Daypolitico

Позначка: незаконне збагачення

  • Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем.

    У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена фінансовим активам найближчого оточення нардепа, яке, за версією слідства, може бути пов’язане з походженням сумнівних статків.

    Серед об’єктів перевірки — автомобіль Toyota Land Cruiser 2022 року випуску, яким користувався Молоток, однак не вказав його у декларації. Також з’ясовується джерело коштів на купівлю дороговартісного нерухомого майна Шевченко та її родичів.

    Яна Шевченко, попри мізерний офіційний дохід у 1,85 млн грн з 1998 по 2025 рік, задекларувала 320 тисяч доларів та 55 тисяч євро готівкою. Її вітчим і мати, які спільно заробили за той самий період 3,38 млн грн, також мають елітну нерухомість у столиці.

    Зокрема, Шевченко з 2019 року володіє квартирою в Києві площею 100,4 кв. м вартістю понад 6,2 млн грн. А її вітчим у 2025 році купив іншу квартиру площею 136,7 кв. м за понад 13 млн грн. В день укладання угоди він оформив довіреність на управління цією нерухомістю на Шевченко та помічника нардепа.

    Розслідування триває. НАБУ встановлює джерела походження коштів, а також перевіряє законність придбання і користування майном, що може належати Ігорю Молотку через підставних осіб.

  • Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Ексдепутат і його сім’я можуть втратити майно через підозру в незаконному збагаченні

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом щодо конфіскації майна колишнього депутата Глухівської міської ради Сумської області Володимира Гриба, а також його дружини Ірини та сина Артема.

    Загальна сума активів, які прокуратура вважає необґрунтованими, становить 4,27 мільйона гривень. Серед них — квартира у Києві площею 53,8 кв. м вартістю 2,77 млн грн, машиномісце на 12,5 кв. м (вартістю 225 тис. грн), а також автомобіль Toyota RAV4 2022 року випуску (вартістю 1,28 млн грн), що оформлений на сина ексдепутата.

    За даними прокурора, родина Гриба не мала достатніх офіційних доходів для придбання цього майна. Тому в САП вважають такі активи необґрунтованими і вимагають їхньої конфіскації на користь держави. На згадане майно вже накладено арешт.

    ВАКС прийняв позов до розгляду та призначив підготовче засідання у справі на 14 серпня 2025 року о 10:30. Засідання відбудеться у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

  • НАЗК підозрює секретаря Обухівської міської ради у незаконному збагаченні на 45 мільйонів

    НАЗК підозрює секретаря Обухівської міської ради у незаконному збагаченні на 45 мільйонів

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило масштабні порушення в декларації секретаря Обухівської міської ради Лариси Ільєнко. За результатами перевірки встановлено, що чиновниця могла вказати недостовірні відомості на понад 32 мільйони гривень. Окрім того, її підозрюють у незаконному збагаченні ще на майже 13 мільйонів.

    Наразі відкрите кримінальне провадження за статтею 366-2 Кримінального кодексу України — йдеться про декларування завідомо недостовірної інформації. Загальна сума невідповідностей у декларації Лариси Ільєнко перевищує 45 мільйонів гривень.

    Попри те, що розгляд таких справ у компетенції НАБУ, наразі розслідування веде Національна поліція. Санкція статті передбачає обмеження або позбавлення волі строком до двох років, а також заборону обіймати державні посади.

    На сьогоднішній день Ільєнко продовжує обіймати посаду секретаря міськради. Водночас джерела в правоохоронних органах не виключають, що після завершення досудового розслідування справа може бути передана до НАБУ, а сама посадовиця — відсторонена.

  • За що затримали заступника з «Лісів України»: автопарк, квартири і фіктивне розлучення

    За що затримали заступника з «Лісів України»: автопарк, квартири і фіктивне розлучення

    Державне бюро розслідувань затримало колишнього заступника начальника Центрального лісового офісу державного підприємства «Ліси України» за підозрою в незаконному збагаченні та приховуванні активів на понад 38 мільйонів гривень.

    Звичайна посада заступника керівника філії ДП, а насправді — розкішний автопарк, квартири в кількох містах, готівка в доларах і євро та фіктивне розлучення, щоб приховати майно. Таку картину оприлюднили слідчі ДБР та НАЗК.

    За результатами слідчих дій встановлено такі незадекларовані активи:

    • Porsche Cayenne 2019 року випуску

    • Mercedes-Benz 2024 року

    • Понад 2,5 млн грн готівкою у валюті

    • Щонайменше 6 млн грн витрат без підтверджених джерел доходу

    • Три квартири в Києві, Одесі та Житомирі

    • Банківські рахунки, приховані від декларування

    • Дохід «колишньої» дружини, на яку чиновник оформив частину майна після фіктивного розлучення

    У НАЗК уточнили, що схема з «розлученням» дозволила посадовцю формально вийти з-під обов’язку декларувати значну частину статків. Утім, аналітики встановили фактичне спільне проживання з екс-дружиною, що є ознакою умисного приховування майна.

    Фігурант справи обіймав посаду в структурі державного лісового гіганта — ДП «Ліси України». Підприємство з мільярдним оборотом перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань через непрозорі аукціони, незаконні рубки та схеми з приватизацією лісових ресурсів.

    У цьому випадку, як вважають слідчі, прибутки посадовець отримував у готівці — ймовірно, від «відкатів» та занижених аукціонних ставок. Далі кошти перетворювались на майно, переоформлюване на родичів або зберігалося в доларах і євро «під матрацом».

    Наразі підозрюваного затримано. Йому інкримінують статті про незаконне збагачення та недекларування активів. Найближчим часом суд обиратиме запобіжний захід.

  • ДБР викрило нові епізоди корупції у справі колишнього судді Ємельянова

    ДБР викрило нові епізоди корупції у справі колишнього судді Ємельянова

    Колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України повідомлено нову підозру — цього разу за фактом незаконного збагачення. За даними Державного бюро розслідувань і НАЗК, мова йде про майно на понад 97 мільйонів гривень, легальне походження якого фігурант не зміг підтвердити. У документах офіційно не вказано прізвище підозрюваного, однак за описом обставин очевидно, що йдеться про Артура Ємельянова.

    Як повідомили в ДБР, під час перебування на посаді судді, Ємельянов і його родина стали власниками шести квартир, п’яти гаражів, нежитлових приміщень у комплексах «Новопечерські Липки» та «Tetris Hall», трьох автомобілів, тринадцяти земельних ділянок, корпоративних прав у двох компаніях, а також тримали 60 тисяч доларів на рахунках.

    Слідчі встановили, що екссуддя легалізував кошти, отримані у складі злочинної організації, шляхом фіктивної підприємницької діяльності, записаної на близьких осіб. Зокрема, вказувалося про доходи нібито від освітніх чи психологічних послуг. Надалі ці гроші використовувалися для купівлі елітної нерухомості та активів.

    Матеріали про спосіб життя екссудді були передані до НАЗК. За результатами моніторингу Національне агентство з питань запобігання корупції встановило: походження активів на 97 млн грн не підтверджено, що свідчить про незаконне збагачення.

    Підозра оголошена за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — набуття активів, що значно перевищують законні доходи. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, у грудні 2024 року Ємельянову повідомили першу підозру — за участь у злочинній організації, яка отримувала хабарі за «потрібні» судові рішення. У травні 2025 року його затримали повторно за підозрою в посяганні на економічну безпеку України. За даними слідства, після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов’язання, Ємельянов планував втечу за кордон.

  • Начальника Бучанського ТЦК Леоніда Викочка судитимуть за незаконне збагачення

    Начальника Бучанського ТЦК Леоніда Викочка судитимуть за незаконне збагачення

    Поки українська армія стримує ворога на фронті, деякі посадовці в тилу примудряються не лише збагачуватись, а й ретельно маскувати статки через родичів. Саме такий випадок став об’єктом спільного розслідування СБУ та НАЗК — і тепер вже офіційно переданий до суду.

    Йдеться про начальника Бучанського районного ТЦК та СП Леоніда Викочка. Йому інкримінують незаконне збагачення на суму понад 21 мільйон гривень.

    За інформацією НАЗК, у 2022–2024 роках він та його близьке оточення набули майна і готівки, законність походження яких він не зміг обґрунтувати.

    Що саме придбав офіцер:

    • житловий будинок у Бучі — 1,9 млн грн;

    • дві земельні ділянки — 436 тис. і 387 тис. грн;

    • недобудований будинок на одній із ділянок — вартість будівництва понад 1,2 млн грн;

    • готівка — 14,46 млн грн (еквівалент $350 тисяч), вилучена під час обшуків.

    Крім того, через близьких осіб було оформлено ще низку активів:

    • теща стала власницею квартири в Бучі, придбаної на майже 1,4 млн грн. На момент оформлення вона перебувала на тимчасово окупованій Луганщині, а згодом виїхала до ЄС. Угоду уклали через довіреність, за якою діяла дружина офіцера;

    • у 2023 році мати Викочка стала власницею двох авто — Toyota Corolla (2023) та Seat Leon (2019). Один із автомобілів придбано за явно заниженою ціною — всього 149 тис. грн замість понад мільйона.

    Суть схеми

    Справу кваліфіковано за статтею 368-5 КК — незаконне збагачення. Слідство вважає, що:

    • придбання майна здійснювалося за рахунок доходів, походження яких не підтверджено;

    • частина угод оформлювалась через родичів, зокрема на тимчасово окупованих територіях;

    • використовувались фіктивні оцінки вартості та довіреності.

    НАЗК наголошує: Викочко не зміг надати жодного документального підтвердження джерел фінансування. Фактично вся виявлена власність — необґрунтовані активи, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення.

    Що загрожує

    У разі доведення вини, офіцеру загрожує:

    • від п’яти до десяти років позбавлення волі,

    • з конфіскацією майна,

    • із забороною обіймати державні посади строком до трьох років.

    Ця історія — чергове нагадування, що навіть у період війни контроль над військовими структурами має бути не формальністю, а реальним інструментом протидії корупції.

  • Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    17 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила масштабні зміни до антикорупційного законодавства, суттєво збільшивши порогові значення відповідальності за декларування недостовірної інформації, а також оновивши підхід до притягнення за незаконне збагачення.

    Новий закон, ухвалений на базі законопроєкту №13271-1, змінює одразу кілька ключових нормативних актів: Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та профільні закони.

    За оновленою редакцією ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю), адміністративна відповідальність настає, якщо різниця між задекларованими і фактичними даними становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 454 тис. до 2,27 млн грн. Раніше поріг був у 100 прожиткових мінімумів (302 тис. грн).

    У ст.366-2 Кримінального кодексу («Декларування недостовірної інформації») також відбулися важливі зміни:

    • Частина 1: поріг піднято з 750 до 2500 прожиткових мінімумів – 7,75 млн грн;

    • Частина 2: застосовується при перевищенні 2500 прожиткових мінімумів.

    Одночасно збільшено і штрафи:

    • за ч.1 – від 68 до 102 тис. грн (4000–6000 НМДГ),

    • за ч.2 – від 102 до 136 тис. грн (6000–8000 НМДГ).

    Цікаво, що в іншій статті – ст.368-5 ККУ («Незаконне збагачення») – поріг зменшено: тепер відповідальність настає при перевищенні активів над доходами особи на 3000 прожиткових мінімумів (9,084 млн грн). Раніше цей показник становив 6500 ПМ (9,84 млн грн).

    Уточнено також, що члени ВЛК (військово-лікарських комісій) та колишніх МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) відтепер також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.

    У ст.290 Цивільного процесуального кодексу встановлено новий поріг для позову про необґрунтовані активи: від 750 ПМ (2,271 млн грн). Раніше було 500 ПМ (1,514 млн грн). Це дає змогу подавати цивільні позови до осіб із необґрунтованими статками лише при значнішій різниці між активами та доходами.

    Законом доповнено ст.59 Закону «Про запобігання корупції», зокрема чітко визначено строки зберігання даних у Реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення:

    • 1 рік — у разі адміністративної чи цивільної відповідальності;

    • до погашення судимості — для кримінальних правопорушень;

    • 5 років — щодо юридичних осіб, які були покарані у зв’язку з корупцією.

    Після спливу відповідного строку інформація про особу виключається з реєстру.

    Нарешті, у закон «Про військовий обов’язок і військову службу» внесено уточнення: особи, які обвинувачуються у тяжких або особливо тяжких корупційних злочинах і щодо яких триває судовий процес, не можуть бути мобілізовані до ЗСУ та інших військових формувань.

    Підвищення порогів для притягнення до відповідальності виглядає як крок до фокусування на тяжких корупційних випадках, але водночас викликає побоювання у правозахисників: чи не відкриє це нове “вікно можливостей” для чиновників, які декларуватимуть майно на мільйони з надією уникнути покарання через нові, вищі планки?

    У будь-якому разі ці зміни стануть лакмусовим папірцем ефективності української антикорупційної політики в найближчі роки.

  • Ексзаступнику голови поліції Кіровоградщини повідомили про підозру у незаконному збагаченні

    Ексзаступнику голови поліції Кіровоградщини повідомили про підозру у незаконному збагаченні

    Колишній заступник начальника поліції Кіровоградської області Сергій Бухиннік отримав підозру в незаконному збагаченні. Слідство встановило, що упродовж 2022–2023 років він набув майна на суму понад 33 мільйони гривень, яке оформлював на близьких родичів, щоб приховати його справжнє походження.

    Про це повідомляє 368.media з посиланням на матеріали справи.

    Хто такий Сергій Бухиннік

    Бухиннік працював у підрозділах МВС та Нацполіції з 2012 року, а останні три роки своєї служби очолював кримінальну поліцію в Дніпропетровській та Кіровоградській областях. НАЗК провело моніторинг способу життя експосадовця й виявило майнову “аномалію”, яка суттєво перевищує його офіційні доходи.

    Елітне житло і дорогі авто — через родичів

    Власність, яку було встановлено за результатами перевірки:

    • 17 квартир у центрі Львова,

    • 4 квартири та 2 паркомісця в новобудовах Дніпра,

    • Seat Leon і Range Rover Evoque.

    Усе це майно оформлено на матір, тещу, дружину та інших родичів. Щоб приховати походження коштів, використовувалися фіктивні договори позики — нібито сторонні особи передавали родичам гроші для купівлі.

    «Пенсіонерки-мільйонерки»

    Особливу увагу викликали “успіхи” 70–85-річних жінок у родині Бухинніка:

    • 70-річна мати придбала 10 квартир на майже 15 млн грн, маючи офіційний дохід лише 2 млн за 24 роки.

    • 78-річна теща стала власницею 9 квартир на понад 13 млн грн, хоча її сумарні доходи становили близько 700 тис. грн.

    • 85-річна родичка володіє двома квартирами та двома паркомісцями у Дніпрі, при тому що її доходи не перевищують 330 тис. грн, а вартість майна — понад 4 млн грн.

    Підозра і подальші дії

    Експравоохоронцю оголошено підозру за ст. 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення, що передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна.

    Розслідування триває. НАЗК очікує на подальші дії правоохоронців, зокрема накладення арештів на активи та перевірку інших осіб, причетних до легалізації коштів.

  • ДБР викрило полковника ЗСУ в розкраданні пального на 12 мільйонів

    ДБР викрило полковника ЗСУ в розкраданні пального на 12 мільйонів

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому начальнику служби пального та мастильних матеріалів тилу Командування Сухопутних військ ЗСУ Олександру Заярному. Полковника звинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 12 мільйонів гривень і незаконному зберіганні вогнепальної зброї.

    Хоча ім’я в офіційних повідомленнях не вказувалося, “Українська правда” підтвердила, що йдеться саме про Заярного — спадкового тиловика, сина генерал-лейтенанта Бориса Заярного, який свого часу очолював ракетно-паливне забезпечення ЗСУ.

    Як повідомляє детективне бюро Absolution, Заярний налагодив злочинну схему всередині Міністерства оборони. Суть її — в обміні:

    • якісне армійське пальне, закуплене державним коштом, передавалося цивільним за заниженими цінами;

    • на заміну закуповувалося дешевше пальне сумнівної якості;

    • різниця осідала в кишенях учасників схеми.

    Такий механізм дозволяв і заробляти, і замітати сліди. Але розкішне життя полковника привернуло увагу правоохоронців.

    У 2023–2024 роках Заярний придбав:

    • 14 земельних ділянок у Київській області,

    • квартиру в Києві,

    • три автомобілі: Toyota Tundra, Skoda Octavia, Hyundai Tucson,

    • облігації внутрішньої держпозики, оформлені на себе і родичів.

    Заярний не зміг підтвердити джерела походження цих активів, тож ДБР кваліфікувало їх як незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ).

    Під час обшуків також виявили незареєстровану зброю та боєприпаси, що додало ще одну статтю обвинувачення — незаконне поводження зі зброєю (ст. 263 ч.1 ККУ).

    Особливу увагу викликає “спадковість” схеми. Батько фігуранта, генерал Борис Заярний, у 90-х і 2000-х роках відповідав за всю систему паливного тилу української армії. Імовірно, син міг використати напрацьовані зв’язки, щоб побудувати власну схему збагачення в нових умовах воєнного стану.

    ДБР проводить досудове розслідування. За двома статтями, які інкримінують Заярному, йому загрожує до 10 років ув’язнення. Слідчі також перевіряють участь інших осіб — і з числа військових, і з-поміж “цивільних контрагентів”.

  • Суд залишив під арештом майно Тищенка на мільйони

    Суд залишив під арештом майно Тищенка на мільйони

    Вищий антикорупційний суд залишив без змін арешт на майно народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка. Йдеться про понад 300 тисяч доларів, 150 тисяч євро та елітний годинник Audemars Piguet Royal Oak Off Shore.

    Таке рішення ухвалено у межах розслідування НАБУ, що стосується можливого незаконного збагачення нардепа та брехні в декларації за 2022 рік. Слідчі вважають, що Тищенко не задекларував активів на суму, що суттєво перевищує його легальні доходи — понад 30 мільйонів гривень.

    Що арештували

    Майно було вилучено під час обшуків у помешканнях самого Тищенка та його колишньої дружини. Крім арештованих коштів, обшуки виявили ще 320 тисяч доларів та понад 240 тисяч євро, що надійшли в НАБУ із паралельного провадження ДБР.

    Захист політика намагався оскаржити арешт, наполягаючи, що:

    • Тищенка не повідомили про засідання;

    • обшуки нібито проводилися без належних дозволів;

    • гроші та годинник — задеклароване майно;

    • арешт базується лише на припущеннях слідчого.

    Крім того, адвокати нардепа стверджували, що вилучене майно ДБР ніколи не арештовувало, а тому НАБУ не мало права його використовувати у своєму провадженні.

    Чому суд залишив усе під арештом

    Представник НАБУ заперечив усі аргументи сторони захисту. Він зазначив, що:

    • обшуки проводилися на підставі ухвал Печерського райсуду Києва;

    • Тищенко отримав належне повідомлення про засідання, але не з’явився;

    • майно має статус речових доказів, а його вартість не відповідає задекларованим доходам нардепа.

    Суд повністю підтримав позицію слідства. У рішенні зазначено, що спосіб життя Тищенка, зокрема регулярні поїздки за кордон і дорогі покупки, викликає сумніви щодо законності походження коштів.

    Кримінальне провадження стосується ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу. Це вже не перший випадок, коли фігурує ім’я Тищенка в корупційних скандалах. Цього разу, як свідчать документи, антикорупційні органи налаштовані довести справу до кінця.