Daypolitico

Позначка: реконструкція

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    Харківська область: у реєстрі нерухомості виявили нетипові зміни площ об’єктів

    На Харківщині увагу громадських моніторингових ініціатив привернула діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка. За інформацією джерел та оприлюднених матеріалів, його реєстраційні дії неодноразово супроводжувалися змінами технічних параметрів об’єктів нерухомості, які суттєво відрізняються від початкових даних, зазначених у документах власників.

    Йдеться про ситуації, коли площа нерухомості, зазначена у правовстановлюючих документах, не збігається з тією, що з’являється у державному реєстрі після проведення реєстраційних дій. Подібні випадки фіксуються на тлі ширших нарікань громадських організацій щодо непрозорості окремих процедур у сфері державної реєстрації.

    Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

    Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

    Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

    Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

    Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

  • Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Відновлення по-черкаськи: ОДА підписала угоду на 47,9 млн грн для будинку в Умані з цінами, завищеними вдвічі

    Департамент будівництва Черкаської ОДА на чолі з Ігорем Табурцем 2 вересня уклав новий контракт на 47,89 млн грн із ТОВ «Буд Кепітал Групп» щодо реконструкції будинку в Умані на вул. Захисників України, 25 — того самого, в який у квітні 2023 року влучила ракета Х-101. Унаслідок того удару загинуло 23 людини, серед них шестеро дітей.

    Це вже друга угода на цей об’єкт. Перша була підписана у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на 67,82 млн грн, а пізніше додатково — ще на 23,5 млн грн без тендеру. Загалом компанія вже отримала 42,75 млн грн.

    З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

    Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

    • металопластикові вікна — 8 641 грн/м²
      (ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

    • утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³
      (ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

    • полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг
      (ринок — 146–148 грн/кг)

    Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

    У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

    Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

    Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

    Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

    Переплата у 4 млн грн — це:

    • 160 FPV-дронів, або

    • 8 автомобілів для ЗСУ, або

    • кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

    Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

  • Суд Харкова відмовився вносити дані до ЄРДР у кількох справах щодо підрядників та посадовців

    Суд Харкова відмовився вносити дані до ЄРДР у кількох справах щодо підрядників та посадовців

    У Харкові низка заявників повідомляє про системне блокування спроб розпочати кримінальні провадження, які стосуються підрядників, операцій з нерухомістю та фінансових транзакцій, повʼязаних із посадовцями та підприємствами. Йдеться про рішення слідчих суддів Київського районного суду Харкова, які відмовляли у внесенні даних до ЄРДР попри надані заявниками матеріали. Про це йдеться у відповідних судових ухвалах та публікаціях журналістів.

    За даними заявників, ПП «БФ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 24340261) стало фактично монопольним виконавцем робіт із відновлення об’єктів у Харкові та Чугуєві. Згідно з оприлюдненими документами, вартість реконструкції Чугуївського ліцею №2 зросла з 180 млн грн до більш ніж 244 млн грн без проведення відкритих торгів.

    У 2025 році компанія отримала додаткові угоди на понад 65 млн грн для робіт у закладах освіти Чугуєва та Харкова. Договори, за твердженням заявників, містили «динамічну ціну» та умови для укладання багатомільйонних угод на додаткові роботи поза конкурентними процедурами.

    Однак слідчий суддя Юрлагіна Т.В. ухвалою у справі №953/11954/25 відмовила в зобовʼязанні поліції відкрити провадження за цими фактами, зазначивши, що поданих матеріалів недостатньо для внесення інформації до ЄРДР.

    У ще одній заяві йшлося про фінансові операції, які заявники пов’язують із мером Харкова Ігорем Тереховим та його цивільною дружиною Галиною Кузнєцовою. У матеріалах згадувалося про придбання Кузнєцовою часток у польських компаніях за низькою ціною у 2022–2023 роках, а також про купівлю нерухомості в Іспанії площею 137,46 м² за 5,87 млн грн. За оцінками заявників, ринкова вартість аналогічних об’єктів може бути суттєво вищою.

    Окремо наголошувалося на транзакціях, що проходили через міжнародні платіжні системи, бенефіціарів яких пов’язують із РФ. Утім слідчий суддя Юрлагіна Т.В. ухвалою у справі №953/11694/25 відмовила у внесенні відомостей до ЄРДР, зазначивши, що подані матеріали не дають достатніх підстав для відкриття провадження.

    Ще один блок заяв стосувався діяльності групи осіб, яку автори скарг пов’язують із незаконним переоформленням нерухомості та підміною реєстраційних даних. Йшлося про нотаріусів та реєстраторів, а також про дії осіб, названих заявниками як учасники схеми.

    Зокрема, у скарзі згадувалися: Валентин Мельник, Волик та реєстратори Зоткін, Жбадинський, Тесленко і Романюк. Заявники стверджували, що відбувалися блокування скарг у Мін’юсті та реєстрації без комплекту документів.

    Слідчий суддя Колесник С.А. ухвалою у справі №953/12003/25 також відмовив у зобов’язанні поліції розпочати розслідування, посилаючись на норми КПК та відсутність достатніх фактичних підстав.

    Юристи звертають увагу на повторюваність рішень та аргументацій у справах, де заявники наполягають на ознаках можливих злочинів у сферах публічних закупівель, фінансів та нерухомості. Водночас саме відмова суду внести інформацію до ЄРДР унеможливлює початок слідства, незалежно від змісту початкової заяви.

    Ситуація в Харкові викликає додаткову увагу на тлі масштабних проєктів відбудови міста та державного контролю за використанням бюджетних коштів.

  • Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Підрядник, який активно залучається до відбудови Харкова та області, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Приватне підприємство «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”» стало фігурантом низки підозрілих угод, що стосуються використання бюджетних коштів, виділених на відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами.

    Аналіз укладених договорів та тендерної документації Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради вказує на системний характер можливих маніпуляцій, які забезпечували перемогу саме цього підрядника та створювали умови для завищення вартості робіт.

    Одним із найбільш показових прикладів стало відновлення КЗ «Чугуївський ліцей №2» (тендер UA-2023-08-11-000194-a). Початкова сума договору з ПП «Промтекс» становила 235,16 млн грн, однак уже наприкінці 2023 року Харківська ОВА без проведення нового тендеру збільшила суму ще на 64 млн грн. У договорах виявлено положення про так звану «динамічну договірну ціну», яка не містить чіткого порядку перегляду. Це створює можливості для штучного роздування кошторису та непрозорого використання бюджетних коштів.

    Схожа ситуація і з будівництвом захисної споруди для Харківського ліцею №124 (тендер UA-2025-10-01-012314-a) на суму 51,99 млн грн. Документація має ознаки підлаштування під одного учасника, а сам договір дозволяє оплачувати «додаткові роботи», які не були передбачені первинним предметом закупівлі. Такий механізм традиційно використовують для неконтрольованого збільшення вартості проєкту поза конкурентними процедурами.

    У тендерах на аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків на вулицях Бучми та Ужвій Наталії також виявлено низку бар’єрів, що фактично усували конкуренцію. Серед них — надмірні вимоги до пакету документів та завищена вимога до доходу потенційного учасника за 2024 рік на рівні 90% від очікуваної вартості закупівлі. Ці умови відсікають малі та середні підприємства, залишаючи простір лише для «потрібного» підрядника.

    Сукупність виявлених фактів вказує на можливу змову між посадовцями Департаментів Харківської ОВА і міськради та приватним підприємством «Промтекс». Маніпуляції з тендерними процедурами та зміна цінових умов відкривають шлях до непрозорого освоєння коштів, які мали б бути спрямовані на термінову відбудову регіону після руйнувань.

  • Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янська міська рада замовила реконструкцію нежитлової будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб на суму 220,45 млн грн у ТОВ «Мастертрейдконсалт». Роботи планують завершити до кінця 2026 року, облаштувавши 56 квартир та приміщення загального користування.

    Завдання підрядника включає демонтаж, оновлення фасаду, покрівлі, заміну вікон і дверей, внутрішнє облаштування приміщень та монтаж інженерних мереж: опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та системи пожежної безпеки. Також заплановано благоустрій території: тротуари, освітлення, дитячі та спортивні майданчики, озеленення.

    При цьому аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Наприклад, розчинову суміш Ceresit CT 87 White Flexible закупили по 63 грн/кг, тоді як у Дніпрі її можна купити по 31–35 грн/кг. Переплата на окремих позиціях перевищує 6 млн грн. Також середньомісячна зарплата робітників закладена на рівні 23 885 грн, хоча реальні ринкові показники становлять 30–40 тис. грн, що створює ризик виплат у конвертах із маржі.

    Підрядник отримав договір без конкуренції, оскільки на відкриті торги ніхто не прийшов. Для участі у тендері компанія мала погодитися на відтермінування платежу до 120 днів та особисто оглянути об’єкт реконструкції.

    ТОВ «Мастертрейдконсалт», зареєстроване у 2020 році, раніше вже фігурувало у розслідуваннях про «відкати» в Кам’янському. З 2021 року компанія отримала державних підрядів на 285 млн грн, найбільше саме від нинішнього замовника.

  • Вишневе витратить 269 мільйонів на реконструкцію будівлі— підрядник отримав усі контракти без конкуренції

    Вишневе витратить 269 мільйонів на реконструкцію будівлі— підрядник отримав усі контракти без конкуренції

    Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення торгів замовило консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» додаткові роботи на суму майже 85 мільйонів гривень. Таким чином, загальна вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому зросла до 269 мільйонів гривень. Про це свідчать дані системи «Прозорро».

    Йдеться про реконструкцію колишнього кінотеатру, який планують перетворити на багатофункціональну громадську будівлю. Тут мають розміститися центр надання адміністративних послуг, сесійна зала міської ради, кабінети місцевих органів влади, музей та укриття на 250 осіб.

    Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

    У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

    Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

    Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.

  • Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    У Києві стартує черговий інфраструктурний мегапроєкт – капітальний ремонт Харківського шосе. Його вартість оцінено у понад 1,26 мільярда гривень, що викликало хвилю критики серед експертів і громадськості. Адже суми такого масштабу в умовах війни та обмежених ресурсів сприймаються як ризик подальшого «освоєння» бюджету, коли за нововиявленими умовами витрати можуть зрости щонайменше вдвічі.

    Харківське шосе, розташоване у Дніпровському та Дарницькому районах, має історію ще з 1930-х років. Сьогодні це одна з ключових магістралей лівого берега, однак вона не відзначається постійними заторами. Попри це, міська влада вирішила не обмежуватися поточним ремонтом, а запустити повномасштабне розширення.

    Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

    Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

    Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

    На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

    Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

    Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

  • Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі у Тернополі за 35,4 млн грн. Проєкт передбачає заходи з енергозбереження та облаштування захисної споруди цивільного захисту. Проте аналіз ринкових цін на матеріали та зарплатні витрати свідчить про ймовірну переплату щонайменше на 1 млн грн.

    Підряд отримала компанія «Тербудгруп», яка не мала конкурентів на торгах. За даними системи «Прозорро», договір укладено 2 жовтня 2025 року. Фінансування здійснюється з державного бюджету, а ціна включає 487 тис. грн на покриття ризиків та 1 тис. грн на інфляцію.

    Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

    Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

    Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

  • У Києві розкрили схему розкрадання 100 млн грн на реконструкції ліфтів

    У Києві розкрили схему розкрадання 100 млн грн на реконструкції ліфтів

    Столичні правоохоронці викрили багаторічну схему розкрадання коштів на реконструкції ліфтів у житлових будинках. За даними слідства, у 2023–2024 роках із бюджету Києва було виведено щонайменше 100 млн грн. Про це пише видання КВ.

    Ключову роль у схемі відіграло КП «Київбудреконструкція» під керівництвом Анатолія Сульдіна. Замовником робіт комунальне підприємство виступало для чотирьох підрядників:

    • ТОВ «Майстерліфт» (336 млн грн),

    • ТОВ «Юніт-Л» (267 млн грн),

    • ТОВ «Елевейтор Сервіс» (185 млн грн),

    • ТОВ «МП «Промкомплекс» (27 млн грн).

    Загалом на тендерах було освоєно 815 млн грн.

    Як працювала схема

    У тендерній документації спеціально прописувалися технічні вимоги, що підходили лише під ліфти від двох виробників – ТОВ «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс». Це унеможливлювало участь інших компаній і створювало ілюзію конкуренції.

    При цьому підрядники були взаємопов’язані: орендували приміщення на тих самих заводах, мали спільних субпідрядників, перераховували кошти через «фіктивні» компанії, щоб переводити гроші в готівку.

    Ціни на обладнання завищували на десятки відсотків.
    Наприклад, ліфт для будинку на вул. Івасюка, 18-Б (Оболонь) обійшовся місту у 1,57 млн грн, тоді як ринкова ціна становила близько 1,1 млн грн. Схожі випадки зафіксовані на Тростянецькій, Симиренка, Севастопольській та інших адресах.

    У серпні 2025 року поліція провела серію обшуків:

    • у офісі КП вилучили понад 160 договорів підряду,

    • у квартирі директора Анатолія Сульдіна – телефон iPhone 15 Pro,

    • у начальника тендерного відділу – телефон Redmi.

    Сульдін уже фігурує в іншій справі про розтрату коштів на реконструкції ліфтів.

    Хто стоїть за підрядниками

    • «Майстерліфт» – пов’язаний із «Заводом Євроформат». Засновники – структура «Славутич-Інвест» і Святослав Тригуб.

    • «Елевейтор Сервіс» – власники Олена та Василь Яніцькі. Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС», колишній нардеп VIII скликання. Родина володіє розкішною нерухомістю, землею, катером і годинниками класу «люкс».

    • «Юніт-Л» – засновник Олександр Корнута, директор Ірина Романенко. У 2011 році підприємством керувала Олена Курдюмова – ймовірна родичка Юрія Курдюмова, екскандидата у нардепи від СДПУ(о).

    • «Промкомплекс» – бенефіціари Анатолій Тишкевич і Сергій Бондаренко.

    Це не перший випадок. Ще у 2019 році СБУ звинувачувала «Київбудреконструкцію» у переплатах на термомодернізації шкіл. Тоді мова йшла про конвертацію понад 200 млн грн через десятки фіктивних компаній.

    У 2023 році правоохоронці вже відкривали справу щодо тих самих підрядників («Юніт-Л» і «Елевейтор Сервіс»), які завищили вартість реконструкції ліфтів у шести будинках столиці.

    Хто в КМДА відповідає за КП

    КП підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Його очільник Дмитро Науменко сам проходить у справі про розтрату коштів на будівництві водопроводу. Політичну відповідальність за напрямок роками несе заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

    Розслідування показує, що «Київбудреконструкція» перетворилася на “чорну касу” для обраних підрядників, а міський бюджет втратив сотні мільйонів. У центрі – повторювані схеми, фіктивні фірми та прямий політичний дах.