Daypolitico

Позначка: Олексій Кулеба

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Російська Федерація звернулася до Міжнародної морської організації (IMO) зі скаргою на атаки по танкерах так званого “тіньового флоту”, який використовується для транспортування нафти та скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій. У відповідь Україна заявила, що ці судна не можуть розглядатися виключно як звичайні комерційні об’єкти, оскільки вони відіграють важливу роль у фінансуванні російських воєнних дій. Про це повідомляє Financial Times.

    Як пише видання, на початку червня Москва подала до IMO офіційне звернення, у якому звинуватила Україну у нібито “терористичних атаках” на морське судноплавство. У документі йшлося про інцидент у березні, коли в Середземному морі було атаковано російський танкер Arctic Metagaz, що використовувався для перевезення зрідженого природного газу. Російська сторона заявила, що такі дії становлять загрозу міжнародній морській безпеці та порушують норми морського права, намагаючись представити ці інциденти як напад на цивільну інфраструктуру.

    Україна 26 червня направила до IMO власний офіційний лист у відповідь. У ньому віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба наголосив, що підхід Росії до трактування “тіньового флоту” як виключно комерційного є спрощеним і не відображає реальної ситуації. За його словами, йдеться про мережу суден, яка забезпечує критично важливі доходи російського бюджету, а отже прямо чи опосередковано сприяє продовженню війни проти України. У Києві підкреслюють, що такі танкери виконують не лише економічну, а й стратегічну функцію, дозволяючи Росії обходити санкції та зберігати експортні потоки енергоресурсів.

    Українська сторона фактично ставить під сумнів саму правову категоризацію цих суден як суто цивільних, аргументуючи це тим, що їхня діяльність інтегрована у військово-економічну систему держави-агресора. Таким чином, за логікою Києва, мова йде не просто про комерційне судноплавство, а про інфраструктуру, яка опосередковано підтримує воєнні можливості Російської Федерації.

    За даними, які наводяться в матеріалі, Україна у 2025 році здійснила атаки приблизно на десять суден, що належать або пов’язані з російським “тіньовим флотом”. Ці танкери здебільшого перебувають під санкціями та використовуються для транспортування російської нафти і газу через складні схеми реєстрації, зміни прапорів та залучення третіх юрисдикцій. Усі ці механізми, за оцінками експертів, створюють багаторівневу систему обходу санкцій, яка ускладнює контроль за реальними потоками енергоресурсів.

    Водночас українські джерела, на які посилається Financial Times, стверджують, що Росія сама значно активізувала удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. З лютого 2022 року, за їхніми даними, було атаковано понад 200 торговельних суден, що належали різним країнам і працювали в міжнародній логістиці. Окремо у листі Кулеби до IMO зазначається, що серед постраждалих були, зокрема, турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga. Україна кваліфікує ці дії як грубе порушення міжнародного гуманітарного права та базових правил безпеки морського судноплавства.

    Паралельно у регіоні Чорного моря та Середземномор’я спостерігаються помітні зміни в логістиці російського “тіньового флоту”. За даними компанії морської розвідки Windward, після серії атак у березні російські танкери зі скрапленим газом перестали заходити до Середземного моря і почали використовувати значно довші маршрути. Зокрема, частина суден тепер обходить африканський континент через мис Доброї Надії, що суттєво збільшує тривалість рейсів і витрати на транспортування.

    На цьому тлі європейські країни також посилюють тиск на судна, які входять до так званого “тіньового флоту”. У червні Велика Британія затримала один із таких танкерів у Ла-Манші, а Франція повідомила про затримання подібного судна в Середземному морі. Дії цих країн спрямовані на посилення контролю над суднами, які використовують реєстрацію у третіх державах, таких як Панама, Барбадос або Камерун, що дозволяє обходити санкційні обмеження.

    За оцінками міжнародних експертів, глобальний “тіньовий флот”, який обслуговує інтереси Росії, Ірану та Венесуели, наразі налічує понад 1500 танкерів. Така масштабна мережа робить його одним із ключових інструментів обходу міжнародних санкційних режимів у сфері енергетичної торгівлі та суттєво ускладнює контроль за морськими перевезеннями.

    На цьому тлі також посилюється військово-технічна складова морського протистояння. Західні країни розглядають можливість розширення морських операцій і фінансування засобів контролю за підсанкційними суднами, а Україна паралельно розвиває власні безекіпажні морські системи. У військових структурах зазначають, що такі технології потенційно можуть бути використані для операцій проти суден “тіньового флоту” в Чорному морі, що свідчить про подальше загострення боротьби за контроль над морськими логістичними маршрутами та енергетичними потоками.

    У підсумку ситуація навколо “тіньового флоту” перетворюється на окремий напрям міжнародного протистояння, де поєднуються юридичні суперечки, санкційна політика, військові ризики та глобальна енергетична безпека, а питання статусу таких суден стає предметом дипломатичних суперечок на рівні міжнародних організацій.

  • 251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    251 млн євро на житло: хто отримає програми підтримки

    Міністерство розвитку громад та територій України спільно з Банком розвитку Ради Європи досягли домовленості про залучення понад 251 мільйона євро, які спрямують на посилення житлових програм та підтримку українців, що втратили домівки внаслідок російської агресії. Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, наголосивши, що домовленості були досягнуті під час Ukraine Recovery Conference 2026 — міжнародної платформи, присвяченої відновленню України та залученню фінансування для критично важливих сфер.

    За словами міністра, новий фінансовий пакет є не просто продовженням уже чинних програм, а суттєвим їх розширенням, яке дозволить державі швидше реагувати на житлові потреби громадян, які постраждали від війни. У межах домовленостей із Банк розвитку Ради Європи передбачено комплекс рішень, спрямованих на відновлення житла, компенсаційні механізми та підтримку найбільш уразливих категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни.

    Ключовою частиною пакета стане спрямування 100 мільйонів євро на розвиток і розширення програми «єВідновлення», яка вже є основним інструментом компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Йдеться про продовження міжнародного проєкту HOME, у межах якого раніше було залучено фінансування від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії. Нові кошти дозволять збільшити кількість українських родин, які отримають житлові сертифікати, що дають змогу придбати нове житло замість втраченого. Окремо підкреслюється, що розширення програми має пришвидшити розгляд заяв і підвищити ефективність компенсаційних механізмів у регіонах.

    Ще одним важливим напрямом стане продовження програми «Житло для ВПО з тимчасово окупованих територій». Наступний етап її реалізації передбачає залучення близько 80 мільйонів євро, що дозволить профінансувати приблизно дві тисячі житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. У Міністерстві наголошують, що пріоритет у межах цієї програми отримають ветерани та люди з інвалідністю внаслідок війни, для яких житлове питання є критично важливим елементом соціальної інтеграції та відновлення.

    Окремо уряд запускає новий напрям підтримки під назвою «Житло для ветеранів». У межах цієї ініціативи за підтримки Банку розвитку Ради Європи буде залучено 60 мільйонів євро, які дозволять надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів українським захисникам і захисницям. У міністерстві підкреслюють, що ця програма має на меті не лише забезпечення житлом, а й створення довгострокових умов для повернення ветеранів до цивільного життя через доступні фінансові інструменти.

    Додатково передбачено ще понад 11 мільйонів євро грантового фінансування, яке буде спрямовано на інституційне посилення механізму «єВідновлення». Йдеться про вдосконалення процедур розгляду заяв, посилення спроможності місцевих комісій, цифровізацію сервісів для громадян, а також розвиток інструментів, що дозволяють ефективніше реалізовувати відбудову індивідуального житла на місцях. Це має зменшити бюрократичні затримки та зробити систему компенсацій більш прозорою й доступною.

    У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначають, що за три роки дії програми «єВідновлення» компенсації вже отримали 196 067 українських родин на загальну суму 89,7 мільярда гривень. Це робить її одним із найбільших соціальних інструментів підтримки населення в умовах повномасштабної війни, який постійно масштабується завдяки міжнародній допомозі та співпраці з партнерами.

    Окремо нагадується, що Банк розвитку Ради Європи вже схвалював додаткове фінансування для цієї програми, що дозволяє забезпечувати її стабільне функціонування та розширення географії підтримки. Крім того, з 1 грудня в Україні стартував прийом заявок на компенсації за житло, втрачене на тимчасово окупованих територіях. Першочергово участь у цьому етапі можуть брати внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або інвалідність внаслідок війни.

    Уряд підкреслює, що досягнуті домовленості є частиною довгострокової стратегії відновлення житлового фонду України та створення системної підтримки для громадян, які втратили житло через війну, а також важливим кроком у зміцненні партнерства з європейськими фінансовими інституціями у сфері відбудови.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Прокуратура просить визнати необґрунтованими активи на суму майже 5 мільйонів гривень та стягнути їх у дохід держави.

    Про це повідомила пресслужба САП.

    Йдеться не про кримінальне обвинувачення чи підозру, а про механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, який передбачений українським законодавством для посадовців, якщо законність походження майна не може бути підтверджена офіційними доходами. Саме в межах цієї процедури прокурор САП за матеріалами НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду.

    За інформацією прокуратури, предметом позову стали квартира та машиномісце у Києві, загальна вартість яких становить майже 5 млн грн.

    У САП стверджують, що ще у 2021 році, коли Олексій Кулеба працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомості через його рідну сестру.

    Надалі, як зазначають у прокуратурі, у 2023 році, коли Кулеба вже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України, були оформлені основні договори купівлі-продажу зазначених об’єктів.

    Крім того, слідство вказує, що для обслуговування квартири та машиномісця укладалися договори про надання послуг, до яких було залучено особу, яка працювала водієм посадовця.

    Саме ці обставини стали підставою для детального аналізу способу набуття майна та фінансових можливостей родини чиновника.

    У САП заявили, що під час перевірки були проаналізовані доходи та видатки самого посадовця, а також членів його сім’ї. За результатами цього аналізу прокурори дійшли висновку, що офіційно задекларованих доходів було недостатньо для придбання активів такої вартості.

    «Встановлено, що законних доходів для придбання цих активів не вистачало», — зазначають у прокуратурі.

    Саме тому антикорупційні органи звернулися до суду із вимогою визнати майно необґрунтованим активом та стягнути його на користь держави.

    Водночас остаточне рішення у справі ухвалюватиме виключно Вищий антикорупційний суд.

    Варто зазначити, що процедура цивільної конфіскації останніми роками стала одним із ключових інструментів боротьби з незаконним збагаченням посадовців. На відміну від кримінального провадження, у таких справах не обов’язково доводити вчинення злочину. Основним питанням є співвідношення офіційних доходів особи та вартості придбаних активів.

    Якщо суд доходить висновку, що походження майна не підтверджується законними доходами, активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

    Подібні рішення ВАКС уже ухвалював раніше щодо інших посадовців. Лише минулого тижня суд частково задовольнив позов САП та визнав необґрунтованими активи колишнього керівника одного з підрозділів Національної поліції на суму понад 6,7 млн грн. Тоді у дохід держави були стягнуті кошти та вартість кількох автомобілів преміум-класу.

    Справу Кулеби вже називають однією з найрезонансніших серед процедур цивільної конфіскації щодо високопосадовців чинної влади.

    Сам Олексій Кулеба наразі офіційно обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій. До цього він працював головою Київської обласної військової адміністрації, а також заступником керівника Офісу Президента.

    Після надходження позову Вищий антикорупційний суд має відкрити провадження та розпочати розгляд матеріалів справи. Під час судового процесу сторони отримають можливість надати свої докази та пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

    У разі якщо ВАКС підтримає позицію САП, квартира та машиномісце можуть бути конфісковані та передані у власність держави. Якщо ж суд визнає пояснення сторони захисту достатніми та підтвердженими документально, позов прокуратури може бути відхилений.

    Таким чином, наразі йдеться лише про початок судового процесу, а остаточну крапку у справі поставить рішення Вищого антикорупційного суду.

  • Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна робить ще один важливий крок до залучення міжнародного капіталу та відновлення економіки під час війни. Уже 24 червня в польському Гданську відбудеться офіційна презентація концесійного проєкту Поромного терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Саме там потенційним інвесторам з усього світу представлять умови участі в одному з наймасштабніших інфраструктурних проєктів країни останніх років.

    Йдеться про проєкт державно-приватного партнерства, який Україна просуває навіть в умовах повномасштабної війни. Міністерство розвитку громад та територій України позиціонує концесію як можливість не лише модернізувати один із ключових портів країни, а й продемонструвати міжнародному бізнесу готовність України до масштабних інвестиційних проєктів.

    Захід у Гданську орієнтований на стратегічних інвесторів, міжнародні інвестиційні фонди, банки, кредиторів, страхові компанії та інших представників великого бізнесу, які можуть взяти участь у майбутньому конкурсі. Під час презентації учасникам покажуть ключові параметри концесії, державне бачення розвитку портової інфраструктури та механізми проведення конкурсної процедури.

    Організаторами заходу виступають Міністерство розвитку громад та територій України у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Саме ці міжнародні інституції супроводжують проєкт і допомагають розробляти його фінансову та юридичну модель відповідно до міжнародних стандартів.

    Порт «Чорноморськ» є одним із найбільших морських портів України та має стратегічне значення для зовнішньої торгівлі держави. Його географічне розташування на узбережжі Чорного моря дозволяє забезпечувати сполучення України з країнами Європи, Кавказу, Близького Сходу та Азії. Саме через цей порт проходять значні обсяги контейнерних, зернових та генеральних вантажів. Після початку повномасштабної війни значення українських морських портів лише зросло, оскільки вони залишаються критично важливими для експорту продукції та підтримки економіки.

    Важливо, що концесія не означає приватизацію державного майна. За умовами проєкту держава зберігає право власності на стратегічні об’єкти інфраструктури, тоді як приватний партнер отримує можливість управляти терміналом, інвестувати у його модернізацію та розвиток протягом тривалого періоду. Попередньо йдеться про можливість передачі окремих терміналів в управління строком до 40 років. Контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань залишатиметься за державою.

    Проєкт уже пройшов кілька важливих етапів. У березні завершився прийом заявок на етапі прекваліфікації. Після цього конкурсна комісія допустила до наступного етапу компанії, серед яких є представники провідних світових портових операторів. За даними Міністерства розвитку громад та територій, серед учасників є компанії, які входять до числа найбільших портових операторів світу.

    13 травня проєкт офіційно перейшов до стадії конкурентного діалогу — одного з ключових етапів концесійної процедури. Саме зараз потенційні інвестори отримали доступ до технічної та фінансової інформації, аналізують активи порту та готують свої пропозиції щодо майбутньої моделі співпраці. Цей етап триватиме 75 днів.

    Віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба раніше наголошував, що конкурентний діалог дозволяє сформувати максимально збалансовану модель концесії, яка врахує інтереси держави, місцевих громад та приватного бізнесу. За його словами, саме завдяки діалогу з потенційними інвесторами формується фінальна модель договору, яка буде життєздатною та привабливою для міжнародного капіталу.

    Після завершення конкурентного діалогу конкурсна комісія разом із консультантами від ЄБРР та IFC опрацює отримані пропозиції та сформує остаточну редакцію концесійного договору. Лише після цього буде оголошено фінальний конкурс із поданням юридично зобов’язуючих пропозицій від інвесторів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація концесії порту «Чорноморськ» може стати важливим сигналом для міжнародного бізнесу щодо готовності вкладати кошти в українську інфраструктуру навіть під час війни. Раніше Україна вже реалізовувала концесійні проєкти в портах «Ольвія» та «Херсон», однак нинішній проєкт стане першим масштабним портовим державно-приватним партнерством, запущеним після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Для України цей проєкт має не лише економічне, а й стратегічне значення. Розвиток портової інфраструктури є одним із ключових елементів майбутнього відновлення країни та інтеграції в європейські логістичні ланцюги. Якщо конкурс завершиться успішно, «Чорноморськ» може отримати новий імпульс розвитку та стати одним із головних транспортних вузлів Чорного моря після завершення війни.

  • Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    В Україні офіційно відкрили рух Північним обходом Рівного — новою автомобільною дорогою, яка має стратегічне значення для транспортної системи країни, внутрішньої логістики та сполучення із західним кордоном. Про запуск об’єкта 3 червня повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба у Facebook, підкресливши, що йдеться про один із ключових інфраструктурних проєктів останніх років.

    Північний обхід Рівного є новою транспортною артерією протяжністю 14,5 кілометра, яка покликана суттєво змінити логістику руху транспорту в регіоні. Основна функція дороги — вивести транзитні потоки за межі міста Рівне, зменшивши навантаження на міську інфраструктуру та підвищивши безпеку й швидкість пересування як для місцевих мешканців, так і для міжрегіонального транспорту.

    Ключове значення нового маршруту полягає у його інтеграції в загальноукраїнську та міжнародну транспортну систему. Дорога забезпечує швидший доступ до траси М-06 «Київ – Чоп», яка є одним із головних транспортних коридорів України та з’єднує столицю з західним напрямком. Через цю магістраль здійснюється значна частина вантажних і пасажирських перевезень у напрямку країн Європейського Союзу.

    Окрім цього, Північний обхід Рівного покращує логістику до ключових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, серед яких «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів». Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли стабільність та швидкість транспортних маршрутів мають критичне значення для економіки, гуманітарних поставок і міжнародної торгівлі.

    У міністерстві зазначають, що запуск дороги має комплексний ефект для різних рівнів. Для міста Рівне це насамперед розвантаження вулично-дорожньої мережі, зменшення заторів і зниження зношеності дорожнього покриття, яке раніше активно використовувалося транзитним транспортом. Для регіону це додатковий стимул розвитку логістичних хабів, бізнес-активності та інвестиційної привабливості. Для держави загалом — зміцнення транспортної стійкості та розширення можливостей для експорту й імпорту через західні кордони.

    Історія проєкту почалася ще у 2019 році, коли було ухвалено рішення про будівництво нової об’їзної дороги навколо Рівного. Проте реалізація проєкту відбувалася нерівномірно і була ускладнена низкою факторів, а після початку повномасштабного вторгнення роботи взагалі тимчасово призупинялися. Однією з причин стало питання безпеки будівельних майданчиків, а також ризики руйнування незавершених мостових і дорожніх конструкцій.

    Згодом роботи були відновлені, оскільки незавершена інфраструктура почала зазнавати природного руйнування, що могло призвести до значних фінансових втрат і ускладнити подальше завершення будівництва. У результаті проєкт був доведений до фінальної стадії, ставши одним із найбільших дорожніх об’єктів, реалізованих в Україні в останні роки в умовах війни.

    У межах будівництва було виконано масштабний комплекс робіт: зведено приблизно 6 кілометрів нової дороги, реконструйовано ще 4 кілометри існуючої автомобільної інфраструктури та проведено ремонт близько 4,5 кілометра дорожньої мережі разом зі штучними спорудами, включно з елементами мостової інфраструктури.

    Окремо підкреслюється, що цей проєкт має важливе значення саме в умовах війни, адже він безпосередньо впливає на ефективність перевезення гуманітарних вантажів, військової логістики та забезпечення регіонів критично важливими ресурсами. За словами урядовців, нова дорога підсилює західний логістичний напрямок України та робить транспортну систему більш стійкою до викликів воєнного часу.

    Уряд також наголошує, що розвиток дорожньої інфраструктури залишається одним із пріоритетів державної політики відновлення, оскільки якісні транспортні коридори є основою економічної стабільності та інтеграції України до європейського ринку. Відкриття Північного обходу Рівного розглядається як частина ширшої стратегії модернізації транспортної мережі країни, яка включає як будівництво нових магістралей, так і відновлення пошкоджених або застарілих доріг.

    Очікується, що після повноцінного запуску руху новою трасою значно зросте швидкість доставки вантажів у напрямку Польщі та інших країн ЄС, а також покращиться транзитний потенціал України як важливої логістичної ланки між Сходом і Заходом Європи.

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.