Daypolitico

Позначка: Олексій Кулеба

  • Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Олександр Ревякін, який нині працює спеціалістом відділу роботи з громадськістю управління оцінки впливу на довкілля та природно-заповідної справи Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, раніше керував компаніями, пов’язаними з російським олігархом Михайлом Гуцерієвим.

    Формально призначення Ревякіна є рядовим кадровим рішенням, однак його попередня діяльність викликає запитання. З серпня 2022 року до середини 2025 року він очолював компанії «УБС Логістик», «МЛП-Чайка» та «МЛП Бориспіль» (нині перейменоване на «Кам-Інвест 2025»). На ці структури оформлені великі логістичні комплекси у селі Чайка під Києвом загальною площею близько 80 тисяч квадратних метрів.

    До 2018 року безпосереднім бенефіціаром цих компаній був російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, власник холдингу «Самфар». Згодом активи були переписані на його тодішню партнерку Вікторію Кущ, відому як співачка та авторка пісень Вікторія Кохана. Вона має українське громадянство, однак проживає у Росії з 2014 року.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії активи, пов’язані з логістичним бізнесом, були переоформлені на іноземних номінальних власників, зокрема турецьких громадян. При цьому фактичне управління підприємствами здійснював український менеджмент, зокрема Олександр Ревякін.

    За даними джерел, саме він відігравав ключову роль у збереженні роботи цих компаній в Україні та уникненні санкцій чи націоналізації активів.

    Також зазначається, що Ревякін є давнім знайомим Олексія Кулеби, який у 2022 році очолював Київську ОДА, а нині обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення.

    Згідно з деклараційними даними, лише у 2025 році на посаді керівника ТОВ «УБС Логістик» Ревякін заробив близько 2 млн грн. Він також зберігає 5 млн грн і 300 тис. доларів готівкою. Крім того, у його власності перебуває автопарк із близько 20 легкових автомобілів 2011–2016 років випуску, а також мотоцикл Harley-Davidson 2021 року.

    У грудні 2025 року Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження №42025000000001242 за статтею про пособництво державі-агресору. Одним із фігурантів цієї справи є Олександр Ревякін.

    Слідчі, зокрема, перевіряють обставини переуступки прав за кредитом на суму 55 млн доларів, який компанія «МЛП-Чайка» отримала у російському «Сбербанку» ще у 2011 році. Наразі загальна сума непогашеної заборгованості разом із відсотками перевищує 1 млрд грн.

    За версією слідства, у 2022 році «Сбербанк» переуступив цей борг киргизькій компанії «Торугарт Трейдинг», а у 2023 році права вимоги перейшли до компанії VICTORIUM INVESTMENTS and CO LTD, зареєстрованої на Маврикії.

    Правоохоронці припускають, що така схема могла бути використана для виведення коштів за межі України. Крім того, у 2023 році компанія «МЛП-Чайка» зменшила свій дохід на суму цього боргу, що могло призвести до зменшення податкових платежів до бюджету.

  • Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Буковель сьогодні дедалі більше стає не лише символом внутрішнього туризму, а й точкою концентрації багатомільярдних бюджетних коштів. Під прикриттям розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури навколо курорту вибудувалася система, у якій ключові підряди стабільно отримує вузьке коло компаній, а реальна конкуренція фактично відсутня.

    Координація цього процесу має чітку управлінську вертикаль. Політичний вплив на формування державних інфраструктурних пріоритетів пов’язують із віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою. Реалізацію проєктів забезпечує Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, керівництво якого представляють Сергій Сухомлин і Микола Бойко. Окремий вплив на розвиток транспортного сполучення з курортом зберігає народний депутат Ігор Палиця. Безпосереднім замовником робіт виступає Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області.

    Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

    Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

    Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

    Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

    У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

  • Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    Пасажири «Укрзалізниці» за місяць проїхали 38 млн км у межах програми лояльності

    За перший місяць дії програми лояльності «3000 км Україною» пасажири «Укрзалізниці» вже обміняли накопичені кілометри на близько 80 тисяч залізничних квитків. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За словами урядовця, участь у програмі через мобільний застосунок «Укрзалізниці» взяли близько 500 тисяч українців. На стартовому етапі ініціатива охопила поїзди, що курсують до та з прифронтових регіонів, де потреба в доступних перевезеннях залишається особливо високою.

    Скористатися програмою змогли різні соціальні категорії пасажирів — родини з дітьми, люди старшого віку, волонтери, а також сім’ї військовослужбовців. Загалом за перший місяць дії програми учасники проїхали близько 38 мільйонів кілометрів.

    Найбільш затребуваними у грудні стали маршрути Херсон — Барвінкове, Одеса — Запоріжжя, Суми — Рахів та Запоріжжя — Ковель, що поєднують прифронтові, південні та західні регіони країни.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що реалізація програми «3000 км Україною» відбувається без залучення додаткових коштів з державного бюджету. Механізм працює за рахунок оптимізації перевезень та внутрішніх ресурсів компанії.

    Надалі «Укрзалізниця» планує розширити програму. У позапікові періоди пасажирам пропонуватимуть до 250 тисяч місць на місяць, що, за словами Олексія Кулеби, має зробити залізничні подорожі доступнішими для громадян, для яких ціна квитка є вирішальним чинником.

  • Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    Можливі кадрові перестановки у Кабміні: хто може втратити посади найближчим часом

    У Кабінеті Міністрів України найближчим часом можуть відбутися суттєві кадрові зміни. Про потенційні відставки одразу кількох високопосадовців повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції «Слуга народу».

    Йдеться про можливе звільнення міністра освіти і науки Оксена Лісового. За словами співрозмовників видання, Лісовий уже тривалий час конфліктує з парламентарями та частиною освітян через складну реформу укрупнення навчальних закладів. Ця реформа викликала значний спротив у регіонах, а політичні союзники міністра дедалі частіше ставлять під сумнів його здатність продовжувати роботу в умовах кризи довіри.

    Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

    Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

    Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

    За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

  • Олексій Кулеба та його “вертикаль” можуть стати наступними фігурантами плівок НАБУ

    Олексій Кулеба та його “вертикаль” можуть стати наступними фігурантами плівок НАБУ

    За інформацією наших джерел, найближчим часом ми дізнаємось про розслідування НАБУ по корупційним схемам вибудуваним  віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою.

    Зокрема, як повідомляє джерело, “Олексій Кулеба та вся його вертикаль можуть впасти найближчим часом. Кулеба та його люди відпрацьовували бюджети дуже “грязно” і можуть стати наступними фігурантами плівок НАБУ”.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну корупцію Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновлення Київщини.

     Також, за інформацією нашого видання, теперішній голова Бучанської РДА Ігор Полозун уже багато років поспіль являється “гаманцем” топових українських чиновників – Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко.

  • Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Розподіл грантової допомоги від Японії: хто і на що отримає кошти

    Починаючи з 2023 року Україна отримує від Японії мільярди гривень в рамках реалізації “Програми екстреного відновлення”. Основні напрями розподілення цих коштів в Україні можна проаналізувати через постанови Кабміну.

    Зокрема, до спеціального фонду державного бюджету спрямовано кошти у сумі 18 млрд. 492 млн. 944,46 тис. грн., які надійшли у 2023 році відповідно до грантових угод між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Урядом України від 09.03.2023 та від 14.04.2023 і не відображені у складі доходів і видатків бюджету у 2023 році відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 22.09.2023 N 1021:

    – Міністерству енергетики на придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентське обслуговування – в сумі 7 млрд. 612 млн. 169, 81 тис. грн.;

    – Міністерству освіти і науки на придбання обладнання для надання освітніх послуг та агентського обслуговування – в сумі 646 млн. 460,34 тис. грн.;

    – Міністерству аграрної політики та продовольства на придбання обладнання для сільського господарства та агентського обслуговування – в сумі 912 млн. 405,06 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування – в сумі 938 млн.169,37 тис. грн.;

    – Міністерству культури та стратегічних комунікацій для Державного комітету телебачення і радіомовлення на придбання обладнання для товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та агентське обслуговування – в сумі 528 млн. 383,52 тис. грн.;

    – Міністерству охорони здоровʼя на придбання обладнання для надання медичних послуг та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 68 млн. 238,56 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного обслуговування, управління відходами від руйнувань, для водопостачання, водовідведення, для сектору комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування та агентського обслуговування – в сумі 6 млрд. 787 млн. 117,8 тис. грн.

    Спрямовано залишок коштів спеціального фонду державного бюджету у сумі 1 млрд. 383 млн. 496 тис. грн., який утворився на 01.01.2025, джерелом формування якого були кошти, що надійшли у 2024 році до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 01.10.2024 N 1133 «Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та Урядом України від 19 лютого 2024 р., та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 N 1021 і від 27 жовтня 2023 N 1122» та не відображені у складі видатків державного бюджету у 2024 р., на нові бюджетні програми:

    – Міністерству енергетики нa придбання обладнання для енергетичного обслуговування та агентського обслуговування – в сумі 1 млрд. 342 млн. 600 тис. грн.;

    – Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій на придбання обладнання та конструкцій для гуманітарного розмінування, будівництво обʼєктів навчально-тренувального комплексу та для агентського обслуговування – в сумі 23 млн. 856 тис. грн.;

    – Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на придбання обладнання для транспортного сполучення та агентського обслуговування – в сумі 17 млн. 40 тис. грн.

    У квітні 2025 року Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба та Голова Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Хідекі Мацунага підписали чергову Грантову угоду на 58 млн доларів, яка дає можливість офіційно розпочати реалізацію четвертої фази Програми екстреного відновлення України.

    Читайте також: Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

  • Європа відкриває дороги: «транспортний безвіз» продовжено ще на рік

    Європа відкриває дороги: «транспортний безвіз» продовжено ще на рік

    Українські автомобільні перевізники продовжать працювати без спеціальних дозволів на вантажні перевезення до країн Європейського Союзу. Так званий “транспортний безвіз” продовжено до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після перемовин у Брюсселі.

    «Це вже четверта пролонгація угоди, яка демонструє свою результативність та ефективність. Український експорт дорогами до ЄС зріс на 42%, імпорт до України – на 37%», — написав Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

    Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба підкреслив, що йдеться про офіційне продовження лібералізації вантажних перевезень між Україною та Євросоюзом. За його словами, автоматичне продовження стало можливим завдяки ефективній співпраці української сторони та Єврокомісії.

    «Це важлива новина для українських перевізників, експортерів і всієї економіки», — зазначив Кулеба.

    «Транспортний безвіз» — одна з форм секторальної інтеграції України до єдиного європейського ринку. За словами Шмигаля, він є не лише зручним інструментом для бізнесу, а й передумовою повноцінного членства України в ЄС.

    Українська сторона подякувала європейським партнерам за підтримку, яку вони продовжують надавати у складний час для України.

  • Розподіл коштів на відновлення Бучанського району: хто контролює процес?

    Розподіл коштів на відновлення Бучанського району: хто контролює процес?

    За інформацією наших джерел, теперішній голова Бучанської РДА Ігор Полозун уже багато років поспіль являється “гаманцем” топових українських чиновників – Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко.

    Варто відзначити, Полозун Ігор Юрійович попав у велику політику завдяки Тимуру Ткаченко та Олексію Кулебі – в свій час ця трійця разом працювала у  Департаменті міського благоустрою КМДА. При цьому Олексій Кулеба – очолював Департамент, а Тимур Ткаченко займав посаду його першого заступника.

    Згодом Олексій Кулеба очолив Київську область, а Ігор Полозун за його протекції зайняв посаду голови Бучанської РДА. Місце для Полозуна було вибране Кулебою не випадково, адже саме на Бучанський район йшли багатомільйонні бюджети відновлення пошкодженого військами РФ житла та інфраструктури.

    Освоювати ці бюджети Олексій Кулеба довірив “перевіреним людям”. Так, в корупційних схемах на відновленні Бучі засвітився Борис Лісовський, який раніше працював у  столичному КП “Київблагоустрій”, де в той же час працював Тимур Ткаченко та Ігор Полозун.

    Лісовського поставили директором у наспіх оформленій компанії з помилкою в назві – “Булівельна компанія “Відбудова”, яка отримала підрядів у Бучі на приблизно 40 мільйонів гривень, але роботи так і не виконала.

    Загалом, сотні мільйонів гривень на відбудову зруйнованих росіянами будинків та об’єктів інфраструктури роздали компаніям з вкрай сумнівною репутацією, які по факту не виконали свої зобов’язання перед громадою.

    Водночас, за повідомленням наших джерел, Ігор Полозун як багаторічний “гаманець” Олексія Кулеби та Тимура Ткаченка, вкурсі не тільки про деталі розкрадання на відновленні Бучанського району, але також являється цінним свідком всієї їх корупційної діяльності.

     Нагадаємо, наразі Олексій Кулеба займає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій, очолює Координаційний центр з питань управління регіонами, де ведуться або велися бойові дії, а також територіями, які були тимчасово окуповані.

    Тобто Кулеба фактично курує усі бюджети, які виділяються на відновлення” України, а приклад розкрадання коштів на відновлення в Бучанському районі показує, що не можна виключати аналогічної ситуації в масштабах держави.

    Стосовно Тимура Ткаченко, який нещодавно був призначений головою КМВА, то він разом з начальником Київського ТЦК полковником Віталієм Хом’яком уже встиг налагодити корупційну схему “обілечування” столичних підприємств, які згідно закону мають бути визнані “критичними” для бронювання.

  • Уряд України створив штаб для підготовки до опалювального сезону 2024/2025

    Уряд України створив штаб для підготовки до опалювального сезону 2024/2025

    При Кабінеті Міністрів України створено спеціальний штаб, який відповідатиме за питання та контроль підготовки до опалювального сезону в регіонах. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі після наради з керівниками обласних військових адміністрацій.

    На зустрічі також були присутні віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Учасники обговорили готовність до зими, а також необхідні заходи для захисту енергетичних об’єктів, формування запасів і розвитку децентралізованої генерації.

    Шмигаль зазначив, що головним завданням є врахування всіх можливих сценаріїв та оперативна реакція на надзвичайні ситуації. «Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко», – підкреслив прем’єр-міністр.

    Окрім цього, на нараді розглянули питання відновлення критичної інфраструктури, відбудови ключових об’єктів та будівництва укриттів у школах. Для ефективного управління пріоритетними проєктами було створено Стратегічну інвестиційну раду, яка займатиметься підготовкою важливих для громад проєктів і залученням міжнародних інвестицій.

    Шмигаль наголосив на важливості активної участі місцевої влади у подачі заявок на фінансування проєктів. Він також нагадав, що минула зима, незважаючи на обстріли, не стала критично важкою для України, але цього року ситуація може бути складнішою через значні втрати енергетичних потужностей.

  • Олексій Кулеба та Тимур Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновленя Київщини

    Олексій Кулеба та Тимур Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновленя Київщини

    Топові чиновники заступник глави ОП Олексій Кулеба та замміністра Мінстратегпрому Тимур Ткаченко розпочали своє сходження у велику політику з корупційних схем на столичних МАФах.

    Фактично, в тему “столичних МАФів” їх завів Дмитро Білоцерковець, з яким вони наразі протистоять в боротьбі за контроль над корупційними потоками в столиці. Тимур Ткаченко був помічником Дмитра Білоцерковця, коли той був нардепом VІІІ скликання від БПП, водночас Олексія Кулебу прилаштували радником Дениса Пікалова – людини Білоцерківця в КП “Плесо”.

    Сам Дмитро Білоцерківець, талановитий політтехнолог с Севастополя, працював на проект Віталія Кличка в Криму, а з 2012 року офіційно очолив Молодіжне Крило партії “УДАР”. Пізніше Дмитро Білоцерківець зміг стати “більше чим політтехнологом” для Кличка, тож коли Віталій став мером Києва, Білоцерківець отримав посаду директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища.

    Саме Дмитро Білоцерковець активно почав рухатися в бік монополізації ринку МАФів у Києві під виглядом впорядкування торгівлі в столиці. У цій тематиці він увійшов у контакт з Андрієм Єрмаком та Андрієм Холодовим і дав їм свою людину Олексія Кулебу. А Кулебі дав Тимура. Кулеба порозумівся з Єрмаком і відтоді почалася їхня дружба.

    Зв’язка Єрмак-Кулеба-Ткаченко активно почала діяти після перемоги Володимира Зеленського на виборах. Тоді за посередництва Дмитра Білоцерківця було домовлено з Андрієм Єрмаком про взяття під контроль ринок МАФів у столиці. Від Єрмака за реалізацію корупційних схем відповідав Олексій Кулеба, а в Кулеби Ткаченко. Останній мав створити компанію, що ставитиме нові МАФи за “новими правилами”, а для старих і не дуже “жирних” місць був “тариф” тисяча доларів за оновлення документів. На той момент таких МАФів було близько 3 тисяч.

    До речі, саме в результаті домовленостей Олексій Кулеба став заступником голови КМДА, що влаштовувало Андрія Єрмака і в певний момент конфлікту з Віталієм Кличком саме Кулебу хотіли поставити головою КМДА, але Олексій сам відмовився.

    Далі в системі впорядкування МАФів почали системно зносити старі кіоски і на їхніх місцях з’являлися нові, які вже належали Тимуру Ткаченку і компанії.

    Розподіл корупційних потоків відбувався таким чином: Кулебі-Ткаченко – нові МАФи, Білоцерківець підминає під себе старі та затверджує схему нових.

    Схема працювала успішно до переходу Тимура Ткаченка на посаду заступника міністра в Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, після чого Дмитро Білоцерківець вирішив “викинути” бувших партнері з теми МАФів, а замість них підключив депутата Київради від Єдності  Вагана Товмасяна.  Після чого Тимур Ткаченко почав системну критику в адресу Віталія Кличка.

    Пізніше зв’язка Кулеба-Ткаченко “виросла” з корупційних тем на столичних МАФах та розширила свій вплив на область, забравши під себе всі ремонти доріг та інфраструктурних об’єктів на Київщині, чим перейшли дорогу Давиду Арахамії, який мав великі види на цей шматок.

    Про корупційні заробітки Кулеби-Ткаченко на відновлені Київської області багато писали журналісти, але без будь-яких наслідків для фігурантів. Причина в тому, для Андрія Єрмака його заступник Олексій Кулеба є надто цінним кадром.

    За словами нашого джерела в ОП, Андрій Борисович довіряє та цінить Кулебу за те, що “він надійний, багато знає та не краде у шефа, як власне і Ткаченко”. Але ось із командою Віталія Кличка вони розійшлися, чим можна пояснити регулярні обшуки СБУ та кримінальні справи проти ТОП чиновників КМДА.