Позначка: порушення прав людини

  • За правду про окупацію — до російської в’язниці: у Криму утримують 19 журналістів

    За правду про окупацію — до російської в’язниці: у Криму утримують 19 журналістів

    У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує переслідувати журналістів, блогерів та громадських активістів, які висвітлюють порушення прав людини й діяльність окупаційних силових структур. Наразі щонайменше 19 представників медійної спільноти з півострова залишаються незаконно ув’язненими або перебувають під вартою. Більшість із них — кримські татари.

    Про це повідомив заступник постійної представниці президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченого злочинам Росії проти журналістів та інших працівників медіа.

    За інформацією Представництва президента України в Криму, 16-те засідання парламентської комісії відбулося 28 жовтня. Його учасники обговорили політично мотивовані переслідування журналістів, умови їхнього утримання в російських в’язницях, документування злочинів та можливі механізми звільнення незаконно ув’язнених українців.

    Денис Чистіков наголосив, що репресії проти незалежних медіа на півострові тривають від початку російської окупації у 2014 році. За цей час російська влада фактично ліквідувала можливості для вільної роботи незалежних редакцій, а журналістів, які продовжували висвітлювати події, почали переслідувати за політично мотивованими обвинуваченнями.

    Особливу роль у збереженні незалежної інформації про ситуацію в Криму відіграють громадянські журналісти. Це активісти, які документують обшуки, затримання, судові засідання у справах політичних в’язнів та інші порушення прав людини.

    Багато з них не працюють у традиційних редакціях, але саме завдяки їхній діяльності інформація про дії російських силовиків стає доступною українським та міжнародним правозахисним організаціям.

    Водночас така робота створює постійну загрозу для самих активістів та їхніх родин.

    За словами Чистікова, нині 19 журналістів, громадянських журналістів і блогерів із Криму залишаються за ґратами або перебувають під вартою. Більшість із них належать до кримськотатарського народу, представники якого систематично зазнають переслідувань з боку окупаційної адміністрації.

    Окрему увагу під час засідання приділили новим методам тиску на кримських журналістів.

    Зокрема, обговорювали переслідування кримськотатарської журналістки та правозахисниці Лутфіє Зудієвої. Російська влада внесла її до реєстру так званих «іноземних агентів», створивши додаткові обмеження для її громадської та журналістської діяльності.

    Також представники української влади згадали обшуки в помешканні журналістки Ленори Дюльбер та посилення тиску на учасників громадського об’єднання «Кримська солідарність».

    Ця ініціатива займається підтримкою родин політичних в’язнів, висвітленням судових процесів і документуванням репресій проти кримських татар.

    У Представництві президента наголошують, що російська окупаційна адміністрація використовує кримінальні переслідування, обшуки, адміністративні обмеження та звинувачення в нелояльності для придушення громадянського суспільства.

    Масштаби проблеми підтверджують і правозахисні організації. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, оприлюдненими 21 жовтня, вироки у справах, пов’язаних із журналістською діяльністю, отримали 29 кримських журналістів. Із них, за підрахунками організації, 20 залишалися в місцях позбавлення волі, зокрема 13 представників кримськотатарського народу.

    Різниця між цими даними та інформацією Представництва президента може пояснюватися відмінностями в категоріях обліку, однак конкретних причин розбіжності офіційно не уточнювали.

    Правозахисники наголошують, що звільнення журналістів із російських в’язниць залишається особливо складним питанням під час переговорів про повернення українських громадян.

    Окрему увагу приділяють стану здоров’я політв’язнів, частина яких перебуває в ув’язненні багато років і потребує належної медичної допомоги.

    Під час парламентського засідання також виступили українські журналісти, які вже повернулися з російського полону.

    Зокрема, своїми свідченнями поділилися журналіст Дмитро Хилюк та громадська журналістка Людмила Гусейнова. Вони розповіли про умови незаконного утримання, фізичне та психологічне насильство, а також труднощі, з якими стикаються звільнені цивільні після повернення додому.

    У засіданні взяла участь і Олена Руденко — сестра незаконно ув’язненої журналістки Ірини Левченко. Її виступ був присвячений становищу родин, які продовжують боротися за звільнення своїх близьких.

    Представництво президента України в Криму повідомило, що продовжує збирати інформацію про порушення свободи слова та прав людини на окупованому півострові. Відповідні матеріали передають Міністерству закордонних справ України та ЮНЕСКО.

    За результатами засідання також планують підготувати письмові пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту незаконно ув’язнених громадян України.

    Окремою проблемою залишаються питання підтвердження українського громадянства людей, які народилися та виросли вже під час тривалої окупації Криму. У Представництві наголошують, що законодавчі процедури необхідно вдосконалити, щоб такі громадяни не втрачали можливості отримати державний захист.

    Українська сторона розглядає переслідування журналістів як складову системної політики Росії, спрямованої на ізоляцію окупованого півострова від незалежної інформації.

    Попри багаторічний тиск, громадянські журналісти продовжують документувати порушення прав людини в Криму. Водночас десятки їхніх колег та інших українських політв’язнів залишаються в російських місцях несвободи, а питання їхнього звільнення потребує подальшої міжнародної уваги.

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У РФ полонених «відгодовують» перед обміном: у СБУ розповіли про підготовку показової «картинки»

    У Росії можуть спеціально покращувати фізичний стан українських військовополонених і цивільних напередодні обмінів, щоб створити враження дотримання міжнародних норм поводження з полоненими. Для цього, за словами української сторони, існують окремі приміщення, де людей перед передачею іншій стороні переводять на посилене харчування.

    Про це розповів керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених Андрій Пастернак під час пресконференції в «Укрінформі».

    За його словами, про практику так званого «відгодовування» українських полонених знають представники української сторони, які беруть участь у переговорах щодо обмінів. Йдеться не лише про військовослужбовців, а й про цивільних громадян, яких Росія утримує в неволі.

    Пастернак зазначив, що російська сторона, знаючи заздалегідь, кого саме планують передати під час обміну, може змінювати умови утримання цих людей напередодні їхнього повернення в Україну. Зокрема, полонених починають краще годувати, щоб під час передачі вони мали більш задовільний зовнішній вигляд.

    «Знають всі, хто дотичний до перемовин на обмін, що ворог, знаючи, кого буде віддавати, це стосується і цивільних, приводить цих полонених в нормальну форму процесом так званого відгодування», — заявив він.

    За словами представника СБУ, інформацію про такі практики українська сторона отримує безпосередньо від людей, яких вдалося звільнити з російського полону. Про подібні випадки також розповідають цивільні українці, яких повернули в рамках обмінів.

    Пастернак назвав таку практику одним з елементів психологічного та фізичного знущання над полоненими. За його словами, російська сторона може спочатку тривалий час не забезпечувати людей належним харчуванням, а безпосередньо перед обміном навмисно збільшувати кількість їжі.

    «Це також один із елементів тортур — знущання, коли одних не годують спеціально, а інших відгодовують для того, щоб він більш-менш мав нормальний вигляд», — зазначив представник СБУ.

    Українська сторона, за словами Пастернака, неодноразово звертає увагу російських представників на суттєву різницю у фізичному стані людей, яких сторони передають під час обмінів.

    Він зазначив, що українські військовополонені після повернення часто мають значно гірший фізичний стан і сильно втратили вагу. Водночас російські військовополонені, яких Україна передає російській стороні, за його словами, перебувають у значно кращому фізичному стані.

    «Наші всі дуже-дуже худі. Одиниці, які плюс-мінус в нормальному фізичному стані. Їхні ж військовополонені, яких ми віддаємо на обмін, всі дійсно відгодовані», — сказав Пастернак.

    Він також звернув увагу на відмінності в організації утримання полонених в Україні та Росії. За словами представника української сторони, в Україні існують визначені правила харчування та утримання військовополонених, а відповідні умови можуть перевіряти міжнародні організації.

    Зокрема, Пастернак згадав Міжнародний комітет Червоного Хреста та Організацію Об’єднаних Націй, представники яких здійснюють відповідний моніторинг та звертають увагу на дотримання Україною норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українська сторона останнім часом неодноразово заявляла про інформаційні кампанії Росії, пов’язані з темою військовополонених. За даними українських представників, Москва намагається сформувати для міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців, яких утримують у російській неволі.

    Зокрема, російська сторона поширювала списки українських військовополонених, яких нібито «відмовляється забирати» Україна. Українські посадовці назвали такі твердження маніпулятивними та частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Києва.

    Також українська сторона повідомляла про спроби Росії використовувати українських військовополонених у військових цілях, зокрема формувати з них бойові підрозділи.

    На цьому тлі українські представники наголошують, що питання поводження з військовополоненими має розглядатися не лише в контексті обмінів, а й у ширшій площині дотримання міжнародного гуманітарного права.

    Заяви Пастернака стосуються свідчень, які, за його словами, українська сторона отримує від звільнених полонених. Водночас кожен конкретний випадок неналежного поводження з полоненими потребує документування та належної перевірки компетентними міжнародними та українськими структурами.

    Україна продовжує наполягати на необхідності повернення всіх своїх громадян із російського полону та забезпечення належного доступу міжнародних організацій до місць їхнього утримання.

  • У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

    У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що протягом 2024 року до його офісу надійшло 1560 звернень від громадян, які вважали, що їхні права були порушені під час мобілізаційних заходів. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ.

    «У 2024 році я отримав 1560 звернень від громадян України, які вважали, що їхні права порушені під час проведення мобілізаційних заходів», — сказав омбудсмен.

    За словами Лубінця, йдеться не лише про окремі випадки правової некоректності чи перевищення повноважень, а й про факти, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень.

    Особливу стурбованість викликав інцидент, коли працівникам Офісу омбудсмена вперше відмовили у доступі до особи, яка потребувала правового захисту.

    «Це дуже небезпечна тенденція. І вперше під час моєї каденції наші працівники не змогли потрапити до людини, яка вимагала нашої допомоги. Це пряме перешкоджання у виконанні мною функцій як Уповноваженого з прав людини», — наголосив він.

    Водночас Лубінець відзначив і позитивну зміну: державні органи почали активніше реагувати на скарги. Зокрема, Міністерство оборони та правоохоронні органи почали відкривати кримінальні провадження, а дії окремих працівників ТЦК отримують юридичну оцінку.

    «Я бачу, що ті, хто порушують права людини, роблять це в незаконний спосіб. Але прийде час, коли кожен отримає юридичну оцінку своїх дій», — наголосив він.

    Омбудсмен також закликав українців і надалі фіксувати порушення та звертатися до його офісу, підкресливши, що мобілізація має відбуватися виключно у правовому полі, з дотриманням конституційних прав.

  • Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Новий законопроєкт: працівників ТЦК та ВЛК можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення правил мобілізації

    Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт №12442, який притягує до кримінальної відповідальності керівників Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення законодавства у сфері мобілізації. Законопроєкт ухвалений у першому читанні та отримав підтримку 273 народних депутатів.

    Про це рекрутує народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, вважаючи, що цей документ є кроком до посилення контролю за мобілізаційними процесами в Україні.

    Основні положення законопроєкту

    Відповідно до проекту закону, наводиться кримінальна відповідальність за порушення порядку медичних оглядів, що застосовуються для визначення придатності громадян до військової служби. Законопроєкт передбачає також покарання за порушення правил призову громадян на військову службу. Це сприятиме зниженню можливих зловживань у цій сфері та підвищить дисципліну серед осіб, відповідних за мобілізаційні процеси.

    Розширення кола осіб, що підпадають під відповідальність

    Законопроєкт лише посилює покарання для керівників ТЦК, а й розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення. Тепер під кримінальну відповідальність можуть потрапити не тільки керівники ТЦК, а й голови, заступники та члени ВЛК, а також військові медики, які роблять медичні огляди призовників. Це дозволяє ефективніше боротися з корупційними схемами та іншими неправомірними діями у сфері мобілізації.

    Метою законопроєкту є посилення обороноздатності держави

    Запровадження кримінальної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства має на меті підвищення відповідальності та дисципліни серед осіб, які здійснюються цією мобілізацією, а також запобігання можливому зловживанню. З ухваленням цього закону планується зменшити кількість неправомірних дій, які сприяють процесу мобілізації, і посилити контроль за виконанням законодавства у оборонній сфері країни.

    Наступні етапи розгляду законопроєкту

    Законопроєкт №12442 наразі має пройти ще кілька етапів розгляду в парламенті, але вже зараз отримав позитивні відгуки серед депутатів. Багато з них вважають, що цей закон є успіхом для зміцнення обороноздатності України, зокрема в контексті поточної військової ситуації. Крім того, депутат Ярослав Железняк підкреслив, що ухвалення цього документу є кроком до забезпечення більшої прозорості та ефективної мобілізації, що є критичним для країни в умовах війни.

    Таким чином, із ухваленням законопроєкту планується значно зменшити кількість залучених у сферу мобілізації та створити більшу систему прозорості, яка відповідає сучасним вимогам обороноздатності України.

  • В Україні зростає кількість справ щодо порушень ТЦК стосовно цивільних осіб

    В Україні зростає кількість справ щодо порушень ТЦК стосовно цивільних осіб

    У судовій системі України спостерігається зростання кількості справ, пов’язаних з порушеннями ТЦК стосовно цивільних осіб. За інформацією з джерел, ці справи стосуються різних аспектів порушень, таких як незаконний призов або неправомірні дії щодо осіб, які не підлягають мобілізації.

    Зараз майже кожен «викрадений» чоловік звертається до суду.

    Банкова дала вказівку гальмувати всі ці справи, щоб уникнути колапсу.

    Також відомо, що готуються колективні позови, які будуть публічними і на мільйони гривень претензії до держави. Це негативно позначиться на іміджі Зеленського. Ось чому вони хочуть розформувати ТЦК і перейменувати його на якусь іншу контору, але по суті все залишається колишнім.

  • Дмитро Лубинець виявив в тюрьмі розкішні умови для “спецв’язнів”

    Дмитро Лубинець виявив в тюрьмі розкішні умови для “спецв’язнів”

    У виправній колонії в Чернігові, яка стала центром уваги через розкриття “королівських” умов ув’язнення екс-чиновників, виявлені незвичайні привілеї та розкішні умови для своїх “спецв’язнів”.

    Офіс Омбудсмена України виявив шокуючі порушення прав людини у Менській виправній колонії №91 на Чернігівщині. Серед антисанітарії, грибка та тарганів, троє колишніх високопосадовців Міністерства юстиції України насолоджуються привілейованими умовами утримання.

    За результатами моніторингового візиту, Омбудсмен встановив, що екс-керівник одного з управлінь з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту та двоє його спільників проживають у відремонтованих приміщеннях, ізольованих від решти засуджених. Вони мають у своєму розпорядженні цілих п’ять кімнат, власний прогулянковий дворик та отримують їжу безпосередньо в кімнати.

    “Усі вище згадані факти вказують на несправедливість та зацікавленість певних осіб. Я вже звернувся до Міністерства юстиції України, де не побачили в цьому нічого дивного. Після цього вкотре направив до них черговий лист, а також окремо звернувся до правоохоронців”, — йдеться в заяві Дмитра Лубінця.

    Омбудсмен наголосив на неприпустимості такої дискримінації та закликав до негайного реагування з боку відповідальних органів. Він також зазначив, що подібні випадки підривають довіру громадян до системи правосуддя та принципів верховенства права.

  • Нардеп Федір Веніславський стверджує, що працівників ТЦК карають за порушення прав людини та права на власність

    Нардеп Федір Веніславський стверджує, що працівників ТЦК карають за порушення прав людини та права на власність

    Зокрема, Веніславський каже, що якщо в діях представників ТЦК є ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, то вони реєструватимуться і розслідуватимуться правоохоронними органами.

    Також він зазначив, що вже було чимало випадків, коли після розслідувань працівників ТЦК, які порушили права людини, відправляли в бойові підрозділи.

    При цьому раніше омбудсмен Дмитро Лубінець говорив, що по-справжньому воєнкомів за перевищення повноважень ніхто не карає.

    “Мене інформують, що відкрите дисциплінарне провадження, на когось наклали адміністративне стягнення. Але я не бачу навіть за максимально ганебними випадками реального покарання”, – заявляв Лубінець.

    За його словами, ситуацію “не хочуть доводити до якогось реального військового покарання, тому що це по-різному може трактуватися”.

  • У зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону

    У зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону

    Наше джерело в силовому блоці повідомило, що у зв’язку з новим витком мобілізації спостерігається зростання незаконного перетину кордону. Чоловіки призовного віку стали активніше переходити кордон з метою ухилення мобілізації.

    При цьому ціна за гарантований перехід через кордон сягає вже 15 тисяч доларів. За прайс від тисячі до п’яти ніхто не гарантує, що вас не спіймають прикордонники. Ба більше, часто з людей беруть гроші, а потім цілеспрямовано зливають прикордонникам місце і час їхнього переходу.

    За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків.

    У 2023-му було понад тисячу скандальних історій за участю працівників ТЦК. Про це заявив омбудсмен Дмитро Лубінець.

    “Цього року – вже понад 300 подібних випадків. Це, скажімо так, кейси, в яких потрібно розбиратися. Звернень набагато більше”, – додав він в інтерв’ю “Суспільному”.

    При цьому він дав зрозуміти, що по-справжньому воєнкомів за перевищення повноважень ніхто не карає.

    “Мене інформують, що відкрите дисциплінарне провадження, на когось наклали адміністративне стягнення. Але я не бачу навіть за максимально ганебними випадками реального покарання”, – заявив Лубінець.

    Він пояснює це тим, що ситуацію “не хочуть доводити до якогось реального військового покарання, тому що це по-різному може трактуватися”.

    “На думку багатьох, буде так, що він – герой, затримував ухильників. А на думку іншої частини України, він буде людиною, яка порушила права громадянина”, – сказав омбудсмен.