Daypolitico

Позначка: озброєння

  • Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Україна на початку 2026 року отримала від Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже використовуються для відбиття російських повітряних атак. Про постачання, яке раніше публічно не афішувалося, повідомило Middle East Eye із посиланням на поінформовані джерела. 

    Точна кількість переданих комплексів не розкривається. За словами одного з українських посадовців, із яким поспілкувалося видання, Korkut уже пройшли бойове застосування та показали себе ефективно проти російських повітряних цілей. Водночас під час експлуатації виникали окремі технічні нюанси, які, за його словами, вдалося вирішити невеликими коригуваннями. Україна зацікавлена у закупівлі додаткових систем, однак подальші поставки залежатимуть, зокрема, від їхньої вартості. 

    Korkut виробляє турецька оборонна компанія ASELSAN. Типова батарея складається з трьох бойових машин і однієї машини командування та управління. Комплекс призначений для ближньої протиповітряної оборони мобільних підрозділів і може самостійно виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі. 

    Важливе уточнення: у повідомленнях деяких українських ЗМІ фігурують 25-мм боєприпаси, однак офіційні характеристики KORKUT 150/35 від ASELSAN вказують на спарену 35-мм гармату. Система використовує програмовані боєприпаси ATOM 35 ABM, які підриваються у заданій точці та створюють хмару уламків на траєкторії цілі. Це дає змогу ефективно працювати проти безпілотників, крилатих ракет, авіації та інших низьколітних цілей.

    Заявлена ефективна дальність вогню Korkut становить близько 4 км, а темп стрільби спареної установки сягає приблизно 1100 пострілів за хвилину. Система оснащена радаром керування вогнем та оптико-електронними сенсорами, може вести стрільбу під час руху й інтегруватися у більшу систему ППО. 

    Для України такі комплекси особливо важливі на тлі різкого збільшення кількості російських дронів. Артилерійська система ближньої ППО може бути дешевшою для знищення БпЛА, ніж використання дефіцитних зенітних ракет, хоча її можливості обмежені дальністю і залежать від розміщення біля об’єктів, які потрібно прикривати.

    Повідомлення про турецькі Korkut з’явилося в момент, коли Україна активно шукає додаткові засоби боротьби з реактивними безпілотниками та крилатими ракетами. Раніше «Ненька інфо» писала про пошук Україною і США нових рішень для посилення ППО, включно з модернізацією С-300 та потенційними можливостями Туреччини. 

    Туреччина від початку повномасштабного вторгнення вже передавала Україні різні види озброєння та боєприпасів. Найвідомішими стали ударні безпілотники Bayraktar TB2, однак Middle East Eye також нагадує про постачання боєприпасів, кулеметів та іншої військової продукції.

    Оборонне співробітництво між Києвом та Анкарою при цьому значно ширше, ніж окремі поставки. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що українська сторона розглядає Туреччину як одного з ключових партнерів у сфері оборонної промисловості, зокрема через співпрацю з Baykar та будівництво корветів для ВМС України.

    Таким чином, Korkut стали ще одним елементом української багаторівневої ППО. Йдеться поки лише про невелику кількість комплексів, однак їхнє бойове застосування вже підтверджується джерелами Middle East Eye, а Київ, за даними видання, хоче отримати більше таких систем.

  • Французькі хижаки в українському небі: Париж передає високоефективні ракети MICA та гарматний арсенал для винищувачів Mirage 2000

    Французькі хижаки в українському небі: Париж передає високоефективні ракети MICA та гарматний арсенал для винищувачів Mirage 2000

    Французька Республіка робить черговий вагомий внесок у захист українського повітряного простору, істотно нарощуючи номенклатуру та якість озброєння для раніше переданих Повітряним силам Збройних Сил України багатоцільових винищувачів Mirage 2000. Французьке оборонне відомство офіційно оголосило про постачання нової партії високоефективних керованих ракет класу «повітря-повітря» MICA, а також значних обсягів тридцятиміліметрових снарядів для штатного автоматичного озброєння літаків. Цей транш військово-технічної допомоги має на меті перетворити західні крилаті машини на справжніх мисливців за ворожими повітряними цілями та максимально інтегрувати французьку авіаційну платформу в єдиний оборонний контур протиповітряної оборони держави.

    Передана ракета MICA, розроблена провідним європейським ракетним концерном MBDA, є універсальною багатоцільовою зброєю нового покоління, створеною для знищення швидкісних повітряних об’єктів як у динамічному маневреному ближньому бою, так і далеко за межами візуальної видимості. Ракета масою близько ста дванадцяти кілограмів здатна розвивати вражаючу гіперзвукову швидкість до 4,9 Маха, що перевищує чотири тисячі дев’ятсот кілометрів на годину, та діставати цілі на дистанціях від шістдесяти до вісімдесяти кілометрів. Важливою перевагою цього ракетного озброєння є його випуск у двох взаємодоповнюючих модифікаціях: із тепловізійною головкою самонаведення, здатною непомітно захоплювати тепловий слід літака чи ракети, та з активною радіолокаційною головкою, яка надійно веде ціль за будь-яких погодних умов і в умовах активного радіоелектронного придушення супротивника.

    Разом із сучасними ракетами українська авіація отримує потужне підсилення і для ближнього вогневого контакту у вигляді тридцятиміліметрових снарядів для двох вбудованих автоматичних револьверних гармат DEFA 554. Ця авіаційна артилерія стандарта 30×113 мм вирізняється винятковою скорострільністю від однієї тисячі двохсот до однієї тисячі восьмисот пострілів на хвилину, створюючи щільну стіну свинцю на шляху ворожих об’єктів. Застосування винищувачів Mirage 2000 із гарматами та ракетами ближнього радіуса дії розглядається військовими аналітиками як найбільш раціональне, економічно виправдане та тактично грамотне рішення для щоденного відбиття нальотів крилатих ракет і численних ударних дронів-камікадзе. Знищення дешевших безпілотників за допомогою бортових гармат або порівняно недорогих ракетних боєприпасів дозволяє зберегти дефіцитні та надзвичайно дорогі далекобійні зенітні ракети для ліквідації складніших цілей – таких як балістичні ракети або пілотована авіація окупантів.

    Посилення авіаційного компонента відбувається на тлі загострення внутрішньополітичної дискусії всередині самої Франції, де опозиційні політичні сили дедалі гучніше закликають до перегляду масштабів допомоги. Представники ультраправих рухів наголошують на необхідності обмеження фінансових вливань через бюджетні труднощі в країні, пропонуючи зосередитися виключно на тренуванні українських воїнів і постачанні оборонного заліза, або ж вимагаючи переходу до суто комерційних відносин із доступом до рідкісноземельних ресурсів за прикладом американських концепцій. Утім, на офіційному урядовому рівні Париж демонструє непохитну вірність союзницьким зобов’язанням, розуміючи, що надійний повітряний щит над українськими містами є головною запорукою безпеки всієї європейської цивілізації.

     

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Міністерство оборони США розпочало реорганізацію Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U), яка координує постачання озброєння, підготовку українських військових та логістичну підтримку. Відповідно до нового рішення, керівництво місією буде передано європейським союзникам.

    Про це повідомило Європейське командування Збройних сил США (EUCOM).

    У командуванні пояснили, що реорганізація здійснюється за наказом міністра оборони США Піта Гегсета. Водночас наголошується, що зміни не означають скорочення підтримки України та не вплинуть на виконання поточних завдань місії.

    За інформацією Європейського командування, передача керівної ролі союзникам відображає посилення ролі європейських партнерів у підтримці української оборони, яку вони активно нарощували протягом останнього року.

    Крім того, у Пентагоні зазначають, що реорганізація дозволить Сполученим Штатам перерозподілити частину власних ресурсів на інші глобальні оборонні пріоритети.

    Рішення стало офіційним підтвердженням інформації, яку наприкінці липня оприлюднило видання Politico. Тоді повідомлялося, що Міністерство оборони США планує відмовитися від безпосереднього керівництва Групою безпекової допомоги Україні, яка працює на базі у німецькому Вісбадені.

    Групу безпекової допомоги Україні (Security Assistance Group – Ukraine, SAG-U) було створено 4 листопада 2022 року. Вона координує постачання військової допомоги Україні, організацію навчання українських військовослужбовців, а також логістичне забезпечення міжнародної підтримки.

    Штаб місії розташований у Вісбадені (Німеччина). За понад три з половиною роки роботи через SAG-U було розподілено понад 2 мільярди доларів безпекової допомоги Україні.

    До цього часу місію очолював американський генерал-лейтенант Гійом Бопер.

    Попри передачу керівництва європейським союзникам, у Європейському командуванні США підкреслюють, що підтримка України з боку Вашингтона продовжиться, а зміни стосуються насамперед структури управління місією.

  • США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    Армія США за п’ять місяців війни з Іраном суттєво скоротила запаси високоточних далекобійних ракет. За даними джерел Reuters, американські військові використали майже весь наявний арсенал ракет ATACMS і PrSM, а також значну частину крилатих ракет Tomahawk. Це викликає занепокоєння щодо готовності Сполучених Штатів до можливих конфліктів з іншими потенційними противниками.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами трьох співрозмовників агентства, США використали практично весь запас ракет класу “земля-земля” ATACMS та новітніх Precision Strike Missile (PrSM), які поступово мають замінити попередню систему. Точну кількість боєприпасів, що залишилися на складах, джерела не називають.

    Ракети ATACMS і PrSM вважаються одними з найважливіших засобів далекобійного ураження американської армії. Вартість кожної з них перевищує один мільйон доларів, а їхні запаси мають стратегічне значення не лише для операцій на Близькому Сході, а й для потенційного стримування Китаю та Росії.

    Як зазначає Reuters, однією з причин швидкого виснаження арсеналу стало рішення адміністрації президента Дональда Трампа мінімізувати використання пілотованої авіації під час ударів по території Ірану, натомість покладаючись на високоточні ракети великої дальності.

    Співрозмовники агентства висловлюють побоювання, що затяжний конфлікт призвів до суттєвого скорочення стратегічних запасів озброєння, що може обмежити можливості США реагувати на інші потенційні військові загрози.

    Водночас у Білому домі запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають “набагато більше боєприпасів, ніж будь-яка інша країна світу”, а американський оборонно-промисловий комплекс працює рекордними темпами для поповнення запасів.

    Речник Пентагону Шон Парнелл також наголосив, що американські збройні сили забезпечені всіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань у будь-який момент.

    За інформацією Reuters, дефіцит торкнувся не лише наступального озброєння. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у період із лютого по липень США використали близько 65% запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Крім того, запаси ракет для комплексів THAAD, за оцінками аналітиків, скоротилися щонайменше на 38% порівняно з початком бойових дій. За словами двох джерел Reuters, ці оцінки відповідають внутрішнім даним американських військових.

    Ще одним проблемним напрямком стали крилаті ракети Tomahawk. Одне із джерел агентства стверджує, що США вже використали трохи менше половини світового запасу цих ракет, які запускаються переважно з кораблів ВМС. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.

    На тлі скорочення арсеналів компанія Raytheon вже досягла попередньої багаторічної домовленості з Пентагоном щодо розширення виробництва ракет Tomahawk для відновлення стратегічних запасів.

    За словами співрозмовників Reuters, військове командування США протягом кількох тижнів попереджало президента про стрімке скорочення запасів окремих видів озброєння, зокрема ракет Patriot. Водночас один із американських чиновників заперечив, що саме ця проблема стала причиною відмови від нового масштабного удару по Ірану, пояснивши рішення політичними факторами та позицією партнерів США в країнах Перської затоки.

    Нагадаємо, наприкінці липня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

  • Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія продовжує масштабну модернізацію власних Збройних сил, адаптуючи їх до нових викликів сучасної війни. На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання ролі дронів у військових конфліктах Сили оборони країни запускають комплексну програму підготовки особового складу до використання сучасних протидронових систем. Уже цієї осені спеціальне навчання розпочнуть кадрові військовослужбовці, а з наступного року нову програму інтегрують у підготовку призовників. Таким чином Фінляндія прагне створити багаторівневу систему захисту від безпілотників, які дедалі частіше стають одним із головних інструментів ведення війни. Про це повідомляє Yle.

    У фінських Силах оборони зазначають, що досвід останніх років кардинально змінив підходи до забезпечення національної безпеки. Безпілотники вже давно перестали бути допоміжним елементом бойових дій і сьогодні використовуються практично для всіх видів військових операцій — від розвідки та коригування артилерійського вогню до високоточних ударів по техніці, складах боєприпасів, командних пунктах і критичній інфраструктурі.

    Особливо уважно у Фінляндії аналізують перебіг повномасштабної війни Росії проти України, яка фактично стала найбільшим полігоном для випробування сучасних безпілотних технологій. Саме український досвід переконав багато європейських держав у тому, що захист від дронів необхідно розвивати так само активно, як і традиційну систему протиповітряної оборони.

    У зв’язку з цим фінське військове командування ухвалило рішення розгорнути системну програму підготовки військових до використання спеціальних засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами.

    Як пояснюють у Силах оборони Фінляндії, нові протидронові комплекси мають низку важливих переваг. Вони порівняно прості в експлуатації, швидко освоюються військовослужбовцями, можуть застосовуватися без тривалої спеціальної підготовки та водночас залишаються значно дешевшими, ніж використання класичних систем протиповітряної оборони для боротьби з невеликими безпілотниками.

    Саме економічна ефективність сьогодні стає одним із ключових критеріїв. Знищення недорогого безпілотника дорогою ракетою ППО дедалі частіше визнається невиправданим, тому військові різних країн шукають альтернативні засоби нейтралізації таких цілей.

    За словами інспектора протиповітряної оборони полковника Мано-Мікаеля Нокелайнена, перший етап навчань стартує вже восени цього року.

    Насамперед новітні комплекси почнуть освоювати кадрові військовослужбовці, які проходитимуть практичну підготовку із застосування різних засобів боротьби з безпілотниками.

    Під час навчань військові відпрацьовуватимуть повний цикл протидії дронам — від їхнього виявлення та ідентифікації до придушення або фізичного знищення залежно від типу загрози.

    Після завершення початкового етапу програму значно розширять.

    Вже наступного року навчання проходитимуть також призовники, які щороку поповнюють фінську армію. Це дозволить сформувати значний резерв військовослужбовців, які володітимуть сучасними навичками боротьби з безпілотниками ще до завершення строкової служби.

    У перспективі елементи протидронової підготовки можуть стати обов’язковою частиною навчання значної кількості військових спеціальностей.

    Нові комплекси насамперед отримають спеціальні батареї протидронової оборони, які зараз створюються у складі фінських Збройних сил.

    Очікується, що вони працюватимуть у взаємодії із традиційними підрозділами протиповітряної оборони, засобами радіоелектронної боротьби, системами раннього виявлення та військовою розвідкою.

    Таким чином формується багаторівнева система захисту повітряного простору, здатна реагувати як на масштабні ракетні атаки, так і на масове застосування безпілотників різних типів.

    Особливу увагу фінські військові приділяють саме малим дронам, які останніми роками стали однією з найнебезпечніших загроз на полі бою.

    Такі апарати можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, переносити вибухівку або діяти як дрони-камікадзе. Крім того, розвиток технологій дозволяє застосовувати їх масовано, що значно ускладнює роботу класичних систем ППО.

    Керівник дослідницького напряму фінської компанії Sensofusion, яка спеціалізується на розробці систем боротьби з безпілотниками, Мікко Хюппьонен зазначив, що розвиток технологій нагадує постійну “гру в кота й мишу”.

    За його словами, виробники ударних дронів безперервно вдосконалюють свої розробки, тоді як інженери, які створюють засоби захисту, змушені практично щодня знаходити нові способи їх нейтралізації.

    Експерт наголосив, що цей процес пришвидшується настільки стрімко, що військові змушені регулярно оновлювати обладнання та змінювати тактику боротьби з безпілотниками.

    Окремо Хюппьонен звернув увагу на розвиток штучного інтелекту.

    На його переконання, вже найближчим часом бойові дрони отримають можливість самостійно аналізувати обстановку, визначати цілі та ухвалювати рішення щодо застосування зброї практично без участі оператора.

    За словами експерта, питання полягає не в тому, чи станеться це взагалі, а лише в тому, коли саме такі технології почнуть масово використовуватися.

    Він попередив, що автономні системи озброєння можуть створити абсолютно нові ризики для міжнародної безпеки, оскільки рішення про життя і смерть людини потенційно зможуть ухвалювати алгоритми штучного інтелекту.

    Фінляндія вже сьогодні готується не лише до військових, а й до цивільних аспектів нової безпекової реальності.

    Раніше уряд країни повідомив про підготовку спеціальної пам’ятки для населення, у якій громадянам пояснюватимуть, як діяти у разі появи безпілотників, повітряної тривоги чи інших сучасних загроз.

    Документ міститиме рекомендації щодо особистої безпеки, інформування екстрених служб та алгоритмів поведінки під час кризових ситуацій.

    Паралельно Гельсінкі активно модернізує систему протиповітряної оборони.

    Нещодавно уряд ухвалив рішення закупити сучасні комплекси ППО малої дальності шведської компанії Saab, які мають суттєво посилити можливості країни із захисту від літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів.

    Посилення оборонного потенціалу Фінляндії відбувається після вступу країни до НАТО та на тлі суттєвого погіршення безпекової ситуації у Європі.

    Фінляндія має найдовший серед країн Альянсу сухопутний кордон із Росією — понад 1 300 кілометрів, тому питання захисту повітряного простору, розвитку систем раннього попередження, засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам стали одним із головних напрямків розвитку національної оборони.

    Експерти зазначають, що рішення фінської влади вкотре підтверджує загальноєвропейську тенденцію: сучасні армії дедалі більше інвестують саме у технології боротьби з дронами, які вже стали одним із ключових факторів успіху на полі бою. В умовах стрімкого розвитку безпілотних систем країни НАТО намагаються не лише нарощувати виробництво власних дронів, а й створювати ефективні засоби їхнього виявлення, придушення та знищення, готуючи свої війська до нової реальності сучасних воєн.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.