левова частка операцій проходить через банк “Український капітал”.

    Адреса офісу Black Audit добре відома як рядовим українським корупціонерам та бізнесменам, так і главі НБУ Андрію Пишному та знаходиться на печерських пагорбах по вулиці Мала Шияновська.

    ЗМІ пов’язують роботу “Блек Аудиту” з колишніми працівниками податкової та митниці Василем Сандулом та Євгеном Кулібабою.

    Василь Сандул до 2019 року працював у Слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, а до того – у львівській податковій. Його номер у спеціальних сервісах підписували як “Василь Рябошапка Син”, “Вася схеми від Соловйова”, “Вася Рябошапки новий податкова Сандул”.

    Зараз на нього оформлено низку компаній, зокрема “СК Партнери”, у якій його повноправний партнер – Євген Кулібаба, колишній опер відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ГУ ДФС у Львівській області.

    Структура пропонує повний спектр послуг для тіньової економіки від “скруток” ПДВ, створення фіктивного податкового кредиту, обготівкування, виведення валюти через зовнішньоекономічні контракти до офшорних схем та розрахунків в криптовалюті. Для реалізації цих операцій використовується мережа юридичних осіб, переважно зареєстрованих у Харківській області, через які вибудовуються ланцюжки поставок і оформляються документи для фіктивних угод.

    Одним із найприбутковіших напрямів називають імпорт автомобілів через Львівську та Волинську митниці. Після призначення керівником митниці Ореста Мандзія, якого Сандул називає своїм близьким другом, багатьох імпортерів, за словами учасників ринку, фактично змусили проводити оформлення через пов’язані з Black Audit компанії.

    Автомобілі ввозяться на підконтрольних юросіб, оформляються митні декларації та валютні платежі за кордон, хоча фактично більшість машин уже продана фізособам. Схема працює виключно для виведення валюти під прикриттям легальної зовнішньоекономічної діяльності.

    Коштовності валізами, а кошти через банк Український Капітал: історія відносин Ірини Мудрої та Андрія Пишного

    Під час спецоперації антикорупційних органів під кодовою назвою “Форест Гамп”, детективи НАБУ зафіксували цікаву фразу близької соратниці Андрія Пишного та уже екс-заступниці глави ОП Ірини Мудрої про те, що вона збиралась “вивозити свої коштовності валізами”, щоб сховати від правоохоронців. 

    Варто відзначити, що Ірині Мудрій таки було що “ховати” від детективів НАБУ, так як  тільки “за десяток виходів у світ, Мудра показала люксових речей на 70 тис дол”. І це під час війни, коли Україна  активно залучає  міжнародне фінансування, якого за словами Володимира Зеленського “не вистачає”.

    Водночас, якщо коштовності Ірина Мудра вирішила вивозити валізами, то інші кошти отримані ймовірно корупційним шляхом, будуть виводитись з країни скоріш за все через главу Нацбанку Андрія Пишного та банк Український Капітал.

    Нагадаємо, Ірина Мудра довго була “правою рукою” Андрія Пишного, яку він у свій час вигідно прилаштував у команду Андрія Єрмака.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

    Варто відмітити, що Андрій Пишний також тісно пов’язаний з потрапившим у скандал  Sense Bank.

    Зокрема, за словами нардепа Данила Гетманцева, шість топ-посадовців Sense Bank особисто повʼязані з Пишним. “Широко закриті очі Пишного на виявлені в ході перевірки Нацбанком Сенс Банку мільярдні порушення фінмону, поряд із наджорсткою реакцією НБУ на значно дрібніші порушення з картками простих людей. Розумію, що Андрій – майстер відкидати хвости, аби врятуватися. Але не цього разу. Вимагаю відставку”, – додав Гетманцев.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.