Daypolitico

Позначка: Пекін

  • Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Китайська Народна Республіка остаточно перетворилася на безальтернативного глобального постачальника критичних компонентів для мільйонів безпілотних літальних апаратів, які щодня визначають перебіг бойових дій на українському фронті. Попри гучні дипломатичні заяви Пекіна про суворий нейтралітет, категоричну відмову від надання летальної зброї будь-якій зі сторін конфлікту та тотальний контроль над експортом товарів подвійного призначення, реальний стан справ демонструє разючий контраст із публічними деклараціями. Ретельний аналіз міжнародних митних документів, криміналістичне дослідження уламків збитих апаратів та викриті конфіденційні свідчення розкривають картину масштабної подвійної гри: підприємства Піднебесної одночасно насичують високотехнологічними деталями як українських виробників, так і російські підсанкційні холдинги, підживлюючи тотальну війну дронів на виснаження.

    Безпілотні системи докорінно змінили архітектуру сучасної війни, перетворившись на головний ударний елемент на лінії бойового зіткнення. На початку дві тисячі двадцять шостого року найвище керівництво України публічно констатувало, що близько вісімдесяти відсотків усіх втрат живої сили та важкої бронетехніки окупаційної армії завдають саме дрони, абсолютна більшість із яких має вітчизняне маркування. Проте зворотний бік цього колосального технологічного стрибка приховує глибоку структурну вразливість. Національне походження вітчизняних ударних засобів здебільшого зводиться до розробки оригінального програмного забезпечення, остаточного складання та виробництва композитних рам. Водночас усе апаратне серце передових комплексів – швидкісні електродвигуни, контролери, материнські плати, оптичні камери та захищені системи зв’язку – постачаються безпосередньо з Китаю, через що представники воюючих країн фактично перетинаються на одних і тих самих азійських складальних лініях.

    Паралельно з цим китайський промисловий кластер безперешкодно живить російську мілітарну машину. Спеціалізовані компанії зі Сходу регулярно збувають підсанкційним підприємствам агресора мікросхеми, чипи та тягові вузли для баражуючих боєприпасів типу «Шахед» і «Герань», якими ворог щоночі тероризує цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру міст, здійснюючи акти, які профільні міжнародні структури вже розглядають як злочини проти людяності. Пряма причетність державних китайських корпорацій до посилення воєнного потенціалу Москви стала очевидною після фактів прямого постачання вуглецевої сировини від компанії Jilin Chemical Fiber Group для корпусів далекобійних БПЛА. І хоча Україна запроваджує жорсткі санкції проти викритих постачальників, критична необхідність у компонентах залишається настільки гострою, що влітку уряд погодив залучення частини коштів європейської оборонної позики на закупівлю комплектуючих у КНР. Утримуючи монополію на базові деталі, Пекін вибудував цинічну модель заробітку на війні, декларуючи миротворчість і водночас залишаючись тіньовим бенефіціаром глобального протистояння.

  • Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай поставив Путіну ядерну «червону лінію»: Стубб розкрив розмову з главою МЗС КНР

    Китай не зацікавлений у застосуванні Росією ядерної зброї проти України і дав зрозуміти, що не дозволить Москві перейти цю межу. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, розповідаючи про свою особисту розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. На думку фінського президента, позиція Пекіна сьогодні є одним із найсерйозніших факторів стримування Кремля від ядерної ескалації.

    Стубб зробив цю заяву в інтерв’ю німецькому Bild, оприлюдненому наприкінці серпня. Він не лише оцінив ризик використання ядерної зброї, а й висловився про можливість російського нападу на НАТО та подальші кроки Кремля у війні проти України.

    За словами президента Фінляндії, питання потенційного застосування ядерної зброї він безпосередньо порушив під час літнього візиту глави китайської дипломатії до Фінляндії. Ван Ї справді відвідував країну 5 липня 2026 року та зустрічався зі Стуббом. Офіційно серед тем переговорів називали війну Росії проти України, європейську безпеку та міжнародні питання.

    Стубб розповів, що під час тієї розмови запитав китайського міністра про можливість застосування Росією ядерної зброї проти України.

    За його словами, відповідь була однозначною: «Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося».

    Фінський президент назвав таку позицію Пекіна «досить ефективним фактором стримування».

    Ця заява має особливе значення через відносини Китаю та Росії. Пекін залишається одним із найважливіших партнерів Москви, а Росія після початку повномасштабної війни дедалі більше залежить від китайської економіки, торгівлі та політичної підтримки.

    Саме тому відверта незгода Китаю з можливим застосуванням ядерної зброї могла б мати для Кремля значно більшу вагу, ніж чергове попередження з боку західних держав.

    Водночас слова Стубба не означають, що Пекін має юридичний або фізичний механізм, який автоматично здатен «заборонити» Москві ядерний удар. Йдеться насамперед про політичний вплив та потенційні наслідки для російсько-китайських відносин.

    Саме тому коректніше говорити не про формальну «гарантію» Китаю, а про те, що китайське керівництво, за словами Стубба, чітко виступає проти такого сценарію.

    Фінський президент також вважає, що Росія свідомо використовує ядерну тему як інструмент психологічного тиску на Європу.

    На його думку, Москва хоче змусити європейські суспільства постійно обговорювати найгірші сценарії: чи застосує Кремль ядерну зброю, чи піде на новий виток ескалації, чи наважиться атакувати одну з країн НАТО.

    Стубб розглядає це як частину російської інформаційної стратегії — підтримувати у Європі постійний страх і таким чином послаблювати готовність західних країн підтримувати Україну.

    Водночас сам президент Фінляндії оцінює можливості Росії для подальшої військової ескалації як досить обмежені.

    Він не бачить реалістичного сценарію, за якого Москва найближчим часом розпочне повномасштабний напад на одну з країн НАТО. Стубб пояснює це як військовими втратами Росії в Україні, так і колосальною різницею у потенціалі між РФ та Північноатлантичним альянсом.

    Президент Фінляндії підкреслив, що НАТО має значну перевагу над Росією у звичайних озброєннях, ракетних спроможностях та ядерному стримуванні. Крім того, за його словами, він спирається на розвідувальну інформацію, яка не дає підстав очікувати прямого нападу РФ на Альянс найближчим часом.

    Це помітно відрізняється від більш тривожних прогнозів, які звучали в Німеччині та інших країнах Європи.

    Наприклад, генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер припускав, що Росія приблизно до 2029 року може відновити спроможності для масштабної військової операції проти НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте раніше також попереджав про необхідність готуватися до потенційної російської загрози протягом найближчих років.

    Стубб із цими оцінками не погоджується. Він заявив, що не бачить конкретних фактів, які підтверджували б сценарій російського нападу на НАТО вже до 2029 року.

    При цьому президент Фінляндії не пропонує Європі розслаблятися. Навпаки, він наголошує, що західні країни повинні готуватися до найгірших сценаріїв саме для того, щоб вони не стали реальністю.

    Найімовірнішим способом ескалації з боку Кремля Стубб назвав зовсім не ядерну зброю і не напад на НАТО, а нову хвилю мобілізації в Росії.

    За його оцінкою, вона може відбутися вже восени.

    Стубб звернув увагу на зміни російського законодавства, зокрема заходи, які можуть ускладнювати виїзд громадян і обмежувати свободу пересування. На його думку, такі рішення можуть бути частиною підготовки влади до нового масштабного набору людей до армії.

    Він також навів свою оцінку російських втрат і поповнення армії. За словами Стубба, російські війська щомісяця втрачають близько 30–35 тисяч військовослужбовців, тоді як рекрутувати вдається приблизно 27 тисяч.

    Якщо ці темпи зберігатимуться, Москві буде дедалі складніше підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій без додаткового набору людей.

    Ці припущення збігаються з недавніми заявами українського керівництва.

    23 серпня Володимир Зеленський заявив, що Росія, за українськими даними, готується після вересневих виборів мобілізувати ще близько 300 тисяч людей. Президент України також говорив про плани Кремля надалі збільшувати чисельність російської армії. Москва офіційно заперечує підготовку нової масштабної мобілізації.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 25 серпня назвав повідомлення про можливу мобілізацію інформаційними вкидами української сторони. Однак Стубб вважає, що економіка втрат сама підштовхує Москву до такого рішення.

    При цьому нова мобілізація, на його думку, може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки для Росії.

    Це добре видно на прикладі осені 2022 року, коли після оголошення «часткової мобілізації» сотні тисяч росіян залишили країну або намагалися уникнути призову.

    Саме тому Кремль протягом наступних років робив ставку переважно на контрактників, високі одноразові виплати та набір людей у регіонах, намагаючись уникати нового масштабного примусового призову.

    Однак, якщо оцінка Стубба правильна, ця модель може дедалі гірше компенсувати втрати російської армії.

    Показово, що його заява пролунала на тлі нового загострення ядерної теми навколо війни.

    Російські чиновники протягом останніх років неодноразово погрожували Заходу ядерною ескалацією, а Москва змінила власну ядерну доктрину, розширивши перелік умов, за яких теоретично допускається застосування такого озброєння.

    Водночас Китай послідовно публічно наголошував на необхідності уникнення ядерної ескалації. Саме позиція Пекіна є особливо важливою через те, що Китай — постійний член Ради Безпеки ООН, ядерна держава та ключовий міжнародний партнер Росії.

    Стубб фактично стверджує, що за публічною китайською риторикою існує й значно пряміший сигнал Москві: застосування ядерної зброї проти України для Пекіна є неприйнятним.

    Втім, перевірити точний зміст закритих переговорів Ван Ї та Стубба незалежно неможливо. Китайське МЗС у своєму офіційному повідомленні про зустріч 5 липня не наводило цієї конкретної репліки. Воно лише підтвердило сам факт переговорів та обговорення міжнародної безпеки. Тому слова про «ми ніколи цього не дозволимо» наразі відомі саме з переказу фінського президента.

    У підсумку Стубб малює сценарій, у якому ядерна ескалація залишається малоймовірною не тільки через західне стримування, а й через позицію Китаю. Натомість значно реальнішим він вважає інший крок Кремля — нову мобілізацію, необхідну для компенсації великих втрат і продовження війни на нинішньому рівні.

    І якщо прогноз президента Фінляндії справдиться, саме осінь 2026 року може показати, наскільки далеко Москва готова піти не у ядерній, а у людській ескалації війни.

  • Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Кабінет міністрів Тайваню планує запропонувати збільшення оборонних витрат країни у 2027 році приблизно на 16%. У результаті військовий бюджет острова вперше перевищить позначку в 1 трильйон тайванських доларів.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Центрального інформаційного агентства Тайваню, загальний запропонований обсяг оборонного бюджету перевищить 1,1 трильйона тайванських доларів. До цієї суми входитимуть не лише безпосередні витрати на збройні сили, а й фінансування берегової охорони, підтримка ветеранів та окремі спеціальні оборонні проєкти.

    Очікується, що оборонні витрати Тайваню у 2027 році, як і цьогоріч, перевищать 3% валового внутрішнього продукту країни. Офіційний документ із пропозицією щодо бюджету уряд має представити 20 серпня. Водночас детальні показники можуть бути оприлюднені під час останнього засідання Кабінету міністрів перед внесенням бюджетного проєкту.

    Збільшення фінансування відбувається на тлі зростання військового тиску з боку Китаю. Пекін вважає Тайвань частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Тайванська влада, зі свого боку, категорично відкидає претензії Китаю та заявляє про необхідність самостійно зміцнювати обороноздатність.

    Тайвань останніми роками регулярно фіксує активність китайських військових літаків і кораблів поблизу острова. Пекін також проводить масштабні військові навчання, які передбачають відпрацювання дій навколо Тайваню.

    На цьому тлі Тайбей поступово збільшує витрати на модернізацію армії, розвиток власного озброєння та створення асиметричних спроможностей, які могли б ускладнити потенційну військову операцію Китаю.

    Важливим фактором для Тайваню є також позиція Сполучених Штатів. Вашингтон протягом останніх років закликає партнерів збільшувати витрати на власну оборону та бути здатними самостійно протистояти потенційним загрозам. Для Тайваню ці заклики мають особливе значення через його залежність від американської військової підтримки та постачання озброєння.

    Президент Тайваню Лай Цзін-де підтримав необхідність збільшення оборонних видатків. Його адміністрація зробила модернізацію збройних сил одним із ключових напрямів своєї політики та неодноразово заявляла про намір посилювати військовий потенціал острова.

    Одним із пріоритетів залишається розвиток власного військово-промислового комплексу. Зокрема, Тайвань працює над створенням підводних човнів власного виробництва, які мають посилити його здатність захищати морські підходи до острова.

    Паралельно Тайбей розширює можливості у сфері безпілотних технологій. Тайванська влада розглядає масове виробництво дронів як один зі способів посилити оборону країни та компенсувати потенційну перевагу Китаю в чисельності військової техніки.

    Особливу увагу Тайвань приділяє досвіду України у війні проти Росії. Українські військові активно використовують безпілотники різних типів, зокрема для розвідки, ураження цілей та протидії російському флоту. Тайбей вивчає цей досвід, оскільки потенційний конфлікт із Китаєм також може значною мірою залежати від застосування безпілотних систем.

    Раніше повідомлялося, що Тайвань планує виробляти мільйони дронів для власної оборони. Острів також зацікавлений у співпраці з компаніями, чиї технології вже використовуються у виробництві та застосуванні українських бойових безпілотників.

    Водночас військові витрати самого Китаю значно перевищують тайванські. У березні Пекін оголосив про збільшення оборонного бюджету на 2026 рік на 7% — до 1,91 трильйона юанів, що становить приблизно 283 млрд доларів.

    Китай при цьому продовжує масштабну модернізацію Народно-визвольної армії. Пекін розвиває військово-морський флот, будує нові авіаносці, розширює авіаційні можливості та вдосконалює ракетні системи. Китайські військові також регулярно здійснюють маневри навколо Тайваню.

    Політичні відносини між Пекіном і Тайбеєм залишаються напруженими. Китайська влада відмовляється вести переговори з президентом Лаєм Цзін-де та називає його “сепаратистом”. Тайванська влада наполягає, що майбутнє острова має визначатися його жителями, а не Пекіном.

    Для Тайваню досвід російсько-української війни став одним із ключових факторів під час планування оборони. Острів уважно вивчає перебіг бойових дій, зокрема ефективність дронів, морських безпілотних систем, протиповітряної оборони та асиметричної тактики.

    Збільшення оборонного бюджету до понад 1 трильйона тайванських доларів свідчить про те, що Тайбей готується до тривалого періоду військового та політичного тиску з боку Китаю. Водночас підвищення витрат понад 3% ВВП демонструє прагнення Тайваню відповідати закликам Вашингтона та посилювати власну спроможність стримувати потенційну агресію.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипломатичних колах, під час нещодавнього візиту президента Білорусі до Пекіну, Олександр Лукашенко зміг заручитись підтримкою Сі Цзіньпіна в питаннях гарантій безпеки та послаблення санкційного режиму.

    “Після поїздки Лукашенка до Китаю Білорусь отримала гарантії, що її “не втягнуть у війну” та не поглине Росія. 

    Крім того, Китай веде прямі переговори з Європою, а голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван І робить усе можливе, щоб Білорусь не асоціювали з Росією.

    Також Китай хоче зняти всі санкції проти Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня під час зустрічі з Олександром Лукашенком у Пекіні голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив про підтримку Білорусі у питаннях захисту національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай закликає до переговорів: новий сигнал Києву і Москві

    Китай публічно закликав Україну та Росію якнайшвидше повернутися до переговорного процесу та відновити політичний діалог щодо завершення війни. Відповідна заява пролунала під час засідання Ради Безпеки ООН, де позицію Пекіна озвучив заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей, який виклав бачення Китаю щодо можливих шляхів деескалації конфлікту та мирного врегулювання.

    У своїй промові китайський дипломат наголосив, що Пекін послідовно виступає за негайне припинення бойових дій, адже саме зниження інтенсивності війни, на думку китайської сторони, є необхідною передумовою для будь-яких змістовних переговорів. Він підкреслив, що без припинення вогню неможливо створити умови для стійкого політичного діалогу між Києвом і Москвою, а тому першочерговим завданням міжнародної спільноти має стати саме зупинка бойових дій.

    Сунь Лей також закликав обидві сторони конфлікту продемонструвати політичну волю та відповідальність, наголосивши, що подальше затягування війни лише поглиблює гуманітарну кризу та ускладнює пошук компромісних рішень. За його словами, Китай розглядає мирне врегулювання як єдиний можливий шлях стабілізації ситуації, а всі зацікавлені сторони мають невідкладно розпочати практичні кроки у напрямку діалогу.

    Окрему увагу представник КНР приділив гуманітарному виміру війни, зазначивши, що Пекін серйозно стурбований стражданнями цивільного населення. Він підкреслив, що захист мирних жителів залишається одним із ключових пріоритетів у позиції Китаю, а міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на зменшення людських втрат і наслідків бойових дій.

    Заява пролунала на тлі складного міжнародного контексту навколо ролі Китаю у війні Росії проти України. Попри офіційно декларовану позицію нейтралітету та заклики до миру, низка західних урядів, аналітичних центрів і розвідувальних служб неодноразово заявляли, що Пекін надає Москві суттєву непряму підтримку. Йдеться насамперед про економічну та торговельну взаємодію, яка дозволяє Росії частково компенсувати наслідки санкційного тиску.

    Серед напрямів такої взаємодії називають постачання товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військовій сфері. Зокрема, мова йде про мікроелектроніку, промислове обладнання, оптичні системи, компоненти для безпілотників та інші технологічні вироби, які Росія, за оцінками експертів, активно застосовує у власному оборонно-промисловому комплексі. У західних столицях такі поставки розглядають як фактор, що опосередковано підтримує військові спроможності Росії.

    У Пекіні ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи, що Китай не є стороною конфлікту та не постачає летальне озброєння жодній зі сторін. Китайська влада наполягає, що її політика базується на принципах нейтралітету, поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав, а також на необхідності політичного врегулювання шляхом переговорів.

    Водночас китайська дипломатія неодноразово критикувала західні країни за “ескалаційну риторику” та спроби тиску на Пекін, особливо у контексті обговорення можливих вторинних санкцій. У відповідь на подібні заяви Китай наголошує, що виступає проти розширення конфлікту та закликає всі сторони утримуватися від дій, які можуть його загострити.

    Останніми роками Китай регулярно виступає з власними ініціативами щодо “політичного врегулювання” війни, просуваючи ідею переговорів без попередніх умов. Однак ці пропозиції поки що не призвели до запуску повноцінного мирного процесу, оскільки позиції сторін залишаються суттєво віддаленими.

    Таким чином, новий заклик Пекіна в Раді Безпеки ООН вкладається у загальну дипломатичну лінію Китаю, який намагається позиціонувати себе як глобального посередника у врегулюванні війни, одночасно зберігаючи складні економічні та політичні відносини з Росією і паралельно декларуючи принцип нейтралітету.

  • Трамп повертається до Китаю: у Білому домі анонсували важливу міжнародну конференцію

    Трамп повертається до Китаю: у Білому домі анонсували важливу міжнародну конференцію

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір ще раз відвідати Китай протягом 2026 року. Крім того, американський лідер повідомив, що голова КНР Сі Цзіньпін планує здійснити офіційний візит до Сполучених Штатів уже у вересні. Заява пролунала на тлі активізації контактів між двома найбільшими економіками світу та продовження діалогу щодо ключових міжнародних питань, серед яких війна Росії проти України, торговельні відносини та глобальна безпека.

    Про свої плани Дональд Трамп повідомив журналістам під час спілкування з пресою, пише Reuters. За його словами, адміністрація США найближчими місяцями має насичений графік міжнародних поїздок.

    «Ми здійснюємо багато поїздок. Ми поїдемо до Туреччини. Також протягом року в певний момент знову поїдемо до Китаю», – заявив президент США.

    Трамп уточнив, що майбутній візит до КНР буде пов’язаний із великою міжнародною конференцією, яка відбудеться на території Китаю. За словами американського президента, він уже отримав запрошення взяти участь у заході та планує провести низку зустрічей із китайським керівництвом.

    Водночас глава Білого дому повідомив про підготовку візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до США.

    «Президент Сі приїде сюди у вересні, але ми також повернемося до Китаю на велику конференцію, яка там відбудеться», – зазначив Трамп.

    Оголошення про нові контакти між Вашингтоном і Пекіном пролунало через кілька тижнів після попередньої зустрічі двох лідерів у китайській столиці. Нагадаємо, у травні 2026 року Дональд Трамп здійснив офіційний візит до Китаю, де провів переговори із Сі Цзіньпіном. Тоді сторони обговорили широкий спектр питань – від економічного співробітництва до міжнародної безпеки.

    Особливу увагу світових ЗМІ привернула тема війни в Україні. Після повернення зі своєї поїздки Трамп підтвердив, що питання російсько-української війни було одним із ключових під час переговорів із китайським лідером. Президент США не розкрив усіх деталей розмови, однак зазначив, що сторони обмінялися позиціями щодо можливих шляхів завершення конфлікту.

    Аналітики звертають увагу, що Китай залишається одним із найважливіших міжнародних гравців у контексті війни Росії проти України. Пекін офіційно декларує нейтральну позицію, однак країни Заходу неодноразово закликали китайське керівництво посилити тиск на Кремль та сприяти припиненню бойових дій.

    На тлі цих процесів майбутня зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна може стати важливою подією не лише для двосторонніх відносин США та Китаю, але й для міжнародної дипломатії загалом.

    Окрім геополітичних питань, ключовою темою переговорів залишається економіка. Відносини між Вашингтоном і Пекіном упродовж останнього десятиліття пережили кілька хвиль торговельних конфліктів, взаємних митних обмежень та економічного суперництва. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому тема торгівлі знову опинилася серед головних пріоритетів американської адміністрації.

    Під час своєї попередньої каденції Трамп був одним із головних ініціаторів торговельної війни проти Китаю, запровадивши масштабні мита на китайські товари. Нинішні переговори між двома країнами можуть визначити подальшу долю економічних відносин між найбільшими світовими економіками.

    Експерти також відзначають символізм майбутнього візиту Сі Цзіньпіна до США. Востаннє китайський лідер здійснював повноцінний державний візит до Сполучених Штатів ще до чергового загострення американсько-китайських відносин. Тому вереснева зустріч може стати спробою відновити стабільний політичний діалог між двома державами.

    Важливим елементом дипломатичної активності Трампа залишається і Туреччина. Саме цю країну американський президент назвав серед найближчих пунктів свого міжнародного турне. Туреччина сьогодні відіграє особливу роль у питаннях безпеки Чорноморського регіону, переговорах щодо війни в Україні та взаємодії між країнами НАТО.

    На думку міжнародних оглядачів, серія майбутніх зустрічей Трампа із світовими лідерами свідчить про прагнення адміністрації США активізувати дипломатичні зусилля на ключових міжнародних напрямках. Вашингтон намагається одночасно підтримувати стратегічне суперництво з Китаєм та зберігати канали прямого діалогу, які дозволяють уникати глобальної ескалації.

    Поки що Білий дім не розкриває детальної програми майбутньої поїздки до Китаю та порядку денного переговорів із Сі Цзіньпіном. Однак уже зараз очевидно, що ці контакти перебуватимуть у центрі уваги світової політики, адже відносини між США та КНР безпосередньо впливають на економічну стабільність, міжнародну безпеку та розвиток глобальних конфліктів, включаючи війну в Україні.

    Новий візит Трампа до Китаю може стати одним із найважливіших дипломатичних заходів другої половини 2026 року та визначити подальший характер взаємодії між двома наддержавами в умовах складної міжнародної ситуації.

  • Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай будує гігантський військовий комплекс для ядерного стримування

    Китай розгортає масштабне будівництво нового військового комплексу у віддаленому пустельному регіоні на північному заході країни, який, за оцінками західних експертів, може бути частиною довгострокової стратегії посилення ядерного стримування та гарантування здатності до удару у відповідь у разі потенційного конфлікту зі США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на супутникові знімки та аналіз військових експертів.

    За даними розвідки відкритих джерел, Пекін упродовж останніх років системно розширює інфраструктуру поблизу ізольованих ядерних шахт у районі Хамі. Саме там, як вважається, розміщуються китайські міжконтинентальні ракети великої дальності. Новий комплекс охоплює величезні території пустелі та включає мережу стартових майданчиків, підземних укріплених бункерів, командних центрів, об’єктів зв’язку та логістичних вузлів.

    Аналітики зазначають, що загалом у регіоні вже зведено понад 80 стартових майданчиків, а також кілька великих багатофункціональних споруд незвичної геометричної форми — зокрема так звані «восьмикутні комплекси», які стали ключовим об’єктом уваги супутникової розвідки. Ці структури, за оцінками експертів, можуть виконувати одразу кілька функцій: від розміщення мобільних ракетних установок до управління операціями стратегічного рівня.

    Окремі дослідники припускають, що ці об’єкти також можуть бути задіяні для розміщення систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також супутникового зв’язку та координації ядерних сил. На супутникових знімках видно, що комплекси мають розвинену інфраструктуру: житлові блоки для персоналу, великі майданчики для військової техніки, укріплені склади боєприпасів і захищені підземні сховища.

    За словами наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum Олександра Нейла, масштаби будівництва є безпрецедентними та охоплюють тисячі квадратних кілометрів пустельної території. Він наголошує, що темпи розширення інфраструктури свідчать про довгострокову стратегічну програму, спрямовану на модернізацію та диверсифікацію ядерного потенціалу Китаю.

    Окрему увагу аналітиків привернув другий великий вузол інфраструктури, розташований ближче до полігону Лоп-Нур — відомого як історичний центр китайських ядерних випробувань. За даними супутникових спостережень, там фіксуються ознаки активного використання території як навчального та випробувального майданчика: пошкоджені будівлі, сліди вибухових робіт, а також макети західних бойових літаків, які можуть використовуватися для тренувальних сценаріїв.

    Ще одна група об’єктів, зведених у межах комплексу, представлена великими багатофункціональними спорудами, що мають характерну восьмикутну форму. За даними експертів Федерації американських вчених, ці споруди можуть бути елементами нової архітектури китайських стратегічних сил, поєднуючи функції командних центрів, укриттів та вузлів оперативного управління.

    Директор проєкту з ядерної інформації Федерації американських вчених Ганс Крістенсен зазначив, що масштаби робіт є «безпрецедентними» і такими, яких раніше не фіксували у відкритих джерелах спостереження. За його словами, це може свідчити про суттєве переосмислення Китаєм власної ядерної доктрини та ролі наземного компоненту стратегічних сил.

    За оцінками військових аналітиків, головна мета створення такого комплексу полягає у підвищенні виживаності ядерного арсеналу Китаю в разі першого удару та забезпеченні гарантованої здатності до нанесення удару у відповідь. Таким чином, нова інфраструктура розглядається як елемент концепції «ядерного стримування другого удару», яка є ключовою у глобальному балансі сил між великими державами.

    Водночас експерти підкреслюють, що подібне масштабне будівництво може впливати на стратегічну стабільність у відносинах між Китаєм і США, оскільки посилення ядерної інфраструктури традиційно викликає реакцію у вигляді нових оборонних програм і перегляду військових доктрин.

    Офіційний Пекін публічно не коментує деталі інфраструктурного будівництва, наголошуючи лише на «модернізації оборонних можливостей» та необхідності захисту національної безпеки в умовах зростаючих глобальних викликів.

  • Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай зробив чергову публічну заяву у відповідь на нові погрози з боку Росії щодо можливих масованих ударів по Києву, знову обмежившись традиційною риторикою про необхідність деескалації та якнайшвидшого повернення сторін до переговорного процесу. Офіційний Пекін утримався від будь-яких прямих оцінок заяв Москви, а також не прокоментував їхній зміст по суті, повторивши загальні формулювання, які Китай використовує з початку повномасштабної війни проти України.

    Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін під час чергового брифінгу для представників медіа. Вона наголосила, що позиція Пекіна щодо війни Росії проти України залишається “послідовною, чіткою та незмінною”, а головним і фактично єдиним шляхом врегулювання конфлікту Китай вважає політичний діалог і переговори між усіма залученими сторонами.

    За словами речниці, Міністерство закордонних справ КНР і надалі закликає до стриманості та уникнення будь-яких дій, які можуть призвести до подальшої ескалації бойових дій. Вона підкреслила, що “лише діалог і переговори є єдиним життєздатним способом для врегулювання конфлікту”, коментуючи останні різкі заяви з боку Москви щодо можливих ударів по українській столиці Київ.

    Водночас у Пекіні не уточнили, які саме кроки можуть бути зроблені для практичного сприяння деескалації, і не відповіли прямо на запитання журналістів щодо можливого вивезення китайських дипломатів із Києва або посилення заходів безпеки для дипломатичних місій. Ця відсутність конкретики вкотре підкреслила обережну та вивірену позицію Китаю, який уникає будь-яких заяв, що могли б бути сприйняті як підтримка однієї зі сторін конфлікту.

    Офіційно Китай продовжує декларувати нейтральність у війні Росії проти України, регулярно закликаючи до “політичного врегулювання” та “деескалації ситуації”, але при цьому не підтримує західні ініціативи щодо посилення тиску на Росію. Така позиція Пекіна залишається незмінною вже протягом тривалого часу і часто викликає критику з боку окремих міжнародних партнерів України, які вважають її недостатньо чіткою щодо визначення відповідальності за війну.

    Попри офіційні заяви про нейтралітет, Росія залишається одним із ключових політичних та економічних партнерів Китаю, а їхня співпраця продовжує поглиблюватися на тлі міжнародної ізоляції Москви. У свою чергу західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння щодо такої взаємодії, закликаючи Пекін відігравати більш активну роль у стримуванні подальшої ескалації війни та впливі на дії російського керівництва.