Позначка: Олег Татаров

  • Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Арахамія і Татаров добилися відставки Кравченка заради свого кандидата на пост генпрокурора

    Відставка Руслана Кравченка стала результатом боротьби за наступний склад силового блоку, а не лише наслідків справи «Карфаген». За інформацією джерела, обізнаного із ситуацією, на рішення про відхід генпрокурора в останні дні найсильніше вплинули Давид Арахамія і Олег Татаров. Їхні інтереси в цій історії збіглися: перший отримує більше простору для впливу на кадрові рішення через парламент, другий — можливість зберегти контроль над силовим контуром.

    Ще вдень 7 вересня Кравченко публічно говорив, що самостійно йти не збирається і готовий підкоритися лише рішенню президента або Верховної Ради. Увечері він повідомив про подану заяву про відставку. Між цими заявами відбулася зустріч Володимира Зеленського, Кравченка і Арахамії. Сам факт зустрічі повідомлявся публічно, але її зміст офіційно не розкривався.

    Для Арахамії ця історія важлива не лише через посаду генпрокурора. Після відходу Андрія Єрмака всередині влади неминуче змінюється розподіл доступу до президента і кадрового впливу. Голова парламентської фракції «Слуга народу» контролює ресурс, без якого неможливо провести через Раду ні призначення нового генпрокурора, ні його звільнення. Тому участь Арахамії в рішенні щодо Кравченка дає йому можливість впливати вже не лише на парламентський порядок денний, а й на конфігурацію силового блоку.

    У Татарова інший ресурс — вплив усередині правоохоронної системи. Він залишається заступником керівника Офісу президента з 2020 року і курує напрям, пов’язаний із правоохоронними органами. За Кравченка між Офісом генпрокурора і частиною силового блоку виникали конфлікти. У серпні «Українська правда» писала про кадрове протистояння навколо контролю за ДБР і пов’язувала одного з учасників цієї історії з Татаровим. На цьому тлі відставка Кравченка усуває фігуру, яка за час роботи на посаді встигла вибудувати власну позицію всередині прокуратури.

    Наступне питання — хто займе звільнене місце. У політичних колах знову обговорюється кандидатура Олексія Хоменка. Він уже виконував обов’язки генерального прокурора після звільнення Андрія Костіна і в червні 2025 року уступив посаду Кравченку. Після цього Хоменко залишився в системі прокуратури. Його повернення було б зручним варіантом для тих, хто хоче провести перевірену кадрову фігуру без тривалого пошуку нового кандидата.

    Саме тут з’являється інтерес Татарова. За інформацією джерела, Хоменка розглядають як людину з його орбіти. Офіційного підтвердження цієї кандидатури поки немає, тому говорити про узгодженого наступника зарано. Але якщо саме Хоменко стане наступним кандидатом на посаду генпрокурора, це означатиме посилення позицій групи, пов’язаної з Татаровим, одразу після відходу Кравченка.

    Для Арахамії такий сценарій також має значення. Проведення нового генпрокурора через Верховну Раду вимагатиме від голови монобільшості зібрати голоси і втримати фракцію від публічного конфлікту. У результаті одне кадрове питання перетворюється на ширшу угоду: хто визначає кандидатуру, хто забезпечує їй підтримку в парламенті і хто отримує вплив на правоохоронний блок після призначення.

    Публічно поки підтверджено лише першу частину цього ланцюжка: Кабінет міністрів погодив відставку Кравченка, після чого має пройти передбачена законом процедура у Верховній Раді. Інформація про те, що саме Арахамія і Татаров добилися його відходу, залишається інсайдерською версією. Те саме стосується можливого призначення Хоменка.

    Але якщо ця кандидатура справді з’явиться, кадрова послідовність стане набагато зрозумілішою. Відхід Кравченка звільнить посаду, Арахамія отримає ключовий парламентський важіль, а Татаров — шанс повернути на вершину прокуратури близьку йому фігуру. Тоді питання буде вже не лише в новому генпрокурорі, а в тому, яка конфігурація впливу складається в Києві після відходу Єрмака.

  • «Політична домовленість чи медіаблок»: заява Безуглої про зв’язки Татарова з медіасектором та аналіз негласних угод

    «Політична домовленість чи медіаблок»: заява Безуглої про зв’язки Татарова з медіасектором та аналіз негласних угод

    Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Мар’яна Безугла публічно порушила питання щодо можливого існування «блоку» на критичні публікації про заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова у виданні «Українська правда» та в інших медіа, пов’язаних із бізнесменом Томашем Фіалою. Водночас у політичних та медійних колах зазначають, що відсутність критичних матеріалів у низці провідних ЗМІ може свідчити не про грошовий підкуп, а про наявність ширших політичних домовленостей.

    Ключові деталі та аналітичний контекст

    • Закиди з боку депутатського корпусу: Мар’яна Безугла поставила під сумнів об’єктивність висвітлення діяльності Олега Татарова, натякнувши на можливі фінансові чи політичні угоди між посадовцем ОП та власником «Української правди» Томаша Фіали.
    • Феномен «медійного мовчання»: Політичні оглядачі звертають увагу на те, що синхронне утримання від висвітлення резонансних епізодів навколо Татарова у спектрі так званих «грантових» ЗМІ більше нагадує не разову купівлю замовних блоків, а переговори та стратегічний пакт про взаємний ненапад.
    • Автономія фігуранта: Подібні негласні домовленості із суб’єктами медіаринку свідчать про те, що Олег Татаров сформував власний суб’єктний капітал і канал комунікацій із впливовими групами інтересів.
    • Виклики для Офісу Президента: Для Володимира Зеленського формування його заступником власних автономних політичних та медійних союзів створює ризики втрати контролю над внутрішньополітичними процесами та силовим блоком.

    З публічних заяв та аналітичних коментарів довкола ситуації:

    «Безугла ставить питання, скільки Татаров заплатив Фіалі за блок в “Українській правді”. Але коли одночасно мовчить ціла екосистема ЗМІ, це більше схоже на політичну домовленість. Татаров не купив мовчання — він його погодив, і це свідчить, що він грає у власну автономну гру».

     

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За інформацією наших джерел, за відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони стоїть голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді  Давид Арахамія.

    “Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Водночас, інформація про те, що Михайло Федоров відмовився від будь-яких інших посад, крім міністра оборони,  правда.

    Але є нюанс. По-перше, Володимир Зеленський  за жодних обставин не відступить, а як через місяць “запакувати” депутатам рішення про висування Федорова на посаду міністра оборони без репутаційних втрат в Офісі не знають.

    По-друге, Олександр Сирський був призначений на посаду  за протекції екс-глави ОП Андрія Єрмака. Саме Єрмак був гарантом того, що “міністри не втручаються у справи військових”.

    Тому не виключено, що протягом тижня, коли вщухне картонний майдан, розпочнеться кампанія проти Михайла Федорова, а там є що “розкопувати”.

    Поки що незрозуміло, від кого буде перший вкид – від ЗМІ чи від правоохоронних органів – Олег Татаров забезпечить злив.

    Також в Офісі на середньому рівні бояться, що Федоров може об’єднатися із Залужним” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше британська The Times повідомляла, що звільнений міністр оборони Федоров може готуватися до участі у президентських виборах

  • Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Олег Татаров виступав на стороні Юри Єнакіївського в конфлікті довкола ринку “Столичний”

    Видання Судовий репортер опублікував великий лонгрід на базі даних отриманих під час негласних слідчих дій проведених НАБУ у справі конфлікту довкола ринку “Столичний” між відомою підприємицею Владою Молчановою та екс-нардепом Юрієм Іванющенком.

    За інформацією журналістів, заступник керівника ОП Олег Татаров, якого також називають “куратором судів та силового блоку” в конфлікті довкола ринку “Столичний” зайняв сторону Юрія Іванющенко (Юрія Єнакіївського).

    Зокрема, в журналістському розслідуванні Судового репортеру зазначається, що під час комунікацій Влади Молчанової з її оточенням стверджується, що Олег Татаров використав свій вплив на Шевченківський районний суд Києва, який у лютому 2021 року скасував підозру Стельмаху, який вважається довіреною особою Іванющенка.

    Зокрема, Влада Молчанова обурювалась у переписці:

    “Пидозру Стельмаху отменили. Татаров сам лично звонил в суд, давил на судью и угрожал. Президенту это вообще неинтересно?! Судья напишет заяву?!».

    Водночас, на телефоні адвоката Іванющенка Костянтина Баландіна НАБУ знайшли переписку про реакцію в таборі Єнакіївських на дії Молчанової.

    14 липня 2020 року Аврамов писав Баландіну:

    — На втором этаже такое репетируют против нас…

    Баландін відповідав, що це відбувається в рамках кримінальної справи по Стельмаху, яку “веде людина Татарова”.

    У травні 2021-го Молчанова переписувалась із юристом Богданом Прокопенком із компанії «Атлас Лігал» і правила складену ним довідку про ситуацію на ринку «Столичний»

    Прокопенко: Татарова в абзац вставлять?

    Молчанова: Сделаешь два. С ним и без.

    Після того Прокопенко надіслав їй два варіанти довідки, які відрізнялися одним абзацом такого змісту:

    «За наявною інформацією юридичну підтримку та адміністративний ресурс єнакіївському угрупованню надає Татаров Олег Юрійович».

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на плівках НАБУ у справі “Мідас” також згадується Олег Татаров в контексті обговорень кому з яких органів і скільки заносити”.

    Зокрема, в одній з розмов фігурантів, де обговорювалися розмір “відкатів” прозвучала фраза: “його (Татарова – ред.) краще не дратувати, а то буде вдвічі дорожче вирішувати проблеми і маски шоу, і обличчям в підлогу, і застава в суді космічна”.

  • Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як Олег Татаров пов’язаний з фігурантами справи “Мідас” Олександром Цукерманом та Тимуром Міндічем

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, заступник керівника ОП Олег Татаров допоміг  фігуранту справи “Мідас” Олександру Цукерману переоформити яхт-клуб Трухановому острові.

    Нагадаємо, 02.05.2026 нардеп Олексій Гончаренко запостив роздруківки плівок Міндіча про те як людина на ім’я “Цибульський В.В.” розмовляє с помічниками Олександра  Цукермана – Лесею Устименко та Ігорем Фурсенко.

    Пізніше, 08.05.2026 в третій частині плівок Міндіча журналіст УП Михайло Ткач продекламував запис від 26.10.2025 на якому людина на ім’я “Володимир Цибульський” розповідає що він має відвезти свого шефа Олександра Цукермана через прикордонний пункт перетину Паланка в аеропорт Відня до ранку 27.10.2026

    За інформацією Володимира Бондаренко, на обох записах мова йде про помічника-водія Олександра Цукермана – Цибульського Володимира Валентиновича 1967 року народження.

    “Навпроти Іллінської церкви на Трухановому острові стоїть яхт-клуб, яким володіє фірма ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” якою володів екс-нардеп Немировський, який декілька років намагався продати яхт-клуб за $3 млн, але там тяганина з судів.

    І от 16.04.2025 власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” стала фірма West House s.r.o. (Словакія) бенефіціаром якої записаний Євген Петров (Австрія) тоді ж 16.04.2025  директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” від нового власника стала Малахова Олена Миколаївна (1959 р н, Харцизьк).

    Малахова також є керівником та засновником ТОВ “ЮФ “ЮВЕНТА УКРАЇНА” разом з нею засновники: ГОЛОВКО НАТАЛЯ ОЛЕГІВНА та ГУБСЬКИЙ РУСЛАН ВІКТОРОВИЧ, які офіційно пов’язані з АО “КРЕДЕНС” (раніше “ТАТАРОВ ФАРИННИК ГОЛОВКО”) це фірма Олега Татарова.

    08.05.2025 директором ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” замість Малахової став Цибульський – помічник-водій Цукермана, фірма West House s.r.o. так і залишається власником ТОВ “СВІТ ПРИРОДИ” і яхт-клубу.

    Тобто довірені особи Татарова викупили яхт-клуб і перевели його на водія Цукермана (Міндіча)” – зазначив Володимир Бондаренко.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Олегом Татаровим та Максимом Кріппою

    Журналісти знайшли зв’язок між Олегом Татаровим та Максимом Кріппою

    Як повідомляє журналіст Володимир Бондаренко, між заступником керівника ОП Олегом Татаровим та бізнесменом Максимом Кріппою існує прямий зв’язок через  першого заступника Голови Національної поліції України – начальника ГСУ Максима Цуцкірідзе.

    За інформацією Бондаренко,  у  2018- 2021 роках,  дружина Максима Цуцкірідзе Анна Василівна була директором ТОВ “ЄВРОФАСТ ГЛОБАЛ УКРАЇНА” засновник якої Грабовик Катерина Володимирівна.

    Катерина Грабовик також є засновником фірми “Атрея” разом з Дубінним Володимиром Володимировичем, який є “штатним директором” Максима Кріппи в ТОВ “Цитадель ріверсайд”.

    ТОВ “Атрея” є  володіє Броварським оптовим ринком, приватизація якого структурами  Максима Кріппи на думку журналістів розслідувачів Стопкору носила явно корупційний характер. Власник Атреї – офшор Теллтелл ЛТД, також володіє ТОВ БІЗНЕС-ІНВЕСТ-2, яка володіє штаб-квартирою EVO Play Кріппи на Теличці.

    Нагадаємо, за інформацією ЗМІ, Олег Татаров та Максим Цуцкірідзе являються не просто земляками, але кумами. За словами екс-нардепа та голови корпорації “Укрбуд” Максима Микитася, саме Цуцкірідзе, завдяки своїй посаді в МВС, допомагав тоді ще юристу “Укрбуду” Татарову вирішувати проблеми корпорації з правоохоронцями.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що “Гаманець Міндіча” Максим Кріппа продовжує зачистку інформації про співпрацю з російським мільярдером Олегом Бойко.

  • Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.

    За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.

    Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.

    Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.

    На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.

    Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.

    За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.

    Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.

  • Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Під контролем Татарова: як держава втратила 20 млрд грн у справах онлайн-казино

    Журналісти підрахували, що впродовж 2025 року силовики “злили” кілька гучних кримінальних справ про відмивання грошей онлайн казино на загальну суму близько 20 мільярдів гривень.

    Зокрема, мова йде про ряд гучних кейсів, серед яких справа iBox Bank Альони Дегрик-Шевцової де через пропущені строки та корумпованих суддів з орбіти Олега Татарова державний бюджет втратив біля 5 мільярдів гривень.

    Практично за тією є схемою український бюджет втратив біля 10-ти мільярдів гривень у справі казино Pin-Up росіянина Дмитра Пуніна та ще приблизно 5,8 мільярдів гривень у справі казино Cosmolot росіянина Сергія Токарєва.

    Нагадаємо, справи про відмивання грошей онлайн казино вели фактично підконтрольні Олегу Татарову БЕБ, ДБР та ОГП.

    За інформацією журналістів ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, всі три кейси розвивались по одному сценарію: спочатку арешти, потім гучний піар, далі пропущені терміни розслідування, а у фіналі “суди закривають справи за формальними підставами”.

  • Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    Шапутько, Білоус, Вдовиченко, Яковлева, Жук, Дрига: в ЗМІ назвали список суддів куплених Альоною Шевцовою

    В ЗМІ опублікували прізвища суддів та розмір хабарів, які вони отримували від екс-власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

    Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

    Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

    ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
    200 тисяч євро.

    “Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

    Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

    Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

    Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

    Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

    В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

    Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

    Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

    ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США

    Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

    Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

    29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

    ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової

    За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

    ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США

    Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

    ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко