Daypolitico

Позначка: ракетний удар

  • У Львові під завалами будинку знайшли тіло загиблого: пошукова операція триває

    У Львові під завалами будинку знайшли тіло загиблого: пошукова операція триває

    У Львові рятувальники виявили тіло чоловіка під завалами п’ятиповерхового житлового будинку, зруйнованого внаслідок російського ракетного удару. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії триває, адже існує ймовірність, що під уламками можуть залишатися люди.

    Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

    За його словами, тіло загиблого знайшли під завалами будинку на вулиці Виговського, який зазнав значних руйнувань під час нічної атаки Росії.

    Наразі особу загиблого встановлюють. Інших деталей щодо обставин його загибелі поки не оприлюднюють.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали зруйнованої будівлі. Роботи тривають безперервно, оскільки під уламками можуть перебувати інші люди.

    До ліквідації наслідків удару залучені рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби. Спеціалісти використовують важку техніку та спеціальне обладнання для безпечного розбирання конструкцій, водночас намагаючись максимально швидко перевірити всі можливі місця, де можуть перебувати постраждалі.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по території України. За даними української сторони, окупанти застосували 74 ракети та 284 ударні безпілотники. Під ударами опинилися Київ, Львів, Кривий Ріг, Вінниця, Рівне, Сумщина та інші регіони країни.

    Однією з цілей атаки став житловий будинок на вулиці Виговського у Львові. Внаслідок ракетного удару було частково зруйновано п’ятиповерхівку, пошкоджено сусідні будинки, навчальні заклади та іншу цивільну інфраструктуру.

    Раніше рятувальникам вдалося врятувати з-під завалів 93-річну жінку, а загалом із пошкодженого будинку евакуювали 12 людей. До виявлення тіла чоловіка двоє мешканців вважалися зниклими безвісти.

    За останніми даними, кількість постраждалих у Львові перевищила 30 осіб. Медики продовжують надавати допомогу пораненим, частина з них перебуває у лікарнях.

    Пошуково-рятувальна операція триває, а інформація про можливих постраждалих та загиблих може уточнюватися.

  • Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Унаслідок масованої російської атаки на Львів кількість постраждалих зросла до 30 осіб. Рятувальна операція триває, адже під завалами пошкоджених будинків можуть перебувати люди.

    Про це повідомили міський голова Львова Андрій Садовий та начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

    За словами Садового, найбільших руйнувань зазнали два житлові будинки на вулицях Патона та Виговського. Мешканці міста разом із рятувальниками допомагають розбирати завали, оскільки існує ймовірність, що під ними залишаються люди.

    Крім житлових будинків, пошкоджено близько 20 будівель. Серед них — заклади освіти, зокрема школи та дитячі садки.

    Начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що спочатку було відомо про 26 постраждалих, із яких 15 госпіталізували. Серед поранених є діти, одна дитина перебуває в лікарні.

    Станом на 08:45 кількість постраждалих зросла до 30 осіб. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи, інформація щодо можливих людей під завалами уточнюється.

    Нагадаємо, у ніч на сьогодні Росія здійснила масовану комбіновану атаку по території України. Вибухи пролунали в Києві, Львові, Вінниці, Рівному та інших містах. Також у передмісті Кривого Рогу внаслідок російського ракетного удару загинула сім’я з трьома дітьми.

  • Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран був готовий вдарити по українському порту, але відмовився від ескалації

    Іран після атаки на своє комерційне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати ракетного удару по одному з українських морських портів, однак зрештою відмовився від такого сценарію. Як повідомляє The New York Times із посиланням на джерела, рішення не загострювати конфлікт було ухвалене після дипломатичних контактів між Києвом і Тегераном та консультацій із міжнародними партнерами.

    За інформацією видання, у суботу українські сили завдали удару по іранському комерційному вантажному судну в Каспійському морі. Внаслідок атаки загинув один цивільний моряк, ще один член екіпажу отримав поранення.

    Після інциденту українська сторона звинуватила Іран і Росію у взаємній підтримці військових операцій. У відповідь офіційний Тегеран заявив, що залишає за собою право на відповідь.

    За словами співрозмовників The New York Times, знайомих із розвідувальними оцінками, іранське керівництво розглядало можливість запуску балістичної ракети з невеликою бойовою частиною по території України. Джерела стверджують, що удар мав бути радше символічним і завдати обмежених руйнувань, демонструючи готовність Тегерана відповісти на атаку.

    Інші чиновники, на яких посилається видання, зазначили, що потенційною ціллю міг стати один із українських портів на Чорному морі. Водночас вони наголосили, що будь-який ракетний удар Ірану по території України означав би різку ескалацію конфлікту та створив би нові ризики для безпеки регіону з огляду на союзницькі відносини між Тегераном і Москвою.

    Як зазначає The New York Times, спочатку в Ірані розглядали можливість відповісти власною військовою операцією, однак західні дипломати попереджали, що реакцію України в такому випадку передбачити було б складно.

    У неділю міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі назвав атаку на судно порушенням Статуту ООН і заявив, що вона “не може залишитися без відповіді”. За його словами, напад мав на меті втягнути європейські країни у протистояння між Іраном і Сполученими Штатами.

    Переломним моментом, за даними видання, стала телефонна розмова між міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та Аббасом Аракчі, яка відбулася у вівторок. Після переговорів глава іранської дипломатії повідомив, що український міністр пояснив атаку на судно як ненавмисний інцидент.

    Після цього Аракчі заявив, що Іран не прагне подальшої ескалації, однак очікує компенсації за завдані збитки та наголосив на неприпустимості нападів на іранських громадян і майно.

    Того ж дня глава МЗС Ірану провів переговори з високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. За інформацією The New York Times, сторони обговорили можливі шляхи зниження напруженості та недопущення подальшої ескалації.

    Аналітик Мехді Рахматі, якого видання характеризує як близького до урядових кіл Ірану, повідомив, що всередині іранського керівництва існували різні підходи до реагування на інцидент. Частина посадовців виступала за військову відповідь, тоді як інші закликали утриматися від відкриття нового фронту.

    За словами Рахматі, прихильники стриманості наголошували, що Україна має значний бойовий досвід та користується підтримкою західних союзників, тому нове військове протистояння не відповідало б інтересам Ірану. Саме ці аргументи, як стверджує The New York Times, зрештою переважили, що дозволило сторонам перейти до дипломатичних контактів замість подальшої ескалації конфлікту.

  • Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Суд заарештував організатора виставки зброї на Київщині після ракетного удару РФ

    Святошинський районний суд Києва обрав запобіжний захід керівнику асоціації «Армада» та організатору виставки озброєння на Київщині Василю Гончаруку. Його взяли під варту на 60 діб без права внесення застави у справі про службову недбалість після російського ракетного удару по заходу 24 липня.

    За даними Офісу генерального прокурора, Гончаруку повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила загибель людей та інші тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Прокуратура наполягала на триманні під вартою без альтернативи застави. Суд погодився з доводами обвинувачення, після чого підозрюваного взяли під варту безпосередньо в залі суду. Запобіжний захід діятиме до 21 вересня.

    Під час засідання Василь Гончарук заявив, що співпрацює зі слідством, висловив співчуття родинам загиблих та просив суд обрати йому домашній арешт. Захист також просив не відправляти його до слідчого ізолятора, наголошуючи на його громадській діяльності, однак окремого клопотання про альтернативний запобіжний захід не подавав. Адвокати відмовилися детально коментувати матеріали справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

    Нагадаємо, 24 липня російські війська завдали балістичного удару по приватному спортивному комплексу в Бучанському районі Київської області, де проходила виставка безпілотних технологій та озброєння. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще майже 100 отримали поранення.

    За інформацією слідства, захід було організовано без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями й іншими уповноваженими органами. На відкриту локацію запросили понад 300 учасників, тоді як найближче укриття площею лише 34 квадратні метри розташовувалося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Ці обставини стали підставою для відкриття окремого кримінального провадження щодо можливої службової недбалості.

    Паралельно правоохоронці розслідують і сам російський ракетний удар як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України. Слідство також перевіряє дії та бездіяльність посадових осіб державних органів і правоохоронних структур, які могли відповідати за безпеку проведення заходу.

  • Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    За інформацією журналіста Володимира Бойко, організатором виставки “Критично захищено” в селі Капітанівка Київської області, де 24 липня 2026 року внаслідок ракетного удару загинули 10 чоловік і біля 100 зазнали поранень, ймовірно являється радник Президента, екс-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин.

    “Затриманий Василь Гончарук – підставна особа. Професійний “громадський активіст”, на якого оформлений бізнес з виготовлення дронів, що належить Олександру Камишину – колишньому міністру з питань стратегічних галузей промисловості й нинішньому раднику президента. Тобто, затримувати треба Камишина – він реальний організатор виставки”, — повідомляє розслідувач Володимир Бойко.

    Також, за інформацією Бойко, Василь Гончарук заснував та керував фірмою ТОВ «П-9», якою володіють: Посохов Андрій Михайлович та Блюмін Роман Андрійович.

    Андрій Посохов і Роман Блюмін – фігуранти кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023 – це операція НАБУ “Чисте місто” про те як київський смотрящий Комарницький крав землю по “туалетній схемі”, через заст. керівника КП Благоустрій – Олексія Мушту, який записував землю на свого вітчима – Посохова, а Блюмін – довірена особа Олександра Спасибка – друг Комарницького та екс.заступник Кличка по землі і будівництву

    Компанія ТОВ “П-9” Гончарука також фігурант кримінального провадження, через неї вкрали земельну ділянку на площі Петропавлівській (Фрунзе) 9 (кад.№8000000000:78:111:0012) за парканом – куренівський ринок. До речі Гончарук там і прописаний

    При цьому Посохов, Блюмін, Мушта, Комарницький та Спасибко являються фігурантами розслідувань НАБУ.

    Нагадаємо, це не перша виставка озброєння та дронової техніки, що проводиться за участі Олександра Камишина під час війни.

    Також Камишин регулярно коментує даний напрямок роботи від Офісу Президента.

    Раніше ЗМІ повідомляли, що Олександр Камишин являється партнером працівника СБУ та колишнього радника ОП Артема Шило, який фігурує у кримінальних справах по виведенню коштів з держбюджету через закупівлю по завищеним цінам продукції для “Укрзалізниці”.

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Росія накопичила певний запас ракет і найближчими днями зберігається висока загроза нових атак по території України. У Повітряних силах ЗСУ закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже особливу небезпеку становлять балістичні ракети, які долітають до цілей за лічені хвилини.

    Про це в ефірі національного телемарафону заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

    Коментуючи сьогоднішню денну ракетну атаку, Ігнат зазначив, що російські війська випустили три балістичні ракети з північного напрямку. Одну з них українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити, однак ще дві влучили на території Київської області.

    Пізніше окупанти також застосували протикорабельні ракети “Онікс” по південних регіонах України. За словами речника Повітряних сил, ці ракети не досягли визначених цілей.

    Втім, Ігнат наголосив, що небезпека залишається дуже високою.

    «Але загроза зберігається. Ворог накопичив певну кількість ракет. Треба ці дні максимально реагувати на сигнали тривоги, розуміти, що балістика — це дуже швидко і небезпечно», — підкреслив він.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував російський удар по полігону в Київській області, де під час атаки проходив публічний захід за участю представників оборонної галузі.

    За словами Ігната, усі обставини трагедії мають встановити правоохоронні органи та інші компетентні служби. Водночас він нагадав, що у Збройних силах України вже давно діє заборона на проведення масових і публічних заходів через постійну загрозу російських ударів.

    «Я думаю, що правоохоронці та компетентні служби розберуться з цим питанням. У нас у ЗСУ вже давно заборонено проведення заходів і публічних заходів, великі зібрання — бо це безпека. Україна у війні, і дотримуватися тих вимог потрібно у будь-який час — чи вдень, чи вночі», — заявив речник.

    Нагадаємо, вдень 24 липня Росія завдала балістичного удару по території Київської області. Найбільших руйнувань зазнав Бучанський район. Ракети влучили по приватному полігону, де в цей момент проходив публічний захід за участю представників української оборонної промисловості. Внаслідок атаки є загиблі та десятки поранених.

    Після трагедії Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження: за фактом воєнного злочину Росії та щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації заходу.

  • Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Удар по полігону на Київщині: кількість загиблих зросла до 10, відкрито два кримінальні провадження

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по полігону в Київській області зросла до 10 осіб. Ще близько ста людей отримали поранення. За фактом атаки та можливих порушень під час організації заходу правоохоронці відкрили два кримінальні провадження.

    Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За його словами, слідчі встановлюватимуть усі обставини трагедії, зокрема хто ухвалював рішення про проведення заходу на полігоні, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи була належним чином оцінена загроза в умовах воєнного стану.

    «Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану», — заявив Кравченко.

    Генеральний прокурор уточнив, що відкрито два кримінальні провадження. Перше розслідується за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни (воєнні злочини). Друге — за статтею 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків, яке могло призвести до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

    За даними слідства, російські війська завдали удару двома балістичними ракетами по полігону в Київській області, де в цей момент перебували представники оборонної промисловості України. Внаслідок атаки є значна кількість жертв і постраждалих.

    Наразі на місці продовжується рятувальна операція. Правоохоронці, рятувальники та інші профільні служби працюють над ліквідацією наслідків удару, встановленням особи кожного загиблого та документуванням чергового воєнного злочину Росії.

  • Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    Ракетний удар по Липецьку та Бєлгороду: масштабна пожежа біля НЛМК, під атакою опинилися кілька регіонів РФ

    У ніч на 21 липня Росія зазнала однієї з наймасштабніших комбінованих атак за останній час. Повідомлення про вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі надходили одразу з кількох регіонів країни. За даними російських OSINT-спільнот, місцевих Telegram-каналів та офіційних заяв російської влади, під удар потрапили Липецька, Бєлгородська та Волгоградська області, а також район Анапи, тимчасово окупований Крим і Маріуполь. Станом на ранок офіційного підтвердження з боку України щодо причетності до атак не було.

    Липецьк: масштабна пожежа біля НЛМК і ТЕЦ-2

    Найбільший резонанс викликали події у Липецьку. Ще ввечері в області було оголошено ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі почали повідомляти про серію вибухів. Незабаром у соцмережах з’явилися численні відео із великою пожежею, що спалахнула в промисловій зоні міста.

    OSINT-аналітики геолокували займання в районі між Липецькою ТЕЦ-2 та територією Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК). За оприлюдненими кадрами неможливо однозначно встановити, який саме об’єкт був уражений. Водночас очевидці повідомляли про густий дим і сильне полум’я, що було видно з різних районів міста.

    Губернатор Липецької області Єгор Артамонов підтвердив факт атаки та повідомив, що пожежа виникла на території одного з промислових майданчиків на Передельчеській вулиці. За його словами, площа займання сягнула приблизно 2500 квадратних метрів, до ліквідації вогню залучили додаткові пожежно-рятувальні підрозділи. Водночас російська влада не уточнила, який саме об’єкт постраждав та що стало причиною пожежі.

    Особливу увагу привернув Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших металургійних заводів Росії. НЛМК виробляє близько п’ятої частини всієї російської сталі та входить до числа ключових підприємств російської металургії. Хоча компанія офіційно заявляє, що не виготовляє продукцію військового призначення, українська сторона раніше неодноразово зазначала, що сталь комбінату використовується підприємствами, які виконують оборонні замовлення для російського військово-промислового комплексу.

    Не менш важливим об’єктом є Липецька ТЕЦ-2, яка забезпечує теплопостачання значної частини міста та низки промислових підприємств регіону. Саме тому будь-які інциденти в цьому районі можуть вплинути не лише на промисловість, а й на роботу міської інфраструктури.

    Бєлгородщина: повідомляють про перебої з водопостачанням

    Під атакою цієї ж ночі опинилася і Бєлгородська область, яка регулярно зазнає ударів через близькість до українського кордону.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про численні вибухи над Бєлгородом, активну роботу систем протиповітряної оборони та падіння уламків ракет у різних районах міста. Також з’явилася інформація про перебої з водопостачанням у частині Бєлгорода, що може свідчити про пошкодження об’єктів енергетичної або комунальної інфраструктури. Однак офіційного підтвердження характеру цих пошкоджень наразі немає.

    Оперативний штаб Бєлгородської області заявив, що під час нічної атаки постраждалих не зафіксовано. Деталі щодо наслідків ударів російська влада поки не розкриває.

    Волгоград: ракетна небезпека і повідомлення про вибухи

    Жителі Волгограда також повідомляли про вибухи та сирени повітряної тривоги. У регіоні оголосили ракетну небезпеку, однак інформація про можливі влучання або руйнування поки що не підтверджена.

    Станом на ранок місцева влада не повідомила про пошкодження критичної інфраструктури чи постраждалих.

    Дрони фіксували над Анапою, Кримом та Маріуполем

    Крім ракетних ударів, цієї ночі повідомлялося і про активність безпілотників. За даними російських пабліків, вибухи лунали в районі Анапи, тимчасово окупованого Криму та Маріуполя.

    У Криму очевидці повідомляли про роботу ППО та серію вибухів у різних районах півострова. Офіційної інформації про можливі пошкодження військових чи інфраструктурних об’єктів поки що немає.

    Росія не уточнює масштаби наслідків

    Попри численні фото й відео масштабної пожежі у Липецьку, російська влада поки що не повідомляє, чи зазнали пошкоджень Новолипецький металургійний комбінат або Липецька ТЕЦ-2. Незалежно перевірити ці дані наразі неможливо.

    Так само відсутні підтвердження щодо можливих уражень інших промислових або військових об’єктів у Бєлгородській та Волгоградській областях.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше завдають ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі в глибині території Росії. Українська влада традиційно не коментує більшість таких операцій до появи офіційної інформації.

    Нагадаємо, напередодні Сили безпілотних систем України повідомили про знищення восьми важливих елементів російської протиповітряної оборони, а Центр спеціальних операцій СБУ “Альфа” заявив про ураження координаційного центру ФСБ РФ на тимчасово окупованій території Херсонської області. Ці удари стали черговим етапом кампанії зі знищення військової інфраструктури та логістичних можливостей Росії.

  • Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Черговий удар по «зерновому коридору»: РФ атакувала цивільне судно під прапором Гвінеї-Бісау

    Кількість загиблих унаслідок російського ракетного удару по цивільному торговельному судну GOLDEN LEO під прапором Гвінеї-Бісау, яке 19 липня виходило з українського порту після завантаження кукурудзою, зросла до 10 людей. Про це 20 липня повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ), зазначивши, що пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Серед загиблих є український лоцман державного підприємства «Дельта-лоцман», а також іноземні члени екіпажу.

    За інформацією АМПУ, судно залишало один із українських портів після завантаження зерновою продукцією, коли зазнало ракетної атаки з боку російських військ. На борту перебували 17 членів екіпажу — громадяни Сирії та Індії, а також український лоцман, який забезпечував безпечний вихід судна з порту. Після влучання на борту спалахнула пожежа, що значно ускладнила проведення рятувальної операції.

    Рятувальники та аварійні служби працювали на місці протягом усієї ночі. Пожежу вдалося локалізувати, після чого розпочалися пошуки людей. За офіційними даними, вдалося врятувати вісьмох членів екіпажу, яких доправили на берег. Водночас ще десять людей загинули внаслідок удару, серед них — український лоцман філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

    Напередодні Військово-морські сили ЗСУ повідомляли, що внаслідок атаки було відомо про п’ятьох загиблих і п’ятьох зниклих безвісти. Уже після завершення нічної пошуково-рятувальної операції АМПУ уточнила, що кількість жертв зросла до десяти.

    За даними ВМС України, російські війська застосували три крилаті ракети Х-59/Х-69. Ціллю став саме цивільний суховантаж GOLDEN LEO, який перевозив українське зерно. Судно ходило під прапором Гвінеї-Бісау, а його власником є турецька компанія. На момент атаки воно вже прямувало з українського порту до відкритого моря.

    В Адміністрації морських портів України наголосили, що удар по цивільному торговельному судну є черговим порушенням міжнародного гуманітарного права та норм свободи мореплавства.

    «Рішуче засуджуємо черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільного судноплавства, міжнародної торгівлі та свободи мореплавства», — заявили в АМПУ.

    На атаку відреагували й українські посадовці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що доручив Міністерству закордонних справ невідкладно поінформувати держави, громадяни яких перебували на борту, а також міжнародних партнерів України про обставини трагедії. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що удар по цивільному судноплавству вкотре демонструє небезпеку, яку Росія створює для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

    Це вже не перший випадок, коли російські війська атакують цивільні судна або портову інфраструктуру України. Від початку повномасштабної війни неодноразово фіксувалися удари по портах Великої Одеси, зернових терміналах, елеваторах та торговельних суднах, які забезпечують експорт української аграрної продукції через Чорне море. Подібні атаки створюють ризики не лише для української економіки, а й для міжнародного судноплавства та світового ринку продовольства.

    Трагедія сталася наступного дня після однієї з наймасованіших російських атак по Одесі та області. Вранці 20 липня російські війська знову завдали ракетного удару по місту, пошкодивши об’єкти цивільної інфраструктури. Таким чином, регіон уже другу добу поспіль перебуває під інтенсивними обстрілами, які охоплюють не лише наземні об’єкти, а й акваторію Чорного моря.

    Удар по GOLDEN LEO став одним із найкривавіших нападів на цивільне судноплавство в Чорному морі за останній час. Українська сторона розцінює його як черговий воєнний злочин Росії, спрямований проти цивільних моряків і міжнародної торгівлі. Після завершення рятувальної операції компетентні органи продовжують документувати обставини атаки та збирати докази для міжнародного розслідування.