Daypolitico

Позначка: Офіс Генерального прокурора

  • Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    Російські військові розстріляли полонених під Гуляйполем: слідчі вивчають перехоплені накази

    На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.

    Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

    За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

    За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.

    Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.

    Українські військові перехопили наказ про розстріл

    Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».

    Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.

    За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.

    На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.

    Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.

    Імовірно, загинули двоє українських захисників.

    Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.

    Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.

    Названо російський підрозділ, який може бути причетним

    За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.

    Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.

    Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.

    Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.

    Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.

    Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.

    Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.

    Які докази вивчає прокуратура

    За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.

    Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.

    Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.

    Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.

    До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.

    Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.

    Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.

    Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.

    Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

    Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.

    Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.

    Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.

    За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

    Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.

    Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.

    Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань

    Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.

    Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.

    Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.

    Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.

    Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.

    За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.

    Що відбуватиметься далі

    Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.

    Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.

    Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.

    Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.

    Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.

    Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.

    Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    Після скандалу з «кришуванням» кол-центрів: Ковальський ліквідував кіберуправління Офісу генпрокурора

    В Офісі генерального прокурора України розпочали масштабну кадрову та структурну реорганізацію після резонансної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з імовірним прикриттям шахрайських кол-центрів. Виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський повідомив про ліквідацію управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, зміну керівництва кількох департаментів та звільнення працівників прокуратури, яких згадували в антикорупційному розслідуванні.

    Про це повідомили «Українські Новини» з посиланням на заяву Антона Ковальського. Додаткові подробиці кадрових змін оприлюднили «Українська правда» та «Інтерфакс-Україна».

    За словами Ковальського, в Офісі генпрокурора ліквідовано управління, яке спеціалізувалося на протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки. До напрямів його діяльності належала робота, пов’язана з незаконними кол-центрами та іншими кіберзлочинами.

    Паралельно реорганізували Департамент нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій. Напрям захисту інвестицій вирішили виокремити.

    Керівників відповідних підрозділів звільнили з посад.

    Також нових очільників отримали Департамент міжнародного співробітництва та Департамент організаційно-контрольної діяльності, правового й аналітичного забезпечення.

    Особливу увагу привертає те, що рішення ухвалили після викриття ймовірної корупційної схеми, у якій, за версією НАБУ, були задіяні працівники самого Офісу генпрокурора.

    У вересні 2026 року НАБУ та САП провели масштабну операцію «Карфаген». Детективи заявили про викриття злочинної організації, учасники якої нібито систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність.

    За даними слідства, організатором угруповання був один із керівників структурних підрозділів ОГП. Він міг залучити до незаконної діяльності інших працівників прокуратури та наближених осіб.

    Антикорупційні органи стверджують, що учасники схеми не лише отримували неправомірну вигоду, а й легалізовували значні суми через нерухомість, цінне майно та банківські рахунки пов’язаних осіб.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, понад 20 мільйонів гривень могли витратити на придбання нерухомості, коштовностей та дорогого рухомого майна. Ще понад 10 мільйонів гривень розміщували на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про скандал навколо шахрайських кол-центрів та реакцію тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка. Він заперечував свою причетність до незаконної діяльності та оголосив про внутрішні перевірки.

    Після зміни керівництва прокуратури кадровий аудит продовжив Антон Ковальський, на якого 17 вересня президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора.

    За словами Ковальського, 24 прокурори вже пройшли перевірку на поліграфі. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Крім того, з органів прокуратури звільнили вісьмох працівників, яких згадували в контексті операції «Карфаген». Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генерального прокурора.

    Чотирьох осіб звільнили з адміністративних посад, зокрема керівника Департаменту інформаційних технологій та начальника управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки.

    Кадрові зміни торкнулися й регіональних прокуратур.

    За інформацією Ковальського, 16 прокурорів в обласних та окружних прокуратурах звільнили з адміністративних посад. Серед них керівники Вишгородської окружної прокуратури Київської області та Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області.

    Також видали накази щодо звільнення з керівних посад заступників очільників Хмельницької та Волинської обласних прокуратур.

    Окремо в.о. генпрокурора повідомив про кадрові рішення щодо керівництва Харківської та Волинської обласних прокуратур.

    Водночас важливо розрізняти звільнення з адміністративної посади та звільнення з органів прокуратури. Втрата керівної посади не завжди означає припинення статусу прокурора.

    Ще однією зміною стало рішення тимчасово не використовувати механізм призначення без конкурсу осіб, які раніше не працювали прокурорами.

    Таку можливість передбачають перехідні положення Закону №4555. Однак Ковальський вважає за необхідне перевірити практику її застосування та проаналізувати вже здійснені призначення.

    Попри масштабність кадрових рішень, залишається відкритим питання подальшої організації протидії кіберзлочинності в Офісі генпрокурора.

    Ліквідація окремого управління не означає автоматичного припинення розслідувань шахрайських кол-центрів. Водночас наразі офіційно не уточнено, які саме підрозділи переберуть його функції та як розподілять відповідні кримінальні провадження.

    Також немає підстав стверджувати, що всі звільнені працівники вчинили кримінальні правопорушення. Згадування в матеріалах розслідування та кадрові рішення не є доказом вини.

    Сам Антон Ковальський називає здійснені зміни лише першим етапом перезавантаження прокуратури. Надалі планують продовжити кадровий аудит, перевірку керівників і реформування внутрішніх управлінських процесів.

    Таким чином, після гучного антикорупційного розслідування Офіс генпрокурора фактично змінює структуру окремих напрямів роботи. Однак остаточні результати цих реформ залежатимуть не лише від кількості звільнень, а й від того, чи буде забезпечено ефективне розслідування корупції, кіберзлочинів та шахрайських схем.

  • Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    Скандал «Карфаген» розростається: вісім звільнень, 24 поліграфи та загадковий виїзд Кравченка

    В Офісі генерального прокурора України тривають кадрові перевірки та службові розслідування після гучної антикорупційної операції «Карфаген». Уже звільнено вісьмох працівників прокуратури, 24 прокурори пройшли поліграф, а обставини виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка досі перевіряють.

    Про це 9 жовтня повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський на своїй сторінці у Facebook. Деталі кадрових рішень також оприлюднили «Главком» та Chas News.

    За словами Ковальського, після викриття ймовірної злочинної організації, яку пов’язують із прикриттям шахрайських колцентрів, з органів прокуратури звільнили вісьмох осіб. Семеро з них працювали безпосередньо в Офісі генпрокурора.

    Крім того, чотирьох посадовців звільнили з адміністративних посад. Серед них — начальник департаменту інформаційних технологій, начальник управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури. Посаду останнього ліквідували.

    Ще 24 прокурори пройшли поліграфічне дослідження. Отримані результати передали комісії, яка проводить службове розслідування.

    Окрему увагу приділяють справі колишнього заступника начальника департаменту ОГП Айдина Худієва. Службове розслідування щодо нього вже завершили, а матеріали планують передати кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів.

    Триває перевірка й щодо Сергія Кропиви — посадовця департаменту міжнародного співробітництва ОГП, затриманого в межах операції «Карфаген». Слід з’ясувати, чи використовував він службові повноваження у приватних інтересах та чи втручався в роботу інших прокурорів. Його посаду також ліквідували.

    Не менш резонансною залишається ситуація з ексгенпрокурором Русланом Кравченком.

    У вересні він оформив службове відрядження до Франції, однак після завершення поїздки, за повідомленнями ЗМІ, на роботу не повернувся. В ОГП перевіряють законність оформлення документів та дотримання встановленої процедури виїзду.

    Раніше «Інтерфакс-Україна» повідомляв, що Кравченко після звільнення з керівної посади залишався прокурором ОГП.

    Ковальський наголосив, що остаточних висновків щодо обставин відрядження поки немає.

    Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку на тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірного прикриття незаконних колцентрів. При цьому він раніше заперечував власну причетність до протиправної діяльності.

    Наразі службові перевірки в прокуратурі тривають, а інформація про нові кадрові рішення може з’явитися після завершення відповідних процедур. Сам факт звільнення чи проходження поліграфа не означає доведеності кримінальної вини конкретної особи.

  • «Очищення» чи кадрова чистка: у ГПУ масово звільняють прокурорів

    «Очищення» чи кадрова чистка: у ГПУ масово звільняють прокурорів

    В оновленому керівництві Генеральної прокуратури України тривають масштабні кадрові ротації. Виконуювач обов’язків генерального прокурора майже щодня викликає до себе прокурорів із різних регіонів країни, після чого більшість із них пишуть заяви на звільнення за власним бажанням.

    За інформацією джерел, головним завданням нового керівництва є повна заміна кадрів, асоційованих із колишнім керівництвом.

    Головні деталі кадрові перестановки в ГПУ:

    • Масові звільнення: Після співбесід із в.о. генпрокурора значна частина запрошених прокурорів залишає свої посади.
    • Чергові виклики «на килим»: Під прицілом кадрові перевірки опинилися керівники ключових прокуратур. Зокрема, днями на розмову викликані прокурор Київської області та прокурор Києва.
    • Вплив зв’язків та рішень: Експерти та джерела зазначають, що через втрату попередніх високих покровителів чинним посадовцям стає все складніше утриматися на своїх постах, попри раніше амбітні кар’єрні плани щодо підвищення до рівня заступників генерального прокурора.
  • Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Президент України Володимир Зеленський 17 вересня підписав указ, яким поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського — до цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Відповідний документ №946/2026 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.

    В указі зазначено, що рішення ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Сам документ сформульований коротко: президент постановив покласти на Антона Анатолійовича Ковальського виконання обов’язків генерального прокурора. Указ датований 17 вересня 2026 року.

    Таким чином, Ковальський тимчасово очолив Офіс генерального прокурора після кадрових рішень навколо Руслана Кравченка. Ще 14 вересня Зеленський своїм окремим указом №905/2026 відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У цьому документі президент також послався на норму закону про правовий режим воєнного стану.

    Наступного дня, 15 вересня, Верховна Рада розглянула президентське подання щодо звільнення Кравченка. За постанову про надання згоди на його звільнення проголосували 317 народних депутатів, проти не голосував ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Відповідні результати зафіксовані на офіційному порталі парламенту.

    На тлі цих подій ім’я Антона Ковальського почало активно з’являтися у медіа ще до оприлюднення президентського указу. За даними «Української правди» від 15 вересня, серед кандидатів на посаду генерального прокурора називали керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Видання з посиланням на співрозмовників тоді повідомляло, що саме кандидатура Ковальського розглядалася як одна з ключових. Це була інформація джерел медіа, а не офіційне кадрове рішення.

    Хто такий Антон Ковальський

    Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Його професійна кар’єра значною мірою пов’язана з Вінницькою областю: він обіймав посади від старшого слідчого до заступника прокурора області, а згодом працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    У листопаді 2021 року Ковальський очолив Чернівецьку обласну прокуратуру. Дані про зміну керівника цієї установи також містяться у відкритих реєстрах: 15 листопада 2021 року Ковальський був зазначений як новий керівник прокуратури області.

    У Чернівецькій області він працював до літа 2025 року. З 1 липня 2025 року Ковальського призначили керівником Хмельницької обласної прокуратури. У повідомленні про його призначення зазначалося, що кандидатуру рекомендувала Рада прокурорів України.

    Відкриті дані також підтверджують, що у 2025 році Ковальський уже декларував посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури, а до цього вказував роботу керівником Чернівецької обласної прокуратури та заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    Що відомо з декларації Ковальського

    У березні 2026 року Антон Ковальський подав щорічну декларацію за 2025 рік. У документі він зазначив Хмельницьку обласну прокуратуру як місце роботи та посаду її керівника.

    У декларації вказано, що Ковальський та члени його родини користуються орендованими квартирами. Зокрема, задекларована квартира площею 135,3 квадратного метра у Хмельницькому, право оренди якої мають Ковальський, його дружина та діти. Також у декларації є інформація про житло в Чернівцях, яким сім’я користувалася у період його роботи в цьому регіоні.

    Серед транспортних засобів зазначений Nissan Qashqai 2019 року випуску. Автомобіль належить дружині Ковальського, а він має право користування ним. Задекларована вартість автомобіля на момент набуття становила 690 тисяч гривень.

    За 2025 рік Ковальський задекларував 1 227 831 гривню зарплати у Чернівецькій обласній прокуратурі. Його дружина Оксана Ковальська задекларувала 3 552 364 гривні доходу від підприємницької діяльності.

    Ці дані наведені виключно за офіційною декларацією НАЗК і самі по собі не свідчать про будь-які порушення.

    Що передувало зміні генпрокурора

    Кадрова перестановка відбулася після кількох днів гострої політичної дискусії навколо Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко раніше публічно заявляв, що не планує самостійно залишати посаду, однак згодом повідомив про заяву щодо відставки.

    На сайті «Ненька інфо» ця тема висвітлювалася ще до остаточного рішення парламенту. Зокрема, 12 вересня видання писало про підготовку президентського подання до Верховної Ради щодо звільнення генпрокурора.

    У матеріалі від 14 вересня «Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка» «Ненька інфо» повідомляла про майбутнє парламентське голосування та політичний контекст навколо кадрового рішення.

    Ще один пов’язаний матеріал «Ненька інфо» стосувався конфлікту навколо заяв Кравченка та НАБУ. У публікації від 15 вересня видання окремо наголошувало, що президентський указ №905/2026 стосувався саме відсторонення Кравченка, а не остаточного звільнення з посади. Це юридично важливе розмежування, оскільки згоду на звільнення генпрокурора окремо дає Верховна Рада.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про заяви Кравченка щодо розслідування НАБУ і САП стосовно незаконних колцентрів. У тій публікації йшлося про його заперечення причетності до протиправної діяльності та оголошені внутрішні перевірки в Офісі генпрокурора.

    Водночас частина публікацій у медіа та на політичних ресурсах містила припущення щодо причин кадрових рішень та можливого впливу окремих посадовців. Офіційні документи президента і Верховної Ради таких мотивів не зазначають, тому їх не можна подавати як встановлений факт.

    Після парламентського голосування та оприлюднення указу від 17 вересня юридична ситуація стала зрозумілішою: Руслан Кравченко залишив посаду після отримання парламентської згоди на звільнення, а виконання обов’язків генерального прокурора президент тимчасово поклав на Антона Ковальського.

    Сам указ №946/2026 не містить інформації про строк виконання Ковальським цих обов’язків чи про його можливе подальше призначення генеральним прокурором на постійній основі. Тому на цей момент коректно говорити саме про виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення на посаду генерального прокурора.

  • Ескалація довкола антикорупційних органів: НАБУ спростувало заяви генпрокурора Кравченка про вручення підозри Кривоносу

    Ескалація довкола антикорупційних органів: НАБУ спростувало заяви генпрокурора Кравченка про вручення підозри Кривоносу

    Протистояння між керівництвом Офісу Генерального прокурора та незалежними антикорупційними інституціями досягло кульмінації. Національне антикорупційне бюро України офіційно спростувало інформацію, яку поширив очільник відомства Руслан Кравченко, щодо нібито вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

    Реакція НАБУ та САП

    У пресслужбі НАБУ наголосили, що станом на поточний момент жодних офіційних підозр директору Бюро Семену Кривоносу не вручали. Саму ситуацію в антикорупційних відомствах розцінюють як пряму та безпрецедентну атаку на незалежність антикорупційної системи України.

    • Заява директора НАБУ: Сам Семен Кривонос назвав поширену інформацію та маніпуляції навколо свого імені сфальсифікованими, наголосивши на відсутності законних підстав для подібних обвинувачень.

    • Позиція САП: Керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також висловило підтримку колегам, наголошуючи на неприпустимості використання правоохоронних механізмів для тиску на інституції.

    Політичний контекст та наслідки

    Цей скандал розгорнувся на тлі оголошеної напередодні відставки генерального прокурора Руслана Кравченка, за яку Верховна Рада має голосувати під час найближчих засідань. Президент України Володимир Зеленський різко засудив такі дії прокуратури, зазначивши, що в умовах державного спротиву подібні кроки неприпустимі.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко нібито виявили матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, їхніми близькими та підлеглими. Про це 8 вересня повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За даними видання, в Офісі генерального прокурора також могли збирати та систематизувати інформацію щодо представників НАБУ і САП. Журналісти припускають, що це могло бути частиною підготовки до своєрідної «контратаки» після спецоперації антикорупційних органів «Карфаген». Водночас ці твердження наразі базуються на інформації джерел УП і не були підтверджені офіційним рішенням суду чи публічними матеріалами слідства.

    Що нібито знайшли під час обшуків

    За інформацією «Української правди», матеріали, пов’язані з можливим стеженням за представниками антикорупційних органів, могли бути виявлені під час обшуків у Марії Вдовиченко.

    Раніше УП повідомляла, що 4 вересня НАБУ і САП проводили слідчі дії в службових приміщеннях, якими користувалися генпрокурор Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші посадовці.

    Йдеться, за словами співрозмовників видання, про інформацію щодо керівників НАБУ і САП, їхніх родин, а також окремих співробітників структур.

    Однак важливо, що ані НАБУ, ані САП станом на ранок 8 вересня публічно не підтверджували зміст таких матеріалів у повному обсязі. Тому твердження про стеження наразі слід розглядати саме як дані журналістських джерел.

    В ОГП могли наказати систематизувати матеріали щодо НАБУ і САП

    Окремо «Українська правда» повідомляє, що вранці 7 вересня в Офісі генерального прокурора нібито з’явилося розпорядження зібрати та систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП.

    Саме цей епізод журналісти трактують як можливу ознаку підготовки відповіді антикорупційним органам.

    Проте формулювання «контратака» є оцінкою журналістів та їхніх джерел, а не офіційно встановленим фактом. Публічних документів, які б прямо підтверджували наказ Руслана Кравченка організувати незаконне стеження за представниками НАБУ або САП, наразі не оприлюднено.

    Тому говорити про доведене перевищення повноважень чи інший злочин із боку керівництва ОГП на підставі лише цих повідомлень передчасно.

    Скандал розгорівся на тлі операції «Карфаген»

    Нові повідомлення з’явилися на тлі масштабної операції НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи розслідують діяльність злочинної організації, яка, за версією слідства, могла забезпечувати «кришування» шахрайських кол-центрів та легалізацію отриманих від них коштів.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Вищий антикорупційний суд 6 вересня взяв його під варту до 2 листопада з альтернативою внесення 120 млн грн застави.

    Кропиву підозрюють у «кришуванні» незаконних кол-центрів і легалізації майна на понад 89 млн грн. Водночас підозра ще не означає доведену вину — остаточне рішення має ухвалити суд.

    Скільки могли платити кол-центри

    За даними джерел УП у правоохоронних органах, представники Офісу генпрокурора могли отримувати близько $7 тисяч щомісяця з кожного шахрайського кол-центру.

    Журналісти наводять оцінку, що у випадку контролю над сотнею таких центрів потенційний щомісячний потік коштів міг сягати сотень тисяч доларів. УП також зазначає, що на піку активності у 2026 році під можливим контролем могли перебувати значно більше таких майданчиків.

    Однак і ці цифри наразі походять від джерел видання та матеріалів слідства, а не від обвинувального вироку.

    Кропиву пов’язували й із Кравченком

    Під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурор САП заявляв у суді, що той нібито координував ремонт у будинку Руслана Кравченка в Козині.

    Сам Кравченко публічно відкидав причетність до схеми з кол-центрами та заперечував, що отримував незаконну вигоду.

    Він також пояснював походження свого майна та коментував публічно обставини, пов’язані з будинком і витратами родини.

    Кравченко спочатку не хотів іти, але ввечері подав у відставку

    Ще вдень 7 вересня Руслан Кравченко заявляв журналістам, що не планує добровільно писати заяву про відставку. Він говорив, що готовий піти лише у разі відповідного політичного рішення.

    Того ж дня, за даними УП, президент Володимир Зеленський зустрівся з Кравченком та головою парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. На зустрічі обговорювали подальше перебування Кравченка на посаді генерального прокурора.

    А вже пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генпрокурора.

    Таким чином, повідомлення про можливе стеження за НАБУ і САП з’явилося вже після того, як він оголосив про своє рішення залишити посаду.

    Що ще відбувається в Офісі генпрокурора

    На тлі «Карфагена» Кравченко також заявляв, що щодо семи прокурорів із різних підрозділів ОГП можуть порушити питання про дисциплінарну відповідальність і звільнення.

    Окремі епізоди розслідування вже дійшли до Вищого антикорупційного суду.

    Зокрема, 7 вересня суд узяв під варту водія Сергія Кропиви Сергія Куцого з можливістю внесення застави у 3 млн грн.

    Також ВАКС раніше обрав запобіжний захід 24-річній Єлизаветі Івахненко, відомій у матеріалах справи як «Муза»: 60 діб арешту з альтернативою застави у 20 млн грн.

    Що важливо розуміти

    Найгучніша частина нової інформації — твердження про стеження за керівниками НАБУ, САП та їхніми родинами — поки що походить від анонімних джерел «Української правди».

    Наразі немає публічно оприлюдненого судового рішення, яке б встановлювало, що Руслан Кравченко особисто наказував здійснювати незаконне стеження.

    Так само не оприлюднено офіційної підозри Кравченку саме за такими фактами.

    Тому коректніше говорити, що, за даними ЗМІ, в ОГП могли збирати інформацію щодо представників антикорупційних органів, а журналісти розцінюють це як можливу підготовку до «контратаки».

    На тлі спецоперації «Карфаген», затримань співробітників ОГП та відставки самого Кравченка ця інформація може стати ще одним важливим епізодом у протистоянні всередині правоохоронної системи.

  • «Метастази „Карфагену“»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    «Метастази „Карфагену“»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    У межах розслідування антикорупційних органів щодо корупційних схем в Офісі Генерального прокурора слідчі дії охопили й регіональних посадовців. Правоохоронці провели обшуки за місцем проживання голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера як у Києві, так і в Одесі.

    Ключові деталі та зв’язки фігурантів

    • Географія слідчих дій: Співробітники антикорупційних органів провели серію обшуків в одеських та київських помешканнях Олега Кіпера.
    • Спільна робота з «Канцлером»: Очільник Одеської ОВА має тісні зв’язки з одним із головних фігурантів операції «Карфаген» — начальником Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергієм Кропивою. У 2024 році Кропива працював безпосереднім заступником Кіпера в Одеській ОВА, де відповідав за цифрову трансформацію (CDTO).
    • Альянс із «Музою»: Окрім Кропиви, Кіпер багато років тісно співпрацював із першою заступницею генпрокурора Марією Вдовиченко (фігурує на плівках під псевдонімом «Муза») під час роботи в органах прокуратури міста Києва, де вона вважалася його ключовою соратницею.
    • Контекст спецоперації: Слідчі дії в очільника ОВА стали продовженням затримань та обшуків, розпочатих НАБУ і САП у межах викриття злочинної організації, яка «кришувала» шахрайські кол-центри.

    З посиланням на джерела в ОГП:

    «Слідчі дії у очільника Одеської ОВА Олега Кіпера відбулися вдома як у Києві, так і в Одесі. Кіпер пов’язаний із затриманим Сергієм Кропивою, який у 2024 році працював його заступником в ОВА, а також із заступницею генпрокурора Марією Вдовиченко, з якою багато років працював у столичній прокуратурі».