Daypolitico

Позначка: радіоелектронна боротьба

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Українські ударні дрони встановили рекорд дальності польоту

    Українські ударні дрони встановили рекорд дальності польоту

    Українські ударні дрони вже здатні долітати на відстань до 35 кілометрів, а рекордні польоти сягають 40 кілометрів. Про це в ефірі телеканалу «Ми — Україна» повідомив командир підрозділу TERRA у складі 3 армійського корпусу Микола Волохов із позивним «Абдулла».

    За його словами, українські безпілотники дедалі частіше залітають у глибокий тил противника, де російські військові не очікують загрози. Він зазначив, що ворог зазвичай розраховує на дальність польоту українських дронів у межах 10–15 кілометрів, однак підготовлені екіпажі здатні значно перевищувати ці показники.

    Командир підкреслив, що ефективність таких операцій забезпечується індивідуальним налаштуванням дронів під конкретний день виконання бойового завдання. За його словами, безпілотники не використовуються за універсальною схемою, а збираються та конфігуруються з урахуванням умов конкретної місії.

    Він пояснив, що для цього застосовуються різні компоненти, які дозволяють обирати оптимальний передавач радіосигналу, камеру та загальну комплектацію. Саме така гнучкість дає змогу адаптувати дрони до змін у тактиці ворога та протидіяти засобам радіоелектронної боротьби.

    «Абдулла» також розповів про успішний удар по групі російських операторів безпілотників, здійснений за допомогою модифікованого дрона, підготовленого спеціально під конкретний день. За його словами, операція була успішною навіть попри те, що російські військові використовували мобільні засоби радіоелектронної боротьби.

    Командир зазначив, що пріоритетними цілями підрозділу є жива сила противника, артилерія, яка веде вогонь по українських передових позиціях, а також оператори ворожих дронів. За його словами, знищення таких груп має критичне значення, оскільки без них противник втрачає можливість застосовувати безпілотники проти українських військових.

    Він наголосив, що ураження позицій ворожих дроністів безпосередньо впливає на збереження життя українських бійців, адже зменшує кількість атак по передових позиціях і знижує загальний рівень загрози з повітря.

  • Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Розширення можливостей БПЛА РФ посилює загрозу для української інфраструктури

    Росія продовжує нарощувати дальність застосування безпілотних літальних апаратів, що дедалі чіткіше демонструє нагальну потребу України у традиційних системах протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналітичному огляді Інституту вивчення війни.

    Аналітики звернули увагу на відео російського підрозділу «Рубікон», оприлюднене 29 грудня. На ньому зафіксовані атаки безпілотниками по українських повітряних цілях у глибокому тилу. Зокрема, російські дрони намагалися уразити гелікоптер Мі-24 у Полтавській області, приблизно за 50 кілометрів від державного кордону з Росією, а також транспортний літак Ан-26 на території міжнародного аеропорту Миколаєва, що розташований за 60 кілометрів від окупованої Кінбурнської коси.

    Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

    У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

    Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

    Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

    На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

  • Тактичний прорив ППО: український РЕБ вивів з ладу точність ракет “Кинджал”

    Тактичний прорив ППО: український РЕБ вивів з ладу точність ракет “Кинджал”

    За повідомленнями низки українських та іноземних медіа, українські підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) розробили й випробували методику, яка дозволяє збивати приціл російських протикорабельних та аеробалістичних ракет типу “Кинджал” без прямого вогневого перехоплення. Йдеться не про фізичне знищення ракети в польоті, а про втручання в її систему навігації, через що бойова частина відхиляється від запланованої траєкторії та не влучає у ціль.

    Офіційних коментарів від Міністерства оборони України або розробників відповідних систем у відкритому доступі станом на зараз немає, тож інформація залишається на рівні повідомлень джерел і аналітичних публікацій.

    За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

    Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

    У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

    Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

    Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

    Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

    Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

    Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

    Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

    Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

    Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

    • частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

    • росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

    • досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

    Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

    Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

  • У районах прольоту “Шахедів” можуть тимчасово вимикати мобільний зв’язок: навіщо це потрібно

    У районах прольоту “Шахедів” можуть тимчасово вимикати мобільний зв’язок: навіщо це потрібно

    В Україні розглядають можливість тимчасового відключення мобільного зв’язку у тих регіонах, через які проходять безпілотники типу “Шахед”. Про це розповів військовий ЗСУ, спеціаліст із радіоелектронної боротьби на позивний “Флеш”. Ініціатива є частиною комплексних заходів із протидії атакам дронів та посилення безпеки цивільного населення.

    За словами військового, ідея полягає у тимчасовій зупинці передачі даних у конкретних зонах, де зафіксовано проліт ворожих дронів-камікадзе. Такий крок ускладнює дії ворога, позбавляючи його можливості використовувати мобільну інфраструктуру для навігації чи коригування атак.

    Це стосується не всієї території країни, а лише окремих ділянок, через які проходять дрони. Військові запевняють, що такі заходи будуть короткочасними та точковими, з урахуванням мінімізації дискомфорту для цивільних.

    Так, жителі окремих регіонів можуть тимчасово втратити мобільний зв’язок у моменти, коли у повітрі — загроза атак. Водночас фахівці працюють над технічними рішеннями, які дозволять зробити такі обмеження максимально короткими та локалізованими. Йдеться саме про захист, а не про ускладнення життя мирним громадянам.

    Відключення мобільного сигналу — частина ширшої системи радіоелектронної боротьби, яку активно застосовують для протидії дронам. Ця система дозволяє блокувати зв’язок, перешкоджати навігації, створювати “мертві зони” для керування безпілотниками.

    Нагадаємо, за інформацією Defence Express, Росія модернізувала дрони “Шахед”, оснастивши їх новою бойовою частиною вагою до 90 кг. Вона поєднує одразу кілька типів ураження: кумулятивну, термобаричну, уламкову та проникаючу дію. Це робить дрони значно небезпечнішими для об’єктів критичної інфраструктури та житлових будівель.

    Попри тимчасові незручності для користувачів мобільного зв’язку, обмеження сигналу у критичних зонах може врятувати життя та зменшити ефективність ударів противника. Військові запевняють, що всі заходи реалізуються з урахуванням безпеки населення й намагаються досягти максимальної точності у зонуванні та термінах таких відключень.