Daypolitico

Позначка: протиповітряна оборона

  • Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Російський ударний безпілотник типу «Герань-2», відомий також як Shahed-136, у ніч проти 13 липня перетнув повітряний простір Молдови, впав поблизу села Копанка Каушанського району та вибухнув після зіткнення із землею. Інцидент стався на тлі чергової масованої атаки Росії на Одеську область, розташовану неподалік молдовського кордону.

    За попередніми даними Міністерства оборони Молдови, йдеться саме про російський ударний дрон «Герань-2». У відомстві пов’язали його появу над територією країни з нічними повітряними ударами РФ по півдню України. На місці падіння працюють поліція, сапери, пожежники та інші профільні служби.

    Повідомлення до молдовської служби екстреної допомоги 112 надійшло приблизно о 01:03. Очевидці повідомили про невеликий літальний апарат, який упав на околиці Копанки, після чого прогримів вибух і виникла пожежа. За попередньою інформацією поліції, загиблих і постраждалих немає. Територію оперативно оточили для проведення слідчих дій та перевірки на наявність небезпечних уламків і вибухових елементів.

    Що відомо про падіння дрона

    Молдовське Міністерство оборони повідомило, що безпілотник міг увійти в повітряний простір країни під час російської атаки на Одеську область. Попередня ідентифікація вказує на «Герань-2» — російську назву ударного Shahed-136 іранської розробки.

    Ці дрони використовуються Росією для атак на українські міста, енергетичні об’єкти, житлові будинки, порти та промислову інфраструктуру. Вони несуть вибухову бойову частину, тому навіть після падіння їхні уламки можуть залишатися смертельно небезпечними.

    Після зіткнення із землею апарат біля Копанки вибухнув і спричинив займання. Місцеві служби локалізували пожежу, після чого до роботи приступили вибухотехніки та фахівці, які мають встановити точну модель дрона, маршрут його польоту й обставини відхилення від курсу.

    Офіційні органи Молдови поки не повідомляли, чи була бойова частина знищена повністю під час вибуху. Саме тому місцевим жителям наказали не наближатися до будь-яких фрагментів і не торкатися їх.

    Людей попередили про смертельну небезпеку

    Міністерство оборони Молдови оприлюднило спеціальне звернення до громадян. У разі виявлення уламків безпілотника або іншого підозрілого літального апарата людям рекомендують негайно відійти щонайменше на 500 метрів.

    Мешканців закликають не пересувати уламки, не фотографувати їх зблизька та не використовувати мобільні телефони безпосередньо поряд із місцем падіння. У відомстві пояснили, що апарат може містити вибухові елементи, потенційно чутливі до радіохвиль або механічного впливу.

    Телефонувати до служби 112 радять лише після того, як людина відійде на безпечну відстань. Такі рекомендації пов’язані з тим, що частина бойової начинки дрона може не здетонувати під час падіння, а її пошкоджені компоненти залишаються нестабільними.

    Дрон залетів під час удару по Одещині

    У ніч проти 13 липня російські війська атакували Одеську область ударними безпілотниками. Під ударом опинився Одеський район, де дрони влучили в житлову й комерційну забудову.

    За даними української влади, один із безпілотників пошкодив верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Також було пошкоджено дах великого торговельного об’єкта. На місцях виникли пожежі, які ліквідували рятувальники. Інформація про можливих постраждалих уточнювалася.

    Одеська область межує з Молдовою і вже неодноразово ставала ціллю російських атак через порти, логістичні маршрути та інфраструктуру на Дунаї й узбережжі Чорного моря. Під час таких ударів російські дрони інколи відхиляються від маршруту, перетинають кордон сусідніх держав або падають на їхній території.

    У випадку Копанки молдовське оборонне відомство прямо пов’язало появу апарата з російською атакою на Одеський регіон. Це означає, що війна Росії проти України знову створила пряму загрозу для населення сусідньої нейтральної держави.

    Для Молдови це не перший інцидент

    Від початку повномасштабної війни Молдова неодноразово фіксувала російські дрони або їхні уламки на своїй території. Безпілотники пролітали над прикордонними районами, падали в полях, поблизу сіл і навіть на житлові будинки.

    У листопаді 2025 року молдовська влада повідомляла про порушення повітряного простору одразу шістьма російськими дронами. Один із них упав на дах будинку неподалік Флорешт, ще один пролетів через територію країни в напрямку Румунії. МЗС Молдови тоді назвало інцидент грубим порушенням суверенітету та безпосередньою загрозою національній і регіональній безпеці.

    У січні 2026 року Кишинів знову засудив проникнення російського безпілотника, наголосивши, що будь-який несанкціонований політ військового апарата становить небезпеку для громадян і порушує територіальну цілісність держави.

    У квітні молдовські системи спостереження зафіксували Shahed, який незаконно перебував у повітряному просторі країни. А в травні влада тимчасово закривала частину неба після виявлення іншого дрона, маршрут якого відстежували через кілька районів.

    У червні поблизу села Лопатна виявили уламки безпілотника зі слідами вибуху. Тоді молдовська сторона заявила, що апарат, імовірно, був українським, але наголосила: першопричиною будь-яких таких інцидентів залишається російська агресія, оскільки саме РФ розпочала війну і проводить регулярні атаки поблизу молдовського кордону.

    Молдова залишається вразливою

    Молдова має конституційний нейтральний статус і значно менші оборонні можливості, ніж сусідня Румунія, яка є членом НАТО. Країна не має розвиненої системи протиповітряної оборони, здатної гарантовано виявляти та збивати всі ударні дрони.

    Президентка Майя Санду раніше заявляла, що через регулярні інциденти Молдові терміново потрібні сучасні дрони-перехоплювачі та законодавчі зміни, які дозволять розвивати власну оборонну промисловість. За її словами, війна в Україні довела, що нейтральний статус не захищає країну від падіння ракет і безпілотників.

    Молдовська влада вже проводить консультації з Україною щодо технологій перехоплення дронів. Санду зазначала, що Україна накопичила унікальний досвід боротьби з Shahed та іншими типами безпілотників і може допомогти Кишиневу сформувати власні технічні спроможності.

    За даними Reuters, станом на початок червня Молдова зафіксувала понад 20 випадків, коли російські дрони перетинали її повітряний простір або їхні уламки падали поблизу населених пунктів. При цьому молдовські військові фактично не мали достатніх засобів для активного перехоплення таких цілей.

    ЄС допомагає посилити захист неба

    Європейський Союз уже виділяв кошти на зміцнення молдовської протиповітряної оборони. У квітні 2025 року Брюссель оголосив про пакет допомоги на 20 млн євро для закупівлі засобів ППО малої дальності, призначених для боротьби з ракетами та безпілотниками.

    Допомога є частиною ширшої програми зміцнення безпеки Молдови, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року. Кишинів наголошує, що посилення оборони не суперечить нейтралітету, оскільки йдеться про захист цивільного населення і території від зовнішніх загроз.

    Проте створення повноцінної системи ППО потребує часу, навчання фахівців, радарів, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплювачів. До завершення цього процесу прикордонні райони Молдови залишаються вразливими під час кожної великої російської атаки на південь України.

    Нове порушення суверенітету Молдови

    Падіння «Герані-2» біля Копанки стало не просто технічним інцидентом. Російський бойовий дрон перетнув кордон незалежної держави, пролетів над її територією та вибухнув неподалік населеного пункту.

    Цього разу обійшлося без жертв, однак попередні випадки в Молдові та Румунії показали, що падіння таких апаратів може пошкоджувати житло та травмувати людей. Саме тому молдовська влада розглядає порушення повітряного простору як реальну загрозу, а не випадковий побічний ефект війни.

    Фахівці продовжують досліджувати уламки та встановлювати повний маршрут польоту дрона. Після завершення експертизи Кишинів може оприлюднити додаткові дані та оголосити дипломатичну реакцію.

    Головний факт уже підтверджений: під час чергової атаки Росії на Одеську область ударний безпілотник Shahed-136 увійшов у повітряний простір Молдови, впав біля Копанки та вибухнув. Інцидент вкотре продемонстрував, що російські удари становлять небезпеку не лише для України, а й для всього прикордонного регіону.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.

  • Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Попри гучну заяву президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, реалізація цього проєкту навряд чи стане швидким рішенням для посилення українського неба. Експерти наголошують: навіть якщо політичне рішення буде остаточно ухвалене, запуск виробництва потребуватиме років через надзвичайно складні технології, жорсткі експортні обмеження США та необхідність створення абсолютно нової виробничої інфраструктури.

    Про можливість передачі Україні ліцензії Дональд Трамп заявив 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Американський лідер повідомив, що Вашингтон готовий надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot і передати необхідні виробничі знання. За словами Трампа, це дозволить Києву у перспективі самостійно забезпечувати власну систему протиповітряної оборони. Водночас він визнав, що американські запаси цих ракет значно скоротилися, тому США не можуть нескінченно передавати готові перехоплювачі союзникам.

    Однак уже наступного дня агентство Bloomberg звернуло увагу, що між політичною заявою та реальним запуском виробництва лежить надзвичайно складний технологічний шлях. За оцінкою аналітиків, виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є одним із найскладніших проєктів у світовій оборонній промисловості.

    Саме ракети PAC-3 використовуються для перехоплення балістичних цілей і є ключовим елементом захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного такого перехоплювача оцінюється приблизно у п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво нині здійснюється лише на обмеженій кількості підприємств у США та Японії.

    Керівниця напряму оборони Bloomberg Economics Бекка Вассер наголосила, що створення нового виробництва таких ракет не може відбутися за кілька місяців.

    За її словами, на розгортання повного виробничого циклу потрібні роки, а це означає, що ліцензія сама по собі не вирішить найближчими місяцями проблему дефіциту перехоплювачів, які Україні необхідні вже зараз для захисту від щоденних масованих атак Росії.

    Експертка також зазначає, що успіхи України у виробництві власних безпілотників, морських дронів та окремих типів ракет не можна автоматично перенести на виробництво Patriot. Причина полягає у винятковій складності американської технології, великій кількості секретних компонентів та жорсткому контролі за передачею військових технологій.

    Виробництво Patriot регулюється американськими правилами експортного контролю, а також передбачає участь компаній-розробників, насамперед Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Сам Дональд Трамп під час оголошення своєї ініціативи визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про рішення щодо ліцензування.

    Ще одним викликом залишаються виробничі потужності. За даними Bloomberg, нинішні лінії виготовлення Patriot уже працюють практично на межі своїх можливостей. Через високий світовий попит Пентагон ще на початку 2026 року уклав із Lockheed Martin довгострокову угоду, яка має майже утричі збільшити випуск найсучасніших ракет PAC-3 MSE — приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Навіть за таких умов дефіцит залишається значним.

    Запуск нового виробництва в Україні означатиме необхідність будівництва спеціалізованих виробничих майданчиків, закупівлі високоточного обладнання, створення окремих ланцюгів постачання компонентів, підготовки інженерів і персоналу, а також проходження складної процедури сертифікації. Усе це потребує значних фінансових вкладень і часу.

    Додатковим фактором ризику залишається безпекова ситуація. Аналітики зазначають, що будь-яке підприємство з виробництва таких ракет потенційно стане пріоритетною ціллю для російських ударів. Саме тому одним із можливих варіантів реалізації проєкту називають створення спільних виробництв у країнах Європи або комбіновану модель, коли окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання здійснюватиметься вже українською стороною.

    Попри ці труднощі, військові експерти наголошують, що сама поява ліцензії матиме стратегічне значення. Вона відкриє Україні доступ до технологій, дозволить поступово інтегруватися у виробництво одного з найефективніших комплексів протиповітряної оборони у світі та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Водночас найближчим часом українська ППО, як і раніше, залежатиме від поставок готових ракет від союзників. Саме вони залишаються єдиним способом оперативно поповнювати запаси перехоплювачів, необхідних для захисту міст від російських балістичних і крилатих ракет. Експерти наголошують, що навіть після початку реалізації проєкту власне виробництво не зможе швидко компенсувати нинішній дефіцит.

    Таким чином, оголошена Дональдом Трампом ліцензія є важливим політичним і стратегічним кроком, однак її практичне втілення вимагатиме тривалої підготовки. Україна отримає шанс у майбутньому виробляти одну з найсучасніших систем протиракетної оборони, але шлях до запуску власного виробництва буде значно довшим і складнішим, ніж могло здатися після заяв американського президента.

  • США дозволять Україні виробляти Patriot

    США дозволять Україні виробляти Patriot

    Сполучені Штати мають намір надати Україні право на виробництво зенітно-ракетних комплексів Patriot. Про відповідне рішення заявив президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За словами американського лідера, Вашингтон готовий не лише підтримати Україну постачанням окремих компонентів систем протиповітряної оборони, а й передати необхідні технології та допомогти розгорнути виробничі потужності безпосередньо на українській території.

    Про це Трамп повідомив під час переговорів із Зеленським.

    Американський президент зазначив, що США мають намір надати Україні право виробляти системи Patriot, які сьогодні залишаються одним із найефективніших засобів захисту від російських балістичних ракет. За його словами, українська сторона отримає необхідні технологічні знання та підтримку для запуску власного виробництва.

    “Мені пташка нашептала, що ми дамо їм право робити Patriot, ми покажемо, як їх робити”, — заявив Дональд Трамп.

    Президент США наголосив, що виробництво таких систем є надзвичайно складним із технологічної точки зору, однак висловив переконання, що українські спеціалісти зможуть швидко опанувати необхідні процеси.

    За словами Трампа, Сполучені Штати також можуть передати Україні частину наявних комплексів або окремих компонентів, хоча самі також мають значну потребу в системах Patriot через необхідність посилення власної протиповітряної оборони.

    “У нас є Patriot, але вони нам теж потрібні. Дещо ми можемо дати. Але я думаю, що вони зможуть швидко виробляти, зробимо потужності, компанія туди приїде”, — сказав президент США.

    Американський лідер також припустив, що якби Україна отримала достатню кількість комплексів Patriot ще на початку повномасштабної війни, рівень захищеності українського неба був би значно вищим, а наслідків багатьох російських ракетних атак вдалося б уникнути.

    “Якби у вас було багато Patriot із самого початку, Київ був би повністю захищений від ракет. Але я думаю, що ви почнете робити їх дуже швидко”, — додав він.

    Заява Трампа прозвучала на тлі активних переговорів України із західними партнерами щодо розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Одним із ключових напрямків співпраці останнім часом є локалізація виробництва сучасного західного озброєння безпосередньо в Україні. Українська влада неодноразово наголошувала, що саме спільне виробництво із союзниками дозволить суттєво прискорити постачання необхідної техніки та зробить українську оборонну промисловість менш залежною від зовнішньої логістики.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже веде переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво антибалістичних систем Patriot. За його словами, питання передачі технологій є одним із головних напрямків співпраці із союзниками, адже Україна прагне не лише отримувати готові комплекси, а й самостійно виготовляти їх у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що системи Patriot залишаються головним пріоритетом у переговорах із міжнародними партнерами. Саме ці комплекси здатні ефективно перехоплювати російські балістичні ракети, які становлять найбільшу загрозу для українських міст та критичної інфраструктури.

    Необхідність збільшення кількості таких систем підтверджують і українські військові експерти. Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов раніше заявляв, що Україна нині відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними цілями. За його словами, низка європейських держав, які межують із Росією, не поспішають передавати власні запаси через високий рівень безпекових ризиків для себе.

    На цьому тлі потенційна передача Україні права на виробництво Patriot може стати одним із найважливіших рішень у сфері оборонного співробітництва між Києвом і Вашингтоном. Якщо відповідні домовленості будуть реалізовані, Україна вперше отримає можливість локалізувати виробництво одного з найсучасніших у світі комплексів протиповітряної оборони, що значно посилить її обороноздатність та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

  • Норвегія виділяє 268 млн євро на Patriot для України

    Норвегія оголосила про новий масштабний пакет військової допомоги Україні, спрямований на посилення протиповітряної оборони. Уряд країни виділить 3 млрд норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 268 млн євро, для закупівлі ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot та розвитку сучасних засобів захисту від балістичних загроз. Таке рішення стало відповіддю на різке посилення російських ракетних атак по українських містах та критичній інфраструктурі, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують балістичні ракети, перехоплення яких потребує високотехнологічних систем ППО.

    Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії.

    В Осло наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів норвезької політики безпеки, адже результат російсько-української війни безпосередньо впливає на стабільність усієї Європи. Саме тому уряд країни продовжує збільшувати військову допомогу Києву, приділяючи особливу увагу засобам протиповітряної та протиракетної оборони.

    Згідно з рішенням уряду, Норвегія долучиться до міжнародної програми PURL разом із Данією, Німеччиною та Канадою. У рамках цієї ініціативи країни-партнери спільно замовлятимуть нові ракети для комплексів Patriot безпосередньо на американських підприємствах, що виробляють відповідне озброєння. Такий підхід дозволить координувати закупівлі між союзниками та забезпечити стабільне виробництво необхідної кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.

    Водночас у норвезькому уряді визнають, що виробництво нових ракет потребує значного часу через високий попит на системи Patriot у всьому світі. Саме тому було ухвалено рішення паралельно використати ще один механізм підтримки України. Норвегія планує придбати ракети у тих держав, які вже мають необхідні запаси у своїх арсеналах, після чого ці боєприпаси будуть оперативно передані Україні. Такий підхід дозволить уникнути багатомісячного очікування завершення виробничого циклу та максимально швидко посилити українську протиповітряну оборону.

    Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що війна Росії проти України давно перестала бути виключно українською проблемою, адже від її результату залежить безпека всієї Європи.

    «Боротьба України за свою оборону — це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет», — заявив глава норвезького уряду.

    За його словами, союзники мають зробити все можливе, щоб Україна отримувала необхідне озброєння без затримок, адже саме ефективна система ППО рятує життя цивільного населення, захищає енергетичну систему та дозволяє зменшити масштаби руйнувань після російських ударів.

    Окрім закупівлі ракет для Patriot, Норвегія також підтвердила намір долучитися до української ініціативи зі спільної розробки перспективних антибалістичних систем разом із європейськими партнерами. Для цього уряд країни вже виділив окреме фінансування. Йдеться про створення нових технологій, здатних ефективніше протидіяти сучасним балістичним загрозам, які дедалі активніше використовує Росія під час атак на українські міста.

    У норвезькому уряді наголошують, що інвестиції у розвиток нових систем протиракетної оборони мають стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. У майбутньому такі технології можуть використовуватися країнами НАТО для захисту власної території від аналогічних загроз.

    Необхідність термінового посилення української ППО пов’язана з різким збільшенням кількості комбінованих ударів Росії. Протягом останніх місяців окупанти регулярно запускають по Україні десятки балістичних і крилатих ракет, а також сотні ударних безпілотників. Особливо інтенсивними залишаються атаки на Київ, Одесу, Харків, Дніпро, Запоріжжя та інші великі міста, де головними цілями стають житлові квартали, енергетична інфраструктура, промислові підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

    Саме балістичні ракети залишаються найбільш складною ціллю для української протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та особливості траєкторії польоту. Ефективно перехоплювати такі ракети сьогодні здатні лише сучасні системи Patriot та окремі інші комплекси аналогічного класу, кількість яких в Україні залишається обмеженою.

    Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомив, що Україна фактично відчуває критичний дефіцит ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, навіть країни, які мають спільний кордон із Росією, не поспішають передавати власні запаси таких боєприпасів, оскільки також оцінюють військову загрозу з боку Москви як надзвичайно високу.

    Питання зміцнення української протиповітряної оборони залишається одним із головних напрямків міжнародної дипломатії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що забезпечення країни додатковими комплексами Patriot та запасами ракет до них є одним із головних пріоритетів переговорів із союзниками. За словами глави держави, тема посилення ППО стане однією з ключових під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті в Туреччині.

    Паралельно Україна продовжує отримувати допомогу від інших міжнародних партнерів. Канада вже оголосила про новий пакет підтримки для зміцнення української системи протиповітряної оборони, а також підтвердила підготовку додаткових оборонних поставок. Німеччина, Данія та інші союзники також беруть участь у міжнародних механізмах забезпечення України засобами ППО та боєприпасами.

    На цьому тлі рішення Норвегії виділити близько 268 млн євро на закупівлю ракет для Patriot стало одним із найбільших цільових внесків у розвиток української протиракетної оборони за останній час. Очікується, що реалізація цієї програми дозволить значно зміцнити можливості українських військових щодо перехоплення російських балістичних ракет, підвищити рівень захисту мирного населення та критично важливої інфраструктури, а також зробить систему протиповітряної оборони України більш стійкою до тривалих масованих атак Росії.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    “Це найважливіше”: Зеленський назвав головну вимогу до Трампа перед вирішальною зустріччю

    Україна входить у один із найважливіших дипломатичних днів літа на тлі безперервних російських повітряних атак. Напередодні двосторонньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту НАТО в Анкарі президент Володимир Зеленський чітко визначив головний пріоритет майбутніх переговорів: посилення української протиповітряної оборони, насамперед за рахунок додаткових систем Patriot і ракет до них. Саме це питання, за словами глави держави, стане центральною темою розмови з американським лідером.

    Виступаючи після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Зеленський наголосив, що для України зараз немає більш нагальної потреби, ніж зміцнення захисту українського неба. Президент підкреслив, що російські атаки дедалі частіше включають застосування балістичних ракет, а ефективно перехоплювати їх здатні саме комплекси Patriot.

    «Сьогодні важливо знайти спосіб, як якомога швидше і якомога більше отримати ракети для систем Patriot. Це найважливіше, що ми обговоримо. Це термінова тема для нас», – заявив Зеленський.

    За словами президента, під час зустрічі з Трампом обговорюватиметься широкий спектр питань українсько-американського співробітництва, однак саме забезпечення України сучасними засобами ППО визначатиме порядок денний переговорів. Київ розраховує не лише на продовження військової підтримки, а й на пошук механізмів, які дозволять прискорити передачу додаткових боєприпасів для вже наявних комплексів Patriot та потенційно отримати нові батареї.

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформації Білого дому про офіційне підтвердження двосторонньої зустрічі президентів України та США. Американська адміністрація повідомила, що переговори відбудуться під час саміту НАТО в Анкарі. За попереднім графіком, після участі у спільних заходах Альянсу Дональд Трамп проведе окрему зустріч із Володимиром Зеленським, а згодом — із президентом Сирії Ахмадом аш-Шараа. Після завершення саміту американський президент планує повернутися до Вашингтона.

    У Вашингтоні також наголошують, що окремою темою переговорів стане пошук шляхів завершення війни. Представник адміністрації США зазначив журналістам, що Дональд Трамп вважає необхідним активізувати дипломатичні зусилля, оскільки, на думку американської сторони, лінія фронту останніми місяцями суттєво не змінюється, а людські втрати залишаються надзвичайно високими. Саме тому президент США прагне обговорити із Зеленським можливі подальші кроки щодо припинення бойових дій.

    Водночас українська сторона наголошує, що будь-які дипломатичні ініціативи мають супроводжуватися посиленням обороноздатності держави. Саме тому питання Patriot сьогодні набуло особливої ваги. Росія останніми місяцями значно збільшила використання балістичних ракет під час масованих ударів по українських містах, а їх перехоплення потребує саме американських комплексів Patriot.

    Додатковим аргументом Києва стала ситуація із запасами ракет у країнах-партнерах. Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив передачу Україні чергової партії ракет для систем Patriot. Цей крок має посилити українську протиповітряну оборону на тлі регулярних комбінованих атак Росії.

    Разом із тим не всі союзники мають можливість і надалі збільшувати допомогу. Міністерка оборони Нідерландів заявила, що країна практично вичерпала свої можливості щодо подальших поставок військової допомоги Україні, зокрема й ракет для Patriot. За її словами, Амстердам уже передав усе, що міг виділити без шкоди для власної обороноздатності.

    Про дефіцит боєприпасів раніше говорили й українські військові експерти. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (“Флеш”) заявляв, що країна нині відчуває нестачу ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, держави, які самі межують із Росією, також змушені зберігати значні резерви для власної безпеки, тому питання передачі додаткових запасів залишається надзвичайно складним.

    Окремий політичний контекст додають і телефонні переговори, які Дональд Трамп провів кількома днями раніше. Американський президент поспілкувався як із Володимиром Зеленським, так і з Володимиром Путіним. За даними Білого дому та міжнародних агентств, після зустрічі із Зеленським у Туреччині Трамп може знову провести розмову з російським президентом, намагаючись просунути власні дипломатичні ініціативи щодо припинення війни.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить у непростих умовах для Альянсу. Однією з центральних тем зустрічі залишається подальша підтримка України, збільшення оборонних витрат країн-членів та виробництво сучасного озброєння. Для Києва ж головний результат переговорів вимірюватиметься не лише політичними деклараціями, а й конкретними рішеннями щодо постачання систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    Саме тому слова Зеленського про Patriot фактично визначили головний український пріоритет на нинішньому саміті НАТО. На тлі щоденних російських ударів по українських містах питання захисту цивільного населення та критичної інфраструктури залишається для Києва абсолютним пріоритетом. Українська влада розраховує, що переговори з президентом США дозволять пришвидшити ухвалення рішень щодо нових поставок, від яких безпосередньо залежить ефективність української протиповітряної оборони найближчими місяцями.

  • Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої сторони детально обговорили подальшу координацію дипломатичних зусиль для посилення міжнародного тиску на Росію, ситуацію на фронті, захист українського неба від російських атак та роль європейських партнерів у процесі досягнення справедливого миру. За словами українського президента, Київ і Париж домовилися максимально узгоджувати свої дії з іншими союзниками, оскільки лише спільна позиція демократичних держав здатна змусити Росію припинити агресію.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави зазначив, що розмова з французьким лідером відбулася на тлі активних дипломатичних консультацій між Україною та її партнерами, а також після серії міжнародних переговорів, присвячених пошуку шляхів завершення війни.

    За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон повністю володіє інформацією про поточну дипломатичну ситуацію та розуміє всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною і міжнародною коаліцією союзників.

    “Еммануель чітко знає всі деталі того, які зараз є дипломатичні перспективи”, – повідомив президент України.

    Однією з ключових тем переговорів стало посилення міжнародного політичного та санкційного тиску на Росію. Зеленський наголосив, що будь-які дипломатичні ініціативи, переговорні формати чи нові рішення щодо завершення війни мають бути ретельно підготовлені та погоджені між Україною й державами, які залишаються її головними партнерами.

    Президент підкреслив, що саме координація дій між Києвом, європейськими столицями, Сполученими Штатами та іншими союзниками є одним із ключових факторів, який дозволяє не лише зберігати міжнародну підтримку України, а й посилювати ізоляцію Росії на світовій арені.

    “Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – заявив Зеленський.

    За його словами, Україна прагне, щоб усі міжнародні рішення щодо війни ухвалювалися на основі єдиної позиції демократичних держав, адже саме це дозволяє створювати додатковий політичний, економічний та дипломатичний тиск на Кремль.

    Під час розмови президенти також окремо обговорили роль Європи у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни. Зеленський наголосив, що без участі європейських держав неможливо говорити про формування стабільної системи безпеки на континенті, адже саме Європа безпосередньо стикається з наслідками російської агресії.

    Український лідер підкреслив, що позиція Києва залишається незмінною: європейські країни повинні бути повноправними учасниками дипломатичних процесів, а їхній голос має враховуватися під час ухвалення будь-яких рішень щодо майбутнього України та безпеки всієї Європи.

    “Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення”, – наголосив Зеленський.

    Президент також поінформував Еммануеля Макрона про оперативну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська не припиняють інтенсивних бойових дій, а також продовжують масовані атаки на українські міста із застосуванням ракет різних типів, ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб.

    Зеленський зазначив, що російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру, житлові квартали, об’єкти енергетики та інші критично важливі об’єкти, через що питання зміцнення системи протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України.

    Саме тому значна частина переговорів була присвячена розвитку співпраці між Києвом і Парижем у сфері ППО.

    Президент наголосив, що українська сторона високо цінує підтримку Франції та розраховує на її подальшу участь у зміцненні захисту українського повітряного простору.

    За словами Зеленського, сторони обговорили можливості посилення обороноздатності України, зокрема шляхом розширення допомоги у сфері сучасних систем протиповітряної оборони, які залишаються одним із головних інструментів захисту мирного населення від російських повітряних атак.

    Останніми місяцями Росія значно збільшила інтенсивність комбінованих ударів по українській території, використовуючи одночасно крилаті та балістичні ракети, а також сотні ударних дронів. Саме тому питання забезпечення України сучасними засобами ППО регулярно стає центральною темою переговорів українського керівництва із західними союзниками.

    Франція від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш активних партнерів України в Європі. Париж надає Києву військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, бере участь у підготовці нових пакетів санкцій проти Росії та виступає за збереження міжнародної коаліції на підтримку України.

    Окремим напрямом французької допомоги є розвиток української системи протиповітряної оборони. Франція вже передавала Україні сучасні зенітні комплекси, ракети та інше обладнання, необхідне для захисту від російських повітряних ударів, а також бере участь у міжнародних ініціативах щодо посилення оборонних можливостей української армії.

    Водночас Париж послідовно підтримує збереження санкційного тиску на Росію та виступає за подальше посилення міжнародної ізоляції Кремля до моменту припинення агресії.

    Нагадаємо, у травні 2026 року Володимир Зеленський уже проводив переговори з Еммануелем Макроном, під час яких президенти обговорили зміцнення української протиповітряної оборони та можливості розвитку антибалістичного захисту України. Французька сторона тоді підтвердила готовність продовжувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Пізніше президенти знову контактували після завершення саміту країн “Групи семи”, який проходив 15–17 червня у французькому Евіан-ле-Бені. Однією з головних тем форуму стала подальша підтримка України, посилення санкцій проти Росії та координація міжнародних зусиль для досягнення справедливого миру.

    Під час саміту Зеленський також провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом. За її результатами Україна та Сполучені Штати розпочали консультації щодо ліцензійного виробництва окремих елементів систем протиповітряної оборони та ракет до них, що має посилити оборонну спроможність України та сприяти розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Нинішня розмова між Володимиром Зеленським та Еммануелем Макроном підтверджує, що Франція й надалі залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та дипломатії. Координація позицій між Києвом і Парижем напередодні нових міжнародних консультацій покликана зміцнити єдину позицію союзників щодо подальшої підтримки України, посилення тиску на Росію та створення умов для досягнення справедливого і тривалого миру в Європі.

  • “Це може зупинити війну”: Зеленський після удару РФ звернувся до США із закликом щодо Patriot

    “Це може зупинити війну”: Зеленський після удару РФ звернувся до США із закликом щодо Patriot

    Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії закликав Сполучені Штати ухвалити рішення щодо надання Україні ліцензій на виробництво ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. За словами глави держави, саме розвиток власного виробництва сучасних засобів протиповітряної оборони здатен суттєво посилити захист українського неба та допомогти зупинити російський ракетний терор. Про це президент повідомив у своєму зверненні після нічного обстрілу України.

    «І особливо важливо, щоб рухались до реалізації наші домовленості про виробництво антибалістики. Дуже розраховуємо і на рішення Сполучених Штатів щодо ліцензій на “Петріоти” та іншої спільної роботи. Це те, що може зупинити війну та подібні удари», — наголосив Зеленський. Президент підкреслив, що питання посилення протиповітряної оборони сьогодні є першочерговим і критично важливим для безпеки українських міст та цивільного населення.

    Глава держави повідомив, що в Києві триває ліквідація наслідків одного з наймасштабніших російських ударів за останній час. За його словами, пошкодження зафіксовано більш ніж на 20 локаціях столиці. Переважно під удар потрапили житлові будинки, однак руйнувань також зазнали станція швидкої медичної допомоги, науковий інститут, готель та підприємства. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики та комунальні служби.

    За словами президента, станом на час звернення відомо про 13 загиблих унаслідок атаки на Київ. Ще понад 90 людей отримали поранення. Крім столиці, постраждали й інші регіони України. На Харківщині поранень зазнали п’ятеро людей, серед яких дитина, ще двоє цивільних постраждали на Київщині внаслідок ударів по об’єктах цивільної інфраструктури.

    Президент також навів дані щодо масштабів нічної атаки. За його словами, Росія випустила по Україні понад 70 ракет різних типів, майже половина з яких були балістичними, а також майже 500 ударних безпілотників, включно з реактивними дронами типу Shahed. Основний удар був спрямований саме на Київ. Попри те, що українським силам ППО вдалося знищити значну частину повітряних цілей, повністю відбити атаку не вдалося, що призвело до численних руйнувань та жертв серед мирного населення.

    Зеленський наголосив, що розвиток власного виробництва сучасних систем протиракетної оборони є одним із ключових напрямків співпраці зі Сполученими Штатами. Йдеться насамперед про отримання американських ліцензій, які дозволять Україні налагодити виробництво високотехнологічних ракет PAC-3 для комплексів Patriot. Раніше президент неодноразово заявляв, що такий крок допоможе не лише забезпечити власні потреби держави у протиповітряній обороні, а й у перспективі зробить Україну одним із виробників сучасного озброєння для партнерів.

    Системи Patriot залишаються одним із найефективніших засобів боротьби з російськими балістичними ракетами. Саме вони неодноразово демонстрували здатність перехоплювати ракети типу «Іскандер-М» та інші складні цілі, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста. Водночас потреба у додаткових батареях Patriot та запасі ракет-перехоплювачів залишається однією з головних тем переговорів України із західними союзниками.

    Масований удар у ніч на 2 липня став одним із найпотужніших за останні місяці. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів та 496 безпілотників. Основним напрямком атаки був Київ, однак під ударами також опинилися Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська та Київська області. Українські військові повідомили про знищення більшості повітряних цілей, однак частина ракет і дронів досягла своїх цілей або спричинила руйнування внаслідок падіння уламків.

    Після атаки влада Києва повідомила, що 3 липня оголошено Днем жалоби за загиблими. У столиці тривають аварійно-рятувальні роботи, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим. Президент України вкотре наголосив, що зміцнення протиповітряної оборони, збільшення виробництва сучасного озброєння та розширення міжнародної військової співпраці залишаються ключовими умовами для захисту українських міст від подібних російських атак у майбутньому.