Daypolitico

Позначка: пенсія

  • Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

    Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

    Колишня міністерка охорони здоров’я Раїса Богатирьова, відома як соратниця президента-втікача Віктора Януковича, намагалась через суд добитися збільшення своєї пенсії до рівня майже 90% від зарплати чинного народного депутата. Проте суд відмовив їй у задоволенні позову.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на судовий реєстр, станом на березень 2025 року пенсія Богатирьової становила 21,8 тис. грн. Ексдепутатка вимагала збільшити виплати, посилаючись на норми старого закону «Про статус народного депутата України», який дозволяв встановлювати пенсії ексдепутатам до 90% від діючої зарплати парламентарів. А це — близько 38–39 тис. грн на той час.

    Однак Пенсійний фонд відмовив у перерахунку, зазначивши, що в 2021 році, на момент подачі заяви, діяли вже інші правила нарахування пенсій — відповідно до загального пенсійного законодавства, а не спеціального статусу народного депутата.

    Волинський окружний адміністративний суд погодився з аргументами Пенсійного фонду. У рішенні зазначено, що пенсія Богатирьової не підлягає перегляду на основі зарплат чинних депутатів. Таким чином, ексміністерці відмовлено в перерахунку виплат.

    Втім, Богатирьова має право оскаржити це рішення в апеляції.

    Хто така Раїса Богатирьова

    Раїса Богатирьова — політична фігура епохи Януковича, яка займала ключові державні посади: міністерки охорони здоров’я, віцепрем’єрки та секретарки РНБО. У жовтні 2014 року її оголосили в розшук за підозрою в розкраданні понад 6,5 млн грн під час закупівель ліків та медобладнання. У 2015 році вона була оголошена в міжнародний розшук Інтерполом.

    У 2019 році її затримали в аеропорту «Жуляни», але невдовзі звільнили під заставу. Пізніше антикорупційні органи скасували арешт та інші запобіжні заходи, а справа фактично зійшла нанівець.

  • Сергію Кивалову скоротили пенсію до 51 тисячі гривень

    Сергію Кивалову скоротили пенсію до 51 тисячі гривень

    Колишній народний депутат Сергій Кивалов тимчасово втратив статус отримувача рекордної пенсії в розмірі 246 тисяч гривень на місяць. Відтепер він отримуватиме «лише» 51 тисячу. Відповідне скорочення стало наслідком нових рішень влади, спрямованих на обмеження надвисоких пенсій у 2025 році.

    Зниження виплат торкнулося не лише Кивалова — воно застосовується до всіх пенсіонерів, які отримували непропорційно великі пенсії з держбюджету. Проте, попри радикальне скорочення, Кивалов все ще залишається рекордсменом за розміром щомісячного пенсійного забезпечення в Україні.

    Цей захід має тимчасовий характер і діє виключно у 2025 році. Його впроваджено на тлі війни та зростаючих витрат держави, зокрема на сектор безпеки й оборони. Очікується, що у 2026-му механізм буде переглянутий.

    Нагадаємо, Сергій Кивалов був народним депутатом кількох скликань, головою Центральної виборчої комісії у 2004 році, а також очолював Одеську юридичну академію. Його пенсія тривалий час викликала суспільне обурення на тлі загального рівня виплат іншим громадянам.

  • Що робити, якщо заблокували пенсійну картку: поради юристів

    Що робити, якщо заблокували пенсійну картку: поради юристів

    В умовах воєнного стану українські пенсіонери ризикують зіткнутися з блокуванням своїх банківських рахунків. Причиною може стати заборгованість за комунальні послуги.

    Як пояснюють юристи, виконавча служба має право накладати арешт на рахунки боржників, навіть якщо на них надходить пенсія, субсидії чи інші соціальні виплати. Закон прямо не забороняє таких дій під час війни.

    Важливо уважно стежити за повідомленнями від виконавчої служби та вчасно реагувати, щоб уникнути блокування пенсійної картки.

    Як розблокувати рахунок:

    • Підтвердити цільове використання картки. Треба взяти в банку та Пенсійному фонді довідки, що рахунок використовується виключно для пенсійних виплат, і подати їх до виконавця із заявою про зняття арешту.

    • Врегулювати заборгованість. Можна домовитися про реструктуризацію боргу або його часткове погашення з постачальниками комунальних послуг, після чого звернутися за субсидією до Пенсійного фонду.

    Варто пам’ятати: сам факт арешту не означає списання пенсії — кошти залишаються на рахунку, але їх використання буде обмежено до вирішення питання.

  • Кому і скільки: які пенсії призначають військовослужбовцям в Україні

    Кому і скільки: які пенсії призначають військовослужбовцям в Україні

    В Україні військовослужбовцям призначають три основні види пенсій: за вислугу років, по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника.

    Пенсія за вислугу років доступна тим, хто має від 25 років служби або страхового стажу (з них мінімум 12,5 років саме на військовій службі) або досяг 45-річного віку на момент звільнення.

    Пенсія по інвалідності призначається, якщо інвалідність настала внаслідок поранення, захворювання чи нещасного випадку під час служби.

    Пенсія у разі втрати годувальника виплачується родинам загиблих або померлих військовослужбовців, а також тим, хто пропав безвісти на фронті.

    Розмір пенсій залежить від виду:

    • за вислугу років — 50−70% грошового забезпечення;

    • по інвалідності — 40−100% (залежно від групи інвалідності);

    • у разі втрати годувальника — 30−70% на кожного утриманця.

    Документи на пенсію можна подавати через уповноважені органи або сервісні центри Пенсійного фонду.

    Право на військову пенсію зберігається навіть у разі повторного призову на службу.

  • Кожен третій пенсіонер в Україні живе менш ніж на 100 доларів

    Кожен третій пенсіонер в Україні живе менш ніж на 100 доларів

    Станом на квітень 2025 року в Україні проживає 10,3 мільйона пенсіонерів. За останній рік їхня кількість скоротилась на 176 тисяч, повідомляє Пенсійний фонд із посиланням на аналітику «Опендатабот». І хоча номінальний розмір виплат зріс на 10%, інфляція з’їла цей приріст — і пенсіонери бідніють.

    Середній розмір пенсії після цьогорічної індексації становить 6 341 грн (близько $152). Але навіть ця сума не дозволяє говорити про гідний рівень життя. Адже кожен третій пенсіонер в Україні (32,3%) отримує всього 3 340 грн — це менше $85. А ще 398 тисяч українців живуть на пенсію меншу за 3 000 грн.

    Згідно з даними ПФУ, картина така:

    Розмір пенсії Кількість осіб Частка від загальної кількості
    понад 10 000 грн 1 499 274 14,5%
    5 001–10 000 грн 2 987 845 28,9%
    4 001–5 000 грн 2 105 500 20,4%
    3 001–4 000 грн 3 340 489 32,3%
    2 001–3 000 грн 398 267 3,9%

    Тобто понад половина пенсіонерів (52,7%) отримує менше 5 000 грн, що нижче навіть офіційного прожиткового мінімуму.

    Очікувано, найвищі виплати — у столиці. У Києві середня пенсія становить 8 708 грн, що на 37% вище за загальноукраїнський рівень. На другому і третьому місцях — Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області.

    Натомість найнижчі пенсії — у західних регіонах: Тернопільська область — 4 931 грн, Чернівецька — 5 100 грн.

    Найбільше пенсіонерів проживає на Дніпропетровщині — 873 тисячі, у Києві — 748 тисяч, на Харківщині — 707 тисяч. Найменше — у Чернівецькій області (206 тисяч).

    Близько 2,9 мільйона українських пенсіонерів (28%) продовжують працювати. Їхня середня пенсія — 6 863 грн, що трохи вище загальної, але не суттєво. Це свідчить про низький рівень життя літніх людей навіть за умов наявного доходу з роботи.

    Наразі уряд обіцяє переглянути механізми індексації, проте без адресної підтримки і глибокої реформи пенсійної системи ситуація навряд чи зміниться. Пенсії в Україні — це не про гідну старість, а про виживання.

  • Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

    Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів виплат.

    Особливо тривожить статистика щодо мінімальних пенсій. Громадяни без достатнього трудового стажу змушені виживати на 2 361 грн на місяць. Більше того, 26% пенсіонерів, тобто приблизно 2,68 мільйона осіб, отримують менше ніж 3 000 грн на місяць.

    Водночас 27% пенсіонерів продовжують працювати після виходу на пенсію — для багатьох це не бажання, а вимушена необхідність.

    Найвищі пенсії в Україні традиційно отримують жителі столиці — у 2025 році середній розмір пенсій у Києві сягнув 8 708 грн, що майже на 700 грн більше, ніж у 2024-му. Для порівняння, в Київській області середня пенсія становить 6 671 грн.

    На другому та третьому місцях за розміром пенсій опинилися Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області. У п’ятірці також Дніпропетровська область із середнім показником у 7 082 грн.

    А от найменші пенсії отримують у Тернопільській області — 4 931 грн, попри зростання з минулорічних 4 485 грн. До трійки найнижчих також увійшли Чернівецька (5 100 грн) та Закарпатська (5 175 грн) області.

    Варто пам’ятати, що деякі категорії пенсіонерів мають право на пільги: звільнення від оплати за комунальні послуги, а також на безкоштовне пальне для печей і газ.

    Також важливо, щоб громадяни, які виходять на пенсію, вчасно подали документи до Пенсійного фонду. Якщо цього не зробити протягом трьох місяців, виплати за попередні місяці можуть просто “згоріти”.

  • Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

    Раїса Богатирьова — колишня міністерка охорони здоров’я та одна з найвпливовіших соратниць Віктора Януковича — знову нагадала про себе. Уже четвертий рік вона намагається через суд домогтися перерахунку пенсії. Цього разу справу, яку не встиг розглянути скандально відомий ОАСК, перебрав на себе Волинський окружний адміністративний суд.

    У позові, поданому ще у травні 2021 року, Богатирьова вимагає зобов’язати Пенсійний фонд України перерахувати їй пенсію за віком, виходячи з 90% заробітної плати чинного народного депутата станом на 1 січня 2021 року. За тодішніми розрахунками, це понад 20 тисяч гривень на місяць. Аргументи — її депутатський стаж і посилання на закон про статус народного депутата.

    Після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року, розгляд справи завис у повітрі. Але 3 березня 2025 року Волинський суд постановив розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін.

    За інформацією з декларацій, ще у 2012 році пенсія Богатирьової складала близько 16,5 тисяч гривень на місяць. Враховуючи загальний рівень життя та скандали навколо неї, навіть така сума вже викликала подив у суспільстві.

    Втім, Пенсійний фонд відмовився надати будь-яку інформацію щодо пенсій таких осіб, як Янукович, Азаров, Табачник чи Богатирьова. Аргументація — це може створити для них “ворожий психологічний фон” та “поставити під загрозу їхнє здоров’я”.

    Однак суспільний резонанс викликає не тільки сума пенсії. Богатирьова, яку звинувачували у розкраданні коштів на закупівлі ліків для МОЗ, ще у 2021 році через суд домоглася поновлення доступу до розкішного маєтку на держдачах у Конча-Заспі. Свого часу вона побудувала там будинок в рамках “інвестиційного проєкту”, але після Революції гідності її позбавили права користування нерухомістю. Судовий процес триває досі.

    Раїса Богатирьова була фігурою не лише політичною, а й сімейно-бізнесовою. Її сини – Олександр і Ігор – ще за її міністерської каденції розгорнули масштабні схеми в енергетичному та фармацевтичному секторах. Один – отримував мільйонні держпідряди на поставки ліків, інший – на модернізацію ТЕС.

    Після Революції гідності Богатирьова виїхала з України, а в 2019 році повернулася, де її одразу затримали. Але вже незабаром випустили під заставу. Пізніше Антикорупційний суд скасував і арешт, і запобіжний захід. З того часу про неї чутно мало, але судова тяганина за “депутатську” пенсію свідчить: боротьба за статус і привілеї триває.

  • Хто з оточення Януковича досі отримує пенсію від України

    Хто з оточення Януковича досі отримує пенсію від України

    Пенсійний фонд України відмовився надати інформацію про те, які пенсії отримують високопосадовці-втікачі, які після Революції гідності 2014 року втекли з України. У відповідь на запит журналістів у відомстві заявили, що оприлюднення таких даних начебто може “завдати цим особам істотної шкоди”, включно з психологічним тиском, ворожою атмосферою й навіть загрозою для їхнього життя та здоров’я.

    Мова йде про колишніх очільників країни, які зрадили державу, але все ще можуть розраховувати на українські пенсії. Серед них – президент-втікач Віктор Янукович, екс-прем’єр Микола Азаров, колишній голова Верховної Ради Володимир Рибак, міністр освіти Дмитро Табачник, ексміністр оборони Павло Лебедєв, народні депутати Олександр Єфремов, Володимир Іванющенко, Володимир Сівкович та інші соратники режиму Януковича.

    Пенсійний фонд прикривається Конституцією: мовляв, стаття 32 гарантує право кожного на недоторканність особистого життя і вимагає згоди на поширення конфіденційної інформації. А таких згод від Януковича, Азарова та компанії, звісно, не надходило.

    Попри мовчанку чиновників, журналістам вдалося віднайти деяку інформацію з відкритих реєстрів, зокрема щодо Миколи Азарова. Як з’ясувалося, з 1 квітня 2015 року пенсійні виплати йому було припинено – через порушення процедури подання документів. А вже в грудні 2015 року Печерський суд арештував його пенсію в рамках кримінального провадження щодо розкрадання 220 млн грн. На той момент Азаров мав пенсію у розмірі 17,25 тис. грн, а на його рахунках лежало майже 2,6 млн грн.

    Згодом експрем’єр, який з початку 2014 року живе в Росії, почав судову тяганину, вимагаючи відновити йому пенсію. Через свого представника за довіреністю він звертався до Пенсійного фонду, однак отримав відмову: подати документи потрібно особисто або через законного представника. Так розпочався судовий марафон, який тривав п’ять років. І хоч Подільський районний суд Києва задовольнив позов Азарова, більшість інших інстанцій відмовили.

    Наразі невідомо, чи Пенсійний фонд поновив йому виплати. Проте ситуація із “засекреченими” пенсіями для тих, хто зрадив державу і переховується від правосуддя, викликає гостре обурення в суспільстві. Особливо на тлі того, що багатьом українцям, які чесно відпрацювали все життя, доводиться виживати на мізерні пенсії в умовах війни, інфляції та зростання цін.

    Українські чиновники виправдовують свою закритість “повагою до прав людини”, але дедалі більше громадян хочуть знати, чи утримують вони своїм коштом тих, хто зрадив країну.

  • Суд відновив екс-прокурорці з Рівного пенсію у 53 тисячі: постанова Кабміну визнана незаконною

    Суд відновив екс-прокурорці з Рівного пенсію у 53 тисячі: постанова Кабміну визнана незаконною

    Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на користь колишньої старшої помічниці прокурора області Людмили Мороз і скасував обмеження її пенсії. Таким чином суд відновив їй виплати у повному обсязі — 52,9 тисячі гривень щомісячно, які були скорочені до 31,7 тисячі відповідно до постанови Кабміну №1 від 3 січня 2025 року.

    Пенсія Мороз була оформлена ще у 2012 році за спеціальним законом для працівників прокуратури. Як і інші “спецпенсії”, з січня 2025 року вона потрапила під обмеження, запроваджені урядом: для виплат, що перевищують 10 прожиткових мінімумів (23 610 грн), застосовувалися знижуючі коефіцієнти. Проте суд визнав таке урізання неправомірним.

    У своєму рішенні Феміда наголосила: набуті права громадян мають бути гарантовані державою, а зміни до законодавства не можуть мати зворотної сили, якщо мова йде про погіршення умов. Своєю постановою суд зобов’язав Пенсійний фонд відновити виплату пенсії без обмежень з 1 січня 2025 року.

    Цей випадок — не поодинокий. Лише за перший квартал 2025 року понад 800 судових рішень стосуються постанови про понижуючі коефіцієнти. Більшість із них — на користь “спеціальних” пенсіонерів, серед яких прокурори, судді, військові та інші чиновники, котрі отримують пенсії, вищі за 23,6 тисяч гривень.

    Нова пенсійна політика уряду зачепила понад 17 тисяч осіб. Після обмежень чимало з них почали масово звертатися до судів, і більшість уже виграли справи. Рішення на користь Людмили Мороз стало черговим підтвердженням того, що реформа, ініційована Кабміном, у нинішньому вигляді не витримує правової критики.

  • Пенсія у 46: Як ексголова Волинської ОДА Юрій Погуляйко примножив статки за час роботи в регіоні

    Пенсія у 46: Як ексголова Волинської ОДА Юрій Погуляйко примножив статки за час роботи в регіоні

    Колишній очільник Волинської обласної державної адміністрації Юрій Погуляйко після звільнення у 2024 році офіційно став пенсіонером та вже отримав понад 200 тисяч гривень пенсії. Попри відсутність задекларованої нерухомості чи автомобіля, його родинні заощадження за майже п’ять років роботи в ОДА зросли у чотири рази.

    Юрій Погуляйко очолював Волинську ОДА з грудня 2019 року до листопада 2024 року. Право на пенсію він отримав завдяки службі в органах внутрішніх справ та податковій міліції. За 2024 рік, тобто менш ніж за 11 місяців, Погуляйко отримав 1,32 млн гривень зарплати. Дохід його дружини-нотаріуса склав 890 тисяч гривень. Крім того, після звільнення з ОДА він отримав 336 тисяч гривень вихідної допомоги. Разом із пенсією загальний дохід родини за рік перевищив 2,76 млн гривень.

    У декларації Погуляйко вказав, що не має ні землі, ні квартири. Однак його дружина володіє нежитловим приміщенням у Луганську (98,4 м²). Щодо автомобілів – у 2021 році з декларації зникла його вживана Audi, а замість цього він задекларував 1,6 млн гривень від продажу рухомого майна. Дружина ексчиновника захоплюється мототехнікою: у 2021 році вона придбала BMW K1300S (2011 року), який продала у 2023-му за 500 тисяч гривень, а натомість купила Triumph Bonneville T100 (2018 року) за 221 тисячу гривень.

    Під час роботи на посаді голови Волинської ОДА заощадження родини значно збільшилися. У своїй декларації Юрій Погуляйко вказав 40 280 доларів на банківських рахунках, 1,376 млн гривень у грошових активах, а також 490 тисяч гривень, переданих в управління. Таким чином, за роки керівництва регіоном фінансовий стан сім’ї значно покращився, хоча жодних пояснень про джерела такого зростання ексчиновник не надав.

    Після відставки Погуляйка Волинську ОДА очолив Іван Рудницький, колишній керівник управління СБУ в області. Чи буде новий голова працювати так само «ефективно», як його попередник – покаже час.