Daypolitico

Позначка: РНБО

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    У Кремлі заявили, що війна могла завершитися ще торік: кого звинуватив Лавров

    Росія продовжує демонструвати небажання завершувати війну проти України на умовах міжнародного права та суверенітету української держави. Черговим підтвердженням цього стали заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який фактично повторив ультимативні вимоги Кремля та спробував перекласти відповідальність за продовження війни на Сполучені Штати та Україну.

    В інтерв’ю RT Arabic глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що війна нібито могла б завершитися значно раніше, якби Вашингтон активно просував домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним. За словами Лаврова, під час зустрічі в Анкориджі Путін нібито погодився на пропозиції Трампа щодо припинення бойових дій та початку політичного врегулювання конфлікту.

    «Якби США справді серйозно просували свою ініціативу, ми вже давно сиділи б за столом переговорів, а військові дії були б припинені», – заявив російський міністр.

    Ця заява пролунала на тлі нещодавнього виступу державного секретаря США Марко Рубіо в Конгресі, де він визнав, що перспективи завершення війни найближчим часом залишаються невизначеними. Рубіо зазначив, що сторони наразі не демонструють достатньої готовності до компромісів, а найбільші сумніви викликає саме позиція Росії.

    Лавров також висловив невдоволення заявами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, який під час візиту до Києва вкотре підтвердив, що двері Альянсу для України залишаються відкритими. Російський дипломат заявив, що Москва категорично не погоджується з таким підходом і вважає перспективу членства України в НАТО неприйнятною.

    Однак найбільшу увагу привернула не критика Заходу, а фактичне підтвердження ультиматумів Кремля щодо територіальних поступок з боку України. Напередодні помічник президента РФ Юрій Ушаков прямо заявив, що Росія готова повернутися до переговорного процесу лише за умови виходу українських військ із Донбасу. За його словами, без такого кроку подальші переговори не мають сенсу.

    В Україні ці заяви розцінили як черговий доказ того, що Росія не прагне реального миру. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко наголосив, що Кремль продовжує використовувати переговорну риторику як інструмент політичного та військового тиску.

    «Росія офіційно визнала, що завершувати війну не планує, оскільки Україна відмовляється виходити зі своєї землі. Жодного справжнього миру Кремль не пропонує. Йдеться лише про спробу отримати нові території без бою та створити умови для подальшої агресії», – зазначив Коваленко.

    Подібної позиції дотримуються й західні аналітичні центри. Зокрема, експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) неодноразово наголошували, що вимоги Москви щодо передачі контролю над неокупованими територіями Донбасу свідчать про намір Росії використати переговори для досягнення військових цілей політичним шляхом.

    На думку аналітиків ISW, погодження на такі умови створило б для Кремля можливість закріпити свої позиції та підготуватися до нових етапів війни. Саме тому подібні пропозиції не можуть розглядатися як реальний мирний план.

    Останніми тижнями Кремль дедалі частіше озвучує схожі меседжі. Речник президента РФ Дмитро Пєсков раніше заявляв, що війна триватиме доти, доки Україна не ухвалить «необхідні рішення». У Москві під цими рішеннями фактично розуміють відмову від частини українських територій, нейтральний статус держави та відмову від євроатлантичної інтеграції.

    Водночас Київ неодноразово заявляв, що не розглядатиме сценаріїв, які передбачають передачу українських земель або обмеження суверенних прав держави. Президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-які переговори можуть вестися лише на основі міжнародного права, Статуту ООН та принципу територіальної цілісності.

    На тлі дипломатичних заяв Росія продовжує активні бойові дії вздовж усієї лінії фронту. За даними Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Новопавлівському напрямках. Крім того, російська армія нарощує використання ударних безпілотників та ракетних атак по українських містах.

    Саме тому багато міжнародних експертів вважають нинішню риторику Кремля не сигналом до миру, а частиною інформаційної кампанії, покликаної переконати західних партнерів України у необхідності тиску на Київ.

    Показово, що одночасно із заявами про мир російські посадовці продовжують наполягати на територіальних поступках з боку України. Це дозволяє багатьом спостерігачам робити висновок: Кремль не змінив своїх стратегічних цілей і досі розглядає переговорний процес як один із інструментів досягнення військових та політичних результатів.

    Тож останні висловлювання Сергія Лаврова лише підтвердили те, про що українська влада та західні союзники говорять уже тривалий час: Росія готова говорити про мир лише на умовах, які передбачають поступки з боку України, але не демонструє готовності відмовитися від власних ультиматумів чи агресивної політики.

  • Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Президент України Володимир Зеленський заявив про наявність домовленості на найвищому політичному рівні щодо закупівлі систем протиповітряної оборони Patriot, однак підкреслив, що реалізація угоди суттєво затягується на фінансовому, юридичному та технічному рівнях.

    Про це він повідомив за підсумками наради з представниками Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ, Ради національної безпеки і оборони та Офісу президента щодо посилення української системи ППО.

    За словами глави держави, йдеться про домовленість щодо придбання систем Patriot, яка вже узгоджена на політичному рівні, однак досі не переведена у практичну площину через відсутність завершених юридичних і технічних процедур.

    Зеленський наголосив, що пришвидшення цього процесу є критично важливим завданням, а відповідальність за його реалізацію лежить на конкретних посадовцях. Окремо він підкреслив, що кошти з міжнародних фінансових пакетів підтримки, зокрема європейських програм, мають використовуватися максимально оперативно для посилення обороноздатності України.

    Президент встановив жорсткий дедлайн — один тиждень для виконання всіх необхідних підготовчих кроків. Він також очікує проміжну доповідь у п’ятницю, після якої буде ухвалено рішення щодо подальшої реалізації домовленості.

    У разі відсутності прогресу, за словами Зеленського, можуть бути ухвалені “серйозні кадрові висновки”, що фактично означає можливі кадрові зміни серед відповідальних за реалізацію проєкту.

    Таким чином, питання постачання систем Patriot переходить у фазу прискореного політичного та адміністративного контролю на найвищому рівні.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.

    Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.

    Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».

    Державний реєстр санкцій
    Державний реєстр санкцій

    У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

    Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.

    Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.

    За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.

    Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.

    Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.

    Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».

    «Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.

    Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.

    Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.

    Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.

    Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.

    Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.

    Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • Москва висунула новий ультиматум Україні

    Москва висунула новий ультиматум Україні

    Москва знову публічно озвучила жорстку позицію щодо можливих мирних переговорів за участі України та Сполучених Штатів, фактично висунувши новий ультимативний формат умов для початку будь-якого діалогу про припинення війни. У Кремлі заявляють, що тристоронні переговори наразі є “недоцільними”, а головною передумовою для їх відновлення називають односторонні кроки з боку Києва.

     

  • Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Президент Володимир Зеленський окреслив три ключові завдання для української делегації на переговорах у США, які має провести секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Про це глава держави повідомив у своїх соцмережах після його доповіді щодо підготовки до зустрічей із представниками американської сторони.

    За словами Зеленського, першим і найбільш чутливим напрямом залишається гуманітарний трек. Йдеться насамперед про підготовку нового етапу обміну полоненими. Президент наголосив, що Україна розраховує на продовження процесу звільнення своїх громадян і працює над тим, щоб повернення полонених відбувалося системно. У цьому контексті Київ продовжує координувати зусилля з міжнародними партнерами, включно зі США, які відіграють важливу посередницьку роль у частині гуманітарних домовленостей.

    Другим завданням визначено активізацію дипломатичного процесу. Зеленський зазначив, що Україна перебуває у постійній комунікації з американською стороною та поінформована про їхні контакти з іншими учасниками міжнародних обговорень, зокрема щодо можливих форматів переговорів із Росією. За словами президента, головна мета цих зусиль полягає в тому, щоб наблизити “достойний мир” і сформувати чіткі гарантії безпеки для України, які унеможливлять повторення агресії в майбутньому. Він також підкреслив, що Київ не бачить конструктивних кроків з боку Росії, попри попередні сигнали про можливі перемир’я, які в реальності не були дотримані.

    Третім напрямом стали конкретні безпекові доручення для РНБО у межах співпраці зі Сполученими Штатами. Деталі цих завдань не розкриваються, однак президент заявив, що очікує від Рустема Умєрова детальної доповіді за підсумками переговорів та досягнутих домовленостей. Йдеться про посилення оборонної взаємодії, координацію безпекових рішень та подальше зміцнення обороноздатності України.

    Окремо під час розмови з секретарем РНБО президент обговорив розвиток оборонної співпраці з європейськими партнерами, зокрема в межах ініціативи Drone Deals. Ця програма передбачає розширення виробництва та постачання безпілотних систем, а також поглиблення технологічної взаємодії між Україною та союзниками. Зеленський наголосив, що Україна готує нові домовленості, які були погоджені на найвищому політичному рівні, і які мають посилити оборонні можливості держави в умовах триваючої війни.

    Як відомо, Рустем Умєров вирушив до Сполучених Штатів для низки зустрічей із представниками американської адміністрації та перемовниками, пов’язаними з політичним оточенням президента Дональда Трампа. За попередньою інформацією, яка з’являлася в медіа з посиланням на неназваних співрозмовників у Вашингтоні, обговорення можуть охоплювати як гуманітарні питання, так і ширші рамки майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.

    У дипломатичних колах зазначають, що нинішній етап переговорної активності відбувається на тлі складної міжнародної ситуації та паралельних глобальних криз, які впливають на пріоритети США та їхніх союзників. Це, за оцінками аналітиків, ускладнює темпи просування мирного процесу, однак не знімає його з порядку денного.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на необхідності активної дипломатії із залученням ключових міжнародних партнерів і формуванні чітких безпекових гарантій як базової умови будь-яких майбутніх домовленостей. У Києві наголошують, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципі відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави, а також на недопущенні повторення збройної агресії.

  • СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    Служба безпеки України не виявила достатніх підстав для запровадження санкцій проти колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. Йдеться про запит, який раніше надійшов від Національного антикорупційного бюро України з пропозицією розглянути можливість обмежувальних заходів.

    Про це свідчать офіційні відповіді Служби безпеки України та Офісу президента України, які опинилися у розпорядженні журналістів. У документах зазначено, що надані матеріали не містять достатніх даних, які б підтверджували необхідність застосування санкційного механізму.

    У СБУ наголосили, що для ініціювання санкцій потрібні чіткі й обґрунтовані докази, зокрема щодо загрози національній безпеці або завдання шкоди державним інтересам. У випадку із запитом НАБУ таких підтверджень, за оцінкою спецслужби, виявлено не було.

    Юрій Іванющенко — колишній народний депутат від забороненої нині політичної сили Партія регіонів, який тривалий час перебуває поза межами України. Його ім’я неодноразово фігурувало у різних розслідуваннях та публічних дискусіях, однак рішення щодо застосування санкцій потребує окремої процедури та погодження на рівні державних органів.

    Механізм запровадження санкцій в Україні передбачає участь кількох інституцій. Як правило, ініціативи розглядаються з урахуванням позицій силових органів, після чого рішення може ухвалювати Рада національної безпеки і оборони України з подальшим введенням у дію указом президента.

    У цьому випадку, як випливає з наданих відповідей, матеріали не дійшли до етапу погодження через відсутність достатньої доказової бази на рівні СБУ.

    Аналітики зазначають, що подібні ситуації демонструють складність санкційної політики, яка потребує не лише політичної волі, а й юридично бездоганної аргументації. Будь-які рішення про обмеження прав або активів мають бути підкріплені доказами, які витримають перевірку в судових інстанціях, у тому числі міжнародних.

    Водночас у суспільстві зберігається високий запит на посилення санкцій щодо осіб, пов’язаних із колишніми політичними елітами та потенційними корупційними схемами. У цьому контексті позиція СБУ може викликати додаткові дискусії щодо критеріїв, за якими приймаються такі рішення.

    Наразі невідомо, чи планує НАБУ повторно звертатися із доопрацьованими матеріалами або ініціювати інші правові кроки у цій справі.

    Історія із запитом щодо санкцій проти Юрія Іванющенка залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи з’являться нові докази, які можуть змінити позицію державних органів.

  • Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    У Верховній Раді України відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК), під час якого депутати розглянули можливі зв’язки Сенс Банку із фігурантами справи «Мідас», а також питання щодо потенційного фінансування компаній Fire Point і «Карпатнафтохім». Обговорення відбулося за участі голови правління банку Олексія Ступака.

    Про результати засідання повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, ключовою темою стало з’ясування ролі окремих осіб, які могли мати вплив на діяльність банку та рішення його наглядових органів.

    Зокрема, під час засідання обговорювали призначення Василя Веселого радником Наглядової ради. Як пояснив Олексій Ступак, це рішення ухвалювала сама рада, а ініціатором виступив її голова Шевкі Аджунер. При цьому керівник банку зазначив, що особисто не фіксував жодного впливу з боку Веселого на процес ухвалення рішень і не пригадує, щоб той звертався з відповідними проханнями.

    Ступак також наголосив, що, на його думку, Наглядова рада банку не ухвалювала рішень, які могли б зашкодити інтересам установи чи держави. Серед осіб, пов’язаних із так званими «плівками Міндіча», він згадав лише Василя Веселого, підкресливши обмеженість власної обізнаності щодо ширшого кола фігурантів.

    Окремим блоком на засіданні ТСК розглядалося питання можливого кредитування компаній Fire Point та «Карпатнафтохім». За словами Олексія Ступака, представники цих структур не зверталися до банку із запитами щодо відкриття кредитних ліній.

    Водночас він підтвердив, що до приймальні банку звертався асистент секретаря РНБО Рустема Умєрова, після чого відбулася зустріч, на якій обговорювалася можливість фінансування проєктів, пов’язаних із військовим сектором. Однак, як зазначив керівник банку, Сенс Банк ухвалив рішення відмовитися від участі у відповідному фінансуванні.

    Також було підкреслено, що ні Василь Веселий, ні представники «Карпатнафтохіму» не зверталися до банку з подібними ініціативами.

    Водночас Ярослав Железняк висловив припущення щодо можливого впливу на управління банком з боку осіб, пов’язаних із бізнесменом Тимуром Міндічем, а також керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ці твердження прозвучали в контексті політичної оцінки ситуації, однак офіційних підтверджень таких зв’язків під час засідання не було оприлюднено.

    Засідання ТСК відбулося на тлі підвищеної уваги до банківського сектору та прозорості фінансових операцій, особливо в умовах війни. Фінансування підприємств, пов’язаних із оборонною сферою або стратегічною інфраструктурою, перебуває під особливим контролем держави та парламенту.

    Експерти зазначають, що діяльність Тимчасових слідчих комісій у таких питаннях виконує важливу функцію парламентського нагляду, однак їхні висновки часто мають політичний характер і потребують подальшої юридичної оцінки.

    На цьому етапі жодних офіційних звинувачень щодо Сенс Банку або його керівництва не висунуто. Водночас обговорення в парламенті свідчить про намір депутатів детальніше дослідити зв’язки фінансових установ із потенційно ризиковими проєктами чи особами.

    Історія з обговоренням діяльності банку у справі «Мідас» залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів роботи ТСК та можливих перевірок з боку правоохоронних органів.