Позначка: Радослав Сікорський

У Європейському Союзі загострилися внутрішні розбіжності щодо можливого призначення єдиного спеціального переговірника для контактів із Росією, оскільки частина держав-членів вважає таку ініціативу необхідною для збереження впливу ЄС у можливих майбутніх мирних процесах, тоді як інші переконані, що прямий діалог із Кремлем несе ризики легітимізації російської політики та послаблення санкційного тиску.

Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела та обговорення напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

За даними видання, дискусія виникла на тлі невизначеності міжнародної ролі Європейського Союзу у потенційних переговорах щодо завершення війни Росії проти України, а також через побоювання частини урядів, що ЄС може опинитися осторонь ключових рішень, якщо не сформує єдину переговорну позицію. Прихильники ідеї зазначають, що у разі зменшення активності США як посередника Європа повинна мати власного уповноваженого представника, який міг би вести комунікацію з Москвою та координувати позицію всередині блоку.

Водночас група країн, які займають найбільш жорстку позицію щодо Росії, виступає категорично проти такого кроку. На їхню думку, будь-який офіційний переговорник може бути використаний Кремлем як інструмент політичної маніпуляції, спрямований на розкол ЄС та поступове послаблення санкційного режиму. Вони також вважають, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до реальних переговорів про припинення війни, а тому сама ідея спеціального посланця є передчасною.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що Європа не повинна створювати ситуацію, у якій Україна може сприймати союзників як сторону, що чинить тиск для компромісів із Росією. Подібні позиції озвучили також представники країн Балтії, які застерігають, що Кремль може використати переговорний формат для затягування процесу та досягнення політичних поступок без реального припинення агресії. Скептичну позицію займає і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, яка послідовно виступає за збереження жорсткого підходу до Москви та уникнення будь-яких кроків, що можуть бути інтерпретовані як нормалізація відносин.

Попри це, інша частина держав-членів ЄС наполягає, що відсутність єдиного європейського представника послаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Євросоюз має бути готовим до сценарію, за якого мирні переговори або попередні консультації щодо завершення війни можуть відбуватися без активної участі США, і в такому випадку Європа ризикує втратити можливість впливати на ключові рішення. Саме тому, на їхню думку, необхідно вже зараз визначити особу, яка могла б виступати від імені ЄС у контактах із Росією, навіть якщо ці контакти залишатимуться обмеженими та контрольованими.

За інформацією Politico, у кулуарах уже обговорюється низка потенційних кандидатур. Серед них називають президента Європейської ради Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба, колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Кожен із цих потенційних кандидатів має різний політичний досвід і підхід до відносин із Росією, що додатково ускладнює досягнення компромісу між країнами ЄС.

Александер Стубб, якого часто згадують серед можливих претендентів, публічно підтвердив, що теоретично готовий розглянути таку роль, однак наголосив, що прийме її лише у разі офіційного звернення лідерів ЄС і за умови чітко визначеного мандата, а також після досягнення стабільного припинення вогню в Україні.

Очікується, що питання можливого переговірника, а також загальна стратегія ЄС щодо майбутніх контактів із Росією, стане однією з центральних тем неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка відбудеться найближчими днями. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підсвітити внутрішні розбіжності всередині блоку, які вже проявляються у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокового бачення відносин із Москвою.

На цьому тлі Україна продовжує наполягати на тому, що будь-які майбутні переговори щодо завершення війни мають відбуватися лише за її безпосередньої участі та за участі європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що Європа повинна мати “сильний голос” у мирному процесі, оскільки результати війни безпосередньо впливають на безпеку всього континенту та майбутню архітектуру європейської безпеки.