Daypolitico

Позначка: протиповітряна оборона

  • РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    РФ могла тимчасово зменшити удари для накопичення ракет — оцінка Естонії

    Інтенсивність російських повітряних ударів по території України могла тимчасово знизитися не через нестачу засобів ураження, а в межах свідомої тактики накопичення ресурсів для подальших масованих атак. Про це попередив очільник відділу оборонної готовності Міністерства оборони Естонії Герт Каю в коментарі для естонського мовника ERR, оцінюючи поточну динаміку російських ударів і можливі подальші сценарії їх розвитку.

    За його словами, дані оборонного відомства Естонії свідчать, що протягом минулого тижня Росія застосувала приблизно 900 безпілотників і 12 ракет для атак по Україні. Водночас, як зазначив Каю, це приблизно на 35% менше за кількістю дронів і на 84% менше за кількістю ракет у порівнянні з попередніми періодами. На перший погляд, така динаміка може виглядати як зниження інтенсивності бойових дій у повітрі, однак естонські військові аналітики розглядають її радше як можливу оперативну паузу.

    Каю наголосив, що подібні періоди зменшення активності вже спостерігалися раніше і нерідко передували новим хвилям масованих комбінованих атак. За його оцінкою, Росія може цілеспрямовано накопичувати ракети та дрони, щоб у подальшому одночасно застосувати велику кількість засобів повітряного нападу. Така тактика, за його словами, має на меті перевантажити українську систему протиповітряної оборони, ускладнивши перехоплення цілей і підвищивши ймовірність ураження критичної інфраструктури.

    Естонський представник звернув увагу, що сучасна російська стратегія повітряних ударів може бути гнучкою і залежати від темпів виробництва озброєнь, логістики, а також від оцінки ефективності української ППО. У цьому контексті навіть тимчасове зменшення інтенсивності ударів не обов’язково означає ослаблення можливостей РФ, а може бути елементом підготовки до більш концентрованого застосування сили в майбутньому.

    Окремо Каю прокоментував вплив українських далекобійних ударів по території Росії, зазначивши, що кампанія діпстрайків створює для Кремля складні дилеми у сфері оборони. За його словами, Росія змушена обирати, які об’єкти захищати в першу чергу, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не здатні забезпечити одночасне прикриття всіх стратегічно важливих напрямків. Це, як зазначає він, призводить до ситуації, коли частина інфраструктури залишається менш захищеною і потенційно вразливою до ураження.

    За оцінкою естонського оборонного відомства, така ситуація змушує російське керівництво розподіляти ресурси між фронтом, глибоким тилом і критичною інфраструктурою, що ускладнює загальну систему оборони. Водночас це створює додатковий тиск на російську військову логістику та змушує ухвалювати рішення про пріоритети захисту в умовах обмежених можливостей.

    У ширшому контексті експерти зазначають, що повітряна кампанія Росії проти України залишається динамічною і може змінюватися хвилеподібно — періоди зменшення активності часто змінюються різким зростанням інтенсивності атак. Це робить прогнозування подальших ударів складним, а ситуацію навколо української критичної інфраструктури — вразливою до різких ескалацій.

    На тлі цього українські сили продовжують зміцнювати систему протиповітряної оборони та розвивати засоби виявлення і знищення повітряних цілей, одночасно завдаючи ударів по військовій інфраструктурі Росії, що, за оцінками аналітиків, також впливає на розподіл російських ресурсів і темпи підготовки нових атак.

  • Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський заявив про, за його словами, «позитивні зрушення» у позиції президента США Дональда Трампа щодо ключових питань підтримки України, зокрема у сферах протиповітряної оборони, військової допомоги та санкцій проти Росії. Про це глава держави розповів під час спілкування з журналістами у Києві, коментуючи результати міжнародних переговорів на рівні саміту G7.

    За словами Зеленського, під час обговорень із лідерами «Великої сімки» Україна отримала чіткі сигнали підтримки щодо посилення систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що питання захисту українського неба залишається одним із ключових пріоритетів у співпраці з партнерами, оскільки Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру.

    Окрему увагу президент приділив темі можливого розширення оборонного виробництва, зокрема отримання Україною ліцензій на виготовлення ракет із використанням американських технологій. За його словами, вперше з боку США ця ініціатива була сприйнята позитивно, тоді як раніше Київ неодноразово порушував це питання без конкретного результату. Наразі тривають консультації між американською адміністрацією, оборонними компаніями та військовими структурами щодо можливості реалізації таких рішень.

    Зеленський підкреслив, що потенційна співпраця у сфері ракетного виробництва може мати стратегічне значення не лише для України, а й для ширшого кола партнерів, зокрема країн Європи та Близького Сходу. Йдеться про можливість масштабування оборонного виробництва та зміцнення спільної безпекової архітектури в умовах триваючої війни Росії проти України.

    Ще одним важливим елементом переговорів, за словами президента, стала санкційна політика щодо Російської Федерації. Він заявив, що отримав сигнал про можливе повернення до більш жорсткого санкційного тиску, що, на його думку, є критично важливим інструментом для обмеження фінансових можливостей Кремля вести війну. Зеленський назвав такі сигнали «хорошими» та такими, що можуть вплинути на стратегічні розрахунки російського керівництва.

    Окремо глава держави повідомив про очікуване збільшення обсягів військової допомоги Україні. За його словами, Трамп під час переговорів висловив позицію щодо необхідності посилення підтримки, аби продемонструвати Росії незмінність міжнародної коаліції на підтримку України та зменшити її мотивацію до продовження бойових дій.

    Зустріч Зеленського і Трампа відбулася на полях саміту G7 в Італії та стала першою їхньою особистою розмовою після повернення Дональда Трампа на посаду президента США. Основними темами діалогу були протиповітряна оборона, довгострокова військова підтримка України та можливі механізми розширення оборонної співпраці між країнами.

  • Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Дрони б’ють по Москві, а в Кремлі звітують про “високу ефективність ППО”

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков лише через добу після масштабної атаки безпілотників на російську столицю та Московський регіон виступив із публічним коментарем, у якому заявив, що система протиповітряної оборони РФ нібито продемонструвала «високу ефективність» і спрацювала «добре, незважаючи ні на що».

    Про це повідомляє російське агентство «Интерфакс», посилаючись на заяву представника російського керівництва. У своїх словах Дмитро Пєсков наголосив, що атаки безпілотників продовжуються, однак, за його версією, російські структури оборони та екстрені служби вживають усіх необхідних заходів для реагування на подібні інциденти, а також для ліквідації наслідків ударів. Він підкреслив, що, попри регулярні атаки, робота систем ППО, за оцінкою російської сторони, залишається «високорезультативною».

    Ці заяви пролунали на тлі подій ночі на 18 червня, коли, за даними української сторони та повідомленнями міжнародних спостерігачів, безпілотники змогли прорвати багаторівневу та глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони навколо Москви. У результаті атаки було уражено низку цілей у Московському регіоні, зокрема Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, де виникла масштабна пожежа, яку тривалий час не могли повністю локалізувати російські служби. Російські медіа назвали цей інцидент однією з найпотужніших атак на столичний регіон за останні роки, а також відзначали нетипову для такого рівня оборони глибину проникнення дронів.

    За даними українських офіційних джерел, ця атака стала частиною серії ударів по стратегічній інфраструктурі Росії, яка включає об’єкти паливно-енергетичного комплексу, що мають ключове значення для забезпечення військової логістики та внутрішнього постачання. Українська сторона також наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані удари російських військ по цивільній інфраструктурі українських міст, які тривають від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас у Росії офіційна риторика намагається підкреслити контроль над ситуацією та ефективність оборонних систем, попри появу численних відео та повідомлень про вибухи, пожежі та роботу екстрених служб у різних районах Московського регіону. Заява Пєскова фактично стала першим публічним коментарем Кремля після інциденту, що, за оцінками спостерігачів, може свідчити про прагнення російської влади мінімізувати політичний ефект від атаки та уникнути демонстрації вразливості столичної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що далекобійні удари по військових і стратегічних об’єктах на території Росії є частиною справедливої відповіді на дії держави-агресора. За його словами, такі операції спрямовані на зменшення можливостей РФ продовжувати масовані удари по Україні та демонструють, що війна дедалі частіше повертається на територію самої Росії, зокрема у ті регіони, які раніше вважалися відносно захищеними.

  • «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    «Ми будемо це виробляти»: Зеленський після зустрічі з Трампом оголосив про переговори щодо ліцензій на системи ППО

    Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту G7, який проходить у французькому місті Евіан-ле-Бен. Однією з ключових тем зустрічі стало посилення української протиповітряної оборони та можливість отримання ліцензій на виробництво сучасних антибалістичних систем і ракет в Україні.

    Про це глава держави повідомив журналістам після переговорів.

    За словами Зеленського, питання розвитку української системи ППО стало одним із центральних під час його розмови з американським лідером. Україна прагне не лише отримувати озброєння від партнерів, а й налагодити власне виробництво сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    «Ми говорили про це з президентом Трампом, і наші команди будуть працювати. Дай Бог, вдасться цього разу отримати ліцензії на виробництво відповідних антибалістичних систем і ракет», – заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що попит на сучасні системи ППО сьогодні значно перевищує можливості американського військово-промислового комплексу. Саме тому Україна зацікавлена у локалізації виробництва та отриманні технологій, які дозволять швидше нарощувати оборонні спроможності держави.

    Після зустрічі Зеленський опублікував фотографії переговорів у соціальних мережах, коротко прокоментувавши їх словами: «Завжди важливо координувати позиції».

    На оприлюднених кадрах, окрім президентів України та США, присутні державний секретар США Марко Рубіо та секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров.

    Зустріч відбулася на тлі чергової хвилі російських масованих атак по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Саме тому тема протиповітряної оборони стала однією з найважливіших для української делегації під час саміту «Великої сімки».

    Окрім двосторонніх переговорів із Трампом, Зеленський взяв участь у багатосторонніх зустрічах лідерів G7 та керівників європейських інституцій. За словами президента, Україна представила партнерам перелік першочергових потреб, необхідних для зміцнення обороноздатності країни та проходження наступного зимового періоду.

    Серед ключових пріоритетів Київ назвав збільшення поставок ракет до систем ППО, передачу ліцензій на виробництво відповідного озброєння, формування нового пакета підтримки на зиму та подальше посилення санкційного тиску на Росію.

    «Пріоритети чіткі: більше ракет ППО, ліцензії на виробництво, зимова підтримка та тиск на Росію. Важливо, щоб усе, про що домовилися, було реалізовано. Росія має зрозуміти, що її війна ніколи не стане нормою», – наголосив Зеленський.

    Президент України також подякував лідерам держав-партнерів за підтримку та участь у перемовинах. Зокрема, він висловив вдячність президенту Франції Еммануелю Макрону, прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру, прем’єр-міністерці Італії Джорджі Мелоні, прем’єр-міністру Канади Марку Карні, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу, президенту Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та прем’єр-міністерці Японії Санае Такайчі.

    Особливу увагу привернула реакція Дональда Трампа після переговорів із Зеленським. Президент США назвав зустріч «дуже хорошою» та вкотре заявив про необхідність завершення війни.

    За інформацією Reuters, американський лідер закликав Росію погодитися на мирну угоду та заявив, що готовий зробити все можливе для припинення бойових дій.

    «Росія має укласти угоду. Те, що там відбувається, – це божевілля», – сказав Трамп журналістам на саміті.

    Крім того, президент США повідомив про намір провести ще одну окрему зустріч із Зеленським для продовження обговорення безпекових питань та перспектив мирного врегулювання.

    Саміт G7 у Франції проходить на тлі активних дипломатичних зусиль щодо завершення війни в Україні. Напередодні Зеленський заявив, що пропонував провести тристоронню зустріч із президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним на полях саміту.

    За словами президента України, відповідний сигнал було передано російській стороні через дипломатичні та інші канали комунікації. Водночас Кремль не надав жодної офіційної відповіді на пропозицію.

    Українська сторона переконана, що Росія продовжує демонструвати небажання вести реальні переговори щодо завершення війни. Саме тому Київ наполягає на подальшому посиленні міжнародного тиску та зміцненні оборонних можливостей країни.

    Переговори Зеленського і Трампа стали однією з головних подій нинішнього саміту G7. Особливої ваги їм додає той факт, що вперше за тривалий час сторони публічно заговорили не лише про постачання озброєння, а й про можливість передачі Україні ліцензій та технологій для виробництва сучасних систем протиповітряної оборони.

    У разі досягнення відповідних домовленостей це може стати одним із найважливіших рішень у сфері військово-технічної співпраці між Україною та США від початку повномасштабної війни.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна продовжує відчувати гостру потребу в ракетах для систем протиповітряної оборони Patriot, однак постачання боєприпасів зі Сполучених Штатів не припиняються. Водночас Київ працює над довгостроковим рішенням, яке передбачає не лише закупівлю додаткових комплексів, а й можливість їхнього виробництва спільно з партнерами.

    Про це заявили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції в Києві.

    Питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на тлі постійних російських ракетних та дронових атак. Особливу роль у захисті українського неба відіграють американські системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Саме вони стали основним інструментом протидії російським ударам “Іскандерами”, “Кинджалами” та іншими видами високоточної зброї.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 залишаються критично важливими для оборони України. За його словами, попри значне навантаження на оборонну промисловість союзників та високу інтенсивність бойових дій, поставки ракет зі США тривають на постійній основі.

    Він назвав це позитивним сигналом для України та підтвердив, що американські перехоплювачі надходять регулярно.

    За словами Рютте, українська система ППО демонструє високу ефективність, але масштаби російських атак залишаються надзвичайно великими. Саме тому потреба в додаткових ракетах і комплексах залишається актуальною. Генсек НАТО зазначив, що союзники продовжують фінансувати програму PURL, через яку забезпечуються поставки ракет для української армії.

    Водночас він визнав, що тривалі військові конфлікти неминуче створюють ризики для наявних запасів озброєння. Саме тому країни НАТО вже працюють над збільшенням обсягів виробництва ракет і систем протиповітряної оборони, щоб підтримувати як власну безпеку, так і потреби України.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що проблема нестачі ракет PAC-3 існує вже певний час. За його словами, на початку повномасштабної війни та протягом наступних років Україна отримувала від партнерів необхідні обсяги таких боєприпасів. Однак ситуація почала змінюватися після загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Глава держави пояснив, що скорочення поставок не було пов’язане з нестачею коштів. Україна знаходила фінансування, проводила переговори та була готова купувати необхідні ракети. Проте навіть за наявності фінансового ресурсу обсяги постачань почали зменшуватися.

    За словами президента, це стосувалося не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, які стали більш затребуваними через нові міжнародні безпекові виклики. Частину дефіциту Україна змогла компенсувати завдяки розвитку власного виробництва безпілотників, засобів ураження та окремих елементів озброєння. Однак створити аналог ракети PAC-3 в короткі терміни наразі неможливо через складність технологій.

    Зеленський зазначив, що Україна була змушена шукати додаткові механізми забезпечення протиповітряної оборони. Зокрема, Київ укладав міжнародні угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також проводив як відкриті, так і непублічні переговори щодо отримання засобів для боротьби з балістичними ракетами.

    Окрему увагу президент приділив перспективі локалізації виробництва Patriot. За його словами, Україна вже тривалий час веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання відповідних ліцензій. Такі консультації відбувалися ще з попередньою американською адміністрацією і продовжуються нині.

    Глава держави наголосив, що Україна зацікавлена у створенні виробничих потужностей як на власній території, так і спільно з країнами НАТО. На його переконання, це дозволило б не лише зміцнити українську систему ППО, а й підвищити оборонні можливості всієї Європи.

    Президент також звернув увагу на те, що така ініціатива відповідає сучасному курсу США щодо посилення оборонної самостійності європейських союзників. Він підкреслив, що Європа має достатній технологічний та промисловий потенціал для виробництва сучасних систем захисту, а співпраця у сфері Patriot могла б стати одним із найбільш показових прикладів такого підходу.

    Заяви Зеленського та Рютте пролунали на тлі попереджень Повітряних сил ЗСУ про суттєве скорочення запасів ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово наголошували, що саме системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами, які дедалі частіше застосовуються під час атак по українських містах.

    Напередодні Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot. Водночас реалізація цих домовленостей поки що затримується через фінансові, технічні та юридичні процедури. Президент уже доручив прискорити роботу над контрактами та попередив відповідальних посадовців про персональну відповідальність за результат.

    Таким чином, попри наявний дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати допомогу від союзників і водночас намагається створити власні довгострокові механізми забезпечення протиповітряної оборони. У Києві розраховують, що поєднання міжнародної підтримки, нових закупівель та майбутнього спільного виробництва дозволить посилити захист українського неба від російських атак.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за підсумками якого доручив дипломатичному корпусу активізувати роботу із міжнародними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони держави. Головним пріоритетом визначено пошук додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет-перехоплювачів для захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських атак.

    Про це глава держави повідомив після наради, під час якої учасники обговорили ситуацію на фронті, забезпечення української армії боєприпасами, зміцнення бойових бригад та розвиток оборонних спроможностей держави.

    За словами президента, значна частина рішень, ухвалених у другій половині минулого року, вже дала відчутний результат для українських військових. Йдеться насамперед про пряме фінансування бригад, удосконалення системи комплектування особового складу та розширення можливостей для підготовки військовослужбовців.

    «Пряме фінансування додало бригадам реальних бойових спроможностей», – наголосив Зеленський.

    Окрему доповідь на засіданні представив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він поінформував про поточну ситуацію на фронті та стан виконання бойових завдань на основних напрямках.

    Президент підкреслив, що українські військові продовжують утримувати позиції, попри постійний тиск з боку російських окупаційних військ. За його словами, стійкість оборони має важливе значення не лише для військової ситуації, а й для міжнародних переговорних процесів та подальшої підтримки України союзниками.

    Однією з ключових тем засідання стало забезпечення армії артилерійськими боєприпасами калібру 155 мм. За словами Зеленського, учасники Ставки детально обговорили постачання далекобійних снарядів, можливості збільшення виробництва та залучення додаткового фінансування для забезпечення потреб Сил оборони.

    Окремий блок був присвячений питанням логістики та забезпечення військових підрозділів транспортом. Зокрема, обговорювалася реалізація рішень щодо постачання пікапів для бойових бригад, які активно використовуються на фронті для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання оперативних завдань.

    Водночас головною темою засідання залишалося посилення української системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що захист українських міст від російських ракетних та дронових атак залишається одним із найважливіших державних завдань.

    «Маємо знайти все необхідне для України», – заявив глава держави, коментуючи роботу дипломатичного корпусу.

    За словами Зеленського, українські дипломати отримали доручення активізувати переговори з міжнародними партнерами щодо отримання додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет до них.

    Питання посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення на тлі попереджень міжнародних експертів про можливе виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Зокрема, Financial Times повідомляла, що українська ППО змушена працювати в умовах постійних російських масованих атак, що створює значне навантаження на наявні запаси озброєння.

    Експерти зазначають, що додатковими факторами ризику залишаються нерівномірні темпи міжнародних поставок та складна ситуація із забезпеченням необхідної кількості боєприпасів для сучасних систем протиповітряної оборони.

    На цьому тлі Україна продовжує переговори з партнерами щодо отримання нових комплексів Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та інших засобів протиповітряної оборони. Окремий акцент робиться на антибалістичних системах, які здатні перехоплювати балістичні ракети, що регулярно використовує Росія під час атак на українські міста.

    Засідання Ставки відбулося на тлі активних бойових дій на сході України. За останніми даними Генерального штабу, російські війська продовжують штурмові дії на кількох напрямках, однак українські сили утримують оборону та завдають противнику значних втрат.

    Президент наголосив, що Україна має не лише зберігати стійкість на фронті, а й нарощувати власні оборонні можливості, одночасно працюючи з міжнародними партнерами над отриманням сучасного озброєння та фінансової підтримки.

    Таким чином, після чергового засідання Ставки головним завданням для української дипломатії стало посилення системи протиповітряної оборони. Саме захист неба, забезпечення армії боєприпасами та підтримка бойових бригад визначені серед ключових пріоритетів державної політики на найближчий період.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.