Позначка: ракетний удар

  • «Обов’язково відповімо»: Зеленський зробив жорстку заяву після кривавого удару РФ по Печенігах

    «Обов’язково відповімо»: Зеленський зробив жорстку заяву після кривавого удару РФ по Печенігах

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський ракетний удар по селищу Печеніги Харківської області, внаслідок якого загинули щонайменше 10 людей. Російські війська вдарили по людному перехрестю, поруч із яким розташовані пошта, магазини та житлові будинки. Глава держави заявив, що Україна обов’язково відповість Росії, а партнерів закликав посилити тиск на державу-агресора.

    Атака сталася вранці у вівторок, 18 серпня. Перші повідомлення місцевої влади свідчили про десятьох загиблих і вісьмох поранених. Однак згодом кількість постраждалих зросла до 17 людей.

    На місці удару працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби. Пожежу, яка виникла після атаки, вдалося ліквідувати.

    Росія вдарила по людному перехрестю

    За словами Зеленського, ціллю російського удару стало людне перехрестя у Печенігах.

    Поруч розташовані поштове відділення та магазини, а навколо — житлові будинки. Президент наголосив саме на цивільному характері місцевості, яка опинилася під російським ударом.

    Першим про масштабні жертви повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. За попередніми даними, внаслідок ракетної атаки загинули десять людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Пізніше Синєгубов повідомив про збільшення кількості постраждалих до 17 осіб. На місці продовжили працювати бригади медиків та екстрені служби, пораненим надають необхідну допомогу.

    Місцеві медіа з посиланням на очільника ОВА повідомили, що російські війська могли застосувати під час атаки дві ракети типу «Бандероль».

    Остаточні дані про тип застосованого озброєння та повні обставини удару мають встановити відповідні служби.

    Внаслідок атаки також пошкоджено будинки та автомобілі.

    Зеленський: «Обов’язково відповімо»

    Президент України опублікував кадри наслідків атаки та висловив співчуття родинам загиблих.

    За словами глави держави, рятувальники вже ліквідували пожежу, однак на місці продовжують працювати всі необхідні екстрені та оперативні служби.

    «Станом на зараз відомо про десятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент окремо наголосив, що російська атака не залишиться без відповіді.

    «Обов’язково відповімо на цей російський удар», — заявив глава держави.

    Водночас Зеленський наголосив, що дій самої України недостатньо. За його словами, українські партнери мають доповнювати відповідь Києва власними кроками, спрямованими на посилення тиску на Росію та підтримку України.

    Таким чином президент фактично закликав союзників не обмежуватися політичним засудженням чергового удару по цивільному населенню.

    Зеленський закликав партнерів тиснути на Росію

    У своїй реакції президент використав формулювання про «справедливі кінетичні відповіді» України та закликав міжнародних партнерів доповнювати їх власними заходами.

    Йдеться передусім про посилення тиску на Росію та подальшу підтримку України.

    Заклик пролунaв на тлі продовження російських атак на українські міста та населені пункти й дискусій із західними союзниками щодо подальших санкцій проти Москви та військової допомоги Києву.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також засудив російський удар і вкотре порушив питання міжнародної відповідальності Росії за воєнні злочини. На тлі атаки українська сторона наголошує, зокрема, на необхідності подальших санкцій та юридичних механізмів покарання держави-агресора.

    Зеленський не уточнив, якою саме може бути українська відповідь на удар по Печенігах.

    Кількість поранених зросла

    Однією з важливих деталей стало швидке оновлення інформації про кількість постраждалих.

    Перші повідомлення Харківської ОВА містили інформацію про вісьмох поранених. Саме такі цифри поширили українські та міжнародні медіа одразу після атаки. Reuters також повідомляв про щонайменше десятьох загиблих та вісьмох поранених із посиланням на керівництво Харківської області.

    Проте згодом Синєгубов уточнив, що кількість постраждалих зросла до 17.

    Це означає, що дані про наслідки атаки залишаються оперативними та можуть надалі змінюватися.

    Медики продовжують надавати допомогу потерпілим.

    Що відомо про Печеніги

    Печеніги розташовані в Чугуївському районі Харківської області.

    Через близькість Харківщини до російського кордону населені пункти області регулярно зазнають ракетних, авіаційних та безпілотних атак РФ.

    Печенізька громада також неодноразово потрапляла під російські обстріли від початку повномасштабного вторгнення.

    Удар 18 серпня вирізняється кількістю загиблих та тим, що, за інформацією української влади, російські ракети влучили у місце, де вранці перебували цивільні люди.

    Президент особливо наголосив, що біля місця атаки немає військових об’єктів — навколо розташована цивільна забудова, магазини та пошта.

    Саме ця обставина стала центральною у його публічній реакції.

    Один із найсмертоносніших ударів по Харківщині останнього часу

    За підтвердженими на цей момент даними про десятьох загиблих, атака на Печеніги стала одним із найбільш смертоносних російських ударів по цивільному населенню Харківської області останнього часу.

    Інформація про трагедію швидко потрапила й до міжнародних медіа. Reuters повідомив про десятьох загиблих унаслідок російської ракетної атаки на населений пункт у Харківській області з посиланням на регіональну владу.

    The Guardian також повідомив про удар та заяву Зеленського щодо майбутньої відповіді України. Видання звернуло увагу і на заклик українського президента до партнерів посилювати власний тиск на Москву.

    На момент публікації аварійно-рятувальні та оперативні роботи у Печенігах тривали.

    Правоохоронні органи мають задокументувати наслідки атаки, встановити остаточну кількість постраждалих та всі обставини російського удару.

    Зеленський тим часом дав зрозуміти, що Київ розглядає відповідь не лише як військове питання. Президент очікує паралельних дій від партнерів України — посилення тиску на Росію та подальшої підтримки української держави.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Російський удар зруйнував склад Rozetka у Броварах: компанія почала скорочувати працівників

    Rozetka розпочала оптимізацію штату після знищення російським ударом автоматизованого складського комплексу в Броварах. Підприємство було одним із ключових логістичних об’єктів компанії та щодня обробляло близько 100 тисяч замовлень.

    Про це повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна.

    Російські війська атакували склад 5 серпня. Попри масштабні руйнування, об’єкт відновив роботу вже приблизно через дві години після удару.

    За словами Чечоткіної, під час першої атаки шахеда постраждали шестеро співробітників. Наразі вони завершують лікування. Водночас під час ракетного удару на території об’єкта перебували 92 працівники, і ніхто з них не постраждав.

    Важливу роль у порятунку людей відіграло укриття, яке компанія облаштувала ще у 2022 році. За словами співзасновниці Rozetka, бомбосховище витримало удар балістичної ракети та дозволило людям залишатися всередині й отримувати кисень, поки навколо тривала пожежа.

    Знищення складського комплексу змусило компанію переглянути організацію роботи. На об’єкті в Броварах працювали понад 1000 людей, і тепер Rozetka проводить оптимізацію штату.

    Чечоткіна пояснила, що більшість співробітників планують перевести на інші складські об’єкти. Компанія також намагається знайти для них альтернативні робочі місця.

    Однак забезпечити роботою абсолютно всіх працівників після втрати такого великого об’єкта наразі неможливо.

    Скорочення стосуватимуться окремих підрозділів та відділів компанії.

    «Ми змушені оптимізувати штат», — зазначила співзасновниця Rozetka

    Окрім кадрових рішень, російський удар змушує Rozetka прискорити трансформацію бізнес-моделі.

    Компанія планує суттєво зменшити частку власних продажів та активніше розвивати маркетплейс. Таким чином, після втрати великого автоматизованого центру бізнес намагається перебудувати логістику та структуру операцій.

    Склад у Броварах був одним із найважливіших логістичних об’єктів Rozetka. Його потужності дозволяли обробляти близько 100 тисяч замовлень щодня, тому його знищення стало серйозним ударом по операційній діяльності компанії.

    Раніше співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін оцінював збитки від атаки у мільярди гривень. Попри масштаб руйнувань, компанія продовжила роботу та почала перебудовувати логістичні процеси.

    Удар по об’єкту Rozetka стався на тлі серії атак на складську та промислову інфраструктуру в районі Броварів.

    Під час масованої атаки 5 серпня Росія застосувала 28 ракет і 115 ударних безпілотників. Частина ракет, зокрема балістичних, досягла цілей.

    Окрім того, 1 серпня російські дрони атакували складські приміщення на околиці Броварів. Унаслідок того удару загинула людина, були також постраждалі.

    Для українського бізнесу такі атаки означають не лише безпосереднє знищення майна. Руйнування великих логістичних центрів призводить до перебудови ланцюгів постачання, переміщення працівників та додаткових витрат.

    У випадку Rozetka наслідки удару вже позначилися на структурі компанії та зайнятості працівників: бізнес змушений скорочувати частину штату та одночасно шукати нову модель роботи після втрати одного з найбільших складських комплексів.

  • Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.

    Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.

    Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.

    Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.

    Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.

    Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.

    За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.

    Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.

    Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.

    Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.

    Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.

    Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.

  • Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Росія зупинила «Запоріжсталь» балістикою: семеро працівників загинули, завод повністю став

    Металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупинив виробництво після російського балістичного удару по промисловому майданчику Запоріжжя в ніч проти 11 серпня. Семеро працівників підприємства загинули, ще 21 людина дістала поранення. Удар застав співробітників уже після оголошення повітряної тривоги, коли вони прямували до укриття. На підприємствах пошкоджено енергетичну інфраструктуру, а також основні й допоміжні потужності коксового та доменного виробництв.

    Про наслідки атаки офіційно повідомили «Запоріжсталь» та група «Метінвест». Компанія наголосила, що її запорізькі підприємства є цивільними промисловими об’єктами, на яких працюють десятки тисяч людей і виробляється металургійна та коксохімічна продукція. Після удару фахівці розпочали оцінку пошкоджень і аварійно-відновлювальні роботи, однак терміни перезапуску комбінату станом на вечір 11 серпня не називаються.

    Нічний удар по «Запоріжсталі» став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Запоріжжя. За уточненими даними обласної влади, загалом у місті загинули семеро людей, 24 отримали поранення. Таким чином, усі підтверджені загиблі внаслідок нічної атаки були працівниками металургійного підприємства. Серед поранених троє чоловіків перебували у важкому стані. 12 серпня у Запорізькій області оголосили Днем жалоби.

    Люди йшли до укриття, коли стався удар

    Найважчою частиною атаки стали людські втрати. За даними «Запоріжсталі», повітряну тривогу було оголошено перед ударом, і працівники почали рухатися до захисних споруд. Саме в цей момент по промисловому майданчику вдарила балістична ракета.

    Семеро співробітників загинули. 21 працівник отримав поранення різного ступеня тяжкості. Компанія заявила, що допомагає постраждалим та родинам загиблих і перебуває з ними на постійному зв’язку. На підприємствах «Метінвесту» 11 і 12 серпня приспустили прапори на знак жалоби.

    Окремо ця обставина демонструє одну з найбільших небезпек балістичних ударів. Від моменту виявлення пуску до можливого влучання в містах, розташованих відносно близько до лінії фронту, можуть залишатися лічені хвилини. Через це навіть після своєчасного оголошення повітряної тривоги персонал великих підприємств фізично може не встигнути дістатися до укриттів.

    Пошкоджені ключові виробничі ділянки

    Наслідки атаки не обмежилися місцем влучання.

    За офіційною інформацією підприємства, пошкоджень зазнали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств «Метінвесту», а також основні та допоміжні потужності коксового й доменного виробництв.

    Саме ці ланки критично важливі для повного металургійного циклу. Доменне виробництво забезпечує виплавку чавуну, який надалі використовується у виробництві сталі, тоді як коксохімічні підприємства постачають кокс, необхідний для роботи доменних печей.

    Після атаки «Запоріжсталь» зупинилася повністю, тоді як інші виробничі майданчики «Метінвесту» в Запоріжжі продовжили працювати на зниженій потужності.

    Компанія поки не повідомляє, наскільки серйозно пошкоджене обладнання та чи потребуватимуть окремі агрегати тривалого ремонту або заміни. Тому оцінювати можливі економічні збитки та тривалість простою наразі передчасно.

    «Запоріжсталь» уже зупинялася через російські удари

    Це не перша аварійна зупинка комбінату через війну.

    У грудні 2025 року «Запоріжсталь» втрачала зовнішнє енергоживлення після масованих російських атак на енергетичну систему. Тоді підприємство було змушене аварійно призупинити виробничі процеси, а відновлення роботи відбувалося поступово.

    Схожа ситуація повторилася 7 січня 2026 року. Після чергової ракетно-дронової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру Запорізької області комбінат знову втратив зовнішнє живлення та зупинив усі виробничі процеси.

    Однак нинішня атака відрізняється принципово. Якщо попередні великі зупинки були насамперед наслідком пошкодження зовнішньої енергосистеми, то 11 серпня удар припав безпосередньо на промисловий майданчик і спричинив загибель працівників та пошкодження виробничого обладнання.

    У червні «Метінвест» розповідав і про інший випадок, коли обладнання «Запоріжсталі» після російської атаки вдалося відремонтувати всього за три дні, хоча європейський виробник обладнання рекомендував повну заміну. Цей досвід показує здатність підприємства проводити аварійні ремонти в дуже короткі строки, однак масштаб нинішніх пошкоджень поки не дозволяє прогнозувати такий самий сценарій.

    Чому зупинка «Запоріжсталі» важлива для економіки

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших діючих металургійних підприємств України. На офіційному сайті комбінат зазначає, що постачає свою продукцію більш ніж до 50 країн світу. Основний асортимент включає гарячекатаний і холоднокатаний рулонний та листовий прокат, а також товарний чавун.

    Після руйнування металургійних потужностей Маріуполя у 2022 році значення підприємств, які продовжують працювати на підконтрольній Україні території, суттєво зросло. Тому тривала зупинка такого комбінату впливає не лише на сам «Метінвест», а й на експорт, залізничну логістику, постачальників сировини, енергетичний сектор та підприємства, які використовують український метал у виробництві.

    Особливо складним є те, що металургійне виробництво технологічно важче швидко зупиняти та запускати, ніж багато інших видів промисловості. Доменні печі та пов’язані з ними агрегати потребують контрольованих технологічних процедур. Тому будь-який раптовий удар по енергоживленню або виробничій інфраструктурі створює додатковий ризик пошкодження обладнання.

    Саме з цієї причини після нічної атаки фахівці не просто ремонтують зруйноване, а оцінюють технічний стан усіх пов’язаних виробничих систем.

    Росія атакувала не лише завод

    Нічний удар був масштабнішим за атаку на промисловість. Російські війська застосували проти Запоріжжя ракети та керовані авіаційні бомби. У місті були пошкоджені промислові об’єкти, енергетична інфраструктура, багатоповерхівки, нежитлові будівлі та гаражний кооператив. У частині міста виникли перебої з електропостачанням.

    На місцях влучань виникали пожежі. Екологічна інспекція також зафіксувала значне засмічення території відходами руйнувань: лише на одному з обстежених місць у Вознесенівському районі йшлося про понад 5 тисяч квадратних метрів території.

    Протягом дня кількість жертв уточнювалася. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених, однак пізніше число загиблих зросло до семи, а постраждалих — до 24.

    Коли комбінат відновить роботу — поки невідомо

    Станом на вечір 11 серпня «Запоріжсталь» залишається повністю зупиненою. Інші виробничі майданчики групи в Запоріжжі працюють зі зниженим навантаженням. Фахівці проводять аварійно-ремонтні роботи, оцінюють стан енергетичного господарства, коксового та доменного виробництв і визначають, які роботи необхідні для безпечного перезапуску.

    Офіційних строків відновлення підприємство не називало. Не оприлюднено й попередньої суми збитків.

    Тому повідомлення про можливий запуск через конкретну кількість днів наразі не мають офіційного підтвердження.

    Поки головним наслідком атаки залишаються не виробничі втрати, а загибель людей. Сім працівників «Запоріжсталі» загинули буквально на шляху до укриття після початку повітряної тривоги. Ще 21 співробітник підприємства був поранений. На цьому тлі повна зупинка одного з найбільших металургійних підприємств країни стала ще одним свідченням того, наскільки російські удари по українських промислових центрах одночасно б’ють по людях і по економічній спроможності держави.

  • Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    У ніч проти 9 серпня російські війська атакували Житомирську область. Внаслідок удару зафіксовано влучання та пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема німецького підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир». Відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Про наслідки російської атаки повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу постраждали троє людей. Одну людину госпіталізували до медичного закладу з опіками. Ще у двох постраждалих медики діагностували гостру реакцію на стрес.

    Під час атаки в області також зафіксували влучання у приватний житловий будинок. Крім того, уламки збитих або знищених повітряних цілей впали на житлові та господарські будівлі, спричинивши пошкодження.

    Згодом стало відомо, що одним із підприємств, яке постраждало внаслідок російської атаки, стало «Кромберг енд Шуберт Житомир». Про масштаб руйнувань повідомила пресслужба компанії.

    За інформацією підприємства, внаслідок російського удару його виробничі потужності та інфраструктура отримали значні пошкодження. Йдеться про масштабні руйнування, через які підприємство наразі не може продовжувати повноцінну роботу.

    При цьому серед працівників компанії постраждалих немає.

    «Через значний рівень пошкоджень підприємство вимушене тимчасово призупинити роботу на невизначений термін», — повідомили у пресслужбі «Кромберг енд Шуберт Житомир».

    У компанії зазначили, що визначити можливі строки відновлення виробництва можна буде лише після завершення технічної оцінки. Фахівці мають встановити повний обсяг пошкоджень та визначити перелік робіт, необхідних для відновлення виробничої діяльності.

    «Кромберг енд Шуберт Житомир» є цивільним виробничим підприємством зі 100% німецькими інвестиціями. Компанія працює в Житомирській області вже 11 років.

    Підприємство спеціалізується на виробництві електричних бортових кабельних систем для автомобільної промисловості. Його продукція використовується, зокрема, в автомобілях таких міжнародних брендів, як MAN та Škoda.

    Таким чином, російська атака завдала удару не лише по житловій та іншій цивільній інфраструктурі Житомирщини, а й по підприємству з іноземними інвестиціями, яке є частиною міжнародного автомобільного виробничого ланцюга.

    Тимчасова зупинка роботи підприємства може вплинути на виробничі процеси компанії та виконання замовлень для міжнародних автомобільних брендів. Водночас конкретні наслідки для виробництва та строки відновлення стануть відомі після завершення технічного обстеження.

    Російська атака на Житомирщину відбулася в межах масштабного нічного удару по Україні. У ніч проти 9 серпня російські війська застосували проти українських міст та регіонів велику кількість ударних безпілотників і ракет.

    Одним із головних напрямків атаки стала Одеська область. В Одесі були пошкоджені житлові будинки, енергетична інфраструктура та портові об’єкти. Внаслідок удару постраждали щонайменше восьмеро людей, а частина міста залишилася без електропостачання.

    Через знеструмлення також виникли проблеми з водопостачанням та зв’язком. Окрім того, після атаки були введені обмеження на рух трасою Одеса — Рені, що вплинуло на сполучення з окремими пунктами пропуску на кордоні з Молдовою.

    Нічна атака вкотре продемонструвала, що російські удари становлять загрозу не лише для військових об’єктів, а й для цивільної інфраструктури, підприємств та населення українських регіонів.

    На Житомирщині наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та оцінка завданих збитків. Рятувальники та відповідні служби працюють на місцях влучань і падіння уламків.

    Влада області продовжує уточнювати інформацію про наслідки російської атаки. Остаточні масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури та підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир» будуть визначені після завершення обстеження.

  • Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Троє дітей залишилися без мами: під час удару РФ під Києвом загинула працівниця «Укрзалізниці»

    Масований російський удар по Київщині у ніч проти 5 серпня забрав життя працівниці «Укрзалізниці» Світлани Башловки. Жінка загинула на залізничній платформі «Квітнева» у Броварському районі. Вдома на неї чекали чоловік і троє дітей — двоє синів та донька. Історію загиблої оприлюднила «Залізна родина» — благодійний проєкт допомоги залізничникам та їхнім сім’ям, які постраждали внаслідок російської агресії.

    У ніч атаки російські війська завдали удару по району залізничної станції. За повідомленнями українських медіа, загалом там загинули восьмеро людей. Частина жертв перебувала безпосередньо на платформі, коли стався удар.

    Однією із них була Світлана Башловка.

    Їй було 50 років. Світлана Василівна народилася 28 червня 1976 року у селі Кобижча на Чернігівщині. Більше чотирьох років її життя були пов’язані з українською залізницею.

    Колеги згадують її як щиру, відповідальну та працьовиту людину, на яку можна було покластися.

    Від сигналістки до станційної робітниці

    Свій професійний шлях на залізниці Світлана розпочала сигналісткою третього розряду на станції «Дарниця».

    Пізніше вона працювала прибиральницею виробничих приміщень на вокзалі станції «Київ-Пасажирський». Від травня 2026 року жінка обіймала посаду станційної робітниці другого розряду станції «Ніжин».

    Тобто буквально за кілька місяців до загибелі вона перейшла на нову роботу.

    «Залізна родина» описує Світлану як людину, для якої сім’я була головною цінністю. Вона виховувала трьох дітей, а рідні запам’ятають її турботу, доброзичливість і готовність підтримати у складний момент.

    Жінка мріяла про мир в Україні, хотіла подорожувати разом із родиною та бачити щасливе майбутнє своїх дітей.

    Ці плани обірвала російська ракета.

    Вона загинула на платформі «Квітнева»

    5 серпня життя Світлани Башловки обірвалося на платформі «Квітнева» у Броварському районі Київської області.

    Ця історія стала однією з найболючіших після масованого удару, адже загиблі перебували у цивільному місці — на залізничній інфраструктурі, якою щодня користуються звичайні пасажири та працівники.

    Після атаки журналісти, які працювали на місці, повідомляли про особисті речі загиблих, що залишилися біля платформи. У перші години після удару на телефони деяких жертв продовжували телефонувати рідні.

    Саме такі деталі показують масштаб трагедії значно сильніше за суху статистику: люди просто чекали на поїзд або перебували біля станції, коли Росія завдала удару.

    Вісім загиблих після удару

    За даними, оприлюдненими після атаки, на станції та поблизу неї загинули восьмеро людей.

    Рятувальники, правоохоронці та медики працювали на місці удару, документуючи наслідки та встановлюючи особи загиблих.

    Масштаб руйнувань тієї ночі не обмежився залізницею.

    У Київській області російська атака пошкодила десятки цивільних та комерційних об’єктів. За попередніми даними, серед них були складські комплекси, виробничі будівлі, приватні будинки, тепличне господарство та десятки транспортних засобів.

    Під удар також потрапили об’єкти великих українських і міжнародних компаній.

    Російська атака початку серпня стала однією з найбільш руйнівних для логістичної та торговельної інфраструктури Київщини за останній час.

    Тієї ж ночі були знищені великі склади

    Серед найгучніших наслідків удару — знищення одного з великих логістичних комплексів Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін пізніше заявив, що прямі втрати Rozetka від кількох останніх російських атак сягають мільярдів гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    Також постраждали логістичні потужності PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, NOVUS, «Сільпо» та інших компаній.

    Проте за масштабними економічними цифрами залишаються людські життя.

    На об’єктах бізнесу під час атак також були загиблі та поранені працівники. Історія Світлани Башловки стала ще одним нагадуванням, що російські удари по транспортній та логістичній інфраструктурі означають не просто пошкодження складів чи залізничних колій — на цих об’єктах працюють і перебувають люди.

    «Укрзалізниця» працює під постійними ударами

    Українська залізниця від початку повномасштабного вторгнення стала одним із ключових елементів життєзабезпечення країни.

    Саме залізничники у перші місяці війни евакуювали мільйони людей із небезпечних регіонів, забезпечували рух гуманітарних вантажів, підтримували пасажирське сполучення та продовжували роботу навіть під регулярними ракетними й дроновими атаками.

    Росія систематично завдає ударів по залізничній інфраструктурі України — станціях, депо, енергетичних об’єктах, локомотивах та рухомому складу.

    Через це серед загиблих і поранених протягом війни є і працівники «Укрзалізниці».

    Для підтримки таких родин і був створений проєкт «Залізна родина». Він допомагає залізничникам, які постраждали від російської агресії, та сім’ям тих, хто загинув. За даними самого фонду, через його програми вже підтримано сотні сімей. На сайті проєкту вказано понад 23 млн грн зібраної допомоги та понад 19 млн грн уже наданої підтримки.

    Для трьох дітей це вже не статистика війни

    У Світлани Башловки залишилися чоловік, двоє синів та донька.

    Колеги говорять про неї передусім не як про чергову цифру у звіті про наслідки російського обстрілу, а як про матір і людину, яка будувала звичайні плани на майбутнє.

    Вона хотіла, щоб війна завершилася, планувала подорожувати з родиною і мріяла про нормальне життя для дітей.

    У цьому і полягає одна з найтрагічніших рис російських атак по українських містах та цивільній інфраструктурі: за кожною цифрою загиблих є окрема сім’я, яка після одного вибуху вже ніколи не повернеться до попереднього життя.

    Російські удари по цивільній інфраструктурі тривають

    Київщина протягом 2026 року регулярно зазнає масованих атак безпілотниками та ракетами.

    Лише за попередні місяці обласна влада неодноразово повідомляла про десятки й сотні пошкоджених об’єктів після великих атак. Наприклад, після одного з липневих ударів у регіоні було зафіксовано пошкодження 276 об’єктів, 251 із них — у Вишневому.

    Поліція Київщини під час тієї атаки повідомляла про загиблих і десятки постраждалих, включно з дітьми.

    Такі дані показують, що небезпека для цивільного населення столичного регіону залишається системною.

    Росія використовує по Київщині ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а наслідки ударів фіксують у житлових районах, на підприємствах, транспортних вузлах та інших цивільних об’єктах.

    Життя Світлани обірвалося дорогою, якою щодня користуються тисячі людей

    Трагедія на платформі «Квітнева» особливо гостро показує, наскільки умовною стала межа між фронтом і тилом.

    Залізнична станція у Київській області — це місце, де люди їдуть на роботу, повертаються додому, зустрічають рідних чи пересідають на інший транспорт.

    Для Світлани Башловки залізниця була ще й частиною професійного життя.

    Понад чотири роки вона працювала в системі, яка під час війни продовжує перевозити мільйони українців попри удари і руйнування.

    5 серпня вона сама стала жертвою тієї війни, роботу під час якої допомагала підтримувати.

    У неї залишилися чоловік і троє дітей. Для них масована атака на Київщину — вже не повідомлення про кількість ракет, пошкоджених об’єктів або збитків у мільярди гривень.

    Це день, коли їхня мама не повернулася додому.

  • «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    Після масованої російської атаки на Київ у ніч проти 1 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів максимально прискорити рішення щодо посилення української протиповітряної та протиракетної оборони. Глава МЗС наголосив: затримки з передачею систем ППО та ракет-перехоплювачів безпосередньо впливають на здатність України захищати цивільне населення.

    Новий удар став одним із масштабних застосувань Росією балістичного озброєння проти української столиці. За словами Сибіги, під час атаки російські війська випустили близько трьох десятків балістичних ракет.

    Міністр звернув увагу, що це вже другий масштабний удар такого характеру протягом двох днів. На його думку, Москва дедалі активніше робить ставку на повітряний терор, намагаючись компенсувати нездатність досягти бажаних результатів на полі бою.

    Сибіга закликав партнерів України не зволікати з передачею додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. Особливо критичною залишається наявність засобів, здатних перехоплювати балістичні ракети.

    Глава української дипломатії наголосив, що швидкість ухвалення рішень та фактичних поставок має вирішальне значення. За його словами, кожне посилення української ППО означає врятовані життя, тоді як затримки залишають українські міста більш уразливими перед наступними ударами.

    Це не перший випадок, коли глава МЗС останнім часом акцентує увагу союзників саме на балістичній загрозі. Ще 8 липня під час засідання Ради Україна–НАТО в Анкарі Сибіга назвав протиповітряну оборону головним пріоритетом і заявив про термінову потребу України в системах та перехоплювачах. Тоді він зазначив, що Москва робить ставку на «балістичний терор» як одну зі своїх ключових переваг.

    13 липня під час засідання Ради ЄС у закордонних справах Сибіга знову порушив це питання. Він закликав європейських партнерів долучатися до створення антибалістичної коаліції та заявив, що Росія має бути позбавлена своєї балістичної переваги. МЗС тоді наголошувало, що розвиток протиракетних спроможностей важливий не тільки для України, а й для довгострокової безпеки самої Європи.

    Таким чином, нинішнє звернення після атаки на Київ продовжує дипломатичну лінію України, спрямовану на нарощування саме протиракетної складової ППО.

    «Битва за небо» стає ключовою

    Сибіга заявив, що саме здатність України протистояти російським ударам із повітря значною мірою визначатиме подальший перебіг війни.

    Раніше глава МЗС уже використовував формулювання про «битву за небо», наголошуючи, що перевага в повітрі критично важлива для завершення війни. Під час липневого засідання Ради Україна–НАТО він також говорив про необхідність своєчасного надходження перехоплювачів, особливо з огляду на майбутній осінньо-зимовий період.

    Це питання стає особливо гострим на тлі інтенсивного застосування Росією балістичних ракет. На відміну від більшості крилатих ракет та безпілотників, балістичні цілі рухаються з дуже високою швидкістю та залишають значно менше часу для реагування.

    Саме тому Україна регулярно закликає союзників збільшувати кількість систем, здатних працювати проти таких загроз, а також забезпечувати стабільне постачання ракет-перехоплювачів.

    Дев’ятеро загиблих після нічної атаки

    Заклик Сибіги прозвучав після важкої ночі для української столиці. За наведеними станом на ранок даними, внаслідок російського удару по Києву загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще 28 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксовано у Дарницькому районі — там загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Наслідки удару фіксували одразу в кількох частинах столиці. У Солом’янському районі сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальникам довелося евакуйовувати людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі повідомлялося про пожежі, пошкодження будівель та автомобілів. На відкритій території також утворилася вирва.

    Пожежі та пошкодження фіксували й в інших районах Києва. До ліквідації наслідків атаки залучили рятувальників, медиків, поліцейських та комунальні служби.

    Україна домагається більшого захисту від балістики

    Питання посилення української ППО залишається одним із центральних у переговорах Києва із союзниками. Особливу увагу українська сторона приділяє саме протиракетній обороні.

    У МЗС наголошували, що проблема виходить далеко за межі захисту окремих українських міст. Київ пропонує розглядати накопичений під час війни досвід як основу для майбутньої системи протиракетного захисту Європи. Під час засідання Ради ЄС 13 липня Сибіга прямо закликав партнерів активніше долучатися до антибалістичної коаліції під українським лідерством.

    Міністр також пов’язує посилення ППО з дипломатичними перспективами завершення війни. Логіка української сторони полягає в тому, що позбавлення Москви можливості ефективно застосовувати масовані ракетні удари зменшить один із головних інструментів військового та психологічного тиску Кремля.

    Після нового удару по Києву цей аргумент знову став центральним у зверненні української дипломатії до партнерів. Сибіга наголосив: чим сильнішим буде захист українського неба, тим менше можливостей Росія матиме для терору цивільного населення і тим ближчою стане перспектива завершення війни.

    Україна фактично просить партнерів не лише оголошувати нові пакети підтримки, а максимально скорочувати час між політичним рішенням та реальною появою систем і перехоплювачів в українських підрозділах ППО. Після чергового масованого балістичного удару Київ знову наголошує: у випадку протиповітряної оборони час поставок безпосередньо вимірюється людськими життями.

  • За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.

    Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.

    «Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.

    Друга ракета впала неподалік Радушного

    За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.

    Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.

    Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.

    KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»

    Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.

    Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.

    Масована атака 30 липня

    У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.

    Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.

    Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї

    Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.

    За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.

    Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.

    Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних

    Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.

    Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.