Daypolitico

Позначка: радіоелектронна боротьба

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    Україні варто вже зараз готувати окрему систему радіоелектронної боротьби проти російського супутникового угруповання «Рассвет», не чекаючи, доки Москва доведе систему до повноцінної роботи. Про це 20 вересня попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Бескрестнов заявив, що нинішні технічні проблеми Росії із супутниками не повинні створювати в Україні ілюзію, нібито проєкт провалився остаточно. На його думку, російські розробники продовжать доопрацьовувати апарати й системи їх виведення на робочі орбіти, а в разі успіху Москва потенційно отримає новий канал керування ударними дронами та ракетами.

    «Це буде величезна проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — так Бескрестнов охарактеризував можливий сценарій. Його слова цитують українські медіа та Interfax-Україна.

    Бескрестнов офіційно є позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Володимир Зеленський призначив його на цю посаду указом №621/2026 від 17 липня.

    Суть загрози полягає в тому, що «Рассвет» — це не просто окремі експериментальні апарати. Йдеться про російський проєкт низькоорбітального супутникового зв’язку компанії «Бюро 1440», який має створити власну мережу широкосмугового доступу до інтернету за принципом, схожим на Starlink.

    Сама компанія «Бюро 1440» повідомляє, що ще у 2023 році вивела на орбіту перші три експериментальні апарати місії Rassvet-1, у 2024-му — ще три супутники Rassvet-2. У березні 2026 року компанія перейшла до серійного етапу і запустила перші 16 апаратів нового покоління, а в липні повідомила про другий запуск серійної партії.

    Тобто попри проблеми окремих супутників Росія вже перейшла від кількох тестових апаратів до спроби створити повноцінне орбітальне угруповання.

    Не всі російські супутники дісталися потрібних орбіт

    Водночас саме тут у проєкту виникли серйозні труднощі.

    Незалежний Ukrainian Institute for Security and Cooperation, який аналізував орбітальні дані на початку вересня, встановив, що після двох виробничих запусків прогрес був нерівномірним. Станом на 6 вересня лише 13 із 32 запущених у 2026 році серійних супутників перебували в кластері приблизно на висоті 509–514 км. Жоден із 16 апаратів другої партії на той момент не піднявся вище приблизно 426 км.

    Ще детальніше ситуацію показують дані незалежного трекера azmth, який використовує інформацію CelesTrak. Станом на 14 вересня 13 супутників першої серійної партії перебували приблизно на висоті 508–513 км, два інші — значно нижче, на 350–370 км. Один апарат, RASSVET-3 №4, ще 6 червня зійшов з орбіти та згорів у атмосфері.

    Факт втрати одного із супутників підтверджувала й сама компанія «Бюро 1440». У червні вона повідомляла російському «Коммерсанту», що один із 16 серійних апаратів було втрачено, а решта продовжують перебувати на низькій навколоземній орбіті.

    Другий запуск також пройшов неідеально. За даними Russian Space Web, частина апаратів почала підіймати орбіту, але багато з них залишалися на висотах близько 300–330 км, де атмосферне гальмування значно сильніше. До кінця серпня окремі супутники вже припинили помітний набір висоти, а два апарати опускалися нижче 300 км.

    Саме ці невдачі й могли створити враження, що російський аналог Starlink опинився у глухому куті. Бескрестнов із цим не погоджується.

    Він наголошує, що Росія має власну космічну промисловість, ракети-носії та можливість продовжувати запускати нові партії апаратів. На його думку, Москва може доопрацювати двигуни супутників або змінити спосіб їх виведення на орбіту.

    Радник президента навіть припустив, що в майбутньому один запуск важкої ракети «Ангара» теоретично може доставити значну частину угруповання одразу. Це його оцінка, а не оголошений Росією план конкретного запуску.

    Чому супутники можуть бути небезпечними саме для війни

    У цивільному варіанті «Рассвет» позиціонується як система широкосмугового супутникового інтернету. Однак технологія низькоорбітального зв’язку має очевидне військове застосування.

    Ключова перевага полягає у можливості підтримувати зв’язок із рухомими платформами далеко за межами традиційної радіолінії.

    Якщо ударний дрон керується лише наземним каналом, цей зв’язок обмежений дальністю, рельєфом, потужністю передавачів і протидією РЕБ. Супутниковий канал потенційно дозволяє підтримувати двосторонню передачу даних на значно більшій відстані.

    Саме цього побоюється Флеш. За його оцінкою, після створення достатньо щільного угруповання Росія може використовувати його для передачі телеметрії та команд на далекобійні безпілотники або окремі види ракет.

    Це не означає, що така можливість уже існує. Нинішня кількість і стан супутників не забезпечують суцільного безперервного покриття території України.

    За оцінкою Бескрестнова, яку він озвучував ще навесні, для стабільного цілодобового зв’язку потрібні щонайменше 200–250 супутників. На той момент Росія планувала розгорнути близько 300 апаратів протягом найближчих років, а пізніше — збільшити систему приблизно до тисячі.

    Незалежні оцінки також показують, що нинішнє угруповання ще далеке від повноцінного аналога Starlink. Аналіз орбітального розгортання свідчить, що Росія зараз перебуває лише на ранній стадії створення системи.

    Але Москва вже витрачає на проєкт великі гроші

    Проєкт має суттєве державне фінансування.

    За даними, які наводила Meduza з посиланням на російський «Коммерсант», російська програма передбачає близько 102 млрд рублів державних коштів і ще приблизно 329 млрд рублів інвестицій самої компанії. До кінця 2030 року планувалося мати 292 супутники, а загальна кількість запланованих запусків могла сягнути 383 апаратів.

    Це означає, що нинішні технічні проблеми не обов’язково зупинять програму.

    Навпаки, компанія офіційно продовжує називати запуски 2026 року переходом від експериментальної стадії до побудови повноцінного сервісу.

    Крім того, сама супутникова мережа має міжнародну частотну реєстрацію. База Міжнародного союзу електрозв’язку містить заявки Росії на негеостаціонарні мережі RASSVET, RASSVET-2 та RASSVET-3.

    Україна вже намагається діяти через міжнародні механізми

    Наприкінці серпня українська сторона повідомляла про звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку щодо російської супутникової системи.

    За даними українських медіа, Київ вимагає не допустити використання російської мережі над територією України, зокрема через виключення української території із зони її обслуговування.

    Однак дипломатичне або регуляторне обмеження — лише одна частина проблеми.

    Флеш вважає, що Україні необхідно паралельно створювати технічний засіб протидії.

    Його головний заклик зараз полягає в тому, щоб не чекати моменту, коли «Рассвет» стане реальною бойовою системою.

    За словами Бескрестнова, Україна вже мала схожу проблему з mesh-мережами — децентралізованими мережами зв’язку, які російські сили використовують для передачі даних між пристроями. Він стверджує, що ще рік тому питання створення ефективної РЕБ-протидії таким системам недооцінювали, а тепер доводиться наздоганяти.

    Саме такого сценарію він боїться і щодо «Рассвета».

    Потрібно буде захищати не фронт, а критичну інфраструктуру

    Бескрестнов звернув увагу ще на одну важливу деталь: система протидії може знадобитися не лише безпосередньо на фронті.

    На його думку, якщо російські ударні безпілотники отримають супутниковий зв’язок, Україна повинна буде створити РЕБ-захист навколо основних об’єктів критичної інфраструктури.

    Це означає енергетичні об’єкти, великі промислові підприємства, військові вузли, логістичні центри та інші потенційні цілі далекобійних атак.

    Флеш одразу попереджає, що така система не буде ані дешевою, ані швидкою в розробці.

    І саме тому він закликає починати роботу зараз, поки російське угруповання ще не досягло необхідної чисельності.

    Раніше Nenka.info вже писала про спроби Росії розвивати альтернативні канали управління далекобійними безпілотниками та про дедалі складніші системи зв’язку, які застосовуються у Shahed. Для України це означає, що класичної боротьби лише з навігацією або окремими частотами дедалі частіше буде недостатньо.

    Головна проблема «Рассвета» для України полягає не в тому, що система вже готова до бойового використання. Навпаки — на сьогодні її орбітальна частина має очевидні технічні проблеми, а кількість супутників недостатня для постійного покриття.

    Але саме це, за логікою Бескрестнова, і створює вікно можливостей.

    Якщо Україна почне будувати протидію тоді, коли сотні російських супутників уже працюватимуть на орбіті, може бути пізно.

    «Я не мовчу. Я буквально кричу про загрозу», — резюмував радник президента.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    Українська воєнна розвідка повідомила про успішне знищення російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Мурманськ-БН” у тимчасово окупованому Криму. Цей комплекс вважається одним із найдорожчих та найпотужніших засобів РЕБ у російській армії й здатний здійснювати радіорозвідку та придушувати сигнали на відстані до 5 тисяч кілометрів.

    Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією української розвідки, операцію провели в ніч із 26 на 27 липня. Бійці Департаменту безпілотних систем ГУР вистежили російський комплекс поблизу мису Фіолент у тимчасово окупованому Криму, після чого завдали по ньому точного удару безпілотниками.

    У ГУР зазначили, що внаслідок атаки було знищено станцію комплексу радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Опубліковані розвідкою кадри фіксують момент ураження цілі та подальшу пожежу.

    Комплекс “Мурманськ-БН” належить до берегових систем радіоелектронної боротьби та призначений для ведення радіорозвідки, перехоплення сигналів і придушення короткохвильового радіозв’язку. За заявленими характеристиками, він здатний працювати на відстані до 5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найпотужніших засобів РЕБ, які перебувають на озброєнні російської армії.

    Такі системи використовуються для порушення роботи засобів зв’язку противника, збору розвідувальної інформації та підтримки військових операцій. Втрата подібного комплексу може суттєво вплинути на можливості російських військ із ведення радіоелектронної боротьби на окремих напрямках.

    У Головному управлінні розвідки не уточнили, чи були під час операції уражені інші російські військові об’єкти, однак наголосили на успішному виконанні бойового завдання підрозділами безпілотних систем.

    Останнім часом українські сили регулярно завдають ударів по військовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Однією з головних цілей стають системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів, а також логістичні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Нагадаємо, нещодавно українські військові знищили у тимчасово окупованому Криму пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітного ракетного комплексу С-400. Удар було завдано безпосередньо по бойовій позиції комплексу.

    Крім того, раніше стало відомо, що українська оборонна компанія MAC HUB спільно з ГУР працює над створенням стратегії протидії російському “тіньовому флоту”. Для цього планується використовувати модернізовані морські безпілотники Katran, які мають допомагати виявляти та затримувати судна, що перевозять підсанкційні вантажі.

  • “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.

    За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.

    “Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.

    Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.

    На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.

    “Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.

    Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.

    Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.

    Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.

  • Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Російська армія відновила використання спеціалізованих комплексів радіоелектронної боротьби, призначених для придушення роботи супутникової мережі Starlink, яка відіграє критично важливу роль у забезпеченні зв’язку українських військових на фронті. Водночас Сили оборони України вже завдали ударів по двох таких системах на тимчасово окупованих територіях, що може суттєво обмежити можливості російських військ впливати на супутниковий зв’язок.

    Про це 16 червня повідомив відомий український фахівець із військового зв’язку, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, більш відомий за позивним «Флеш».

    За його словами, російська система отримала назву «Волна Купол Гарант» і виробляється підприємством «Русский купол», розташованим в окупованому Сімферополі. Основне призначення комплексу — створення перешкод для супутників Starlink, через які українські військові передають дані, координують бойові операції та забезпечують стійкий зв’язок навіть у районах активних бойових дій.

    Бескрестнов пояснив, що принцип роботи комплексу досить простий, але водночас ефективний. Система складається з кількох мобільних платформ із супутниковими антенами, які спрямовуються безпосередньо на супутники Starlink під час їхнього проходження над певною територією. Антени створюють потужні перешкоди у частотному діапазоні, який використовує мережа SpaceX для передачі сигналу між супутниками та наземними терміналами.

    За словами експерта, Starlink працює у діапазоні частот 14–14,5 ГГц. Цей спектр поділений на кілька окремих каналів. Російські інженери фактично розмістили окремі передавачі для кожного з них, що дозволяє комплексно блокувати роботу супутника на певній ділянці. В результаті супутник перестає отримувати сигнали від наземних терміналів, а користувачі в зоні дії можуть втратити доступ до зв’язку або зіткнутися із серйозним погіршенням якості передачі даних.

    Бескрестнов зазначив, що один такий комплекс потенційно здатен впливати на роботу Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Саме тому подібні системи становлять серйозну загрозу для сучасних цифрових засобів управління військами.

    Відомо, що комплекс складається із шести причепів, на кожному з яких розміщено по дві антени. Загалом система використовує 12 антен, які зовні нагадують великі білі овальні конструкції. Усередині кожної знаходиться супутникова антена із механізмом автоматичного наведення на ціль. За потреби обладнання може працювати як на причепах, так і бути змонтованим на стаціонарних платформах.

    Попри технологічність комплексу, українські військові вже навчилися виявляти такі цілі. За словами Сергія Бескрестнова, лише протягом останніх днів військовослужбовці 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe успішно уразили дві системи «Волна Купол Гарант» на півдні тимчасово окупованих територій України.

    Відео одного з ударів раніше було опубліковане підрозділом у соціальних мережах. На кадрах зафіксовано момент виявлення комплексу та його подальше знищення ударним дроном.

    Експерти зазначають, що боротьба між Starlink та російськими системами РЕБ триває фактично з початку повномасштабного вторгнення. У 2022–2023 роках російська армія активно намагалася знайти способи придушення супутникового зв’язку, однак компанія SpaceX регулярно оновлювала програмне забезпечення своїх систем, ускладнюючи роботу російських комплексів.

    Перші підтверджені випадки ефективного придушення окремих каналів Starlink були зафіксовані у 2024 році. Тоді українські військові також оперативно виявили і знищили відповідні засоби РЕБ. Після цього масштабного застосування таких систем практично не спостерігалося до нинішнього року.

    На думку аналітиків, повернення «Волна Купол Гарант» може свідчити про те, що Росія намагається знайти нові способи боротьби з українською перевагою у сфері цифрового управління військами та безпілотних технологій. Starlink залишається одним із ключових елементів системи зв’язку української армії, забезпечуючи передачу даних між штабами, підрозділами, операторами дронів та системами розвідки.

    Цікаво, що повідомлення про відновлення роботи комплексів РЕБ з’явилося на тлі проблем Росії з розвитком власних супутникових мереж. Нещодавно профільний ресурс RussianSpaceWeb повідомив, що один із супутників проєкту «Рассвет», який російська сторона розглядала як майбутній аналог Starlink, згорів в атмосфері Землі після запуску навесні 2026 року. Проєкт мав стати частиною російської супутникової системи широкосмугового інтернету, однак його перспективи наразі залишаються невизначеними.

    Фахівці наголошують, що боротьба між засобами зв’язку та системами радіоелектронної боротьби стала однією з найважливіших складових сучасної війни. Від стабільності цифрових каналів зв’язку дедалі більше залежить ефективність розвідки, наведення високоточної зброї, координація дій підрозділів та робота безпілотників.

    Саме тому знищення нових російських систем придушення Starlink може мати значення не лише для окремих ділянок фронту, а й для загальної стійкості української системи управління військами в умовах інтенсивних бойових дій.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У російському Ростові-на-Дону, за даними OSINT-аналітиків, було уражено об’єкт, який пов’язують із оборонно-промисловим комплексом РФ, зокрема з розробкою та виробництвом радіоелектронного обладнання. Йдеться про науково-технічний центр «Радар», а саме його виробничу філію, де після інциденту, за повідомленнями відкритих джерел, спалахнула масштабна пожежа.

     

  • Масований удар по Криму: СБУ вивела з ладу кораблі, авіацію та ППО РФ — експерти говорять про серйозні наслідки для Чорноморського флоту

    Масований удар по Криму: СБУ вивела з ладу кораблі, авіацію та ППО РФ — експерти говорять про серйозні наслідки для Чорноморського флоту

    Служба безпеки України провела одну з наймасштабніших спецоперацій проти російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. У результаті ударів було уражено одразу кілька ключових об’єктів Чорноморського флоту РФ, авіацію та системи протиповітряної оборони, що може суттєво вплинути на військові можливості Росії у Чорному морі.

    За даними джерел, операцію виконали підрозділи «Альфа» із застосуванням безпілотників. Основними цілями стали військово-морська база у Севастополі та аеродром «Бельбек» — один із ключових авіаційних вузлів російських сил у Криму.

    Унаслідок ударів було уражено одразу три військові кораблі, серед яких великі десантні кораблі «Ямал» та «Фільченков», а також розвідувальний корабель «Іван Хурс». Ці судна відіграють важливу роль у забезпеченні російських військ — як у логістиці, так і в координації бойових дій.

    Зокрема, десантні кораблі цього класу раніше розглядалися як інструмент для потенційних десантних операцій на узбережжі України. Наразі вони активно використовуються для перевезення боєкомплекту, техніки та особового складу між Кримом і південними окупованими територіями. Їхнє ураження, за оцінками експертів, безпосередньо впливає на логістичні можливості російського угруповання.

    Не менш важливою ціллю став корабель «Іван Хурс» — один із ключових елементів системи радіоелектронної розвідки Росії. Це судно призначене для збору розвідданих, координації дій флоту та авіації, а також моніторингу повітряного простору. Його виведення з ладу може значно послабити здатність російських військ реагувати на повітряні загрози та координувати операції.

    Крім морських цілей, під удар потрапила і авіаційна складова. Зокрема, повідомляється про ураження винищувача МіГ-31 на аеродромі «Бельбек». У разі певної модифікації цей літак може бути носієм гіперзвукових ракет «Кинджал», що робить його стратегічно важливим для російських ударів по Україні.

    Також було уражено технічну інфраструктуру самого аеродрому, що може ускладнити обслуговування авіації та її оперативне використання. Аеродром «Бельбек» є ключовою військовою базою, де розміщуються винищувальні підрозділи, що забезпечують контроль над повітряним простором півострова.

    Окремий напрям ударів — системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Зокрема, підтверджено ураження штабу радіотехнічної розвідки, навчального центру та радіолокаційної станції «Мис-М1». Саме ці об’єкти забезпечують виявлення повітряних цілей і координацію оборони, тому їхнє знищення створює «вікна» для подальших ударів.

    Аналітики наголошують, що важливість цієї операції полягає не лише в кількості уражених цілей, а й у їхній системності. Удар було завдано одночасно по флоту, авіації та ППО — трьох ключових елементах оборони Криму. Це свідчить про спробу комплексно послабити військову присутність Росії на півострові.

    Експерти також звертають увагу на економічний аспект. Уражені об’єкти оцінюються у десятки мільйонів доларів, а їхнє відновлення потребуватиме значного часу та ресурсів. У умовах санкцій і обмежень це створює додатковий тиск на російський військово-промисловий комплекс.

    Окремо прогнозуються кадрові наслідки. На думку військових аналітиків, подібні втрати можуть призвести до змін у командуванні Чорноморського флоту або навіть на рівні військових округів. У російській військовій системі такі провали часто завершуються відставками або дисциплінарними рішеннями.

    Важливо й те, що операція вкотре демонструє зміну характеру війни. Українські сили дедалі активніше працюють по тилових об’єктах противника, завдаючи ударів не лише по фронту, а й по логістиці, управлінню та інфраструктурі. Це дозволяє поступово знижувати бойові можливості Росії без необхідності масштабних наземних операцій.

    Атака на Крим стала не просто локальним епізодом, а частиною ширшої стратегії виснаження. Ураження кораблів, авіації та систем ППО одночасно свідчить про високий рівень координації та планування операції.

    У підсумку ця спецоперація може мати довгострокові наслідки для ситуації в Чорному морі. Вона ускладнює логістику російських військ, знижує ефективність їхньої розвідки та послаблює систему оборони, відкриваючи нові можливості для подальших ударів.

  • РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    РФ атакувала радника Міноборони «Флеша»: будинок зруйновано після удару дроном, є поранення

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», заявив про спробу його вбивства внаслідок атаки російського безпілотника. За його словами, вночі в будинок, де він перебував, влучив керований реактивний дрон типу «Шахед», унаслідок чого житло було зруйноване, а сам він отримав травми.

    Про інцидент повідомив сам Сергій Бескрестнов у соціальних мережах. Він зазначив, що атака сталася раптово, а удар безпілотника припав безпосередньо на будівлю.

    «Сьогодні вночі росіяни спробували мене вбити. Керований реактивний “Шахед” врізався у стіну мого будинку. Будинку в мене більше немає», — написав Бескрестнов.

    За його словами, під час удару він перебував у будинку і зазнав поранень, однак зміг вижити. Деталі щодо характеру травм наразі не уточнюються. Водночас він наголосив, що дивом залишився живий після прямого влучання дрона.

    Сергій Бескрестнов є відомим в Україні експертом у сфері безпілотних технологій і радіоелектронної боротьби. Він активно аналізує російські атаки дронами та публічно коментує особливості їх застосування. Його діяльність часто пов’язана з оцінкою технічних характеристик ударних БпЛА, зокрема дронів-камікадзе типу «Шахед», які Росія регулярно використовує для атак по території України.

    За відкритими даними, дрони цього типу застосовуються для ураження як інфраструктури, так і житлових об’єктів. Вони можуть долати значні відстані та використовуються як інструмент масованих атак, особливо в нічний час. Українська сторона неодноразово заявляла про модернізацію цих безпілотників, зокрема покращення їхньої навігації та точності.

    Інцидент із Бескрестновим може свідчити про цілеспрямовані спроби ураження не лише об’єктів інфраструктури, а й конкретних осіб, пов’язаних із сектором оборони. Водночас офіційні органи наразі не робили окремих заяв щодо цієї події, а інформація базується на повідомленні самого постраждалого.

    На тлі останніх атак Росії по українських містах застосування дронів-камікадзе залишається однією з ключових загроз. Сили протиповітряної оборони регулярно збивають значну частину таких безпілотників, однак окремі з них досягають цілей і завдають руйнувань.

    У випадку з Бескрестновим удар призвів до повного знищення житлового будинку. Масштаби пошкоджень підтверджують високу руйнівну силу безпілотника, навіть попри його відносно невеликі розміри порівняно з ракетами.

    Сам радник після інциденту заявив, що продовжить свою діяльність, попри атаку. Його реакція свідчить про намір і надалі працювати у сфері аналізу дронових загроз і протидії їм.

    Наразі невідомо, чи розслідується цей випадок як окремий епізод цілеспрямованої атаки. Також не уточнюється, чи були інші постраждалі внаслідок удару.

    Таким чином, нічна атака на радника Міноборони стала ще одним прикладом використання Росією безпілотників для ударів по Україні. Попри отримані травми та втрату житла, Сергій Бескрестнов вижив, а обставини інциденту потребують подальшого з’ясування.