Daypolitico

Позначка: підозра

  • У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському викрили схему розкрадання майже 3 млн гривень на ремонтах

    У Кам’янці-Подільському правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану з ремонтом тротуарів та укладанням бруківки. За даними слідства, збитки для міського бюджету становлять близько 2,8 млн гривень.

    Як встановили слідчі, організатором схеми був директор одного з департаментів міської ради, який одночасно є депутатом. До реалізації оборудки він залучив свого заступника, старшого інспектора профільного відділу, ще одного депутата — власника бізнесу з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб.

    Слідство вважає, що протягом березня–грудня 2023 року учасники схеми організовували фіктивні закупівлі для проведення капітальних ремонтів. Тендерні процедури фактично не проводилися — переможців визначали заздалегідь, а до офіційних документів вносили неправдиві дані.

    Окрім цього, правоохоронці зафіксували випадки, коли роботи виконувалися не в повному обсязі або з порушенням якості, що також вплинуло на розмір завданих збитків.

    Наразі у справі вже оголошено підозри дев’ятьом особам. Ще п’ятьох фігурантів визнано причетними до схеми. Тривають експертизи, які мають остаточно встановити обсяг збитків та роль кожного з учасників.

    Справу розглядають як один із прикладів системних зловживань у сфері місцевих закупівель, де бюджетні кошти освоюються через підконтрольні структури без реальної конкуренції.

    Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, а коло підозрюваних може розширитися.

  • Посадовця нацпарку затримали за вимагання 2500 доларів за відстрочку від мобілізації

    Посадовця нацпарку затримали за вимагання 2500 доларів за відстрочку від мобілізації

    На Київщині правоохоронці викрили інспектора з охорони природно-заповідного фонду, якого підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення щодо бронювання від мобілізації.

    Як повідомляє Київська обласна прокуратура, за процесуального керівництва Бучанської окружної прокуратури посадовцю одного з національних природних парків регіону оголошено підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

    За даними слідства, інспектор вимагав від громадянина 2500 доларів США за “вирішення питання” щодо отримання бронювання. Він обіцяв вплинути на інших службових осіб, а також організувати фіктивне працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури, що могло б стати підставою для відстрочки від мобілізації.

    Чоловіка затримали одразу після отримання коштів у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Водночас прокуратура не погодилась із таким рішенням і подала апеляційну скаргу, наполягаючи на триманні під вартою з альтернативою внесення застави.

    Досудове розслідування у справі здійснюють слідчі Бучанського районного управління поліції ГУНП у Київській області. Оперативний супровід забезпечує Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.

  • У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    Правоохоронці Івано-Франківської області викрили схему безпідставного отримання бюджетних коштів у одному з медичних закладів обласного центру. За даними слідства, йдеться про понад 1,5 мільйона гривень, які були отримані за фіктивно надані медичні послуги.

    Як повідомили у поліції, упродовж 2023–2024 років службові особи Комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради» вносили неправдиві відомості до електронної системи охорони здоров’я. У документах зазначалося, що новонароджені нібито отримували лікування у складних неонатальних випадках, хоча фактично така допомога не надавалася.

    Унаслідок цього Національна служба здоров’я України перерахувала закладу понад 1,5 мільйона гривень за відповідними пакетами медичних гарантій. Загалом слідчі встановили 48 фіктивних випадків, які стали підставою для нарахування коштів.

    За версією правоохоронців, організаторкою схеми була колишня директорка медзакладу. Вона, використовуючи службове становище, забезпечувала формування, погодження та подання до НСЗУ завідомо неправдивих звітів про обсяги наданих послуг.

    На підставі зібраних доказів, зокрема показань свідків, вилучених документів та результатів судово-економічної експертизи, 23 березня їй повідомили про підозру за статтею про зловживання владою або службовим становищем.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 тисяч гривень.

    Оперативний супровід у справі здійснюють співробітники Управління стратегічних розслідувань, а процесуальне керівництво забезпечує Окружна прокуратура Івано-Франківська.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетними до незаконного отримання бюджетних коштів.

  • Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    У Кіровоградській області суд обрав запобіжний захід сімейній лікарці, яку підозрюють у масштабному привласненні бюджетних коштів через фіктивні декларації з пацієнтами. За версією слідства, йдеться про понад 3,5 мільйона гривень, отриманих у межах державної програми медичних гарантій.

    Як встановили правоохоронці, у 2020 році жінка зареєструвалася як фізична особа-підприємець для ведення медичної практики. Уже в квітні 2021 року вона уклала договір із Національною службою здоров’я України та задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району.

    Втім, за даними слідства, фактично медична діяльність за вказаною адресою не здійснювалася. Прийом пацієнтів не проводився, медична документація не велася, а громадяни не отримували жодної допомоги.

    Слідчі вважають, що лікарка систематично вносила до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості про пацієнтів. Зокрема, декларації укладалися без відома людей, із використанням змінених персональних даних — імен, дат народження, місця проживання та навіть статі. Частину декларацій, за матеріалами справи, оформлювали на померлих осіб.

    Загалом правоохоронці нарахували 1731 таку декларацію, які стали підставою для отримання фінансування. За період з 2021 по 2024 рік підозрювана, за версією слідства, отримала понад 3,5 мільйона гривень із державного бюджету.

    У березні жінці повідомили про підозру. Суд дійшов висновку про наявність ризиків, зокрема можливого переховування, впливу на свідків або знищення доказів, і обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

    Водночас суд передбачив можливість внесення застави в розмірі 3,5 мільйона гривень. Наразі досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у привласненні бюджетних коштів. За версією слідства, він протягом кількох років отримував доплати за науковий ступінь, якого фактично не мав.

    Як повідомляють у прокуратурі, підставою для нарахування надбавок став диплом доктора філософії у галузі права, виданий Міжрегіональною академією управління персоналом. Водночас цей документ не відповідає державному зразку і не підтверджує наявність наукового ступеня в Україні.

    Слідство також встановило, що відповідний навчальний заклад запровадив власну систему атестації наукових кадрів без належних повноважень, що суперечить вимогам законодавства.

    Попри це, у березні 2017 року суддя подав заяву про встановлення доплати за науковий ступінь, зазначивши недостовірні дані. На підставі цієї інформації йому призначили щомісячну надбавку у розмірі 15% від посадового окладу.

    У результаті, за період із квітня 2017 року до жовтня 2025 року, він безпідставно отримав понад 640 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у справі.

  • Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Правоохоронці повідомили про підозру 21-річному жителю Києва у вчиненні теракту в Бучі. За даними слідства, молодого чоловіка завербували представники російських спецслужб через онлайн-гру.

    Як встановили слідчі, вербування відбулося у березні 2026 року. Після цього підозрюваний підтримував зв’язок із куратором через месенджер, де отримував інструкції та фінансування для підготовки вибухів.

    За вказівками куратора він придбав необхідні компоненти та виготовив два саморобні вибухові пристрої, які підготував до дистанційного підриву.

    Перший вибух стався 23 березня поблизу житлового будинку у Бучі. Внаслідок цього було пошкоджено фасад будівлі, вибито вікна, а також пошкоджено припарковані поруч автомобілі.

    Другий пристрій спрацював уже після прибуття правоохоронців на місце події. У результаті вибуху постраждали працівники правоохоронних органів, а також зафіксовано додаткові руйнування.

    За версією слідства, дії підозрюваного були спрямовані на залякування населення.

    Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • На Тернопільщині викрили схему розкрадання 2,3 млн грн на ремонті шкіл

    На Тернопільщині викрили схему розкрадання 2,3 млн грн на ремонті шкіл

    На Тернопільщині правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на ремонт двох шкіл. У 2024 році з державного та місцевого бюджетів на ремонт харчоблоку в Скориківському ліцеї та покрівлі Мельнице-Подільської школи спрямували 4,8 млн грн. Однак слідство встановило, що 2,3 млн грн із цієї суми розподілили між собою шість посадовців та підприємців.

    За даними поліції, до схеми входили організатор привласнення, керівник підприємства, що здійснювало технічний нагляд за ремонтами, директор підрядної організації, його працівник, інженер з технагляду та голова однієї з територіальних громад. Учасники схеми вносили в документи неправдиві дані про виконані роботи, хоча фактично ремонт не проводили. Частину незаконних доходів організатор легалізував через купівлю авто та пального.

    Основному організатору повідомили про підозру за ч. 3, 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення). Інші учасники схеми відповідатимуть за пособництво у заволодінні майном та службове підроблення. Трьом особам загрожує до 12 років позбавлення волі. Справи вже направлено до суду.

  • Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    23 березня 2026 року т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство вважає, що підозра стала продовженням кримінального провадження, яке розслідується щодо діяльності підприємства протягом останніх місяців. Одним із ключових епізодів стали події 3 лютого 2026 року, коли керівник підписав накази про звільнення кількох топменеджерів із виплатою значних компенсацій.

    Йдеться про заступника генерального директора, керівника підрозділу безпеки та директорку з кадрових питань. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а загальна сума виплат перевищила 1,5 млн гривень.

    Правоохоронці звертають увагу на юридичну сторону рішень: застосована підстава звільнення, за версією слідства, не відповідає статусу державного підприємства, оскільки вона передбачена для господарських товариств. Це може свідчити про можливі порушення під час оформлення кадрових рішень.

    У березні 2026 року суд надав доступ до фінансової документації підприємства, зафіксувавши ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України. Надалі кваліфікацію було змінено на більш тяжку — ч. 5 ст. 191, що може свідчити про встановлення додаткових обставин у справі.

    Окрему увагу привертає те, що кошти були перераховані звільненим менеджерам упродовж кількох днів, тоді як інші працівники підприємства отримали зарплату значно пізніше. Ця обставина також стала предметом аналізу слідчих органів.

    Це не перший епізод, пов’язаний із діяльністю керівництва підприємства. Раніше, влітку 2025 року, правоохоронці вже проводили обшуки та розслідували можливі схеми, пов’язані з фіктивними операціями та завищенням показників видобутку.

    Крім того, слідство вивчає можливі зв’язки між виплатами та іншими фігурантами енергетичного сектору. Ці версії наразі перевіряються в межах кримінального провадження.

    Міністерство енергетики України поки не надало публічної оцінки ситуації. Водночас очікується, що подальший розвиток подій може вплинути на кадрові рішення щодо керівництва підприємства.

    Слідство триває, остаточну оцінку діям фігурантів надаватиме суд. Редакція дотримується принципу презумпції невинуватості.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Екснардеп і бенефіціар банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго отримав підозру у Франції у справі про виведення понад пів мільярда гривень. Після цього його допитали в Парижі.

    19 березня Костянтину Жеваго офіційно вручили підозру у межах кримінального провадження, яке стосується діяльності банку «Фінанси та Кредит». За версією слідства, йдеться про організовану схему виведення коштів із фінансової установи.

    Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей: керівництво злочинною організацією, розтрату майна та легалізацію незаконно отриманих доходів. Сума, яка фігурує у справі, перевищує 500 мільйонів гривень.

    Після вручення підозри Жеваго був допитаний у Парижі. Сам факт процесуальних дій на території Франції свідчить про міжнародний характер розслідування, яке триває вже кілька років.

    Це не перший епізод, у якому фігурує бізнесмен. Раніше українські правоохоронці вже підозрювали його у причетності до масштабних фінансових операцій через банк «Фінанси та Кредит». За даними слідства, у попередні роки могли бути реалізовані схеми із видачею проблемних кредитів і подальшим виведенням коштів через підконтрольні структури.

    У 2022 році Жеваго був затриманий у Франції за запитом українських правоохоронців, однак французькі суди згодом відмовили у його екстрадиції.

    Попри це, слідчі дії щодо нього тривають, а нова підозра стосується окремого епізоду, пов’язаного з виведенням коштів банку. Українські правоохоронні органи вважають, що схема могла діяти ще у 2000-х роках через підконтрольні компанії та офшорні структури.

    Сам Жеваго раніше заперечував усі обвинувачення і називав їх політично мотивованими.

    Наразі невідомо, які подальші процесуальні кроки будуть застосовані до бізнесмена, однак справа має всі ознаки масштабного фінансового розслідування з міжнародною складовою.