Позначка: полон

  • 20 місяців полону Максима Буткевича, правозахисника, ексжурналіста ВВС

    20 місяців полону Максима Буткевича, правозахисника, ексжурналіста ВВС

    Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Йому було призначено 13 років позбавлення волі.

    Протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час.

    Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим.

    Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим.

    Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін.

    “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

    Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту.

    У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області.

    Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

    Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

    Колеги та друзі описують його як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму.

    Майже 15 років свого життя Максим Буткевич присвятив боротьбі за права людини. Він був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям.

    Максим Буткевич відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

    “Він боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

    Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей.

    Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського.

    У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження.

    Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

  • Шокуючі кадри: військовий у полоні РФ пережив катування і схуд до виснаження

    Шокуючі кадри: військовий у полоні РФ пережив катування і схуд до виснаження

    Український військовослужбовець Володимир Цема-Бурсов, який був утримуваний у полоні, втратив за 20 місяців значну частину своєї ваги, звідки 95 кілограмів ваги зменшилися до 57 кілограмів. Після великого обміну полоненими 3 січня, Володимир повернувся додому, але залишається під медичним наглядом через низку хвороб, які набув під час в’язниці, а також через погіршення свого фізичного стану.

    Раніше він був музикантом, проте вступив до лав Збройних сил України, служачи у 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. У листопаді 2019 року, коли конфлікт на Донбасі знову загострився, Володимир відправився на фронт.

    Під час оборони Маріуполя, коли місто було обстріляне, Володимир і його підрозділ перебували у школі, де він працював на кухні та виконував вартову службу. Пізніше вони були розкидані, і Володимир потрапив у полон під час спроби вибратись з території, контрольованої російськими військами.

    Протягом 45 днів Володимир перебував в різних місцях ув’язнення, де його систематично били. Він втратив значну частину своєї ваги та набув низку серйозних хвороб під час утримання в полоні.

    Після звільнення, Володимир перебував на лікуванні в медичному закладі на Полтавщині, де було виявлено серйозні проблеми зі здоров’ям, такі як хронічний гастрит, неалкогольна жирова хвороба печінки, та інші. Він залишається під медичним наглядом і намагається відновити своє здоров’я після тяжких умов ув’язнення.Фото з архіву Володимира Цеми-Бурсова, надане svoi.city

  • У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою “Хочу жить”

    У ГУР МО розкрили, скільки росіян здалися в полон за програмою “Хочу жить”

    Станом на грудень 2023 року понад 220 російських солдатів вже скористалися можливістю здатися в український полон через гарячу лінію проекту “Хочу жить”. Про це повідомив представник відділу у справах військовополонених Головного управління розвідки Міноборони України, Віталій Матвієнко, у розмові з Financial Times. Зазначено, що понад 1000 справ зараз перебувають на розгляді.

    Гарячу лінію було відкрито у вересні 2022 року, як тільки оголошено часткову мобілізацію в Росії. З того часу щотижня зафіксовані здачі в полон приблизно трьох російських солдатів. Всього на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків та повідомлень через чат-бот в месенджері Telegram, і сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, з яких 46 мільйонів від Росії.

    На гарячій лінії “Хочу жить” працює 10 операторів з секретного центру в Києві, включаючи військових психологів та аналітиків. Варто відзначити, що один із значущих сплесків звернень від російських солдатів відбувся у листопаді 2022 року, коли ЗСУ звільнили Херсон з окупації. Також був зафіксований сплеск звернень минулої весни, під час підготовки до контрнаступу в березні 2023 року, коли кількість заявок зросла майже удвічі порівняно з груднем 2022 року.