Позначка: права людини

  • Поліція винесла 63 тисячі приписів: як держава реагує на домашнє насильство

    Поліція винесла 63 тисячі приписів: як держава реагує на домашнє насильство

    За перші десять місяців 2025 року Національна поліція зафіксувала понад 103 тисячі заяв і повідомлень про домашнє насильство. Про це повідомила заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко, передає «24 канал». Тривожний показник: 3,7 тисячі звернень надійшли від неповнолітніх.

    Які форми насильства фіксують найчастіше

    Більшість звернень стосувалися психологічного насильства — 76,4%.
    Ще 21,1% — це випадки фізичного насильства, і 2,5% — економічного.

    Попри таку офіційну статистику, реальний масштаб проблеми значно більший. Частина постраждалих не звертається в поліцію — через страх, психологічну залежність або нерозуміння, що вони стали жертвами домашнього насильства.

    Реагування поліції

    Правоохоронці за цей період винесли понад 63 тисячі термінових заборонних приписів, які зобов’язують кривдника негайно залишити місце проживання жертви.

    На поліцейському обліку зараз перебувають понад 77 тисяч осіб, які вчинили домашнє насильство.

    Для оперативного реагування в Україні функціонують:
    • 64 сектори протидії домашньому насильству
    • 69 мобільних груп реагування — вони виїжджають на виклики та надають допомогу постраждалим у кризових ситуаціях.

    «Домашнє насильство — не сімейна справа»

    Катерина Павліченко підкреслює, що подолання домашнього насильства — це спільна відповідальність держави, громади та кожної людини.

    Її слова резонують особливо в умовах, коли кількість звернень продовжує зростати:
    «Домашнє насильство — не сімейна справа. Це справа держави, громади і кожного з нас».

  • МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    МОЗ пояснило причини затримок у розгляді скарг на медико-соціальну експертизу

    Під час круглого столу представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила про суттєве зростання кількості звернень щодо медико-соціальної експертизи. У 2024 році надійшло 299 звернень — на 95% більше, ніж у 2023-му. За перші 10 місяців 2025 року кількість звернень зросла до 382 щодо порушення права на встановлення інвалідності та 229 — щодо порушення права на огляд експертними командами.

    Моніторинг показав, що розгляд скарг на рішення експертних команд та МСЕК у Центрі оцінювання функціонального стану особи триває в середньому 5–6 місяців. Колобродова зазначила, що ці проблеми неодноразово піднімалися під час моніторингових візитів.

    У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

    Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • Венеціанська комісія: Українці мають право відмовитися від військової служби через свої переконання

    Венеціанська комісія: Українці мають право відмовитися від військової служби через свої переконання

    Венеціанська комісія Ради Європи оприлюднила правовий висновок щодо альтернативної служби в Україні, вказавши, що громадян не можна змушувати носити або застосовувати зброю всупереч їхнім переконанням, навіть в умовах війни.

    Документ став відповіддю на запит Конституційного Суду України у справі вірянина — адвентиста сьомого дня, який відмовився від військової служби через релігійні переконання. Експерти Венеціанської комісії, аналізуючи міжнародне законодавство, підтвердили, що відмова від військової служби з міркувань совісті є фундаментальним правом людини.

    У висновку наголошується, що право на відмову від військової служби через релігійні, моральні чи філософські переконання визнається Європейською конвенцією з прав людини та міжнародним правом. Держава повинна забезпечити альтернативну (невійськову) службу, яка відповідатиме суспільним потребам і не суперечитиме світогляду відмовників.

    Це питання стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни, коли в Україні триває загальна мобілізація. Наразі альтернативна служба передбачена лише для членів зареєстрованих релігійних громад, догмати яких забороняють використання зброї.

    Однак висновок Венеціанської комісії може вплинути на зміну законодавства, оскільки він підтверджує, що право на відмову від військової служби не повинно обмежуватися лише релігійними мотивами. Це означає, що його можуть мати не лише віруючі, а й усі громадяни, чиї моральні чи філософські переконання не дозволяють брати участь у збройному конфлікті.

  • Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

    Розстріли українських полонених: ООН повідомляє про 79 випадків

    Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила про 79 випадків страти українських військовополонених російськими військовими у 24 окремих інцидентах з кінця серпня 2024 року. Більшість таких випадків сталися в районах активних бойових дій під час російських наступальних операцій.

    “Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні сьогодні висловила занепокоєння різким збільшенням кількості повідомлень про страти українських військових, захоплених російськими збройними силами. З кінця серпня 2024 року Місія зафіксувала 79 таких страт у 24 окремих інцидентах”, – йдеться в повідомленні.

    Багатьох українських військових, які здалися в полон або перебували під вартою російських збройних сил, було розстріляно на місці. У свідченнях свідків також розповідалося про вбивства неозброєних і поранених українських військових.

    Щодо 24 інцидентів Місія отримала та проаналізувала відео- та фотоматеріали, опубліковані українськими та російськими джерелами, які показують страти або трупи. Місія також провела детальні опитування свідків. Інциденти з геолокацією та хронологією вказують на те, що страти, про які повідомляється, відбулися в районах, де тривали російські наступальні операції. Ці повідомлення були оцінені як достовірні.

    “Ці інциденти не сталися на порожньому місці. Громадські діячі в російській федерації відкрито закликали до нелюдського поводження та навіть до страти полонених українських військовослужбовців. У поєднанні із широкими законами про амністію такі заяви можуть підбурювати або заохочувати до протиправної поведінки”, – сказала голова Місії ООН Даніель Белл.

    Зазначається, що у  2024 році Місія зафіксувала щонайменше 3 такі дзвінки від державних службовців російської федерації, а також низку публікацій у соціальних мережах військових груп, пов’язаних із російськими збройними силами, які, як повідомляється, віддають накази або схвалюють страти.

    В ООН наголошується, що міжнародне гуманітарне право забороняє віддавати наказ про те, щоб нікого не залишилося в живих, погрожувати цим противнику або вести бойові дії на цій основі. Оголошення про те, що “не буде пощади” є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та військовим злочином.

    “Усі заяви про страту захоплених українських військовослужбовців та публічні заяви, які закликають до таких дій або виправдовують їх, мають бути розслідувані”, – сказав Белл.

    Окрім того, в ООН заявляють, що Місія також задокументувала страту українськими Збройними силами пораненого та недієздатного російського солдата у 2024 році.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга коментуючи надані дані про зростання кількості страт росіянами українських військовополонених, заявив, що це може бути одна з найбільших кампаній умисного вбивства військовополонених у сучасній історії.

    “Ці звірства вимагають термінових міжнародних дій. Жахливі розстріли росією українських військовополонених демонструють, що Україна протистоїть справжнім звірям. Світ повинен не тільки засудити, а й вжити термінових заходів. Потрібні нові ефективні міжнародно-правові інструменти, конкретні кроки для притягнення винних до відповідальності”, – наголосив Сибіга.

    Інституту вивчення війни (ISW) в жовтні 2024 року повідомляв, що останнім часом російські війська збільшили кількість систематичних страт українських військовополонених.

    4 жовтня 2024 року керівник департаменту воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомляв, що російські окупанти стратили 93 українських військових саме на полі бою.

  • ТЦК не мають права забирати мобільні телефони військовозобов’язаних — роз’яснення від Лариси Козак

    ТЦК не мають права забирати мобільні телефони військовозобов’язаних — роз’яснення від Лариси Козак

    В Україні виникла ситуація, коли співробітники ТЦК здійснюють перевірку військовозобов’язаних осіб, що іноді спричиняє запитання щодо правомірності певних дій. Зокрема, під час пресконференції майор Лариса Козак, заступниця начальника РТЦК та СП у місті Києві, дала чітке роз’яснення щодо одного з питань, що викликають занепокоєння серед громадян — чи мають право представники ТЦК забирати мобільні телефони військовозобов’язаних.

    “Одразу скажу, що забирати засоби стільникового зв’язку ТЦК права не мають”, – зазначила вона.

    Однак, за її словами, приміщення ТЦК являється режимнии об’єктом.

    “Тому законною вимогою співробітника ТЦК буде якраз визначити місце спілкування для військовозобов’язаного громадянина в приміщенні”, – пояснила Козак.

    Заступниця начальника РТЦК та СП у місті Києві стверджує, що такі приміщення мають бути в кожному ТЦК. Вона додала:

    “Деякі кабінети, вони дійсно категоровані, і проводити там роботу із засобами стільникового зв’язку, які мають певне випромінювання, це заборонено навіть нам. Ми там не користуємося”.

    Юрист Дмитро Франчук пояснив, чи можна в Україні забронювати працівника після вручення йому повістки.

    За словами експерта, ймовірно, поширена думка про таку можливість виникає через плутанину з різними типами повісток та етапами мобілізаційного процесу.

    Юрист уточнив, що наразі законодавство України не передбачає можливості забронювати працівника після вручення йому повістки, однак, водночас зазначив, що “теоретично” це реально “до моменту отримання “бойової” повістки (на відправлення до військової частини)”.

  • «Краще працювати на ТЦК, ніж ховатися від нього»: українських чоловіків порівнюють зі щурами

    «Краще працювати на ТЦК, ніж ховатися від нього»: українських чоловіків порівнюють зі щурами

    Військова мобілізація в Україні продовжує бути важливою темою, адже ситуація на фронті вимагає постійного поповнення армії. Проте, із збільшенням тиску на військкомати через потребу мобілізувати нових солдатів, деякі українські військові комісаріати стикаються з проблемою нестачі людей. Це приводить до того, що військові комісари змушені вдаватися до крайнощів: затримувати чоловіків, навіть тих, хто не підлягає мобілізації або тих, хто мав би бути звільнений від неї.

    Чоловік каже, що раніше вони не зупиняли чоловіків, які здавалися «явно слабкими особистостями», але тепер роблять це.

    «Через брак персоналу ми навряд чи вибираємо, кого зупиняти – тепер перевірці піддаються практично всі. Раніше ми дозволяли людям йти додому і збирати речі, але останнім часом вони не повертаються добровільно. Вони ховаються і не з’являються. Іноді нам доводиться конфісковувати їхні телефони залежно від ситуації», – каже Артем (ім’я змінено).

    Він розповів, що люди чинять їм силовий опір до останнього, порівнюючи затриманих зі «щурами».

    «Іноді це схоже на те, як мати справу із загнаним у кут щуром. Вони продовжують битися навіть перебуваючи в машині. Ті, хто чинить опір, завжди погрожують помститися нашим хлопцям або їхнім родинам», – каже Артем.

  • Порушення прав людини в українських в’язницях можуть мати наслідки для міжнародних відносин і екстрадиції

    Порушення прав людини в українських в’язницях можуть мати наслідки для міжнародних відносин і екстрадиції

    Британське видання Daily Express опублікувало статтю, в якій висвітлюються критичні умови утримання ув’язнених в українських в’язницях. За інформацією видання, масові порушення прав людини, що мали місце в пенітенціарній системі, впливають на рішення європейських судів щодо екстрадиції.

    Видання також пише, що українські силові структури активно використовують кримінальні справи для шантажу і вимагання у підприємців.

    Наводиться заява 42 видних представників українського бізнесу, які цього року заявили Зеленському свою стурбованість тиском на бізнес і «використанням воєнного стану корумпованими працівниками правоохоронних органів для вимагання грошей у підприємців».

    Пригадується нещодавній рейд поліції в одній із провідних інвестиційних брокерських компаній України Concorde і арешт її власника Ігоря Мазепи.

    Видання зазначає, що багато підприємців, коли опинилися під тиском, були змушені виїхати за кордон, і тепер Київ вимагає їх екстрадиції. Однак європейські суди «все частіше не бажають виконувати ці запити і стають дедалі критичнішими щодо системи правосуддя України».

    У статті наводиться звіт Держдепу США про порушення прав людини в українських в’язницях. У ньому йдеться про те, що умови утримання у в’язницях залишаються важкими, а «фізичне насильство, відсутність належної медичної допомоги та неадекватне харчування» є гострими проблемами. Ув’язнені також повідомляли про випадки жорстокого та такого, що принижує гідність, поводження як з боку тюремної адміністрації, так і з боку інших ув’язнених.

    Через дуже погану репутацію української системи кримінального правосуддя запити Києва відхиляються навіть у випадках, пов’язаних із воєнними злочинами. Наводиться приклад, як Фінляндія відмовилася видавати Україні 36-річного громадянина Росії, одного з лідерів угруповання «Русич» Яна Петровського.

    Видання наводить приклад ще однієї відмови в екстракції: Верховний суд Швеції виніс рішення проти екстрадиції людини в Україну з посиланням на статтю 3 Європейської конвенції про права людини. Суд заявив, що тюремний стан в Україні погіршився з початку війни, зі збільшеними ризиками жорстокого поводження і загрозами як життю, так і здоров’ю.

    Український суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський заявив, що Україна посідає друге місце після Туреччини за кількістю позовів, поданих до суду. Найпоширенішою скаргою є жахливі та нелюдські умови утримання в українських в’язницях.

    «Після того, як вас затримали, жодні конвенції проти тортур не застосовуються. Прав людини не існує. Це зона, вільна від прав людини. Вони змусять вас підписати все, що вони захочуть, чи то продаж вашого бізнесу за малу частину його вартості, чи то передача активів», – коментує український адвокат Ростислав Кравець.

  • За зиму росіяни стратили 32 українських військовополонених, що перевищує попередні рекорди: звіт Місії ООН

    За зиму росіяни стратили 32 українських військовополонених, що перевищує попередні рекорди: звіт Місії ООН

    У період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала страту 32 українських військовополонених, що стало найбільшою кількістю в порівнянні з попередніми періодами.

    Ці висновки містяться у звіті Місії, оприлюдненому у вівторок, 26 березня. Документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та базується на інтерв’ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення відображають жахливе ставлення та незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений зв’язок з рідними, а також проблеми з харчуванням та медичною допомогою.

    Зазначається, що російська армія продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Зокрема, документ фіксує раніше встановлені практики тортур, утримання без зв’язку зі світом та насильницькі зникнення.

    Поміж іншого, звіт містить інформацію про інтерв’ю з 44 російськими військовополоненими, які надавали свідоцтва про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

    Місія також підтверджує інформацію про насильство російських військових над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів.