Daypolitico

Позначка: оборонна промисловість

  • Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Мільярд за неіснуючі послуги: НАБУ викрило масштабну схему на експорті української зброї

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили ймовірну корупційну схему, через яку державне підприємство оборонної галузі могло втратити понад 1,1 мільярда гривень. Гроші перераховували іноземній компанії за посередництво у продажі української військової продукції, хоча, за версією слідства, жодних послуг вона фактично не надавала.

    Про це 30 жовтня повідомило НАБУ. Підозру оголосили колишньому керівнику державного підприємства, що входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт» і має виключні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді керівник держпідприємства уклав договір з іноземною компанією, яка мала виступати посередником під час продажу українського озброєння за кордон. За свої послуги фірма повинна була отримувати агентську винагороду.

    Однак, як встановили детективи, реальної участі у виконанні контракту іноземний посередник не брав. Переговори із замовником з однієї з країн Близького Сходу українське підприємство проводило самостійно, без залучення сторонньої компанії.

    Попри це, протягом 2018–2019 років колишній керівник підписував документи, які нібито підтверджували надання агентських послуг. На підставі цих актів іноземній компанії перераховували значні суми коштів.

    За підрахунками слідства, загальні збитки державного підприємства перевищили 43 мільйони доларів, або понад 1,1 мільярда гривень. Це становило 30% від загальної вартості контракту на постачання військової продукції.

    Таким чином, майже третина суми масштабної оборонної угоди, за версією правоохоронців, була витрачена на послуги, яких насправді не існувало.

    Колишньому посадовцю інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також службове підроблення. Йдеться про частину 5 статті 191 та частину 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначили, що встановленню обставин можливого злочину сприяли фахівці Державної аудиторської служби України.

    Це не перше антикорупційне розслідування, пов’язане з експортом української військової продукції. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про схему в оборонній галузі, у якій іноземні компанії отримували мільйони за фіктивні посередницькі послуги. Тоді йшлося про ймовірне заволодіння понад 32 мільйонами гривень упродовж 2014–2019 років.

    Наразі у справі про розтрату понад 1,1 мільярда гривень триває досудове розслідування. Оголошення підозри не означає доведення вини колишнього керівника підприємства. Остаточне рішення щодо його винуватості може ухвалити лише суд.

  • Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після хвилі критики з боку бізнесу та народних депутатів Кабінет Міністрів може пом’якшити раніше запропоновані обмеження для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Замість скорочення квот до 85% уряд розглядає можливість встановлення ліміту на рівні 95%. Водночас для бронювання всіх працівників підприємствам доведеться проходити додаткове погодження.

    Про це 22 жовтня повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, посилаючись на оновлений проєкт урядової постанови.

    За інформацією парламентаря, підприємства оборонної промисловості та енергетики зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників без спеціального погодження підвищеного ліміту.

    Якщо ж підприємству необхідно зберегти бронювання для 100% персоналу, відповідне рішення доведеться погоджувати через Координаційний центр при Кабінеті Міністрів.

    Цей орган має перевіряти обґрунтованість надання додаткових квот та оцінювати потреби підприємств, які виконують критично важливі завдання.

    Спочатку уряд пропонував значно суворіші обмеження. У проєкті, який став відомий 12 жовтня, передбачалося скорочення бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та служб поводження з побутовими відходами розглядали зниження квоти із 75% до 60%.

    Окремою суперечливою ініціативою стала пропозиція змінити порядок розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.

    Зокрема, із загальної чисельності військовозобов’язаних пропонували виключити співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав.

    На практиці це могло б суттєво зменшити кількість доступних бронювань навіть для підприємств, які формально зберігали б попередню квоту.

    Однак після критики відповідний пункт вирішили вилучити з оновленого проєкту. Про це 21 жовтня повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    Нові правила викликали занепокоєння серед роботодавців, які попереджали про ризики втрати кваліфікованих фахівців.

    Особливо гостро питання постало перед підприємствами оборонної промисловості, енергетики, комунального господарства та аграрного сектору.

    Представники бізнесу наголошували, що скорочення бронювання може поставити під загрозу виконання оборонних замовлень, ремонт пошкоджених енергетичних об’єктів та безперервне надання критично важливих послуг.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 63 народні депутати виступили проти скорочення квот. Ініціативу також розкритикували представники 16 аналітичних центрів.

    Ще 13 жовтня Кабмін погодив зміни до системи бронювання із додатковим доопрацюванням окремих положень. Для остаточного узгодження відсоткових квот уряд узяв п’ять днів.

    Про цей етап «Ненька інфо» також писала в матеріалі про затримку затвердження нових лімітів.

    Наразі очікується, що оновлену постанову можуть остаточно затвердити до кінця тижня.

    Водночас станом на 22 жовтня офіційного тексту документа з квотою 95% ще не оприлюднено.

    Це означає, що нові правила поки не можна вважати чинними. Підприємствам і працівникам необхідно орієнтуватися на чинний порядок бронювання до офіційного опублікування змін та набрання ними чинності.

    Головним відкритим питанням залишається практичний механізм роботи Координаційного центру, зокрема критерії погодження стовідсоткового бронювання та строки розгляду заяв підприємств.

  • Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

    Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

    Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

    Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

    За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

    Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

    Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

    Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

    Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

    Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

    За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

    Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

    Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

    За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

    Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

    У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

    Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

    Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

    Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

  • Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про перше застосування власної тактичної балістичної ракети по території Росії. Йдеться про FP-7, заявлена дальність якої сягає 300 кілометрів. Водночас виробник поки не розкриває, яку саме ціль атакували, коли відбувся запуск і чи вдалося завдати противнику втрат. Паралельно в Україні працюють над потужнішою ракетою FP-9, здатною долати значно більші відстані.

    Про застосування української балістики повідомила генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех. Її заяву 12 жовтня оприлюднили українські медіа, зокрема «Еспресо».

    За словами керівниці компанії, українські розробники вже перейшли від випробувань до практичного застосування власного ракетного озброєння.

    Терех заявила, що українську балістичну ракету вперше запустили по території РФ. Вона уточнила, що йдеться про тактичну систему з дальністю до 300 кілометрів.

    Однак конкретних подробиць операції керівниця Fire Point не повідомила. Невідомими залишаються місце запуску, ціль та результати застосування ракети.

    FP-7 уже застосували, але до Москви вона не дістане

    FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет, призначених для ураження цілей на порівняно невеликих відстанях.

    За характеристиками, які раніше оприлюднювали виробник та профільні видання, ракета може доставляти бойову частину масою приблизно 150–200 кілограмів.

    Водночас публічні оцінки максимальної дальності FP-7 різняться: раніше повідомлялося про 200–250 кілометрів, тоді як Ірина Терех назвала показник до 300 кілометрів.

    Це означає, що наразі не всі заявлені технічні характеристики підтверджені незалежними випробуваннями.

    FP-7 не є тією далекобійною ракетою, яку український виробник розробляє для ураження цілей на відстані понад 800 кілометрів.

    Йдеться про інший проєкт — FP-9.

    Що відомо про перше бойове застосування

    Ще 1 жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування української ракети FP-7.

    Тоді глава держави опублікував відео запуску та повідомив про перехід до наступного етапу — виробництва.

    При цьому президент не уточнив, яку саме ціль уразили українські військові.

    Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що ракета могла бути застосована по об’єкту на тимчасово окупованій території України.

    Нова заява Fire Point стосується запуску по території Росії.

    Водночас залишається незрозумілим, чи йдеться про окрему операцію, чи виробник розкрив додаткову інформацію щодо вже відомого застосування.

    Україна готує FP-9 із дальністю до 850 кілометрів

    Паралельно Fire Point розробляє іншу балістичну ракету — FP-9.

    За попередніми заявами представників компанії, її дальність має сягати 850 кілометрів. Саме цей проєкт розглядають як можливість значно розширити українські далекобійні спроможності.

    Наприкінці вересня Ірина Терех повідомляла, що завершення розробки FP-9 планують до кінця осені 2026 року.

    Однак готовність до випробувань, початок виробництва та реальне бойове застосування — різні етапи створення озброєння.

    Наразі незалежних підтверджень бойового застосування FP-9 немає.

    Чому власна балістика важлива для України

    Розвиток власних балістичних ракет дає Україні можливість поступово зменшувати залежність від іноземних поставок далекобійного озброєння.

    На відміну від крилатих ракет і більшості безпілотників, балістичні ракети рухаються за іншою траєкторією та можуть досягати високих швидкостей, що ускладнює їх перехоплення.

    Водночас ефективність нової зброї залежить не лише від максимальної дальності, а й від точності, надійності та можливостей серійного виробництва.

    За оцінками військових аналітиків, поява української балістики може розширити можливості ураження військових об’єктів противника.

    Таким чином, заява Fire Point свідчить про новий етап розвитку українського ракетного озброєння. Проте говорити про успішне знищення конкретного об’єкта на території РФ поки зарано: виробник не оприлюднив ані результатів удару, ані незалежних доказів ураження цілі.

  • Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    У Києві відкрили Kyiv Business Centre — спеціалізований британський бізнес-центр, який має стати постійним майданчиком для співпраці оборонних компаній України та Великої Британії. Його головне завдання — сприяти запуску спільних виробництв, розвитку військових технологій та залученню інвестицій в українську оборонну промисловість.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    Новий центр працюватиме за трьома основними напрямами: промисловість, інновації та інвестиції. Він має забезпечити прямий контакт між британськими компаніями, українськими виробниками, представниками державних структур та потенційними інвесторами.

    Зокрема, британський бізнес зможе отримувати інформацію про актуальні потреби українського оборонного сектору, знаходити партнерів і розглядати можливості для реалізації спільних проєктів.

    Водночас українські підприємства отримають додатковий канал виходу на британський ринок. Через Kyiv Business Centre вони зможуть шукати закордонних партнерів, налагоджувати виробничу співпрацю та розглядати відкриття дочірніх структур у Великій Британії.

    За інформацією Міноборони, між українськими та британськими компаніями вже налагоджено понад 40 великих партнерств. Новий центр покликаний розширити цю співпрацю та зробити її більш системною.

    Kyiv Business Centre створено за підтримки британського уряду в межах сторічного партнерства між Україною та Великою Британією. Ініціатива передбачає поглиблення довгострокової взаємодії двох держав, зокрема у сфері оборонної промисловості та технологічних розробок.

    Окрему увагу сторони приділяють використанню українського бойового досвіду для розвитку сучасних військових технологій.

    Раніше повідомлялося, що 12 британських оборонних компаній отримають доступ до української платформи Avengers Labs, яка дозволяє тренувати й тестувати моделі штучного інтелекту на даних із реального поля бою.

    Такий формат співпраці відкриває нові можливості для вдосконалення безпілотних систем та інших технологічних рішень оборонного призначення.

    Відкриття Kyiv Business Centre не означає автоматичного запуску нових заводів або укладення конкретних контрактів. Однак центр створює організаційну основу для подальших домовленостей між українськими та британськими підприємствами.

    На тлі тривалої війни розширення міжнародної промислової співпраці залишається одним із напрямів розвитку українського оборонного сектору, який потребує нових технологій, виробничих потужностей та інвестицій.

  • ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    Європейський парламент 6 жовтня підтримав створення нової програми AGILE — Agile and Rapid Defence Innovation із бюджетом 115 млн євро. Вона має прискорити фінансування малих і середніх оборонних компаній, стартапів та scale-up-проєктів, які розробляють нові військові технології. За документ проголосували 536 депутатів, 101 був проти, ще 16 утрималися.

    Програма має запрацювати у 2027 році та профінансувати приблизно 20–30 проєктів. За матеріалами Європарламенту, йдеться про технології, які можуть швидко дати практичний результат для оборони — зокрема безпілотні системи, штучний інтелект, робототехніку, кіберможливості, квантові технології та космічні рішення.

    AGILE задумана як інструмент, який має скоротити шлях від розробки до практичного застосування. Програма передбачає прискорене грантове фінансування, підтримку випробувань і сертифікації та допомогу компаніям, які хочуть адаптувати цивільні технології до оборонних потреб. Окремий акцент робиться на малих компаніях, які часто мають інноваційні рішення, але не можуть роками проходити складні закупівельні процедури.

    Важливо, що сама логіка AGILE прямо пов’язана з уроками війни Росії проти України. У документах Європарламенту зазначається, що програма має допомогти швидше реагувати на нові та постійно мінливі загрози, з якими стикаються збройні сили країн ЄС, зокрема ті, що виникли через російську агресію проти України.

    Програма також має посилити зв’язки між невеликими технологічними компаніями та великими оборонними виробниками. Це дозволить швидше масштабувати перспективні рішення та включати нових постачальників у європейські оборонні ланцюги.

    AGILE доповнюватиме вже чинну Європейську програму оборонної промисловості EDIP. ЄС передбачив для EDIP 1,5 млрд євро грантової підтримки, при цьому окремо закладено близько 300 млн євро на підтримку України та інтеграцію української оборонної промисловості до європейського оборонного сектору.

    Фінансування самої AGILE у 2027 році не створюватиме нового навантаження на бюджет ЄС — 115 млн євро планують перерозподілити з уже наявних програм у сфері оборонної промисловості та космосу. При цьому окремі проєкти зможуть отримати до 100% покриття прийнятних витрат.

    Після голосування Європарламенту документ ще має пройти остаточне затвердження Радою ЄС. Після цього регламент опублікують в Офіційному віснику Євросоюзу, а сама програма має стартувати 1 січня 2027 року.

    Для України ця ініціатива важлива не лише як ще одне джерело підтримки. Вона показує, що європейська оборонна політика дедалі більше орієнтується на модель швидкого циклу — коли нові технології мають переходити від прототипу до реального застосування значно швидше, ніж у традиційних великих оборонних програмах.

     

  • Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна переходить до нового етапу боротьби з російськими реактивними ударними безпілотниками. Найближчим часом мають розпочатися випробування нової малої ракети «Ніка», створеної для перехоплення швидкісних дронів типу Shahed. Водночас інший перспективний засіб — українсько-німецький перехоплювач SPYS, або «Спис», — уже пройшов тестування з позитивним результатом.

    Про нові розробки президент Володимир Зеленський розповів 4 жовтня під час спілкування з журналістами. Глава держави прямо пов’язав їхню появу з необхідністю протидіяти реактивним версіям російських ударних БПЛА, які стали значно складнішою ціллю для традиційних засобів протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, в Україні з’являється нова мала ракета «Ніка», призначена саме для боротьби з реактивними «Шахедами».

    Президент повідомив, що попереду її випробування. При цьому українська та німецька сторони, за його словами, позитивно оцінюють перспективи цієї розробки. Детальні технічні характеристики «Ніки» — її дальність, швидкість, тип наведення або вартість одного перехоплення — наразі офіційно не розголошуються.

    «Спис» уже пройшов успішний тест

    Паралельно Україна працює над іншим засобом боротьби з реактивними дронами — перехоплювачем SPYS, який у частині українських повідомлень називають «Спис».

    Зеленський заявив, що тест нової системи завершився позитивно.

    За даними Укрінформу, йдеться про німецько-український швидкісний дрон-перехоплювач SPYS. Президент подякував за результат компанії Quantum Systems, яка бере участь у проєкті.

    Таким чином, Україна фактично випробовує одразу два різні підходи до нової повітряної загрози: швидкісний дрон-перехоплювач і компактну ракету.

    Такий підхід має особливе значення через різке збільшення кількості реактивних російських безпілотників.

    Реактивні «Шахеди» стали серйознішою проблемою

    Звичайні дрони типу Shahed мають відносно невелику швидкість, що дозволяє застосовувати проти них мобільні вогневі групи, кулемети, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змінюють ситуацію.

    Вони проходять маршрут значно швидше, скорочують час на виявлення та реакцію і можуть бути складнішими цілями для дешевих засобів перехоплення.

    Зеленський раніше повідомляв, що українські сили знищують приблизно 85–90% звичайних ударних безпілотників, тоді як ефективність проти реактивних дронів становить близько 57%. Україна паралельно тестує кілька моделей швидкісних перехоплювачів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що наприкінці вересня президент називав показник перехоплення реактивних «Шахедів» на рівні близько 55% та попереджав про плани Росії різко масштабувати цей напрям.

    Росія хоче різко наростити виробництво

    Проблема може стати ще гострішою протягом найближчих місяців.

    За даними, які президент озвучував із посиланням на українську розвідку, Росія може у 2027 році витратити близько 12 млрд доларів на виробництво реактивних безпілотників і баражуючих боєприпасів.

    ГУР раніше також повідомляло, що РФ планує збільшити частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального виробництва ударних безпілотників цього сімейства.

    За оцінками розвідки, російська промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних апаратів типу «Герань-4» і «Герань-5». ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    За одну атаку Росія запускала десятки реактивних дронів

    Масштаб проблеми став особливо помітним у вересні.

    Під час атаки в ніч на 23 вересня Повітряні сили зафіксували 161 повітряну ціль, серед яких було одразу 82 реактивні «Шахеди».

    Тобто реактивні модифікації становили більше половини ударних засобів, використаних Росією в межах тієї атаки. 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами

    Кількома днями раніше під час ще одного нічного удару приблизно половину зі 138 російських дронів також становили реактивні модифікації.

    Це означає, що Україна вже зіткнулася не з експериментальним використанням одиничних апаратів, а з поступовим переходом Росії до їхнього масового застосування.

    Роботи над новим перехопленням прискорили ще у вересні

    Поява назв «Ніка» та «Спис» стала фактично продовженням роботи, про яку українська влада говорила протягом попереднього місяця.

    Ще 3 вересня Зеленський після засідання Ставки заявив, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних дронів-перехоплювачів.

    Головним завданням президент тоді назвав доведення цих систем до необхідного рівня ефективності та подальший перехід до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Вже 7 вересня президент повідомляв, що над засобами масового перехоплення реактивних БПЛА в Україні працюють десятки компаній і кілька виробників демонструють практичні результати. Ненька

    Україна посилює співпрацю з Німеччиною

    Нові системи з’являються на тлі значного розширення українсько-німецької оборонної співпраці.

    4 жовтня Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц взяли участь в Українсько-німецькому бізнес-форумі. За повідомленням Офісу президента, сторони підписали домовленості у сфері ППО, дронів-перехоплювачів, оборонного виробництва та енергетики.

    Зеленський також заявив, що Київ і Берлін працюватимуть над збільшенням виробництва ракет для систем Patriot у Німеччині.

    Окремо очікується контракт із німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG). Президент оцінював можливу вартість майбутнього контракту приблизно у 2 млрд — валюту в цій конкретній цитаті він не уточнив, тому додавати її без офіційного підтвердження некоректно.

    Також у межах українсько-німецьких домовленостей обговорюється розвиток перехоплювачів і малих ракет проти реактивних «Шахедів», збільшення виробництва ракет до Patriot і подальше посилення ППО.

    Для України це може стати новим ешелоном ППО

    Головна проблема боротьби з масовими дроновими атаками — не лише здатність збити ціль, а й вартість одного перехоплення.

    Використовувати дорогі зенітні ракети великої дальності проти сотень відносно дешевих БПЛА економічно складно. Саме тому Україна паралельно розвиває мобільні групи, зенітні дрони, авіаційне перехоплення та компактні ракети.

    «Ніка» потенційно має зайняти саме цю нішу — однак говорити про її фактичну ефективність поки зарано, оскільки Зеленський лише анонсував майбутні випробування.

    У випадку зі «Списом» ситуація вже просунулася далі: президент підтвердив позитивний результат тесту, хоча детальні характеристики системи та строки її можливого серійного розгортання офіційно не називалися.

    Саме тому найближчий етап стане ключовим: «Ніка» має пройти випробування, а успішний прототип «Списа» — перейти від тестування до масштабування, якщо військові підтвердять необхідні характеристики.

    На тлі того, що Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники та планує нарощувати їхнє виробництво, створення дешевих і масових засобів перехоплення стає одним із головних напрямів розвитку української протиповітряної оборони.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    У Франції заговорили про перегляд допомоги Україні: Барделла назвав нові умови

    Голова французького ультраправого «Національного об’єднання» Жордан Барделла заявив, що у разі приходу його політичної сили до влади Франція не повинна повністю припиняти підтримку України, однак нинішній формат фінансової допомоги, на його думку, необхідно переглянути.

    В інтерв’ю Bloomberg TV політик аргументував свою позицію великим державним боргом і дефіцитом бюджету Франції. Барделла заявив, що Париж не може, на його думку, безумовно брати на себе нові витрати без отримання певних гарантій або економічної вигоди. Водночас він наголосив, що мова не йде про повну відмову від України.

    «Національне об’єднання» залишається однією з найвпливовіших політичних сил Франції напередодні президентських виборів 2027 року. Партія зараз домінує у багатьох опитуваннях, а Марін Ле Пен розглядається як одна з головних претенденток на президентську посаду. Reuters також зазначає, що RN має дедалі більший вплив на французький політичний порядок денний.

    Барделла: Україну не треба «кидати»

    Попри критику нинішньої моделі допомоги, Барделла не підтримав повне припинення французької підтримки.

    За його словами, Франція має зобов’язання перед Україною і повинна продовжувати сприяти тому, щоб країна могла захищати свої кордони та територіальну цілісність.

    Політик також заявив, що Париж роками закликає до припинення бойових дій і створення гарантій безпеки для України.

    Таким чином позиція Барделли відрізняється від радикальнішого сценарію повного згортання допомоги: він пропонує зробити її більш умовною та прив’язаною до конкретних економічних або промислових механізмів.

    Хоче, щоб гроші поверталися французькій оборонці

    Однією з ключових пропозицій Барделли стало обмеження напрямів використання французького фінансування.

    Він хоче, щоб кошти, які європейські держави виділяють Україні, використовувалися передусім для закупівлі військового обладнання у європейських, зокрема французьких, виробників.

    Фактично йдеться про модель, за якої допомога Україні одночасно працює як замовлення для національного оборонно-промислового комплексу.

    Цей підхід вписується у ширшу дискусію в Європі про те, що значну частину витрат на підтримку Києва варто спрямовувати на розвиток власного виробництва боєприпасів, систем ППО, бронетехніки та інших озброєнь.

    При цьому сама Франція вже давно пов’язує підтримку України з поглибленням співпраці між оборонними промисловостями двох країн.

    У двосторонній безпековій угоді між Парижем і Києвом, укладеній у лютому 2024 року, Франція взяла на себе зобов’язання продовжувати постачання військового обладнання, навчання, розвідувальну підтримку та розвивати спільне оборонне виробництво.

    Барделла навів у приклад США

    Французький політик також позитивно оцінив модель відносин, яку Сполучені Штати вибудували з Україною за президентства Дональда Трампа.

    Як приклад він згадав угоду між Києвом і Вашингтоном щодо спільного інвестиційного фонду, пов’язаного з українськими природними ресурсами та відбудовою.

    Втім, формулювання про те, що США нібито просто «отримали українські копалини в обмін на допомогу», є спрощеним.

    У квітні 2025 року США та Україна створили спільний Американсько-український інвестиційний фонд відбудови. За офіційними умовами, фонд працює на паритетних засадах, а Україна зберігає державний контроль над своїми ресурсами.

    Початковий капітал фонду становив $150 млн — по $75 млн від США та України. У 2026 році структура вже перейшла до перших інвестицій, зокрема у технологічні та оборонні проєкти.

    Саме такий формат — коли допомога одночасно створює економічний інтерес для країни-партнера — Барделла фактично пропонує розглядати і для Франції.

    Франція має довгострокові зобов’язання перед Україною

    Водночас можливе майбутнє рішення уряду Франції не можна розглядати лише як питання окремих бюджетних виплат.

    Франція та Україна мають чинну десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки.

    Документ передбачає, що Париж допомагатиме Україні захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, розвиватиме її військові спроможності та сприятиме економічній стійкості держави.

    Також Франція взяла на себе провідні ролі у міжнародних коаліціях з підтримки української артилерії та протиповітряної оборони й бере участь у коаліціях щодо авіації та морської безпеки.

    До повномасштабного перегляду цієї політики будь-якому новому французькому уряду довелося б враховувати не лише внутрішні бюджетні проблеми, а й уже взяті міжнародні зобов’язання.

    Для розуміння масштабів: згідно з даними Єлисейського палацу, Франція надала Україні військової допомоги на €1,7 млрд у 2022 році та €2,1 млрд у 2023 році, а на 2024 рік зобов’язалася виділити ще до €3 млрд.

    Заява пролунала на тлі боротьби за владу у Франції

    Особливого значення словам Барделли додає наближення президентських виборів, які мають відбутися навесні 2027 року.

    «Національне об’єднання» входить у кампанію з дуже сильних позицій. Le Monde пише, що партія зараз очолює опитування, тоді як французькі центристські та традиційні праві політичні сили поки не мають кандидата, який упевнено перегравав би Марін Ле Пен у прогнозованому другому турі.

    Опитування також демонстрували високий особистий рейтинг самого Барделли. Навесні 2026 року 36% опитаних французів заявили, що були б задоволені його обранням президентом — дещо більше, ніж у випадку Ле Пен. Водночас більшість респондентів усе одно негативно оцінювали перспективу президентства обох політиків.

    Наразі Барделла розглядається насамперед як потенційний прем’єр-міністр у разі перемоги Ле Пен. Le Monde при цьому фіксує окремі розбіжності між ними з внутрішньополітичних питань, зокрема щодо пенсійної реформи та заборони носіння мусульманської хустки у публічному просторі.

    Позиція щодо України стає частиною виборчої кампанії

    Українське питання дедалі виразніше стає одним із пунктів французької президентської кампанії.

    Для ультраправих ключовим аргументом є внутрішня фінансова ситуація Франції. Барделла прямо пов’язав перегляд підтримки України з державним боргом і дефіцитом.

    Водночас його нинішня позиція виглядає обережнішою, ніж проста вимога «припинити допомогу». Політик фактично намагається поєднати дві тези: Франція повинна продовжувати підтримувати здатність України оборонятися, але французькі гроші мають приносити більше вигоди самій Франції.

    Така позиція потенційно дозволяє «Національному об’єднанню» одночасно звертатися до виборців, які виступають проти великих зовнішніх витрат, і не демонструвати повного розриву із загальноєвропейською політикою підтримки України.

    При цьому поки йдеться лише про політичну позицію Барделли напередодні виборів. Чинна французька влада продовжує виконувати свої зобов’язання щодо військової, економічної та політичної підтримки України, закріплені зокрема у двосторонній безпековій угоді.