Китай публічно закликав Україну та Росію якнайшвидше повернутися до переговорного процесу та відновити політичний діалог щодо завершення війни. Відповідна заява пролунала під час засідання Ради Безпеки ООН, де позицію Пекіна озвучив заступник постійного представника КНР при ООН Сунь Лей, який виклав бачення Китаю щодо можливих шляхів деескалації конфлікту та мирного врегулювання.
У своїй промові китайський дипломат наголосив, що Пекін послідовно виступає за негайне припинення бойових дій, адже саме зниження інтенсивності війни, на думку китайської сторони, є необхідною передумовою для будь-яких змістовних переговорів. Він підкреслив, що без припинення вогню неможливо створити умови для стійкого політичного діалогу між Києвом і Москвою, а тому першочерговим завданням міжнародної спільноти має стати саме зупинка бойових дій.
Сунь Лей також закликав обидві сторони конфлікту продемонструвати політичну волю та відповідальність, наголосивши, що подальше затягування війни лише поглиблює гуманітарну кризу та ускладнює пошук компромісних рішень. За його словами, Китай розглядає мирне врегулювання як єдиний можливий шлях стабілізації ситуації, а всі зацікавлені сторони мають невідкладно розпочати практичні кроки у напрямку діалогу.
Окрему увагу представник КНР приділив гуманітарному виміру війни, зазначивши, що Пекін серйозно стурбований стражданнями цивільного населення. Він підкреслив, що захист мирних жителів залишається одним із ключових пріоритетів у позиції Китаю, а міжнародні зусилля повинні бути спрямовані на зменшення людських втрат і наслідків бойових дій.
Заява пролунала на тлі складного міжнародного контексту навколо ролі Китаю у війні Росії проти України. Попри офіційно декларовану позицію нейтралітету та заклики до миру, низка західних урядів, аналітичних центрів і розвідувальних служб неодноразово заявляли, що Пекін надає Москві суттєву непряму підтримку. Йдеться насамперед про економічну та торговельну взаємодію, яка дозволяє Росії частково компенсувати наслідки санкційного тиску.
Серед напрямів такої взаємодії називають постачання товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військовій сфері. Зокрема, мова йде про мікроелектроніку, промислове обладнання, оптичні системи, компоненти для безпілотників та інші технологічні вироби, які Росія, за оцінками експертів, активно застосовує у власному оборонно-промисловому комплексі. У західних столицях такі поставки розглядають як фактор, що опосередковано підтримує військові спроможності Росії.
У Пекіні ці звинувачення традиційно відкидають, заявляючи, що Китай не є стороною конфлікту та не постачає летальне озброєння жодній зі сторін. Китайська влада наполягає, що її політика базується на принципах нейтралітету, поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав, а також на необхідності політичного врегулювання шляхом переговорів.
Водночас китайська дипломатія неодноразово критикувала західні країни за “ескалаційну риторику” та спроби тиску на Пекін, особливо у контексті обговорення можливих вторинних санкцій. У відповідь на подібні заяви Китай наголошує, що виступає проти розширення конфлікту та закликає всі сторони утримуватися від дій, які можуть його загострити.
Останніми роками Китай регулярно виступає з власними ініціативами щодо “політичного врегулювання” війни, просуваючи ідею переговорів без попередніх умов. Однак ці пропозиції поки що не призвели до запуску повноцінного мирного процесу, оскільки позиції сторін залишаються суттєво віддаленими.
Таким чином, новий заклик Пекіна в Раді Безпеки ООН вкладається у загальну дипломатичну лінію Китаю, який намагається позиціонувати себе як глобального посередника у врегулюванні війни, одночасно зберігаючи складні економічні та політичні відносини з Росією і паралельно декларуючи принцип нейтралітету.