Daypolitico

Позначка: Радослав Сікорський

  • Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський Лев XIV може стати моральним авторитетом і посередником у складному українсько-польському діалозі щодо історичних суперечностей. Таку думку висловив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, коментуючи загострення відносин між Києвом і Варшавою та пошук шляхів до відновлення довіри між двома державами. Його заява пролунала на тлі дипломатичних зусиль обох країн щодо деескалації конфлікту, пов’язаного з питаннями історичної пам’яті.

    В ефірі спільного проєкту «Український фокус. Ранок» Шлінчак зазначив, що нині практично не бачить іншої постаті, яка могла б виступити модератором настільки чутливої дискусії.

    «Я собі думав, хто може стати модератором такої зустрічі чи, принаймні, людиною, яка може повпливати на те, щоб ці пристрасті трошки вляглися. І в мене іншої людини, ніж Папа Римський, не виникало», — сказав експерт.

    На його переконання, новий понтифік Лев XIV міг би звернутися до спадщини святого Івана Павла ІІ, який свого часу закликав українців і поляків будувати майбутнє на взаємному прощенні та партнерстві.

    Шлінчак нагадав, що саме Іван Павло ІІ багато років тому сформулював принцип, який став основою польсько-українського примирення: «Пробачаємо і просимо пробачення». На думку експерта, саме до цієї ідеї сторонам варто повернутися сьогодні.

    «Хто може виступити іншим моральним авторитетом, модератором цієї дискусії, я поки що не бачу», — наголосив він.

    Окремо політолог прокоментував пропозицію колишнього президента Польщі Олександра Квасневського очолити українсько-польську групу з питань історичної пам’яті. За словами Шлінчака, ця кандидатура має логічне підґрунтя, адже саме Квасневський був одним із ключових учасників історичного процесу українсько-польського примирення на початку 2000-х.

    Експерт нагадав про спільну декларацію президентів Леоніда Кучми та Олександра Квасневського, ухвалену у 2003 році.

    «Я дуже добре пам’ятаю, як ця декларація готувалася. Під час її підготовки було поламано дуже багато списів. Навколо кожної із команд були як голоси за налагодження стосунків, так і ті, хто виступав за їх загострення», — зазначив Шлінчак.

    Водночас він звернув увагу, що нині важливо оцінити, наскільки Квасневський зберігає політичний авторитет у сучасній Польщі.

    «З українського боку, я так розумію, ця кандидатура не викликає заперечень. Але наскільки зараз Олександр Квасневський є авторитетом для польських політиків — це питання вже до польської сторони», — додав він.

    Заяви експерта пролунали на тлі помітного загострення українсько-польських відносин, яке виникло після низки рішень та взаємних заяв щодо історичних питань. У червні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення спричинило гостру політичну дискусію у Варшаві та Києві.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, своєю чергою, закликав не допустити руйнування стратегічного партнерства між двома країнами. Він публічно звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести «пряму і чесну розмову», наголосивши, що конфлікт між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Москви, а не двох союзників.

    3 липня міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський провели переговори у Варшаві, після яких українська сторона передала так званий «антикризовий пакет». Він передбачає відновлення системного політичного діалогу, консультації між істориками та активніше залучення церков до процесу примирення.

    Новий крок до деескалації був зроблений і під час саміту НАТО в Анкарі. Президенти Володимир Зеленський та Кароль Навроцький вперше після початку дипломатичної кризи провели особисту зустріч. Польський президент після переговорів заявив, що, попри історичні розбіжності, Україна та Польща мають зберігати діалог, адже їх об’єднує спільна загроза — Росія. Водночас він визнав, що історичні питання залишаються невирішеними.

    Аналітики зазначають, що нинішня напруженість стала одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польського партнерства за останні роки. Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах, а Варшава є одним із головних центрів підтримки українських біженців та транзиту міжнародної допомоги.

    Саме тому, на думку Шлінчака, пошук морального авторитета, здатного допомогти сторонам повернутися до конструктивного діалогу, набуває особливого значення. Він вважає, що Папа Лев XIV як глава Католицької церкви та постать із глобальним моральним авторитетом може стати тією людиною, яка допоможе Києву й Варшаві знайти спільну мову без взаємних ультиматумів і політичної ескалації.

  • Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що отримав від української сторони низку позитивних сигналів щодо готовності до діалогу навколо складних історичних питань, однак наголосив, що для реальної деескалації напруженості очікує першого офіційного кроку саме від Києва. За його словами, нинішні суперечки не повинні перекреслити стратегічне партнерство між двома країнами, проте їх неможливо ігнорувати, адже вони викликають сильний суспільний резонанс у Польщі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    Виступаючи перед журналістами, Дональд Туск зазначив, що останніми днями мав контакти як із чинними представниками української влади, так і з колишніми українськими високопосадовцями. За його словами, ці звернення свідчать про те, що в Україні також усвідомлюють важливість збереження конструктивних відносин із Польщею та необхідність не допустити подальшого загострення ситуації.

    Особливу увагу глава польського уряду приділив листу третього президента України Віктора Ющенка. За словами Туска, звернення українського політика було дуже особистим і щирим. Ющенко закликав польську сторону спільно працювати над болючими сторінками спільної історії, не дозволяючи їм стати головною перепоною для майбутньої співпраці між двома державами.

    Прем’єр Польщі переказав зміст листа, зазначивши, що експрезидент України закликав зробити все можливе, аби історичні конфлікти не визначали майбутнє українсько-польських відносин. На думку Туска, це звернення стало одним із найбільш змістовних сигналів, які він отримав останнім часом із Києва.

    “Колишній президент України звернувся до мене з дуже щирим закликом, щоб ми спробували спільно попрацювати над цим минулим і постаралися зробити так, щоб минуле не визначало майбутнє. Бо якщо минуле буде керувати нами, то майбутнє не буде простим”, – сказав польський прем’єр.

    Разом із тим Туск наголосив, що самих позитивних сигналів недостатньо. Він переконаний, що нинішня ситуація вимагає конкретних політичних рішень та чітких заяв з боку української влади. Насамперед, за його словами, Варшава очікує реакції Києва на резонансне рішення президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви на честь героїв Української повстанської армії.

    Прем’єр Польщі назвав це рішення невдалим і таким, що викликало серйозне занепокоєння серед польського суспільства. Саме тому, на його думку, зараз важливо отримати від української сторони чітке пояснення або крок, який засвідчить готовність до врегулювання ситуації.

    “Ми очікуємо від України першого кроку після цього невдалого рішення президента Зеленського. Було б добре почути дуже чіткий сигнал із боку Києва. Вони намагаються, але ми все ж хотіли б почути це чітко й упевнено”, – заявив Туск.

    Польський прем’єр підкреслив, що не ставить під сумнів стратегічний характер відносин між Польщею та Україною. За його словами, Варшава й надалі підтримуватиме український народ у боротьбі проти російської агресії, однак це не означає, що складні історичні питання можна відкладати на невизначений час.

    Туск зазначив, що польське суспільство дуже чутливо сприймає тематику Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА. Саме тому будь-які рішення української влади, які можуть бути інтерпретовані як героїзація історичних постатей, пов’язаних із цими подіями, викликають гостру реакцію в Польщі.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі помітного загострення українсько-польських відносин через історичну тематику. Останніми тижнями польські політики дедалі частіше наголошують, що питання історичної пам’яті має стати одним із ключових елементів подальшого політичного діалогу між двома країнами.

    Попри це, офіційний Київ продовжує демонструвати готовність до пошуку компромісів. 3 липня під час візиту до Варшави міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. Центральною темою зустрічі стало саме зниження напруги у двосторонніх відносинах.

    Українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, який передбачає регулярні консультації між дипломатичними відомствами, активізацію роботи спільної групи істориків, проведення нових експертних зустрічей та розширення діалогу між представниками релігійних громад обох країн.

    Окремо Київ підтвердив готовність продовжити співпрацю щодо проведення ексгумацій та пошукових робіт на території України. Саме це питання тривалий час залишалося одним із найбільш чутливих у польсько-українському діалозі. Українська влада заявила, що й надалі готова видавати необхідні дозволи для проведення відповідних досліджень.

    Водночас у Польщі продовжують лунати дедалі жорсткіші заяви щодо української євроінтеграції. Напередодні лідер найбільшої опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив, що його політична сила у разі повернення до влади блокуватиме вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не перегляне своє ставлення до діяльності ОУН та УПА.

    Ще одним резонансним епізодом стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Польський лідер пояснив цей крок незгодою з рішенням про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв УПА та заявив, що Польща не може погодитися з будь-якими проявами, які, на її думку, пов’язані з героїзацією осіб або організацій, відповідальних за злочини проти польського населення.

    Попри складний політичний фон, польський уряд наголошує, що підтримка України у війні проти Росії залишається незмінною. Польща від початку повномасштабного вторгнення є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову техніку, гуманітарну допомогу, фінансову підтримку та прийнявши мільйони українських біженців.

    Експерти зазначають, що нинішнє загострення відносин значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами у Польщі, де тема історичної пам’яті традиційно має вагоме значення. Водночас як у Варшаві, так і в Києві усвідомлюють, що стратегічне партнерство між двома державами залишається критично важливим для безпеки всього східного флангу Європи та подальшої підтримки України у війні проти Росії.

    Саме тому, попри жорсткі заяви та політичні суперечки, обидві сторони продовжують дипломатичні контакти й шукають механізми, які дозволять не допустити переростання історичних дискусій у повномасштабну політичну кризу. У найближчі тижні саме результати цих переговорів можуть визначити, чи вдасться Києву та Варшаві повернути двосторонні відносини до конструктивного русла, зберігши при цьому стратегічне партнерство, яке стало одним із ключових факторів підтримки України після початку повномасштабної війни.

  • Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Лідер найбільшої польської опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Ярослав Качинський закликав не допустити вступу України до Європейського Союзу, доки Київ, на його думку, не перегляне державну політику щодо історичної пам’яті. Політик заявив, що Україна має повністю відмовитися від “культу Степана Бандери”, припинити вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також змінити підхід до оцінки подій Волинської трагедії. Він наголосив, що саме це стане ключовою умовою підтримки європейської інтеграції України з боку його політичної сили.

    Про це повідомляє польський телеканал Polsat News, який отримав текст листа, адресованого членам партії “Право і справедливість”.

    У своєму зверненні Качинський окреслив позицію PiS щодо майбутнього переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом і заявив, що у разі повернення його партії до влади Польща використовуватиме всі політичні та дипломатичні інструменти, аби заблокувати членство України в ЄС до виконання висунутих вимог.

    За словами політика, питання історичної пам’яті для Польщі є не менш важливим, ніж питання безпеки чи економічної співпраці.

    “Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відкине курс, обраний сьогодні. Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн і, більше того, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації”, – йдеться у зверненні.

    Качинський стверджує, що нинішня політика української влади щодо історичних постатей та визвольного руху суперечить європейським цінностям і не може залишатися поза увагою держав-членів Європейського Союзу.

    Він також звернувся до своїх однопартійців із закликом уже зараз активно протидіяти політиці чинного уряду Дональда Туска, який підтримує європейську інтеграцію України та виступає за продовження переговорів про її вступ до ЄС.

    На думку лідера PiS, польська опозиція повинна використати всі можливі парламентські, політичні та міжнародні механізми, щоб не допустити, як він висловився, “інтеграції України з Європейським Союзом на привілейованих умовах”.

    У листі політик окремо наголосив, що історична пам’ять є питанням національної безпеки Польщі.

    Він заявив, що польська держава не може погодитися із прославленням осіб та організацій, яких у Польщі вважають відповідальними за масові вбивства польського населення під час Другої світової війни.

    “Жодна суверенна держава не може навіть у найменшій мірі миритися з геноцидними діями проти власної нації”, – зазначив Качинський.

    Значну частину свого звернення він присвятив темі фінансової підтримки України.

    Політик заявив, що після початку повномасштабного російського вторгнення Польща понесла значні економічні витрати, підтримуючи Україну як у військовій, так і в гуманітарній сферах.

    За словами Качинського, польські громадяни фактично фінансують значну частину функціонування української держави.

    “Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави”, – заявив він.

    При цьому Качинський висловив обурення через рішення про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв Української повстанської армії.

    Він назвав такий крок неприпустимим з огляду на польську оцінку історичних подій на Волині та у Східній Галичині.

    За словами політика, Польща не може погодитися з тим, що підрозділ української армії, який отримує підтримку від західних союзників, носить назву, пов’язану з особами, яких польська сторона вважає причетними до злочинів проти польського населення.

    Подібні заяви Качинський робить не вперше.

    Ще раніше він пропонував, щоб Польща почала блокувати відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС саме через суперечки навколо історичної пам’яті та найменування українських військових підрозділів.

    Партія “Право і справедливість” традиційно займає більш жорстку позицію щодо історичних аспектів українсько-польських відносин, ніж нинішній уряд Дональда Туска.

    Водночас після початку повномасштабної війни саме уряд PiS був одним із головних міжнародних союзників України.

    За час перебування цієї політичної сили при владі Польща передала Україні значні обсяги військової техніки, стала одним із ключових логістичних центрів постачання західного озброєння та прийняла мільйони українських громадян, які рятувалися від війни.

    Нинішній уряд Дональда Туска загалом продовжує курс на підтримку України, однак останнім часом між Києвом і Варшавою періодично виникають суперечки навколо історичних тем.

    Однією з найчутливіших залишається питання Волинської трагедії 1943–1944 років.

    У Польщі ці події офіційно трактують як геноцид польського населення, тоді як в Україні наголошують на необхідності спільного історичного діалогу та комплексного вивчення трагічних сторінок минулого.

    Попри ці розбіжності, останніми тижнями сторони активізували дипломатичні контакти з метою зниження напруженості.

    3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави провів переговори з главою польської дипломатії Радославом Сікорським.

    Після зустрічі український міністр повідомив, що Київ запропонував пакет антикризових заходів, покликаних зменшити напругу навколо історичних питань.

    Йдеться про регулярні консультації між дипломатами, проведення зустрічей українських і польських істориків, розширення міжурядового діалогу, а також залучення представників церков до процесу примирення.

    Україна також підтвердила готовність продовжувати видачу дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт щодо жертв Волинської трагедії, що тривалий час залишалося одним із ключових питань у двосторонніх відносинах.

    На тлі цих дипломатичних зусиль заяви Качинського можуть ускладнити політичну дискусію навколо європейської інтеграції України.

    Попри те, що наразі “Право і справедливість” перебуває в опозиції, ця політична сила залишається однією з найбільших у Польщі й має значний вплив на суспільні настрої.

    Питання історичної пам’яті традиційно посідає важливе місце у політичному порядку денному PiS і регулярно використовується під час виборчих кампаній.

    Водночас офіційна позиція нинішнього польського уряду полягає у підтримці членства України в Європейському Союзі за умови виконання всіх необхідних критеріїв та проведення реформ, передбачених переговорним процесом.

    Останні заяви Ярослава Качинського свідчать, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин і можуть стати важливим елементом внутрішньополітичної боротьби у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів.

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    “Ініціатива більше не у Росії” — Сікорський

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що динаміка повномасштабної війни Росії проти України суттєво змінилася, і стратегічна ініціатива більше не належить Москві. Таку оцінку він озвучив у коментарі для CBS News, який також був процитований низкою ЗМІ. За словами польського дипломата, розвиток подій на фронті свідчить про поступове виснаження російських можливостей для ведення масштабних наступальних операцій і про зміну балансу сил у тривалій війні.

    Сікорський наголосив, що ключовим фактором таких змін став український опір, який не лише зірвав початкові стратегічні плани Росії, а й поступово змусив її перейти до переважно оборонно-наступальної моделі дій із локальними спробами просування на окремих ділянках фронту. На його думку, цей процес триває вже достатньо довго, щоб можна було говорити про зміну фази війни, а не лише про тимчасові коливання на полі бою.

    Окремо міністр підкреслив, що Україна змогла досягти значних результатів на морському напрямку, зокрема в Чорному морі. За його словами, російська сторона фактично втратила можливість вільно діяти в цьому регіоні, що суттєво вплинуло на логістику, постачання та загальну військову стратегію Москви. Він звернув увагу на те, що контроль або обмеження свободи дій у морському просторі є критично важливим елементом сучасної війни, і в цьому компоненті Україна, за оцінками низки експертів, досягла відчутної переваги.

    Говорячи про повітряну складову, Сікорський зазначив, що Росія, попри регулярні ракетні та дронові атаки, не змогла встановити панування в небі над Україною. Українська система протиповітряної оборони, посилена міжнародною підтримкою, не дозволяє російській авіації діяти вільно над територією України. Це, за його словами, суттєво обмежує оперативні можливості російських сил і впливає на загальну структуру бойових дій, змушуючи РФ покладатися переважно на дистанційні удари.

    На суходолі ситуація, за оцінкою польського міністра, характеризується як позиційна та виснажлива. Лінія фронту в багатьох районах залишається відносно стабільною, а спроби прориву не приносять стратегічного результату жодній зі сторін. У цьому контексті Сікорський підкреслив, що сучасна війна в Україні набуває рис війни на виснаження, де вирішальними стають ресурси, технології, артилерійська перевага та здатність утримувати довготривалу інтенсивність бойових дій.

    Водночас він звернув увагу на те, що українські сили, за оцінками аналітиків, змогли посилити контроль над ключовими логістичними маршрутами, які забезпечують російські угруповання на окупованих територіях. Зокрема, йдеться про ділянки, що з’єднують Донбас із Кримом, де ускладнення постачання має прямий вплив на боєздатність російських військ. Такі дії, за словами Сікорського, є прикладом поступового перехоплення тактичної ініціативи на окремих напрямках.

    Міністр також наголосив, що війни рідко розвиваються лінійно і проходять через різні етапи інтенсивності, коли ініціатива переходить від однієї сторони до іншої. На його думку, нинішній етап можна охарактеризувати як завершення періоду, коли Росія мала відносну перевагу в наступальних діях. «Але схоже, що фаза, коли ініціатива належала Росії, закінчилася», — підкреслив він, коментуючи загальну динаміку конфлікту.

    Оцінки польського дипломата частково корелюють із позиціями інших європейських та міжнародних експертів. Зокрема, раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що здатність України завдавати ударів на великі відстані суттєво ускладнює для Росії захист критичної інфраструктури, оскільки наявні системи протиповітряної оборони не дозволяють прикрити всі об’єкти одночасно. Це змушує російське командування розосереджувати ресурси та підвищує вразливість тилових районів.

    Також у міжнародному інформаційному просторі з’являлися повідомлення про політичні оцінки війни з боку Сполучених Штатів. Зокрема, тодішній президент США Дональд Трамп у приватних розмовах, за даними ЗМІ, висловлював думку, що Україна має діяти більш рішуче у протистоянні з Росією, а також відзначав зміни в характері бойових дій. Крім того, за інформацією Financial Times, він позитивно оцінював останні військові успіхи Києва.

    На тлі цих заяв війна Росії проти України Russia-Ukraine War продовжує залишатися одним із ключових глобальних конфліктів, що визначає безпекову архітектуру Європи. Експерти зазначають, що навіть часткова зміна ініціативи на фронті може мати довгострокові наслідки для політичних переговорів, міжнародної підтримки та стратегічного планування обох сторін.

    Таким чином, заява Сікорського додає ще один важливий елемент до загальної дискусії про етапи війни, підкреслюючи, що конфлікт входить у нову фазу, де ключову роль відіграють виснаження ресурсів, технологічна перевага та здатність сторін утримувати довготривалу військову й економічну стійкість

  • Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що не виключає можливості провокацій з боку Російської Федерації проти однієї з країн НАТО, зокрема сценаріїв із так званими операціями «під чужим прапором», які можуть бути використані Кремлем для створення приводу до подальшої ескалації або політичного тиску на Альянс.

    Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу CBS News.

    Під час розмови журналіст поставив запитання щодо ймовірності того, що Росія в найближчі два роки може спробувати перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону у разі нападу на одну з країн-членів НАТО. У відповідь польський міністр зазначив, що наразі Росія не має достатнього військового потенціалу для успішного прямого нападу на Альянс, доки Україна продовжує чинити опір повномасштабній агресії.

    Водночас Сікорський звернув увагу на риторику російського керівництва, зокрема заяви Володимира Путіна, який нещодавно стверджував, що Росія нібито реагуватиме у разі нападу на її територію з боку інших держав. На думку глави польської дипломатії, подібні заяви можуть бути елементом інформаційного тиску та потенційним прикриттям для провокаційних дій.

    Сікорський припустив, що Росія може вдатися до інсценованих інцидентів як на власній території, так і поблизу кордонів держав НАТО, щоб сформувати інформаційний або політичний привід для подальших агресивних дій проти Альянсу. Він наголосив, що союзники повинні чітко усвідомлювати такі ризики та демонструвати Кремлю, що подібні сценарії не залишаться непоміченими і не дадуть очікуваного ефекту.

    Окремо міністр згадав про Сувалкський коридор, який у військово-стратегічних оцінках вважається одним із найбільш уразливих напрямків східного флангу НАТО, оскільки він з’єднує Польщу та країни Балтії. Саме цей регіон неодноразово називали потенційною точкою напруження у разі загострення відносин між Росією та Альянсом.

    Водночас Сікорський підкреслив, що Польща значно посилила власний оборонний потенціал. За його словами, країна нині витрачає на оборону 4,8% свого ВВП, що є одним із найвищих показників серед країн НАТО у відносному вимірі. Польська армія, за його словами, активно модернізується та отримує сучасне озброєння, включно з винищувачами F-16 і F-35, танками Abrams та реактивними системами залпового вогню HIMARS, що суттєво підвищує обороноздатність держави.

    Попри це, глава МЗС визнав, що країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, залишаються більш вразливими до потенційних загроз з боку Росії, враховуючи їх географічне розташування та обмежені стратегічні ресурси. Він наголосив, що саме ці держави часто перебувають у центрі уваги російської політичної та військової риторики.

    Сікорський також прокоментував реалізацію польської оборонної ініціативи «Східний щит», яка передбачає масштабне посилення прикордонної інфраструктури, укріплення кордонів та розширення системи оборонних споруд на східному напрямку. За його словами, ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на підвищення готовності Польщі до будь-яких можливих сценаріїв розвитку ситуації в регіоні.

    Він додав, що досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну показав, що наміри Кремля на ранніх етапах часто недооцінювалися міжнародною спільнотою, що призвело до серйозних наслідків. Саме тому, на його думку, країни НАТО повинні уважно стежити за будь-якими ознаками нарощування військової активності Росії та діяти на випередження.

    Раніше західні медіа повідомляли про можливу підготовку Росією гібридних провокацій на східному фланзі НАТО з метою перевірки єдності Альянсу та його готовності реагувати на кризові ситуації. Сам Сікорський також раніше заявляв про ризик інсценованих провокацій, які можуть бути використані Москвою для виправдання подальшої ескалації напруженості у відносинах із Заходом.

  • Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордним показником 54,8%, що стало найвищим результатом за весь час проведення подібних соціологічних вимірювань. За даними опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Onet, рівень довіри до нього зріс одразу на 8,4 відсоткового пункта за один місяць, що аналітики називають одним із найрізкіших стрибків у політичних рейтингах останніх років у Польщі.

    Соціологічні дані свідчать, що 23,8% респондентів висловили до президента “однозначну довіру”, тоді як ще 31% заявили, що “скоріше довіряють” йому. Водночас 39,3% опитаних висловили недовіру, а 8,8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Попри значну частку критично налаштованих громадян, загальний баланс підтримки виявився позитивним і забезпечив Навроцькому перше місце серед усіх політиків, включених до дослідження.

    Поточний результат польського президента перевищив попередній рекорд, який належав лідеру партії “Польща-2050” Шимон Головня, котрий на піку своєї популярності мав 54,4% довіри. Таким чином, Навроцький встановив нову планку суспільної підтримки в межах польських політичних рейтингів, фактично оновивши історичний максимум цього показника.

    Соціологи та політичні оглядачі звертають увагу, що настільки різке зростання рейтингу може бути пов’язане з низкою політичних рішень і публічних заяв президента у попередні тижні. Зокрема, у польському інформаційному просторі активно обговорюється його рішення щодо відкликання державної відзнаки — ордену Білого орла — врученого президенту України Володимир Зеленський. Хоча офіційно причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та рейтингами не підтверджений, збіг у часі між ухваленням рішення та проведенням опитування (19–21 червня) дозволяє припускати вплив політичного контексту на зміну суспільних настроїв.

    Друге місце в рейтингу довіри посів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський із результатом 42,6%. Його позиція залишилася відносно стабільною, оскільки зміни у порівнянні з попереднім місяцем становлять лише мінус 0,1 відсоткового пункта. Третю сходинку рейтингу зайняв прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% опитаних громадян. Попри помірне зростання довіри на 1,5 пункта, рівень недовіри до нього залишається високим і становить 57,6%.

    Далі у списку розташувався спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36% довіри, за ним — експрем’єр від опозиційної партії “Право і справедливість” Матеуш Моравецький із 35,3%. Обидва політики утримують середні позиції рейтингу, демонструючи відносну стабільність підтримки без різких коливань.

    Водночас помітні зміни зафіксовані у показниках окремих політиків. Мер Варшави Рафал Тшасковський втратив 5,6 відсоткового пункта довіри, опустившись до 32,5%. Такий спад аналітики пов’язують із внутрішніми політичними суперечками та резонансними подіями у міському управлінні, які активно обговорювалися у польських медіа.

    Подібну негативну динаміку показав і один із лідерів ультраправої “Конфедерації” Кшиштоф Босак, рейтинг якого знизився на 5,1 пункта до 29,9%. Натомість інший представник цього політичного спектра Гжегож Браун навпаки продемонстрував суттєве зростання довіри — плюс 7,3 пункта, до рівня 23,7%, що стало одним із найбільш помітних позитивних змін у нижній частині рейтингу.

    У цілому опитування IBRiS фіксує доволі високу динаміку суспільних настроїв у Польщі, де рейтинги провідних політиків змінюються під впливом як внутрішньополітичних подій, так і міжнародного контексту. Результати дослідження також демонструють збереження високого рівня поляризації суспільства, оскільки практично кожен із лідерів рейтингу має значну частку як прихильників, так і критиків.

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно втрутився у гучну дискусію навколо можливого позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Польський дипломат нагадав, що серед кавалерів цієї відзнаки досі залишається колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, якого в Європі давно критикують за багаторічну співпрацю з Кремлем та особисту близькість до російського диктатора Володимира Путіна.

    Свою заяву Сікорський оприлюднив у соціальній мережі X на тлі політичної дискусії, яка триває у Польщі після рішення президента України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Саме цей крок викликав різку реакцію частини польського політикуму та став причиною нової хвилі суперечок між Києвом і Варшавою.

    Глава польської дипломатії заявив, що сподівається на виважене рішення керівництва Польщі щодо цього питання.

    «Сподіваюся, що після рішень капітули та президента Кароля Навроцького не буде так, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере від Путіна гроші, буде й надалі кавалером ордена Білого Орла, а той, хто бореться з Путіним, буде його позбавлений», — наголосив Сікорський.

    Заява міністра стала одним із найгучніших коментарів польської влади щодо конфлікту, який останніми тижнями розгорнувся навколо історичної пам’яті та українсько-польських відносин.

    Причиною суперечки став указ президента Володимира Зеленського від 26 травня 2026 року про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Рішення викликало критику серед польських консервативних і правих політиків, які традиційно негативно ставляться до діяльності Української повстанської армії через події Волинської трагедії.

    Особливо жорстко відреагував президент Польщі Кароль Навроцький, який заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Саме ці заяви стали поштовхом до масштабної політичної дискусії як у Польщі, так і в Україні.

    На цьому тлі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зайняв значно стриманішу позицію. Він неодноразово закликав Варшаву та Київ уникати емоційних рішень і наголошував, що конфлікти навколо історичних питань можуть бути використані Росією для послаблення союзницьких відносин між двома країнами.

    8 червня Туск звернувся безпосередньо до Володимира Зеленського та Кароля Навроцького із закликом провести відкритий і чесний діалог. Польський прем’єр підкреслив, що конфронтація між Києвом та Варшавою відповідає насамперед інтересам Кремля.

    Сікорський фактично підтримав цю лінію, нагадавши про постать Герхарда Шредера. Колишній канцлер Німеччини очолював уряд ФРН у 1998–2005 роках, однак після завершення політичної кар’єри став одним із найвідоміших західних політиків, пов’язаних із російськими державними енергетичними компаніями.

    Після відставки Шредер працював у структурах «Газпрому», входив до керівних органів російських енергетичних проєктів, зокрема «Північного потоку», та підтримував особисті дружні стосунки з Володимиром Путіним. Після анексії Криму у 2014 році він продовжив співпрацю з російськими компаніями, а після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зазнав різкої критики з боку німецьких та європейських політиків.

    На думку багатьох експертів, саме приклад Шредера став для Сікорського аргументом у дискусії про критерії присудження та збереження державних нагород.

    Орден Білого Орла є найвищою державною нагородою Польщі та однією з найстаріших відзнак Європи. Його вручають за видатні заслуги перед польською державою та народом. Серед кавалерів ордена є президенти, монархи, державні діячі та міжнародні лідери. Володимир Зеленський отримав цю нагороду як один із символів польсько-українського партнерства після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішню суперечку, значна частина польського політикуму виступає за збереження стратегічного партнерства з Україною. Спікер Сейму Влодзімеж Чажастий раніше заявляв, що інтереси Польщі вимагають підтримки добрих відносин із Києвом навіть за наявності історичних суперечностей.

    Політичні оглядачі зазначають, що питання УПА залишається одним із найчутливіших у польсько-українських відносинах. Водночас нинішня дискусія відбувається на тлі війни Росії проти України, коли Варшава залишається одним із ключових союзників Києва в Європі.

    Саме тому слова Радослава Сікорського про те, що не можна ставити в один ряд людину, яка веде боротьбу проти російської агресії, та політика, якого звинувачують у багаторічній співпраці з Кремлем, уже стали однією з найобговорюваніших політичних заяв дня в Польщі.

  • Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща очікує, що Україна перегляне або “виправить” рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Збройних сил України почесного найменування «імені Героїв УПА». Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи указ президента України Володимира Зеленського, повідомляє Polsat News.

    Під час зустрічі з мешканцями Тарногруду у Люблінському воєводстві Сікорський заявив, що вважає це рішення помилковим і таким, що зачіпає історичну чутливість Польщі.

    За його словами, між Україною та Польщею тривають закулісні переговори щодо ситуації, і Варшава сподівається, що українська сторона знайде спосіб змінити або скоригувати відповідний указ.

    «Я очікую, що українська сторона врахує наші чутливі моменти. Вони асоціюють УПА з опором проти радянської влади, тоді як ми асоціюємо її з Волинню», — зазначив глава польського МЗС.

    Він додав, що історичні питання є складними, і не всі постаті та символи можуть однаково сприйматися різними країнами, навіть попри спільні політичні інтереси. Водночас Сікорський наголосив, що не можна дозволити, аби російська пропаганда використовувала історичні суперечності для розколу між Києвом і Варшавою.

    «Польща має право бути розчарованою та вимагати виправлення, але не може допустити, щоб російський наратив розділив наші країни. Бо тоді програють і Україна, і Польща», — сказав він.

    Тим часом віце-прем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що цього тижня планує обговорити ситуацію з українським міністром оборони Михайлом Федоровим. За його словами, це буде лише одна з кількох тем розмови, однак питання викликає особливу увагу польської сторони.

    Водночас Косиняк-Камиш виступив проти радикальних політичних кроків, зокрема ідеї позбавлення Зеленського польської державної нагороди, зазначивши, що подібні ініціативи можуть лише загострити антиукраїнські настрої всередині Польщі.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський у свою чергу розкритикував політичні спроби ескалації конфлікту, назвавши частину рішень «медійними трюками» та наголосивши на необхідності зваженого підходу з урахуванням геополітичної ситуації.

    Нагадаємо, 26 травня президент України підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА», що викликало негативну реакцію частини польського політикуму через різне трактування історичних подій, зокрема пов’язаних із Волинською трагедією.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що рішення України викликає занепокоєння у Варшаві, а президент Польщі Кароль Навроцький ініціював обговорення можливого перегляду державних нагород, присуджених українському лідеру.