Daypolitico

Позначка: оборонна промисловість

  • Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Аудитори виявили розбіжності в закупівлях озброєння — переплати на 5,4 млрд грн

    Україна створила потужну вітчизняну оборонну промисловість, яка тепер виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників. Водночас міжнародне видання The New York Times з посиланням на внутрішні урядові аудити та експертні оцінки пише про системні проблеми у сфері державних закупівель озброєнь, зокрема — про випадки підписання контрактів не з найнижчими учасниками торгів і про сумніви у прозорості частини платежів.

    Загальна сума розбіжностей між найнижчими пропозиціями та фактично укладеними контрактами, згідно з аудиторськими матеріалами, становила щонайменше 5,4 млрд грн (приблизно 129 млн дол.). Аудитори не знайшли прямих звинувачень у розтраті коштів, проте низку справ передано до правоохоронних органів для додаткової перевірки.

    Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

    У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

    Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

    На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

  • Новий український дрон-камікадзе Zozulya: що відомо про новий ударний БПЛА

    Новий український дрон-камікадзе Zozulya: що відомо про новий ударний БПЛА

    Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 продемонстрував новий далекобійний дрон-камікадзе Zozulya, призначений для ударів по ворожих цілях на великих відстанях. Згідно з інформацією, яку поширюють розробники та низка ЗМІ, дрон проєктувався для виконання «глибоких» вильотів — у деяких повідомленнях йдеться про до 2 100 км.

    Технічні характеристики (що публічно заявлено)

    — Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.
    — Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

    Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

    У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

    Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

    У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

  • В “Укроборонпрому” з’явився новий очільник

    В “Укроборонпрому” з’явився новий очільник

    Наглядова рада акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» призначила новим генеральним директором Олега Гуляка. Це рішення було прийнято після ретельного відбору кандидатів, проведеного міжнародною компанією Odgers Berndtson, яка спеціалізується на пошуку керівників вищої ланки. На посаду претендували понад 20 осіб, серед яких лише три кандидати дійшли до фінального етапу співбесіди.

    Особливістю цього процесу стало залучення представників посольств США, Великої Британії та Німеччини, що підкреслює міжнародне значення посади генерального директора найбільшого українського оборонного концерну. За словами міністра стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, Олег Гуляк відзначається глибоким розумінням потреб українських військових і має значний досвід у логістиці Збройних Сил України.

    Досвід і досягнення Олега Гуляка

    Олег Гуляк має понад 30 років служби у Збройних Силах України, починаючи з 1993 року, коли він був заступником командира розвідувальної роти. Він був командиром миротворчого контингенту в Іраку, керував 95-ю аеромобільною бригадою і Одеською військовою академією, а також займав ключові логістичні посади у військових операціях.

    До свого призначення Гуляк працював радником генерального директора з питань військового співробітництва в «Укроборонпромі», що дозволило йому краще зрозуміти внутрішню структуру компанії та її співпрацю з українськими військовими.

    Основні завдання на новій посаді

    На посаді генерального директора Олег Гуляк має кілька ключових завдань, серед яких:

    • Збільшення обсягів виробництва військової техніки;
    • Завершення реформ у державному секторі оборонно-промислового комплексу;
    • Побудова ефективної антикорупційної інфраструктури.

    Голова наглядової ради «Укроборонпрому» Давід Ломджарія підкреслив, що багаторічний досвід Гуляка в Міністерстві оборони робить його ідеальним кандидатом для подальшого розвитку оборонної промисловості України.

  • Іноземні інвестиції можуть втричі збільшити оборонний потенціал України

    Іноземні інвестиції можуть втричі збільшити оборонний потенціал України

    Міністр оборони України Рустем Умєров під час форуму Yalta European Strategy висловив впевненість у значних можливостях для зростання української оборонної промисловості. В його виступі на панельній дискусії були озвучені ключові аспекти майбутнього розвитку оборонного сектору України:

    Потенціал зростання

    Умєров відзначив, що у 2023 році виробничий потенціал оборонної промисловості України, як приватного, так і державного сектору, складав близько 7 мільярдів доларів. Він прогнозує, що до 2025 року цей показник може зрости до 20 мільярдів доларів, що втричі більше поточного рівня.

    Потреба в іноземних інвестиціях

    Міністр підкреслив, що існуючі можливості оборонної промисловості України значно перевищують обсяги інвестицій, які країна може забезпечити самостійно. Для реалізації потенціалу і досягнення прогнозованих обсягів виробництва необхідні іноземні інвестиції.

    “Ми можемо збільшити виробничий потенціал утричі, але для цього потрібне додаткове фінансування”, – зазначив Умєров.

    Важливість інвестицій

    Високий потенціал оборонного сектору України є важливим як для забезпечення національної безпеки, так і для підтримки оборонних можливостей країни в умовах війни. Однак для досягнення цих цілей необхідна активна участь іноземних партнерів і інвесторів, які можуть надати фінансові ресурси та технологічну підтримку.

    Таким чином, майбутнє оборонної промисловості України залежить від здатності залучити іноземні інвестиції та скористатися існуючими можливостями для значного розширення виробничих потужностей.

  • Україна відновлює оборонну промисловість: мережа таємних підземних заводів

    Україна відновлює оборонну промисловість: мережа таємних підземних заводів

    Співробітники секретних оборонних підприємств уважно перевіряються, щоб уникнути проникнення російських інформаторів, повідомляють журналісти.

    Президент України Володимир Зеленський розпочав відновлення та перепрофілювання оборонної промисловості майже з нуля. Такий курс спрямований на зменшення залежності від зовнішньої допомоги та перетворення країни в потужний центр виробництва зброї та боєприпасів для країн Заходу. Про це повідомив журналістам оглядач іспанської газети El Mundo Альберто Рохас.

    Він вважає, що Україна веде одночасно кілька війн. Одна з них — це “війна минулого”, що включає тисячі артилерійських обстрілів та атаки з одних окопів на інші. Інша — сучасна “війна сьогодення”, що відбувається за допомогою безпілотників, які стали “володарями неба та моря”. Поміж цими двома війнами триває ще “війна майбутнього”.

    Рохас стверджує, що в Україні створено мережу засекречених підземних заводів. За його словами, за цим процесом відповідає міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    За даними джерел видання, в Україні виробляються різновиди безпілотників, включаючи морські та наземні, бронетранспортери “Козак”, ракети “Нептун” та протитанкові комплекси “Стугна”. Обсяги виробництва зросли утричі з 2023 року.

    “Минулого року ми акцентували увагу на розробці повітряних дронів для атак в тилу Росії, і ми вже успішно це реалізуємо. Морський дрон “Магура” затопив п’ять російських кораблів і утримує їхній військовий флот у порту. Також цього року ми вдосконалюємо наземні безпілотники. У нас вже є рятувальні та ударні дрони в розробці, і наші бригади випробовують і вдосконалюють їх на передовій”, — розповіло анонімне джерело виданню.

    За словами одного з експертів, Захід не був готовий до війни такого масштабу, з такими втратами та витратами боєприпасів.

    “Всі арсенали спустошуються, тому що на полі бою витрачається більше артилерійських снарядів, ніж можуть виробити всі союзники разом узяті. Ми підрахували, що Заходу терміново потрібно 7 мільйонів снарядів. Ми вже виробляємо боєприпаси радянського калібру для наших гармат, а незабаром зможемо експортувати і натовський калібр”, — цитує El Mundo експерта.

    Він пояснив, що Україні не вистачає грошей і контрактів, а Європі бракує заводів.

    “У нас є досвід і ресурси для того, щоб виробляти те, що вони хочуть, за набагато коротший час, ніж будь-який інший європейський завод”, — сказав експерт.

    Серед проєктів, які успішно розвиваються, є проєкт “FrankenRamstein” (поєднання слів Франкенштейн і Рамштайн — німецьке місто, де організовуються зустрічі України та її союзників — ред.).

    Рохас пояснює, що Україна була забезпечена пусковими установками одного типу, але не мала ракет. На відміну від цього, для іншого типу пускових установок ракет було багато, але не було самих пускових установок. Тому українці адаптували існуючі засоби до форматів НАТО та створили пускові установки і ракети, які тепер можуть використовувати ці старі надлишки, що й викликало назву “FrankenRamstein”.

    В кінці статті автор зазначає, що Україна збудувала індустрію та адаптувала західну зброю до радянських систем методами, які ніхто б не дав і копійки. Нині українці найбільше турбує те, щоб ці заводи були повністю в таємниці від Росії. Співробітників ретельно перевіряють, щоб уникнути проникнення інформаторів з РФ, адже вже виявлено “зрадників”.