Daypolitico

Позначка: підозра

  • “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак уперше публічно прокоментував оголошення йому підозри у справі про легалізацію коштів під час елітного будівництва на Київщині. Він заявив, що вважає справу проти себе результатом “безпрецедентного публічного тиску” на правоохоронні органи та наполягає на своїй невинуватості.

    Про це Єрмак повідомив у відповіді на письмовий запит журналістів LB.ua.

    За словами колишнього керівника ОП, останніми місяцями на слідство нібито чинився системний інформаційний та політичний вплив із вимогою ухвалити щодо нього конкретні процесуальні рішення.

    “Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою ухвалити щодо мене конкретні процесуальні рішення”, — заявив Єрмак.

    Він також наголосив, що після вручення підозри разом із адвокатами аналізує матеріали справи та вважає висунуті обвинувачення безпідставними.

    “Слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу”, — додав колишній очільник Офісу президента.

    Єрмак окремо підкреслив, що нинішня ситуація для нього “нічого не змінює”, і нагадав про події листопада минулого року, коли правоохоронці вже проводили в нього обшуки.

    “Нічого не змінилося зараз, як і після 28 листопада минулого року, коли я так само реагував на всі процесуальні дії та запити”, — зазначив він.

    Скандал навколо справи Єрмака став одним із найгучніших політичних та антикорупційних сюжетів останніх днів. Напередодні НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, могла бути причетною до легалізації близько 460 мільйонів гривень під час реалізації елітного будівельного проєкту в Київській області.

    У межах цієї справи Андрію Єрмаку офіційно повідомили про підозру. Уже 12 травня правоохоронці оголосили підозри ще шістьом фігурантам провадження. Серед них — колишній віцепрем’єр-міністр та відомий бізнесмен, імена яких офіційно наразі не розголошуються.

    Справу вже почали називати однією з найрезонансніших антикорупційних історій року. Особливий резонанс вона отримала через політичний статус Єрмака, який тривалий час був однією з найвпливовіших фігур в українській владі та найближчим соратником президента Володимира Зеленського.

    У вівторок, 12 травня, Вищий антикорупційний суд має розглянути клопотання про обрання Андрію Єрмаку запобіжного заходу. Саме це засідання може стати ключовим етапом розвитку справи.

    Поки що правоохоронці офіційно не оприлюднили всіх деталей обвинувачення. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють можливі політичні наслідки скандалу для влади та антикорупційної системи України.

    Справу Єрмака вже використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Частина експертів називає підозру доказом того, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть щодо представників найвищих ешелонів влади. Інші ж говорять про ризик політизації розслідування та можливу інформаційну кампанію навколо справи.

    Сам Єрмак фактично натякнув саме на другий сценарій, заявивши про медійний тиск та спроби впливати на слідство через публічний простір.

    На тлі війни та складної політичної ситуації в країні справа вже стала серйозним випробуванням для української влади та антикорупційної системи. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери України уважно стежать за роботою НАБУ, САП та судової системи в резонансних справах.

    Наразі Андрій Єрмак продовжує заперечувати всі звинувачення та готується до судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу. Водночас правоохоронці заявляють про продовження слідчих дій у межах масштабного розслідування.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    Вагони за мільйони розсипались за кілька років: у справі Укрзалізниці оголошено підозри через збитки на 64 млн грн

    В Україні викрили масштабну схему постачання неякісних пасажирських вагонів, які виявилися непридатними до експлуатації значно раніше визначеного строку. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, зазначивши, що у справі вже оголошено підозри кільком посадовцям вагонобудівного підприємства.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва підозри отримали колишній директор, чинний директор та начальник одного з управлінь заводу. Їм інкримінують заволодіння коштами в особливо великих розмірах.

    Слідство встановило, що між Укрзалізницею та підприємством було укладено контракт на постачання пасажирських вагонів і колісних пар. Йшлося про рухомий склад, призначений для використання як на українській, так і на європейській колії — зокрема для міжнародних перевезень.

    Спочатку продукцію було виготовлено, поставлено та введено в експлуатацію без видимих проблем. Однак уже через кілька років під час планового технічного обслуговування фахівці виявили серйозні дефекти. Зокрема, йдеться про тріщини та розриви у ключових елементах конструкції вагонів і візків.

    Як підкреслив Руслан Кравченко, це стало критичним порушенням, адже нормативний строк служби такого рухомого складу становить десятки років. Фактично ж вагони виявилися непридатними до використання значно раніше.

    Експертні дослідження підтвердили, що під час виробництва використовували сталь із заниженими фізико-технічними характеристиками. Крім того, зварювальні роботи виконувалися з грубими порушеннями технологічних норм. Саме це, за даними слідства, і стало причиною швидкого зношення конструкцій.

    За оцінками правоохоронців, загальні збитки державі перевищують 64 мільйони гривень. Усі ці кошти були витрачені на продукцію, яка не відповідає встановленим стандартам якості та безпеки.

    Дії фігурантів справи кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини їм загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

    Генеральний прокурор наголосив, що ця справа має не лише економічний, а й безпековий вимір. За його словами, залізнична інфраструктура є критично важливою для держави, особливо в умовах війни, коли вона забезпечує перевезення пасажирів, гуманітарних вантажів і військової логістики.

    «Залізниця — це не просто транспорт, а безпека людей і стратегічна інфраструктура. Жодних “технічних помилок” тут немає. Є свідомі рішення і буде відповідальність», — підкреслив Руслан Кравченко.

    Досудове розслідування у справі здійснює Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечує Служба безпеки України.

    Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, а також можливу причетність інших осіб до реалізації схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Водночас варто нагадати, що відповідно до Конституції України кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком.

    Аналітики зазначають, що цей випадок може стати показовим для всієї галузі. Він підкреслює важливість контролю якості у державних закупівлях, особливо у сферах, що стосуються критичної інфраструктури.

    Справа з неякісними вагонами може мати далекосяжні наслідки — як для конкретних фігурантів, так і для всієї системи державних контрактів у транспортній сфері.

  • 15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    15 років під виглядом допомоги: у Вінниці викрили засновника реабілітаційного центру, якого підозрюють у насильстві над дітьми

    У Вінниці правоохоронці затримали засновника християнського реабілітаційного центру, якого підозрюють у систематичному сексуальному насильстві над дітьми. За даними слідства, злочини могли тривати понад 15 років — фактично з моменту створення закладу у 2006 році.

    Про підозру повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, чоловік використовував діяльність центру, який мав допомагати дітям у складних життєвих обставинах, як прикриття для вчинення злочинів.

    За інформацією слідства, підозрюваний обирав жертв серед вихованок закладу — дівчат віком від 8 до 14 років. У центрі регулярно формувалися групи дітей чисельністю від 25 до 50 осіб, і саме серед них чоловік знаходив тих, кого згодом намагався ізолювати від інших.

    Правоохоронці встановили, що він користувався довірою як наставник і вихователь, що дозволяло йому залишатися з дітьми наодинці. Насильницькі дії, за попередніми даними, відбувалися як у приміщенні центру, так і під час виїздів на природу чи відпочинок.

    Слідство також вказує на систематичний психологічний тиск: дітей залякували можливими покараннями, щоб вони не розповідали про пережите. Саме страх і залежність від дорослого, якому довіряли, могли роками стримувати потерпілих від звернення по допомогу.

    Лише у 2021 році ситуація набула розголосу — тоді мати однієї з вихованок, 13-річної дівчини, дізналася про можливе насильство і звернулася до правоохоронців. Після цього було відкрито кримінальне провадження, яке розслідували кілька років.

    За цей час слідчі опитали десятки свідків, включно з колишніми вихованцями центру, працівниками та іншими особами, які могли мати інформацію про діяльність установи. У результаті вдалося встановити щонайменше 10 потерпілих, однак правоохоронці не виключають, що реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Наразі підозрюваному інкримінують сексуальне насильство, а також розбещення малолітніх і неповнолітніх. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Правоохоронні органи наголошують, що справа є особливо чутливою, і закликають усіх можливих потерпілих або свідків звертатися до слідства. У подібних випадках важливо забезпечити повноту доказової бази, а також надати психологічну допомогу постраждалим.

    Експерти з питань захисту прав дітей зазначають, що такі злочини часто мають прихований характер, особливо коли йдеться про заклади, які формально виконують соціальну або благодійну функцію. Довіра до вихователів і страх перед наслідками можуть роками стримувати дітей від розголосу.

    Водночас ця справа вкотре піднімає питання контролю за діяльністю реабілітаційних і релігійних центрів, які працюють із вразливими категоріями населення. Фахівці наголошують на необхідності регулярних перевірок, чітких стандартів роботи та механізмів захисту дітей.

    Окрему увагу приділяють і ролі батьків або опікунів. Саме своєчасна реакція дорослих у багатьох випадках дозволяє зупинити злочини та запобігти новим випадкам насильства.

    Розслідування триває, і правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи. Не виключено, що з розвитком слідства з’являться нові епізоди та нові свідчення.

    Ця історія стала ще одним нагадуванням про те, наскільки важливою є безпека дітей у будь-яких установах, незалежно від їхнього статусу чи напрямку діяльності, а також про необхідність своєчасного реагування на будь-які ознаки можливого насильства.

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Ексчиновник ДСНС використовував службове становище для будівництва власного будинку

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС у Сумській області. Його підозрюють у використанні службового становища для залучення підлеглих до виконання робіт у приватних інтересах.

    За даними Сумської обласної прокуратури, посадовець організував проведення будівельних і ремонтних робіт на території домоволодіння, яке належить його дружині. До цих робіт, за версією слідства, систематично залучали співробітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

    Слідчі встановили, що протягом березня та квітня 2024 року щонайменше 12 рятувальників у робочий час виконували не службові завдання, а займалися будівництвом і ремонтом приватного будинку. Крім того, їх змушували працювати і після завершення робочого дня.

    Окремо правоохоронці з’ясували, що під час будівництва могли використовуватися матеріали, демонтовані зі шкільного приміщення під час виконання офіційних робіт. За цим фактом уже триває судовий розгляд щодо можливого привласнення майна.

    Незаконні дії посадовця, за інформацією слідства, були викриті у вересні 2024 року.

    Дії фігуранта кваліфіковано за частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України — як вербування людей з метою експлуатації з використанням їхньої службової залежності.

    Водночас, відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    Уряд виділить півмільярда гривень фігуранту 6-ти корупційних справ Сергію Малявко – ЗМІ

    За повідомленнями  Чернігівської ОВА,  регіон отримає майже 500 мільйонів гривень від уряду для підготовки до наступної зими в межах Плану стійкості регіону.

    Про це пише видання 360ua.news

    Водночас, виділені урядом Юлії Свириденко майже півмільярда гривень перейдуть у розпорядження фігуранта шести кримінальних проваджень, директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко.

    Варто відзначити, що всі шість кримінальних проваджень відносно директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявко стовувались розкрадання державних коштів.

    Зокрема, у серпні 2025 року Сергію Малявко оголосили підозру через заволодіння бюджетними грошима на суму понад 18 мільйонів гривень.

    Водночас, за інформацією місцевих ЗМІ, Сергій Малявко зміг уникнути кримінальної відповідальності через співпрацю з правоохоронцями в якості “штатного провокатора”.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Новини Чернігівщини
  • НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    В Україні викрили масштабну схему заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними слідства, держава втратила понад 105 тисяч тонн продукції на суму 28,8 мільйона доларів, що на момент оборудки становило близько 776 мільйонів гривень. Зерно було вивезене за кордон і реалізоване іноземним покупцям.

    Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За їхньою інформацією, до організації схеми причетна група осіб, серед яких колишній голова правління держкорпорації, екскерівник департаменту трейдингу, власник іноземної компанії, довірена особа представника цієї компанії та ще один учасник. Трьох фігурантів уже затримали, найближчим часом суд має обрати їм запобіжні заходи.

    Слідство встановило, що схема діяла ще у 2021 році. Керівництво ДПЗКУ уклало чотири контракти з іноземною компанією на постачання фуражної кукурудзи загальним обсягом понад 100 тисяч тонн. За умовами договорів передбачалася повна передоплата, однак цю вимогу фактично обійшли.

    Ключову роль у реалізації оборудки відіграли коносаменти — документи, що підтверджують право власності на вантаж. Оригінали цих документів опинилися у покупця, що дозволило йому розвантажити судна без здійснення оплати, а також розпоряджатися зерном і перепродавати його третім особам за кордоном.

    Водночас у державної корпорації залишилися лише копії коносаментів із підробленими підписами та печатками, що створювало видимість контролю над товаром. Фактична оплата за поставлену продукцію на рахунки компанії не надходила.

    За даними правоохоронців, викрадене зерно реалізували компаніям з Ірану, Туреччини та Єгипту. Отримані кошти учасники схеми переказували через низку банківських операцій, змішували з легальними доходами та вкладали у підконтрольні підприємства, зокрема через придбання сировини та активів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо привласнення майна в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів. Максимальні санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває.