Daypolitico

Позначка: посада

  • Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

    Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

    За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі.

    Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового глави ОП має бути прийняте в четвер 11 грудня та що саме Андрій Єрмак стоїть за інформаційними атаками на Кирила Буданова та Михайла Федорова.

    За інформацією нашого джерела, “лобісти Єрмака добре зробили свою роботу та  підтримали сталу структуру Офісу”.

    Нагадаємо, раніше про підготовку “таємної поїздки Єрмака до Лондона та продовження його співпраці з лобістами повідомляли журналісти видання  NENKA.nfo з посиланням на власні джерела в СЗР.

  • Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА.

    За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди.

    Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN C-ELYSEE, придбане ще в 2013 році.

    Варто відзначити, що фактичний куратор Лії Корнієнко заступниця голови КМДА Марина Хонда є фігурантом гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням 149 мільйонів гривень з бюджету столиці.

  • Кличко відмовився від участі у виборах президента World Boxing

    Кличко відмовився від участі у виборах президента World Boxing

    Український супертяж Володимир Кличко вирішив не балотуватися на посаду президента федерації World Boxing, яка отримала право організовувати турнір на Іграх-2026 від Міжнародного олімпійського комітету. Кличко-молодший повідомив про своє рішення на сторінці в Instagram, зазначивши, що ухвалив його після консультацій із представниками World Boxing.

    За даними ЗМІ, окрім Кличка, на посаду президента балотувалися казахстанський боксер Геннадій Головкін та президент Федерації боксу Греції Харіс Маріоліс. Нинішній глава організації Борис Ван дер Ворст залишить свою посаду, а вибори нового президента федерації відбудуться в листопаді.

    World Boxing стала конкурентом Міжнародної боксерської асоціації (IBA), яку очолює росіянин Умар Кремльов. Під його керівництвом IBA опинилася в центрі скандалів та корупційних звинувачень, втративши визнання МОК. Кличко наразі не планує балотуватися, залишаючи відкритою можливість участі в майбутньому.

  • У Дніпрі затримали шахрая, який торгував фейковими посадами в прокуратурі

    У Дніпрі затримали шахрая, який торгував фейковими посадами в прокуратурі

    У Дніпрі правоохоронці викрили 62-річного чоловіка, який обіцяв жінці влаштувати її на високу посаду в Офісі генерального прокурора. За свої “послуги” аферист просив 25 тисяч євро та переконував, що має особисті зв’язки з керівництвом прокуратури.

    Про це повідомили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора.

    Слідство встановило, що шахрай пообіцяв жінці сприяти її призначенню на керівну посаду в Офісі генпрокурора – аж до заступника керівника департаменту. Альтернативно, він пропонував вакансії у структурних підрозділах обласних прокуратур.

    Схема була простою: 15 тисяч євро — наперед, решта 10 тисяч — після фактичного “призначення”. Щоб уникнути викриття, чоловік наполягав не передавати готівку, а переказати гроші на криптовалютний гаманець.

    Однак його план провалився: щойно частину коштів було переказано, його затримали за ст. 208 КПК України.

    Як з’ясували прокурори київської міської прокуратури, затриманий вже має досвід участі в подібних махінаціях. Його судять у іншому кримінальному провадженні — за спробу “продати” працевлаштування в оборонному підприємстві.

    Наразі йому готують повідомлення про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу:

    • ч. 2 ст. 15 (закінчений замах),

    • ч. 5 ст. 190 (шахрайство в особливо великих розмірах),

    • ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 (підбурення до надання неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає відповідальне становище).

    Слідство перевіряє, чи не ошукав він інших людей за цією ж схемою.

  • У Харкові затримали псевдопосередника, який торгував посадою в ДБР

    У Харкові затримали псевдопосередника, який торгував посадою в ДБР

    На Харківщині перед судом постане чоловік, якого обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах. За даними Державного бюро розслідувань, зловмисник пропонував працевлаштування в Центральному апараті ДБР за 20 тисяч доларів.

    Слідство встановило, що обвинувачений дізнався про інтерес одного з громадян до роботи в Бюро і запевнив його, що має «зв’язки», які дозволяють отримати посаду без проходження конкурсу. За словами шахрая, кандидатові потрібно було лише формально скласти тест, а всі інші етапи нібито забезпечать треті особи.

    Окрім цього, зловмисник пообіцяв клієнтові оформлення статусу кандидата, що надає бронь від мобілізації на час розгляду «працевлаштування».

    Перша зустріч між чоловіками відбулась 19 лютого 2025 року у спальному районі Харкова. Там шахрай вимагав перший транш у розмірі 10 тисяч доларів США.

    Для того щоб створити враження впливової особи, фігурант приїхав на позашляховику зі спецсигналами, одягнений у військову форму з шевроном одного з правоохоронних органів. Саме під час передачі коштів його й затримали оперативники.

    Наразі чоловіку інкримінують ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

  • Антикорупційні органи вимагають усунути Чернишова з посади і 120 млн застави

    Антикорупційні органи вимагають усунути Чернишова з посади і 120 млн застави

    Антикорупційні органи України вийшли до Вищого антикорупційного суду з вимогою обрати запобіжний захід для віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова. НАБУ і САП просять суд встановити заставу в розмірі 120 мільйонів гривень, а також тимчасово відсторонити чиновника від виконання обов’язків.

    Крім того, прокурори вимагають накласти низку обмежень. Зокрема, Чернишову можуть заборонити спілкуватися зі свідками та іншими фігурантами справи, залишати населений пункт без дозволу, а також зобов’язати здати всі закордонні паспорти, носити електронний браслет і регулярно з’являтися на виклики до слідчого.

    Судовий розгляд клопотання призначено на сьогодні на 9:00. Якщо суд задовольнить вимоги САП і НАБУ, у Чернишова буде п’ять днів для внесення суми застави.

    У НАБУ підкреслюють, що розмір застави сформовано з урахуванням ризиків, характеру справи, а також чинної судової практики. Також орган врахував, що Чернишов самостійно прибув до детективів і не уникав слідчих дій.

    Наразі правоохоронці не розголошують деталі підозри, однак зауважують, що справа стосується високопосадової корупції. Запровадження запобіжних заходів може стати ключовим етапом у розслідуванні.

  • Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

    Мобілізація не є підставою для звільнення з роботи. За працівником, призваним до лав Збройних Сил України, зберігаються робоче місце та посада — і це закріплено в законодавстві України. Проте в окремих випадках трудовий договір все ж може бути припинений.

    Про це повідомляє Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги (КЦ БПД).

    Коли звільнення з ініціативи роботодавця неможливе

    Звільнити мобілізованого працівника за власною ініціативою роботодавець не має права. Це правило поширюється на всі підприємства та організації — незалежно від форми власності, розміру чи галузі.

    Винятки, які дозволяє закон

    Є лише два передбачені законом винятки, коли звільнення можливе:

    • У разі мобілізації самого роботодавця, якщо він є фізичною особою-підприємцем (ФОП);

    • У разі ліквідації підприємства.

    В усіх інших ситуаціях роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи за мобілізованим.

    Як мобілізованому звільнитися за власним бажанням

    Якщо ініціатива йде від самого працівника, він може припинити трудові відносини:

    • За власним бажанням — шляхом подання заяви про звільнення (особисто, поштою, через електронну пошту чи довірену особу).

    • За угодою сторін — але лише якщо ініціатива звільнення належить працівнику.

    Після цього роботодавець зобов’язаний:

    • видати наказ про звільнення;

    • внести запис у трудову книжку (за наявності);

    • передати працівнику на руки або надіслати поштою трудову книжку, копію наказу про звільнення і розрахунковий лист;

    • здійснити грошовий розрахунок у день звільнення.

    Позиція юристів

    У КЦ БПД наголошують: дотримання трудових прав мобілізованих працівників — це не лише норма закону, а й питання поваги до тих, хто нині захищає державу. Будь-яке звільнення з порушенням процедури може бути оскаржене в суді.

  • Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    Чому Шмигаль може втратити крісло прем’єра

    У політичних кулуарах знову заговорили про зміну очільника уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль опинився під серйозним тиском через низку гучних скандалів, які дедалі більше компрометують його перебування при владі. Як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, на зміну Шмигалю може прийти перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

    Ми писали про це ще у лютому. Сьогодні наша редакція зібрала факти, які стали “останньою краплею” у кар’єрі прем’єра, та проаналізувала його дії, що підривають довіру до влади в умовах війни.

    1. Провал із захистом енергоінфраструктури: 22 об’єкти залишилися незахищеними

    Одним із найбільш кричущих провалів уряду Шмигаля стала ситуація з проєктом третього рівня захисту ключових енергооб’єктів. Ідеться про 22 критично важливі об’єкти, які мали бути посилено укріплені для протидії російським ударам.

    Замість реалізації — зупинка фінансування. Підрядники не отримали оплату, борг Мінфіну перевищив 20 мільярдів гривень. Внаслідок цього десятки об’єктів залишилися вразливими до атак, а країна — перед ризиком масштабного колапсу енергосистеми.

    Відповідальність напряму лягає на прем’єра: рішення про призупинення фінансування, за даними з політичних джерел, ухвалювалося особисто Шмигалем.

    2. Повернення ЄДАПСу: друк за старими схемами

    Інший гучний скандал — повернення на ринок державного друку структури, відомої як ЄДАПС, яка у 2000-х роках контролювала виготовлення паспортів, посвідчень і документів суворої звітності. Після численних звинувачень у корупції групу усунули від доступу до держзамовлень.

    Однак у 2020-х під новим брендом — Industrial Innovation Group — і через структуру «Поллі-Сервіс» компанія знову опинилася в центрі державного виробництва. Саме уряд Шмигаля фактично повернув монополію ЄДАПСу на поліграфкомбінат «Україна», що виготовляє біометричні документи.

    Результат — держпідряди на 2,3 мільярда гривень без конкурсів і жодного публічного аудиту. Всі ключові рішення було підписано за прем’єрства Шмигаля. Очевидне лобіювання в інтересах конкретного бізнес-групування викликало резонанс навіть серед “слуг народу”, але реакції від прем’єра — не було.

    3. Системне падіння довіри: олігархи, ігнорування і безкарність

    Скандали Шмигаля — це не окремі інциденти, а симптом системної кризи управління. Його уряд часто ухвалював рішення кулуарно, без консультацій з громадськістю та експертами. Підтримка великих бізнес-груп і олігархів, ігнорування проблем соціальної сфери та інфраструктури — все це сприяло зростанню недовіри.

    Коли країна воює за виживання, мільярдні дерибани й адміністративна байдужість сприймаються особливо гостро.

    Юлія Свириденко — основна кандидатка на зміну, про що ми писали раніше. Як фігура з команди ОП, вона вже зараз відіграє активну роль у бюджетному плануванні й економічній політиці. Її ймовірне призначення — сигнал, що Офіс Президента готується до урядової рокіровки.

    Чи вистоїть Шмигаль на посаді — питання часу. Але скандали довкола його прізвища вже стали токсичним багажем для чинного Кабміну.

  • Секретарем Київради може стати Слуга Народу Лілія Пашинна

    Секретарем Київради може стати Слуга Народу Лілія Пашинна

    За інформацією наших джерел, Слуги Народу підготували свою кандидатуру на посаду секретаря Київради і, ймовірно, нею стане Лілія Пашинна.

    Нагадаємо, запропонована Віталієм Кличко кандидат на посаду секретаря Київради Зоя Ярош не змогла зібрати голоси за своє призначення. Як повідомляє джерело, на  сьогоднішній день у неї є лише 45 голосів із 61 необхідних. Меру також не вдалось внести кандидатуру Зої Ярош на голосування і тепер шанси на її прохід джерело оцінює на рівні 10 відсотків.

    Ймовірний кандидат на посаду секретаря Київради Лілія Василівна Пашинна є депутаткої Київської міської ради 9 скликання від партії ”Слуга народу” та діючим радником голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

    Раніше наше видання писало про те, як Лілія Пашинна стала учасницею скандалу у Київраді  із ознаками “політичного шахрайства”.

    Також, за повідомленнями ЗМІ, Лілія Пашинна нещодавно придбала нову квартиру у столиці за адресою вулиця Камʼянська, 128 та оформила її на батька – Мельника Василя Івановича, який мешкає у Вінницької області.

  • Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

    Київські правоохоронці затримали шахраїв, що «продавали» посаду в НААН України

    У Києві правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, зловмисники пообіцяли знайомому організувати призначення «потрібної» особи на посаду керівника державного підприємства, підпорядкованого Національній академії аграрних наук України (НААН), за винагороду в 500 тисяч доларів США.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    Підозрювані переконували потерпілого, що мають вихід на керівництво НААН України та можуть «вирішити питання» призначення. Мовляв, посада дає контроль над держпідприємством на Волині, у розпорядженні якого понад 2 тисячі гектарів землі. Землю, за словами шахраїв, можна буде згодом використати в комерційних цілях, і вкладені кошти швидко окупляться.

    Проте реалізувати план їм не вдалося — під час передачі грошей обох чоловіків затримали правоохоронці. Затриманим вже повідомлено про підозру, а суд обрав їм запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 3 мільйони гривень.

    Справу кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою. Санкція передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють, чи дійсно фігуранти мали будь-який зв’язок із посадовими особами НААН, чи це була виключно схема з продажу неіснуючого впливу.