Daypolitico

Позначка: правоохоронці

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Скандал у ДСНС Закарпаття: єврейська община заявила про антисемітизм у керівництві служби

    Скандал у ДСНС Закарпаття: єврейська община заявила про антисемітизм у керівництві служби

    У Закарпатській області спалахнув скандал навколо керівництва регіонального управління Державної служби з надзвичайних ситуацій. Об’єднана єврейська община України заявила про ймовірний антисемітський інцидент за участі начальника ГУ ДСНС у Закарпатській області Олега Самсоненка. Після оприлюднення інформації правоохоронці, за даними організації, відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення рівноправності громадян залежно від їхньої національної чи етнічної належності.

    Про це повідомила Об’єднана єврейська община України у Telegram.

    За даними організації, інцидент міг статися ще 30 квітня під час службової наради в обласному управлінні ДСНС. У центрі скандалу опинився новопризначений заступник начальника управління Євген Праслов.

    У повідомленні стверджується, що керівник управління Олег Самсоненко нібито змусив підлеглого одягнути мафтір-гітл — традиційний єврейський релігійний головний убір із накладними пейсами — та сфотографуватися в такому вигляді перед особовим складом.

    Окрім цього, за даними ОЄОУ, під час наради Самсоненко міг дозволити собі образливі висловлювання на етнічному ґрунті. Зокрема, у повідомленні наводиться фраза про те, що Праслов “за своєю хитрістю нагадує цей народ – жидів”.

    Також, як стверджують в організації, керівник ДСНС нібито наказав посадовцю з’явитися на наступне шикування та День рятувальника у кіпі.

    Після появи інформації про інцидент правоохоронці могли відкрити кримінальне провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України — “Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань та інших ознак”.

    Об’єднана єврейська община України також опублікувала фотографію, на якій чоловік, схожий на Євгена Праслова, стоїть у капелюсі з пейсами. Водночас у самій публікації зазначено, що це зображення може бути створене або змінене за допомогою штучного інтелекту.

    При цьому пресслужба ДСНС Закарпаття у день проведення наради публікувала фото із заходу, однак без релігійних атрибутів у посадовців.

    Офіційних коментарів від Олега Самсоненка чи керівництва ДСНС України станом на вечір 28 травня не оприлюднено.

    Скандал набув особливого резонансу на тлі посилення українського законодавства щодо боротьби з антисемітизмом.

    Ще у квітні президент України Володимир Зеленський підписав закон №2037-IX, який передбачає кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму та вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу.

    Документ розширив перелік дій, які можуть кваліфікуватися як антисемітизм. Йдеться, зокрема, про мову ворожнечі, пропаганду етнічних стереотипів, дискримінацію за національною ознакою, виправдання Голокосту, а також приниження євреїв чи заперечення їхнього права на самоідентифікацію.

    Залежно від тяжкості порушення, закон передбачає покарання від штрафів до обмеження чи позбавлення волі, особливо якщо такі дії вчиняються службовими особами або супроводжуються психологічним чи фізичним тиском.

    Правозахисники наголошують, що будь-які прояви етнічної дискримінації у державних структурах становлять особливу небезпеку, оскільки можуть впливати на атмосферу всередині колективів та формувати толерантність до мови ненависті.

    На цьому тлі справа в Закарпатті вже викликала активне обговорення у соцмережах та серед громадських організацій.

    Чи підтвердяться озвучені звинувачення та чи буде офіційно повідомлено про підозру фігурантам — наразі невідомо. Правоохоронці поки не публікували деталей можливого розслідування.

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.

    “За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.

    За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Єрмак після СІЗО: подякував за заставу і заявив, що не виїжджатиме з України

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував своє звільнення з-під варти після внесення застави, подякувавши всім, хто долучився до збору необхідної суми, та наголосивши, що не має наміру залишати Україну.

    Відповідну заяву він оприлюднив після виходу із СІЗО, підкресливши, що отримана підтримка стала для нього важливою у період, який він назвав складним і випробувальним. За його словами, як люди з близького оточення, так і ті, з ким він не знайомий особисто, допомогли зібрати кошти для внесення застави, визначеної судом.

    “Щиро вдячний кожному, хто долучився до збору необхідної суми застави — як людям, з якими я знайомий особисто, так і тим, кого поки що не знаю. Дякую всім, хто підтримує мене в цей непростий момент. Справедливість варта того, щоб за неї боротися”, — зазначив Єрмак у своєму зверненні.

    Він також наголосив, що й надалі категорично заперечує всі висунуті проти нього звинувачення та вважає їх безпідставними. За словами колишнього посадовця, він має намір відстоювати свою позицію виключно у правовий спосіб, співпрацюючи з адвокатами та використовуючи всі передбачені законом механізми захисту.

    Окремо Єрмак підкреслив, що поважає судову систему та правоохоронні органи, але водночас наполягає на своїй невинуватості. Він заявив, що не планує ухилятися від слідчих дій і готовий брати участь у всіх процесуальних процедурах, які можуть бути призначені у межах кримінального провадження.

    Найбільший акцент у його заяві був зроблений на запевненні, що він не має наміру залишати Україну.

    “Я нікуди не тікав і не збираюся. Я залишаюся в Україні та продовжу робити те, що робив увесь цей час — працювати на користь моєї держави, допомагати військовим, полоненим і людям, які потребують підтримки”, — заявив Єрмак.

    Після виходу з-під варти на нього, згідно з рішенням суду, продовжують діяти процесуальні обмеження, пов’язані з кримінальним провадженням. Серед них — обов’язок з’являтися за викликом слідства та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також обмеження на виїзд за межі України без відповідного дозволу.

    Нагадаємо, 18 травня Єрмак вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Рішення про тримання під вартою з альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня.

    За матеріалами слідства, колишнього керівника Офісу президента підозрюють у причетності до схеми легалізації коштів, яка могла бути пов’язана з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. Правоохоронці також перевіряють можливі джерела походження коштів, які, за версією слідства, могли надходити з корупційних схем у сфері енергетики.

    Єрмак своєї вини не визнає та називає всі звинувачення політично мотивованими й безпідставними. Розслідування у справі триває.

  • Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвами якої став колишній високопосадовець — експрем’єр-міністр України. Двоє зловмисників, які видавали себе за співробітників Служби безпеки України та поліції, шляхом психологічного тиску та маніпуляцій виманили у нього близько 7 мільйонів гривень заощаджень.

    Про це повідомляють Київська міська прокуратура та столична поліція. За даними джерел, йдеться про 6-го прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках.

    Слідство встановило, що злочинна схема була ретельно спланована та реалізована у кілька етапів. Спочатку до 79-річного чоловіка зателефонував невідомий, який представився працівником СБУ. Він почав переконувати співрозмовника, що той нібито фігурує у справі про фінансування держави-агресора та причетний до закупівлі “Шахедів” для російських збройних сил. Подібні звинувачення, як встановили правоохоронці, були повністю вигаданими та використовувалися виключно для психологічного тиску.

    Згодом до розмови приєдналася ще одна особа, яка представлялася “слідчою поліції”. Обидва шахраї діяли узгоджено, імітуючи офіційне розслідування. Вони надсилали потерпілому підроблені повістки, повідомлення про нібито відкриті кримінальні провадження та вимагали “співпраці зі слідством”. У ході маніпуляцій чоловіку повідомили, що він повинен пройти “відеообшук”, аби довести свою непричетність до злочинів.

    Під час цього “обшуку” потерпілий під тиском шахраїв продемонстрував свої заощадження. Після цього зловмисники перейшли до наступного етапу — переконали його зібрати всі кошти, запакувати їх та передати “на перевірку” нібито для проведення експертизи.

    Чоловік виконав вимоги та передав невідомим біля свого будинку значну суму готівки. Загалом він віддав 110 710 доларів США, 10 200 євро, а також додаткові кошти в інших валютах, зокрема ізраїльських шекелях, британських фунтах стерлінгів та чеських кронах. За даними слідства, валюту в доларах і євро шахраї оперативно конвертували та переказали на криптовалютні рахунки організатора схеми, що ускладнило подальше відстеження коштів.

    Іншу частину грошей обміняти не вдалося — її вилучили правоохоронці під час обшуку автомобіля одного з фігурантів справи. У момент затримання також було виявлено готівку, яку підозрювані не встигли реалізувати через пункти обміну валют.

    Обох учасників схеми затримано. Їм повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно.

    Наразі слідчі встановлюють усіх причетних до злочинної групи, включно з можливими організаторами та тими, хто забезпечував фінансову та технічну частину схеми, зокрема криптоперекази та підробку документів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми останнім часом стають дедалі поширенішими в Україні. Зловмисники часто представляються працівниками СБУ, Нацполіції або інших державних органів, використовуючи тему “фінансування ворога” або “перевірки коштів”, щоб змусити громадян передавати свої заощадження.

    У СБУ раніше неодноразово попереджали, що справжні співробітники спецслужби ніколи не проводять слідчі дії телефоном, не вимагають передачі готівки та не здійснюють “відеообшуків”. У разі подібних дзвінків громадян закликають негайно звертатися до правоохоронних органів.

    Цей випадок у Києві став одним із найбільших епізодів телефонного шахрайства із залученням фейкових силовиків у 2026 році та вкотре продемонстрував, що навіть досвідчені та публічні особи можуть стати жертвами добре організованих психологічних схем.

  • Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    У міжнародному аеропорту П’ярко в державі Тринідад і Тобаго правоохоронні органи затримали український вантажний літак Ан-12 після виявлення на борту вибухових речовин. Інцидент стався під час стандартної перевірки вантажу, який, за попередніми даними, прямував транзитом до Лівії. Подія одразу привернула увагу авіаційних служб безпеки, митниці та слідчих органів, які розпочали комплексне розслідування щодо обставин перевезення небезпечного вантажу.

    Як повідомляє видання ArabNews, під час огляду вантажного літака було виявлено вибухові речовини, які, за попередньою інформацією, могли бути неправильно задекларовані або взагалі не внесені до офіційної документації. Рейс мав номер CVK-7078 і виконував міжнародний переліт із проміжною зупинкою в Карибському регіоні перед подальшим курсом до Лівії.

    За інформацією місцевих джерел, інцидент стався під час рутинної перевірки в аеропорту П’ярко, коли митники та служби безпеки вирішили провести поглиблений огляд вантажу. Саме в цей момент і було виявлено предмети, які класифікуються як вибухові речовини. Після цього літак негайно було відведено на окрему стоянку, а доступ до нього обмежено.

    Місцева влада заявила, що на даному етапі триває детальне розслідування походження небезпечного вантажу, а також перевіряється, хто саме відповідав за його завантаження, транспортування та оформлення документів. Окремо слідчі органи аналізують маршрут польоту, логістичні ланцюги та можливі порушення міжнародних правил перевезення небезпечних матеріалів.

    Наразі офіційні структури Тринідаду і Тобаго утримуються від розкриття деталей щодо типу вибухових речовин, їх обсягу та технічних характеристик. Також не повідомляється, чи становив вантаж безпосередню загрозу безпеці аеропорту або цивільної авіації. Усе це залишається предметом розслідування експертів із авіаційної та вибухотехнічної безпеки.

    Відомо, що до розслідування залучені не лише митні органи та поліція, а й спеціалізовані підрозділи авіаційної безпеки, які мають визначити, чи був інцидент результатом порушення процедур, помилки в документації або навмисної спроби приховати небезпечний вантаж. Окрему увагу приділяють перевірці компаній, які брали участь у логістиці рейсу, а також можливим посередникам.

    Водночас офіційної інформації про затримання членів екіпажу або висунення їм підозр наразі немає. Екіпаж перебуває під контролем місцевих служб, однак їхній процесуальний статус не розкривається. Також не підтверджено, чи проводяться допити або тимчасові обмеження щодо переміщення персоналу.

    Особливу увагу слідство приділяє кінцевому пункту призначення вантажу. Літак виконував рейс до Лівії — країни, яка тривалий час перебуває у стані політичної нестабільності та внутрішніх конфліктів. Саме через це міжнародні правила авіаційної безпеки та контролю за обігом небезпечних матеріалів щодо таких маршрутів є значно жорсткішими.

    У матеріалах місцевих медіа зазначається, що літак належить українському оператору вантажних авіаперевезень, однак офіційна назва компанії наразі не розголошується. Так само не оприлюднено інформацію про кінцевого отримувача вантажу в Лівії, що додатково ускладнює розслідування та викликає запитання у міжнародних спостерігачів.

    Експерти з авіаційної безпеки наголошують, що подібні інциденти завжди розглядаються з максимальною увагою, оскільки порушення правил перевезення вибухових речовин може становити серйозну загрозу не лише для конкретного рейсу, а й для загальної системи цивільної авіації. Саме тому такі справи зазвичай супроводжуються тривалими перевірками, експертизами та міжнародною взаємодією між правоохоронними органами різних країн.

    Лівія, як кінцевий напрямок рейсу, також перебуває під посиленим моніторингом міжнародної спільноти через ризики незаконного обігу зброї та вибухових матеріалів. Будь-які підозрілі поставки до регіону можуть розглядатися у контексті порушення міжнародних санкцій або правил контролю за озброєннями, що робить цей інцидент особливо чутливим на дипломатичному рівні.

    Станом на зараз літак залишається затриманим на території аеропорту П’ярко до завершення всіх перевірок. Слідчі дії тривають, а офіційні результати розслідування очікуються після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак уперше публічно прокоментував оголошення йому підозри у справі про легалізацію коштів під час елітного будівництва на Київщині. Він заявив, що вважає справу проти себе результатом “безпрецедентного публічного тиску” на правоохоронні органи та наполягає на своїй невинуватості.

    Про це Єрмак повідомив у відповіді на письмовий запит журналістів LB.ua.

    За словами колишнього керівника ОП, останніми місяцями на слідство нібито чинився системний інформаційний та політичний вплив із вимогою ухвалити щодо нього конкретні процесуальні рішення.

    “Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою ухвалити щодо мене конкретні процесуальні рішення”, — заявив Єрмак.

    Він також наголосив, що після вручення підозри разом із адвокатами аналізує матеріали справи та вважає висунуті обвинувачення безпідставними.

    “Слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу”, — додав колишній очільник Офісу президента.

    Єрмак окремо підкреслив, що нинішня ситуація для нього “нічого не змінює”, і нагадав про події листопада минулого року, коли правоохоронці вже проводили в нього обшуки.

    “Нічого не змінилося зараз, як і після 28 листопада минулого року, коли я так само реагував на всі процесуальні дії та запити”, — зазначив він.

    Скандал навколо справи Єрмака став одним із найгучніших політичних та антикорупційних сюжетів останніх днів. Напередодні НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, могла бути причетною до легалізації близько 460 мільйонів гривень під час реалізації елітного будівельного проєкту в Київській області.

    У межах цієї справи Андрію Єрмаку офіційно повідомили про підозру. Уже 12 травня правоохоронці оголосили підозри ще шістьом фігурантам провадження. Серед них — колишній віцепрем’єр-міністр та відомий бізнесмен, імена яких офіційно наразі не розголошуються.

    Справу вже почали називати однією з найрезонансніших антикорупційних історій року. Особливий резонанс вона отримала через політичний статус Єрмака, який тривалий час був однією з найвпливовіших фігур в українській владі та найближчим соратником президента Володимира Зеленського.

    У вівторок, 12 травня, Вищий антикорупційний суд має розглянути клопотання про обрання Андрію Єрмаку запобіжного заходу. Саме це засідання може стати ключовим етапом розвитку справи.

    Поки що правоохоронці офіційно не оприлюднили всіх деталей обвинувачення. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють можливі політичні наслідки скандалу для влади та антикорупційної системи України.

    Справу Єрмака вже використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Частина експертів називає підозру доказом того, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть щодо представників найвищих ешелонів влади. Інші ж говорять про ризик політизації розслідування та можливу інформаційну кампанію навколо справи.

    Сам Єрмак фактично натякнув саме на другий сценарій, заявивши про медійний тиск та спроби впливати на слідство через публічний простір.

    На тлі війни та складної політичної ситуації в країні справа вже стала серйозним випробуванням для української влади та антикорупційної системи. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери України уважно стежать за роботою НАБУ, САП та судової системи в резонансних справах.

    Наразі Андрій Єрмак продовжує заперечувати всі звинувачення та готується до судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу. Водночас правоохоронці заявляють про продовження слідчих дій у межах масштабного розслідування.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.