Daypolitico

Позначка: права людини

  • Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Рінат Ахметов отримав відзнаку Омбудсмана за внесок у захист прав людини

    Перші лауреати нової відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже отримали свої нагороди. Серед десяти перших відзначених — Голова Верховної Ради України, міжнародні гуманітарні організації, представники українського бізнесу, а також бізнесмен Рінат Ахметов, діяльність якого у сфері благодійності та підтримки постраждалих від війни була окремо відзначена Омбудсманом.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Фонду Ріната Ахметова”.

    Церемонію вручення провів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За інформацією фонду, нова відзнака покликана відзначати людей, організації та інституції, які роблять вагомий внесок у захист прав людини, підтримку постраждалих від війни, розвиток гуманітарних ініціатив та допомогу українському суспільству в умовах повномасштабної російської агресії.

    До числа перших лауреатів увійшли Голова Верховної Ради України, Норвезька рада у справах біженців, Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), а також чотири представники українського бізнесу. Одним із них став Рінат Ахметов.

    Під час вручення нагороди голова Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова та громадської організації “Серце Азовсталі” Наталія Ємченко наголосила, що така відзнака є важливим свідченням високої оцінки багаторічної роботи команди фонду та всіх партнерів, які щодня працюють над захистом людей, що постраждали від війни.

    “Для нас велика честь отримати цю відзнаку. Екосистема Ріната Ахметова вже чотири роки є надійним партнером Офісу Омбудсмана України, оскільки людина і її права на цінність — у центрі нашої бізнес-філософії”, — зазначила Наталія Ємченко.

    Вона підкреслила, що співпраця між благодійними організаціями Ахметова та Офісом Омбудсмана дозволяє не лише оперативно реагувати на гуманітарні виклики, а й створювати довгострокові системні рішення для підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

    За її словами, така взаємодія допомагає громадянам відновлювати порушені права, отримувати необхідну допомогу, повертатися до повноцінного життя та будувати своє майбутнє навіть у надзвичайно складних умовах.

    У Фонді Ріната Ахметова нагадали, що співпраця з Офісом Омбудсмана триває вже кілька років і охоплює широкий спектр гуманітарних та соціальних проєктів.

    Одним із ключових напрямків є підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин. Окрему увагу приділяють захисту прав українських військовополонених, ветеранів та цивільних, які постраждали від російської агресії.

    Також реалізуються культурно-гуманітарні ініціативи, серед яких Музей “Голоси Мирних”, який документує свідчення українців про пережиту війну. Ще одним проєктом став “Щоденник Катерини Савенко”, покликаний зберегти пам’ять про події війни через особисті історії.

    Крім цього, спільні програми спрямовані на підтримку молоді, яка повертається з тимчасово окупованих територій або після незаконної депортації до Росії. Такі ініціативи передбачають психологічну допомогу, соціальну адаптацію, освітню підтримку та сприяння інтеграції у мирне життя.

    У фонді наголошують, що захист прав людини сьогодні залишається одним із головних викликів для України, адже війна спричинила мільйони випадків порушення прав громадян, масове внутрішнє переміщення населення, депортацію дітей, незаконне утримання військовополонених та численні воєнні злочини.

    Саме тому співпраця державних інституцій, міжнародних організацій, громадського сектору та соціально відповідального бізнесу є одним із ключових елементів підтримки постраждалих українців.

    У Фонді також нагадали, що у 2025 році він відзначив 20-річчя своєї діяльності. За цей час було реалізовано сотні благодійних та гуманітарних проєктів у сферах медицини, психологічної допомоги, підтримки дітей, цивільного населення та військових.

    Раніше також повідомлялося, що компанія SCM, засновником якої є Рінат Ахметов, за чотири роки повномасштабної війни спрямувала 13,5 млрд гривень на підтримку України, допомогу військовим, гуманітарні програми, відновлення інфраструктури та реалізацію соціальних ініціатив. Нова відзнака Омбудсмана стала ще одним підтвердженням визнання внеску благодійних та гуманітарних проєктів у підтримку українців в умовах війни.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    ЄС готує зміни для українців: Рада Європи попереджає про ризики

    Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаєрті закликав європейські держави не поспішати зі згортанням механізмів тимчасового захисту та програм соціальної підтримки для громадян України, які були змушені виїхати за кордон через повномасштабну війну. Відповідну заяву оприлюднила пресслужба Ради Європи, наголосивши, що нинішній етап розвитку ситуації в Україні не дозволяє говорити про безпечне та стабільне повернення мільйонів людей у короткостроковій перспективі.

    У своєму розгорнутому спостережному коментарі О’Флаєрті зазначив, що станом на березень 2026 року в країнах Європейського Союзу перебуває близько 4,3 мільйона українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку російського вторгнення у 2022 році. Цей механізм був запроваджений як надзвичайний інструмент швидкого реагування на безпрецедентний міграційний потік, однак із часом він став основою для довгострокового перебування мільйонів людей у європейських державах, забезпечуючи їм доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці.

    Комісар звернув увагу на те, що у низці країн ЄС дедалі активніше ведуться політичні дискусії щодо перегляду або поступового згортання цієї системи підтримки. Серед пропозицій, які обговорюються на рівні окремих урядів, фігурують ідеї обмеження продовження захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку або осіб, які походять із регіонів, що вважаються відносно менш небезпечними. О’Флаєрті застеріг, що такі підходи можуть призвести до фрагментації правового статусу українців у Європі та створити нерівність у доступі до базових гарантій захисту.

    Окремо він звернув увагу на поступове скорочення соціальних програм у частині країн ЄС, які стосуються виплат, житлових субсидій та інтеграційної підтримки для українців, а також на зростання політичного тиску, спрямованого на стимулювання повернення біженців до України. У цьому контексті комісар також згадав про суспільні настрої в деяких державах, які дедалі частіше описуються як «втома від українських біженців», що, на його думку, може впливати на формування державної політики.

    «Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність на місці в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення», — наголосив Майкл О’Флаєрті, підкреслюючи, що будь-які рішення щодо згортання захисту мають ґрунтуватися не на політичній кон’юнктурі, а на реальній безпековій ситуації.

    Він підкреслив, що передчасне припинення або істотне обмеження тимчасового захисту може мати серйозні соціально-правові наслідки для мільйонів українців. Серед потенційних ризиків він назвав втрату стабільного статусу проживання, ускладнення доступу до ринку праці, проблеми з медичним обслуговуванням, а також можливе вимушене повернення людей в Україну не через добровільне рішення, а через відсутність альтернативних правових механізмів перебування в ЄС.

    О’Флаєрті також наголосив, що застосування узагальнених критеріїв для обмеження захисту, таких як регіон походження чи військовозобов’язаний статус, може суперечити базовим стандартам міжнародного права у сфері прав людини. Він підкреслив, що навіть західні області України періодично зазнають ракетних і дронових атак, а рівень загроз для цивільного населення залишається непередбачуваним по всій території країни.

    Окрему увагу комісар приділив ризикам, пов’язаним із прив’язкою продовження захисту до таких факторів, як працевлаштування, тривалість перебування або рівень інтеграції. На його думку, подібні підходи можуть створити додатковий тиск на найбільш уразливі групи українців, включно з одинокими матерями, людьми похилого віку, особами з інвалідністю та тими, хто не має стабільного доступу до роботи.

    У підсумковій частині своєї заяви комісар Ради Європи закликав держави-члени організації забезпечити збереження тимчасового захисту або впровадження альтернативних довгострокових механізмів легального перебування доти, доки повернення в Україну не стане безпечним, добровільним і гідним. Він також рекомендував утримуватися від політик, які прямо або опосередковано стимулюють примусове повернення, та забезпечити індивідуальний підхід до кожного випадку без застосування автоматичних або групових обмежень.

    Як відомо, дискусії щодо майбутнього статусу українців у Європейському Союзі активізувалися на тлі тривалості війни та навантаження на соціальні системи окремих країн. Зокрема, раніше Данія заявила про намір припинити надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, що викликало широку дискусію серед правозахисних організацій та політиків.

    Директива про тимчасовий захист, ухвалена ЄС у березні 2022 року, стала безпрецедентним інструментом колективної відповіді на міграційну кризу, спричинену війною, і дозволила мільйонам українців швидко отримати легальний статус без проходження індивідуальних процедур надання притулку. Наразі її дію продовжено до березня 2027 року, а остаточні рішення щодо подальшої моделі перебування українців у ЄС очікуються у 2026 році.

  • Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Скандальний екс-міністр оборони Олексій Резніков повертається в публічне поле

    Фігурант низки корупційних скандалів екс-міністр оборони Олексій Резніков намагається повернутись в політику.

    Зокрема, нещодавно Олексій Резніков виступив на полях конференції з безпеки GLOBSEC у Празі, де фігурант “скандалу яйця по 17” розмірковував про переломні моменти великої війни та розвиток українського ВПК. Водночас, велике комплементарне інтерв’ю з Олексієм Резніковим публікує видання Радіо Свобода, що може свідчити про наміри Резнікова повернутись у велику гру.

    Інтерв’ю на Радіо Свобода, не перша спроба екс-міністра відмежуватись від корупційних скандалів на українській оборонці.

    Напередодні видання Апостроф опублікували матеріал з елементами “джинси”, де зазначається, що Резніков перебуває в Україні, не планує виїжджати за кордон та не має жодного процесуального статусу у кримінальних справах відкритих правоохоронцями за фактах корупції в МО, а проходить лише “як свідок”.

    Водночас, на фоні охолодження відносин між Україною та Польщею, з’являються нові факти про корупцію в Міноборони до якої причетний Олексій Резніков.

    Зокрема, стало відомо, що через польську компанію-прокладку із статутним фондом в розмірі трохи більше 1 000 Євро  PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію може бути причетний особисто екс-міністр оборони Олексій Резніков.

    Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли здійснюватися операції з продажу на Африканський континент техніки, яка була передана американцями для України на безоплатній основі.

    До такого роду операцій міг бути дотичний екс-міністр оборони Олексій Резніков, Кирило Буданов та окремі представники Демпартії США, про що відомо адміністрації Дональда Трампа.

    За інформацією інсайдерів, найближчим часом довкола польської прокладки PS8 Sp. z o.o. може виникнути гучний міжнародний скандал, який вдарить в першу чергу по Олексію Резнікову, та в результаті якого екс-міністр може стати фігурантом нового, уже міжнародного корупційного скандалу.

    Нагадаємо, ситуація довкола дотичності Олексія Резнікова до роботи польської прокладки PS8 Sp. z o.o. розвивається на фоні репутації Резнікова як міністра, який обкрадав українську армію під час війни.

    “Яйця по 17 гривень”: скандал, який підірвав довіру

    У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракти Міністерства оборони на закупівлю харчів для військових. Документи свідчили про ціни, що суттєво перевищували ринкові. Найбільш символічним прикладом стали яйця, вартість яких у документах становила 17 гривень за одиницю. НАБУ і САП оголосили підозру посадовцю Міноборони та постачальникам у справі про розкрадання 733 млн грн на закупівлях продуктів для ЗСУ у 2022-2023 роках.

    Скандал миттєво став національною темою. Поки українці збирали останні кошти на дрони та автомобілі для фронту, суспільство побачило ознаки того, що сотні мільйонів бюджетних гривень могли витрачатися за схемами, характерними для довоєнної корупційної епохи.

    В даному контексті показовою виявилась реакція самого Олексія Резнікова, який назвав публікації “маніпуляцією та помилкою в документах”. Нагадаємо, пізніше інформація про масштабні розкрадання на харчах для ВСУ повністю підтвердилась.

    “Золоті куртки” для армії

    Не встиг вщухнути скандал із харчами для українських військових, як журналісти оприлюднили нові факти щодо корупції на закупівлях зимового одягу для військових.

    Розслідувачі заявили про можливе багаторазове завищення вартості курток, закуплених через іноземних посередників. За версією журналістів, одяг, який декларувався як дешевий товар, після перетину кордону раптово зростав у ціні в кілька разів.

    Олексій Резніков, як і в кейсі “яйця по 17” вчергове відкинув усі звинувачення, але репутаційні втрати для відомства виявилися колосальними.

    Водночас, кожне нове розслідування корупції при закупівлях для ВСУ ставило дедалі гостріше питання: чи міг міністр не знати про процеси, що відбувалися в одному з ключових департаментів його відомства?

    До літа 2023 року скандали навколо Міноборони стали постійним джерелом іміджевих втрат для влади. Західні партнери дедалі частіше наголошували на необхідності посилення антикорупційних механізмів навіть в умовах війни.

    У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський оголосив про заміну міністра оборони. Формально це пояснювалося необхідністю “нових підходів”, однак для більшості політичних спостерігачів було очевидно: серія корупційних скандалів стала вирішальним фактором відставки Олексія Резнікова з посту міністра оборони.

    В контексті серії ранніх корупційних скандалів та можливого резонансу довкола корупційних кейсів за участі польської прокладки PS8 Sp. z o.o. намагання Олексія Резнікова повернутись в медіаполе може стати черговим іміджевим ударом по Україні, що негативно скажеться на отримані міжнародної допомоги в боротьбі з агресором.

     

  • Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Напередодні 30-річчя Конституції України Верховна Рада презентувала перший в історії повний переклад Основного Закону українською жестовою мовою. Ініціатива покликана зробити конституційні права, свободи та обов’язки доступними для людей з порушеннями слуху та стала одним із найбільших інклюзивних проєктів у сфері державної комунікації.

    Проєкт реалізували спільно Апарат Верховної Ради України та громадська організація «Громадський рух “Соціальна єдність”». Для роботи над перекладом залучили дев’ятьох фахівців, які володіють різними діалектами української жестової мови, а також експертів у галузі права та спеціалістів з української жестової мови.

    Головною метою проєкту було не просто перекласти текст Конституції, а зробити його максимально зрозумілим для жестомовних українців у різних регіонах країни. Саме тому до роботи залучили перекладачів із різним мовним досвідом, щоб врахувати особливості регіональних діалектів жестової мови.

    У Верховній Раді наголошують, що переклад Конституції українською жестовою мовою є важливим кроком до розбудови безбар’єрного суспільства та забезпечення рівного доступу громадян до інформації про свої права та обов’язки.

    Переклад уже доступний на спеціальній платформі Верховної Ради. Для кожного розділу та статті Конституції створено окремі відеофрагменти з таймкодами, що дозволяє швидко знаходити потрібні норми Основного Закону. Користувачі можуть переглядати як окремі статті, так і весь текст Конституції у форматі відео українською жестовою мовою.

    На спеціальному ресурсі розміщені всі розділи Конституції України — від Загальних засад до Перехідних положень. Загальна тривалість відеоперекладу перевищує три години, а навігація дозволяє переходити безпосередньо до конкретного розділу документа.

    Експерти зазначають, що переклад юридичних текстів жестовою мовою є одним із найскладніших напрямків адаптації інформації. Багато правових понять не мають прямого відповідника в жестовій мові, тому перекладачам довелося спільно з юристами шукати точні та зрозумілі способи передачі складних конституційних норм.

    Ініціатива стала частиною ширшої державної політики безбар’єрності та інклюзії. Вона відповідає європейським стандартам захисту прав людини та принципам рівного доступу до суспільно важливої інформації.

    Конституцію України було ухвалено Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного засідання парламенту, яке тривало майже добу. Цьогоріч Україна відзначає 30-річчя Основного Закону, і саме до цієї дати було приурочено створення його повного жестового перекладу.

    У Верховній Раді наголошують, що доступ до Конституції рідною мовою є важливим правом кожного громадянина. Новий ресурс дозволить тисячам українців із порушеннями слуху отримати прямий доступ до фундаментального документа держави без додаткових посередників та тлумачень.

    Ознайомитися з перекладом Конституції України українською жестовою мовою можна на офіційному ресурсі Верховної Ради України.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.

  • Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    До 30-річчя ухвалення Конституції України вперше в історії держави здійснено повний переклад Основного закону українською жестовою мовою (УЖМ), що стало важливим кроком у напрямку розширення доступності правової інформації та розвитку інклюзивного суспільства. Про це повідомила Верховна Рада України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Як зазначається, реалізація цього проєкту має на меті забезпечити рівний доступ до базових конституційних норм для людей із порушеннями слуху. Вперше громадяни, які користуються українською жестовою мовою, отримали можливість повністю ознайомитися зі змістом Конституції у форматі, максимально наближеному до їхньої природної мовної комунікації, без необхідності посередництва письмового тексту чи усного перекладу.

    Проєкт став масштабною міждисциплінарною роботою, у якій поєдналися лінгвістика, правознавство та інклюзивні практики. До створення перекладу було залучено дев’ять професійних перекладачів жестової мови, які представляють різні регіональні варіанти та діалекти УЖМ. Це дозволило врахувати мовне різноманіття спільноти людей із порушеннями слуху в Україні та сформувати єдиний уніфікований варіант перекладу, зрозумілий на всій території країни.

    Окрему складність становила адаптація юридичної термінології, адже Конституція України є документом із високим рівнем правової точності, де кожне формулювання має чітке значення. Щоб уникнути викривлення змісту норм Основного закону, до роботи були залучені фахівці у сфері права, які здійснювали юридичну експертизу перекладу та контролювали відповідність жестових конструкцій офіційним правовим формулюванням.

    У Верховній Раді підкреслюють, що цей проєкт є не лише технічним досягненням, а й важливим кроком у розвитку безбар’єрного середовища в Україні. Йдеться про розширення можливостей доступу до державної інформації для всіх громадян незалежно від фізичних особливостей, що відповідає сучасним стандартам інклюзивної політики.

    Окремо наголошується, що переклад Конституції українською жестовою мовою має також освітнє значення. Він може бути використаний у навчальних програмах, правопросвітницьких ініціативах та соціальних проєктах, спрямованих на підвищення рівня правової обізнаності серед людей із порушеннями слуху. Це, у свою чергу, сприяє кращому розумінню громадянами своїх прав і обов’язків, закріплених Основним законом.

    У парламенті зазначають, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки багаторічному розвитку інклюзивних практик в Україні та посиленню уваги до питань безбар’єрності в державній політиці. Впровадження таких ініціатив розглядається як частина ширшого процесу адаптації суспільства до принципів рівності та доступності.

    Таким чином, повний переклад Конституції українською жестовою мовою став знаковою подією, яка поєднує юридичну, соціальну та гуманітарну складові, а також відкриває нові можливості для інтеграції людей із порушеннями слуху в суспільне та правове життя держави.

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Макрон кинув виклик більшості в ЄС через нові правила для мігрантів

    Президент Франції Емманюель Макрон відкрито виступив проти нових міграційних правил Європейського Союзу, які передбачають можливість створення так званих «центрів повернення» у третіх країнах для мігрантів, яким було відмовлено в наданні притулку на території ЄС. Свою позицію французький лідер озвучив після завершення саміту Європейського Союзу, де питання міграції стало одним із найбільш дискусійних і суперечливих серед лідерів держав-членів.

    Коментуючи ухвалені рішення, Макрон наголосив, що Франція підтримує необхідність посилення контролю над міграційними потоками та підвищення ефективності процедур повернення осіб, які не мають права залишатися на території Євросоюзу. Водночас він категорично поставив під сумнів ідею створення спеціальних центрів за межами ЄС, куди могли б направляти мігрантів після відмови у притулку.

    За словами президента Франції, досвід попередніх років не дає підстав вважати, що подібна практика є дієвою. Макрон заявив, що не бачив жодного прикладу, коли такі центри демонстрували б реальний успіх у вирішенні міграційної проблеми або суттєво знижували навантаження на країни, які стикаються з великим напливом мігрантів. На його думку, Європа повинна зосередитися на створенні ефективної системи повернення нелегальних мігрантів та співпраці з країнами походження, а не переносити відповідальність на треті держави.

    Особливу увагу французький президент приділив моральному та політичному аспекту цієї ініціативи. Він наголосив, що питання міграції не можна розглядати виключно через призму безпеки або адміністративного контролю. На переконання Макрона, будь-які рішення мають відповідати цінностям, на яких будувався Європейський Союз протягом десятиліть.

    Президент Франції прямо заявив, що не впевнений, чи відповідає практика створення центрів повернення фундаментальним принципам Європи. За його словами, ЄС був створений як проєкт, заснований на повазі до людської гідності, верховенстві права та захисті прав людини, тому будь-які нові механізми міграційної політики мають оцінюватися не лише з точки зору ефективності, а й з точки зору відповідності цим принципам.

    Позицію Парижа підтримав прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, який також виступив проти створення таких центрів. Водночас Санчес визнав, що Іспанія наразі перебуває серед меншості держав ЄС, які не підтримують цей підхід. Більшість країн-членів схиляються до жорсткішої міграційної політики на тлі зростання кількості нелегальних перетинів кордонів та посилення суспільного запиту на контроль міграційних процесів.

    Дискусія розгорнулася після того, як Європейський Парламент схвалив нове законодавство, яке дозволяє державам-членам направляти мігрантів, що отримали відмову в наданні притулку, до спеціальних центрів у третіх країнах. Прихильники цієї моделі переконані, що вона допоможе прискорити процедури депортації, скоротити витрати на утримання мігрантів у Європі та стане додатковим стримувальним фактором для нелегальної міграції.

    Однак критики попереджають, що реалізація таких планів може супроводжуватися значними юридичними, гуманітарними та політичними ризиками. Правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо можливого порушення міжнародного права, умов перебування людей у подібних центрах та механізмів контролю за дотриманням прав мігрантів. Експерти також зазначають, що успішність такої системи значною мірою залежатиме від готовності третіх країн співпрацювати з ЄС та приймати на своїй території осіб, які не отримали права на притулок.

    Суперечки навколо нових міграційних правил вкотре продемонстрували глибокі розбіжності всередині Європейського Союзу щодо того, якою має бути спільна міграційна політика. Частина держав наполягає на посиленні контролю та обмежувальних заходах, тоді як інші вважають, що боротьба з міграційною кризою не повинна відбуватися коштом базових прав людини та європейських цінностей.

    На тлі зростання міграційного тиску з регіонів Африки, Близького Сходу та Азії питання реформування міграційної системи залишається одним із найскладніших викликів для Європейського Союзу. Саме тому заява Макрона може стати початком нової дискусії про межі жорсткості міграційної політики та про те, якою мірою Європа готова змінювати свої підходи заради контролю над міграційними потоками.

  • 3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    3000 євро від держави: хто в Україні зможе отримати нові виплати

    Українці, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, зможуть отримати невідкладні репарації у розмірі 3000 євро в межах нового державного механізму підтримки, затвердженого урядом. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що йдеться про один із перших системних кроків держави та міжнародних партнерів у напрямку фінансового відшкодування шкоди постраждалим від воєнних злочинів такого типу.

    За словами глави уряду, програма передбачає одноразову грошову виплату для осіб, які офіційно постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також для дітей, народжених унаслідок таких злочинів. Механізм розроблено як частину ширшої міжнародної ініціативи з підтримки постраждалих від агресії Росії проти України, і його фінансування здійснюватиметься не з державного бюджету, а за рахунок міжнародних партнерів і донорів, які долучилися до відповідних програм відновлення та компенсацій.

    В уряді підкреслюють, що отримання цієї допомоги не впливатиме на інші соціальні виплати, субсидії чи державну підтримку, щоб постраждалі могли отримати кошти без ризику втрати вже чинних гарантій. Окремо зазначається, що система виплат буде побудована таким чином, щоб мінімізувати бюрократичні бар’єри та забезпечити максимально швидкий доступ до допомоги для тих, хто звернеться.

    Для розгляду заяв планується створення спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності. Саме цей орган розглядатиме звернення, перевірятиме їх та ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат. Уряд наголошує, що процес буде максимально конфіденційним, із дотриманням принципів безпеки, поваги до гідності постраждалих та недопущення повторної психологічної травматизації. Передбачено, що доступ до інформації буде суворо обмежений, а процедура подачі заяви — максимально спрощена.

    Юлія Свириденко підкреслила, що сексуальне насильство, пов’язане з війною, є одним із найтяжчих воєнних злочинів і використовується як інструмент терору проти цивільного населення. За її словами, держава спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб не лише забезпечити фінансову компенсацію, а й створити дієві механізми документування злочинів та притягнення винних до відповідальності у міжнародних і національних судах.

    Офіційні дані Офісу генерального прокурора свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано сотні випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, серед яких постраждали як жінки, так і чоловіки. Водночас експерти та правозахисні організації наголошують, що реальна кількість випадків може бути значно більшою через недовіру до системи, страх осуду та складність фіксації таких злочинів в умовах бойових дій і окупації.

    Паралельно Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу для соціальних програм. Зокрема, нещодавно країна отримала черговий транш від Світового банку в межах проєкту підтримки соціальних видатків, який спрямовується на базові потреби громадян, включно з виплатою пенсій та іншими критично важливими соціальними зобов’язаннями держави. Уряд також продовжує впроваджувати цифрові інструменти для фіксації наслідків війни, зокрема спрощені механізми подання даних про пошкоджене майно та отримання компенсацій через електронні сервіси.

    Новий механізм репарацій, за задумом уряду, має стати частиною ширшої міжнародної архітектури відновлення справедливості для постраждалих від війни та одним із кроків до формування довгострокової системи компенсацій за завдані Росією злочини.