Daypolitico

Позначка: озброєння

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії та шукатимуть можливості для надання додаткової допомоги, необхідної для захисту українських міст і критичної інфраструктури від дедалі інтенсивніших повітряних атак Росії. Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі.

    Заява очільника Пентагону пролунала на тлі чергового загострення ситуації в українському небі, де російські війська останніми місяцями значно збільшили масштаби використання балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Питання протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України, оскільки саме системи ППО є основним інструментом захисту цивільного населення, енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та підприємств оборонної промисловості.

    Під час спілкування з журналістами Гегсета попросили прокоментувати звернення президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа та членів Конгресу. У своєму листі український лідер звернув увагу американської сторони на дефіцит засобів протиповітряної оборони та необхідність посилення підтримки України на тлі зростання кількості російських атак.

    Коментуючи це звернення, глава Пентагону наголосив, що США працюють над пошуком усіх можливих шляхів для допомоги Україні та одночасно здійснюють масштабну модернізацію власного оборонно-промислового комплексу.

    За словами Гегсета, Вашингтон фактично перебудовує підхід до виробництва ключових видів озброєння та боєприпасів, щоб забезпечити значно більші обсяги випуску продукції. Йдеться не лише про потреби американських збройних сил, а й про забезпечення союзників і партнерів, які залежать від постачання американського озброєння.

    «Ми змінюємо спосіб виробництва всіх цих видів важливої амуніції, щоб гарантувати, що наші компанії постачають не просто трохи більше, а набагато більше у всьому спектрі можливостей. Там, де ми можемо допомогти Україні, ми це робимо. Там, де ми можемо дати можливість Європі зробити більше, ми також це робимо», – заявив міністр оборони США.

    Його слова свідчать про те, що американська адміністрація розглядає питання підтримки України не лише як короткострокове завдання, а як частину довгострокової стратегії розвитку оборонного виробництва та зміцнення безпеки союзників.

    Окрему увагу Гегсет приділив ролі європейських партнерів. Він наголосив, що за останні роки країни Європи значно активізували свої зусилля щодо підтримки України, збільшивши як фінансову, так і військову допомогу.

    За словами очільника Пентагону, європейські держави демонструють дедалі більшу готовність брати на себе відповідальність за безпеку континенту. Він підкреслив, що це є важливим сигналом як для України, так і для всієї системи колективної безпеки Заходу.

    «Мене надихає європейська відданість справі. Якщо подивитися на загальні обсяги витрат, Європа активізувалася, а Україна була не менш, а часто й більш ефективною у використанні цих ресурсів. Ми хочемо, щоб вони могли захищатися, і ми знайдемо спосіб забезпечити їм допомогу», – зазначив Гегсет.

    Його заява пролунала в момент, коли питання забезпечення України системами протиповітряної оборони знову стало однією з головних тем міжнародних переговорів. Українська влада неодноразово наголошувала, що навіть попри успіхи у створенні багаторівневої системи ППО країна продовжує відчувати гостру нестачу сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    Особливе занепокоєння викликає використання Росією нових типів озброєння. У своєму листі до американського керівництва Володимир Зеленський повідомив, що під час масованої атаки 24 травня російські війська застосували дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік». Це стало одним із перших випадків використання такого типу озброєння в межах масштабних ударів по Україні.

    Українська сторона вважає, що поява нових типів ракет додатково ускладнює завдання протиповітряної оборони та потребує подальшого посилення захисних спроможностей країни.

    Протягом останніх років США залишаються найбільшим постачальником військової допомоги Україні. Вашингтон передав Києву широкий спектр озброєнь, включаючи системи Patriot, NASAMS, ракети різних типів, артилерію, бронетехніку, засоби зв’язку, радари та інше обладнання.

    Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із найефективніших інструментів для перехоплення російських балістичних ракет. Українські військові неодноразово повідомляли про успішне знищення складних повітряних цілей завдяки використанню цих систем.

    Водночас постійне збільшення інтенсивності російських атак призводить до значних витрат ракет-перехоплювачів, що змушує союзників шукати додаткові можливості для поповнення запасів і нарощування виробництва.

    На цьому тлі американський оборонний сектор переживає масштабне розширення виробничих потужностей. Після початку повномасштабної війни в Україні у США було запущено низку програм зі збільшення випуску артилерійських боєприпасів, ракет для систем ППО, високоточних засобів ураження та інших видів військової продукції.

    Пентагон неодноразово наголошував, що війна в Україні продемонструвала необхідність перегляду підходів до виробництва озброєнь, оскільки сучасні конфлікти потребують значно більших запасів боєприпасів, ніж передбачалося раніше.

    Паралельно Вашингтон працює з європейськими союзниками над створенням більш стійкої системи підтримки України. Генеральний секретар НАТО раніше заявляв, що європейські держави готові брати участь у фінансуванні закупівель американського озброєння для українських сил оборони, а також збільшувати власне виробництво військової продукції.

    Експерти зазначають, що нинішня модель підтримки поступово трансформується від екстрених поставок до довгострокової програми забезпечення України ресурсами для оборони. Це включає розвиток оборонної промисловості союзників, розширення виробничих ліній та створення нових механізмів фінансування військової допомоги.

    Реакція на звернення Зеленського пролунала і в американському Конгресі. Сенатор-демократ Річард Блюменталь заявив, що Сполучені Штати мають належним чином відреагувати на запит України щодо посилення протиповітряної оборони та розглянути додаткові можливості підтримки.

    Аналітики вважають, що слова Піта Гегсета свідчать про збереження стратегічного курсу США на підтримку України попри зміни міжнародної обстановки та зростання конкуренції між глобальними центрами сили. Водночас дедалі більша увага приділяється розподілу відповідальності між Вашингтоном та європейськими союзниками, які мають відігравати активнішу роль у забезпеченні безпеки континенту.

    Таким чином, заява глави Пентагону стала сигналом того, що США не відмовляються від підтримки України та продовжують шукати механізми для зміцнення її оборонних можливостей. На тлі посилення російських ракетних ударів і появи нових загроз питання протиповітряної оборони залишається одним із ключових напрямків співпраці між Києвом і його західними партнерами.

  • Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон різко нарощує виробництво зброї для України

    Пентагон готує масштабне розширення виробництва озброєння з метою значного збільшення обсягів військової допомоги Україні, що може означати перехід США до довгострокової моделі «індустріальної мобілізації» оборонного сектору. Йдеться про перебудову виробничих ланцюгів у ключових сегментах — від артилерійських боєприпасів і ракетних систем до засобів протиповітряної оборони та високоточної зброї, аби забезпечити стабільне постачання «значно більших обсягів» для потреб української армії.

    Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час виступу на міжнародному безпековому форумі «Діалог Шангрі-Ла» в Сінгапурі, який вважається однією з найважливіших майданчиків для обговорення глобальної архітектури безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. За його словами, Сполучені Штати переглядають саму логіку оборонного виробництва, оскільки попередні темпи випуску боєприпасів та техніки більше не відповідають реаліям сучасних конфліктів високої інтенсивності.

    Гегсет наголосив, що мова йде не про поступове збільшення виробництва, а про суттєве масштабування промислових потужностей, яке дозволить американським компаніям постачати Україні «не просто трохи більше, а значно більше по всьому спектру можливостей». Це включає як поповнення запасів критично важливих боєприпасів, так і розширення виробництва систем, що забезпечують протиповітряну оборону, контрбатарейну боротьбу та високоточні удари.

    Окремо глава Пентагону підкреслив, що Вашингтон одночасно очікує посилення ролі європейських союзників у підтримці Києва. За його словами, нинішня стратегія США передбачає більш рівномірний розподіл фінансового та військового навантаження між партнерами, оскільки війна в Україні є викликом не лише для Сполучених Штатів, а й для всієї євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас американська сторона позитивно оцінює вже здійснені кроки Європи щодо збільшення оборонних бюджетів і розширення постачання Україні. У Вашингтоні вважають, що європейські країни поступово беруть на себе більшу частку відповідальності, зокрема через фінансування закупівель озброєння та розвиток власних оборонних виробництв.

    Гегсет також заявив, що Україна демонструє високу ефективність у використанні наданих ресурсів, що, на думку США, підсилює аргументи на користь подальшого нарощення допомоги. Він підкреслив, що метою Вашингтона є забезпечення здатності України до самозахисту в довгостроковій перспективі у координації з союзниками.

    У цьому контексті важливу роль відіграє співпраця в межах НАТО, де тривають дискусії щодо розподілу витрат на підтримку України та зміцнення оборонного потенціалу країн-членів. Раніше в Альянсі вже звучали заклики до збільшення інвестицій у військову сферу та підвищення готовності оборонної промисловості до тривалих конфліктів високої інтенсивності.

    Аналітики відзначають, що заяви Пентагону можуть свідчити про поступовий перехід США до більш системної моделі військової підтримки України, яка базується не на разових пакетах допомоги, а на довгостроковому плануванні виробництва та постачання озброєнь. Такий підхід передбачає тісну інтеграцію між державним замовленням, приватним оборонним сектором та міжнародними союзниками.

    Окремо підкреслюється, що перебудова оборонної промисловості США відбувається на тлі глобального перегляду безпекових ризиків і зростання попиту на озброєння у світі. Це змушує Вашингтон балансувати між забезпеченням власних стратегічних запасів і виконанням зобов’язань перед партнерами, зокрема Україною.

    У підсумку, ініціативи Пентагону можуть стати одним із ключових елементів нової довгострокової стратегії США щодо підтримки України, яка поєднує нарощення виробництва, розширення міжнародної координації та перерозподіл відповідальності між союзниками в межах трансатлантичної безпекової системи.

  • Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай розгортає масштабне будівництво нового військового комплексу у віддаленому пустельному регіоні на північному заході країни, який, за оцінками західних експертів, може бути частиною довгострокової стратегії посилення ядерного стримування та гарантування здатності до удару у відповідь у разі потенційного конфлікту зі США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на супутникові знімки та аналіз військових експертів.

    За даними розвідки відкритих джерел, Пекін упродовж останніх років системно розширює інфраструктуру поблизу ізольованих ядерних шахт у районі Хамі. Саме там, як вважається, розміщуються китайські міжконтинентальні ракети великої дальності. Новий комплекс охоплює величезні території пустелі та включає мережу стартових майданчиків, підземних укріплених бункерів, командних центрів, об’єктів зв’язку та логістичних вузлів.

    Аналітики зазначають, що загалом у регіоні вже зведено понад 80 стартових майданчиків, а також кілька великих багатофункціональних споруд незвичної геометричної форми — зокрема так звані «восьмикутні комплекси», які стали ключовим об’єктом уваги супутникової розвідки. Ці структури, за оцінками експертів, можуть виконувати одразу кілька функцій: від розміщення мобільних ракетних установок до управління операціями стратегічного рівня.

    Окремі дослідники припускають, що ці об’єкти також можуть бути задіяні для розміщення систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також супутникового зв’язку та координації ядерних сил. На супутникових знімках видно, що комплекси мають розвинену інфраструктуру: житлові блоки для персоналу, великі майданчики для військової техніки, укріплені склади боєприпасів і захищені підземні сховища.

    За словами наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum Олександра Нейла, масштаби будівництва є безпрецедентними та охоплюють тисячі квадратних кілометрів пустельної території. Він наголошує, що темпи розширення інфраструктури свідчать про довгострокову стратегічну програму, спрямовану на модернізацію та диверсифікацію ядерного потенціалу Китаю.

    Окрему увагу аналітиків привернув другий великий вузол інфраструктури, розташований ближче до полігону Лоп-Нур — відомого як історичний центр китайських ядерних випробувань. За даними супутникових спостережень, там фіксуються ознаки активного використання території як навчального та випробувального майданчика: пошкоджені будівлі, сліди вибухових робіт, а також макети західних бойових літаків, які можуть використовуватися для тренувальних сценаріїв.

    Ще одна група об’єктів, зведених у межах комплексу, представлена великими багатофункціональними спорудами, що мають характерну восьмикутну форму. За даними експертів Федерації американських вчених, ці споруди можуть бути елементами нової архітектури китайських стратегічних сил, поєднуючи функції командних центрів, укриттів та вузлів оперативного управління.

    Директор проєкту з ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен зазначив, що масштаби робіт є «безпрецедентними» і такими, яких раніше не фіксували у відкритих джерелах спостереження. За його словами, це може свідчити про суттєве переосмислення Китаєм власної ядерної доктрини та ролі наземного компоненту стратегічних сил.

    За оцінками військових аналітиків, головна мета створення такого комплексу полягає у підвищенні виживаності ядерного арсеналу Китаю в разі першого удару та забезпеченні гарантованої здатності до нанесення удару у відповідь. Таким чином, нова інфраструктура розглядається як елемент концепції «ядерного стримування другого удару», яка є ключовою у глобальному балансі сил між великими державами.

    Водночас експерти підкреслюють, що подібне масштабне будівництво може впливати на стратегічну стабільність у відносинах між Китаєм і США, оскільки посилення ядерної інфраструктури традиційно викликає реакцію у вигляді нових оборонних програм і перегляду військових доктрин.

    Офіційний Пекін публічно не коментує деталі інфраструктурного будівництва, наголошуючи лише на «модернізації оборонних можливостей» та необхідності захисту національної безпеки в умовах зростаючих глобальних викликів.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    Росія представила дрон “Бердиш” — аналог “Баби Яги”

    У російських пропагандистських Telegram-каналах з’явилася інформація про новий важкий безпілотний літальний апарат “Бердиш”, який у РФ позиціонують як аналог українських ударних гексакоптерів, що на фронті отримали узагальнену назву “Баба Яга”.

    Цим терміном російські військові та пропагандисти зазвичай називають одразу кілька типів українських важких мультироторних дронів, зокрема Vampire, Heavy Shot, “Кажан” та інші подібні платформи, які застосовуються для ударних операцій, доставки боєприпасів і логістики на передовій. Водночас сам термін “Баба Яга” не є назвою конкретного українського виробу, а радше військовим сленгом, який закріпився в російських повідомленнях.

    За оприлюдненими російською стороною характеристиками, “Бердиш” є гексакоптером — мультироторним дроном із шістьма гвинтами. У матеріалах стверджується, що апарат розроблено на базі підприємства Урал Дрон Завод, яке займається виробництвом безпілотних систем військового призначення.

    У російських публікаціях зазначається, що дрон здатний виконувати одразу кілька функцій. Його позиціонують як універсальну платформу, яка може використовуватися як ударний безпілотник, як транспортний БПЛА для доставки вантажів на передову, а також як ретранслятор зв’язку для забезпечення комунікації між підрозділами. Подібна багатофункціональність, за задумом розробників, має дозволити використовувати апарат у різних сценаріях бойових дій.

    Заявлені характеристики “Бердиша” включають дальність польоту до 25 кілометрів, максимальну висоту до 1000 метрів та швидкість до 50 кілометрів на годину. Окремо російські джерела повідомляють про можливість перевезення корисного навантаження масою до 20 кілограмів, що теоретично дозволяє використовувати дрон як носій боєприпасів або іншого обладнання.

    Також у пропагандистських матеріалах стверджується, що апарат оснащений системами телевізійної та інфрачервоної розвідки, які нібито дозволяють вести спостереження у будь-який час доби. Російські автори заявляють, що “Бердиш” може виявляти людину на відстані до 2 кілометрів, а військову техніку — до 10 кілометрів. При цьому ідентифікація цілей, за їхніми словами, можлива на значно менших дистанціях — до 500 метрів для людини та до 2 кілометрів для техніки.

    Окрему увагу в російських повідомленнях приділено можливому озброєнню дрона. Зокрема, стверджується, що “Бердиш” може нести закріплені на платформі гранатометні системи, серед яких згадуються РПО “Шмель” та РПГ-30 “Крюк”. У разі підтвердження таких заяв це б означало використання важкого мультироторного дрона як ударної платформи ближнього радіусу дії, однак незалежних підтверджень цих характеристик наразі немає.

    Водночас експерти неодноразово звертали увагу, що значна частина російських заяв про нові типи озброєння часто подається без демонстрації повного технічного циклу, реальних бойових випробувань або незалежної верифікації характеристик. Тому оприлюднені параметри “Бердиша” слід розглядати як заявлені розробником або поширені пропагандистськими джерелами, а не як підтверджені дані.

    Раніше також повідомлялося, що російські військові змушені використовувати захоплені українські дрони-бомбери “Вампір” і навіть налагоджувати їх ремонт через дефіцит власних важких безпілотних систем. Це, за оцінками спостерігачів, свідчить про спроби РФ компенсувати нестачу ефективних платформ у класі важких мультироторних БПЛА.

  • США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.

    Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.

    Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.

    За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.

    Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.

    У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.

    У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.

    Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.

    Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.

    Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.

    Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.

    Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

  • Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Міністр оборони України Михайло Федоров окреслив три ключові пріоритети роботи Міністерства оборони на найближчі місяці, заявивши про масштабні зміни у системі рекрутингу, оборонних закупівлях та забезпеченні підрозділів безпілотними системами. За його словами, ці напрямки мають стати основою трансформації оборонного відомства в умовах затяжної війни та технологічного переоснащення армії.

    Про це Федоров повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченої підсумкам роботи міністерства та подальшим планам.

    Першим пріоритетом, за словами міністра, стане реформа системи рекрутингу та проходження військової служби. Йдеться про комплексне оновлення підходів до комплектування Сил оборони, яке має зробити службу більш прогнозованою, структурованою та ефективною. У Міністерстві оборони вже готують перші проєкти змін, які стосуються нової моделі грошового забезпечення військовослужбовців, перегляду умов контрактної служби та запровадження чітко визначених термінів служби.

    Окрему увагу планують приділити логіці ротацій, щоб забезпечити більш системне оновлення особового складу у підрозділах та зменшити навантаження на військових, які тривалий час перебувають на передовій. Також у межах реформи розглядаються нові підходи до комплектування бригад, включно з більш гнучкими механізмами набору особового складу та адаптацією системи до реальних потреб фронту.

    Ще одним важливим завданням Федоров назвав зниження рівня самовільного залишення частин (СЗЧ), що є однією з проблем у військовій системі під час тривалої війни. У Міноборони вважають, що комплекс змін у мотивації, умовах служби та управлінні підрозділами має сприяти покращенню дисципліни та стабільності особового складу.

    Другим стратегічним напрямом визначено реформу оборонних закупівель. За словами міністра, Міністерство оборони планує поступовий перехід до більш прозорої та конкурентної системи закупівель із використанням тендерних процедур навіть у чутливих оборонних сегментах.

    Федоров нагадав, що відомство вже реалізувало одну з найбільших конкурентних закупівель 155-мм артилерійських боєприпасів, у межах якої вдалося досягти економії понад 16%. Це, за його словами, демонструє потенціал нової моделі закупівель, яка поєднує швидкість, прозорість і економічну ефективність.

    Наступним кроком стане переведення закупівель безпілотних систем на тендерну основу. У міністерстві вважають, що це дозволить не лише знизити витрати, але й стимулювати конкуренцію серед виробників, що в перспективі має підвищити якість техніки, яка постачається на фронт.

    “Ми вже провели найбільшу конкурентну процедуру закупівлі дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери. Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків”, — наголосив Федоров.

    Окремим блоком реформи стане оновлення підходів до дослідно-конструкторських робіт у сфері оборони, а також удосконалення системи державного гарантування якості продукції військового призначення. Це має забезпечити швидше впровадження нових технологій та зменшити ризики постачання неякісного озброєння.

    Третім ключовим пріоритетом Міністерства оборони стане масштабне забезпечення підрозділів безпілотними системами. Федоров повідомив, що відомство працює над запровадженням базового гарантованого мінімуму дронів для бойових бригад.

    Ідея полягає у створенні системи, за якої кожна бригада щомісяця отримуватиме гарантований обсяг безпілотних засобів. Це дозволить підрозділам краще планувати бойові операції, розвідку, коригування вогню та логістичні процеси, а також зменшить залежність від нерегулярних поставок.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни, і їх системне постачання напряму впливає на ефективність бойових дій.

    Окремо Федоров наголосив, що всі три напрямки — рекрутинг, закупівлі та дрони — є взаємопов’язаними елементами однієї великої трансформації оборонного сектору. Її мета полягає у створенні більш гнучкої, технологічної та стійкої армії, здатної швидко адаптуватися до умов сучасної війни.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони повідомляло про розширення систем захисту логістичних маршрутів у прифронтових регіонах, а також про розвиток нових типів озброєння, які поступово наближаються за своїми характеристиками до сучасних зразків далекобійної високоточної зброї.

  • Україна створила першу власну КАБ

    Україна створила першу власну КАБ

    Перша українська керована авіаційна бомба (КАБ), створена в межах оборонного кластера Brave1, пройшла повний цикл випробувань і офіційно готова до бойового застосування. Про це повідомив міністр цифрової трансформації та віцепрем’єр Михайло Федоров, підкресливши, що мова йде про один із найважливіших технологічних проривів українського оборонно-промислового комплексу останніх років.

    За словами Федорова, розробка тривала близько 17 місяців і стала результатом роботи українських інженерів у співпраці з оборонним кластером Brave1, який об’єднує державу, приватні компанії та військових для створення сучасних оборонних технологій. Він наголосив, що ця керована авіабомба є повністю українською розробкою і не повторює ні радянських, ні західних зразків, а створювалася як відповідь на конкретні виклики сучасної війни, де ключову роль відіграють точність, дальність та адаптивність озброєння.

    КАБ має бойову частину масою близько 250 кг і призначена для ураження укріплених позицій, командних пунктів, логістичних вузлів та інших критично важливих цілей противника. За задумом розробників, після скидання з літака боєприпас здатен уражати об’єкти на десятки кілометрів углиб, що суттєво розширює можливості української авіації в умовах насиченої системи ППО на фронті.

    Федоров зазначив, що нова зброя створювалася з урахуванням реального бойового досвіду українських військових, а також змін характеру війни, де все більшу роль відіграють високоточні удари та безпілотні й авіаційні системи. За його словами, інженери приділили особливу увагу унікальній конструкції виробу, яка дозволяє адаптувати його до різних сценаріїв застосування та умов бойових дій.

    Окремо міністр повідомив, що Міністерство оборони України вже закупило першу експериментальну партію цих боєприпасів. Це означає, що розробка перейшла з етапу випробувань у фазу практичного впровадження у війська, а українські пілоти вже відпрацьовують бойові сценарії та інтегрують новий тип озброєння у реальні операції.

    Федоров підкреслив, що поява власної керованої авіабомби є частиною стратегічного переходу України від залежності від імпортних рішень до формування власного високотехнологічного оборонного виробництва. Йдеться про створення повноцінної екосистеми high-tech озброєнь, яка має забезпечити Силам оборони не лише паритет, а й технологічну перевагу на окремих напрямках.

    За його словами, у найближчій перспективі українські КАБи можуть стати регулярним елементом бойового навантаження авіації та використовуватися для системних ударів по важливих об’єктах противника. Він додав, що це лише початок масштабнішого розвитку українських авіаційних високоточних боєприпасів.

    На тлі цієї розробки Міністерство оборони раніше публікувало дані щодо керованих авіабомб, які використовує російська армія. За офіційними оцінками, такі боєприпаси можуть мати бойову частину від 250 до 3000 кг, а їхні реактивні модифікації здатні вражати цілі на відстані до 150 км, що підкреслює важливість розвитку українських аналогів.

    Паралельно Україна продовжує посилювати співпрацю з міжнародними партнерами у сфері високоточної авіаційної зброї. Зокрема, тривають переговори щодо розширення постачання французьких керованих авіабомб AASM Hammer, які вже використовуються українською авіацією для точкових ударів по позиціях російських військ і вважаються одним із ключових інструментів підвищення ефективності авіаційних операцій.

    Таким чином, поява власної керованої авіабомби є важливим етапом у трансформації українського оборонного сектору, який поступово переходить від адаптації іноземних рішень до створення повноцінних національних систем озброєнь нового покоління.