Daypolitico

Позначка: РНБО

  • Зеленський знайшов нову посаду для Клименка: президент доручив йому координувати весь сектор безпеки

    Зеленський знайшов нову посаду для Клименка: президент доручив йому координувати весь сектор безпеки

    Президент України Володимир Зеленський запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку очолити Раду національної безпеки і оборони України. За словами глави держави, відповідний указ про призначення вже готується, а основним завданням нового секретаря РНБО стане координація всіх складових сектору безпеки й оборони та контроль за виконанням рішень Ставки Верховного Головнокомандувача і Ради національної безпеки та оборони.

    Про своє рішення Зеленський повідомив після особистої зустрічі з Ігорем Клименком. Президент подякував йому за багаторічну роботу в системі Міністерства внутрішніх справ, наголосивши, що за цей час правоохоронна система проходила через надзвичайно складні виклики, а реакція керівництва МВС була ефективною.

    «Ігор Клименко продовжить працювати на Україну у сфері захисту нашої держави і людей. Запропонував йому позицію секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Відповідний указ уже готується», – повідомив президент.

    Які завдання ставить Зеленський

    Президент окреслив кілька ключових напрямків роботи майбутнього секретаря РНБО. Передусім ідеться про максимально ефективну взаємодію між усіма структурами сектору безпеки та оборони – Збройними силами, правоохоронними органами, урядом, оборонною промисловістю та іншими державними інституціями.

    Окремий акцент Зеленський зробив на необхідності постійного контролю за виконанням рішень РНБО та Ставки Верховного Головнокомандувача. За його словами, кожне ухвалене рішення має виконуватися повністю і в установлені строки. Також одним із головних пріоритетів визначено координацію розвитку оборонного виробництва України.

    Фактично президент покладає на нового секретаря РНБО функцію координації роботи всього безпекового блоку держави в умовах повномасштабної війни.

    Чому це рішення стало несподіваним

    Ще кілька днів тому саме Ігор Клименко вважався одним із головних кандидатів на посаду міністра оборони після кадрових змін в уряді. Про таку можливість повідомляли народні депутати та низка українських медіа.

    Однак 16 липня президент повідомив про зміну планів. Замість внесення кандидатури Клименка до Верховної Ради на посаду міністра оборони було вирішено шукати інше кадрове рішення, а сам Клименко, як з’ясувалося наступного дня, отримав пропозицію очолити Раду національної безпеки і оборони.

    За даними Reuters, це рішення стало частиною ширшого переформатування системи управління сектором безпеки після масштабних кадрових змін в уряді та на тлі суспільної дискусії, що виникла після звільнення міністра оборони Михайла Федорова.

    Досвід Клименка

    Ігор Клименко очолював Міністерство внутрішніх справ із 2023 року. До цього він працював головою Національної поліції України, а після загибелі Дениса Монастирського в авіакатастрофі тимчасово виконував обов’язки міністра внутрішніх справ, після чого був затверджений парламентом на цій посаді.

    Під його керівництвом МВС координувало роботу Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та інших структур, які відіграють важливу роль під час війни.

    Сам Зеленський окремо відзначив ефективність роботи Клименка під час численних кризових ситуацій, що сталися за останні роки повномасштабної війни.

    Яку роль відіграє РНБО

    Рада національної безпеки і оборони є координаційним органом при президентові України, який відповідає за формування державної політики у сфері національної безпеки та оборони.

    Секретар РНБО організовує виконання рішень Ради, координує взаємодію між різними органами державної влади та контролює реалізацію доручень президента у сфері безпеки.

    В умовах повномасштабної війни ця посада має особливе значення, адже через РНБО проходить значна частина стратегічних рішень щодо оборони, санкційної політики, розвитку військово-промислового комплексу та міжвідомчої координації.

    Кадрові зміни тривають

    Призначення Клименка до РНБО відбувається на тлі масштабного оновлення українського уряду та керівництва силового блоку.

    Напередодні Верховна Рада підтримала новий склад Кабінету Міністрів на чолі із прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, а кадрові рішення щодо окремих посад у секторі безпеки продовжують ухвалюватися. Одночасно уряд призначив виконувачів обов’язків міністра оборони та міністра закордонних справ до завершення всіх необхідних процедур.

    Кадрові зміни супроводжуються суспільною дискусією після звільнення міністра оборони Михайла Федорова. У Києві та низці інших міст уже другий день поспіль проходять акції протесту з вимогою переглянути це рішення. Водночас президент публічно не пов’язував призначення Клименка до РНБО із відставкою Федорова, наголосивши лише на необхідності посилити координацію всіх елементів сектору безпеки.

    Таким чином, замість переходу до Міністерства оборони Ігор Клименко, якщо указ буде підписаний, очолить Раду національної безпеки і оборони України. Президент очікує, що саме на цій посаді він забезпечить ефективну взаємодію між силовими структурами, контроль за виконанням стратегічних рішень і координацію розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

  • Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    Кремль змінив риторику щодо війни: у РНБО попередили про підготовку до нової мобілізації

    У Кремлі почали дедалі частіше використовувати формулювання, яких раніше намагалися уникати від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков усе частіше називає бойові дії “війною”, хоча російська влада протягом кількох років наполягала виключно на терміні “спеціальна військова операція”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що така зміна риторики не є випадковою і може свідчити про інформаційну підготовку російського суспільства до нової хвилі мобілізації, а також до запровадження додаткових внутрішніх обмежень.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, останнім часом у виступах речника Кремля Дмитра Пєскова дедалі частіше звучить формулювання “повномасштабна війна”. Це суттєво відрізняється від офіційної лексики, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

    Від початку вторгнення Кремль послідовно вимагав називати бойові дії виключно “спеціальною військовою операцією”. Використання слова “війна” в офіційній інформаційній політиці фактично перебувало під негласною забороною, а незалежні журналісти й громадяни Росії навіть притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності за використання такого формулювання.

    Саме тому, на думку Коваленка, нинішня зміна риторики заслуговує на особливу увагу.

    Він звернув увагу, що Пєсков дедалі частіше говорить про те, що “все починалося як СВО, а переросло у війну”.

    Керівник Центру протидії дезінформації переконаний, що така зміна термінології є не випадковою мовною конструкцією, а частиною продуманої інформаційної кампанії Кремля.

    За його словами, російська влада традиційно використовує поступову зміну офіційної риторики для підготовки суспільства до непопулярних політичних рішень.

    На його думку, Кремль прагне змінити суспільне сприйняття конфлікту, представивши його як масштабну війну, що потребує значно більших людських і матеріальних ресурсів.

    Саме це, як вважає Коваленко, може стати інформаційним підґрунтям для нової хвилі мобілізації.

    Він припускає, що відповідне рішення може бути ухвалене вже восени.

    За оцінкою керівника ЦПД, мобілізаційні заходи можуть супроводжуватися новими адміністративними обмеженнями для громадян Росії.

    Йдеться, зокрема, про можливе запровадження додаткового контролю за пересуванням населення, обмеження права на виїзд за кордон або навіть повну заборону залишати країну для окремих категорій чоловіків призовного віку.

    На думку Коваленка, Кремль може вдатися до таких кроків, щоб запобігти масовому виїзду потенційних мобілізованих після оголошення нового призову.

    У зв’язку з цим він закликав росіян, які не бажають брати участь у війні, не чекати офіційних рішень влади.

    “Тому росіянам бажано вже зараз почати їхати з країни, бо на нулі російський солдат живе від 15 до 30 хвилин”, – заявив Коваленко.

    В українському Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська влада вже неодноразово використовувала схожу інформаційну тактику.

    Перед оголошенням так званої “часткової мобілізації” у вересні 2022 року державні медіа Росії також поступово змінювали інформаційний порядок денний.

    Тоді росіянам дедалі частіше говорили про необхідність “захисту батьківщини”, “боротьби із Заходом”, “затяжний характер конфлікту” та потребу збільшення чисельності армії.

    Лише після кількох місяців такої інформаційної кампанії президент РФ Володимир Путін підписав указ про проведення часткової мобілізації.

    Тоді офіційно було заявлено про призов 300 тисяч резервістів.

    Водночас незалежні експерти та правозахисники стверджували, що фактична кількість мобілізованих була значно більшою.

    Після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які виїхали до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини, Фінляндії, Монголії та інших країн.

    Саме тому нині експерти припускають, що Кремль може прагнути не допустити повторення такого сценарію.

    Останніми місяцями тема можливої нової мобілізації дедалі частіше з’являється і в повідомленнях незалежних російських медіа.

    Зокрема, видання “Важные истории” повідомляло, що через поступове скорочення кількості добровольців, які погоджуються підписувати контракти з Міністерством оборони РФ, Кремль розглядає різні варіанти поповнення армії.

    Серед таких сценаріїв називають проведення нової мобілізаційної кампанії після осінніх виборів до Державної думи.

    За інформацією журналістів, нинішніх темпів набору контрактників уже недостатньо для підтримання чисельності російських військ та формування нових резервів.

    Додатковим фактором залишаються значні втрати російської армії під час бойових дій в Україні.

    За оцінками українських та західних аналітиків, Росія змушена постійно поповнювати особовий склад через високі втрати на фронті.

    Водночас Андрій Коваленко раніше заявляв, що навіть проведення нової масштабної мобілізації не дозволить Кремлю повністю компенсувати втрати.

    На його думку, нові мобілізовані лише частково закриють дефіцит особового складу, але не зможуть кардинально змінити ситуацію на полі бою.

    Українське військове командування також уважно стежить за можливими рішеннями Москви.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше наголошував, що українська армія аналізує всі можливі сценарії розвитку ситуації, включно з проведенням нової хвилі мобілізації в Росії.

    За його словами, Сили оборони України враховують усі потенційні кроки противника під час планування власних операцій і готові до будь-якого розвитку подій.

    На тлі останніх заяв Пєскова експерти звертають увагу, що зміна офіційної термінології може свідчити не лише про підготовку до мобілізації, а й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля.

    Якщо російська влада остаточно відмовиться від використання терміна “спеціальна військова операція” на користь слова “війна”, це може означати підготовку населення до тривалого конфлікту, подальшого нарощування військових витрат, посилення контролю всередині країни та ухвалення нових непопулярних рішень.

    Водночас офіційних заяв про проведення нової хвилі мобілізації або запровадження нових обмежень на виїзд із Росії Кремль наразі не робив. Заява Андрія Коваленка є оцінкою можливого розвитку подій, заснованою на аналізі змін у публічній риториці російського керівництва.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою.

    “Кличко не може зібрати депутатів Київської міської ради на сесію. Немає навіть 61 депутата, щоб розпочати сесію, не кажучи вже про голоси для ухвалення рішень.

    Запланована на 9 липня сесія скасовується, наступного разу депутати зберуться лише до Дня незалежності.

    Депутати чекають, кого призначать новим головою Київської міської військової адміністрації, та на результати засідання РНБО щодо підготовки до зими; навіть фракція “УДАР” не вірить, що Кличко збереже контроль над Києвом” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що закрите соціологічне дослідження, проведене на замовлення однієї з політсил показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка.

    Зокрема, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

  • Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про нові персональні санкції, серед фігурантів яких опинився колишній народний депутат, блогер і ексречник “Правого сектору” Борислав Береза. Це рішення одразу стало однією з найгучніших політичних тем дня, адже Береза виявився єдиним громадянином України у списку, де більшість осіб пов’язують із російською пропагандою, підтримкою війни проти України або діяльністю в інтересах РФ. Відповідні укази №587/2026 та №588/2026 оприлюднені на сайті президента.

    За даними українських медіа, указ №588/2026 стосується 15 фізичних осіб: 14 громадян Росії та одного громадянина України — Борислава Берези. Загалом новий санкційний пакет охоплює постачальників обладнання для російського військово-промислового комплексу, російських пропагандистів і осіб, яких українська влада пов’язує з підтримкою агресивної політики Кремля.

    Офіційне формулювання щодо фігурантів санкційного списку стосується підтримки агресивної політики Росії проти України, поширення кремлівської пропаганди, перекручування фактів та незаконної діяльності на тимчасово окупованих територіях. Водночас у публічних повідомленнях не наведено детального персонального обґрунтування саме щодо Берези. Це й стало головною причиною суспільного резонансу: частина коментаторів вимагає пояснити, які саме дії екснардепа стали підставою для санкцій.

    Сам Береза вже відреагував на рішення РНБО і пов’язав його зі своєю критикою влади. Він заявив, що санкції проти нього є спробою “закрити рота” і обмежити поширення його дописів та відео серед української аудиторії. Екснардеп також нагадав, що ще у 2018 році Росія внесла його до власного санкційного списку. “Мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського — це бінго”, — написав Береза, натякаючи, що вважає рішення політично вмотивованим.

    Санкції для Берези запроваджені на 10 років. За повідомленнями ЗМІ, вони передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборону виведення капіталу за межі України, участі у приватизації, оренді державного майна та державних закупівлях. Також ідеться про безстрокове позбавлення державних нагород.

    Борислав Береза — помітна фігура української політики періоду після Революції гідності. Він народився у Києві в 1974 році. У 1990-х роках займався книговиданням і книжковою торгівлею, згодом працював у медіа, був телеведучим і радіоведучим. У 2014 році став одним із публічних облич “Правого сектору”, виконуючи функції речника організації.

    Того ж року Береза був обраний народним депутатом України VIII скликання як позафракційний парламентар. У Верховній Раді він працював до 2019 року. Також у 2015 році балотувався на посаду мера Києва, вийшов у другий тур виборів, але програв Віталію Кличку. Після завершення депутатської каденції Береза активно розвивав власні сторінки у соцмережах та YouTube-канал, де регулярно критикував президента Зеленського, Офіс президента та представників чинної влади.

    Останніми роками навколо Берези виникало кілька резонансних скандалів. Один із них стосувався так званої “угорської справи” Ощадбанку. Після затримання в Угорщині інкасаторських автомобілів державного банку, які перевозили готівку та банківські цінності, Береза публічно поширював твердження про нібито схему виведення капіталу. У травні 2026 року Комерційний суд Відня задовольнив заяву Ощадбанку про забезпечувальний захід і зобов’язав Березу видалити відповідні публікації та утриматися від поширення подібних тверджень. За порушення цієї заборони йому може загрожувати штраф до 100 тисяч євро за кожне порушення.

    Ще один резонансний епізод стався у 2022 році, коли в медіа повідомляли про вручення Березі повістки у Львівській області. За даними Zaxid.net, працівники ТЦК приходили до нього в приміщення жіночого монастиря УГКЦ у Трускавці, де, за поясненням самого Берези, перебувала його сім’я. Тоді екснардеп заявляв, що вже мав контракт із територіальною обороною, а ситуацію з повісткою називав політичним тиском.

    У 2024 році з’явилися повідомлення, що Береза виїхав з України через пункт пропуску “Старокозаче” на кордоні з Молдовою і нібито після цього не повертався. Про це писало видання “Закон і бізнес”, а згодом інформацію переказали кілька українських медіа. Сам Береза такі твердження заперечував, однак публічних доказів свого перебування в Україні, як зазначали ЗМІ, не надав. Цю інформацію слід розглядати саме як дані медіа, а не офіційне повідомлення державних органів.

    Окремо у біографії Берези згадують і давніші скандали, зокрема звинувачення щодо можливого підроблення диплома про вищу освіту. Ця тема активно обговорювалася під час його політичної кар’єри, однак у відкритих джерелах немає остаточного судового рішення, яке б ставило крапку в цій історії.

    Нинішні санкції проти Берези створили одразу кілька важливих питань. Перше — юридичне: чи може громадянин України ефективно оскаржити санкції РНБО у Верховному Суді, якщо вважає їх безпідставними. Друге — політичне: чи пояснить влада детально, які саме дії Берези стали підставою для включення до списку поруч із російськими пропагандистами. Третє — суспільне: чи не стане це рішення новим приводом для дискусій про межу між боротьбою з ворожими інформаційними впливами та тиском на критиків влади.

    Поки що офіційна позиція держави обмежується текстом указів і загальним описом санкційного пакета. Береза, зі свого боку, наполягає, що рішення є політичною помстою. Остаточну відповідь на питання, чи матиме ця історія судове продовження і чи будуть оприлюднені конкретні докази проти екснардепа, дадуть наступні тижні.

  • Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна запускає нову модель експорту озброєння та військових технологій, яка має поєднати швидкість ухвалення рішень, контроль держави та розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Йдеться про запровадження спрощеного механізму, який дозволить українським виробникам значно оперативніше виходити на міжнародні ринки та постачати продукцію країнам-партнерам. Про це заявили секретар РНБО Рустем Умєров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров.

    Ключовим елементом нової системи став механізм Fast Track, який уряд затвердив окремою постановою. Його головна мета — скоротити терміни розгляду заявок на експорт озброєння з 90 до 30 днів, тобто утричі. Це дозволить українським виробникам швидше укладати контракти з іноземними партнерами, реагувати на попит і конкурувати на глобальному ринку оборонних технологій, де швидкість ухвалення рішень часто визначає результат.

    Як пояснив Рустем Умєров, нова модель не означає послаблення контролю над обігом зброї. Навпаки, держава зберігає всі ключові запобіжники безпеки, але прибирає надмірні бюрократичні процедури. У стандартних випадках рішення щодо експорту ухвалюватимуться без обов’язкового проходження Міжвідомчої комісії, що раніше суттєво уповільнювало процес. Водночас чутливі категорії озброєння й надалі залишатимуться під посиленим контролем.

    Новий механізм діятиме виключно в умовах воєнного стану та стосуватиметься контрактів на постачання озброєння вартістю від 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих діятимуть окремі правила, щоб уникнути обмежень для виробничих ланцюгів. Міністерство закордонних справ формуватиме офіційний перелік країн-партнерів, які можуть отримувати українську оборонну продукцію, а Міністерство оборони регулярно оновлюватиме список критичних товарів, які не підпадають під спрощену процедуру через ризики для національної безпеки.

    Окремо уряд заклав фінансову модель, яка має забезпечити баланс між експортом і розвитком внутрішнього виробництва. За словами Юлії Свириденко, частина доходів від зовнішніх контрактів залишатиметься в Україні. Зокрема, 20% від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету, який фінансуватиме розвиток оборонно-промислового комплексу. Крім того, у разі подальшого перепродажу продукції, створеної на основі українських технологій, Україна отримуватиме 20% вартості таких угод.

    Важливою складовою реформи стало питання захисту інтелектуальної власності. Українські технології передаватимуться партнерам без втрати прав власності, а будь-який реекспорт або передача третім країнам можливі лише за письмової згоди України. Таким чином держава зберігає контроль не лише над зброєю, а й над її технологічною базою, що є критично важливим для довгострокової безпеки.

    Пріоритетом нової системи залишається забезпечення Сил оборони України. Виробники зможуть отримувати дозвіл на експорт лише за умови, що вони гарантовано виконують державні замовлення для армії. У випадках, коли Міноборони або інші державні замовники планують закупівлю відповідної продукції для фронту, експорт може бути обмежений або повністю заблокований.

    Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що держава намагається створити умови, за яких український defense tech-сектор зможе масштабувати виробництво та виходити на нові ринки, не втрачаючи пріоритету забезпечення війська. За його словами, експорт має працювати як інструмент зміцнення економіки оборони, а не як альтернатива забезпеченню ЗСУ.

    Паралельно Україна активно розвиває формат оборонної кооперації Drone Deal, який передбачає не лише постачання безпілотників, а й обмін технологіями, спільні розробки, навчання фахівців і залучення інвестицій. Наразі близько 20 країн світу вже висловили зацікавленість у такій моделі співпраці, а Литва та Латвія офіційно закріпили партнерство з Україною у цій сфері.

    Окремо тривають переговори зі США щодо масштабної довгострокової угоди, яка передбачає можливе виробництво мільйонів безпілотників щороку та багатомільярдні інвестиції в український оборонний сектор. У цьому контексті новий механізм експорту розглядається як частина ширшої стратегії інтеграції України у глобальний ринок оборонних технологій.

    Таким чином, Україна фактично формує нову модель оборонної економіки, де експорт зброї, міжнародні партнерства та розвиток внутрішнього виробництва працюють як єдина система, спрямована одночасно на зміцнення армії, економіки та технологічної незалежності держави.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію нове рішення Ради національної безпеки і оборони, яким запроваджуються санкції проти російських операторів зв’язку, інтернет-провайдерів та компаній супутникового зв’язку, що працюють на тимчасово окупованих територіях України та забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

    Відповідний указ був підписаний 13 червня. До санкційного списку увійшли десять російських компаній, діяльність яких, за оцінкою української влади, безпосередньо пов’язана із підтримкою російської окупаційної політики, забезпеченням зв’язку для військових та адміністративних структур РФ, а також поширенням російської пропаганди на захоплених територіях України.

    За інформацією Офісу президента, під санкції потрапили оператори мобільного та супутникового зв’язку, інтернет-провайдери й компанії, які забезпечують функціонування телекомунікаційної інфраструктури окупаційних адміністрацій. Серед них — “Луганські комунікації”, “Мобільні комунікаційні системи”, федеральний оператор супутникового зв’язку “Амтел-Зв’язок” та підприємство “Космічний зв’язок”.

    В українській владі наголошують, що ці структури виконують значно ширшу роль, ніж звичайні комерційні оператори. Вони забезпечують захищені канали передачі даних для окупаційних адміністрацій, надають доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, підтримують роботу російських державних інформаційних ресурсів та сприяють трансляції російських телеканалів. Фактично йдеться про елементи інформаційної та комунікаційної інфраструктури, які допомагають Росії утримувати контроль над захопленими територіями.

    Особливу увагу експерти звертають на компанії супутникового зв’язку, які забезпечують функціонування захищених мереж для державних структур РФ. Саме такі канали зв’язку використовуються для координації діяльності окупаційних адміністрацій та передачі службової інформації між російськими відомствами.

    Радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що діяльність будь-яких російських компаній на тимчасово окупованих територіях є незаконною. За його словами, підприємства, які свідомо співпрацюють з окупаційною владою та допомагають їй функціонувати, мають ставати токсичними не лише для української, а й для міжнародної фінансової системи. Саме тому Україна прагне зробити їхню діяльність максимально складною не тільки в межах власної юрисдикції, а й на міжнародному рівні.

    В Офісі президента повідомили, що інформацію про підсанкційні компанії буде передано міжнародним партнерам України. Київ також ініціюватиме синхронізацію санкційних обмежень з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб обмежити можливості цих компаній працювати на світових ринках та користуватися міжнародною фінансовою інфраструктурою.

    Новий пакет санкцій став продовженням масштабної кампанії України із синхронізації власних обмежень із санкційною політикою Європейського Союзу та країн Заходу. Лише за останні місяці Україна неодноразово вводила санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, виробників мікроелектроніки, засобів радіоелектронної боротьби, телекомунікаційного обладнання та структур, які допомагають обходити міжнародні обмеження.

    Окремий напрямок санкційної політики стосується компаній, які працюють на окупованих територіях. Раніше Україна вже вводила обмеження проти російських логістичних операторів, поштових сервісів та підприємств, які використовують захоплену українську інфраструктуру для підтримки окупаційного режиму.

    Експерти відзначають, що боротьба за інформаційний простір окупованих територій стала одним із ключових елементів сучасної війни. Через мережі зв’язку та інтернет-провайдерів Росія не лише забезпечує комунікацію своїх військових і чиновників, а й активно впливає на інформаційне середовище, поширюючи пропаганду та блокуючи доступ до українських джерел інформації.

    Саме тому нові санкції мають не лише економічне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на послаблення можливостей Росії використовувати цифрову інфраструктуру для утримання контролю над окупованими територіями та забезпечення функціонування окупаційної адміністрації.

    На тлі посилення міжнародного санкційного тиску Україна продовжує працювати над тим, щоб обмеження проти російських компаній ставали максимально глобальними. У Києві розраховують, що новий пакет санкцій стане ще одним кроком до ізоляції структур, які забезпечують окупаційну політику Кремля та підтримують російську військову машину.

  • Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ про запровадження санкцій проти представників російської судової системи та пропагандистських медіа, які беруть участь у переслідуванні українських громадян і поширенні дезінформації на користь Кремля. Новий санкційний пакет став черговим кроком України у боротьбі проти російської інформаційної машини та осіб, причетних до репресій проти українців на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Про це повідомили в Офісі президента України.

    Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, під обмеження потрапили 29 фізичних та 17 юридичних осіб. До списку увійшли судді Російської Федерації, які ухвалювали політично мотивовані вироки щодо українських журналістів, громадських активістів, військовополонених та політичних діячів. Також санкції запроваджені проти низки російських пропагандистських структур, серед яких медіаресурси «Газета.ру», «Лента.ру» та Спілка журналістів Росії.

    У повідомленні наголошується, що підставою для санкцій стала безпосередня участь цих осіб та організацій у переслідуванні громадян України, виправданні агресії проти України та поширенні кремлівської пропаганди. Українська влада вважає, що такі дії є складовою російської гібридної війни та потребують не лише політичної, а й юридичної відповідальності.

    Одним із найгучніших прізвищ у санкційному списку став московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними української сторони, він систематично ухвалював рішення у справах проти незаконно утримуваних українців та був причетний до ізоляції українських журналістів у російських слідчих ізоляторах. Також Вахрамєєва пов’язують із переслідуванням української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула після перебування в російському полоні. Українські правозахисники неодноразово наголошували на необхідності міжнародної відповідальності осіб, причетних до її незаконного утримання.

    Окремий блок санкцій стосується російських медіа, які протягом багатьох років системно поширюють антиукраїнські наративи та виправдовують військову агресію Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме пропагандистські ресурси стали одним із ключових інструментів Кремля для виправдання воєнних злочинів, депортації українських дітей, обстрілів цивільної інфраструктури та окупації українських територій. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів застосовувати обмеження проти таких ресурсів нарівні з військовими та економічними санкціями.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що санкції проти російських суддів та пропагандистів є лише початком більш масштабної роботи. За його словами, Україна продовжує збирати докази щодо осіб, які брали участь у переслідуванні українців або сприяли поширенню російської пропаганди.

    «Усі причетні до переслідування українських громадян та інформаційного супроводу російської агресії мають відповідати за свої дії. Українські санкції — це лише перший етап. Наступним кроком має стати міжнародна синхронізація санкційних рішень», — наголосив Власюк.

    Варто зазначити, що Україна останніми місяцями суттєво активізувала санкційну політику. Лише протягом 2026 року Володимир Зеленський підписав низку указів щодо обмежень проти представників російського військово-промислового комплексу, організаторів депортації українських дітей, учасників так званого «тіньового флоту» РФ, пропагандистів, діячів культури та представників окупаційних адміністрацій.

    Зокрема, у квітні та травні цього року санкції були введені проти осіб і компаній, які забезпечують російський оборонний комплекс компонентами для ракетного озброєння, систем С-300 та С-400, а також підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів та ракетного палива.

    Нове рішення Києва також збігається у часі з активною роботою міжнародних партнерів України над посиленням тиску на Росію. 9 червня Європейська комісія офіційно представила 21-й пакет санкцій проти РФ, який розширює обмеження щодо російських компаній, фізичних осіб та секторів економіки, що підтримують війну проти України. За даними європейських інституцій, новий пакет містить додаткові обмеження для осіб, причетних до російської агресії, а також заходи проти секторів, які досі уникали масштабного санкційного тиску.

    Експерти зазначають, що санкції проти російських суддів мають не лише символічне значення. Такі рішення створюють юридичну базу для майбутніх міжнародних розслідувань і можуть стати підґрунтям для персональної відповідальності осіб, які ухвалювали незаконні вироки українцям. Аналогічна практика вже застосовувалася щодо російських силовиків, причетних до політичних переслідувань та порушень прав людини.

    У Києві підкреслюють, що боротьба з російською пропагандою залишається одним із ключових напрямів державної політики під час війни. Українська влада вважає, що інформаційна складова агресії є не менш небезпечною, ніж військові дії, адже саме через пропаганду Кремль виправдовує свої злочини, мобілізує підтримку війни всередині Росії та намагається впливати на міжнародну громадську думку.

    Запроваджені санкції стали черговим сигналом про те, що Україна послідовно документує злочини не лише російських військових, а й представників судової системи, медіа та інших структур, які допомагають Кремлю вести війну проти українського народу.